Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сиволапа Дмитра Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дмитра СИВОЛАПА,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сиволапа Дмитра Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Сиволап Дмитро Сергійович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Сиволапа Д.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Сиволап Дмитро Сергійович, дата народження – ___________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2006 році кандидат закінчив Національний університет внутрішніх справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2008 році кандидат закінчив Академію управління Міністерства внутрішніх справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та здобув кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 23 травня 2013 року № 302/2013 Сиволапа Д.С. призначено на посаду судді Шишацького районного суду Полтавської області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1 790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Шишацького районного суду Полтавської області Сиволапа Дмитра Сергійовича.

Рішенням Комісії від 17 жовтня 2018 року № 1836/ко-18 визначено, що суддя Шишацького районного суду Полтавської області Сиволап Д.С. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 716,5 бала; визнано його таким, що відповідає займаній посаді.

Рішенням Комісії від 18 грудня 2018 року № 561/дс-18 Сиволапа Д.С. рекомендовано для призначення на посаду судді Шишацького районного суду Полтавської області.

Рішенням ВРП від 26 березня 2019 року № 922/0/15-19 Президентові України внесено подання про призначення Сиволапа Д.С. на посаду судді Шишацького районного суду Полтавської області.

Указом Президента України від 24 квітня 2019 року № 164/2019 Сиволапа Д.С. призначено на посаду судді Шишацького районного суду Полтавської області.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Сиволап Д.С. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	52,10	374,10
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	150
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	132

Отже, кількість балів, отриманих Сиволапом Д.С. за кваліфікаційний іспит, свідчить про його відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Сиволапа Д.С.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Сиволапа Д.С. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Сиволапа Д.С.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сиволапа Д.С. доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 26 травня 2025 року надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду листа № 21-4281/25, у якому запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 03 червня 2025 року надійшли пояснення Сиволапа Д.С. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запит до Шишацького районного суду Полтавської області щодо надання інформації про суддівську діяльність Сиволапа Д.С.

У відповідь на вказаний запит керівником апарату Шишацького районного суду Полтавської області надано запитувану інформацію.

До Комісії 11 листопада 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання інформації, затверджене 10 листопада 2025 року.

Листом від 11 листопада 2025 року Комісія запропонувала кандидату надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на його думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 14 листопада 2025 року надійшли пояснення Сиволапа Д.С. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД, та копії відповідних документів.

Сиволапу Д.С. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Сиволапом Д.С. проведено 20 листопада 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Сиволапом Д.С. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	18	21	22	20,33	43,66
	відповідальність
	безперервний розвиток	23	23	24	23,33

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Сиволапом Д.С. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	10	10	10	40,66
	ефективна взаємодія	10	11	10	10,33
	стійкість мотивації	10	10	11	10,33
	емоційна стійкість	10	10	10	10

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності Єдиним показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінювання відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

Істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 11 листопада 2025 року надійшло рішення ГРД про надання інформації, затверджене 10 листопада 2025 року, у якому вказано таке.

1. Кандидат, перебуваючи на посаді судді Шишацького районного суду Полтавської області, допустив порушення, яке стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження. ГРД зазначає, що сам факт застосування дисциплінарного стягнення свідчить про встановлене ВРП порушення процесуальних обов’язків судді. Водночас з огляду на відсутність умислу, визнання кандидатом помилки ГРД не вважає цей епізод таким, що сам по собі свідчить про невідповідність критеріям доброчесності чи професійної етики.

Комісією досліджено вказану інформацію та встановлено таке.

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 травня 2025 року № 1041/1дп/15-25 суддю Шишацького районного суду Полтавської області Сиволапа Д.С. притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Дисциплінарним органом встановлено, що 27 травня 2021 року до Шишацького районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням трьох осіб у вчиненні кримінальних правопорушень.

Ухвалою колегії суддів Шишацького районного суду Полтавської області (головуючий суддя Рябченко В.В., судді Сиволап Д.С., Вергун Н.В.) від 27 травня 2021 року у справі № 532/308/15-к призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання 02 червня 2021 року головуючий суддя Рябченко В.В. заявив самовідвід, мотивуючи його відсутністю можливості призначення запасного судді, неналежними умовами та рівнем безпеки в приміщенні суду, а також наміром піти у відставку.

Ухвалою від 02 червня 2021 року заяву про самовідвід Рябченка В.В.  задоволено з огляду на її обґрунтованість.

Суддя Сиволап Д.С. у дисциплінарному провадженні зазначив, що в його діях відсутні порушення правил щодо відводу (самовідводу), та, відповідно, ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону. Вказав, що добросовісно помилився в дійсності намірів головуючого судді піти у відставку, а на момент постановлення ухвали об’єктивно не міг передбачити зміну цих намірів.

Оцінюючи дії суддів, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що ухвала про задоволення самовідводу не містить посилань на підстави, визначені статтями 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), та є невмотивованою, що свідчить про порушення вимог статей 81 КПК України.

Під час дисциплінарного провадження не встановлено обставин, які свідчили б про умисне порушення суддею вимог закону. Водночас Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про несумлінне виконання, зокрема, Сиволапом Д.С. обов’язків судді та допущення ним недбалості, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Не погоджуючись із висновком про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку під час постановлення зазначеної ухвали, а також посилаючись на допущені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя процесуальні порушення, зокрема недотримання строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, Сиволап Д.С. 27 травня 2025 року подав скаргу на рішення від 19 травня 2025 року № 1041/1дп/15-25 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

На час проведення співбесіди на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя було відсутнє рішення про розгляд скарги Сиволапа Д.С., що свідчить про те, що процедура перегляду рішення триває.

Комісія не вдається до перевірки та оцінювання постановленої Сиволапом Д.С. ухвали та обставин справи № 532/308/15-к, однак наголошує, що під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема апеляційного суду, відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки кандидата в сенсі виявлення і визначення його нових якостей (характеристик, ознак чи рис), на підставі яких формується висновок про здатність бути суддею апеляційного суду. Такими фактами (явищами) минулої поведінки і є випадки притягнення до дисциплінарної відповідальності, які Комісія аналізує та враховує для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання.

Під час співбесіди Сиволап Д.С. визнав факт допущення помилки, повідомив, що зробив відповідні висновки, та на запитання члена колегії зазначив, що в разі виникнення аналогічної ситуації на цей час вимагав би подання письмової заяви про відставку судді або письмового підтвердження відповідних обставин.

Визнання помилки та вжиття заходів для недопущення подібних ситуацій у майбутньому, безумовно, свідчать про позитивні зміни в поведінці Сиволапа Д.С. Водночас характер та наслідки дисциплінарного проступку не можуть залишитися поза увагою під час кваліфікаційного оцінювання Сиволапа Д.С. як кандидата на посаду судді апеляційного суду.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІI Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «сумлінність».

Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників визначено, що сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію професійної етики, однак свідчать про небездоганну поведінку у професійній діяльності.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критерію професійної етики на 15 балів.

2. У розділі III «Відомості про нерухоме майно» декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – Декларація) за 2013 рік кандидатом не зазначено земельну ділянку площею 1 325 кв.м, право власності на яку виникло 31 серпня 2013 року.

У подальших щорічних деклараціях кандидат зазначав земельну ділянку без відображення її вартості.

ГРД зазначає, що вказане свідчить про неповне або некоректне декларування.

Кандидат пояснив, що 31 серпня 2013 року він успадкував за заповітом 1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого на неприватизованій земельній ділянці. Право власності або користування земельною ділянкою під зазначеним будинком ним не набувалося, до складу спадщини вона не входила. Земельна ділянка не була сформована як об’єкт цивільних прав, їй не присвоювався кадастровий номер, відомості про неї не були внесені до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, цільове призначення не визначалося.

Площу земельної ділянки кандидат дізнався лише у 2014 році з технічного паспорта на житловий будинок, отриманого від іншого співвласника.

На момент подання ним Декларації за 2013 рік діяв Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», який не містив детального регулювання щодо обсягу відомостей, що підлягали відображенню у Декларації, а також офіційних роз’яснень порядку її заповнення.

Починаючи з Декларації за 2014 рік, кандидат декларує право користування земельною ділянкою, відомості про яку надалі відображалися у щорічних деклараціях.

Вартість земельної ділянки зазначалася як «Не відомо» у зв’язку з відсутністю правовстановлювальних документів та проведеної оцінки, що відповідає підходу, сформульованому у роз’ясненнях НАЗК.

Комісія зазначає, що Додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року (чинний на момент подання декларації за 2013 рік) було затверджено форму Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. У розділі ІІІ Відомості про нерухоме майно було передбачено обов’язок декларування майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та витрат декларанта на придбання такого майна або на користування ним.

Ураховуючи, що земельна ділянка, на якій розташований житловий об’єкт нерухомості, підлягала декларуванню як окремий об’єкт нерухомого майна за умови наявності в декларанта права власності на відповідний житловий об’єкт, розташований на такій земельній ділянці, Комісія у складі колегії дійшла висновку, що вказане порушення є підставою для зменшення кількості балів за показником «Сумлінність» критерію доброчесності на 15 балів.

Визначаючись щодо недекларування вартості земельної ділянки, Комісія бере до уваги, що на момент подання кандидатом декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, у якій уперше було передбачено відображення відомостей про вартість об’єкта на дату набуття права власності та його вартість за останньою оцінкою, чинними були роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджені рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3 (зі змінами, далі – Роз’яснення НАЗК).

Відповідно до пункту 13 Роз’яснень НАЗК за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватись на дату набуття права власності на нього (як зазначено в документі, на підставі якого було набуто право власності) у грошовій одиниці України або на дату набуття майна у володіння чи користування, якщо не йдеться про власність. При цьому вартість об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування або члена його сім’ї, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину. Правила відображення в декларації вартості майна мають особливості залежно від типу майна – для об’єктів нерухомості зазначається як вартість на дату набуття об’єкта у власність, володіння або користування, так і вартість відповідно до останньої проведеної оцінки. Якщо вартість на дату набуття об’єкта на певному праві не відома суб’єкту декларування і вона не може бути визначена на підставі правовстановлюючих документів, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати помітку «Не відомо». Те саме стосується поля декларації про вартість майна за останньою грошовою оцінкою – якщо така оцінка не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля слід обрати помітку «Не відомо».

Крім того, у пункті 23 Роз’яснень НАЗК вказано, що Закон не вимагає від суб’єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. У випадку, коли правовстановлюючі документи відсутні, а оцінка майна не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід позначати «Не відомо» (обрати відповідну помітку у зазначеному полі).

Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що обставини щодо незазначення вартості земельної ділянки, викладені в рішенні ГРД, не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

3. Кандидат без поважних причин допускав судову тяганину, що призвела до порушення строків, визначених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), зокрема, у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, №№ 551/722/17, 551/1060/19, 551/916/16-п, 551/1626/13-п, 359/6149/20, 551/586/20, 551/960/20. У частині постанов у цих справах відсутні посилання на причини пропуску строків, що, на думку ГРД, свідчить про недоліки в документуванні та несумлінність кандидата в окремих випадках.

Водночас ГРД взяла до уваги пояснення кандидата та документи, які підтверджують, що пропуск строків у ряді випадків був спричинений об’єктивними чинниками. Окремо зазначила, що системності в порушеннях не виявлено, але окремі ситуації слід врахувати при оцінюванні професійної етики та доброчесності.

Кандидат у своїх усних та письмових поясненнях повідомив, що в період з 04 липня 2013 року до 01 листопада 2025 року ним розглянуто 345 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з яких лише 8 (2,3%) закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, тоді як у суді цей показник становив 4,9%. Також кандидат надав пояснення щодо кожної справи та основних чинників, що призвели до неможливості їх розгляду у строки, передбачені статтею 38 КУпАП (зокрема, несвоєчасність надсилання справ про адміністративне правопорушення до суду уповноваженими органами, недоліки повідомлення за статтею 277-2 КУпАП, неможливість розгляду без участі особи за статтею 268 КУпАП, проблеми з доставкою кореспонденції, зловживання правами).

Серед іншого, зазначив, що після набрання чинності 17 березня 2021 року новою редакцією частини п’ятої статті 38 КУпАП ним не закрито жодної справи за статтею 130 КУпАП у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

ГРД окремо звернула увагу на застосування кандидатом у 2013 році громадських робіт як стягнення за правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП (зокрема, у справах №№ 551/930/13-п, 551/1305/13-п, 551/1178/13-п, 551/1202/13-п, 551/1177/13-п, 551/1048/13-п, 551/1029/13-п, 551/1147/13-п, 551/1018/13-п, 551/1101/13-п). ГРД врахувала, що закон на той час передбачав альтернативні види стягнень, але зазначила, що така практика потребує зваженої оцінки з огляду на превентивний характер цієї статті.

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснив, що рішення ухвалювалися відповідно до чинної редакції закону з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, майнового стану та обставин, що пом’якшують/обтяжують відповідальність.

Крім того, ГРД виявлено три випадки передачі матеріалів на розгляд трудових колективів у справах №№ 551/298/14-п, 551/117/16-п, 551/450/15-п. У перших двох випадках зауважень не виникло, тоді як щодо справи № 551/450/15-п ГРД висловила сумнів у доцільності такого підходу.

Кандидат пояснив, що відповідно до статті 21 КУпАП у редакції, чинній на той час, передача матеріалів на розгляд трудового колективу, застосовувалася менш ніж у 1% справ і ґрунтувалася на оцінці конкретних обставин вчинених правопорушень, особи правопорушника, перше притягнення до адміністративної відповідальності, визнання вини, щире каяття, критичне ставлення до вчиненого, позитивні характеристики та клопотання трудових колективів. Визначальним була не професія чи посада, яку особа обіймала у відповідному трудовому колективі, а наявність достатніх даних про доцільність застосування такого заходу громадського впливу та спроможність відповідного трудового колективу, вплинувши на правопорушника, сформувати в нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки в майбутньому.

Не вдаючись до оцінки судових рішень та мотивів їх ухвалення, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Комісія враховує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у якому вказано таке: довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Водночас Комісія звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на участь у процесі, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти на свій захист.

Розглядаючи справи, у яких національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у становище, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурзького суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість реалізації прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї.

Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав) та забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак такі випадки, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики з урахуванням системності таких дій, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальної поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

Не можна вважати допустимим порушення таких строків й через безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричиняє відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки ці причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Комісія зазначає, що Сиволап Д.С. під час співбесіди надав детальні пояснення стосовно кожної справи про адміністративне правопорушення, наведеної ГРД у висновку, та щодо обставин, які перешкоджали прийняттю кінцевого рішення.

Комісія вважає пояснення судді обґрунтованими та зазначає, що фактичні дії Сиволапа Д.С. щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 130, не були надмірно формальними, щоб мати наслідком звільнення осіб від відповідальності, та не свідчать про порушення суддею норм, які забезпечують довіру суспільства до суду, тому не є підставою для зменшення кількості балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

4. Стосовно інформації ГРД у частині ухвалення кандидатом трьох судових рішень у період його перебування на навчанні з 30 вересня 2013 року до 11 жовтня 2013 року та 19 листопада 2020 року Комісією з’ясовано таке.

Два судові рішення у справах №№ 551/1205/13-ц, 551/1307/13-ц, датовані 05 жовтня 2013 року, фактично були ухвалені 05 листопада 2013 року, що свідчить про наявність технічної помилки під час зазначення дати їх ухвалення.

Стосовно судового рішення у справі № 551/978/20 від 19 листопада 2020 року кандидат пояснив, що воно було ухвалено до початку онлайн-семінару в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідало вимогам законодавства.

Комісія негативно оцінює практику ухвалення судових рішень у період проходження навчання в Національній школі суддів України, однак з урахуванням пояснень кандидата вважає, що такі обставини не свідчать про його невідповідність показникам професійної етики та доброчесності.

Під час співбесіди з кандидатом обговорено іншу інформацію, надану ГРД, зокрема, щодо достатності коштів для придбання транспортного засобу марки «Nissan Qashqai» 2019 року випуску. Оцінивши письмові та усні пояснення кандидата, Комісія дійшла висновку, що такі обставини не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів, тому Комісія виснує, що Сиволап Д.С. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	52,10	374,10
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	150
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	132
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	20,33	43,66
	безперервний розвиток	23,33
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	40,66
	ефективна взаємодія	10,33
	стійкість мотивації	10,33
	емоційна стійкість	10
доброчесність та професійна етика	незалежність		270
	чесність
	неупередженість
	сумлінність
	непідкупність
	дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	728,42

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Сиволап Дмитро Сергійович набрав 728,42 бала.

2. Визнати Сиволапа Дмитра Сергійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                               Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                           Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                     Галина ШЕВЧУК