Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у своєму огляді «Про стан запобігання та протидії корупції, а також забезпечення доброчесності в Україні станом на 2026 рік» (Anti-Corruption and Integrity Outlook 2026: Ukraine) відзначено суттєвий прогрес України у формуванні системи гарантій доброчесності у публічному секторі, зокрема в судовій владі. Згідно з оцінкою ОЕСР, Україна забезпечує відповідність 97% критеріїв щодо нормативно-правового регулювання у сфері доброчесності суддів та 92% критеріїв щодо практичної реалізації відповідних механізмів. Для порівняння, середні показники ОЕСР за даними 62 країн становлять 66% і 45% відповідно. У документі наголошено, що зазначені результати засвідчують послідовність державної політики України, спрямованої на відновлення довіри до судової влади, а також на імплементацію міжнародних рекомендацій у сфері забезпечення доброчесності.
ОЕСР окремо акцентує увагу на інституційних механізмах, які забезпечують добір суддів та їх кар’єрне просування на засадах заслуг. У звіті прямо зазначено, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає об’єктивні процедури добору суддів і їх кар’єрного просування, а забезпечення проведення відповідних процедур покладено на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України як незалежний орган. Крім того, ОЕСР відзначає запровадження посилених механізмів перевірки доброчесності в межах конкурсних процедур на посаду судді, які передбачають здійснення фінансового контролю, перевірку способу життя кандидатів, а також фіксацію процесів оцінювання, співбесід і прийнятих рішень у відео- та аудіоформатах з метою забезпечення їх прозорості.
Важливо, що ці висновки міжнародної інституції ґрунтуються на рішеннях Комісії, ухвалених у 2025 році з метою уніфікації підходів та посилення об’єктивності стандартів оцінювання. Зокрема, 22 січня 2025 року ВККС України затверджено нове Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання. Одним із ключових положень цього акта стало закріплення «презумпції доброчесності», згідно з яким суддя або кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію доброчесності, доки інше не буде встановлено на підставі належних, достатніх та обґрунтованих даних відповідно до визначеної методології. Зазначений підхід успішно застосовується, зокрема, у процедурах оцінювання в межах конкурсів до апеляційних судів та Вищого антикорупційного суду.
Наступним кроком стало затвердження 29 вересня 2025 року Положення про регулярне оцінювання судді – нової для національної судової системи процедури, спрямованої на системне вдосконалення професійної діяльності суддів. До ухвалення зазначеного акта Комісія провела його публічне обговорення за участю представників органів суддівського (само)врядування, правничої спільноти та громадських організацій. Комісією також визначено, що регулярне оцінювання здійснюватиметься з періодичністю один раз на три роки.
Отже, оцінка ОЕСР є не лише свідченням міжнародного визнання результатів, досягнутих Україною у сфері забезпечення доброчесності в судовій владі, а й підтвердженням обґрунтованості підходів, які послідовно впроваджує Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Ідеться про формування моделі суддівської кар’єри, у межах якої доброчесність забезпечується не декларативно, а шляхом застосування чітких правил, об’єктивних критеріїв, прозорих процедур та передбачуваних механізмів оцінювання. Саме такий підхід сприяє зміцненню довіри до судової влади та засвідчує спроможність України реалізовувати інституційні зміни відповідно до найкращих міжнародних стандартів.
Крім питань доброчесності у судовій владі, предметом оцінки ОЕСР стали питання, пов’язані зі стратегічною основою антикорупційної політики, регулюванням лобіювання, запобіганням і врегулюванням конфлікту інтересів, прозорістю політичного фінансування, доступом до публічної інформації, а також доброчесністю органів прокуратури та розвитком дисциплінарної системи державної служби.
Огляд за 2026 рік підготовлено на підставі комплексного аналізу чинного законодавства України у відповідних сферах, а також фактичних даних щодо стану нормативно-правового регулювання та практики його застосування. Збирання, узагальнення та систематизацію зазначеної інформації здійснено за координації та підтримки Національного агентства з питань запобігання корупції. Більше інформації щодо зазначених питань можна отримати за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/ukraina-otrymala-vyschi-za-seredni-v-oesr-otsinky-v-oglyadi-antykoruptsii-ta-dobrochesnosti-2026/
Довідково: Концептуальна основа ОЕСР у сфері запобігання корупції та доброчесності в публічному секторі об’єднує міжнародні стандарти, інструменти оцінювання та механізми порівняльного аналізу для посилення підзвітності й довіри до державних інституцій. Базовим документом є Рекомендація Ради ОЕСР щодо доброчесності в публічному секторі (OECD/LEGAL/0435, 2017), яка визначає засади побудови цілісної системи доброчесності. Для оцінювання її впровадження ОЕСР застосовує Показники доброчесності у публічному секторі (Public Integrity Indicators), що дають змогу аналізувати сильні та слабкі сторони антикорупційної політики держав.
Організація також готує щорічні огляди стану справ у сфері боротьби з корупцією та забезпечення доброчесності, у якому на основі зазначених показників аналізуються ключові тенденції, виявляються наявні прогалини та визначаються напрями подальших реформ у національних правових системах. У щорічному огляді за 2026 рік ОЕСР охопила 37 країн-членів і 25 країн-партнерів.
25 березня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив проєкт листа про приєднання до Рекомендації Ради ОЕСР щодо публічної доброчесності (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2026 р. № 258-р). Схвалення зазначеного проєкту є черговим етапом у впровадженні в Україні міжнародних стандартів у сфері забезпечення доброчесності в публічному управлінні та запобігання корупції. Очікується, що приєднання до Рекомендації сприятиме вдосконаленню національної системи формування та реалізації політики у цій сфері, розвитку ефективних механізмів запобігання корупційним ризикам, підвищенню рівня підзвітності органів державної влади та зміцненню прозорості їх діяльності. Водночас цей крок засвідчує готовність України до подальшого узгодження національного врядування з підходами ОЕСР та посилення довіри до державних інституцій як з боку громадян, так і міжнародної спільноти.