Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Титаренка Юрія Олександровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрія ТИТАРЕНКА,

представника Громадської ради доброчесності Анастасії БОРЕМИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Титаренка Юрія Олександровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Титаренко Ю.О. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Титаренка Ю.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Титаренко Ю.О., ______ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У  1994 році закінчив  Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.  

Титаренко Ю.О. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап  – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Титаренко Ю.О. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 354,90 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Титаренком Ю.О. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Титаренка Ю.О.

Запити про надання відомостей стосовно Титаренка Ю.О. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата стосовно обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Титаренка Ю.О.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Титаренка Ю.О.

Рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, включено, зокрема, Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді. Встановлено строк подання кандидатами на посаду судді заяви про намір претендувати на посаду судді у суді, включеному до другої групи судів на першій стадії конкурсу.

У строки, визначені рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25, Титаренко Ю.О. звернувся із заявою про намір претендувати на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Миколаївського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Титаренка Ю.О. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем.  Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення від Титаренка Ю.О. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 02 лютого 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 30 січня 2025 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Титаренка Ю.О. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 02 лютого 2026 року № 32дпс-1142/24) кандидату надіслано рішення ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 04 лютого 2026 року надійшли пояснення Титаренка Ю.О. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД, та копії відповідних документів.

Титаренку Ю.О. було надано можливість ознайомитись з досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Титаренком Ю.О. проведено 05 лютого 2026 року. На початку співбесіди Титаренка Ю.О. ознайомлено з його правами. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Обґрунтовуючи свою відповідність показнику «Рішучість та відповідальність» Титаренко Ю.О. у поясненнях навів приклади, які, на його думку, підтверджують здатність приймати рішення у справах особливої складності, брати відповідальність за правові наслідки та послідовно відстоювати правову позицію на всіх рівнях судової системи, навіть в разі оскарження актів найвищих посадових осіб держави, зокрема вказав кримінальне провадження, в якому він захищав права та інтереси неодноразово судимої особи, яка обвинувачувалась у п’яти епізодах злочину та була засуджена до 10 років позбавлення волі. Попри упереджене ставлення судової системи, на думку Титаренка Ю.О., до неодноразово засуджених осіб, він як адвокат зміг домогтися перекваліфікації дій обвинуваченого та пом’якшення покарання. Іншим прикладом є адміністративна справа № 800/283/17 щодо оскарження Указу Президента України №142/2016, який порушував права 773 землевласників і в якій Титаренко Ю.О. виступав одним із представників позивачки. Велика Палата Верховного Суду постановою від 14 травня 2019 року визнала Указ протиправним.

Крім наведених кандидатом фактів, під час співбесіди обговорено ще низку інших обставин, які, на думку Комісії, є важливими та враховуються при оцінці відповідності Титаренка Ю.О. показнику «Рішучість та відповідальність». Зокрема, із матеріалів досьє кандидата встановлено, що після звільнення у 2014 році з органів прокуратури та виходу на пенсію кандидат повернувся на роботу в органи прокуратури у 2020 році. Так, у період з 14 липня 2020 року до 16 квітня 2021 року Титаренко Ю.О. працював на посаді прокурора відділу забезпечення публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Офісу Генерального прокурора.

Титаренко Ю.О. пояснив, що, беручи участь у конкурсі на посаду прокурора Офісу Генерального прокурора, переслідував мету дослідити практику розгляду справ Верховним Судом, якого в силу особливостей справ, в яких він брав участь як адвокат, не мав.

Варто зазначити, що добір кандидатів на вакантні посади прокурора Офісу Генерального прокурора здійснюється на конкурсних засадах, передбачає низку етапів, формування рейтингу кандидатів. При цьому Титаренко Ю.О., будучи призначеним на посаду, через 7 місяців звільнився у зв’язку з виходом на пенсію, що лише до певної міри демонструє відповідальність кандидата у прийнятті важливих рішень, здатність зберігати прагнення до роботи в цій організації, приймати усвідомлені рішення.

Контраверсійним видається розуміння кандидатом колегіального розгляду справ апеляційними судами: чи то як можливість професійного обміну думками та фахових дискусій для прийняття виважених рішень, чи то як можливість «розподілу» відповідальності.

На підтвердження відповідності показнику «Безперервний розвиток» у письмових поясненнях Титаренко Ю.О. зазначив, що адвокатську діяльність з 2014 року поєднує з регулярним проходженням навчальних заходів та тренінгів, систематичним відвідуванням освітніх програм із актуальних питань кримінального та цивільного судочинства. Особливу увагу приділяє вивченню практики Верховного Суду та рішень Європейського суду з прав людини щодо формування ефективних правових позицій.

