Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мовчана Дмитра Валентиновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дмитра МОВЧАНА,

представника Громадської ради доброчесності Ореста БУМБИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мовчана Дмитра Валентиновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Мовчан Д.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Мовчана Д.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Мовчан Д.В. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2003 році закінчив Дніпропетровський національний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію «юрист».

У 2014 році закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого і отримав ступінь кандидата наук за спеціальністю «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право».

Вчене звання відсутнє.

Указом Президента України від 20 лютого 2010 року № 200/2010 призначений на посаду судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська строком на п’ять років.

Присягу судді Мовчан Д.В. склав 20 лютого 2010 року.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 441/2017 призначений на посаду судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Мовчан Д.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,20	340,20
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	132,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	121,00

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 340,20 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Мовчаном Д.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Мовчана Д.В.

Запити про надання відомостей стосовно Мовчана Д.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Мовчана Д.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Мовчана Д.В.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мовчана Д.В. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 21 та 22 серпня 2025 року надійшли пояснення від Мовчана Д.В. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 01 грудня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 30 листопада 2025 року, про невідповідність кандидата на посаду судді Мовчана Д.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 03 грудня 2025 року № 32 дпс-555/24) кандидату надіслано висновок ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 23 січня 2026 року надійшли пояснення Мовчана Д.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Мовчану Д.В. було надано можливість ознайомитись із матеріалами суддівського досьє, а також досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Мовчаном Д.В. проведено 30 квітня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	21	23	24	22,67	46,34
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	23	24	24	23,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 46,34 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню особистої компетентності оцінюється відповідність кандидата критерію соціальної компетентності. Саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і при оцінюванні особистої компетентності, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Мовчана Д.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	11	12	11,33	45,33
	Ефективна взаємодія	11	11	12	11,33
	Стійкість мотивації	11	12	12	11,67
	Емоційна стійкість	10	11	12	11,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 45,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 01 грудня 2025 року надійшов висновок ГРД, затверджений 30 листопада 2025 року, про невідповідність кандидата на посаду судді Мовчана Д.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

У висновку ГРД зазначено, що Мовчан Д.В. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, чесність та відповідність рівня життя задекларованим доходам.

ГРД зазначає, що у квітні 2008 року батько кандидата придбав автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 120», право користування яким Мовчан Д.В. декларував до 2017 року. З 2017 до 2020 року Мовчан Д.В. декларував право користування вже іншим автомобілем батька – «Mitsubishi Pajero» 2008 року випуску.

Водночас офіційні доходи батька кандидата з 2002 року до квітня 2009 року становили 85 000 гривень (номінал 17 тисяч доларів США).

Крім цього, в липні 2007 року батько кандидата придбав автомобіль марки «Mitsubishi Outlander». В інформації з реєстрів ця операція має позначку «реєстрація ТЗ, придбаного у торговельної організації у розстрочку», що ставить під сумнів наявність коштів у батька на покупку другого автомобіля менш ніж за рік, а також те, чи був він реальним, а не номінальним власником.

Комісією встановлено, що батькові кандидата – ОСОБА_1  на праві власності належали:

- автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 120» 2004 року випуску, період 07 квітня 2008 року – 21 жовтня 2017 року, вартість невідома;

- автомобіль марки «Mitsubishi Outlander» 2007 року випуску, період 21 липня 2007 року –  25 жовтня 2016 року, вартість невідома;

- автомобіль марки «Mitsubishi Pajero» 2008 року випуску, період 03 листопада 2017 року – 06 червня 2022 року, вартість 342 693 гривень;

- автомобіль марки «Toyota HIGHLANDER» 2016 року випуску, дата набуття – 08 червня 2022 року, вартість 400 000 гривень.

З майнових декларацій Мовчана Д.В. слідує, що до 2017 року він мав право керування автомобілем марки «Toyota Land Cruiser Prado 120» 2004 року випуску, а з 2018 року до 2020 року автомобілем марки «Mitsubishi Pajero» 2008 року випуску.

Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків сукупний дохід ОСОБА_1 за період з 2005 року до 2017 року становив 809 115,61 гривень (без вирахування податків).

Мовчан Д.В. пояснив, що станом на 2008 рік до 2012 року проживав та був зареєстрованим з батьком за однією адресою, що підтверджується інформацією, яка наводилась у майнових деклараціях, а також даними про реєстрацію місця проживання. У квітні 2008 року його батько придбав автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 120», право користування яким особисто з моменту призначення на посаду судді і до 2017 року він декларував.

Фінансові можливості батька на придбання у 2007–2008 роках двох автомобілів Мовчан Д.В. пояснив тим, що в 2007 році його батько отримав вихідну допомогу після звільнення, що дозволило йому зробити певні внески при купівлі двох автомобілів у кредит, які виплачувалися протягом п’яти років. Також офіційних доходів батька вистачало для погашення суми кредитів та відсотків за ними. Документи на підтвердження кредитування не збереглися, кредитодавцем виступав КБ «Надра», нині ліквідований, тому отримати відповіді на запит, що саме його батько ОСОБА_1 був стороною кредитного договору, неможливо.

Також Мовчан Д.В. звертає увагу на те, що станом на 2008 рік він не мав статусу ані судді, ані державного службовця.

Також ГРД у висновку зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сестра кандидата – ОСОБА_2 23 грудня 2020 року набула на підставі договору купівлі-продажу право власності на домоволодіння площею 336,3 кв. м в місті Дніпро та відповідну земельну ділянку площею 0,0626 га. Вартість будинку і ділянки за договором купівлі продажу становила 2 мільйона 134 тисячі гривень.

Окрім того, у 2024 сестра кандидата придбала автомобіль марки «Lexus RX350» 2021 року випуску (ціна на сайтах автопродажу на такий автомобіль становить від 42 000 доларів США або 1,8 мільйона гривень), а у 2025 році — автомобіль марки «Lexus LX500d» 2022 року випуску (ціна якого на сайтах продажу коливається від 100 000 доларів США або від 4,5 мільйона гривень).

Згідно з анкетою кандидата його сестра працювала лікарем акушером- гінекологом. Відповідно до даних сервісу Youcontrol ОСОБА_2 з 29 грудня 2024 року зареєстрована як ФОП за основним видом економічної діяльності 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Відповідно до даних з реєстрів сестра кандидата з 2004 року до 2020 року заробила 326 000 гривень, ще 236 000 гривень отримала від продажу рухомого майна, а з 2020 року до 2025 року заробила 252 000 гривень та отримала 2,2 мільйони гривень від продажу рухомого майна.

Крім того, у власності сестри кандидата були автомобіль марки «BMW X5» 2015 року випуску (з 2021–2024 роки); автомобіль марки « BMW X5» 2016 року випуску (з 2021 до 2022 року); автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 200» 2016 року випуску (з 2022 до 2025 року); автомобіль марки «LEXUS IS 250» 2006 року випуску (з 2019 до 2020 року); автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT» 2008 року випуску (з 2016 до 2019 року).

Водночас сукупна вартість покупок сестри лише з 2020 року до 2025 року становила щонайменше 10 мільйонів гривень (вже з урахуванням перепродажу попередньо придбаних авто).

Чоловік сестри кандидата ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична особа–підприємець лише у 2024 році.

