Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Батрак Ксенії Вікторівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ксенії БАТРАК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Батрак Ксенії Вікторівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Батрак К.В. звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Батрак К.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Батрак К.В. ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У  2007 році закінчила  Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Батрак К.В. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап  – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Батрак К.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	41,80	353,30
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	149,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	122,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 353,30 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Батрак К.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Батрак К.В.

Запити про надання відомостей стосовно Батрак К.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата стосовно обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Батрак К.В.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Батрак К.В.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Батрак К.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем.  Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-4281/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 05 червня 2025 року надійшли пояснення від Батрак К.В. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 16 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 15 жовтня 2025 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Батрак К.В. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 16 жовтня 2025 року № 32дпс-1018/24) кандидату надіслано рішення ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 22 жовтня 2025 року надійшли пояснення Батрак К.В. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД, та копії відповідних документів.

Під час підготовки до співбесіди членом Комісії – доповідачем надіслано запит до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області щодо випадків надходження скарг стосовно Батрак К.В. та притягнення її до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

До Комісії 11 вересня 2025 року надійшов лист від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області, згідно з яким скарг стосовно адвоката Батрак К.В. не надходило, дисциплінарних проваджень не здійснювалося, до дисциплінарної відповідальності вона не притягувалася.

Батрак К.В. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Батрак К.В. розпочато 30 жовтня 2025 року та оголошено перерву до 27 листопада 2025 року для надання кандидату можливості підготувати та надати Комісії додаткові документи. На початку співбесіди Батрак К.В. ознайомлено з її правами. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє. 27 листопада 2025 року завершено співбесіду з Батрак К.В.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та / або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Обґрунтовуючи свою відповідність показнику «Відповідальність» Батрак К.В. у поясненнях зазначила, що поняття «відповідальність» для неї включає професійну та особисту відповідальність. У професійному житті вона дотримується етичних стандартів та правових норм; сумлінно ставиться до своїх професійних обов’язків: вивчає матеріали справи, судову практику, готує документи, представляє інтереси клієнта в суді та повністю усвідомлює наслідки своїх дій для клієнта. Особиста відповідальність відображається у відповідальному ставленні до виховання своїх дітей, зокрема вона є головою батьківського комітету і отримала подяку від класного керівника.

Оцінюючи особисту компетентність кандидата за показником «Відповідальність», Комісія звернула увагу та таке.

Батрак К.В. здійснює адвокатську діяльність з 2012 року. Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до статті 30 цього закону формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту є гонорар, порядок обчислення якого, підстави для зміни розміру, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При цьому, важливим показником соціальної та юридичної відповідальності адвокатів є належне відображення ними сум отриманих доходів та виконання конституційного обов’язку сплати податків.

Базові приписи, що визначають оподаткування доходів від адвокатської діяльності, регулюються Податковим кодексом України. Як визначає законодавство та документально підтвердила кандидат, у податкових відносинах із державою вона виступає як самозайнята особа, що провадить незалежну професійну діяльність та взята на облік як самозайнята особа – платник податків. Особливості об’єкта оподаткування доходів отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, визначені пунктом 178.3 статті 178 Податкового кодексу України, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (до 2021 року це була Книга обліку доходів і витрат, а з 2021 року – типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат) та подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Комісія звернула увагу, що в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за період 2013–2017 роки Батрак К.В. вказала нульовий дохід. За період 2018–2024 років сума річного доходу коливається від 3 803 грн до 54 446 грн за рік.

Під час співбесіди Батрак К.В. пояснила, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю отримала у 2012 році. На той час вона перебувала у ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому адвокатську діяльність не здійснювала. Переїзд до міста Чернігова, а потім до міста Бахмача негативно вплинув на здійснення адвокатської діяльності. Наразі постійно проживає в місті Бахмачі, однак це маленьке місто, тому в неї невелика кількість справ, а клієнти – це люди з середнім рівнем доходів, тому адвокатська діяльність не є прибутковою. На початку діяльності її послуги коштували 200–300 грн. У період 2013– 2017 років витрати перевищували доходи, а тому нею подавались податкові декларації з нульовим чистим доходом, оскільки декларацій з від’ємним доходом податкова не приймає.

