Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наталії РОДРІГЕС,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Лілії СЕКЕЛИК,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Родрігес Наталії Аркадіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Родрігес Наталія Аркадіївна, дата народження – ___________ року, громадянка України.
У 2011 році Родрігес Н.А. закінчила Національний університет «Одеська юридична академія», отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії СК № 40158784 від 22.02.2011).
Науковий ступінь та вчене звання у кандидата відсутні.
Кандидат трудову діяльність почала в 2011 році на посаді юрисконсульта ТОВ «Криворізький юридичний центр». Надалі працювала начальником відділу начальником відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами Першого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, директором Другого криворізького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги та директором Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. З 2015 року і дотепер здійснює адвокатську діяльність (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2988, видане 05.11.2015 на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 03.11.2015 № 48).
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Родрігес Н.А. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 147/ас-24 Родрігес Н.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Родрігес Н.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Родрігес Н.А. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Родрігес Н.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Родрігес Н.А. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 10.09.2025 № 21.2-426/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Родрігес Н.А. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 03.02.2026 співбесіду із кандидатом Родрігес Н.А., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 21.01.2026, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Родрігес Н.А. набрала 148 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Родрігес Н.А. набрала 44,3 бала.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Родрігес Н.А. набрала 126,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Родрігес Н.А. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Родрігес Н.А. кваліфікаційного іспиту становить 358,8 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому серещі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06.08.2025 надіслано запит Родрігес Н.А. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 20.08.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19, 20, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,33; безперервний розвиток (19, 19, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,33; загальний бал за критерій – 38,66.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,66 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Родрігес Н.А. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонструвала належний рівня соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,67; ефективна взаємодія (10, 10, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; стійкість мотивації (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; емоційна стійкість (12, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; загальний бал за критерій – 40,67.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Відповідно до пунктів 9 та 10 розділу ІІ Показників оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).
Родрігес Н.А. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Родрігес Н.А. виконано вимоги Порядку підвищення професійного рівня адвокатів України у 2019–2025 роках.
На адресу Комісії 22.01.2026 надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Родрігес Н.А. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені у Висновку ГРД, та іншу інформацію з відкритих реєстрів, матеріалів електронного досьє кандидата.
У Висновку ГРД зазначила, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «відповідність рівня життя задекларованим доходам» та «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав». Вартість об’єкта цивільних прав, набутого кандидатом на посаду судді, не відповідає розміру її доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав. Кандидат здійснювала витрати, розмір яких не відповідає рівню її життя, задекларованим доходам.
У ході аналізу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) за 2020 рік встановлено обставини, що потребують додаткового уточнення у зв’язку з динамікою її грошових активів та відсутністю повних відомостей про доходи члена сім’ї за відповідний звітний період.
Так, у Декларації за 2020 рік відсутні конкретні відомості про розмір доходів чоловіка кандидата на той момент – ОСОБА_1. Формально така відсутність інформації може бути пояснена та сама по собі не свідчить про порушення вимог фінансового контролю. Водночас зазначена обставина набуває значення з огляду на істотне зростання обсягу грошових заощаджень кандидата в цьому ж звітному періоді.
Зокрема, станом на кінець 2020 року кандидат задекларувала готівкові заощадження в розмірі 345 000 грн. Водночас на кінець 2020 року обсяг задекларованих заощаджень становив 500 000 грн, тобто збільшився на 155 000 грн протягом одного року.
Аналіз розділу «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2020 рік свідчить, що її єдиним задекларованим доходом була заробітна плата за основним місцем роботи у розмірі 253 115 грн. В Декларації за 2020 рік зазначається дохід до оподаткування. Після вирахування податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (1%) фактичний чистий дохід кандидата за 2020 рік становив орієнтовно 205 023 грн. З огляду на задекларований обсяг заощаджень на початок року це означає, що сума коштів, якою кандидат могла оперувати у 2020 році для формування нових заощаджень та покриття витрат на проживання, була обмеженою (орієнтовно 50 000 грн).
За таких умов відсутність відомостей про доходи чоловіка кандидата у 2020 році унеможливлює повну та коректну оцінку джерел формування збільшених заощаджень, а також не дозволяє простежити, за рахунок яких саме коштів забезпечувалися витрати сім’ї у відповідному звітному періоді.