Крім того, за даними сайту Work.ua, у листопаді 2020 року ОСОБА_3 шукав роботу за посадою директора, його резюме розміщено в розділі «керівництво середньої ланки». Там же він описав і свій досвід роботи : «З 2009 року приватний підприємець у сфері оптової та роздрібної торгівлі будівельними матеріалами. З 2012 року головний спеціаліст відділу соціально-економічного розвитку Індустріальної районної у місті ради. З 2013 року виконувач обов’язків начальника сектору надзвичайних ситуацій, мобілізаційної роботи і цивільного захисту населення Індустріальної районної у місті ради. З початку 2014 року до грудень 2015 року головний інженер автотранспортного підприємства № 32. З 2014 року засновник благодійного фонду «Допомога армії». З 2015 року надаю консалтингові послуги з налагодження приватного бізнесу, врегулювання та вирішування питань з виконавчими органами».

Наведені обставини свідчать про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності майнового стану сестри кандидата її реальним доходам та роду діяльності, а також доходам та роду діяльності її чоловіка.

За таких обставин існує ймовірність, що ОСОБА_2 виступає формальним (фіктивним) власником зазначеного майна, тоді як його фактичним власником може бути сам Мовчан Д.В.

Мовчан Д.В. пояснив, що його сестра ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3, а тому все набуте майно під час шлюбу та отримані доходи є спільною сумісною власністю подружжя.

Зі слів сестри йому відомо, що автомобіль марки «Lexus LX 500D» 2022 року випуску було придбано у стані «бувший у використанні» у травні 2025 року. Ціна правочину дорівнювала 4 425 299 гривень, яка вказана в договорі купівлі-продажу та офіційно внесена до бази даних сервісного центру МВС України.

Мовчан Д.В. звертає увагу на те, що розмір доходу чоловіка його сестри ОСОБА_3 на момент придбання цього майна тільки за календарний період січень-травень 2025 року становив: 1) у квітні 2025 року від реалізації об’єкта нерухомості – 1 659 268 гривень; 2) дохід, як суб’єкта підприємницької діяльності – 4 561 239 гривень 73 копійки; 3) заробітна плата за основним місцем роботи з розрахунку 21 000 гривень щомісячно. Загалом на вказаний період більше 6,1 мільйонів гривень.

Так само протягом 2025 року сестра ОСОБА_2 отримувала офіційний дохід, зокрема: 1) за 2025 рік сума її сукупного загального доходу тільки як ФОП становив 4 391 624 гривень 93 копійки.

Таким чином, на момент придбання вказаного транспортного засобу родина його сестри тільки за 2025 рік мала сукупний дохід більш ніж 7,2 мільйонів гривень.

На підтвердження зазначеного Мовчаном Д.В. надано копії відповідних документів.

Крім того, Мовчан Д.В. пояснив, що автомобіль марки « Lexus RX 350» 2021 року випуску було придбано його сестрою у стані «бувший у використанні» та зі слідами механічних пошкоджень у серпні 2024 року.

За 2024 рік дохід родини сестри складався із офіційно задекларованих коштів: суб’єкти підприємницької діяльності та гроші від відчуження майна, яких цілком достатньо для оплати вартості такого транспортного засобу.

Зокрема, розмір доходу від підприємницької діяльності ОСОБА_2 дорівнює 1 090 300 гривень, розмір доходу ОСОБА_3 500 000 гривень. Дохід у вигляді грошових коштів, отриманих від продажу попередніх транспортних засобів, що перебували у їх власності (SUZUKI GRAND VITARA за ціною 387 000 гривень та БМВ Х5 у сумі 555 000 гривень).

На підтвердження зазначеного Мовчаном Д.В. надано копії відповідних документів.

Стосовно будинку за адресою: місто Дніпро, АДРЕСА_1, та відповідної земельної ділянки під цим домоволодінням Мовчан Д.В. пояснив, що придбання сестрою будинку за 2 мільйони 56 тисяч гривень разом з земельною ділянкою за 78 тисяч гривень відбулось у грудні 2020 року і згідно з її поясненнями частково придбання такої нерухомості сплачено за рахунок коштів батьків та батьків її чоловіка, а також суми грошових коштів, отриманих у позику, яка сплачується ними дотепер.