У письмових поясненнях Батрак К.В. зазначила, що у 2020–2023 роках єдиним джерелом доходів були соціальні виплати ІНФОРМАЦІЯ_2, відтак професійну діяльність не здійснювала протягом чотирьох років. У 2021 році завершувала розпочаті справи, договорів із новими клієнтами не укладала. У 2022–2023 роках правову допомогу надавала безкоштовно внутрішньо переміщеним особам.

Комісією проаналізовано надані кандидатом копії книг обліку доходів та витрат з 01 січня 2019 року до 15 липня 2021 року, роздруковані з електронного кабінету типові форми, за якими здійснювався облік доходів і витрат з 16 липня 2021 року до 31 грудня 2024 року, та копії податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2013–2024 роки.

Комісія звернула увагу, що форма податкових декларацій за 2013–2014 роки (на відміну від наступних років) у розділі IV «Доходи, отримані фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» передбачала заповнення чотирьох рядків:

04. Сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження незалежної професійної діяльності.

05. Сума документально підтверджених витрат, необхідних для провадження незалежної професійної діяльності.

06. Сума чистого оподатковуваного доходу (рядок 04 – рядок 05).

07. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету.

При цьому, грошові суми у відповідних рядках декларацій відсутні, що свідчить про відсутність у 2013, 2014 роках будь-яких доходів.

Однак підтвердженням здійснення адвокатської діяльності Батрак К.В. та отримання гонорарів у цей період є подані з анкетою кандидата на конкурс документи (копії судових рішень, договори про надання правової допомоги), що засвідчують її діяльність як адвоката щодо здійснення представництва в суді. Так, для підтвердження  стажу професійної діяльності за 2013–2014 роки Батрак К.В. надано по 4 судові рішення різних інстанцій та по 2 договори про надання правової допомоги. Одною з умов окремих договорів була сплата гонорару «у повному обсязі у момент підписання цього договору».

На запитання членів Комісії про приблизну кількість судових справ, у яких брала участь адвокат, чи клієнтів, яким вона надавала правову допомогу, за певний період Батрак К.В. відповіла, що це могло бути 60–80 клієнтів у рік.

Заслуговує на особливу увагу в контексті відповідального ставлення Батрак К.В. до обов’язку обліку доходів та сплати податків рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 січня 2015 року у справі № 751/5211/14 за позовом про розірвання шлюбу в частині стягнення витрат на правову допомогу, яка переглядалася судом першої інстанції на підставі ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року. Судом вирішено стягнути витрати за надання правової допомоги адвокатом Батрак К.В. у розмірі 2 030 грн. У рішенні суду зазначено: «Відповідно до розрахунку оплати правової допомоги та квитанції до прибуткового касового ордеру від 22 липня 2014 року за надану адвокатом Батрак К.В. правову допомогу ОСОБА_1 сплачено грошові кошти в сумі 2 030,00 гривень». Однак ці документально підтверджені доходи в податковій декларації Батрак К.В. не відображені.

На підтвердження відповідності показнику «Безперервний розвиток» у письмових пояснення Батрак К.В. зазначила: «Для мене розвиток – це мислення. Точка, з якої ми можемо керувати життям і яка є лише у людини. Саме мислення та думки створюють нашу реальність і, якщо мислення у людини фіксоване, тобто однакове протягом 20 чи 30 років, то така людина зупинилась у пізнанні світу, а якщо мислення не спиняється, змінюється, то людина здатна бачити одні і ті самі події, вчинки одних і тих самих людей з різних ракурсів. Погляд на світ у такої людини ширший, цікавіший, сконцентрований. […] У мене це відбувається завдяки читанню як професійної літератури, щоб не втратити навичок у роботі, так і художньої, щоб розуміння картини світу було більш повним, точним, логічним та завершеним…»

Водночас показник «Безперервний розвиток» включає в себе також участь у заходах із підвищення кваліфікації (тренінгах, навчаннях, професійних конференціях тощо); підтримання активної позиції у фаховому середовищі, зокрема виконання наукових робіт, участь у проєктах юридичного спрямування, написання статей, колонок або блогів на правову тематику. Вказані Батрак К.В. у розділі 2.5 «Участь у заходах з підвищення (підтримання) кваліфікації» анкети кандидата на посаду судді заходи стосуються лише тих, що є обов’язковими для адвоката відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Під час співбесіди Батрак К.В. додала, що для неї є важливим не лише саморозвиток. Вона зареєстрована на сайті «Асоціації правників України», де періодично прослуховує певні семінари, а також на платформі «Освітні знання» (сертифікатів, які б свідчили про підтвердження успішного проходження конкретних курсів, кандидатом не надано), стежить за судовою практикою, постійно читає юридичну та художню літературу, періодичні видання. При цьому Батрак К.В. вказала: «Взагалі, якщо є якісь питання я звертаюсь до літератури».

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	16	16	16	16,00	34,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	18	19	19	18,67

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34,67 бала із 50 можливих, що є нижчим 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Визначаючись із відповідністю Батрак К.В. критерію соціальної компетентності Комісія зважає на таке.

Батрак К.В. у поясненнях на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року№ 21-4281/25 про надання інформації на підтвердження відповідності показникам критерію соціальної компетентності зазначила:

- стосовно показника «Ефективна комунікація», зокрема: «Зараз я претендую на посаду судді апеляційного суду і я маю повне розуміння й усвідомлення того, що мене оточують люди амбітні, високого фахового ґатунку і мені потрібно буде не загубитися, зробити усе можливе, щоб мій голос був почутий, моя позиція – сприйнята…»;

- стосовно показника «Ефективна взаємодія», зокрема: «Як кандидат на посаду апеляційного суду я усвідомлюю, що працюватиму у колективі, де не повинно бути місця токсичності, заздрості, нав’язливості, конкуруванню й зухвалості, адже таких людей хочеться уникати і співпраця з ними призводить лише до морального виснаження та програшу. Апеляційний суд розглядає справи у складі колегій і я дуже хочу бути корисною у командній роботі і це вимагає від мене умінь домовлятися, планувати, розподіляти обов’язки. Для мене важливо сформувати «дух співпраці», коли «один за всіх і всі за одного»…;

- стосовно показника «Стійкість мотивації», зокрема: «Вважаю конкурс на посаду судді апеляційного суду суттєвою можливістю у своєму житті, щоб реалізуватися як потужний правник. Я мала мужність подати документи на цей конкурс. Мотиваційний лист я написала щиро та відверто. Я дуже дбаю та бережу свою репутацію та завжди прагну досконалості, вмію та люблю вчитися…»;

- стосовно показника «Емоційна стійкість», зокрема: «Я навчилась відчувати і розуміти свій стан, мені відомо, що його погіршує, а що покращує. Інколи я відчуваю хвилювання чи напруження, я розумію, що мені необхідно переключитись емоційно, щоб бути в балансі, в гармонії, спокої та стабільності. […] Тобто я зрозуміла, що можу керувати кількістю своєї психічної енергії і знаходити вихід із ситуації, а емоційна стійкість для мене – це моя моральна мужність, це мій спосіб мислення, сукупність моїх навичок по подоланню стресових ситуацій, мій спосіб існування, що вимагає певних дій під час різноманітних поворотів у житті…».

