Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ПРИСАКАРА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ореста БУМБИ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Присакара Олександра Яковича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Присакар Олександр Якович, дата народження – ________________ року, громадянин України.
У 1997 році Присакар О.Я. закінчив Молдавський державний університет і отримав вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії AL 006414 від 30 червня 1997 року).
У кандидата відсутні науковий ступінь та вчене звання.
Свою професійну діяльність кандидат розпочав у 1997 році на посаді юрисконсульта ВАТ «Гемопласт», з 01 березня 2000 року до 23 травня 2008 року займав посаду начальника юридичного бюро ВАТ «Гемопласт», а з 01 жовтня 2004 року до 23 травня 2008 року працював за сумісництвом адвокатом в Адвокатському об’єднанні «Юридична консультація Білгород – Дністровського району».
Указом Президента України від 13 травня 2008 року № 432/2008 Присакара О.Я. призначено на посаду судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області на п’ять років.
Присягу складено суддею 18 червня 2008 року.
Постановою Верховної Ради від 16 травня 2013 року № 247-VІІ Присакара О.Я. обрано на посаду судді безстроково.
З 15 квітня 2014 року до 14 квітня 2017 року та з 25 квітня 2017 року до 14 листопада 2018 року Присакар О.Я. займав посаду заступника голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області. З 15 листопада 2018 року до 15 листопада 2024 року кандидат займав посаду голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Присакар О.Я. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Присакара О.Я. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду в межах Конкурсу. Присакара О.Я. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Присакара О.Я. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації загального апеляційного суду.
Рішенням Комісії від 13 квітня 2025 року № 9/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Присакара О.Я. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів загальних апеляційних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Присакара О.Я. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 24 вересня 2025 року № 21.2-470/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Присакару О.Я. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Вперше співбесіду із кандидатом призначено на 18 листопада 2025 року. Однак, враховуючи, що представник Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) під час засідання заявив клопотання про перенесення засідання через наявність підстав у ГРД скасувати висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та суддівської етики, співбесіда була перенесена.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 05 лютого 2026 року співбесіду з кандидатом Присакаром О.Я., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення ГРД про скасування висновку щодо невідповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Комісією отримано усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата та інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно із частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації) – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань із загальної спеціалізації, Присакар О.Я. набрав 140 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Присакар О.Я. набрав 41,8 бала.
За результатами виконання практичного завдання із цивільної спеціалізації Присакар О.Я. набрав 114,5 бала.
Пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Присакар О.Я. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідне практичне завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Присакаром О.Я. кваліфікаційного іспиту становить 336,3 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Присакару О.Я. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 18 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Надані письмові пояснення кандидата та його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (22, 23, 22) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 22,33; безперервний розвиток (22, 22, 21) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 21,67; загальний бал за критерій – 44,00.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Присакар О.Я. продемонстрував належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (11, 11, 11 ) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11; ефективна взаємодія (11, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11; стійкість мотивації (11, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11; емоційна стійкість (11, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,00; загальний бал за критерій – 44,00.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Присакара О.Я. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Присакар О.Я. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 17 листопада 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 16 листопада 2025 року (далі – Висновок). У цей же день Висновок було направлено кандидату.
Присакар О.Я. 26 листопада 2025 року надіслав пояснення щодо обставин, вказаних у Висновку.
ГРД 05 лютого 2026 року на адресу Комісії надіслала рішення про скасування Висновку та надання Комісії інформації, що може бути використана під час оцінювання (надалі – Рішення).
ГРД у Рішенні, перш за все, звернула увагу на помилки, які були допущені кандидатом при заповненні майнових декларацій.
Так, Присакар О.Я. у майнових деклараціях за 2011-2014 роки зазначав, що проживав у м. Ізмаїл, проте не декларував у цей період ні права власності, ні права користування об’єктами нерухомості у цьому місті. Однак, у 2011 та 2012 роках кандидат декларує в майнових деклараціях відомості про квартиру в м. Білгород-Дністровський.
ГРД наголошує, що, за даними застосунку Google Maps, відстань між містами Ізмаїл та Білгород-Дністровський становить щонайменше 173 км автомагістралями, що потребує понад дві години дороги в один бік. Тобто щоденний шлях на роботу та назад зайняв би більше ніж чотири з половиною години. Наведене, на думку представника ГРД, може викликати у розсудливого стороннього спостерігача сумніви щодо дійсної відсутності у кандидата права користування іншим нерухомим майном у м. Ізмаїл.