Мовчан Д.В. зауважив, що він та члени його родини не користуються майном, належним його сестрі та членам її родини, та не є власниками майна. Доводи ГРД, що ОСОБА_2 виступає формальним (фіктивним) власником майна, тоді як його фактичним власником може бути Мовчан Д.В., грунтуються на припущеннях.

Надаючи оцінку викладеній у висновку ГРД інформації, Комісія наголошує, що авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів. Саме тому одним із критеріїв оцінки кандидатів на посаду судді на відповідність займаній посаді є доброчесність як у професійній діяльності, так і в особистому житті.

Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено умови визначення відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, які законодавець пов’язує з наявністю/відсутністю обґрунтованих сумнівів у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Під час встановлення наявності фактів, які свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, Комісія керується пунктом 1 Показників доброчесності, згідно з яким обґрунтований сумнів – наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини, щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.

Велика Палата Верховного Суду наголошує що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом (пункт 18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, справа № 990/71/24).

Під час кваліфікаційного оцінювання Комісія перевіряє не лише відповідність кандидата формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його як особу, зокрема наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи своєю поведінкою не викликає обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.

Комісія вважає надані Мовчаном Д.В. пояснення прийнятними, а сумніви сумніви ГРД щодо законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, чесності та відповідності рівня життя задекларованим доходам непідтвердженими.

У 2013 році Мовчан Д.В. захистив кандидатську дисертацію «Реєстраційне провадження в діяльності органів виконавчої влади».

У дисертації Мовчана Д. В. виявлені факти порушення академічної доброчесності, які підпадають під визначення академічного плагіату. Виявлені особливості дисертації, які ставлять під сумнів оригінальність дослідження. В дисертації виявлено 9 фрагментів академічного плагіату та 1 випадок фальсифікацій, що свідчить про порушення академічної доброчесності. Запозичення здійснювалися із підручника, рефератів із сайту osvita.ua, наукової статті, автореферату дисертації та реферату наукової праці. Також під час перевірки встановлено, що 21 джерело із загальної кількості (202), тобто 10,39%, а саме джерела за номерами 11, 13, 14, 15, 17, 38, 40, 42,46, 53, 84, 97, 116, 123, 128, 139, 140, 164, 171, 172, 179, зазначені в переліку літератури дисертації не згадані в тексті (на них у тексті не надані посилання), що свідчить про недотримання третьої настанови пункту 2 статті 42 Закону України «Про освіту» про дотримання академічної доброчесності у частині «…надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації», а також про часткову фальсифікацію переліку літератури.

Виявлені факти свідчать про порушення академічної доброчесності суддею Мовчаном Д. В. при написанні кандидатської дисертації.

Стосовно тверджень про наявність фрагментів академічного плагіату Мовчаном Д.В. надано пояснення.

До дисертаційних досліджень вказаного рівня загальні рекомендації вимагають високого рівня унікальності, часто 85–90% і вище (тобто до 10–15% плагіату). У своєму висновку ГРД не навела, скільки відсотків унікальності за відрахуванням начебто 9 фрагментів, має дисертаційне дослідження. До того ж вказані 9 фрагментів з огляду на зміст наданої таблиці ніяк не можна віднести до плагіату, тобто до привласнення авторства частини наукового дослідження чи частин наукової роботи інших осіб, видаючи їх за власні. Так, частина наведених ГРД фрагментів прямо містить посилання на джерела їх запозичення в інших авторів, а інша частина взагалі є його думкою як автора, яка перекликається з думками інших науковців, а не є їх повним запозиченням.

Кандидат зауважив, що власне дисертаційне дослідження виконував особисто майже 5 років і розпочав задовго до призначення на посаду судді на базі Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», захист дисертації відбувався у 2013 році прилюдно, із залученням наукових опонентів високого наукового та фахового рівнів, з наступним розглядом питання цього захисту Атестаційною колегією МОН України у 2014 році. І на жодному з цих етапів не було виявлено будь-яких ознак академічної недоброчесності.