Під час співбесіди Титаренко Ю.О. пояснив, що він брав участь у навчальних семінарах, які організовуються Національною асоціацією адвокатів України (далі – НААУ), одні з останніх – семінари щодо практики розгляду справ про військові злочини і злочини проти людства. Також брав участь у двох конференціях, які проводились до повномасштабного вторгнення за участю представників Центру безоплатної вторинної правничої допомоги та діючих суддів зі Сполучених Штатів Америки, в рамках яких розглядались питання ролі адвоката у кримінальному провадженні, проведенні перехресного допиту.

У процесі співбесіди з’ясовано, що для кандидата не є пріоритетним у професійному розвитку набуття та вдосконалення знань у сфері цивільного судочинства, зважаючи на спеціалізацію своєї адвокатської діяльності, а зазначений в письмових поясненнях вираз «систематичність відвідування освітніх програм з актуальних питань кримінального та цивільного судочинства» стосується саме питань кримінального права і кримінального судочинства. Водночас, незважаючи на участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду та усвідомлюючи певні прогалини в своїй професійній компетентності, Титаренко Ю.О. не приділив достатньої уваги саморозвитку в питаннях цивільного судочинства, а також у фундаментальних питаннях організації та діяльності судової влади. Так, відповідаючи на запитання членів Комісії, Титаренко Ю.О. не продемонстрував розуміння таких ключових понять, як верховенство права, незалежність суддів, а також базових рішень Європейського суду з прав людини.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінювання встановлених обставин на предмет відповідності кандидата певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35,67 бала із 50 можливих, що є нижчим 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню за критерієм особистої компетентності в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

 У процедурі оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених обставин на предмет відповідності кандидата певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Титаренка Ю.О. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що професійна етика та доброчесність – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата з його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, професійна етика і доброчесність є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності цим критеріям підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 02 лютого 2026 року надійшло рішення ГРД від 30 січня 2026 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Титаренка Ю.О. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання, а саме: 

1. У деклараціях особи, уповноваженої повноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Декларація) за 2021–2024 роки кандидат зазначає, що володіє 100 % статутного капіталу Адвокатського бюро «Титаренка» з датою набуття права 22 квітня 2021 року. Водночас до 16 квітня 2021 року він обіймав посаду прокурора Офісу Генерального прокурора. Після звільнення з цієї посади у Деклараціях за 2021–2023 роки Титаренко Ю.О. не вказує будь-яких відомостей про отримання доходів від здійснення адвокатської діяльності або діяльності адвокатського бюро, а лише декларує дохід у вигляді пенсії та несистемні доходи у вигляді додаткових благ (відсотки, бонуси). При цьому за даними аналітичних систем та публічної інформації, Адвокатське бюро «Титаренка» у відповідні роки здійснювало господарську діяльність та отримувало чистий прибуток, а саме: у 2021 році — близько 32 000 грн, 2022 році — близько 292 000 грн, 2023 році — близько 332 000 грн. Крім того, у Декларації за 2023 рік Титаренко Ю.О. зазначає отримання поворотної фінансової допомоги від Адвокатського бюро «Титаренка» у розмірі 370 000 грн. З огляду на відсутність задекларованих доходів від адвокатської діяльності за попередні роки, а також з урахуванням фінансових показників бюро така операція викликає обґрунтовані сумніви щодо її реального економічного змісту.

2. У Декларації за 2021 рік Титаренко Ю.О. зазначив, що 09 листопада 2021 року придбав автомобіль «Opel Grandland X» 2021 року випуску, вартістю 693 390 грн. Загальний розмір доходів кандидата у 2021 році – 872 238 грн, з яких 416 034 грн – це кредитні кошти. Таким чином, орієнтовний залишок коштів на проживання становить 178 846 грн (до оподаткування).

У Декларації за 2022 рік Титаренко Ю.О. зазначив розмір доходу в сумі 554 417 грн, з яких 300 000 грн — позика, надана матір’ю ОСОБА_1. Водночас у 2022 році кандидат задекларував погашення кредиту, отриманого у 2021 році. Таким чином, сума видатків у 2022 році становить 426 549 грн, а орієнтовний залишок коштів на проживання — 127 868 грн.

У Декларації за 2023 рік Титаренко Ю.О. зазначив розмір доходу в сумі 622 845 грн та погашення позики, отриманої від матері у 2022 році, в сумі 300 000 грн. Таким чином, орієнтовний залишок коштів на проживання у 2023 році становив 322 845 грн. Водночас у 2024 році задекларований залишок коштів на проживання різко зріс і становив 840 743 грн.

Аналіз динаміки доходів і видатків кандидата за 2019–2024 роки свідчить про істотну зміну фінансової моделі після звільнення з посади прокурора Офісу Генерального прокурора у 2021–2023 роках, що супроводжувалось придбанням дороговартісного автомобіля у 2021 році, залученням кредитних коштів, отриманням позики від близької особи у 2022 році та подальшим погашенням відповідних зобов’язань.

3. Згідно з Декларацією за 2024 рік кандидат отримав дохід у розмірі 60 000 грн від продажу автомобіля «Renault Koleos» 2011 року випуску. Аналіз майданчиків автопродажу демонструє, що станом на теперішній час подібні автомобілі продаються за ціною від 400 000 грн (9 300 доларів США).

4. У Деклараціях за 2019–2024 роки кандидат декларує право спільної часткової власності із колишньою дружиною ОСОБА_2 на житловий будинок, розташований у місті Миколаєві, загальною площею 204 м², з датою набуття права власності 30 серпня 2017 року та зазначеною вартістю на дату набуття 651 568 грн. Згідно з відомостями Декларації за 2016 рік сукупний дохід кандидата та його дружини за відповідний рік становив 254 646 грн.

5.  У Декларації за 2016 рік кандидат задекларував квартиру у місті Миколаєві площею 68 м², зазначивши її вартість на дату набуття – 24 400 грн, а вартість за останньою грошовою оцінкою – 30 965 грн. Водночас у Деклараціях за 2019–2024 роки кандидат зазначає 30 965 грн як вартість цього об’єкта нерухомості за останньою грошовою оцінкою або вартість на дату набуття. У Деклараціях за 2022–2024 роки кандидат зазначає, що 30 965 грн – це вартість квартири на дату набуття права власності.

Стосовно інформації, зазначеної в рішенні ГРД, Титаренко Ю.О. пояснив таке.

Автомобіль «Opel Grandland X» він придбав у 2021 році за рахунок власних коштів у сумі 274 000 грн та 416 000 грн кредитних коштів, які отримав згідно з договором від 12 листопада 2021 року.

Його витрати в 2019–2024 роках становили приблизно 10 000–15 000 грн на місяць, а суттєве скорочення залишку витрат на проживання в 2021–2023 роках порівняно з 2019–2020 роками пов’язане зі зміною форми адвокатської діяльності, іншим розподілом коштів, що надходили як гонорар (шляхом виплати дивідендів, а не відразу як самозайнятій особі). Крім того, в 2020–2021 роках він працював в Офісі Генерального прокурора та отримував заробітну плату, розмір якої був вище, ніж дохід від адвокатської діяльності.

У 2019, 2020 та 2024 роках кандидат не мав заощаджень, які б підлягали декларуванню у відповідних деклараціях, оскільки розмір таких заощаджень не перевищував 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Автомобіль «Renault Koleos» з 2021 року перебував у користуванні сина на підставі доручення з правом розпорядження цим автомобілем. У 2024 році син продав автомобіль за 60 000 грн. Така ціна пояснюється технічним станом транспортного засобу, зокрема дефектами паливної системи та системи керування, необхідністю заміни вузлів, вартість яких становила біля 200 000 грн, що суттєво вплинуло на його ціну.

Будинок за адресою: місто Миколаїв, АДРЕСА_1, будувався протягом 2013–2017 років. На момент придбання земельної ділянки на ній вже було побудовано фундамент та перший поверх. Будинок будувався господарським способом. На момент завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію його вартість становила 661 114 грн (27 000 доларів США). Джерелом фінансування будівництва були, зокрема, кошти, виплачені як повний розрахунок та вихідна допомога при звільненні з органів прокуратури Миколаївської області – близько 200 000 грн (на той час орієнтовно 21 000 доларів США), доходи колишньої дружини, його пенсія та дохід від адвокатської діяльності.

У Декларації за 2016 рік ним вказана вартість квартири за адресою: місто Миколаїв, АДРЕСА_2, на момент набуття права власності – 24 400 грн, вартість квартири за останньою грошовою оцінкою становила 30 965 грн. У наступних Деклараціях вказано саме вартість квартири за грошовою оцінкою на дату набуття.

Комісія бере до уваги такі пояснення Титаренка Ю.О., визнаючи їх в цій частині достатніми.

Визначаючись щодо інформації, зазначеної у пункті 1 рішення ГРД, Комісія враховує таке.

Титаренко Ю.О. пояснив, що у 2022 році його мати позичила грошові кошти у сумі 300 000 грн. Позика надавалась для дострокового погашення кредиту на придбання автомобіля «Opel Grandland X» 2021 року випуску, вартістю 693 390 грн. Ці кошти батьки заощадили спільно протягом усього свого життя. Позику було повернуто у 2023 році за рахунок поворотної фінансової допомоги, отриманої від Адвокатського бюро «Титаренка». Поворотну фінансову допомогу в сумі 370 000 грн повернуто у 2024 році шляхом взаємозаліку з нарахованими Адвокатським бюро «Титаренка» дивідендами у сумі 500 000 грн, які задекларовані у передбаченому законом порядку (зі сплатою податку в сумі 52 500 грн).

Комісія не ставить під сумнів можливість отримання Титаренком Ю.О. позики від матері в сумі 300 000 грн та законності діяльності Адвокатського бюро «Титаренка», зокрема в частині надання Титаренку Ю.О. поворотної фінансової допомоги і виплати дивідендів, однак погоджується з рішенням ГРД в такій частині.

З 22 квітня 2021 року Титаренко Ю.О. володіє 100 % статутного капіталу Адвокатського бюро «Титаренка», яке постійно з моменту існування здійснювало господарську діяльність та отримувало прибуток. При цьому доходи та активи юридичної особи, навіть у випадку, коли така юридична особа на 100 % належить фізичній особі, не є тотожними доходам та активам цієї фізичної особи. Юридична особа є самостійним суб’єктом права, який має відокремлене майно, власний баланс та самостійно несе майнову відповідальність за своїми зобов’язаннями. Належність фізичній особі корпоративних прав не означає автоматичного набуття нею права власності на кошти, майно чи прибуток юридичної особи.

До моменту фактичного розподілу прибутку у встановленій законом формі (виплата дивідендів, заробітної плати, винагороди, інших доходів) або здійснення інших правочинів, які тягнуть за собою перехід коштів від юридичної особи до фізичної, грошові кошти та активи залишаються власністю саме юридичної особи. Отже, лише ті суми, які були фактично отримані фізичною особою від юридичної особи, утворюють її дохід і підлягають відображенню у майновій декларації.

Надання Титаренку Ю.О. у 2023 році поворотної фінансової допомоги у розмірі 370 000 грн від адвокатського бюро, єдиним власником якого він є, оформлено як цивільно-правову фінансову операцію, що не передбачала сплати відсотків та була надалі погашена шляхом взаємозаліку з нарахованими у 2024 році дивідендами. Водночас з урахуванням того, що у 2021–2023 роках Титаренко Ю.О. не декларував отримання будь-яких доходів від адвокатської діяльності, а адвокатське бюро у цей період здійснювало господарську діяльність і отримувало стабільний чистий прибуток, наведена схема руху коштів об’єктивно породжує сумніви щодо її реального економічного змісту.

Зазначена поворотна фінансова допомога за своєю фактичною суттю могла слугувати способом використання Титаренком Ю.О. коштів юридичної особи у власних інтересах до моменту формального оформлення виплати дивідендів, тобто виконувати функцію фактичного доходу, оформленого у формі, яка відтерміновує або змінює момент його оподаткування та декларування. Такий підхід, хоча й відповідає окремим положенням цивільного законодавства, проте підлягає оцінці з точки зору відповідності економічної суті правочинів їх юридичному оформленню, а також принципам фінансової прозорості та доброчесності.

Враховуючи наведене Комісія одноголосно вирішила знизити кількість балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Заслуговують на увагу і виявлені Комісією порушення Правил дорожнього руху. 

За матеріалами досьє кандидата з’ясовано, що Титаренком Ю.О. неодноразово вчинялися порушення в сфері дорожнього руху, зокрема у 2024 та 2025 роках після подання заяви для участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів ним вчинено 6 порушень правил дорожнього руху. Титаренко Ю.О. не заперечував факту допущених порушень та пояснив, що деякі з них стали наслідком неуважності, зокрема він не помітив дорожній знак  «Проїзд без зупинки заборонено», провину визнає, всі штрафи сплачено своєчасно. 

Стосовно цих обставин  Комісія зазначає таке. Вища рада правосуддя в пункті 7 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) визначила, що оцінювання відповідності кандидата на посаду судді показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.

Очевидно, що від кандидата можна очікувати дотримання загальноприйнятих моральних правил, а також тих норм, що забезпечують авторитет та довіру до правосуддя. Обов’язок саме кандидата на посаду судді дотримуватись етичних норм, які встановлені для суддів, засвідчує і правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена в пункті 121 постанови від 08 травня 2025 року у справі № 990/143/24. Отже, можна констатувати, що кандидати в судді, як і судді, зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки.

Хоча Комісія не оцінює ці обставини як істотну невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, однак визнає їх такими, що мають наслідком зниження балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим з а 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, Титаренко Ю.О. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Титаренко Юрій Олександрович набрав 699,57 бала.

2. Визнати Титаренка Юрія Олександровича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                        Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                    Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                              Галина ШЕВЧУК