Сукупність наведених обставин, на думку ГРД, а саме істотне зростання заощаджень за відсутності достатніх задекларованих доходів, а також відсутність інформації про доходи члена сім’ї в період, коли ці заощадження були сформовані, свідчать про неналежне виконання кандидатом обов’язку повного та прозорого декларування свого майнового стану та майнового стану сім’ї і можливе приховування інших джерел доходів.
У письмових поясненнях на висновок ГРД кандидат зазначила, що наприкінці 2020 року між нею та її чоловіком було фактично припинено шлюбні відносини, також припинено і спільне проживання.
Будь-які зусилля, спрямовані на з’ясування майнового стану чоловіка у звітному періоді, не мали позитивних результатів у зв’язку з тим, що взаєморозуміння та можливість комунікації не просто зникла, але й переросла в агресивну поведінку чоловіка, що містила ознаки домашнього насильства, загрози здоров’ю кандидата.
Сам факт того, що вони перебували у шлюбних відносинах не приховувався, і всі дані, що були відомі, відображені у відповідних розділах декларації.
Під час проведення співбесіди кандидат повідомила, що поки вони проживали разом до грудня 2020 року, усі видатки на проживання здійснювалися її чоловіком, в якого був достатній для цього дохід.
Комісія вважає зазначені пояснення прийнятними та такими, що повністю спростовують обґрунтований сумнів відповідності способу життя кандидата задекларованим доходам.
Також ГРД зазначає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесність, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідності рівня життя задекларованим доходам.
Кандидат не надала достовірну та відому їй інформацію в Деклараціях, про яку має бути обізнаною, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуто кандидатом та членами її сім’ї за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості.
У ході аналізу Декларацій за 2019–2019 роки виявлено обставини, що стосуються декларування вартості придбання та відчуження транспортних засобів і потребують додаткового уточнення в контексті можливого зниження вартості майна при декларуванні.
Так, у декларації за 2019 рік кандидат зазначила набуття у власність автомобіля «PORSCHE CAYENNE» 2008 року випуску. Дата набуття права 27.02.2019, вартість на дату придбання 45 000 грн, що еквівалентно 1 600 дол. США за курсом НБУ станом на дату набуття права власності.
Водночас аналіз архівних оголошень про продаж аналогічних транспортних засобів за 2019–2020 роки свідчить, що середньоринкова вартість автомобілів цієї моделі та року випуску становила орієнтовно 14 000–17 000 дол. США, що за курсом відповідного періоду еквівалентно приблизно 378 000–459 000 грн. Таким чином, задекларована кандидатом вартість придбання у декілька разів нижча за типові ринкові показники для такого транспортного засобу.
Крім того, у Декларації за 2018 рік кандидат зазначила інформацію про придбання автомобіля «SKODA OCTAVIA» 2001 року випуску. Дата набуття права 15.08.2018, вартість 20 000 грн, що еквівалентно 730 дол. США за курсом НБУ станом на дату набуття права власності.
Уже в Декларації за 2019 рік кандидат зазначила відчуження цього автомобіля за 128 039 грн. Зазначити актуальну вартість продажу аналогічного транспортного засобу станом на 2018 рік неможливо, оскільки архівні оголошення про продаж відсутні. Аналіз ринку вживаних автомобілів свідчить, що навіть у 2020 році автомобіль зазначеної моделі та року випуску у технічно справному стані коштував у середньому близько 4 700 дол. США, що за курсом НБУ станом на день придбання вказаного авто кандидатом становило орієнтовно 130 000 грн. Це суттєво перевищує задекларовану вартість його придбання у 2018 році.
Зважаючи на викладене вище, аналіз відомостей декларацій кандидата за 2018–2019 роки свідчить про наявність обґрунтованих ознак недоброчесності, пов’язаних із системним та істотним заниженням вартості транспортних засобів при декларуванні.
Зокрема, задекларована вартість придбання автомобіля «PORSCHE CAYENNE» 2008 року випуску у розмірі 45 000 грн є кратно нижчою за середньоринкову вартість аналогічних транспортних засобів у відповідний період та не узгоджується з об’єктивними ринковими показниками. Різниця між задекларованою та фактичною ринковою вартістю становить сотні тисяч гривень, що виключає можливість її пояснення звичайними коливаннями цін, технічним станом або одиничними винятковими умовами угоди без належного документального підтвердження.
Аналогічні сумніви викликають обставини декларування автомобіля «SKODA OCTAVIA» 2001 року випуску, який, за твердженням кандидата, був придбаний у 2018 році за 20 000 грн, а вже у 2019 році відчужений за 128 039 грн. Така динаміка вартості суперечить загальній логіці функціонування ринку вживаних транспортних засобів, оскільки багаторазове зростання ціни без істотних інвестицій у ремонт чи модернізацію є малоймовірним. Наявні ринкові орієнтири свідчать, що задекларована ціна придбання цього автомобіля також істотно не відповідала його реальній вартості на момент набуття.
Системність наведених розбіжностей у декларуванні вартості транспортних засобів, їх значний розмір та відсутність переконливих об’єктивних пояснень свідчать не про поодинокі технічні помилки, а про неналежне виконання кандидатом обов’язку достовірного та повного декларування майна, що є ключовим елементом фінансової прозорості та доброчесності.
За таких обставин ГРД вважає, що встановлені факти формують обґрунтовані сумніви щодо доброчесності кандидата та відповідності її поведінки стандартам відкритості й прозорості, які очікуються від особи, що претендує на зайняття посади судді, і є підставою для негативної оцінки кандидата за критерієм доброчесності.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
Крім того, підпунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), визначено, що суддя повинен демонструвати
поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.
Згідно з підпунктом 4.2 Бангалорських принципів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Такі дії створюють обґрунтовані сумніви у доброчесності Кандидатки на посаду судді, оскільки свідчать про викривлення інформації щодо власних активів, можуть бути
спрямовані на приховування незаконного збагачення або ухилення від пояснення джерел походження коштів, порушують суспільну довіру до судді.
Заниження вартості придбаного майна в декларації є проявом недоброчесної поведінки, що підриває авторитет правосуддя та суперечить стандартам професійної етики судді. Така особа, на переконання ГРД, не може вважатися такою, що відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Родрігес Н.А у своїх письмових поясненнях зазначила, що вартість купівлі транспортних засобів була зазначена згідно з вимогою абзацу 3 пункту десятого Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, а саме: інформація про вартість об’єкта декларування на дату набуття права відображається на підставі документа, відповідно до якого набуто право (за його наявності).
Аналогічні вимоги містяться в публікації Національного агентства з питань запобігання корупції від 26.12.2024.
Суми вартості автомобілів, зазначені у відповідних деклараціях, відображені на підставі записів кандидата про істотні умови договорів купівлі-продажу, укладених у сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ.
Стосовно відчуження транспортних засобів кандидат зазначила, що вона цілком відповідає середньоринковій і відображає реальні доходи, отримані нею внаслідок продажу цих об’єктів майнових прав.
Під час співбесіди кандидат зазначила, що дійсна вартість автомобілів «PORSCHE CAYENNE» 2008 року випуску становила 8 000 дол. США (орієнтовно 206 720 грн) та «SKODA OCTAVIA» 2001 року випуску – 90 000 грн.
Проте продавці хотіли зазначити інші суми в договорах купівлі-продажу, на що вона погодилися, оскільки хотіла придбати ці автомобілі.
Кандидат наголошує, що на момент укладення правочинів на неї не поширювалися обмеження, які покладаються на особу, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, тому вважала такі дії правильними.
Також Комісією встановлено, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів вартість автомобіля «SKODA OCTAVIA» 2001 року на дату набуття становила 26 400 грн.
Кандидат погодилася з такими зауваженнями та зазначила, що припустилася помилки при заповненні Декларації за 2018 рік. Вона пояснила, що на момент декларування у неї не було оригіналу договору купівлі-продажу, тому суму було вказано на основі записів у робочому блокноті про істотні умови правочину.
Крім того, Комісією встановлено, що в Декларації за 2018 рік кандидатом задекларований дохід у вигляді заробітної плати в сумах 116 804 грн та 45 275 грн, інший дохід відсутній. З урахуванням того, що у Декларації за 2018 рік зазначається дохід до оподаткування. Після вирахування податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (1%) фактичний чистий дохід кандидата за 2018 рік становив орієнтовно 131 284 грн.
