Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Глоби Максима Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Максима ГЛОБИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Глоби Максима Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Глоба Максим Миколайович як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Глоба М.М. ____________ року народження, має стаж професійної діяльності з липня 2002 року, з 2010 року є суддею суду першої інстанції.

Глоба М.М. призначений на посаду судді Вовчанського районного суду Харківської області строком на п’ять років відповідно до Указу Президента від 16 квітня 2010 року № 544/2010.

Указом Президента України від 03 квітня 2017 року № 94/2017 Глобу М.М. призначено на посаду судді Вовчанського районного суду Харківської області.

Головою Верховного Суду суддю з 07 вересня 2022 року відряджено для здійснення правосуддя до Октябрського районного суду міста Полтави (після зміни назви – Шевченківський районний суд мі Полтави) (рішення від 31 серпня 2022 року № 415/0/149-22).

Рішенням Голови Верховного Суду від 23 листопада 2022 року № 415/1/149-22 суддю Вовчанського районного суду Харківської області Глобу М.М. відряджено до Червонозаводського районного суду міста Харкова (після зміни назви – Основ’янський районний суд міста Харкова) для здійснення правосуддя з 24 листопада 2022 року.

Суддю Глобу М.М. 12 листопада 2013 року обрано на адміністративну посаду заступника голови Вовчанського районного суду Харківської області, а з 06 квітня 2017 року до 05 квітня 2020 року – голови вказаного суду. З 16 січня 2023 року до 05 серпня 2025 року обіймав посаду голови Основ’янського (Червонозаводського) районного суду міста Харкова, яку повторно обіймає з 09 грудня 2025 року.

Рішенням Комісії у складі колегії від 31 жовтня 2019 року № 1098/ко-19, яке підтримано рішенням Комісії у пленарному складі від 31 жовтня 2019 року № 1098/ко-19 суддю Глобу М.М. визнано таким, що відповідає займаній посаді, тобто ним успішно пройдено кваліфікаційне оцінювання.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Глобу М.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація); визначено, що Глоба М.М. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 121 бал; його допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу; встановлено, що Глоба М.М. за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання набрав 43,9 бала; його допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання; визначено, що Глоба М.М. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 128,5 бала.

З огляду на зазначене кандидат Глоба М.М. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу отримав:

Загальний результат кваліфікаційного іспиту – 333,40 бала, Глобу М.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до рішення Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.

Комісією у складі колегії 31 березня та 09 квітня 2025 року проведено співбесіди із кандидатом Глобою М.М., встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Глоби М.М. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Встановлення результатів спеціальної перевірки

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

За результатами спеціальної перевірки Глоби М.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 25 вересня 2025 року № 21.2-481/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

З отриманих на запит Комісії відповідей не надійшло інформації, що перешкоджає Глобі М.М. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Джерела права та їх застосування

Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Комісією відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.

Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Комісія ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.

Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).

Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.

Комісія проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.

Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

- на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;

- проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду;

- проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;

- за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

професійна етика;

доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).

Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:

відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: «рівень когнітивних здібностей», «рівень знань історії української державності», «рівень загальних знань у сфері права», «рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації»;

відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: «рішучість та відповідальність», «безперервний розвиток»;

відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: «ефективна комунікація», «ефективна взаємодія», «стійкість мотивації», «емоційна стійкість»;

відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: «незалежність», «чесність», «неупередженість», «сумлінність», «непідкупність», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу». Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.

Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.

Оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.  

Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).

Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.

Комісія керується презумпцією згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.

Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо ГРД у своєму Висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Глобі М.М. щодо надання для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність зазначеним критеріям особистої компетентності. Кандидатом 19 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення.

Надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

Надані Глобою М.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,75 бала із 50 можливих, що більше 75% (37,5 бала) суми максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

Надана інформація та відповіді кандидата під час співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.

Письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,75 бала із 50 можливих, що більше 75% (37,5 бала), суми максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».

Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації стосовно кандидата.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Глоби М.М. було досліджено Висновок, який надійшов до Комісії 30 березня 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані ним як кандидатом на посаду судді, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

Як зазначено в пункті 1 Висновку кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійному та особистому житті», оскільки кандидат, будучи суддею суду першої інстанції відвідував територію російської федерації без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних та/або невідкладних життєво необхідних обставин, попри загрозу безпеці власній та національній безпеці України.

З цього приводу кандидат пояснив, що у період з 2010 до 2022 року він працював у Вовчанському районному суді Харківської області, який розташований на відстані близько 5 км від державного кордону України із російською федерацією. У період часу з грудня 2013 до червня 2014 року на прохання батька, у вільний від роботи час, він відвідував територію рф через автомобільний пункт пропуску «Плетенівка», який розташований на території Вовчанського району Харківської області виключно для обслуговування транспортного засобу, яким він користувався на той час. Кандидат під час засідання Комісії зазначив, що хоча на час його поїздок на рф не було законодавчих обмежень, оскільки суміжні території були визнані державою-агресором лише 27 січня 2015 року відповідно до Постанови Верховної Ради України № 129-VIII, однак ретроспективний аналіз вказує, що, очевидно, йому варто було утриматися від подібних поїздок.

У пункті 2 Висновку вказано, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «сумлінність» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійному та особистому житті».

