X

Про затвердження Порядку доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
22.05.2024
137/зп-24
Про затвердження Порядку доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач), Сергія ЧУМАКА,

розглянувши питання про затвердження Порядку доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності (далі- Порядок),

встановила:

Відповідно до частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. До визначених Законом повноважень Комісії належить, зокрема, забезпечення ведення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді.

Формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) здійснюються в порядку, визначеному Вищою кваліфікаційною комісією суддів України після консультацій із Радою суддів України.

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09.12.2023 № 3511‑ІХ (набув чинності 30.12.2023), яким внесено низку змін до Закону. Зокрема, відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 85 Закону для здійснення своїх повноважень члени Громадської ради доброчесності мають право повного доступу до матеріалів суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді). Якщо до інформації, що міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), законом встановлено спеціальні чи особливі вимоги доступу, доступ до такої інформації здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законом.

На виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комісією розроблено проєкт Порядку доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.02.2024 № 73/зп-24 проєкт Порядку доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності направлено для консультацій до Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Громадської ради доброчесності та Державної судової адміністрації України.

Державна судова адміністрація України листом від 11 березня 2024 року № 10-7008/24, Вища рада правосуддя листом від 11.03.2024 № 9477/0/9-24, Рада суддів України листом від 22 березня 2024 року № 9рс-154/24вих. та Громадська рада доброчесності листом від 22.05.2024 № 01-220524 надіслали до Комісії свої пропозиції та зауваження до проєкту Порядку доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності.

Комісією опрацьовано зазначені пропозиції органів суддівського врядування, самоврядування, Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації України та Громадської ради доброчесності.

З метою врегулювання процедури доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності відповідно до законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», а також у зв’язку з необхідністю належної організації роботи Комісії та її секретаріату членом Комісії – доповідачем запропоновано розглянути проєкт Порядку з урахуванням змін, внесених на підставі пропозицій зазначених вище суб’єктів.

Обговоривши послідовно кожен пункт проєкту Порядку доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності Комісія вважає, що він має бути затверджений у редакції, що додається з огляду, на таке.

Насамперед Комісія зважає на те, що відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Крім того, у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція) встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини особиста інформація належить до сфери приватного життя індивіда. Захист персональних даних має основоположне значення для реалізації особою свого права на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції. Будь-яке втручання в права особи за статтею 8 Конвенції може бути виправданим за пунктом 2 статті 8 Конвенції лише якщо воно здійснюється згідно із законом, переслідує одну або декілька законних цілей, наведених у цьому пункті, та є необхідним у демократичному суспільстві для досягнення будь-якої такої цілі (див. рішення у справі «Азер Ахмадов проти Азербайджану», заява № 3409/10, пункт 63, від 22 липня 2021 року).

Вираз «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції по суті зводиться до обов’язкової наявності в національному законодавстві правової підстави для здійснення такого втручання у права, гарантовані Конвенцією (див., серед інших джерел, рішення у справі «Пантелеєнко проти України», заява № 11901/02, пункт 49, від 29 червня 2006 року).

У розвиток зазначених положень Конституції та Конвенції Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає три рівні доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), а саме: повний, безпосередній та доступ як до публічної інформації (частина сьома, восьма статті 85 Закону). Закон також визначає, що повний та безпосередній доступ до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) мають члени та уповноважені працівники секретаріатів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя відповідно, а також уповноважені працівники Державної судової адміністрації України. Судді та Громадська рада доброчесності мають тільки повний доступ до досьє, усім іншим суб’єктам забезпечується доступ до досьє як до публічної інформації.

З метою забезпечення правової визначеності у нормативному регулюванні видів доступу Комісією відповідно до частини шостої статті 85 Закону в пункті 1.9 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затвердженого рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, встановлено, що повний доступ – доступ до інформації суддівського досьє, а також даних, на підставі яких її було включено, для перегляду без можливості їх зміни; безпосередній доступ – доступ до інформації суддівського досьє, а також даних, на підставі яких її було включено, з можливістю внесення до неї змін у межах повноважень відповідного органу (посадової особи) у встановленому Комісією порядку; загальний доступ – доступ до перегляду матеріалів суддівського досьє як публічної інформації, який здійснюється виключно через вебсайт Комісії.

З огляду на зазначене правовою підставою для затвердження Порядку доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності є приписи абзацу третього частини восьмої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які передбачають, що для здійснення своїх повноважень члени Громадської ради доброчесності мають право повного доступу до матеріалів суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді).

Комісія також враховує, що відповідно до другого речення абзацу третього частини восьмої статті 85 Закону у разі якщо до інформації, що міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), законом встановлено спеціальні чи особливі вимоги доступу, доступ до такої інформації здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законом. Зазначені положення виокремлюють із загального масиву відомостей, що містяться в досьє, інформацію, яка у сукупності має відповідати двом окремим критеріям: (а) закон має визначати ту чи іншу сукупність відомостей як інформацію зі спеціальним чи особливим доступом; (б) закон має регулювати порядок доступу до такої інформації. Натомість чинне законодавство поділяє інформацію за порядком доступу до неї: на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Отже, віднесення інформації до такої, щодо якої законом встановлено спеціальні чи особливі вимоги доступу, зокрема до інформації з обмеженим доступом, має визначатися залежно від її виду та встановленого порядку доступу до неї. Викладене свідчить про те, що зазначена інформація є винятком, який не повинен відображатись у тексті Порядку як окремий перелік. При цьому доступ до неї у спеціальному або особливому порядку здійснюється безпосередньо на виконання відповідних приписів закону.

Оцінюючи необхідність затвердження Порядку, Комісія також враховує, чи є він необхідним у демократичному суспільстві для досягнення законної мети, яка відповідає «нагальній соціальній потребі».

У цьому зв’язку Комісія повторює раніше сформовану нею позицію про те, що законодавець сформулював легітимну мету Закону як здійснення трансформації системи судоустрою через добір (обрання на конкурсі) професійних і доброчесних суддів та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань Закону належить подолання корупційних ризиків під час формування суддівського корпусу та «очищення» судової системи від недоброчесних суддів. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять або увійдуть судді, які не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є таким, що не задовольняє очікування суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей (див. рішення № 36/ко-23 від 04.12.2023, 36/ко-24 від 31.01.2024, 38/ко-24 від 05.02.2024, 58/ко-24 від 19.02.2024, 61/ко-24 від 26.02.2024). Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.  

Суддя (кандидат на посаду судді) при проходженні кваліфікаційного оцінювання має бути готовим до втручання у його право на приватність задля досягнення цілей такого оцінювання, зокрема й до того, що певні відомості про нього стануть доступними Громадській раді доброчесності.

Частиною першою статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. При цьому відповідно до частини шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності, серед іншого, збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.  

Таким чином, Громадська рада доброчесності є інституційно незалежним від Комісії учасником процедури кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді), що покликаний забезпечити високий ступінь довіри до процедур, що проводяться Комісією, а отже, повний доступ Громадської ради доброчесності до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) є необхідними у демократичному суспільстві. Натомість незатвердження Порядку може зробити таке право ілюзорним та поставити під загрозу досягнення легітимної мети закону.

Комісія зважає і на те, що навіть у разі, якщо втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону та є необхідним у демократичному суспільстві, отримання інформації стосовно судді (кандидата на посаду судді) поставити під загрозу життя і здоров’я судді (кандидата на посаду судді), тому доступ до інформації має відбуватись із застосуванням інструментів, що запобігають неправомірному розголошенню інформації. Це вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді (кандидата на посаду судді) на приватність.

Комісія відзначає, що належні інструменти забезпечення збереження особистої інформації стосовно судді (кандидата на посаду судді), а отже, й досягнення справедливої рівноваги, передбачено Законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та іншими законодавчими актами, які регламентують порядок обробки інформації про особу без її згоди, а також визначають відповідальність за неправомірне розголошення інформації. І хоча Комісія позбавлена можливості врегульовувати у будь-який спосіб діяльність Громадської ради доброчесності, однак вважає за необхідне підкреслити у Порядку, що отримана з досьє інформація, яка охороняється законом, має бути використана членами Громадської ради доброчесності виключно для цілей кваліфікаційного оцінювання і виключно у спосіб, передбачений Законом. 

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 92, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України дванадцятьма голосами «ЗА» і одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

затвердити Порядок доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності в редакції, що додається.

Головуючий                                                                       Руслан СИДОРОВИЧ /ЗА/

Члени Комісії:                                                                   Михайло БОГОНІС /ЗА/

                                                                                              Людмила ВОЛКОВА /ПРОТИ/

                                                                                              Віталій ГАЦЕЛЮК /ЗА/

                                                                                              Ярослав ДУХ /ЗА/

                                                                                              Роман КИДИСЮК /ЗА/

                                                                                              Надія КОБЕЦЬКА /ЗА/

                                                                                              Олег КОЛІУШ /ЗА/

                                                                                              Руслан МЕЛЬНИК /ЗА/

                                                                                              Олексій ОМЕЛЬЯН /ЗА/

                                                                                              Андрій ПАСІЧНИК /ЗА/

                                                                                              Роман САБОДАШ /ЗА/

                                                                                              Сергій ЧУМАК /ЗА/