Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Турак Ольги Василівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач), Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ольги ТУРАК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Турак Ольги Василівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), 

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. 
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. 
4. Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. 
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді. 
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах. 
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі. 
9. Турак Ольга Василівна у визначений строк звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Турак О.В.

ІІ. Основні відомості про кандидата. 

11. Турак О.В., дата народження – __________________, громадянка України. 
12. У 2004 році закінчила Волинський державний університет імені Лесі Українки і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (спеціаліст).
13. У 2012 році закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (магістр права).
14. Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності). 

14. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
15. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
16. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
17. Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду.
18. Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей.
19. Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
20. Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
21. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
22. З огляду на зазначене Турак О.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

23. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
24. Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 344,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Турак О.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності. 

ІV. Проведення спеціальної перевірки. 

25. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Турак О.В.
26. Запити про надання відомостей стосовно Турак О.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
27. Комісією установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Турак О.В. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки має бути враховано при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).         

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання. 

28. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Турак О.В.
29. Згідно з рішенням Комісії від 28 квітня 2025 № 92/зп-25 другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду проводить постійна колегія № 3 Комісії.
30. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Турак О.В. визначено члена Комісії Пасічника А.В.
31. Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). 
32. До Комісії 06 червня 2025 року надійшли пояснення та докази кандидата Турак О.В. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість». 
33. До Комісії 16 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності  стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Турак О.В.
34. Підставами для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики ГРД зазначила таке.
35. Кандидат на посаду судді не відповідає, на думку ГРД, критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункти 2, 3, 5 пункту 21 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15- 24).
36. Так, відповідно до майнової декларації кандидата за 2020 рік її чоловік з 29 березня 2007 року має право користування житловим будинком у селі Угринів Горохівського району Волинської області. Однак, в майнових деклараціях кандидата на посаду судді за 2012–2019 роки зазначений житловий будинок не відображено.
37. Кандидат пояснила, що вказаний житловий будинок у селі Угринів Горохівського району Волинської області належить батькам її чоловіка та є лише місцем його реєстрації.
38. Водночас роз’яснення Національного агентства запобігання корупції (далі – НАЗК) щодо необхідності декларувати об’єкти нерухомості, що є лише місцем реєстрації члена сім’ї суб’єкта декларування, в різні роки були різними.
39. Так, відповідно до пункту 73 Роз’яснень Національного агентства запобігання корупції (далі – НАЗК) від 03 лютого 2021 року № 1, якими кандидат керувалася під час заповнення декларації за 2020 рік, відомості про об’єкти нерухомості, що є місцем реєстрації члена сім’ї суб’єкта декларування, необхідно зазначати в розділі 3 «Об’єкти нерухомості», навіть якщо особа фактично там не проживає.
40. При подачі декларацій за минулі роки Роз’яснення НАЗК, якими керувалася кандидат при заповненні декларацій, таких вимог не передбачали.
