Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Медюка Сергія Олександровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сергія МЕДЮКА,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Лілії СЕКЕЛИК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Медюка Сергія Олександровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Медюк Сергій Олександрович подав до Комісії заяву про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Медюка С.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Медюк С.О., дата народження – _____________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2000 році кандидат закінчив Миколаївський гуманітарний інститут Українського державного морського технічного університету і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 11 березня 2011 року № 282/2011 Медюка С.О. призначено на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області строком на п’ять років.

Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 Медюк С.О. переведений у межах п’ятирічного строку на роботу на посаді судді Центрального районного суду міста Миколаєва.

Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Центрального районного суду міста Миколаєва Медюка С.О.

Рішенням Комісії від 18 травня 2018 року № 713/ко-18 визначено, що суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Медюк С.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 825,875 бала та визнано його таким, що відповідає займаній посаді.

Указом Президента України від 24 жовтня 2018 року № 340/2018 Медюк С.О. призначений на посаду судді Центрального районного суду міста Миколаєва.

На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі стаж Медюка С.О. на посаді судді становив понад 12 років.

До дисциплінарної відповідальності Медюк С.О. не притягався.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап  – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Медюк С.О. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	44,3	340,8
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	133
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	123,5

Отже, кількість балів, отриманих кандидатом за кваліфікаційний іспит, свідчить про його відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Медюка С.О.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет визнання його обмежено дієздатним або недієздатним.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією щодо кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Медюка С.О. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Медюка С.О.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Миколаївського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Медюка С.О. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

06 серпня 2025 року Комісія надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду листа № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

20 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення від Медюка С.О. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 22 січня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД від 21 січня 2026 року.

Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 22 січня 2026 року № 32 дпс-843/23) зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

До Комісії 29 січня 2026 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запит до Центрального районного суду міста Миколаєва. Відповідь Центрального районного суду міста Миколаєва долучено до матеріалів досьє.

Медюку С.О. надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом проведено 05 лютого 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої  та соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення членів Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	19	19	20	19,33	39,66
	відповідальність
	безперервний розвиток	20	20	21	20,33

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що Медюк С.О. відповідає критерію особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Медюком С.О. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	10	11	10,33	41,66
	ефективна взаємодія	10	11	10	10,33
	стійкість мотивації	10	10	10	10
	емоційна стійкість	11	11	11	11

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінки відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

При цьому істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 22 січня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 21 січня 2026 року (далі – Висновок).

У Висновку зазначено, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», «чесність», «відповідність рівня життя задекларованим доходам» (пункти 18, 21, 22 Єдиних показників).

1. Кандидат у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) за 2015–2016 роки декларує об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок загальною площею 119,70 кв.м, розташований у селі Покровка Миколаївської області, власником якого є його дружина. З 2017 року кандидат декларує цей об’єкт нерухомого майна, як житловий будинок, вартість якого йому невідома.

У Висновку вказано, що стосовно цього об’єкта нерухомого майна кандидат у письмових поясненнях у межах права на відповідь повідомив, що житловий будинок будувався з 2005 до 2007 року батьками його дружини за їх власні кошти. На підтвердження завершення в 2007 році будівництва надав копію договору про приєднання до електричних мереж від 19 жовтня 2007 року № 02/27-02. Оформлення всіх необхідних документів на вказаний будинок було здійснено лише в 2016 році, а його державну реєстрацію проведено в 2017 році.

ГРД зазначила, що завершення будівництва житлового будинку відбулося ще у 2007 році. Проте у Деклараціях за 2015–2016 роки житловий будинок декларується кандидатом як об’єкт незавершеного будівництва, що не узгоджується з фактичним станом речей та поясненнями кандидата щодо можливості проживання в будинку та його використання як житлового протягом тривалого часу.

ГРД виснує, що об’єкт завершеного будівництва не вводився в експлуатацію y період з 2007 до 2016 роки, проте перебував у користуванні батьків дружини кандидата та частково кандидата та членів його сім’ї.

Також у Висновку вказано, що дружиною кандидата допущено бездіяльність щодо невведення в експлуатацію об’єкта завершеного будівництва та оформлення права власності на нього. Кандидат та члени його сім’ї мали можливість ввести в експлуатацію житловий будинок у встановленому законом порядку. Як наслідок, Медюк С.О. декларував житловий будинок як об’єкт незавершеного будівництва, яким він фактично не був.

Крім того, ГРД звертає увагу, що кандидат зазначає, що будівництво житлового будинку відбувалось за кошти батьків дружини, проте не надає відомостей щодо джерела походження в них грошових коштів. Загальний дохід батьків дружини кандидата за 1998–2008 роки відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків становив 634 478,35 грн, тому ГРД висловлює сумнів щодо фінансової спроможності батьків дружини кандидата здійснити фінансування будівництва житлового будинку.

ГРД виснує, що декларування кандидатом цього об’єкта нерухомості виглядає сумнівно, адже кандидат та його близькі родичі протягом тривалого часу користувались об’єктом незавершеного будівництва, дружина не вчиняла будь-яких дій щодо  введення його в експлуатацію, джерела походження грошових коштів, за які здійснювались будівельні роботи, є незрозумілими.

Медюк С.О. подав до Комісії письмові пояснення, у яких зазначив, що будівництво житлового будинку здійснювалось батьками дружини за їх власні кошти з 2005 до 2007 років. Кандидат вказав, що на підтвердження завершення будівництва будинку ним було надано ГРД копію договору про приєднання до електричних мереж від 19 жовтня 2007 року № 02/27-02. З 2008 року будинок використовувався для проживання батьками дружини з весни до осені, він та члени його сім’ї приїздили до них влітку.

Медюк С.О. не погодився з твердженнями ГРД стосовно вчинення дружиною бездіяльності щодо введення в експлуатацію об’єкта завершеного будівництва та зазначив, що законодавство України не містить обов’язкових вимог та строків щодо введення в експлуатацію об’єктів незавершеного будівництва та оформлення прав власності.

Кандидат пояснив, що будівництво житлового будинку було завершено в кінці 2007 року, а документи для реєстрації будинку були підготовлені в кінці 2016 року, та в 2017 році проведено його державну реєстрацію.

Медюк С.О. звернув увагу, що підготовка документів для введення в експлуатацію та реєстрації будинку відбувалась 8 років, що було зумовлено об’єктивними причинами.

Так, кандидат пояснив, що право власності на земельну ділянку площею 0,10 га в селі Покровка Очаківського району Миколаївської області набуто дружиною до їх одруження на підставі договору дарування від 19 лютого 2002 року. У 2006 році отримано державний акт на право власності на земельну ділянку. Оскільки цільове призначення земельної ділянки було «для ведення особистого селянського господарства», Покровська сільська рада не надавала дозвіл на будівництво будинку.

Ураховуючи, що будівництво вже фактично почалось, було розроблено проєкт зміни цільового призначення земельної ділянки. В квітні 2007 року Державним управлінням охорони навколишнього середовища в Миколаївській області було погоджено висновок зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Державний акт про право власності на землю з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, отримано 18 серпня 2008 року. Рішенням виконкому Покровської сільської ради від 26 вересня 2008 року № 51 надано дозвіл на будівництво житлового будинку.