У своїх письмових поясненнях, наданих Комісії, та під час співбесіди кандидат визнав, що ним була допущена помилка при заповненні майнових декларацій за 2011 - 2014 роки. Пояснив, що у вказаний період дійсно проживав у м. Ізмаїл. Однак через відсутність на той час роз’яснень НАЗК щодо заповнення декларації самостійно розтлумачив правові норми щодо можливості не декларувати майно, яким особа користується на підставі усної домовленості. Присакар О.Я. підтвердив, що з 2011 року до 2012 року проживав у квартирі, за яку сплачував орендну плату та комунальні платежі, а з 2013 року до 2014 року – проживав у квартирі тещі і орендну плату вже не сплачував.
Також ГРД у Рішенні зазначило, що кандидат у майнових деклараціях за 2011 - 2015 роки не декларував відомостей про право користування кімнатою у м. Ізмаїл. Проте вже у деклараціях за 2015–2024 роки кандидат декларує право проживання в кімнаті, розташованій у м. Ізмаїл, яка належить на праві власності Міністерству освіти та науки України. Датою набуття права користування кімнатою кандидат визначає 17 листопада 2008 року.
У Рішенні наголошено, що наведені обставини та характер самого об’єкта користування можуть викликати у стороннього спостерігача сумнів щодо підстав, за яких Присакар О.Я. отримав право користування кімнатою, а також чи користується кандидат кімнатою фактично станом на сьогодні. Відсутність чітких пояснень щодо цих обставин створює ризик неповноти або недостовірності даних у деклараціях, що ставить під сумнів рівень відповідальності та чесності кандидата. Крім того, вказані невідповідності в деклараціях можуть викликати у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів щодо повноти, достовірності та прозорості інформації, поданої кандидатом.
Присакар О.Я. під час співбесіди пояснив, що не декларував права користування вказаною кімнатою, оскільки фактично ні він, ні члени його сім’ї цим об’єктом не користувались, а реєстрація здійснена виключно задля влаштування дочки до дитячого садочку та поставлення її на облік до педіатра.
Також ГРД зазначила, що кандидат з 2013 року до 2014 року декларував у майнових деклараціях право користування авто Mitsubishi Lanser 2011 року випуску, що належить на праві власності його тещі ОСОБА_1, однак вартість вказаного авто кандидат не декларував.
ГРД наголошує, що в майновій декларації відображаються транспортні засоби, які належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві власності або перебувають у їхньому володінні чи користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду. Такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування (підпункт «а» пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, підпункт 1 пункту 7 розділу IV Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 08 листопада 2023 року № 252/23). Враховуючи рік випуску автомобіля, а також задекларовану дату початку права безоплатного користування ним, ГРД дійшла висновку, що кандидат користувався вказаним авто більше 10 років. Таке користування також може викликати в розсудливого стороннього спостерігача сумніви щодо фактичного власника транспортного засобу.
Під час співбесіди Присакар О.Я. пояснив, що вказане вище авто в 2011 році було придбано його тещею для користування її сином (братом дружини кандидата), проте реєстрацію авто теща здійснила на себе. До 2013 року автомобілем користувався син тещі, а вже потім кандидат. На момент передачі авто у користування кандидату його оцінка не проводилась, а при заповненні паперових декларацій був відсутній обов’язок зазначення вартості об’єкта, а у 2016 році кандидат не знав, яка ціна вказаного авто була у 2013 році під час отримання його в користування.
За результатами оцінки вказаних вище обставин Комісія вважає, що допущені кандидатом порушення при декларуванні не є такими, що несумісні із зайняттям посади судді, однак впливають на оцінку кандидата в бальному еквіваленті. Тому Комісія у складі колегії вирішила зменшити на 15 балів оцінку Присакару О.Я. за критеріями доброчесності та професійної етики за показником «сумлінність».
Також ГРД у Рішенні вказала, що суддею Присакаром О.Я. ухвалювались судові рішення, які призвели до суспільного резонансу.
За даними журналістських розслідувань (WordPress, ТСН за квітень–травень 2024 року) суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Олександр Присакар О.Я. фігурує у низці публікацій, де йому приписується сприяння рейдерському захопленню порому «Кислицький» (НОМЕР_1) та подальшому покриванню незаконної діяльності, пов’язаної з контрабандою та переправою осіб до Румунії. Як повідомляє WordPress, у жовтні 2017 року пором був захоплений озброєною групою, яку, за твердженням авторів, координував прокурор ОСОБА_2 Протягом наступних років судді Ізмаїльського суду Смокіна Г.І. та Жигулін С.М. систематично відмовляли в накладенні арешту на вказане судно. Пізніше Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, яка арештовувала пором, що, за твердженням журналістів, дозволило відновити діяльність контрабандистів.
За матеріалами ТСН, колишня власниця порому ОСОБА_3 заявила, що документи, використані для захоплення, були виготовлені безпосередньо у прокуратурі, а суддя Присакар О.Я. не вбачав у цьому підроблення. Після захоплення території острова Кислицький в гирлі річки Дунай почала використовуватись для вирощування марихуани (до 40 га), що приносить прибутки в мільярди гривень. Журналісти пов’язують покривання цієї діяльності із суддею Присакаром О.Я. і прокурором ОСОБА_2
Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень (далі – ЄДРСР) щодо порому «Кислицький» наявна значна кількість судових справ різних юрисдикцій: цивільні —№ 946/498/24 (Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області), № 947/23778/24 (Київський районний суд м. Одеси), № 500/2395/18 (Одеський апеляційний суд), № 946/6916/24 (Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області); кримінальні —№ 509/748/25, № 509/59/25, № 509/814/23, № 509/407/23, № 509/136/23 (Овідіопольський районний суд Одеської області, зокрема № 509/59/25 стосується незаконного перетину кордону); адміністративне — № 502/1040/24 (Кілійський районний суд Одеської області).
Після визначення Комісією дати проведення співбесіди із суддею Присакаром О.Я. на адресу Комісії надійшло більше тридцяти звернень ОСОБА_3, в яких вона просила не призначати Присакара О.Я. на посаду судді Одеського апеляційного суду. Окрім цього, ОСОБА_3 надіслала до Комісії відео із власним інтерв’ю, в якому розповідає усі подробиці захоплення порому «Кислицький».
Громадською організацією «Україна без корупції» (далі – ГО «Україна без корупції» надіслано до Комісії інформацію стосовно незаконних, на думку автора листа, дій судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакара О.Я. На думку представників ГО «Україна без корупції», суддя Присакар О.Я., на той час перебуваючи на посаді голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, покривав мільярдний наркотрафік, вирощування марихуани на острові Кислицький. Також при розгляді цивільної справи стосовно витребування порому «Кислицький» суддя Присакар О.Я. отримав корупційну винагороду і тому до цієї справи поставився зі зневагою, справа навіть не була підшита і просто валялась на підлозі.
Під час засідання Комісії кандидат пояснив, що в провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області дійсно перебувала цивільна справа № 500/2395/18 за позовом ОСОБА_4, ТОВ «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства «Чебан Петро Григорійович», Селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, Державна служба морського та річкового транспорту України». Вказану справу кандидат ніколи не розглядав, лише в рамках цієї справи тричі здійснив розгляд відводів головуючій судді у справі – Смокіної Г.І. Кандидат наголосив, що ЄДРСР містить близько 90 ухвал, постановлених суддями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, за результатами розгляду заяв про відвід головуючому судді у цій справі.
Також Присакар О.Я. відмітив, що він як слідчий суддя розглядав численні скарги ОСОБА_3, а з 2018 року дотепер в рамках численних кримінальних проваджень, здійснив розгляд сотні скарг ОСОБА_3 про оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора, дізнавача, відводи слідчому судді тощо.
З метою перевірки інформації, вказаної у зверненнях ОСОБА_3 та ГО «Україна без корупції», та для забезпечення якісного проведення етапу кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє та проведення співбесіди) щодо Присакара О.Я., Комісія звернулась із запитом до Голови Національної поліції України щодо надання інформації про наявність відкритих кримінальних проваджень за фактом рейдерського захоплення порому «Кислицький» (НОМЕР_1) та подальшому покриванню незаконної діяльності, пов’язаної з контрабандою та переправою осіб до Румунії, і, за наявності, інформацію щодо фігурування в цих кримінальних проваджень Присакара О.Я.
Відповідно до листа Управління дізнання Національної поліції України від 06 січня 2026 року № 32дпс-618/24 згідно з відомостями Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), доступних органами досудового розслідування Національної поліції України, станом на 26 січня 2026 року кримінальні провадження, в яких особі з анкетними даними Присакар Олександр Якович повідомлено про підозру, за підрозділами Національної поліції України не обліковується.
Ураховуючи, що кандидат не брав участі в розгляді цивільної справи, зазначеної в рішенні ГРД, Комісія доходить висновку про непідтвердження інформації, наданої ГРД, стосовно ухвалення кандидатом судових рішень, які призвели до суспільного резонансу.
Також Комісія наголошує, що відсутність інформації про фігурування кандидата в ЄРДР як підозрюваного, обвинуваченого або засудженого свідчить про непідтвердження інформації, що надійшла до Комісії перед співбесідою із кандидатом, та відсутності підстав для визнання судді таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Також ГРД вказала, що кандидат у період з 2010 року до 2013 року ухвалював судові рішення російською мовою. У Рішенні наголошено, що загалом у ЄДРСР міститься близько 195 таких рішень. Вказане, на думку представника ГРД, суперечить вимогам частини першої статті 12 Закону, відповідно до вимог якого судочинство та діловодство в судах України здійснюються державною мовою. Крім того, частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська.
