Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Павла ПРОХОРОВА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Марії КРАСНЕНКО,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Прохорова Павла Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Прохоров Павло Анатолійович, дата народження – ___________, громадянин України.
У 2007 році Прохоров П.А. закінчив Одеську національну юридичну академію і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії СК № 30960716 від 29.06.2007).
У 2012 році Прохоров П.А. закінчив Національний університет «Одеська юридична академія» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістр права (диплом магістра серії СК № 43691644 від 02.06.2012).
Прохоров П.А. захистив дисертацію в Національному університеті «Одеська юридична академія» та на підставі рішення вченої ради від 22.05.2022 здобув науковий ступінь доктора філософії з галузі знань «Право» (диплом доктора філософії ДР № 004254).
Вчене звання відсутнє.
Указом Президента України від 12.03.2012 № 193/2012 Прохорова П.А. призначено на посаду судді Центрального районного суду міста Миколаєва строком на п’ять років.
Указом Президента України від 13.02.2014 № 75/2014 Прохорова П.А. переведено в межах п’ятирічного строку на посаду судді Київського районного суду міста Одеси.
Указом Президента України від 24.04.2019 № 164/2019 Прохорова П.А. призначено на посаду судді Київського районного суду міста Одеси безстроково.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Прохоров П.А. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 48/ас-24 Прохорова П.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Прохорова П.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Прохорова П.А. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Прохорова П.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Прохорова П.А. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 13.01.2026 № 21.2-3/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Прохорову П.А. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 03.02.2026 співбесіду з кандидатом Прохоровим П.А., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Прохоров П.А. набрав 138 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Прохоров П.А. набрав 50,9 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Прохоров П.А. набрав 127 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Прохоров П.А. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Прохоровим П.А. кваліфікаційного іспиту становить 355,9 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06.08.2025 надіслано запит Прохорову П.А. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 20.08.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (22; 21; 23), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 22; безперервний розвиток (23; 22; 21), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 22; загальний бал за критерій – 44.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (12, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11,33; ефективна взаємодія
(11, 11, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11,33; стійкість мотивації (12, 11, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11,67; емоційна стійкість (12, 12, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11,67; загальний бал за критерій – 46.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 46 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
У 2012–2024 роках суддею Прохоровим П.А. розглянуто 11 077 справ та 3 786 матеріалів.
Із ухвалених суддею Прохоровим П.А. за вказаний період судових рішень скасовано – 155 рішень (1,04 %), змінено – 36 рішень (0,24 %).
Загальні показники середньомісячного навантаження судді в період з 2012 до 2024 року є нижчими за середньомісячний показник навантаження інших суддів Київського районного суду міста Одеси (76,33 %).
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Прохоровим П.А. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді.
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Прохорова П.А. до дисциплінарної відповідальності.
Суддею Прохоровим П.А. із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з 2016 року до 2025 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 3 257 судових рішень.
Прохоров П.А. у своїх поясненнях зазначив, що вказані порушення строків загалом є нетривалими, у межах декількох днів, які необхідні для складання повного тексту рішення, та зазначені порушення строків важко усунути, навіть працюючи понаднормово. Суттєво також впливає на строки направлення процесуальних рішень відсутність електропостачання на робочому місці, яке в останні роки, починаючи з 2022 року є системним явищем, та ускладнює своєчасне складання процесуальних документів, їх перевірку та вчасне надсилання до ЄДРСР.
Указував, що встановлені порушення строків не є умисними діями, жодним чином не зумовлені та не є наслідком його недобросовісної поведінки або безвідповідальним ставленням до роботи, а є результатом фактичного браку робочого часу та критичною ситуацією в енергетичній системі України.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно, під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Таким чином, Комісія, вважає, що допущені Прохоровим П.А. порушення строків внесення процесуальних документів до ЄДРСР свідчать про невжиття достатніх заходів щодо дотримання вказаних строків. Водночас, ураховуючи кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР із порушенням процесуальних строків, показники середньомісячного навантаження судді, пояснення Прохорова П.А., відсутність негативних наслідків для учасників справ, Комісія вважає, що вказані порушення не є суттєвими та не впливають на оцінку показників доброчесності та професійної етики.
На адресу Комісії 22.01.2026 надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Прохорова П.А. критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені у висновку ГРД.
Стосовно запитань, зазначених у висновку ГРД, зокрема щодо систематичних виїздів кандидата за межі України в умовах воєнного стану без підтвердження їх цілі, порушення строків розгляду судових справ та закриття низки справ про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, здійснення витрат, розмір яких не відповідає рівню життя, задекларованим доходам та допущення академічної недоброчесності, Комісія вважає пояснення кандидата достатніми та прийнятними.
Стосовно четвертого пункту висновку ГРД зазначає, що у 2023 році дружина кандидата – ОСОБА_1, відчужила належний їй транспортний засіб LEXUS RX 2007 року випуску за ціною 27 000 гривень, що еквівалентно приблизно 700 доларам США станом на кінець звітного періоду 2023 року. Водночас відповідно до відомостей декларації за 2021 рік зазначений автомобіль було придбано за 265 000 гривень, тобто майже в десять разів дорожче.
Такий різкий і суттєвий розрив між ціною придбання та ціною подальшого відчуження транспортного засобу не знаходить очевидного економічного пояснення, зважаючи на характер та клас автомобіля, а також загальну ситуацію на ринку вживаних транспортних засобів. За таких обставин виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності зазначеної в майновій декларації вартості відчуження транспортного засобу, а також щодо реальних умов укладеного правочину. Не виключається можливість формального заниження ціни продажу, що могло мати на меті приховування фактичного обсягу отриманих доходів або уникнення належного фінансового відображення операції в майновій декларації.
Під час співбесіди кандидат Прохоров П.А. надав пояснення, у яких зазначив, що його дружина разом з дітьми отримала тимчасовий захист на території Румунії та влітку 2022 року в місті Одесі видала довіреність, в тому числі на право розпорядження автомобілем LEXUS RX 2007 року випуску, та просила здійснити його продаж на території України. Тривалий час автомобіль не продавався та згодом знайшовся покупець, який займається перепродажем автомобілів, з яким він домовився про продаж вказаного автомобіля за 10 300 доларів США, однак покупець з невідомих йому причин не мав можливості оформити автомобіль на себе та попросив надати йому довіреність з правом зняття автомобіля з реєстраційного обліку та продажу строком на декілька місяців. В березні 2023 року на вимогу дружини він видав довіреність в порядку передоручення на ім’я покупця строком на один рік та отримав від нього кошти в сумі 10 300 доларів США. Вказував, що коли відбувалася видача довіреності, він просив покупця при переоформленні автомобіля на нового власника зазначити реальну ринкову власність автомобіля, за яку було здійснено продаж, з метою декларування та реального відображення суми коштів. Водночас при поданні декларації за 2023 рік дізнався в сервісному центрі МВС, що продаж вказаного автомобіля було здійснено за договором за 27 000 гривень. При поданні декларації у нього виникло питання, яку суму слід зазначити, оскільки ціна, зазначена в договорі, не відповідає дійсності, а реальна сума коштів не може бути ним підтверджена документально. З цих підстав він звернувся за роз’ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) та отримав відповідь про те, що відомості слід зазначати ті, що вказані в наявних документах. Тому, керуючись листом НАЗК, у поданій декларації за 2023 рік ним була зазначена документально підтверджена інформація, оскільки реальну вартість майна він документально підтвердити не міг.
Аналізуючи вказані обставини та пояснення кандидата, Комісія вважає, що під час відчуження транспортного засобу LEXUS RX 2007 року випуску Прохоров П.А. діяв не за вимогами чинного законодавства. Вказані обставини підтверджуються встановленою невідповідністю між фактично отриманою сумою коштів за відчуження транспортного засобу (10 300 доларів США) та вартістю автомобіля, зазначеною в договорі купівлі-продажу (27 000 гривень).
На переконання Комісії, надання довіреності третій особі без належного контролю за умовами відчуження майна, у тому числі щодо зазначення реальної ціни продажу, свідчить про недбале ставлення кандидата до виконання обов’язків декларування.
Комісія враховує пояснення кандидата стосовно посилань на роз’яснення НАЗК щодо декларування відомостей, виходячи з наявних документів, однак це не звільняє його від обов’язку забезпечити повноту, достовірність та точність відомостей у декларації, а також не усуває відповідальності за створення ситуації, за якої фактичні обставини правочину не відповідають відомостям, зазначеним у документах.
Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесність, якщо, зокрема, але не виключно: завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків діяв згідно з вимогами законодавства.
Таким чином, оцінивши усі зазначені обставини, Комісія дійшла висновку, що дії кандидата Прохорова П.А. під час відчуження прав на об’єкт цивільних прав не відповідають підпункту першому показника чесність, та одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за вказаним показником.
Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
У деклараціях кандидата відображено користування ним та членами його сім’ї кількома транспортними засобами, які перебувають у власності третіх осіб, а саме: Audi Q3 2020 року випуску, наданий у користування ОСОБА_2; Infiniti QX60 2019 року випуску, наданий у користування ОСОБА_3; Toyota Echo 1999 року випуску, надана у користування ОСОБА_4. Формально відомості про користування зазначеними транспортними засобами відображені кандидатом у деклараціях. Водночас сукупність наведених обставин викликає обґрунтовані запитання з точки зору дотримання принципів доброчесності, незалежності судді та уникнення потенційного конфлікту інтересів.
Під час співбесіди кандидат зазначив, що з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України виїзд всіх чоловіків призовного віку за межі території України було заборонено. Однак він безперешкодно міг перетинати державний кордон України як багатодітний батько. В березні 2022 року адвокат ОСОБА_2, з яким на той час кандидат товаришував, знаючи, що він має право виїзду за кордон, попросив допомоги у вивезенні належного йому на праві власності автомобіля Audi Q3 2020 року випуску на територію Республіки Молдова. Він погодився, отримав від ОСОБА_2 довіреність та вивіз автомобіль за межі території України. З тих пір автомобіль не бачив, ніколи більше ним не користувався. Аналогічна ситуація трапилась і з його давньою знайомою ОСОБА_3. Її автомобілем Infiniti QX60 2019 року випуску теж користувався тільки один раз при перетині кордону. Щодо автомобіля Toyota Echo пояснив, що він належить його тестю та був залишений у його тимчасове користування на нетривалий період у зв’язку з виїздом батьків дружини за кордон через безпекову ситуацію в місті Одесі. Зазначив, що вказані обставини виникли з міркувань людяності та взаємодопомоги знайомим йому людям в умовах, які склались у країні.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в пункті 1, підпунктах «а», «в» – «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Пунктом 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на час подання декларацій) передбачено, що у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.
Дані про об’єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб’єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (абзац третій частини другої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»).
З пояснень кандидата вбачається, що автомобілями Audi Q3 2020 року випуску, та Infiniti QX60 2019 року випуску він користувався один раз виключно з метою перетину державного кордону, після чого не мав доступу до зазначених транспортних засобів та ними не користувався.
Ураховуючи встановлені обставини, Комісія зазначає, що у Прохорова П.А. не виникало обов’язку декларувати зазначені транспортні засоби, оскільки одноразове, епізодичне користування майном не відповідає ознакам користування, які підлягають відображенню в декларації.
На переконання Комісії, зазначені факти свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування, недобросовісне виконання передбачених антикорупційним законодавством України обов’язків, однак не є підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики
Також у додатково наданій Комісії інформації ГРД зазначає, що кандидат, не перебуваючи на робочому місці, ухвалював судові рішення.
Так, з інформації щодо підвищення кваліфікації та періодичного навчання кандидата в Національній школі суддів України встановлено:
26.04.2013 кандидат проходив періодичне навчання суддів місцевих загальних судів з метою підвищення рівня кваліфікації на тему: «Розгляд справ у суді першої інстанції за новим КПК України» у місті Одеса та у цей же день постановив дві ухвали.
18.06.2014 кандидат проходив періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації на тему: «Підготовка, призначення, проведення та основні можливості різних видів судових експертиз» у місті Одеса та у цей же день ухвалив шість судових рішень.
У період з 12.10.2015 до 23.10.2015 проходив підготовку суддів, яких призначено на посаду судді вперше, за програмою для суддів місцевих загальних судів у місті Одеса. У цей же період кандидат ухвалив 18 судових рішень.
16.10.2015 проходив періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації на семінарі на тему: «Зв’язки з громадськістю в судах» у місті Одеса. У цей же день кандидат постановив ухвалу.
У період з 28.03.2016 до 01.04.2016 проходив підготовку суддів, яких призначено на посаду суддів вперше, за програмою для суддів місцевих загальних судів у місті Одеса. У цей же період кандидат ухвалив 27 судових рішень.
Під час співбесіди Прохоров П.А. пояснив, що 95 відсотків ухвалених ним процесуальних рішень стосувались питання відкриття провадження у справі, залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви, прийняття справи до свого провадження, відкриття наказного провадження та було видано два судові накази. Отже, прийняття вказаних процесуальних рішень не потребувало проведення судового засідання, участі сторін по справі та в будь-який час у межах процесуальних строків вирішувалось ним особисто. Також зазначив, що вказані навчання відбувались у місті Одеса та розпочинались о 10:00 годині і закінчувались приблизно о 16:00 годині, що дозволяло йому розпочати роботу до моменту навчання з 08:45 та після проведення навчання повернутись на робоче місце. Крім того, зауважив, що в цей період у його провадженні перебувала значна кількість справ, що створювало значне навантаження, тому такі дії з прийняття процесуальних рішень підтверджують готовність сприяти швидкому та якісному розгляду справ, оскільки громадяни очікують відкритий, чесний та відповідальний суд, який забезпечує справедливий розгляд справ у межах розумних строків. Крім того, додатково зазначив, що в період навчання стосовно нього оформлювалися накази про відрядження.
Комісія критично оцінює вказані пояснення кандидата Прохорова П.А. з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
За приписами частини першої статті 7 Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлено право кожного на справедливий розгляд справи, що є однією з ознак принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вважає, що поняття справедливого судового розгляду, про яке йдеться в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає необхідність розгляду справ незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У практиці ЄСПЛ під поняттям «суд» розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції, на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом. Зокрема, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Гуров проти Молдови» від 11 липня 2006 року № 3645502, «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 № 21722/11 наголосив, що поняття «суд, встановлений законом» стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування суду, а й дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Таким чином, слід вважати, що «суд, встановлений законом» у практиці ЄСПЛ повинен відповідати критеріям дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності, автоматичного розподілу справ, наявності повноважень у судді, належного складу суду, наявності достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
Частиною першою статті 57 Закону встановлено вимогу до судді об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, – колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Частиною п’ятою статті 15 Закону визначено, що до випадків, коли суддя не може здійснювати правосуддя та брати участь у розгляді судових справ, віднесено перебування судді у відпустці, відсутності у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інші передбачені законом випадкі, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Виходячи із положень частини п’ятої статті 15 Закону, ухвалення суддею Прохоровим П.А. судових рішень у дні, у які суддя перебував на заходах, тренінгах, навчаннях, може бути розцінено як дії, що призвели до порушення правил щодо складу суду.
Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Комісія, урахувавши вказані обставини, пояснення кандидата Прохорова П.А., вважає, що вказані порушення були наслідком неефективної організації виконання своїх повноважень.
Таким чином, враховуючи наявність декілька менш суттєвих порушень за показником сумлінність, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за вказаним показником.
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, інших обставин та інформації, зазначених у висновку ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Прохорова П.А. критеріям професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Прохоров П.А. набрав 715,9 бала.
З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Прохорова П.А. критеріям доброчесності та професійної етики питання про підтвердження здатності Прохорова П.А. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Прохорова Павла Анатолійовича вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Прохоров Павло Анатолійович набрав 715,9 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Прохорова Павла Анатолійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