Також кандидатом збільшено суму готівкових коштів на 20 000 грн.
З урахуванням того, що на придбання автомобіля SKODA OCTAVIA» 2001 року витрачено 90 000 грн, а також збільшено готівкові кошти на 20 000 грн фактично на проживання кандидата та її двох дітей залишалося 21 283 грн, тобто орієнтовно 592 грн на місяць на одну особу, що є нижчим за прожитковий мінімум в Україні в 2018 році (з 01.01.2018 до 30.06.2018 –1 492 грн – діти до 6 років, 1 860 грн – діти від 6 до 18 років, 1 762 грн – працездатні особи, з 01.07.2018 до 30.11.2018 – 1 559 грн - діти до 6 років, 1 944 грн – діти від 6 до 18 років, 1 841 грн – працездатні особи).
ГРД також надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата.
1. У ході аналізу декларації кандидата за 2021 рік встановлено обставини, що стосуються відчуження об’єкта нерухомості та відображення відповідного правочину, які потребують додаткового уточнення.
Відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації підлягають відображенню не лише доходи, а й видатки та будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування майном, у тому числі у разі, якщо вартість такого правочину перевищує встановлений законом поріг (50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року).
Згідно з відомостями, відображеними у декларації за 2021 рік, кандидат відчужила належний їй на праві приватної власності житловий будинок, розташований у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, загальною площею 90,7 кв.м та отримала дохід від його продажу в розмірі 540 000 грн.
У 2021 році розмір 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становив 113 500 грн, тобто вартість зазначеного правочину істотно перевищувала порогове значення, з яким Закон пов’язує обов’язок декларування відповідних відомостей.
Водночас аналіз розділу 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за 2021 рік свідчить про відсутність інформації щодо правочину з продажу вказаного житлового будинку. Таким чином, відомості про припинення права власності на об’єкт нерухомості були відображені кандидатом лише опосередковано – через зазначення доходу від його відчуження, без окремого декларування самого правочину у передбаченому для цього розділі майнової декларації.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що під час заповнення декларації за 2021 рік у неї не було наміру приховати доходи, отримані від здійснення правочину щодо продажу житлового будинку або такий правочин, оскільки вказана інформація щодо виду доходу, його розміру та джерела була відображена у розділі 11 декларації. Така помилка є неточністю та має технічний характер.
2. У ході аналізу відомостей щодо професійного статусу кандидата встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України вона має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2988, видане 05.11.2015 Радою адвокатів Дніпропетровської області. Відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» усі адвокати є членами Національної асоціації адвокатів України з моменту набуття статусу адвоката, незалежно від подальшого здійснення чи зупинення адвокатської діяльності (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Водночас аналіз усіх поданих кандидатом декларацій за 2015–2024 роки свідчить про відсутність у розділі 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)» відомостей про її членство в Національній асоціації адвокатів України. З огляду на правову природу Національної асоціації адвокатів України як недержавної некомерційної професійної організації, членство в якій є обов’язковим для кожного адвоката, такі відомості підлягають відображенню в Декларації незалежно від фактичного здійснення адвокатської діяльності або статусу свідоцтва (пункт 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», пунктом 18 Правил заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджених Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 року № 252/23).
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат вказала, що згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у Декларації зазначаються відомості про членство суб’єкта декларування, в тому числі в саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднаннях (організаціях).
Статут Недержавної некомерційної організації «Національна асоціація адвокатів України», затверджений рішенням установчого з’їзду адвокатів України від 17.11.2012 (зі змінами), жодної згадки про те, що Національна асоціація адвокатів України є самоврядною організацією, не містить.
Так само не міститься визначення поняття «самоврядна професійна організація» у чинному законодавстві України.
Публікація Національного агентства з питань запобігання корупції щодо необхідності відображення в Декларації відомостей про те, що суб’єкт декларування є членом Національної асоціації адвокатів України, в тому числі, якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено, датовано 13.11.2023.
У період з 29.05.2023 до 01.10.2025 право на зайняття адвокатською діяльністю було зупинено згідно пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі заяви Родрігес Н.А.
Таким чином, правова невизначеність, яка, на думку кандидата, існувала щодо статусу Національної асоціації адвокатів України в розрізі процедури декларування, відсутність тривалий період роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції та призупинення її адвокатської діяльності в період надання таких роз’яснень у сукупності призвело до невнесення відомостей про членство до відповідних розділів декларації.