Йдеться про те, що кандидат розглядаючи справи за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) допускав їх закриття через сплив строків притягнення, що призводило до уникнення правопорушниками адміністративної відповідальності.

Так, за інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень, у період з 01 січня 2017 року до 11 травня 2021 року суддя Глоба М.М. розглянув 193 справи вказаної категорії, з яких у 26 ухвалено рішення про їх закриття через сплив строків.

З цього питання кандидат пояснив, що оскільки Вовчанський районний суд Харківської області на даний момент перебуває у зоні активних бойових дій, то він позбавлений можливості надати пояснення у справах, про які йдеться у висновку ГРД. Водночас, кандидат указав на загальні об’єктивні причини, які існували на час розгляду вказаних справ у суді, що позбавило його можливості розглянути їх у передбачений статтею 38 КУпАП тримісячний строк. Зокрема, йдеться про те, що у період з 22 вересня 2016 до 21 вересня 2018 року правосуддя у Вовчанському районному суді Харківської області здійснювали двоє суддів, а з 21 вересня 2018 до 04 серпня 2019 року одним суддею (Глобою М.М.). За статистичними даними Територіального управління Державної судової адміністрації, у Харківській області у 2018 році рівень середнього навантаження на суддів по області становив 64,3 справи, судді Глоби М.М. – 156,4 справи. У 2019 році рівень середнього навантаження на суддів по області становив 67,6 справи, судді Глоби М.М. – 169,7 справи. У 2020 році вказані показники були 107,1 у суддів по області та 81,1 справи у судді кандидата.

Також до Висновку надано інформацію, у якій йдеться, про те, що у 2011–2014 роках суддя Глоба М.М. ухвалював судові рішення під час проходження навчання у Харківському регіональному відділенні Національної школи суддів України. З цього приводу кандидат пояснив, що у той період у його провадженні перебувала значна кількість судових справ, тому з метою забезпечення розумних строків їх розгляду, виходячи з інтересів учасників процесу, та у вільний від навчання час, прибував до суду та розглядав справи, переважно без проведення судових засідань. А навчальні матеріали опрацьовував у вільний від роботи час.

В інформації, доданій до Висновку вказано, що внаслідок аналізу дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Застосування угод про примирення та визнання винуватості у кримінальному праві», яку Глоба М.М. захистив у 2021 році, виявлено поодинокі фрагменти академічного плагіату (вказано про чотири випадки). З цього приводу кандидат пояснив, що посилання ГРД на плагіат є безпідставним та навів лінки на джерела цитування.

Водночас під час співбесіди з кандидатом обговорено питання щодо особливостей декларування майна, яке належить Глобі М.М., членам його сім’ї та близьким особам у площині антикорупційного законодавства.

Так, кандидат не заперечував, що періодично користувався легковим автомобілем, який належав його батькові, виїжджав на ньому до рф, про що детально вказано у пункті 1 Висновку.

Відповідно до інформації, наданої Моторним (транспортним) бюро України на запит члена Комісії, Глобою М.М. укладалися договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на легковий автомобіль Toyota «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 про що було видано поліси зі строками дії від 11 грудня 2014 до 10 грудня 2015 року та від 16 грудня 2015 до 15 грудня 2016 року.

Кандидат пояснив, що вказаний транспортний засіб належав батькові, кандидат ним не користувався, та не мав відповідного обов’язку його декларувати. Водночас, Глоба М.М. не пояснив з якою метою він придбавав поліси ще й два роки поспіль, якщо не відбувалось реального користування автомобілем. Комісія критично оцінює доводи кандидата щодо вказаного питання.

Також під час співбесіди порушувалося питання щодо можливостей кандидата та його дружини у 2018 році заощадити грошові кошти у сумі 299 000,00 грн при загальному доході 617 433,00 грн (без врахування податків і зборів), та збільшити їх на 300 000,00 грн у 2019 році при доході 935 137,00 грн (також без врахування податків і зборів).  Водночас, кандидат та дружина здійснили низку подорожей до Польщі, Туреччини, Грузії та Угорщини. Хоча суми коштів, які потенційно залишалися у подружжя після здійснення заощаджень та оплати подорожей не є нижчою від середнього рівня витрат населення в Харківській області (відповідно до даних Державної служби статистики) Комісія критично оцінює доводи кандидата у цій частині. Для судді, який має бути прикладом дотримання закону та моральних стандартів, навіть поодинокі прояви непрозорості у фінансових питаннях здатні підірвати суспільну довіру до судової влади загалом.

Якщо кандидат на посаду судді не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям доброчесності  та професійної етики та, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, надалі мають бути оцінені Комісією, оскільки вони впливають на авторитет судової влади, і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин, особливо з урахуванням того, що Глоба М.М. є діючим суддею суду першої інстанції.

Доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо майна, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.

З огляду на викладене Комісія розцінює ці обставини як суттєве порушення і одноголосно вирішує зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».

Досліджені матеріали досьє, співбесіда з кандидатом Глобою М.М., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям доброчесності  та професійної етики у 285 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Глоба М.М. набрав 696,90 бала.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Глоби Максима Миколайовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Глоба Максим Миколайович набрав 696,9 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Глоби Максима Миколайовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                              Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                           Ярослав ДУХ

                                                                                     Ігор КУШНІР

                                                                                     Володимир ЛУГАНСЬКИЙ