Також Мовчан Д.В. наголосив, що фальсифікації в кандидатській дисертації «Реєстраційне провадження в діяльності органів виконавчої влади» не має. Більш того йому незрозуміла логіка щодо начебто такої фальсифікації.

Так, наприклад джерело 11, про яке стверджує ГРД, має назву Административный процесс: учебник для высш. учеб. завед. МВД Украины / Бандурка А. М., Тищенко Н. М. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001 – 352 с.

У тексті дисертації, зокрема, на аркуші 27 вказано, що автор «погоджується з думкою О. М. Бандурки й М. М. Тищенка, що в широкому розумінні процес адміністративний є видом юридичного, що регламентує порядок розгляду й розв’язання конкретних адміністративних справ …». Яким чином у тексті дисертації можна посилатись на вклад названих науковців-адміністративістів у розбудову доктрини адміністративного процесу без зазначення у списку літератури їх наукових праць є незрозумілим.

Сама по собі лише наявність таких джерел не може бути фальсифікацією, навіть частковою, оскільки їй не притаманні такі обов’язкові ознаки фальсифікації, як заміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.

Проаналізувавши інформацію, викладену у висновку ГРД на підтвердження порушень Мовчаном Д.В. вимог академічної доброчесності, письмові та усні пояснення кандидата, Комісія висновує таке.

У частині першій статті 42 Закону України «Про освіту» академічна доброчесність визначається як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Частина третя статті 42 цього Закону містить перелік вимог, спрямованих на забезпечення дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти, серед яких вимога про необхідність посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей. До порушень академічної доброчесності частиною четвертою вказаної статті віднесено, серед іншого, «академічний плагіат» – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

У Рекомендаціях щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо) (лист МОН від 15 серпня 2018 року № 1/11-8681) наголошується, що будь-який текстовий фрагмент обсягом від речення і більше, відтворений в тексті наукової роботи без змін, з незначними змінами, або в перекладі з іншого джерела, обов’язково має супроводжуватися посиланням на це джерело; винятки допускаються лише для стандартних текстових кліше, які не мають авторства та/чи є загальновживаними.

Аналіз наведеної у висновку ГРД порівняльної таблиці із фрагментами дисертації Мовчана Д.В. та фрагментами опублікованих текстів інших авторів свідчить про таке.

У сукупності наведені фрагменти становлять два десятка речень (іноді фрагментів окремих речень) з усього тексту роботи. Три з дев’яти виявлених текстових збігів у дисертації Мовчана Д.В. супроводжуються коректними посиланнями на використані джерела, а використання аналогічних цитат у більш ранніх публікаціях іншими науковцями не може оцінюватись як плагіат. Наведені фрагменти носять описовий характер, не є викладом результатів наукового дослідження.

Комісія враховує, що захист дисертації хоч і відбувся у 2013 році, коли Мовчан Д.В. був суддею, але робота над темою розпочалася у 2006 році задовго до призначення кандидата на посаду судді, про що свідчить список опублікованих праць за темою дисертації.

Комісія також бере до уваги пояснення судді, який, зокрема, і в письмових поясненнях, і в процесі співбесіди визнав наявність окремих цитат, які не супроводжуються посиланнями на джерела через неуважність чи технічні помилки; логічно пояснив наявність джерел у списку літератури, на які відсутнє посилання в тексті роботи; виявив розуміння методології проведення наукового дослідження.

На переконання Комісії викладені у цьому пункті висновку ГРД відомості не є підставою для визнання Мовчана Д.В. таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики, а також не можуть бути визнані такими, що впливають на оцінювання його шляхом зменшення балів.

Водночас, за результатами спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Мовчаном Д.В. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) встановлено ознаки відображення в декларації недостовірних відомостей на загальну суму 542 962,72 гривні.

