Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вадима ОКСЮТИ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Оксюти Вадима Васильовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Оксюта Вадим Васильович, дата народження – __________, громадянин України.
У 2003 році Оксюта В.В. закінчив Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії СК № 21430102 від 28.03.2003).
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Свою трудову діяльність Оксюта В.В. розпочав у 2000 році.
З 14.04.2000 до 04.05.2001 працював головним бухгалтером ПП «Альянс».
З 30.05.2001 до 01.07.2002 працював на посаді провідного інженера бюро митного оформлення ЗАТ «Стальметиз».
З 03.07.2002 до 18.09.2002 працював на посаді юрисконсульта ЗАТ «Одесводоканал».
З 19.09.2002 до 30.06.2006 працював на посаді начальника юридичного відділу ЗАТ «Одесводоканал».
З 01.01.2008 до 21.03.2013 був партнером ЮК «Лекс Ноледж».
З 22.03.2013 до 16.01.2014 працював на посаді заступника директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі Одеської обласної державної адміністрації.
З 03.07.2014 до 28.01.2015 працював на посаді директора ПП «ФієстаФуд».
З 01.06.2016 до 20.03.2019 працював на посаді старшого юриста АО «Юридична компанія «Лекс Ноледж».
З 02.04.2019 до 11.03.2022 був головою об’єднання в АО «Паверлекс».
З 12.03.2022 до 19.04.2023 був головою АО «Паверлекс».
З 12.03.2022 до 05.01.2023 працював на посаді провідного консультанта відділу забезпечення діяльності керівництва облдержадміністрації апарату Одеської обласної адміністрації.
З 29.07.2005 до 21.03.2013 та з 17.01.2014 до 03.07.2023 здійснював індивідуальну адвокатську діяльність.
Оксюта В.В. у 2005 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, склав присягу адвоката, проте це свідоцтво було втрачено та 18.01.2017 видано нове свідоцтво за № 001378.
Право на заняття адвокатською діяльністю 03.07.2023 зупинено на підставі заяви Оксюти В.В. згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Оксюта В.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 14.03.2024 № 189/ас-24 Оксюту В.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Оксюту В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Оксюту В.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Оксюту В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки в засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Оксюти В.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 22.10.2025 № 21.2-624/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Міністерства оборони України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Оксюті В.В. зайняти посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії 18.02.2026 проведено співбесіду із кандидатом Оксютою В.В., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання інформації, затверджене ГРД 28.01.2026, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів). Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Оксюта В.В. набрав 150 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Оксюта В.В. набрав 46,3 бала.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Оксюта В.В. набрав 117 балів.
Пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Оксюта В.В. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Оксютою В.В. кваліфікаційного іспиту становить 353,3 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06.08.2025 надіслано запит Оксюті В.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 19.08.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19; безперервний розвиток (21, 20, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20; загальний бал за критерій – 39.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Оксюта В.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат не продемонстрував належного рівня соціальної компетентності.
Стосовно показника ефективної комунікації кандидат під час співбесіди зазначив відкритість до комунікації та допустимість активного професійного спілкування судді з адвокатами поза межами судового засідання за умови «розуміння процесуальної ролі».
Водночас у відповідях вбачається неповне усвідомлення меж належної професійної комунікації судді, зокрема потенційних ризиків, пов’язаних із неформальним спілкуванням з учасниками судового процесу, а також можливого негативного впливу такого спілкування на сприйняття неупередженості та об’єктивності суду.
Крім того, кандидатом надано суперечливі пояснення щодо публічних висловлювань судді: спочатку кандидат наполягав на абсолютній забороні критики органів влади та обмеженні права судді на висловлення позиції, а згодом визнав можливість таких дій лише за «кричущих обставин». Така непослідовність свідчить про відсутність сформованого та чіткого розуміння стандартів суддівської етики.
Надання пояснень у формі читання заздалегідь підготовленого тексту, а не безпосередніх відповідей на запитання, також може свідчити про певні труднощі з веденням гнучкої та відкритої комунікації в умовах обговорення складних питань під час співбесіди.
У сукупності наведене дає підстави вважати, що кандидат не повною мірою володіє навичками виваженої, послідовної та інституційно відповідальної комунікації, необхідної для судді апеляційного суду.
Стосовно показника ефективної взаємодії кандидат під час співбесіди підкреслював власний досвід взаємодії як адвоката та керівника адвокатського об’єднання, зокрема в умовах рівності та добровільності об’єднання.