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, а також її пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Батрак К.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	10	10	10,00	37,67
	Ефективна взаємодія	9	9	9	9,00
	Стійкість мотивації	9	10	10	9,67
	Емоційна стійкість	9	9	9	9,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата з його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 16 жовтня 2025 року надійшло рішення ГРД від 15 жовтня 2025 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Батрак К.В. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання, а саме: 

1. Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), поданою Батрак К.В. за 2016 рік, її чоловік 26 вересня 2016 року набув у власність земельну ділянку в селі Дігтярі Чернігівської області площею 20 000 м² за 62 999 грн. У 2025 році чоловік продав цю земельну ділянку за 164 000 грн, хоча, ураховуючи, що село Дігтярі розташоване у прифронтовій області, вартість ділянки мала б зменшитись.

2. Згідно з Декларацією Батрак К.В. за 2018 рік її чоловік 26 січня 2018 року придбав квартиру в місті Бахмачі площею 46 м² за 267 580 грн (еквівалент 9 308 дол. США або 202 дол. США за м²). Така вартість виглядає об’єктивно заниженою, оскільки наразі вартість квартири в місті Бахмачі становить від 587 дол. США за м².

3. Батрак К.В. не зазначила своє членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ) в Деклараціях за 2016–2022 роки.

4. Батрак К.В. майже не відображає доходи від надання юридичних послуг. Зазначені нею суми від здійснення незалежної професійної діяльності виглядають заниженими з точки зору розсудливого спостерігача та є меншими за розмір мінімальної заробітної плати.

5. У Декларації за 2022 рік Батрак К.В. не вказала вартість автомобіля чоловіка та наявність у нього грошових заощаджень у сумі 450 000 грн.

6. Згідно з Декларацією за 2016 рік у Батрак К.В. та її чоловіка наявні грошові заощадження в сумі 70 000 грн. Відповідно до Декларації за 2017 рік сукупний дохід сім’ї становив 204 310 грн, включаючи податки, а сума грошових заощаджень збільшилася на 150 000 грн. Таким чином, бюджет сім’ї з двох дорослих осіб і ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини на 2016 рік становив 54 310 грн. Крім того, у Декларації за 2022 рік грошові заощадження відсутні, а в Декларації за 2023 рік становлять 691 000 грн та 1 250 дол. США (еквівалент 48 650 грн). При цьому сукупний дохід сім’ї за цей рік становить 881 947 грн з урахуванням податків. Таким чином, бюджет сім’ї з двох дорослих осіб і двох ІНФОРМАЦІЯ_4 дітей на 2023 рік становив 142 297 грн разом із податками.

Стосовно інформації зазначеної в рішенні ГРД, Батрак К.В. пояснила таке.

Її чоловік 26 вересня 2016 року набув у власність земельну ділянку площею 2 га. Ця земельна ділянка була передана йому у власність безоплатно із земель державної власності на підставі положень пункту «б» частини першої статті 121 Земельного кодексу України. Сума коштів у розмірі 62 999 грн вказана на підставі нормативно-грошової оцінки, яка проводилася при розробці проєкту землеустрою щодо відведеної земельної ділянки у власність. Про продаж цієї земельної ділянки дізналася зі свого досьє, оскільки фактичні шлюбні стосунки між нею та чоловіком припинено в лютому 2025 року, на сьогодні шлюб розірвано на підставі рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 вересня 2025 року.

Квартира була придбана на вторинному ринку житла і ціна, вказана в договорі купівлі-продажу від 26 січня 2018 року, у розмірі 267 580 грн відповідає реальній вартості. Будинок, у якому розташована квартира, здано в експлуатацію у 1978 році, квартира була без ремонту, зі старою сантехнікою та централізованим опаленням. Місто Бахмач Чернігівської області не може вважатися прифронтовим містом, оскільки розташоване за 100 км від кордону. Після лютого 2022 року до міста переїхали і проживають внутрішньо переміщені особи. Станом на 2025 рік ціни на житло в місті значно зросли у зв’язку із збільшенням попиту на нього.