Так, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Мовчан Д.В. зазначив заробітну плату (грошове забезпечення) у сумі 1 248 949 гривень (джерело доходу: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області (далі - ТУ ДСА України в Дніпропетровській області). Відповідно до ДРФО впродовж 2024 року Мовчан Д.В. отримав дохід від ТУ ДСА України в Дніпропетровській області у сумі 1 791 911, 72 гривні.

Мовчан Д.В. пояснив, що, дійсно, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» ним була зазначена сума, отримана впродовж звітного періоду у вигляді заробітної плати (суддівська винагорода) у сумі 1 248 949 гривень.

Мовчан Д.В. наголосив, що як суддя, протягом 2024 року отримав дохід виключно у вигляді суддівської винагороди, розмір якої визначається законом, офіційно нараховується і сплачується ТУ ДСА України в Дніпропетровській області та опубліковується в базі даних Державного реєстру фізичних осіб–платників податків.

Водночас Мовчан Д.В. зазначив, що з метою підтвердження розміру офіційного доходу отриманого за 2024 рік, ним у березні 2025 року за допомогою сайту Єдиний державний реєстр декларацій у розділі «Дані для декларації» було зроблено запит, на підставі якого системою сформовано відповідну довідку під назвою «Дані для декларації за 2024 рік». Указана довідка містила відомості заповненого розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» у вигляді суми отриманого декларантом за 2024 рік доходу в розмірі 1 248 949 гривень, джерело доходу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області. Означена довідка також містила приписку, що дані сформовано виключно на підставі відомостей Державного реєстру фізичних осіб–платників податків.

Оскільки ним за 2024 рік було отримано дохід виключно у вигляді заробітної плати (суддівської винагороди) і такий дохід опубліковувався в базі даних Державного реєстру фізичних осіб–платників податків, у нього не було жодних підстав не довіряти та ставити під сумнів офіційно отримані від НАЗК та вказаного державного реєстру дані щодо доходу.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам, Комісія акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

Згідно з формою декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларант має заповнити відомості про всі отримані ним доходи у звітному періоді.

В декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Мовчаном Д.В. зазначено про отримання заробітної плати (грошового забезпечення) в розмірі 1 248 949 гривень, джерело доходу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.

Водночас відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб–платників податків дохід Мовчана Д.В., отриманий від ТУ ДСА України в Дніпропетровській області у 2024 році становить 1 791 911,72 гривні.

Мовчаном Д.В. на підтвердження своїх пояснень надано роздруківку довідки, отриманої ним за допомогою сайту Єдиний державний реєстр декларацій, у розділі «Дані для декларації».

Із зазначеної довідки слідує, що дохід, отриманий Мовчаном Д.В. у 2024 році, становить 1 248 949 гривень. Водночас довідка містить приписку, що відомості сформовано виключно з Державного реєстру фізичних осіб–платників податків та містять інформацію лише про доходи суб’єкта декларування. Інформація потребує уточнення в податкових агентів (джерел доходів).

Під час співбесіди на запитання членів Комісії Мовчан Д.В. повідомив, що не уточнював інформації щодо отриманих ним доходів у 2024 році ні у податкових агентів, ні у ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.

На підставі зазначеного Комісія не знайшла підстав вважати таку поведінку кандидата умисною, проте виявлення кандидатом недбалості під час заповнення декларації, а саме невжиття всіх заходів для встановлення інформації щодо свої доходів, Комісія розцінює як підставу для зменшення балів кандидата за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,20	340,20
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	132,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	121,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	22,67	46,34
	Безперервний розвиток	23,67
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11,33	45,33
	Ефективна взаємодія	11,33
	Стійкість мотивації	11,67
	Емоційна стійкість	11,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	716,87

Таким чином, Мовчан Д.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Мовчан Дмитро Валентинович набрав 716,87 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Мовчана Дмитра Валентиновича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                      Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                   Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                             Галина ШЕВЧУК