У відповідях кандидатом не продемонстровано чіткого розуміння специфіки управлінської взаємодії судді з апаратом суду, не наведено прикладів вирішення складних міжособистісних чи інституційних конфліктів у ролі керівника.
Увагу переважно приділено горизонтальній взаємодії (адвокат – адвокат), тоді як вертикальний та інституційний аспект взаємодії судді залишився фактично нерозкритим.
У відповідях щодо реагування на публічні інформаційні виклики авторитету судової влади кандидат зазначив, що не вбачає необхідності ініціювати будь-які дії та обмежується позицією «робити свою роботу».
У прикладах неефективної взаємодії кандидат вказує переважно на безвідповідальність інших осіб, невиконання обіцянок, непрофесійність колег тощо.
Водночас кандидатом не продемонстровано готовності аналізувати власну роль у складних взаємодіях та не наведено прикладів ситуацій, де необхідно було змінити власний підхід для досягнення результату.
Стосовно показника стійкості мотивації кандидат під час співбесіди зазначив, що ще з 2003 року замислювався про суддівську кар’єру, однак тривалий час не брав участі в конкурсах, пояснюючи це «відсутністю відкритості» процедур.
Твердження про «невідкритість» конкурсів має оціночний характер та не підкріплено конкретними обставинами.
Водночас конкурси у 2011–2017 роках фактично відбувалися і за їх результатами було призначено значну кількість суддів. Кандидатом не наведено переконливих причин, чому він не намагався реалізувати своє прагнення в цей період.
Це свідчить про певну декларативність мотивації в попередні роки та ставить під сумнів її сталість.
Попри заяви про прагнення «підвищувати авторитет правосуддя», кандидат не продемонстрував бачення власного внеску в розвиток судової системи, зосереджувався переважно на особистих якостях.
Стосовно показника емоційної стійкості кандидат під час співбесіди неодноразово наголошував на наявності в нього «вироблених механізмів самоконтролю» та здатності приймати рішення без впливу емоцій. Водночас у відповідях простежується переважно декларативний характер тверджень про врівноваженість.
Наявність адміністративного провадження щодо домашнього насильства, попри його подальше закриття, свідчить про існування конфліктної ситуації у сфері сімейних правовідносин, яка набула публічного характеру та стала предметом розгляду правоохоронних органів і суду. Водночас у наданих поясненнях основну увагу зосереджено на зовнішніх обставинах конфлікту та перекладання відповідальності за конфлікт на інших осіб (колишню дружину, орган поліції, суд першої інстанції), без достатнього розкриття власної оцінки поведінки та можливих шляхів недопущення подібних ситуацій у майбутньому.
Суддя має демонструвати не лише впевненість у власній стійкості, а й здатність визнавати складні моменти, робити висновки та демонструвати розвиток через самоконтроль. Такий рівень усвідомлення у відповідях кандидата належним чином не простежується.
З урахуванням сукупності наведених обставин Комісія дійшла висновку, що пояснення кандидата під час співбесіди не підтверджують його відповідність критерію соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,33; ефективна взаємодія (10, 9, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9; стійкість мотивації (8, 7, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 8; емоційна стійкість (8, 8, 7), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 7,67; загальний бал за критерій – 34.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить
34 бали із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 30.01.2026 надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата на посаду судді Оксюти В.В., затверджене 28.01.2026.
ГРД зазначила, що в декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) кандидата, за 2022 рік (кандидата) відсутні відомості про ІНФОРМАЦІЯ_1 доньку як члена сім’ї, що суперечить вимогам чинного антикорупційного законодавства. У декларації кандидат вказав виключно двох синів та дружину в розділі 2.2. «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування».
ГРД також зауважила, що правовий обов’язок зазначати неповнолітніх дітей у декларації є чітким, однозначним і таким, що не допускає жодного тлумачення.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснив, що дійсно в декларації за 2022 рік допустив помилку та не вказав як члена сім’ї свою доньку – ОСОБА_1 ____ року народження.
Кандидат це пояснив тим, що при заповненні декларації як кандидата на посаду судді у грудні 2023 року донька ІНФОРМАЦІЯ_2 і ним не було враховано той факт, що декларація подається за попередній період, а саме за 2022 рік, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3. Також посилається на інші обставини, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі його отримання), серію та номер паспорта громадянина України, суб’єкта декларування та членів його сім’ї, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї (у разі формування такого унікального номера), зареєстроване місце їх проживання.