Також під час обговорення зазначеного питання було встановлено, що відповідні роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції опубліковані у 2021 році.
3. У ході аналізу інформації з публічних джерел, зокрема відомостей про публічні фінанси, встановлено, що у 2018, 2019 та 2020 роках кандидат отримувала грошові кошти від ОСОБА_2 на загальну суму 13 823,50 грн, зокрема: у 2018 році – 577 грн, у 2019 році – 1 259,59 грн, у 2020 році – 11 509,32 грн.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
Водночас аналіз Декларацій кандидата за 2018–2020 роки свідчить про відсутність у розділі «Доходи» відомостей про отримання нею доходів у вигляді аліментів або інших регулярних чи разових грошових надходжень від зазначеної особи.
За таких обставин виникає обґрунтована потреба у з’ясуванні правової природи вказаних виплат, підстав та періодичності їх отримання, а також причин, з яких відповідні відомості не були відображені в Деклараціях за відповідні звітні періоди.
У письмових поясненнях кандидат зазначила, що кошти отримувала на підставі рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.10.2017, ухваленого у справі № 210/3631/17, яким задоволено її позовні вимоги про стягнення гонорару та штрафу за договором надання правової допомоги
Відомості про вказаний спір є загальновідомими та містяться у ЄДРСР.
Під час співбесіди повідомила, що Декларації заповнювала на підставі довідок податкової інспекції, оскільки суми не були відображені у цих довідках вона, їх не зазначала.
Також визнала факт отримання грошових коштів за відповідним виконавчим листом і зазначила, що припустилася помилки під час заповнення декларацій за 2018–2020 роки, не задекларувавши суми.
4. У ході аналізу Декларацій кандидата за 2016–2018 роки встановлено системну особливість заповнення розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки», яка полягає у зазначенні кандидата як джерела доходу незалежно від його правової природи.
Зі змісту поданих Декларацій убачається, що у відповідних звітних періодах кандидатом декларувалися доходи у вигляді заробітної плати, соціальних та державних виплат, а також доходи від відчуження майна. Водночас у всіх зазначених випадках джерелом доходу не може виступати безпосередньо суб’єкт декларування. За своєю правовою природою такі доходи виплачуються іншими особами: роботодавцем — у разі заробітної плати (відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата є винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, що виключає можливість зазначення працівника як джерела такого доходу), відповідним органом державної влади чи місцевого самоврядування — у разі соціальних або державних виплат, покупцем — у разі відчуження майна.
Єдиним випадком, коли джерелом доходу може бути зазначений сам суб’єкт декларування, є дохід від здійснення підприємницької діяльності, який відображається як дохід фізичної особи – підприємця. В усіх інших ситуаціях законодавство передбачає зазначення іншої фізичної або юридичної особи як джерела виплати доходу.
Водночас сама по собі некоректність у зазначенні джерела доходу не розцінюється ГРД як свідчення порушення принципів доброчесності чи умисного приховування інформації. Виявлені, неточності мають ознаки технічних помилок при заповненні декларацій. З огляду на їх повторюваність упродовж кількох звітних періодів такі помилки потребують надання пояснень з боку кандидата з метою з’ясування причин їх допущення та належного врахування під час її оцінювання.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що допустила неточність технічного характеру, але не мала на меті приховувати отримані доходи, суми яких були відповідним чином відображені.
5. Відповідно до інформації, наданої Державною прикордонною службою України, встановлено факти перетину кандидатом державного кордону України з російською федерацією, а також відвідування нею тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим після початку її окупації державою-агресором.
Зокрема, 02.08.2019 кандидат здійснила виїзд з території України до російської федерації через пункт пропуску «Гоптівка» (Харківська область) та повернулася на територію України 13.08.2019 через той самий пункт пропуску. Крім того, 24.08.2018 кандидат в’їхала на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим через пункт пропуску «Чаплинка» та повернулася на підконтрольну Україні територію 02.09.2018 через зазначений пункт пропуску.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що обидві поїздки мали приватний характер, не пов’язувалися будь-якими контактами з окупаційними адміністраціями та були зумовлені сімейними обставинами, а саме необхідністю зустрічі з її двоюрідним братом, з яким до 24.02.2022 підтримували доброзичливі стосунки. Наразі спілкування припинено.
