Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Катерини СВИДИ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Свиди Катерини Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Свида Катерина Володимирівна, дата народження – __________, громадянка України.
У 2001 році Свида К.В. закінчила Ужгородський національний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (АК № 16274127 від 02.07.2001).
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Свою професійну діяльність Свида К.В. розпочала у 2002 році на посадах головного спеціаліста відділу юридичного забезпечення діяльності виконкому та правової роботи; юридичного відділу; відділу претензійно-позовної роботи та координації зв’язків з правоохоронними органами юридичного управління; відділу правового забезпечення юридичного управління Ужгородської міської ради.
У липні 2011 року Свида К.В. отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.07.2011 № 2074 та склала присягу адвоката.
З 2011 до 2019 року працювала помічником юриста, юристом в Адвокатському об’єднанні «Юридична компанія «Лекс Ноледж».
З квітня 2019 року працює адвокатом в Адвокатському об’єднанні «Паверлекс», з квітня 2023 року до червня 2025 року була головою вказаного адвокатського об’єднання.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Свида К.В. не обиралась.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Свида К.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 105/ас-24 Свиду К.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Свиду К.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Свиду К.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Свиду К.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Свиди К.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 02.10.2025 № 21.2-558/25.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Свиді К.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 18.02.2026 співбесіду з кандидатом Свидою К.В., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду Свида К.В. набрала 150 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Свида К.В. набрала 44, 70 бала. За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Свида К.В. набрала 127,50 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Свида К.В. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Свидою К.В. кваліфікаційного іспиту становить 362,20 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06.08.2025 надіслано лист Свиді К.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 18.08.2025 надійшли пояснення кандидата щодо її відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності; доброчесності та професійної етики.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (18,50, 19, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить – 19,17; безперервний розвиток (19, 18, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,67; загальний бал за критерій – 37,84.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,84 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Свида К.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Свида К.В. продемонструвала достатній рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9,50, 9,50, 9,50), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить – 9,50; ефективна взаємодія (9,50, 10, 9,50), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить – 9,67; стійкість мотивації (9,50, 9,50, 9,50), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить – 9,50; емоційна стійкість (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить – 10; загальний бал за критерій – 38,67.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Свида К.В. відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Свиди К.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя.
До дисциплінарної відповідальності Свида К.В. не притягувалась.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік Свида К.В. зазначила заробітну плату, отриману чоловіком за основним місцем роботи, у розмірі 161 123 грн.
Водночас відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Державний реєстр фізичних осіб – платників податків), чоловік кандидата отримав у 2018 році заробітну плату у розмірі 178 810 грн.
Крім того, Комісією встановлено, що відповідно до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків чоловіку кандидата нараховано виплату у розмірі 11 269 грн (сума страхової виплати) від ПрАТ «Провагроінвест». Водночас вказаний дохід відсутній у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.
Кандидат пояснила, що можливість автоматичного отримання даних для заповнення майнових декларацій з реєстрів та баз даних на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції було запроваджено лише для періодів, починаючи з 2020 року.
У зв’язку з цим відомості про заробітну плату чоловіка були зазначені нею в майновій декларації за 2018 рік на підставі довідки, виданої за місцем його роботи – у Національному університеті «Одеська юридична академія». Саме цим, на її думку, можуть пояснюватись можливі розбіжності у відображених сумах.
Кандидат наголосила, що не мала жодних інших підстав зазначати розмір заробітної плати у сумі 161 123 грн, окрім як відповідно до даних, наданих бухгалтерією університету. Водночас вона зауважила, що з огляду на значний час, який минув, первинна довідка на сьогодні у неї не зберіглася.
Щодо страхової виплати Свида К.В. зазначила, цю виплату було здійснено в І кварталі 2018 року, а сама дорожньо-транспортна пригода сталася влітку 2017 року. Під час заповнення у вересні 2019 року майнової декларації за 2018 рік чоловік не згадав про таку виплату, тому кандидату про здійснену страхову виплату не було відомо. Чоловік не був суб’єктом подання декларацій, не знав, що ці виплати також підлягають декларуванню, тому не надав таких відомостей.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Комісія критично оцінює ці пояснення, ураховуючи, що суддя (кандидат на посаду судді) повинен докладати всіх можливих зусиль для належної обізнаності щодо майнового стану членів своєї сім’ї та неухильно дотримуватися правил декларування. Виявлені розбіжності свідчать про несумлінний підхід та неповну обізнаність із вимогами декларування на момент подання майнової декларації. Водночас із урахуванням наданих кандидатом пояснень, відсутності умислу такі порушення є несуттєвими та можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями доброчесності та професійної етики за показником «Сумлінність».
Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «Сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за вказаним показником.
Комісією також проаналізовано інформацію викладену у рішенні ГРД.
Так, 10.02.2026 на адресу Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата на посаду судді Свиди К.В., що може бути використана під час оцінювання.
У межах аналізу декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Свиди К.В. ГРД встановлено, що відповідно до майнової декларації за 2022 рік кандидат з 21.03.2013 є власником (засновником) Адвокатського об’єднання «Лекс Ноледж». Водночас у майновій декларації за 2018 рік у розділі 8 «Корпоративні права» відомості про належність кандидату корпоративних прав у зазначеному адвокатському об’єднанні відсутні.
Кандидат у своїх поясненнях зазначила, що вона ніколи не була ні власником, ні засновником Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «Лекс Ноледж», а здійснювала діяльність у ньому виключно на підставі трудових відносин, що підтверджується матеріалами її досьє.
Вона перебувала в об’єднанні у статусі асоційованого учасника без права вирішального голосу, маючи лише дорадчий голос, а також без права на отримання прибутку чи частини майна у разі ліквідації. Такі умови прямо передбачено статутом АО «ЮК «Лекс Ноледж». Відповідно до положень статуту кандидат не володіла корпоративними чи майновими правами цього об’єднання.
Кандидат наголосила, що на момент заповнення декларації за 2018 рік поняття «корпоративні права» визначалося статтею 167 Господарського кодексу України та пов’язувалося з наявністю частки у статутному капіталі (майні) юридичної особи, а також правом на участь в управлінні, отримання прибутку та активів у разі ліквідації. Жодної з таких ознак вона не мала.
Вона також зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) у своїх роз’ясненнях вказувало на необхідність аналізу статуту конкретного адвокатського об’єднання для визначення наявності корпоративних прав у його учасників.
З огляду на відсутність у неї корпоративних прав відповідно до законодавства та статуту об’єднання, кандидат не зазначала відповідну інформацію у розділі 8 декларації за 2018 рік. При цьому своєї участі в адвокатському об’єднанні вона не приховувала, зазначивши її в розділі 16 декларації та в анкеті кандидата, поданій для участі в конкурсі, оголошеному Вища кваліфікаційна комісія суддів України у 2019 році.
Водночас, з урахуванням подальших роз’яснень НАЗК та з метою усунення будь-яких сумнівів щодо повноти декларування, у декларації за 2022 рік кандидат уже зазначила інформацію про корпоративні права в АО «ЮК «Лекс Ноледж».
Комісія критично оцінює вказані пояснення враховуючи таке.
За загальним правилом у розділі 8 «Корпоративні права» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, підлягають відображенню відомості про всі корпоративні права, що належать суб’єкту декларування та/або членам його сім’ї на праві власності станом на останній день звітного періоду. Виняток становлять лише ті випадки, коли корпоративні права посвідчені цінними паперами (зокрема акціями) і відповідна інформація вже зазначена у розділі 7 «Цінні папери» декларації. Такий обов’язок прямо передбачений пунктом 5 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Поняття та зміст корпоративних прав визначені цивільним законодавством. Відповідно до частини першої статті 96-1 Цивільного кодексу України корпоративні права – це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів. Частинами третьою та четвертою цієї статті конкретизовано, що до таких прав, зокрема, належать: право на участь в управлінні юридичною особою, право на отримання частки прибутку (дивідендів), а також право на отримання частини активів юридичної особи у разі її ліквідації, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.
Відповідно до сформованої позиції НАЗК, за загальним правилом учасники адвокатських об’єднань, зареєстрованих після набрання 15 серпня 2012 року чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076-VI), наділяються правом участі в управлінні таким об’єднанням та/або правом на отримання частки прибутку (дивідендів) і/або частки активів у разі його ліквідації. Наявність хоча б однієї з цих правомочностей свідчить про наділення учасника адвокатського об’єднання корпоративними правами у розумінні цивільного законодавства, що, у свою чергу, зумовлює обов’язок їх декларування.
Зазначена правова позиція узгоджується і з підходом, сформульованим у судовій практиці. Так, у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 750/3192/14 вказано, що учасник адвокатського об’єднання є носієм корпоративних прав, а відносини, пов’язані з членством в адвокатському об’єднанні, його діяльністю та припиненням, мають корпоративний характер. Таким чином, участь особи в адвокатському об’єднанні за загальним правилом розглядається як участь у юридичній особі з відповідним комплексом корпоративних прав та обов’язків.
Водночас як у роз’ясненнях НАЗК, так і в судовій практиці наголошується на необхідності аналізу конкретних положень установчих документів адвокатського об’єднання, оскільки саме вони визначають обсяг правомочностей його учасників і, відповідно, наявність або відсутність у них корпоративних прав у кожному конкретному випадку.
З урахуванням наведеного Комісія доходить висновку, що за загальним підходом до тлумачення законодавства про фінансовий контроль Свида К.В. мала зазначити відомості про участь в АО «Лекс Ноледж» у розділі 8 «Корпоративні права» декларації за 2018 рік. Такий висновок випливає з положень Закону України «Про запобігання корупції», цивільного законодавства, а також усталеної позиції НАЗК та судової практики, відповідно до яких участь в адвокатському об’єднанні за загальним правилом розглядається як наявність корпоративних прав, що підлягають декларуванню.
Разом із тим Комісія враховує надані кандидатом пояснення, з яких убачається, що вона діяла, виходячи з власного, добросовісного тлумачення норм законодавства, чинних на момент подання майнової декларації за 2018 рік, а також положень статуту адвокатського об’єднання, які, на її переконання, виключали наявність корпоративних і майнових прав. Додатково враховується, що кандидат не приховувала своєї участі в адвокатському об’єднанні, відобразивши цю інформацію в інших розділах майнової декларації та в анкеті кандидата. А у подальшому – з урахуванням оновлених роз’яснень НАЗК, зазначила відповідні відомості у декларації за 2022 рік.
Водночас Комісія наголошує, що при заповненні майнових декларацій суб’єкти декларування повинні керуватися насамперед положеннями Закону України «Про запобігання корупції» та офіційними роз’ясненнями НАЗК. Це зумовлено тим, що сторонні спостерігачі та органи контролю не володіють інформацією про конкретні положення статутів юридичних осіб, зокрема адвокатських об’єднань, а тому оцінюють повноту декларування виключно з позицій закону та загальнодоступних підходів, сформованих уповноваженим органом і судовою практикою.
Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо він надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
За таких обставин Комісія вважає, що допущене недекларування корпоративних прав у декларації за 2018 рік не має суттєвого характеру, не свідчить про намір ввести в оману або приховати інформацію, а є наслідком власного тлумачення кандидатом норм законодавства в умовах відсутності на той час однозначних та усталених підходів до питання декларування участі в адвокатських об’єднаннях, однак вказане порушення несе характер менш суттєвого за показником «Чесність» та може бути враховано при визначенні балів за критеріями доброчесності та професійної етики.
Також у межах аналізу майнової декларації Свиди О.В. за 2018 рік ГРД встановила, що при заповненні відомостей про вартість квартири у місті Одесі (дата набуття права власності – 08.05.2014, загальна площа – 108,1 кв. м) кандидат у відповідному полі зазначила «не відомо».
Аналіз майнових декларацій кандидата за наступні звітні періоди свідчить, що у подальшому відомості про вартість зазначеного об’єкта нерухомості були конкретизовані. Зокрема, у майновій декларації за 2022 рік, вартість цієї квартири було зазначено у сумі 709 447 грн (тип вартості об’єкта: вартість на дату набуття права).
Кандидат пояснила, що на момент заповнення майнової декларації за 2018 рік у її розпорядженні були лише правовстановлюючі документи на квартиру – свідоцтво про право власності від 27.05.2014 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містили відомості про об’єкт та його технічні характеристики, однак не містили інформації про його вартість. Вартість нерухомого майна також не зазначається і в самому Державному реєстрі речових прав.
Кандидат зазначила, що її чоловік, ОСОБА_1 не мав у наявності примірника договору інвестування, на підставі якого оформлювалось право власності на квартиру та в якому було визначено вартість об’єкта, оскільки цей документ було подано для отримання правовстановлюючих документів. У зв’язку з відсутністю офіційних документів, що підтверджували б вартість квартири, при заповненні майнової декларації за 2018 рік у відповідному полі було зазначено позначку «не відомо».
Під час заповнення майнової декларації за 2022 рік кандидат виявила, що в технічному паспорті на квартиру зазначено її вартість у сумі 709 447 грн, у зв’язку з чим саме це було відображено в майнових деклараціях за 2022–2024 роки.
Таким чином, кандидат наголосила, що відмінність у відображенні вартості одного й того ж об’єкта нерухомості у різних звітних періодах зумовлена виключно наявністю або відсутністю офіційних документів, які містили відповідні відомості, та прагненням відобразити достовірну і документально підтверджену вартість майна. У подальшому зазначену в технічному паспорті вартість було підтверджено додатковою угодою від 26.12.2012 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва, наданою на запит Комісії, що підтверджує правильність даних, зазначених у майнових деклараціях.
Крім того, Комісією також встановлено, що у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018, 2022-2024 роки, чоловіку кандидата належить автомобіль «Hundai і30» 2013 р.в. (у майнових деклараціях за 2022-2024 роки вже зазначається як спільна сумісну власність). Дата набуття права власності – 26.03.2014, водночас у графі «вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» кандидатом обрано позначку «не відомо».
Під час засідання кандидат пояснила, що зазначений транспортний засіб був придбаний її чоловіком, при цьому інформація про його вартість відсутня, оскільки чоловік не пам’ятає ціну придбання, а договір купівлі-продажу транспортного засобу не зберігся. У зв’язку з відсутністю документально підтверджених відомостей про вартість майна кандидатом зазначено у відповідному розділі майнової декларації позначку «не відомо».
З урахуванням наведеного Комісія доходить висновку, що при декларуванні відомостей щодо квартири та транспортного засобу кандидат обрала позначку «не відомо», хоча як суб’єкт декларування зобов’язана бути обізнаною про майновий стан членів своєї сім’ї, у тому числі щодо вартості належних їм об’єктів нерухомого та рухомого майна. Сам по собі факт відсутності окремих правовстановлюючих документів або втрати договорів не звільняє декларанта від обов’язку вжиття розумних і достатніх заходів для з’ясування відповідних відомостей.
Водночас Комісії не надано переконливих доказів того, що кандидат вчиняла активні дії, спрямовані на встановлення вартості зазначених об’єктів майна, зокрема шляхом звернення до відповідних органів, контрагентів або отримання дублікатів документів. Крім того, Комісія звертає увагу, що період між набуттям права власності та поданням майнових декларацій є тривалим, що об’єктивно надавало можливість з’ясувати вартість квартири та транспортного засобу й відобразити ці відомості у деклараціях. Враховуючи зазначене, обрання позначки «не відомо» не може бути визнано повністю обґрунтованим.
За результатами оцінки встановлених обставин Комісія доходить висновку, що виявлені порушення у частині відображення вартості квартири та транспортного засобу мають несуттєвий характер, однак можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями доброчесності та професійної етики.
Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «Чесність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за вказаним показником.
Комісією також встановлено, що у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018, 2022–2024 роки, кандидат вказує наявність права власності на квартиру 108,1 кв.м у місті Одесі, вартістю 709 447 грн.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків стосовно доходів кандидата та її чоловіка у Комісії виникли питання щодо джерел походження коштів на придбання вказаного нерухомого майна.
Кандидат пояснила, що вказана квартира є дворівневою та фактично може бути поділена на дві окремі квартири, оскільки кожен рівень має необхідні комунікації (кухні, санвузли, кімнати), а забудовником передбачено два окремі виходи.
Брат чоловіка, ОСОБА_2, мав намір переїхати з міста Ужгороду до міста Одеси в 2011 році у зв’язку з народженням дитини та бажанням жити ближче до моря. Планувалося розділити дворівневу квартиру на дві квартири по 50 кв.м. для проживання двома сім’ями.
Договір про участь у фінансуванні будівництва з ТОВ «Фінансова компанія «Талінофф» чоловік кандидата уклав 05.08.2011. Частину коштів (приблизно 19 000 дол. США) кандидатом із чоловіком внесено із подарунків та заощаджень. Брат чоловіка додав близько 15 000 дол. США, але через збільшення сім’ї та професійні обов’язки від переїзду відмовився.
Також додаткові внески надали батьки чоловіка та кандидата, які мали заощадження. Врегулювання повернення частини внеску брату чоловіка взяв на себе їх батько. Таким чином, квартира придбана за кошти трьох сімей: кандидата та чоловіка, батьків кандидата і батьків чоловіка.
Комісія критично оцінює вказані пояснення з огляду на таке.
Між ОСОБА_1, як довірителем, та ТОВ «Фінансова компанія «Талінофф», як управителем укладено договір від 05.08.2011 №16/08 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А ІНФОРМАЦІЯ_1 об’єкт будівництва: 5 – секційний 11–поверховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями соцкультпобуту й підземним паркінгом у місті Одеса (зі змінами).
Предметом договору є передача довірителем управителю грошових коштів у довірчу власність для фінансування будівництва житлового комплексу, з метою подальшого набуття довірителем права власності на Об’єкт інвестування після завершення будівництва та введення його в експлуатацію. Вартість Об’єкта інвестування на момент заключення договору 709 447 грн (приблизно 88 000 дол. США).
Відповідно до Додаткової угоди від 19.11.2011 до договору № 16/08 від 05.08.2011 змінено графік виконання зобов’язань. Оплата проводиться не пізніше 25 числа визначеного у графіку місяця, а саме: серпень 2011 – 414 708 грн; листопад 2011 – 212 600 грн; червень 2012 – 63 872 грн., всього 691 180 грн. Таким чином, за 2011 рік необхідно було провести оплату на загальну суму 627 308 грн.
Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків доходів, у брата чоловіка відсутній будь який дохід до 2012 року, свекру кандидата до 2012 року нараховано 22 408 грн доходу, свекрусі до 2012 року нараховано 214 936 грн, батькові кандидата – 327 481 грн, матері кандидата – 59 909 грн.
Дослідивши ці обставини Комісія зазначає, що надані кандидатом відомості не дозволяють підтвердити джерело походження коштів, внесених для придбання квартири площею 108,1 кв.м у місті Одесі вартістю 709 447 грн (приблизно 88 000 дол. США). Частина внесків нібито надійшла від брата чоловіка, який до 2012 року не мав будь-якого задекларованого доходу, і кандидатом не надано переконливих доказів його спроможності акумулювати зазначені кошти. Значна частина внесків здійснена за рахунок коштів батьків (кандидата та чоловіка), доходи яких, згідно з офіційними даними, були обмеженими.
Крім того, відсутні документи, що засвідчують джерело походження частини коштів кандидата та членів її сім’ї, а також відомості про рух коштів до внесення їх у Фонд фінансування будівництва, що унеможливлює оцінювання фінансової спроможності для здійснення таких платежів.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що надані кандидатом пояснення та документи не усувають обґрунтованих сумнівів щодо фінансової прозорості та достовірності заявлених джерел походження коштів.
При цьому Комісія зауважує, що зазначені обставини не свідчать про встановлення фактів неправомірної поведінки, проте вказують на відсутність підтвердження рівня доходів та заощаджень.
Згідно з пунктом 21 розділу ІІІ Показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно, вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та/або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
На підставі сукупності встановлених обставин, а саме: обґрунтованих сумнівів у спроможності кандидата та членів його сім’ї акумулювати заявлені кошти та відсутності переконливих доказів джерел походження внесків, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини, інформацію, викладену у рішенні ГРД, та враховано пояснення Свиди К.В. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які свідчили б про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Свида К.В. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Свида К.В. набрала 693,71 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Свиди Катерини Володимирівни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Свида Катерина Володимирівна набрала 693,71 бала.
3. Визнати Свиду Катерину Володимирівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