Підпунктом «а» абзацу сімнадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що членом сім’ї є особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом.
Відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції членами сім’ї суб’єкта декларування є:
1) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік / дружина) станом на останній день звітного періоду, – незалежно від спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду;
2) діти суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття, незалежно від їх спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду;
3) будь-які особи, які станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб’єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації: спільно проживали; були пов’язані спільним побутом; мали взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування, але не перебували у шлюбі.
Отже, в декларації кандидата за 2022 рік не зазначено відомостей про дочку кандидата, яка у 2022 році ІНФОРМАЦІЯ_5.
На переконання Комісії, це порушення свідчить про недбале ставлення до обов’язку декларування та недобросовісне виконання вимог, передбачених антикорупційним законодавством України.
Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Ураховуючи викладені обставини, Комісія вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «чесність».
ГРД також зазначила, що відповідно до відомостей, зазначених у декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді, дружина кандидата у період з 2020 року до 2024 року здійснювала адвокатську діяльність та мала статус партнера (учасника) адвокатського об’єднання «Паверлекс». З огляду на характер такої професійної діяльності адвокат є самозайнятою особою, для якої отримання винагороди за надання правничої допомоги є системним, регулярним та оподатковуваним джерелом доходу.
Водночас аналіз декларації кандидата за 2022, 2023 та 2024 роки свідчить про повну відсутність будь-яких відомостей щодо доходів дружини. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» відсутня інформація про будь-які надходження, отримані нею внаслідок здійснення адвокатської діяльності чи участі у складі адвокатського об’єднання.
Крім того, Комісією встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи дружина кандидата отримала такі доходи:
- у 2022 році – страхову виплату від ПРАТ «СК «АСКО ДС» у сумі 48 000 грн;
- у 2023 році – дивіденди від АО «Паверлекс» в сумі 65 500 грн;
- у 2023 році – дивіденди від АО «Паверлекс» в сумі 38 000 грн та страхові виплати від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в сумі 25 973 грн.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснив, що дійсно не зазначив у деклараціях за 2022, 2023 та 2024 роки доходи дружини, оскільки не запитав у дружини про отримані доходи та ІНФОРМАЦІЯ_6. Зазначив, що такі помилки не є умисними, допущені внаслідок певних життєвих обставин та відсутність досвіду заповнення та подання декларацій.
Згідно з пунктом 7 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії в разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
Статтею 20 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
На переконання Комісії, ці порушення свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування та недобросовісне виконання вимог, передбачених антикорупційним законодавством України, оскільки кандидатом не вжито розумних заходів для з’ясування наявності доходів у його дружини.
Ураховуючи викладені обставини, Комісія вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «чесність».
Крім того, Комісією встановлено, що у декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2020–2024 Оксюта В.В. зазначив, що його брат у 2020–2024 роках був депутатом Броварської районної ради Київської області, проте у деклараціях родинних зв’язків за 2019–2023 роки та 2018–2022 роки така інформація відсутня.
Під час співбесіди кандидат пояснив, що до 2024 року йому було невідомо про зазначені обставини, тому таку інформацію не було відображена в у деклараціях родинних зв’язків за 2019–2023 роки та 2018–2022 роки.
Відповідно до пункту «і» частини другої статті 61 Закону в декларації родинних зв’язків судді зазначаються відомості про осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради.
На переконання Комісії, це порушення свідчить про недбале ставлення до обов’язку зазначення інформації, яку кандидат мав би з’ясувати, тобто ним не вжито достатніх заходів для з’ясування відомостей, які необхідно вказати у декларації родинних зв’язків кандидата.
Ураховуючи викладені обставини, Комісія вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «чесність».
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди стосовно інших обставин та інформації, зазначених у рішенні ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Оксюти В.В. критеріям професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Оксюта В.В. набрав 681,3 бала.
З огляду на те, що кандидат Оксюта В.В. за критерієм соціальної компетентності набрав менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів, Комісія у складі колегії вирішила визнати Оксюту В.В. таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
- Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Оксюти Вадима Васильовича вимогам до кандидата на посаду судді.
- Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Оксюта Вадим Васильович набрав 681,3 бала.
- Визнати Оксюту Вадима Васильовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ «ПРОТИ»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