Декларацію за 2022 рік вона подала 29 грудня 2023 року як кандидат на посаду судді апеляційного суду, строк подання якої був обмежений до 31 грудня 2023 року. Її чоловік подав Декларацію за 2022 рік лише 25 січня 2024 року. На той час у них з чоловіком погіршилися стосунки, у зв’язку з чим вона не змогла отримати інформацію про його доходи, хоча доклала до цього всіх зусиль. Жодного наміру приховувати інформацію в неї не було. 

Декларацію за 2016 рік як кандидата на посаду судді місцевого суду подала 13 травня 2017 року. Дохід її чоловіка у 2016 році складався із заробітної плати в сумі 202 254 грн та оренди земельної ділянки – 1 464 грн. Грошові заощаджень становили 70 000 грн. Таким чином, її сім’я у 2016 році проживала на 140 000 грн, що вдвічі перевищує вказану ГРД суму. У Декларації за 2017 рік її чоловік зазначив заробітну плату в розмірі 369 061 грн, дохід, отриманий від оренди земельної ділянки,  – 6 300 грн, грошові заощадження – 220 000 грн. Сума заощаджень у 2017 році збільшилася за рахунок збільшення розміру заробітної плати, яка зросла на 166 807 грн за рік. 

Комісія бере до уваги такі пояснення Батрак К.В., визнаючи їх в цій частині достатніми.

Визначаючись щодо інших пунктів інформації ГРД, Комісія враховує таке.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів. Саме тому одним із критеріїв оцінки кандидатів на посаду судді на відповідність займаній посаді є доброчесність як в професійній діяльності, так і в особистому житті.

Під час кваліфікаційного оцінювання Комісія перевіряє не лише відповідність кандидата формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його як особу, зокрема наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи своєю поведінкою не викликає обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.

Як зазначалося вище, предметом детального обговорення та аналізу стало декларування Батрак К.В. доходів від здійснення незалежної професійної діяльності. Визначаючись із указаним питанням, Комісія заслухала пояснення Батрак К.В., дослідила надані нею матеріали, про що детально відображено в розділі «Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності» цього рішення.

Відповідно, ураховуючи надані Батрак К.В. пояснення щодо отримання доходів від здійснення адвокатської діяльності, які не завжди є послідовними, викликають обґрунтований сумнів у правдивості та принциповості підходів кандидата до відображення отриманих доходів та розрахунку податків, Комісія одноголосно вирішила знизити кількість балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Чесність».

Стосовно не декларування членства НААУ Батрак К.В. пояснила, що помилково вважала, що це стосується громадських організацій. Оскільки НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування, вважала, що таке членство не підлягає декларуванню. Вона свою помилку визнає.

Згідно з роз’ясненнями НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування (частина перша статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Усі особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, стали членами НААУ з моменту її державної реєстрації. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У декларації слід відобразити відомості про те, що суб’єкт декларування є членом НААУ, навіть якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено.

Відповідно до наявної в Комісії інформації Батрак К.В. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2012 році та увесь цей час здійснює адвокатську діяльність, тому в Деклараціях повинна була вказати про членство в НААУ. Крім того, вимоги чинного законодавства покладають на особу обов’язок вживати заходів для повного з’ясування обставин, які підлягаючи чи не підлягають декларуванню.  

Наведене вказує на недотримання Батрак К.В. правил декларування, у зв’язку з чим Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «Сумлінність» на 15 балів.

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим з а 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	41,80	353,30
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	149,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	122,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	16,00	34,67
	Безперервний розвиток	18,67
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,00	37,67
	Ефективна взаємодія	9,00
	Стійкість мотивації	9,67
	Емоційна стійкість	9,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	695,64

Таким чином, Батрак К.В. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Батрак Ксенія Вікторівна набрала 695,64 бала.

2. Визнати Батрак Ксенію Вікторівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                           Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК