З 06 до 08 жовтня 2025 року делегація представників судової влади України перебувала у м. Рига з робочим візитом, організованим Судовою радою Латвійської Республіки у межах започаткованого діалогу: «Зміцнення верховенства права в часи викликів: діалог між судовою владою Латвії та України». Візит мав на меті обмін практиками забезпечення інституційної спроможності судової системи, обговорення сучасних викликів у сфері правосуддя та поглиблення українсько-латвійського співробітництва в питанні адміністрування правосуддя.
У складі української делегації також були Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик, члени ВРП, та представники Верховного Суду України. З латвійського боку участь у заході взяли Голова Верховного суду Латвії Айгарс Струпіш, голови сенатів цивільної, адміністративної та кримінальної юрисдикцій, представники дисциплінарних органів, а також судді регіональних і районних судів. Участь у заходах також взяли представники судової адміністрації та відомі латвійські правники, які мають досвід роботи в інституціях Європейського Союзу.
Андрій Пасічник виступив із двома доповідями — про процес добору та кар’єрного зростання суддів і про кваліфікаційне та регулярне оцінювання суддів в Україні.
Він представив литовським колегам результати роботи нового складу ВККСУ, який відновив повноцінну роботу органу у червні 2023 року, та розповів про оновлену методологію конкурсних процедур, результати масштабного конкурсу до місцевих судів, у якому взяли участь понад 9 000 кандидатів. Зазначений добір проводився паралельно з іншими процедурними процесами в Комісії, що стало окремим предметом фахової дискусії під час зустрічей. Латвійська сторона звернула увагу на відмінність підходів, що застосовуються національними органами суддівського врядування. Так, у Латвії конкурси зазвичай відбуваються послідовно — один за одним, із кількістю претендентів до ста осіб у кожній процедурі. Порівняння відповідних конкурсних моделей дало змогу обговорити організаційні та процедурні аспекти, зокрема планування навантаження, забезпечення прозорості та ефективності оцінювання, а також можливості адаптації кращих практик в обох країнах.
«Ми працюємо з тисячами кандидатів одночасно, забезпечуючи однакові стандарти якості та прозорості. Це можливо завдяки оновленим підходам і цифровим інструментам», — зазначив Андрій Пасічник.
Голова ВККСУ окреслив особливості конкурсів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та спеціалізованих адміністративних судів. Зокрема, Андрій Пасічник розповів про специфіку залучення міжнародних експертів і їх внесок у забезпечення прозорості й ефективності процедур.
Великий інтерес у латвійської сторони викликала українська практика проведення конкурсів й оцінювання в умовах воєнного стану.
Голова ВККСУ розповів, як в Україні забезпечується безпека під час тестувань і співбесід. Йшлося про використання захищених джерел живлення, укриттів, а також продовження роботи навіть під час повітряних тривог у безпечних умовах.
«Навіть під час тривог ми не зупиняємо добір і оцінювання суддів. І для цього ми маємо усе необхідне. Це питання не лише кадрової політики — це про стійкість судової влади і довіру до держави», — сказав Пасічник.
Латвійські колеги відзначили, що український підхід до забезпечення інституційної спроможності та безперервності процедур може стати прикладом для країн регіону, враховуючи високий рівень безпекових загроз з боку країни-агресора рф.
Сторони також обговорили процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, а також регулярного оцінювання суддів. Латвійські колеги відзначили достатньо прогресивний підхід України у питанні регулярного оцінювання суддів, оскільки аналогічна процедура в Латвіїї передбачає навіть можливість звільнення судді із займаної посади, тоді як українська процедура спрямована на виявлення можливостей професійного зростання судді.
Програму візиту сформовано як практикоорієнтований комплекс заходів, що включав панельні дискусії у Верховному Суді Латвійської Республіки, тематичні виїзні заходи у Ризькому регіональному суді, Курземському та Земґальському районних судів, а також робочі наради з адміністраціями судів. Обраний формат забезпечив поєднання стратегічного діалогу на рівні найвищої судової інстанції з прикладним аналізом питань судового адміністрування та організації здійснення правосуддя на регіональному рівні.