Також Медюк С.О. пояснив, що при підготовці документів для реєстрації житлового будинку було з’ясовано, що будівельниками допущено помилку і частина будинку побудована на земельній ділянці сусіда. 3 сусідом була домовленість оформити міну рівнозначними частинами земельних ділянок. Для цих цілей було замовлено проєкт землеустрою для виділення частини земельної ділянки та в грудні 2011 року отримано два акти на право власності на земельні ділянки площею 0,036262 га та 0,0638 га.

26 червня 2013 року укладено договір міни. Після чого, в 2015 році було замовлено проєктну документацію щодо об’єднання двох земельних ділянок та проведено державну реєстрацію. Також у 2015 році отримано будівельний паспорт та 07 жовтня 2016 року затверджено декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво здійснено на підставі будівельного паспорта.

Медюк С.О. виснував, що вказане свідчить про те, що реєстрація житлового будинку була неможлива без впорядкування земельної документації, а великий обсяг роботи з підготовки документів відбувався постійно, що не свідчить про бездіяльність дружини та про те, що вони не провели реєстрацію, хоча мали можливість.

Стосовно видатків на будівництво житлового будинку Медюк С.О. пояснив, що  фінансової участі в будівництві житлового будинку він та його дружина не брали. Всі витрати на будівництво житлового будинку були здійснені батьками дружини. Загальні витрати на будівництво батьки дружини підрахувати не можуть. Наразі будинок перебуває на окупованій території, документи щодо вартості будівельних робіт залишились в цьому будинку.

Також кандидат вказав, що батьки дружини – ветерани праці, мають стаж роботи понад 30 років, тривалий час займали керівні посади і мали високий дохід.

На підтвердження пояснень кандидат надав такі документи: копію договору дарування земельної ділянки від 19 лютого 2002 року; копію державного акта на право власності на земельну ділянку (серія __ № ______ від 13 квітня 2006 року); копію висновка про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення земельної ділянки від 26 квітня 2007 року № 01-04/1401-05; копію державного акта про право власності на земельну ділянку (серія ___ № _______ від 18 серпня 2008 року); копію рішення виконавчого комітету Покровської сільської ради від 26 вересня 2008 року № 51; копію рішення Покровської сільської ради від 18 червня 2015 року № 14; копію будівельного паспорта від 20 серпня 2015 року; копію декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 07 жовтня 2016 року; пояснення ОСОБА_1 (батька дружини кандидата).

Комісія критично оцінює пояснення Медюка С.О. з огляду на таке.

Кандидат у розділі  4 «Об’єкти незавершеного будівництва» Декларацій за 2015–2016 роки вказує житловий будинок загальною площею 119,70 кв.м розташований у селі Покровка Очаківського району Миколаївської області АДРЕСА_1. Власником зазначає дружину ОСОБА_2 та вказує, що «об’єкт повністю або частково побудований з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або члена його сім’ї».

З 2017 року кандидат відображає в Деклараціях цей об’єкт нерухомого майна як житловий будинок, який належить на праві власності його дружині.

Комісія бере до уваги, що шлюб кандидата та ОСОБА_2 було зареєстровано 07 вересня 2002 року, на посаді судді кандидат працює з 11 березня 2011 року.

З наданих кандидатом документів вбачається, що на підставі договору дарування земельної ділянки від 19 лютого 2002 року дружина кандидата прийняла в дар земельну ділянку 1 000 кв.м, що розташована в селі Покровка Очаківського району Миколаївської області (далі – земельна ділянка).

13 квітня 2006 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку; цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до висновку про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення земельної ділянки від 26 квітня 2007 року № 01-04/1401-05 ОСОБА_2 погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення земельної ділянки, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» в цільове призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». 

18 серпня 2008 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Покровської сільської ради від 26 вересня 2008 року № 51 ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво житлового будинку в селі Покровка АДРЕСА_1. В пункті 3 цього рішення вказано: «до будівельних робіт приступити після реєстрації в сільській раді будівельного паспорта та згоду закріплення на ділянці основних розмірів забудови». Водночас Комісія звернула увагу на місце проживання дружини кандидата, що вказане в цьому рішенні: «… заслухавши та обговоривши заяву громадян України ОСОБА_2, що тимчасово мешкає в селі Покровка АДРЕСА_1».

26 червня 2013 року укладено договір міни. Рішенням Покровської сільської ради Очаківського району від 18 червня 2015 року № 14 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо об’єднання земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. 20 серпня 2015 року ОСОБА_2 видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

У декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта (від 07 жовтня 2016 року), вказано, що закінчений будівництвом об’єкт готовий до експлуатації. Водночас, в пункті 3 цієї декларації «Інформація про повідомлення про початок виконання будівельних робіт» датою подання повідомлення вказано – 26 липня 2016 року.   

Комісія бере до уваги пояснення ОСОБА_1 (батька дружини кандидата) від 27 січня 2026 року, у яких він вказав, що житловий будинок було побудовано протягом 2005–2007 років за його кошти та кошти дружини для власних потреб; для будівництва були використані їх заощадження та позичені кошти; приблизна вартість будівництва становила 350 000 грн.

Водночас Комісія зазначає, що документів на підтвердження пояснень ОСОБА_1 кандидат не надав. Відомості про доходи батьків дружини кандидата, відображені у Висновку та у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (відповіді від 26 листопада 2025 року № 2049200, № 2049746) не спростовують сумнів щодо їх фінансової спроможності.

Відповідно до пояснень кандидата та наданих ним документів будівництво житлового будинку тривало з 2005 року до 2007 року. З 2008 року будинок використовувався для проживання переважно батьками дружини та, як свідчить рішення виконавчого комітету Покровської сільської ради від 26 вересня 2008 року № 51, у ньому тимчасово мешкала дружина кандидата; в 2017 році здійснено державну реєстрацію житлового будинку.

Незважаючи на надані кандидатом пояснення про об’єктивні, на його думку, причини затримки введення об’єкта в експлуатацію, Комісія встановила обставини, які викликають сумніви в дотриманні правил та норм: зведення житлового будинку відбулось без належних дозвільних документів (з 2005 до 2007 роки), на земельній ділянці, не призначеній (на той момент) для цієї мети; оформлення членом сім’ї кандидата документів для державної реєстрації житлового будинку тривало понад 8 років, що є надмірно тривалим терміном навіть з урахуванням складнощів об’єкта.

Крім того, Комісія звернула увагу на відомості, відображені в рішенні виконавчого комітету Покровської сільської ради від 26 вересня 2008 року № 51, у якому вказано, що за заявою ОСОБА_1 від 18 вересня 2008 року їй надано дозвіл на будівництво житлового будинку в селі Покровка АДРЕСА_1. У пункті 3 декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта (від 07 жовтня 2016 року), зазначено, що датою подання до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт є 26 липня 2016 року.   

Комісія бере до уваги, що станом на 2008 рік житловий будинок вже був побудований.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Єдиних показників оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику законність джерел походження майна.

Пунктом 1 розділу І Єдиних показників передбачено, що джерела походження майна – підстави та способи виникнення або зміни прав на об’єкти цивільних прав (правочини, індивідуальні правові акти тощо).

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно:  підстави та порядок набуття суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї права на об’єкт цивільних прав не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства, про які суддя (кандидат на посаду судді) та члени його сім’ї не могли не знати (пункт 21 розділу ІІІ Єдиних показників).

Враховуючи викладене, Комісія доходить висновку, що виявлені обставини можуть бути підставою для зниження на 15 балів оцінки кандидата за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» критерію доброчесності.