Під час засідання кандидат вказав, що ним не вчинялись порушення чинного на той час законодавства стосовно мови написання судових рішень. Зазначив, що, враховуючи вимоги чинного на той час законодавства та локальних актів, перед початком судового розгляду справ, які розглядались в порядку кримінального судочинства, судом з’ясовувалась позиція учасників щодо мови, на якій буде проводитись судове засідання, і зазвичай учасники справи обирали російську мову.
Комісія зазначає, що згідно зі статтею 19 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення цієї місцевості.
Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитись з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Слідчі та судові документи відповідно до встановленого цим Кодексом порядку вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.
Надалі стаття 19 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року була викладена в іншій редакції: мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» (далі – Закон № 5029-VI).
Частиною першою статті 14 Закону № 5029-VI передбачено, що судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Рішенням Одеської обласної ради «Про заходи щодо імплементації положень Закону України «Про засади державної мовної політики» на території Одеської області» від 15 серпня 2012 року № 578-VI було визначено, що на території Одеської області поряд з українською мовою як державною поширеною є російська мова як регіональна та до неї застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов, що передбачені в Законі № 5029-VI.
Отже, Комісією встановлено, що на час ухвалення суддею рішень саме російська мова була визнана регіональною на території Одеської області, що надавало можливість ухвалення судових рішень цією мовою на підставі частини першої статті 14 Закону № 5029-VI.
Також ГРД вказала, що двоюрідна сестра кандидата – ОСОБА_10, ймовірно, пов’язана із країною-агресором. У поданих деклараціях родинних зв’язків суддя Присакар О.Я. систематично зазначав інформацію про ОСОБА_10 як двоюрідну сестру, враховуючи, що до 2019 року остання обіймала посаду судді Окружного адміністративного суду міста Севастополя. Проте рішенням Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 09 квітня 2019 року № 1086/0/15-19 ОСОБА_10 була звільнена з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді). Дисциплінарне провадження було розпочато за зверненням Служби безпеки України, а з тексту рішення ВРП від 08 лютого 2019 року вбачається, зокрема, що ОСОБА_10 подавала заяву до Кваліфікаційної колегії суддів Республіки Крим для участі в конкурсі на заміщення посади судді арбітражного суду міста Севастополя. Вказана інформація також підтверджується відкритими інтернет-ресурсами, а саме інформацією з офіційного сайту Кваліфікаційної колегії суддів Республіки Крим.
Крім того, у Рішенні зазначено, що відповідно до статті «Ізмаїльський суд: корупція у судовій системі України» (видання Seafarer Journal від 08 вересня 2025 року) ОСОБА_10 нібито працює помічником так званого «судді» арбітражного суду міста Севастополя ОСОБА_11, який перебуває у санкційних списках Президента України та Ради національної безпеки та охорони України і має широкі зв’язки у силових структурах російської федерації.
Під час співбесіди Присакар О.Я. пояснив, що ОСОБА_10 дійсно є його двоюрідною сестрою, з якою він бачився останній раз у 2005 році, коли вона приїжджала до батьків. До березня 2014 року спілкування із сестрою відбувалось виключно телефоном, а після анексії Криму, з’ясувавши її громадянську позицію, кандидат більше із нею стосунків не підтримує.
Також ГРД вказала, що кандидат здійснював декларування заниженої вартості набутого майна. Так, у 2020 році Присакар О.Я. задекларував відомості про право власності на житловий будинок площею 179,3 кв м та земельну ділянку площею 1415 кв.м у с. Бритівка Білгород-Дністровському районі Одеської області. Вартість об’єктів на дату набуття зазначена в розмірі 443 093 грн, однак при відчуженні цих об’єктів у 2021 році суддя зазначив дохід у розмірі 889 700 грн.
У засіданні Комісії Присакар О.Я. пояснив, що вказане майно отримав у спадщину після смерті батька. Вартість у майновій декларації була ним зазначена згідно із відомостями технічного паспорта, а на момент продажу вже здійснювалась грошова оцінка цього майна.
Таким чином, Комісія вважає, що надані суддею пояснення та наведені під час співбесіди аргументи є об’єктивно підтвердженими, прийнятними та достатніми для спростування інформації, наданої ГРД щодо кандидата.
Дослідивши досьє кандидата, письмові пояснення та співбесіду з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, який становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Присакар О.Я. набрав 709,3 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Присакара Олександра Яковича вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Присакар Олександр Якович набрав 709,3 бала.
Визнати Присакара Олександра Яковича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