Доповідачем оголошено уточнювальне запитання, яке стосувалася того, що у декларації доброчесності кандидата на посаду судді, яка заповнювалася кандидатом при поданні документів для участі в конкурсі у пункті 17 нею проставлено позначку «підтверджую» на питання «Мною не відвідувалася територія російської федерації та/або тимчасово окупована російською федерацією територія України після 01 січня 2015 року».
Крім того, в Анкеті кандидата на посаду судді кандидатом надано відповідь «Ні» на питання «Чи перебували Ви на території російської федерації починаючи з 2014 року?»
Відповідно до пункту 5 Правил заповнення та подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді затверджених рішенням Комісії від 24.09.2018 № 205/зп-18; в редакції рішення Комісії від 02.11.2023 № 120/зп-23; зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 23.11.2023 № 144/зп-23 у декларації доброчесності кандидата на посаду судді, яка подається вперше в межах відповідної процедури добору чи конкурсу кандидатом, який не є суддею: 1) поле під назвою декларація кандидата на посаду судді (період, за який подається ця декларація) не заповнюється; 2) зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює, та актуальні на дату подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді.
Умовами Конкурсу передбачено, що кандидат має подати анкету кандидата на посаду судді згідно з додатком 4 до Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, в анкеті зауважено, що вказані в анкеті дані мають бути правдивими, точними, повними і достовірними. Надання недостовірної (неповної) інформації може мати наслідком припинення участі у процедурі суддівської кар’єри.
Кандидат, пояснила, що не мала на меті приховувати зазначену інформацію, оскільки розуміла, що ця інформація буде перевірятися Комісією, це сталося внаслідок помилки.
Також зазначила, що користувалася допомогою свого помічника, намагалася утриматися від відповіді, в кінцевому результаті зауважила, що при заповненні декларації доброчесності кандидата на посаду судді та анкети кандидата на посаду судді не згадала свої поїздки.
Крім того, Комісією було обговорено з кандидатом питання, які виникли під час дослідження інформації з відкритих реєстрів, матеріалів електронного досьє кандидата.
- Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.02.2016 кандидат набула право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0597 га, що розташована у м. Кривий Ріг, АДРЕСА_1 та зареєстрована за кадастровим номером НОМЕР_1. У 2021 році кандидатом відчужено цю земельну ділянку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Проте у деклараціях за 2016–2020 роки відсутня інформація про земельну ділянку площею 0,0597 га.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що не мала наміру приховувати вказаний об’єкт нерухомості, оскільки ця земельна ділянка набута в порядку безоплатної приватизації, незадекларувала її через технічну помилку.
- У декларації за 2016 рік кандидат задекларувала дохід від відчуження рухомого майна в сумі 109 000 грн, проте відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів правочин щодо відчуження цього рухомого майна укладено 14.02.2017 та його вартість становила 104 485 грн.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що рухоме майно (транспортний засіб) фактично відчужила за довіреністю наприкінці 2016 року, у 2017 році новий власник оформив правочин у сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України, зазначив вартість транспортного засобу у сумі 104 485 грн, тому вважає це технічною помилкою.
- Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела і суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого особою в податковій декларації про майновий стан у 2016 році, кандидат отримала дохід у вигляді державної та соціальної допомоги в сумі 27 151 грн, проте в Декларації за 2016 рік інформація про цей дохід відсутня.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат зазначила, що це сталося внаслідок помилки.
- У Деклараціях за 2020-2024 роки у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» не зазначено жодних відомостей. Тобто кандидат не вказала жодного банку чи іншої фінансової установи, у яких вона або члени її сім’ї мали відкриті рахунки чи розміщено кошти.
Відповідно до пункту 81 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї, крім рахунків, на яких обліковуються некомпенсовані грошові заощадження громадян України в установах акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися принаймні одним таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа в такій установі, осіб, які відкрили принаймні один рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї в такій установі.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат вказала, що нею допущено технічну помилку.
- У декларації доброчесності кандидата на посаду судді в пункті 28 «Підтверджено», що нею не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення до юридичної відповідальності, такі ж відомості зазначено і в Анкеті кандидата на посаду судді.