2. Відповідно до Декларації за 2024 рік у спільній сумісній власності дружини кандидата перебуває квартира загальною площею 48,6 кв.м, розташована в місті Миколаїв. Право власності на цей об’єкт нерухомого майна дружина кандидата набула 21 липня 1997 року.

ГРД зазначає, що в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2014 роки (далі – паперова декларація) та Деклараціях за 2015–2023 Медюк С.О. не відобразив інформації про цю квартиру, що для стороннього спостерігача означатиме наявність обґрунтованих сумнівів щодо його доброчесності та відповідності показнику «чесності».

Кандидат надав письмові пояснення, у яких зазначив, що наміру приховати інформацію про вказану квартиру в нього не було.

Медюк С.О. пояснив, що квартира належить батькам його дружини та була отримана ними на підставі ордеру. Надалі квартира була приватизована. Кандидат просив звернути увагу на те, що приватизація вказаної квартири та видача свідоцтва про право власності відбулись в 1997 році. Батьки дружини не пам’ятали про те, що вона брала участь у приватизації зазначеної квартири та є її співвласником, у зв’язку з чим відповідна інформація ними не надавалася.

Також кандидат повідомив, що про наявність у дружини права власності на квартиру йому стало відомо у 2024 році, після внесення її батьками відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З моменту, коли йому та його дружині стало відомо про наявність такого права власності, інформація про вказаний об’єкт нерухомості відображається ним у Деклараціях.

Комісією встановлено, що в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларації за 2024 рік кандидат відобразив інформацію про перебування у спільній сумісній власності дружини та її батьків (ОСОБА_1, ОСОБА_3) квартири загальною площею 48,6 кв.м, що розташована у місті Миколаїв, АДРЕСА_2. Датою набуття права  вказано 21 липня 1997 року.

У паперових деклараціях Медюка С.О. за 2012–2014 роки та Деклараціях за 2015–2023 роки інформації про цю квартиру не відображено.

До матеріалів досьє кандидата долучено копію свідоцтва про право власності на житло від 21 липня 1997 року, з якого вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та членам його сім’ї ОСОБА_3, ОСОБА_2 (прізвище дружини кандидата до одруження).

Комісія зазначає, що Додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року (чинний на момент подання декларацій до 2015 року) було затверджено форму Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. У розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» було передбачено обов’язок декларування майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім’ї декларанта.

Після запровадження електронної системи декларування аналогічні за змістом положення закріплені в пункті 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», якими передбачено, що в декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Комісія не встановила ознак умисного приховування інформації кандидатом, однак критично оцінює його пояснення щодо причин недекларування об’єкта нерухомого майна. Виявлені порушення не є самостійною та достатньою підставою для висновку про невідповідність кандидата одному із показників критерію доброчесності, однак можуть бути підставою для зниження на 15 балів оцінки кандидата за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

3. У Деклараціях за 2015–2016 роки Медюк С.О. декларує автомобіль Nissan Cherry 1986 poку випуску, право власності на який набуто 17 січня 1996 року. Водночас у паперових деклараціях за 2012–2014 роки кандидат не відображав цей транспортний засіб. У Декларації за 2017 рік кандидат вказав дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 22 799 грн, джерелом якого вказав себе.

ГРД повідомила, що стосовно вказаних обставин кандидат у письмових поясненнях у межах права на відповідь зазначив, що у 1996 році автомобіль придбав його дядько, проте  зареєстрував транспортний засіб на нього. Кандидат пояснив, що, оскільки він не здійснював купівлі цього автомобіля, не володів ним, не користувався та не вважав його своїм майном, він помилково не врахував факту його реєстрації на своє ім’я. Під час заповнення Декларації за 2015 рік та після ознайомлення з роз’ясненням НАЗК, затвердженим рішенням від 11 серпня 2016 року № 3, виявлені недоліки ним були усунуті. Крім того, кандидат зазначив, що 14 березня 2017 року вказаний автомобіль дядько продав. Медюк С.О. пояснив, що коштів за цей автомобіль він не отримував, а себе як джерело доходу вказав помилково.

На переконання ГРД такі пояснення не звільняють кандидата від обов’язку декларування зазначеного об’єкта рухомого майна та не можуть бути визнані достатнім обґрунтуванням причин його недекларування в паперових деклараціях за 2012–2014 роки.

ГРД виснує, що недекларування Медюком С.О. у паперових деклараціях за 2012–2014 роки транспортного засобу, який належав йому на праві власності, зазначення некоректної інформації щодо джерела доходу в розрізі відчуження рухомого майна свідчить про неналежне ставлення кандидата до виконання обов’язку фінансового контролю, що є підтвердженням його невідповідності показнику «чесності».

Медюк С.О. надав письмові пояснення, ідентичні тим, які ним були надані ГРД, та зазначив, що умислу не відображати в паперових деклараціях за 2012–2014 роки інформації про автомобіль та джерело доходу від його продажу не було.

Комісією встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів 17 січня 1996 року Медюк С.О. зареєстрований власником транспортного засобу Nissan Cherry.

Цей автомобіль задекларований кандидатом у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Декларацій за 2015–2016 роки та вказано, що транспортний засіб перебуває у його власності, дата набуття права – 17 січня 1996 року.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2017 рік кандидат задекларував дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у розмірі 22 799 грн, джерелом доходу вказав себе.

Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь від 26 листопада 2025 року № 2049128), у 2017 році Медюк С.О. отримав дохід (105 – продаж рухомого майна) у розмірі 22 799 грн, джерело – Регіональний сервісний центр МВС в Миколаївській області. 

Як вже зазначалося, Додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року (чинний на момент подання декларацій до 2015 року) було затверджено форму Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. У розділі ІV «Відомості про транспортні засоби» було передбачено обов’язок декларування транспортних засобів, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на їх придбання (користування).

Проте в паперових деклараціях Медюка С.О. за 2012–2014 роки інформації про автомобіль Nissan Cherry не відображено.

Ураховуючи викладене, Комісія критично оцінює пояснення кандидата щодо обставин набуття у власність транспортного засобу та його недекларування в паперових деклараціях за 2012–2014 роки. Однак, враховуючи, що кандидат не мав умислу приховати інформацію про транспортний засіб (про що свідчить відображення відомостей про нього у Деклараціях за 2015–2016 роки) виявлені порушення можуть бути підставою для зниження на 15 балів оцінки кандидата за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

4. У паперових деклараціях за 2012–2014 роки та Деклараціях за 2015–2023 роки кандидат не зазначив вартість земельної ділянки загальною площею 51 500 кв.м, розташованої в селі Ковалівка Миколаївської області; у паперових деклараціях за 2012–2014 роки та Деклараціях за 2015–2024 роки – квартири загальною площею 37,7 кв.м, розташованої у місті Миколаїв, земельної ділянки загальною площею 1 000 кв.м, розташованої в селі Покровка Миколаївської області; у Декларації за 2024 рік – квартири загальною площею 48,6 кв.м, розташованої у місті Миколаїв. ГРД посилається на вимоги антикорупційного законодавства (чинні на момент подання відповідних Декларацій), положеннями яких передбачалося зазначення відомостей про вартість майна, та виснує, що незазначення Медюком С.О. вартості майна для стороннього спостерігача означатиме наявність обґрунтованих сумнівів щодо його доброчесності.

У Деклараціях за 2017–2019 роки кандидат задекларував дохід дружини, отриманий від надання майна в оренду, помилково зазначаючи при цьому, що джерелом цього доходу була безпосередньо його дружина. Указане, на думку ГРД, свідчить про недостатню сумлінність кандидата при заповненні Декларацій.

Кандидат надав письмові пояснення та під час співбесіди зазначив, що допущені при декларуванні помилки не носять умисного характеру.

Стосовно невідображення вартості земельної ділянки загальною площею 51 500 кв.м, розташованої в селі Ковалівка Миколаївського району Миколаївської області кандидат пояснив, що цією земельною ділянкою користуються його батьки: здають в оренду та отримують грошові кошти чи продукцію. Медюк С.О. зазначив, що помилково не відобразив вартість земельної ділянки, оскільки не врахував, що при укладенні договорів оренди орендар проводить грошову оцінку. При укладенні останнього договору оренди звернув увагу, що в договорі вказана грошова оцінка земельної ділянки після чого почав відображати вартість у Декларації.

Стосовно невідображення вартості квартири площею 37,7 кв.м, що розташована в місті Миколаєві, кандидат повідомив, що квартира була придбана 02 вересня 1996 року. Розрахункова одиниця на той час була в карбованцях, грошова оцінка квартири з 1996 року не проводилась. Медюк С.О., посилаючись на роз’яснення НАЗК (від 08 листопада 2023 року № 252/23), пояснив, що при заповненні Декларацій не зазначав вартість квартири, обираючи позначку «Не застосовується». 

Стосовно невідображення вартості земельної ділянки площею 1 000 кв.м, що розташована в селі Покровка Миколаївської області, кандидат пояснив, що вартість земельної ділянки йому невідома. Право власності на земельну ділянку набуто дружиною 19 лютого 2002 року на підставі договору дарування; грошова оцінка як при укладенні договору, так і в подальшому не проводилась.

Стосовно невідображення в Декларації за 2024 рік вартості квартири площею 48,6 кв.м, що розташована в місті Миколаєві, Медюк С.О. вказав, що така інформація йому невідома. Квартира набута в порядку безкоштовної приватизації та на підставі свідоцтва про право власності від 21 липня 1997 року належить на праві спільної сумісної власності дружині та її батькам. Виділення часток та грошова оцінка вказаної квартири не проводились.

Стосовно зазначення в Деклараціях за 2017–2019 роки дружини як джерело доходу від надання майна в оренду кандидат пояснив, що дружиною було укладено договір про передачу майна в оренду; інформація про отримання дружиною доходу від вказаної діяльності відображена в Деклараціях. Кандидат зазначив, що після ознайомлення з роз’ясненням НАЗК від 13 лютого 2020 року № 1 він відобразив у  Декларації коректну інформацію, а саме – зазначив особу, від якої фактично було отримано дохід.

Додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року (чинний на момент подання декларацій до 2015 року) було затверджено форму Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. У розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» було передбачено обов’язок декларування майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї.

Водночас відповідно до затвердженої форми Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру обов’язок щодо відображення суми витрат на придбання майна у власність розповсюджувався лише на майно, власником якого є декларант.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

У роз’ясненні щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3, вказано, що якщо із правовстановлюючих документів встановити вартість майна у грошовій одиниці України – гривні, неможливо (зокрема, якщо вартість вказана в радянських або українських карбованцях, купонах), а оцінка такого майна не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід позначити «Не відомо» (обрати відповідну помітку у зазначеному полі).

Аналогічні за змістом положення містяться в пункті 4 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 08 листопада 2023 року № 252/23, якими передбачено, що якщо згідно з документом, на підставі якого набуто право на об’єкт декларування, неможливо встановити вартість майна у грошовій одиниці України, зокрема, якщо така вартість вказана в радянських або українських карбованцях, купонах, а оцінка такого майна не проводилась чи її результати суб’єкту декларування невідомі, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується». Проведення оцінки об’єкта декларування з метою заповнення декларації не вимагається.

Ураховуючи викладене, пояснення кандидата щодо невідображення вартості квартири загальною площею 37,7 кв.м, земельної ділянки загальною площею 1 000 кв.м, квартири загальною площею 48,6 кв.м Комісія вважає прийнятними.

Водночас щодо незазначення вартості земельної ділянки загальною площею 51 500 кв.м, розташованої в селі Ковалівка Миколаївської області, Комісія вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів досьє кандидата встановлено, що вказана земельна ділянка набута у власність кандидатом на підставі державного акта від 14 січня 2003 року. До матеріалів досьє кандидата долучено копію договору оренди землі від 21 жовтня 2021 року № 24, відповідно до положень якого Медюк С.О. надав в оренду земельну ділянку площею 5,1554 га, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Миколаївської області. Також у договорі вказано, що нормативна  грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 150 069 грн.

Отже, з 21 жовтня 2021 року кандидат повинен бути обізнаним про вартість земельної ділянки. Водночас, як убачається з наданих ним пояснень, через власну неуважність він не звернув уваги на зазначення вартості земельної ділянки в договорі оренди землі.

Відповідно до роз’яснення НАЗК від 13 лютого 2020 року № 1, якщо у договорі відсутні відомості про експертну грошову оцінку земельної ділянки, проте зазначена її нормативно-грошова оцінка, у полі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» слід зазначати відомості про нормативно-грошову оцінку об’єкта. У  випадках, коли  проведення  експертної  грошової  оцінки  з  метою встановлення її вартості для визначення орендної плати не вимагається і така оцінка фактично не проводилась, при цьому у договорі відсутні відомості про нормативну  грошову  оцінку  земельної  ділянки, то у  полі «Вартість  на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» слід обрати позначку «Не застосовується».

Водночас Комісія погоджується з твердженням ГРД про те, що зазначення кандидатом своєї дружини як джерела доходу, отриманого нею від надання належного їй майна в оренду, свідчить про недостатню сумлінність кандидата під час заповнення Декларацій за 2017–2019 роки.

Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади. Показник сумлінності критерію доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей.

Комісія враховує надані кандидатом пояснення, які підтверджують відсутність умислу. Водночас такі пояснення не спростовують факту системності помилок, тому виявлені порушення можуть бути підставою для зниження на 15 балів оцінки кандидата за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

5. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та «сумлінність» (пункти 17, 19 Єдиних показників).

Кандидат розглянув 227 справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 (вчинення домашнього насильства) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі–КУпАП).

З аналізу рішень, прийнятих кандидатом, вбачається таке:

- 14 матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене статтею 173-2 КУпАП повернено кандидатом для належного оформлення працівникам правоохоронних органів (зокрема, ухвалами у справах № 3-692/11, № 3-1385/11, № 483/1498/15-п, № 483/1412/15-п, № 483/613/13-п), що становить 6,16 % від загальної кількості справ;

- у 3 справах (№ 483/1429/15-п, № 483/1335/15-п, № 483/1316/15-п) кандидат звільнив від адміністративної відповідальності осіб, обмежившись усним зауваженням, що становить 1,3 % від загальної кількості справ;

-  кандидат ухвалив 6 рішень про закриття провадження у справах у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (рішення у справах № № 3-871/11, № 490/4096/20, № 483/1917/15-п, № 483/1269/15-п, № 490/4000/20, № 490/207/20), що становить 2,6 % від загальної кількості справ;

- кандидат ухвалив 66 рішень про закриття провадження у справах у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення (зокрема, рішення у справах № 490/4014/20, № 490/3754/20, № 490/3646/20, № 490/3799/20, № 490/4211/20), що становить 29,07 % від загальної кількості справ.