41. ГРД також зазначає, що згідно з декларацією кандидата на посаду судді за 2015 рік, її чоловіку з 27 лютого 2002 року на праві власності належала квартира в місті Луцьку. Згідно з майновою декларацією її вартість на дату набуття становила 10 950 грн, а за останньою грошовою оцінкою – 85 460 грн. Цю квартиру кандидат перестала відображати в майнових деклараціях з 2016 року. Водночас відповідно до майнової декларації кандидата за 2016 рік її чоловік отримав дохід від відчуження нерухомого майна в розмірі 30 000 грн. Тож, імовірно, йдеться про отримання доходу від продажу вказаної квартири. Така вартість квартири, на думку ГРД, є заниженою, оскільки навіть оціночна вартість згідно з декларацією судді за 2015 рік була майже втричі більшою.
42. У своїх поясненнях кандидат пояснила, що її чоловіку з 2002 року належала зазначена квартира в місті Луцьку. Вартість на дату набуття дійсно становила 10 950 гривень. Вказану квартиру було придбано за грошові кошти батька чоловіка кандидата, а в 2016 році на його прохання було відчужено переселенцям з Луганської області за 30 000 грн.
43. Відповідно до декларацій кандидата її чоловік 09 червня 2016 року придбав квартиру в місті Луцьку, площею 189,8 кв. м, вартістю 237 582 гривень.
44. На думку ГРД така ціна нерухомості значно нижча від ринкової.
45. Кандидат у своїх поясненнях підтвердила набуття її чоловіком права власності на вказану квартиру у 2016 році. Вказана нерухомість потребувала капітального ремонту, а її стан було відображено у звіті за наслідками проведеної оцінки. Вартість цієї квартири відповідно до звіту суб’єкта оціночної діяльності, що зазначена в пунктах 2.1 – 2.4 договору купівлі - продажу квартири від 09 червня 2016 року становить 237 582 грн. Таким чином, купівля - продаж квартири у 2016 році хоч і проведена за ціною, що відрізняється від ринкової, однак є достовірною, зумовленою обставинами купівлі - продажу, станом нерухомості, що потребувала капітального ремонту та наявністю реальних доходів для проведення ремонтних робіт в подальшому.
46. ГРД зазначила, що 07 травня 2008 року чоловік кандидата придбав у власність квартиру за 492 500 грн у місті Луцьку. Водночас сукупний дохід чоловіка за 1998–2008 роки без вирахування витрат на звичайну життєдіяльність та сплати податків становив близько 55 000 грн, а кандидата – 47 000 гривень. Таким чином, у кандидата та її чоловіка, на думку ГРД, було недостатньо коштів для придбання вказаної квартири.
47. Кандидат пояснила, що у 2008 році її чоловік дійсно набув право власності на квартиру загальною площею 98 кв.м. в місті Луцьку Волинської області. Вартість цієї квартири відповідно до договору на участь у пайовому будівництві № 10/7 від 15 грудня 2005 року, розрахунку фактичної вартості квартири, становить 492 500 грн. Оскільки це квартира з ремонтом в новобудові, така ціна була її реальною вартістю. Кандидат повідомила, що для придбання вказаної нерухомості було використано грошові кошти батька її чоловіка.
48. ГРД також зазначає, що згідно з декларацією за 2020 рік грошові активи сім’ї кандидата станом на 31 грудня 2020 року становили: 30 000 доларів США та 173 565 грн. У липні 2021 року чоловік кандидата придбав у власність земельні ділянки загальною вартістю 3 338 900 грн. Водночас станом на липень 2021 року сукупний дохід кандидата без вирахування витрат на звичайну життєдіяльність та сплати податків становив 574 000 грн, а її чоловіка – 1 360 697 грн. Таким чином, у чоловіка кандидата, на думку ГРД, було недостатньо коштів для придбання вказаних земельних ділянок.
49. Кандидат зазначила, що дохід її сім’ї за 2020 рік склав понад 3 000 000 грн, що відображено в пункті 1 інформації до висновку, таким чином у 2021 році кандидату та її чоловіку було достатньо коштів для купівлі вказаних вище земельних ділянок.
50. ГРД зазначає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником неупередженість (підпункти 5 пункту 16 Єдиних показників для оцінки 3 доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24).
51. В анкетах кандидата, поданих 16 квітня 2018 року та 25 вересня 2019 року, серед осіб, які можуть надати рекомендації, суддя зазначила ОСОБА_1, яка була головою Турійського районного суду Волинської області у 2016–2022 роках. Суддя розглянула справу № 169/176/16-ц за позовом Приватбанку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зважаючи на прізвище особи, існує висока ймовірність, що останній є родичем ОСОБА_1.
52. Згідно з текстом судового рішення позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, що укладений між сторонами 16 жовтня 2007 року, у зв’язку з чим у відповідача станом на 29 лютого 2016 року виникла заборгованість у розмірі 11 197,85 грн, яку позивач просив стягнути із відповідача, а також 1 378 грн витрат зі сплати судового збору.
53. Суддя рішенням від 12 вересня 2016 року відмовила Приватбанку в задоволені позову. Водночас Апеляційний суд Волинської області у рішенні від 31 серпня 2016 року дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо вимог позовної давності: «… згідно умов договору відповідач повинен був погашати проценти за кредитом щомісячно за встановленою базовою процентною ставкою по кредиту 3% в місяць на залишок заборгованості, а погасити кредит не пізніше 31 жовтня 2015 року. Із позовом банк звернувся до суду у квітні 2016 року. Таким чином, висновки суду першої інстанції про відмову в позові за спливом позовної давності, оскільки останній платіж відповідачем здійснено 10 січня 2012 року, не ґрунтуються на вимогах закону та умовах договору». Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, задовольнивши частково позовні вимоги Приватбанку.
54. Своєю чергою ОСОБА_1 28 квітня 2025 року розглянула справу № 169/277/25 про притягнення до адміністративної відповідальності особи, чиє ПІБ збігається з ПІБ брата судді. Зі змісту судового рішення випливає, що як керівник він несвоєчасно подав податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2025 рік (термін подання – 20 лютого 2025 року, фактично подано 21 лютого 2025 року). ОСОБА_1 звільнила відповідача від відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення. Хоча правопорушення, на думку ГРД, справді може вважатися малозначним, це може свідчити про те, що судді комунікують між собою щодо зазначених справ та приймають рішення упереджено.
55. Кандидат пояснила, що дійсно, у 2016 році розглянула справу за позовом Приватбанку до відповідача, який, ймовірно, міг бути родичем колеги – судді ОСОБА_1.
56. Як видно із рішення від 23 травня 2016 року у справі №169/176/16-ц, розгляд справи проводився без участі сторін чи їх представників, тому не було можливості з’ясувати обставини щодо наявності чи відсутності родинних відносин і у зв’язку з цим роз’яснити право відводу. Підстав для самовідводу, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, також не було.
57. Відповідно до ухвали від 04 травня 2016 року у цій справі від позивача було витребувано відомості та докази на їх підтвердження щодо строку дії картки та проведення відповідачем платежів за кредитним договором від 16 жовтня 2007 року.
58. Проте таких відомостей позивач до суду не надав. Тому рішенням від 23 травня 2016 року у позові було відмовлено через сплив строку позовної давності на підставі тих доказів, що були в матеріалах справи.
59. Підставою скасування рішення було саме те, що банк не надав доказів, витребуваних ухвалою від 04 травня 2016 року до ухвалення судового рішення, а надав їх лише до суду апеляційної інстанції.
60. Стосовно розгляду суддею ОСОБА_1 28 квітня 2025 року справи № 169/277/25 про притягнення до адміністративної відповідальності неповнорідного брата (син батька кандидата від іншого шлюбу) кандидата, то про таке рішення вона дізналася лише із висновку.
61. Кандидат також зазначила, що із сім’єю батька від іншого шлюбу жодних відносин не підтримує і ніколи не підтримувала.
62. ГРД також надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак має бути перевірена та оцінена Комісією в сукупності з іншими обставинами, які характеризують кандидата та можуть свідчити про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
63. Так, ГРД зазначає, що сім’я кандидата витратила в 2020 році близько 2 850 000 грн без здійснення видатків та правочинів, що підлягають декларуванню.
64. У майновій декларації за 2019 рік кандидат задекларувала заощадження чоловіка в розмірі 30 000 доларів США. У майновій декларації за 2020 кандидат відобразила заощадження чоловіка в розмірі 30 000 доларів США та 173 565 грн. У 2020 доходи сім’ї кандидата  становили 3 134 899 грн. Жодних правочинів та нових об’єктів майна в майновій декларації за 2020 рік не відображено. У зв’язку з викладеним у ГРД виникає запитання, яким чином сім’я судді витратила близько 2 850 000 грн (близько 100 000 доларів США), тобто близько 240 000 грн щомісячно впродовж 2020 року, без здійснення видатків у розмірах, що підлягають декларуванню.
65. Кандидат пояснила, що як зазначала раніше, дійсно, доходи її сім’ї за 2020 рік становили понад 3 000 000 грн. Жодних правочинів та нових об’єктів майна у 2020 році не було. Тому вказані кошти було витрачено для придбання її чоловіком земельних ділянок у липні 2021 року загальною вартістю 3 338 900 гривень.
66. ГРД зазначає, що згідно з майновою декларацією кандидата за 2015 рік їй з 10 листопада 2011 року на праві власності належить авто «ВMW X5» 2005 року випуску. Однак вартість автомобіля не зазначена в декларації.
67. Кандидат пояснила, що на час набуття у власність цього автомобіля «діяло паперове декларування», де не було передбачено обов’язку декларувати вартість майна. Вперше такий обов’язок виник із запровадженням електронного декларування у 2016 року (при поданні декларації за 2015 рік). Станом на 2016 рік правовстановлюючі документи щодо вартості автомобіля «BMW X5» 2005 року випуску було знищено, а оцінки цього майна не проводилася, тому було обрано позначку «не відомо».
68. Згідно з майновими деклараціями судді за 2015–2018 роки чоловіку судді на праві власності належать три земельні ділянки у селі Товпижин Демидівського району Рівненської області, вартістю 4 700 грн, 3 609 грн та 1 434 грн відповідно. Проте в майнових деклараціях за 2019–2024 вартість земельних ділянок не зазначено, натомість навпроти них обрано опцію щодо вартості «не застосовується».
69. У своїх поясненнях кандидат повідомила, що позначку «не застосовується» щодо вартості зазначених земельних ділянок нею було обрано помилково.
70. Суддя, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУПАП): 12 разів повертала протоколи для доопрацювання та належного оформлення; 7 разів закрила провадження у справі у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 2 рази закрила провадження у справі у зв’язку із передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу; 13 разів закрила провадження у зв’язку з закінченням строків притягнення до відповідальності, з яких 3 рази дати надходження протоколів дозволяли вчасно розглянути справу; 51 раз накладала стягнення у виді громадських робіт (згодом у 2013 році такий вид стягнення був виключений із санкції за статтею 130 КУпАП).
71. Чоловік кандидата у 2015 році сам притягався до відповідальності за керування авто в стані алкогольного сп’яніння. Згідно з текстом судового рішення у справі № 155/121/15-п чоловік з ПІБ, що збігається з ПІБ чоловіка кандидата, 14 січня 2015 року о 23 годині 30 хвилин керував автомобілем «TOYOTA PRADO» в місті Луцьку. На вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд на стан сп’яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху. У суді вину свою визнав повністю. За клопотанням колективу автопарку ПОСП ім. Шевченка села Угринів Горохівського району суд вирішив передати адміністративні матеріали стосовно правопорушника на розгляд трудового колективу. У тексті судового рішення йдеться про те, що правопорушник працював водієм вказаного підприємства. Хоча за поясненнями кандидата вказана юридична особа повністю належить сім’ї її чоловіка: його батькові, сестрі та йому.
72. Водночас той же суддя розглянув ще одну справу № 155/122/15-п стосовно скоєного, імовірно, чоловіком кандидата дорожньо-транспортної пригоди у той самий час та день: «Водій ОСОБА–2 14 січня 2015 року о 23 годині 30 хвилин в м. Луцьку по вул. Коперника Волинської області, керуючи автомобілем «TOYOTA PRADO», не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував стан дорожнього полотна, виїхав за межі проїзної частини, допустив наїзд на бордюрний камінь, металеву огорожу та електроопору внаслідок чого автомобіль перекинувся та зазнав механічних ушкоджень, тим самим порушив пункт 12.1 ПДР». Суд визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 400 грн. Варто зауважити, що авто «TOYOTA PRADO» не було відображено в жодній декларації, що також потребує пояснень кандидата.
73. Кандидат у свої поясненнях зазначила, що ухвалення судових рішень про закриття проваджень у цих категоріях справ було зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ цієї категорії (на момент ухвалення постанов такі строки становили три місяці з дня вчинення правопорушення), дотримання яких з огляду на необхідність вчинення процесуальних дій для забезпечення права особи, яка притягується до відповідальності, і належного розгляду справи, було складно (належне повідомлення особи про розгляд справи, забезпечення права на захист тощо). У висновку не зазначено переліку таких справ. Водночас йдеться лише про три випадки, де дати надходження протоколів, на думку ГРД, дозволяли вчасно розглянути справу.
74. Щодо притягнення її чоловіка до відповідальності за вказаною статтею у 2015 році кандидат зазначає, що про такий факт дізналася лише із висновку ГРД, тому про зазначені в ньому обставини їй було не відомо.
75. Кандидату Турак О.В. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді. 
76. Співбесіду з Турак О.В. проведено 22 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє. 
77. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності. 

78. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
79. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
80. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
81. Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
82. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
83. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
84. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
85. Важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
86. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
87. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
88. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
89. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином: 

90. Надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
91. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,333 балів із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. 

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

92. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
93. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

94. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

95. Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

96. Так само як і в процесі оцінювання особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

97. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

98. Як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

99. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Ця здатність свідчить про відкритість, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді. 

100. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

101. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

102. Надані Турак О.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

103. Отже, Комісія вважає, що кандидат під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
104. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,667 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності. 

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

105. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
106. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
107. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. 
108. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

109. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

109. 1. Незалежність.
     2. Чесність.
     3. Неупередженість.
     4. Сумлінність.
     5. Непідкупність.
     6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
     7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
110. Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
111. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. 
112. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо. 
113. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
114. У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення. 
115. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів. 

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

116. Комісією не встановлено істотних обставин, які свідчать про невідповідність Турак О.В. критеріям професійної етики та доброчесності.
117. Попри це Комісія звертає увагу на таке.
118. Під час співбесіди, відповідаючи на запитання члена Комісії щодо джерел походження коштів для придбання земельних ділянок загальною вартістю 3 338 900 грн чоловіком кандидата у 2021 році, остання повідомила, що для придбання вказаних земельних ділянок здебільшого було використано доходи, отримані подружжям в 2020 році, у розмірі близько 3 000 000 грн.
119. Турак О.В. повідомила членам Комісії, що припустилася помилки, не зазначивши вказані вище грошові кошти у розділі 12 «Грошові активи». Натомість кандидат відобразила зазначені грошові кошти лише у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки».
120. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
121. Згідно з підпунктом 1 пункту 13 розділу ІV Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у розділі 12 «Грошові активи» зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів на кінець звітного періоду перевищує 50 прожиткових мінімумів.
122. Таким чином, у декларації мають бути відображені усі види грошових активів, у тому числі готівкові кошти та кошти розміщені на банківських рахунках, якщо їх сукупна вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів станом на кінець звітного періоду.
123. Хоча зазначене й не свідчать про умисне приховування інформації про грошові активи або намагання ввести в оману, однак демонструює певну неуважність, недбалість та недостатню сумлінність кандидата.
124. Комісія не знайшла підстав вважати таку поведінку умисною, проте виявлення кандидатом недбалості під час заповнення декларації Комісія розцінює як підставу для зменшення балів кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».
125. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

126. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
127. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді Турак Ольги Василівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
128. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Турак Ольга Василівна набрала 705,1 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в пленарному складі питання про підтвердження або не підтвердження здатності Турак Ольги Василівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                             Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                       Роман САБОДАШ