Проте відповідно до даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів 28.10.2021 (тричі), 27.11.2021 та 01.01.2022 Родрігес Н.А. притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат зауважила, що їй була невідома така інформація, оскільки в онлайн-сервісі «Електронний кабінет водія» та мобільному застосунку «Дія» її не відображено. Своєю чергою кандидат допускає, що штрафи могли бути отримані її сином під час користування автомобілем. Також не заперечила факту, щодо притягнення її до адміністративної відповідальності, проте на під час заповнення декларації доброчесності кандидата на посаду судді та Анкети кандидата на посаду судді вона такі випадки не пригадала.
- В електронному досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості про подання декларацій доброчесності кандидата на посаду судді за 2023–2024 роки та декларацій родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2019–2023 роки та 2020–2024 роки.
Відповідно до Умов проведення конкурсу на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), особа, яка бере участь у Конкурсі та не є суддею, зобов’язана подавати декларації родинних зв’язків та доброчесності кандидата на посаду судді щорічно до 01 травня.
У своїх письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат зазначила, що неподання зазначених декларацій у визначені терміни не пов’язано з наявністю умислу або грубої недбалостю, сталося внаслідок несприятливих обставин, а саме у 2024 році ІНФОРМАЦІЯ_1, що стало відволікаючим фактором, який не дав можливості повністю зосередити увагу на вивченні всіх умов конкурсної процедури.
- Під час аналізу Декларації за 2018 рік встановлено обставини, що стосуються відчуження об’єкта рухомого майна та невідображення відповідного правочину.
Відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації підлягають відображенню не лише доходи, а й видатки та будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування майном, у тому числі у разі, якщо вартість такого правочину перевищує встановлений законом поріг (50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року).
Згідно з відомостями, відображеними у Декларації за 2018 рік, кандидат відчужила належний їй на праві власності транспортний засіб та отримала дохід від його продажу в розмірі 128 039 грн.
У 2018 році розмір 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становив 96 050 грн, тобто вартість зазначеного правочину істотно перевищувала порогове значення, з яким Закон пов’язує обов’язок декларування відповідних відомостей.
Водночас аналіз розділу 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за 2018 рік свідчить про відсутність інформації щодо правочину з продажу вказаного житлового будинку. Таким чином, відомості про припинення права власності на об’єкт нерухомості були відображені кандидатом лише опосередковано – через зазначення доходу від його відчуження, без окремого декларування самого правочину в передбаченому для цього розділі майнової декларації.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат зазначила, що це сталося внаслідок технічної помилки.
- Як встановлено Комісією, у 2021 році кандидатом збільшено готівкові накопичення на 583 000 грн. Крім того нею укладено договір на купівлю майнових прав на квартиру та витрачено на її придбання 145 312 грн.
Загальний дохід кандидата у 2021 році становив 540 000 грн (продаж нерухомого майна), 364 736 грн – заробітна плата ( з урахуванням податків – 295 436 грн). Отже, на проживання кандидат та її двоє дітей могли витрачати 107 124 грн (2 975 грн на одну особу в місяць).
На уточнювальне запитання доповідача, чи вистачало кандидату цих коштів для прожиття, вона зазначила, що отримувала допомогу від матері та сина, який зареєстрований фізичною особою–підприємцем.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
Однак в Декларації за 2021 рік відсутні будь-які доходи, які б кандидат отримувала від сина чи матері.
За результатами аналізу поданих Декларацій, пояснень кандидата та її відповідей під час співбесіди, а також документів, наданих на обґрунтування пояснень, Комісією встановлено сукупність обставин, які свідчать про недотримання кандидатом вимог Закону України «Про запобігання корупції», а також принципів чесності та прозорості, передбачених Бангалорськими принципами поведінки судді та Кодексом суддівської етики.
У Деклараціях кандидатом за різні звітні періоди встановлено численні випадки невідображення або некоректного відображення відомостей про: об’єкти нерухомості; транспортні засоби; доходи; правочини, що перевищували встановлений законом поріг; банківські рахунки; членство в професійній організації; факти притягнення до адміністративної відповідальності; факти відвідування російської федерації та тимчасово окупованої території України.