На переконання ГРД, рішення кандидата про закриття проваджень у справах у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення призвели до уникнення потенційно винними особами адміністративної відповідальності, що створює ризик повторного вчинення такими особами аналогічних правопорушень та нівелює превентивну функцію адміністративного стягнення.

ГРД виснує, що потребують пояснення обставини щодо недотримання кандидатом строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема, чи вживав він заходи, спрямовані на дотримання розумних строків розгляду справ, чи застосовував привід до осіб, які без поважних причин не з’являлися в судові засідання, чи вчиняв інші процесуальні дії, спрямовані на забезпечення своєчасного розгляду справ.

Кандидат надав письмові пояснення та під час співбесіди зазначив, що ним вживались всі можливі процесуальні дії для дотримання строків, передбачених КУпАП.

Медюк С.О. пояснив, що за період роботи на посаді судді ним розглянуто 215 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП. Кандидат повідомив, що проаналізував вказані справи та зазначив, що ним не допущено жодних порушень, які могли б призвести до спливу строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Водночас Медюк С.О. підтвердив наявність певної кількості справ, у яких провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності (за інформацією ГРД – 66 справ). Кандидат акцентував, що до 01 серпня 2021 року ця категорія справ розглядалася протягом доби та за обов’язкової участі особи.

Медюк С.О. пояснив, що в 19 справах ним виносились постанови про застосування примусового приводу; у 22 провадженнях справи було закрито у зв’язку з тим, що протоколи про адміністративні правопорушення надійшли до суду після спливу тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності; 2 справи надійшли до провадження за 10–15 днів до спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності; 5 справ – за 30 днів до спливу зазначеного строку.

Водночас кандидат вказав, що певна кількість протоколів про адміністративні правопорушення зазначеної категорії надходила до суду після спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності або з порушенням правил підсудності. Крім того, окремі протоколи містили істотні недоліки, які унеможливлювали розгляд справ по суті. Такими недоліками, зокрема, були: незазначення відповідної частини статті (першої чи другої); непідтвердження повторності вчинення адміністративного правопорушення; невказання даних потерпілої особи (особи, яка зазнала насильницьких дій); а також невикладення об’єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП. Такі протоколи повертались для належного оформлення та усунення недоліків.

Також Медюк С.О. зазначив, що розгляд справ цієї категорії передбачає обов’язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 268 КУпАП (у редакції, чинній станом на 21 липня 2021 року). Водночас явка зазначених осіб була надто низькою через недоставлення або неотримання судових викликів, при цьому працівниками поліції, які складали протоколи, доставлення осіб до суду не здійснювалося.

Кандидат пояснив, що ним здійснювалися неодноразові виклики осіб та приймалися рішення про застосування приводів. Застосування приводів було можливим лише за умови належного повідомлення особи (та наявності у суду відповідних даних) про дату й час судового засідання, коли особа не з’являлася до суду без поважних причин. Кандидат зазначив, що фактично приводи в 95% не виконуються, а якість доставки поштової кореспонденції є на низькому рівні.

Домашнє насильство залишається однією з найсерйозніших проблем у багатьох країнах світу і Україна не є винятком.

Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які здійснюють домашнє насильство, не притягатимуться до адміністративної відповідальності.

Не вдаючись до оцінки судових рішень та мотивів їх ухвалення, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Комісія погоджується з правовою позицією, відображеною в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1: довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Водночас Комісія звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 (на який також послався кандидат у письмових поясненнях), відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на участь у процесі, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти на свій захист.

Розглядаючи справи, у яких національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у становище, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурзького суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість реалізації прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї.

Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав) та забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак такі випадки, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики з урахуванням системності таких дій, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальної поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини у відповідній частині, Комісія вважає пояснення Медюка С.О. обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають достатньо підстав, щоб ставити під сумнів дотримання кандидатом принципів оперативності та ефективності розгляду справ, а також неналежну організацію судового процесу при розгляді справ про адміністративні правопорушення за статтею 173-2 КУпАП.

6. Кандидат у Деклараціях за 2021–2024 роки декларує об’єкт незавершеного будівництва – квартиру, загальною площею 105 кв.м, що розташована у місті Миколаєві, власником якої є його дружина.

ГРД зазначила, що в письмових поясненнях у межах права на відповідь щодо набуття права власності дружиною та джерел фінансування такого придбання Медюк С.О. вказав: «Сплачувати кошти за вказану квартиру наша сім’я почала ще на стадії фундаменту, це приблизно кінець 2018 року початок 2019 року, за усною домовленістю із забудовником без укладення договору. Суми були різні, але внески не перевищували межу для необхідного декларування.

На підтвердження вкладених коштів, за домовленістю сторін, дружині видавались розписки, які були нею повернуті керівнику підприємства-забудовника під час підписання договору купівлі-продажу майнових прав та знищені ним в присутності дружини. У такий спосіб забудовник був впевнений в наших намірах придбати квартиру, а ми перестрахувались від можливих ризиків втрати вкладених коштів.

Наприкінці 2021 року забудовник повідомив, що в 2022 році будинок будуть вводити в експлуатацію і необхідно укладати договір (фактично будинок введено в експлуатацію в 2025 році). Проект договору складався підприємством-забудовником і на момент його підписання дружині було повідомлено, що у вартість договору вже враховані раніше сплачені суми.

Отже, після укладення договору фактично було сплачено залишок за вказаний об’єкт нерухомості.

Так, моєю дружиною на виконання договору № 77 від 17 грудня 2021 року були здійснені наступні платежі:

20.12.2021 – 299 500,00 грн;

21.12.2021 – 299 500,00 грн;

22.12.2021 – 299 500,00 грн;

23.12.2021 – 299 500,00 грн;

24.12.2021 – 299 500,00 грн.

Загальна сума – 1 497 500,00 грн (додаток 1).

Що стосується підтвердження витрат, зазначаю наступне. Вся інформація про мої доходи та доходи моєї дружини зазначена в моїх деклараціях за відповідні роки, які розміщені на сайті НАЗК та перебувають у вільному доступі. Зазначені в деклараціях кошти отримані за основним місцем роботи та з офіційних джерел. Сукупний дохід моєї сім’ї за 2018 рік – 618 849,00 грн, за 2019 рік – 990 354,00 грн, за 2020 рік – 1 222 268,00 грн, за 2021 рік – 1 579 996,00 грн, за 2022 рік – 1 457 728,00 грн, що дозволяло нам заощаджувати та здійснювати відповідні платежі.

Сплачені кошти складались з моїх власних заощаджень, про що відображено в моїх щорічних деклараціях, та коштів від відчуження нерухомого майна моєю дружиною. Так, в моїй декларації зазначено, що в 2021 році (є на сайті у вільному доступі) із заощаджень було 300 000, 00 грн та 20 000, 00 доларів США (за курсом на грудень 2021 року – 27,2*20 000=544 000,00 грн), 300 000, 00 + 544 000, 00=844 000,00 грн. Від продажу нерухомості моя дружина отримала 350 102,00 грн, про що також вказано в моїй декларації, яка перебуває у вільному доступі на сайті НАЗК. На підтвердження продажу нерухомості моєю дружиною в матеріалах досьє міститься відповідний договір купівлі-продажу (дані реєстрів - а.с. 253-257).

Таким чином, наші власні заощадження, які ми витратили складають 300 000, 00 + 544 000, 00 + 350 000, 00=1 194 000,00 грн.

Про те, що я одноразово передав дружині 600 000, 00 грн (300 000, 00 грн та 20 000, 00 доларів США) я також зазначав в декларації та подав декларацію про суттєві зміни в майновому стані в 2021 році, хоча, як зазначено в роз’ясненнях НАЗК, рух коштів у готівковій або безготівковій формі між декларантом і вказаними у декларації членами сім’ї, не є доходом/видатком та не підлягає декларуванню.

Ще 300 000,00 грн, які були внесені на оплату за вказаний об’єкт нерухомості, це кошти моєї дружини (власні заощадження) та частково позичені нею у її батьків та мого брата (суми були різні, але не перевищували межу для необхідного декларування).

Зі слів моєї дружини, станом на 2021 рік в неї було близько 100 000, 00 грн. власних заощаджень (сума не перевищувала межу для необхідного декларування). Окрім того, 110 000, 00 грн – дали в користування її батьки (сума не перевищувала межу для необхідного декларування), 90 000, 00 грн – позичив мій брат (сума не перевищувала межу для необхідного декларування). Жодні документи між моїми родичами з даного приводу не оформлялись.

Таким чином, залишок, який дружина повинна була сплатити за вказаним вище договором, становив: 2 444 900,00 – 1 194 000,00 – 300 000,00 = 950 900, 00 грн.

Сума 950 900,00 грн складається з: 600 000, 00 грн, які ми сплатили протягом 2022 року (існування фінансових зобов'язань відображено в декларації за 2021 рік); 350 000,00 грн – кошти, сплачені раніше (загальна сума сплачена до укладення договору)».

ГРД зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, вказану квартиру дружина кандидата набула на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2021 року № 77.

На переконання ГРД сплата членом сім’ї кандидата грошових коштів у розмірі 350 000 грн до моменту укладання договору купівлі-продажу майнових прав суперечить вимогам цивільного законодавства та виглядає економічно необґрунтованою. З наданих кандидатом пояснень вбачається, що передача забудовнику грошових коштів відбулася на підставі усної домовленості без укладення відповідного договору, що своєю чергою не породжує жодних цивільно-правових зобов’язань з боку забудовника та не забезпечує належного правового захисту інтересів платника.

ГРД виснує, що з боку стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів щодо фактичної передачі дружиною кандидата грошових коштів забудовнику та наявності реальних правочинів, що можуть підтвердити такі операції.

Також ГРД зазначає про сумнів щодо отримання дружиною кандидата грошових коштів у користування від її батьків у розмірі 110 000 грн та в позику від брата кандидата у розмірі 90 000 грн за відсутності будь-яких документальних підтверджень такого отримання.

Доходи, отримані батьками дружини кандидата, інформація щодо яких на підставі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, відображена в Таблиці 2 Висновку, викликає обґрунтований сумнів щодо їх можливості надати в користування дружині кандидата грошові кошти.

Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, дохід брата кандидата за 2015 рік становив 156,31 грн, за 2016 рік – 47 523,52 грн, за 2017 рік – 49 975,09 грн, за 2018 рік – 81 165,00 грн, за 2019 рік – 82 246,76 грн, за 2020 рік – 92 259,27 грн, за 2021 рік – 40 798,54 грн.

Таким чином, ГРД вважає, що отриманий братом дружини кандидата дохід з урахуванням понесених витрат на проживання не дозволяв надати в позику грошові кошти в сумі 90 000 грн.

ГРД зазначає, що надані кандидатом пояснення щодо отримання його дружиною грошових коштів у користування від її батьків у розмірі 110 000 грн та у позику від брата в розмірі 90 000 грн є малодостатніми та не можуть бути визнані переконливими для підтвердження законності походження зазначених коштів.

ГРД звертає увагу, що відповідно до п. 4.2 договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2021 року № 77, що був укладений між ТОВ «Моноліт-Інвест 17» та дружиною кандидата, остання була зобов’язана сплатити вартість майнових прав у такому порядку:

17 грудня 2021 року – 58 200 дол. США (1 582 626 грн, офіційний курс 27,1929 грн/1 дол. США);

17 січня 2022 року – 10 000 дол. США (279 514 грн, офіційний курс 27,9514 грн/1 дол. США);

17 лютого 2022 року – 10 000 дол. США  (280 943 грн, офіційний курс 28,0943 грн/1 дол. США);

17 березня 2022 року – 10 000 дол. США (292 549 грн, офіційний курс 29,2549 грн/1 дол. США).

Кандидат не надавав документів, які б підтверджували, що оплата здійснювалася в іншому порядку, аніж передбачено в договорі, а отже, твердження про сплату будь-яких платежів у 2019 році є сумнівним.

ГРД виснує, що Медюк С.О. порушив вимоги антикорупційного законодавства, не дотримався етичних вимог, що висуваються до судді, що створює обґрунтовані сумніви в його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Медюк С.О. надав письмові пояснення, які підтримав під час співбесіди.

Кандидат послався на пояснення, які він надавав ГРД, та зазначив, що придбання квартири відбувалось за власні кошти, отримані з офіційних джерел та які задекларовані у визначеному чинним законодавством України порядку.

Також кандидат зазначив, що задля спростування сумнівів стосовно внесення грошових коштів різними частинами на загальну суму 350 000 грн до укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2021 року № 77 він надає копію довідки ТОВ «Моноліт-Інвест 17».

Стосовно фінансової спроможності батьків дружини (ОСОБА_3 та ОСОБА_1) надати в позику грошові кошти кандидат зазначив, що вони мали реальну можливість накопичити 110 000 грн та надати в тимчасове користування своїй доньці. Медюк С.О. пояснив, що батьки дружини є ветеранами праці, мають значний трудовий стаж, упродовж тривалого часу обіймали керівні посади та отримували високий дохід. Крім того, вони отримують пенсійні виплати у значному розмірі, що забезпечувало їм можливість самостійно задовольняти власні матеріальні потреби та здійснювати заощадження.

На підтвердження фінансової спроможності батьків дружини кандидат надав довідки про розмір їх пенсії.

Стосовно коштів, наданих у позику братом Медюк С.О. пояснив, що ці кошти є особистими заощадженнями брата. На підтвердження надання братом грошових коштів у борг кандидат надав пояснення ОСОБА_4 від 26 січня 2026 року.

Крім того, кандидат повідомив, що будь-які документи з братом та батьками дружини з цього питання не укладалися та не оформлювалися.

Комісією встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2021 року № 77 ОСОБА_2 придбала майнові права на об’єкт нерухомості в порядку і на умовах, передбачених цим договором та відповідно до норм Цивільного кодексу України, які визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Сторони домовились, що об’єктом нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором, є квартира загальною площею 105 кв.м, розташована за адресою місто Миколаїв, АДРЕСА_3.

Майнові права на об’єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання Акта. Акт підписується сторонами протягом 25 робочих днів після отримання продавцем Сертифіката про готовність об’єкта до експлуатації, за умови здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, яка визначена в пункті 4.1, з урахуванням вимоги пунктів 4.2, 4.5.

Сторони дійшли згоди, що в разі часткової оплати вартості майнових прав, покупець не отримує право власності на частину майнових прав.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 договору загальна вартість майнових прав (договірна ціна), які передаються продавцем покупцю за цим договором за домовленістю сторін та в порядку, передбаченому статтею 533 Цивільного кодексу України, визначається в еквіваленті до долара США та підлягає сплаті у гривні, за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день платежу: 88 200 дол. США.

Підпунктом 4.2 пункту 4 договору передбачено, що покупець здійснює розрахунки за цим договором в наступному порядку в такі терміни: 17 грудня 2021 року – 58 200 дол. США; 17 січня 2022 року – 10 000 дол. США; 17 лютого 2022 року – 10 000 дол. США; 17 березня 2022 року – 10 000 дол. США.

У підпункті 4.5 пункту 4 договору вказано, що під договірною ціною розуміється загальна сума коштів, яка підлягає оплаті покупцем продавцю відповідно до пункту 4.1 договору.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5 договору покупець зобов’язаний здійснювати оплату договірної ціни в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Підпунктом 8.1 пункту 8 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами або їх уповноваженими представниками та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань по договору, якщо він не буде припинений раніше відповідно до положень цього договору та чинного законодавства України.

Крім того, у підпунктах 10.1, 10.3, 10.4, 10.6 пункту 10 договору вказано, що будь-які повідомлення за цим договором повинні бути здійснені в письмовій формі і спрямовані іншій стороні поштою у вигляді рекомендованих листів з повідомленням про вручення. 

Усі наступні зміни і доповнення до цього договору оформлюються в письмовому вигляді, підписуються уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього договору.

Всі суперечки або розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором або у зв’язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. При проведенні переговорів ведеться протокол, який підписується повноважними представниками сторін.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і оплати покупцем першого внеску і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

05 вересня 2025 року до договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2021 року № 77 внесено зміни, зокрема змінено загальну площу квартири – 107,8 кв.м.

Крім того, підпункт 4.1 пункту 4 договору викладено в такій редакції: «4.1. Сторони визначили, що загальна вартість майнових прав, які є предметом продажу за цим договором, складає 2 444 900, 00 грн (два мільйона чотириста сорок чотири тисячі дев’ятсот гривень 00 копійок). Загальна вартість майнових прав визначена сторонами, виходячи із загальної площі об’єкта нерухомості, вказаної в п. 2.2 цього договору».

Аналіз умов договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2021 року № 77 свідчить про те, що сторони чітко визначили порядок, строки і розмір здійснення розрахунків за майнові права, а також форму та спосіб внесення будь-яких змін до такого порядку.

В договорі не міститься положень, які б давали підстави погодитися із поясненнями Медюка С.О. про внесення дружиною протягом 2019–2020 років коштів в сумі 350 000 грн.

Зокрема, підпунктом 4.1 пункту 4 договору встановлено загальну договірну ціну майнових прав у розмірі, еквівалентному 88 200 дол. США, що підлягає сплаті у гривні за офіційним курсом НБУ на день платежу. Підпунктом 4.2 пункту 4 договору визначено конкретний графік платежів із зазначенням чітких дат та сум кожного внеску. Підпункт 4.5 пункту 4 уточнює, що договірна ціна є загальною сумою коштів, яка підлягає сплаті покупцем продавцю відповідно до підпункту 4.1 договору.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5 договору передбачено обов’язок покупця здійснювати оплату договірної ціни саме в порядку і на умовах, визначених договором. При цьому умовами договору не передбачено альтернативного порядку оплати, попередніх платежів поза встановленим графіком чи інших способів виконання грошового зобов’язання, ніж ті, що прямо визначені в пункті 4 договору.

Жодних положень, які б передбачали інший порядок сплати коштів, ніж визначений підпунктами 4.1 та 4.2 пункту 4 договору, його текст не містить. Таким чином, із змісту договору не вбачається узгодження сторонами будь-якого альтернативного, додаткового чи відмінного від передбаченого договором порядку здійснення розрахунків.

Слід зауважити, що Комісія оцінює позицію кандидата не лише з точки зору  виконання договірних зобов’язань, а, перш за все, крізь призму законності джерел походження коштів, спрямованих для виконання таких зобов’язань, дотримання вимог антикорупційного законодавства тощо. При цьому, графік здійснення платежів (видатків) при дослідженні цих обставин має важливе значення адже впливає на висновок щодо достатності коштів отриманих із законних джерел для здійснення видатків.

Кандидат пояснив, що платежі на загальну суму 350 000 грн внесені дружиною з метою придбання майнових прав приблизно в кінці 2018 року – на початку 2019 року за усною домовленістю із забудовником без укладення договору.

Стосовно довідки ТОВ «Моноліт-Інвест 17», яку кандидат надав задля спростування сумнівів щодо внесення грошових коштів різними частинами на загальну суму 350 000 грн до укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2021 року №77 слід зазначити таке.

Комісією оглянуто довідку ТОВ «Моноліт-Інвест 17», у якій вказано: «Видана ОСОБА_2 на підтвердження того, що нею протягом 2019–2020 років внесено оплату в сумі 350 000,00 грн (різними сумами) в якості придбати квартиру в новобудові за адресою: м. Миколаїв, АДРЕСА_3. Після підписання договору купівлі-продажу майнових прав № 77 від 17.12.2021, грошові кошти в сумі 350 000,00 грн  були враховані при проведенні остаточного розрахунку за квартиру».

При дослідженні вказаного документа у Комісії виникли сумніви у достовірності зазначених у ньому відомостей, адже така довідка оформлена в довільній формі, не є первинним бухгалтерським чи фінансовим документом, не підтверджує фактичного руху грошових коштів та не містить посилань на конкретні платіжні документи (квитанції, платіжні доручення, банківські виписки тощо), які б підтверджували внесення ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 350 000 грн.

Відповідаючи на питання щодо способу розрахунку, кандидат пояснив: «за усною домовленістю із юридичною особою внесення коштів відбувалося готівкою». На уточнювальні запитання щодо вказаної тези Медюком С.О. не надано чітких та переконливих відповідей.

Отже, за відсутності відповідних та достатніх даних про внесення коштів і їх зарахування на банківський рахунок юридичної особи для оплати вартості майнових прав наведена довідка сама по собі не може підтверджувати здійснення відповідних видатків у розмірі, про який стверджував кандидат.

Ураховуючи викладене, Комісія вважає переконливими твердження ГРД про те, що сплата членом сім’ї кандидата грошових коштів у розмірі 350 000 грн до моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав належно не підтверджена та не узгоджується із загальними засадами цивільного законодавства щодо підстав виникнення цивільних прав та обов’язків і виглядає непрозорою.

Із наданих під час співбесіди пояснень кандидата вбачається, що передача грошових коштів забудовнику відбулася на підставі усної домовленості без укладення письмового договору, що не створює належних цивільно-правових зобов’язань для забудовника та не забезпечує достатніх правових гарантій захисту інтересів особи, яка здійснила платіж.

У зв’язку з цим Комісія вважає, що за таких обставин у стороннього спостерігача можуть виникати обґрунтовані сумніви щодо фактичної передачі грошових коштів та наявності реальних правочинів, які б були належною передумовою здійснення відповідних фінансових операцій.

Стосовно фінансової спроможності батьків дружини кандидата надати у позику 110 000 грн Комісія зазначає таке.

Кандидат надав довідку про доходи № 4095150244012005, згідно з якою  ОСОБА_3, зокрема, у період з січня 2020 року до листопада 2021 року отримала пенсію в розмірі 140 108 грн.

Також Медюк С.О. надав довідку про доходи № 6335953715254320 ОСОБА_1, відповідно до якої в період з січня 2020 року до листопада 2021 року він отримав пенсію в розмірі 290 655 грн.

Проаналізувавши відомості про розмір пенсії батьків дружини кандидата, Комісія вважає, що вони мали фінансову можливість надати у 2021 році позику в розмірі 110 000 грн.   

Стосовно фінансової спроможності брата кандидата надати у 2021 році дружині кандидата позику в розмірі 90 000 грн Комісія зазначає таке.

Кандидат надав пояснення брата ОСОБА_4 від 26 січня 2026 року, у яких його брат підтверджує надання у 2021 році ОСОБА_2 в борг грошових коштів в сумі 90 000 грн.

Комісією проаналізовано відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь від 26 листопада 2025 року № 2049890) ОСОБА_4.

Так, дохід ОСОБА_4 з 2004 року до 2020 року становив 554 920 грн, у 2021 році – 40 798 грн.

Водночас у матеріалах досьє кандидата міститься договір купівлі-продажу квартири від 25 вересня 2020 року, згідно з яким брат кандидата ОСОБА_4 придбав квартиру у місті Миколаєві вартістю 490 000 грн. 

Крім того, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів батько кандидата 15 грудня 2021 року зареєстрований власником автомобіля TOYOTA CAMRY 2016 року випуску вартістю 227 821 грн. Під час співбесіди кандидат повідомив, що автомобіль придбав його брат за власні кошти, проте власником автомобіля був зареєстрований батько.

Ураховуючи викладене, доходи, отримані братом кандидата та здійснені ним видатки ставлять під сумнів його фінансову можливість надати дружині кандидата позику у сумі 90 000 грн.

Отже, при оцінці достатності коштів для здійснення членом сім’ї кандидата відповідного видатку Комісія бере до уваги суму коштів у розмірі 110 000 грн які, за словами кандидата, надані батьками його дружини, а також інші доходи кандидата та членів його сім’ї, отримані із законних джерел, які підтверджені документально.

Як наслідок, у Комісії виник обґрунтований сумнів щодо фінансової можливості члена сім’ї кандидата здійснити платежі, відповідно до графіка встановленого підпунктом 4.2 пункту 4 договору купівлі-продажу майнових прав від 17 грудня 2021 року № 77, а звідси і щодо законності джерел походження коштів для відповідних видатків.

Виходячи із передбаченого договором графіка платежів, дружина кандидата зобов’язувалась сплатити вартість майнових прав у таких розмірах та строки: 17 грудня 2021 року – 58 200 дол. США (1 582 626 грн, офіційний курс 27,1929 грн/1 дол. США; 17 січня 2022 року – 10 000 дол. США (279 514 грн, офіційний курс 27,9514 грн/1 дол. США); 17 лютого 2022 року – 10 000 дол. США  (280 943 грн, офіційний курс 28,0943 грн/1 дол. США); 17 березня 2022 року – 10 000 дол. США (292 549 грн, офіційний курс 29,2549 грн/1 дол. США).

У Висновку процитовано пояснення кандидата: «… моєю дружиною на виконання договору № 77 від 17.12.2021 року були здійснені наступні платежі: 20.12.2021 року – 299 500 грн; 21.12.2021 року – 299 500 грн; 22.12.2021 року – 299 500 грн; 23.12.2021 року – 299 500 грн; 24.12.2021 року – 299 500 грн. Загальна сума – 1 497 500 грн».

Відповідно до пояснень кандидата, відображених у Висновку ГРД, джерелом походження цих коштів були його заощадження та дохід, отриманий дружиною від відчуження нерухомого майна (350 102 грн).

Визначаючись щодо достатності коштів для здійснення вказаних видатків, Комісія зазначає таке.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про: наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;

Згідно з абзацом третім частини другої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» дані про об’єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб’єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь від 26 листопада 2025 року № 2049128, №  2049170):

- Медюк С.О. у 2020 році отримав дохід у розмірі 1 156 803 грн;

- ОСОБА_2 у 2020 році отримала дохід у розмірі 59 874 грн.

У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2020 рік Медюк С.О. задекларував: готівкові кошти в розмірі 10 000 дол. США та кошти, розміщені на банківських рахунках – 4 485 грн.

Отже залишок коштів кандидата на кінець 2020 року становив 10 000 дол. США та 4 485 грн.

 Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь від 26 листопада 2025 року № 2049128, №  2049170):

- Медюк С.О. у 2021 році отримав дохід у розмірі 1 354 017 грн;

- ОСОБА_2 у 2021 році отримала дохід у розмірі 570 183 грн.

У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2021 рік Медюк С.О. задекларував: готівкові кошти у розмірі 17 226 грн, 300 000 грн, 20 000 дол. США.

Отже, у 2021 році загальний дохід Медюка С.О. та його дружини становив 1 924 200 грн (ця сума є нарахованим доходом без відрахування сплачених податкових зобов’язань та інших загальнообов’язкових платежів).

Як зазначалося, кандидатом у Декларації за 2020 рік задекларовано грошові активи в розмірі 10 000 дол. США та 4 485 грн (залишок коштів на кінець звітного періоду), які теж могли стати джерелом сплати членом сім’ї вартості майнових прав.

Виходячи із задекларованої інформації, загальна сума доходу кандидата та членів його сім’ї, який міг бути джерелом здійснення у грудні 2021 року видатку, становив 1 924 200 грн (від цієї суми слід відрахувати загальнообов’язкові платежі), 10 000 дол. США та 4 485 грн, а загальний розмір видатку для придбання у грудні 2021 року майнових прав становить 1 497 500 грн.

При цьому, в Декларації за 2021 рік кандидат задекларував залишок готівкових коштів на кінець звітного року в розмірі 17 226 грн, 300 000 грн, 20 000 дол. США (еквівалент 545 564 грн).

У такий спосіб кандидат задекларував, що після здійснення видатків у розмірі 1 497 500 грн із загальної суми доходу 1 924 200 грн (від цієї суми слід відрахувати загальнообов’язкові платежі) у розпорядженні його сім’ї на кінець 2021 року залишилось 862 790 грн.

Ураховуючи викладене, у Комісії виник обґрунтований сумнів щодо достатності коштів для здійснення у грудні 2021 року членом сім’ї кандидата платежів на загальну суму 1 497 500 грн та можливості формування заощадження в сумі 862 790 грн, які відображені у Декларації за 2021 рік. 

Відповідно до пункту 2.13.7 розділу 2 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється), зокрема, за показником законність джерел походження майна.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя (пункт 2.14 розділу 2 Положення).

Згідно з пунктом 5.10 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Пунктом 1 розділу І Єдиних показників визначено, що обґрунтований сумнів – наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

Комісією встановлено, що кандидат не надав достатніх та переконливих пояснень щодо джерел походження коштів для придбання членом сім’ї об’єкта нерухомого майна.

Указане є підставою для обґрунтованого сумніву у відповідності Медюка С.О. критерію доброчесності за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав». 

Ураховуючи встановлені обставини, кандидат підлягає оцінці у 0 балів за критерієм доброчесності, що є підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, та припинення кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 0 (нуль) балів, тому Комісія виснує, що Медюк С.О. не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	44,30	340,80
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	133
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	123,50
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19,33	39,66
	безперервний розвиток	20,33
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10,33	41,66
	ефективна взаємодія	10,33
	стійкість мотивації	10
	емоційна стійкість	11
доброчесність та професійна етика	Незалежність		0
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	422,12

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Медюк Сергій Олександрович набрав 422,12 бала.

Визнати Медюка Сергія Олександровича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                            Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                         Надія КОБЕЦЬКА  

                                                                                                                   Галина ШЕВЧУК