На думку Комісії, зазначені порушення мають системний характер та охоплюють тривалий період, що виключає можливість їх оцінки виключно як допущення поодиноких технічних помилок.
Комісією також встановлено істотні розбіжності між задекларованою та фактичною вартістю придбання автомобілів (за поясненнями кандидата).
Під час співбесіди кандидат повідомила, що реальна вартість автомобілів була значно вищою, однак у договорах купівлі-продажу зазначалися інші суми на вимогу продавців, з чим вона погодилася.
Таким чином, у Декларації відображено дані договорів, які, за словами кандидата, не відповідали реальній вартості; кандидат стверджує про відсутність умислу на викривлення інформації.
Такі пояснення є внутрішньо суперечливими, оскільки фактичне визнання невідповідності договірної та реальної вартості свідчить про усвідомлення викривлення істотних умов правочину.
Комісією встановлено випадки: недекларування доходів, отриманих за рішенням суду; невідображення соціальних виплат; невнесення до розділу про правочини відомостей щодо відчуження майна; невідображення допомоги від матері та сина при поясненні джерел фінансової спроможності.
Кандидат в одних випадках посилалася на технічну помилку, в інших – на відсутність відомостей у довідках податкових органів, а в частині витрат – на отримання допомоги від родичів, яка не була відображена в Деклараціях.
Такі пояснення є взаємно неузгодженими та не формують цілісної та послідовної фінансової картини.
Крім того, у декларації доброчесності кандидата на посаду судді та Анкеті кандидата на посаду судді кандидат підтвердила, що не відвідувала російську федерацію та тимчасово окуповану територію після 2015 року та 2014 року, що спростовується офіційними даними Державної прикордонної служби України.
Пояснюючи це, кандидат зазначала, що: не мала наміру приховувати інформацію; користувалася допомогою помічника; не пригадала відповідні поїздки.
Комісія звертає увагу, що одночасне посилання на відсутність умислу та «забування» поїздок за кордон, які відбулися після 2014 року та пов’язані з державою-агресором, виглядає непереконливим і суперечливим.
Кандидат обґрунтовувала невнесення відомостей про членство в Національній асоціації адвокатів України посиланням на правову невизначеність.
Водночас встановлено, що відповідні роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції існували раніше, а членство є обов’язковим з моменту набуття статусу адвоката.
Таким чином, пояснення кандидата щодо відсутності правової визначеності також не є повністю узгодженими з фактичними обставинами.
Сукупність встановлених фактів, їх системність, значний обсяг, а також суперечливість і непослідовність пояснень кандидата не дозволяють Комісії дійти висновку у бездоганності її поведінки та повній фінансовій прозорості.
Крім того, кандидатом не дотримано умов проведення Конкурсу (особа, яка бере участь у Конкурсі та не є суддею, зобов’язана подавати декларації родинних зв’язків та доброчесності кандидата на посаду судді щорічно до 01 травня), а саме не подано декларації доброчесності за 2023–2024 роки та родинних зв’язків за 2019–2023 роки, 2020–2024 роки.
Відповідно до пункту 3.1, 3.2 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.
Згідно зі статтею 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого XХ черговим з’їздом суддів України від 18.09.2024, суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.
Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.
Згідно з пунктом 22 розділу ІІІ Показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що дії кандидата Родрігес Н.А. свідчать про недотримання принципів чесності, прозорості та відкритості, що є складовими критерію доброчесності судді.
У правових позиціях Великої Палати Верховного Суду неодноразово підкреслювалося, що Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 9901/124/19).
Пунктами 2.13.2, 2.13.7 розділу 2 Положення визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за показниками чесність та законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Відповідно до пункту 5.10 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Сукупність встановлених фактичних даних дає Комісії підстави для обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата показникам «чесність» та «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу», що своєю чергою є достатнім для того, щоб вважати її такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 0 балів із 300 можливих, що є нижчим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала.
Ураховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила визнати кандидата такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання в разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Родрігес Н.А. набрала 438,13 бала.
З огляду на встановлені обставини Комісія у складі колегії вирішила визнати Родрігес Н.А. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Родрігес Наталії Аркадіївни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Родрігес Наталія Аркадіївна набрала 438,13 бала.
3. Визнати Родрігес Наталію Аркадіївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК