Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Цебрика Любомира Васильовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі тимчасової колегії:

головуючого – Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Романа КИДИСЮКА, Ігоря КУШНІРА, 

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Любомира ЦЕБРИКА,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності
Марії КРАСНЕНКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Цебрика Любомира Васильовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Цебрик Любомир Васильович як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.

Цебрик Л.В., ____________ року народження, має стаж професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, з 30 листопада 2007 року на підставі рішення Закарпатської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Цебрик Л.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація); визначено, що Цебрик Л.В. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 150 балів; допущено його до другого етапу кваліфікаційного
іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу; встановлено, що Цебрик Л.В. за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання набрав 44,30 бала; допущено його до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання; визначено, що Цебрик Л.В. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 115,50 бала.

З огляду на зазначене вище Цебрик Л.В.  за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу отримав:

Загальний результат кваліфікаційного іспиту – 349,80 бала, Цебрика Л.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до рішення Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 21 травня
2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.

Комісією у складі колегії 13 листопада 2025 року проведено співбесіду з кандидатом Цебриком Л.В., встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Цебрика Л.В. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Встановлення результатів спеціальної перевірки

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

За результатами спеціальної перевірки Цебрика Л.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 19 червня 2025 року № 21.2-320/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

З отриманих на запит Комісії відповідей не надійшло інформації, що перешкоджає Цебрику Л.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Джерела права та їх застосування

Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Комісією відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.

Частиною другою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Комісія ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади України.

Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).

Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.

Комісія проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.

Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

- на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;

- проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду;

- проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;

- за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

професійна етика;

доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).

Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:

Відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.

Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.

Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.

Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).

Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.

Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.

Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо ГРД у своєму Висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Комісією 26 травня 2025 року надіслано запит Цебрику Л.В. щодо надання Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність зазначеним критеріям особистої компетентності. Кандидатом 13 червня
2025 року надіслано до Комісії пояснення.

Надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

Надані Цебриком Л.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

Надана інформація та відповіді кандидата під час співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.

Письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації стосовно кандидата.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Цебрика Л.В. було досліджено Висновок, який надійшов до Комісії 07 жовтня 2025 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані ним як кандидатом на посаду судді, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

У пункті 1 Висновку зазначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність», оскільки в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (далі – майнова декларація) у порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700-VII) кандидат не надав достовірної та відомої йому інформацію в майновій декларації, про яку має бути обізнаний. Йдеться про те, що на запитання «Чи належите Ви до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» розділу 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» майнової декларації за 2024 рік кандидат обрав позначку «Ні».

Кандидат пояснив, що обрав позначку «Ні» з огляду на те, що він подавав майнову декларацію за 2024 рік як кандидат на посаду, а тому помилково вважав, що таке питання стосується його адвокатської діяльності, яку він здійснює наразі, а не майбутньої посади судді, на яку він кандидує.

Комісія відзначає, що декларація кандидата на посаду – декларація, яка подається відповідно до частини третьої статті. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - № 1700-VII) та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року, відповідно, кандидат мав обов’язок повідомляти відомості з урахуванням статусу посади, на яку він претендував.

Згідно з пунктом 24 Роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Роз’яснення НАЗК) щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону № 1700-VII стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) станом на 28 січня 2025 року посада судді апеляційного суду належала до посад Національних публічних діячів – фізичних осіб, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції.

Кандидатом також надані інші пояснення щодо відображення відомостей у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» майнової декларації, які враховано. На думку членів Комісії, ця обставина, зокрема з огляду на те, що кандидат не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, і не має обов’язку систематично декларувати власні статки, не може впливати на оцінку  за показниками «чесність та доброчесності».

У пункті 2 Висновку зазначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

Набуте кандидатом та членами його сім’ї право власності на об’єкти цивільних прав безоплатно або від пов’язаної ним та членами його сім’ї особи, імовірно, не було набуте власником із законних джерел за ринковою вартістю. Право на об’єкт цивільних прав за сплатним договором, набуте кандидатом, істотно відрізняється від ринкової вартості.

Так, згідно з поданою майновою декларацією за 2022 рік батьки кандидата 28 липня 2022 року набули у власність земельну ділянку загальною площею 496 кв. м у с. Великі Лази за ціною 4 000,00 гривень, що, на думку ГРД, є нижчою середньої ринкової вартості землі в Закарпатській області.

Кандидат пояснив, що у Висновку допущено помилковий обрахунок щодо вартості земельної ділянки з урахуванням площі.

Комісія враховує пояснення Цебрика Л.В., водночас відзначає, що батьки кандидата придбали в межах однієї територіальної громади дві земельні ділянки з різницею в часі близько одного року, але суттєвою різницею в перерахунку  вартості 1 кв. м. площі. Так, ділянку загальною площею 1206 кв.м. було придбано 30 червня 2021 року за 151 000,00 грн, а ділянку загальною площею 496 кв.м – 28 липня 2022 року за 4 000,00 гривні. Під час співбесіди кандидат пояснив, що вказані земельні ділянки мають різну віддаленість до населених пунктів, тобто земельна ділянка загальною площею 1 206 кв.м, розташована в межах житлової забудови с. Ярок Ужгородського р-ну, а земельна ділянка загальною площею 496 кв.м – неподалік лісу в урочищі «Качанівка» Великолазівської сільської ради Ужгородської сільської ради. Комісія сприймає доводи кандидата щодо впливу місця розташування земельної ділянки на її вартість, а також правомірність презумції правочину, однак виснує, що є непропорційність  у вартості придбаних об’єктів нерухомості, зокрема із урахуванням і того критерію, що обидві ділянки розташовані у чи поблизу населених пунктів, які належать до Баранинської сільської територіальної громади, тобто розташовані порівняно недалеко одна від одної.

Водночас кандидатом не надано переконливих пояснень, що у придбанні земельних ділянок, були зацікавлені та планували їх використовувати саме його батьки, а не він сам, з огляду на те, що вони вже раніше придбавали об’єкти нерухомого майна, зокрема земельні ділянки, та стан їх здоров’я.

Також згідно з майновою декларацією за 2024 рік кандидат набув право спільної власності на житловий будинок загальною площею 319,3 кв. м, що з 01 січня 2014 року був об’єктом незавершеного будівництва.

ГРД вказує, що кандидат під час співбесіди 14 березня 2024 року, яка проводилася в межах конкурсу на посаду судді місцевого суду, підтверджував проживання в цьому житловому будинку.

ГРД вважає, що у стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів щодо наявності фінансової спроможності кандидата та його батьків побудувати такий об’єкт нерухомості за рахунок офіційно отриманих доходів. Так, згідно з відомостями податкових органів кандидат у 2013 році не отримував офіційних доходів, у наступні роки їх розмір не перевищував 7 000 доларів США на рік (наприклад, у 2014 році – 8 234,41 грн, у 2016 році – 147 347,00 грн, у 2023 році – 130 000,00 грн, у 2024 році – 278 494,00 грн), що з огляду на необхідні витрати на проживання, навіть за умови врахування доходів інших членів сім’ї кандидата (батьків-пенсіонерів), виникає сумнів щодо можливості будівництва житлового будинку такого рівня.

Крім того, у майнових деклараціях за 2016, 2017, 2022 та 2023 роки кандидат вказував різні відомості щодо місця розташування та назви населеного пункту, де розташовувався вказаний житловий будинок (як об’єкт незавершеного будівництва).

З огляду на викладене ГРД вважає, що в кандидата не було достатніх фінансових ресурсів із законних джерел для будівництва житлового будинку такого розміру та типу, що своєю чергою може мати ознаки наявності інших джерел фінансування, що суперечить принципам прозорості походження майна та є підставою для висновку про недоброчесність кандидата.

Під час співбесіди Цебрик Л.М. зазначив, що переважно будівництво вказаного житлового будинку здійснювалося з 2010 до 2014 року, з того часу він придатний до проживання (зокрема, перший поверх споруди), однак введений в експлуатацію лише у 2025 році, відповідно, кандидат є власником 1/3 частки вказаного об’єкта нерухомості.

Кандидат вказав, що будівництво будинку здійснювалося за його кошти та кошти його батьків, водночас його фінансовий внесок був значніший порівняно з іншими співвласниками.

За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – відомості ДРФОПП), мати кандидата з 1998 до 2016 року отримала дохід у розмірі 227 424,30 грн (близько 37 269,00 дол. США за курсами Національного банку України (далі – НБУ) станом на кінець кожного зазначеного календарного року. Батько кандидата отримав дохід за вказаний період у розмірі 277 828,72 грн (або 32 300,51 дол. США за курсом НБУ).

Тобто сумарний дохід батьків кандидата з 1998 до 2016 року становив близько 69 569,51 дол. США. Інших документально підтверджених відомостей щодо отриманих батьками доходів кандидат не надав.

За інформацією ДРФОПП Цебрик Л.В. з 1998 до 2016 року отримав доходи у розмірі 1 685 907,65 грн (близько 107 158,87 дол. США за курсом НБУ).

Кандидат надав інші відомості щодо розмірів отриманих доходів, вказавши, що у 2009 році він отримав дохід у розмірі 472 600,00 грн (59 075,00 дол. США); у 2010 році – 445 490,00 грн (55 686,25 дол. США); у 2011 році – 386 610,00 грн (48 326,25 дол. США), що разом становить 163 087,50 дол. США. На підтвердження отриманих доходів кандидат надав копії звітів суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку (далі – податкові звіти) за вказані роки.

Однак суми, які кандидат вказує як розмір доходу в податковій звітності, внесено до розділу 4 податкових звітів «Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал (IV квартал) наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році», що очевидно не можна вважати чистим доходом, отриманим кандидатом.

Під час співбесіди, на запитання представника ГРД та члена Комісії Духа Я.М. кандидат не надав інформації та копій підтвердних документів про основних замовників своїх послуг, які сплачували йому кошти у значних розмірах та включалися ним до податкової звітності.

Доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо майна, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.

Якщо кандидат на посаду судді не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією, оскільки вони мають вплив на авторитет судової влади, і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.

З огляду на викладене Комісія виснує, що Цебрик Л.В. не спростував обґрунтованого сумніву щодо законності джерел походження майна та не продемонстрував прозорості у фінансових питаннях щодо будівництва житлового будинку. Також ознакою недоброчесної поведінки є той факт, що кандидат визнав, що житловий будинок був придатним до проживання фактично з 2014 року, а введення в експлуатацію відбулося лише у 2025 році.

Комісія критично оцінює доводи кандидата, що він не мав права власності на вказаний об’єкт нерухомості до 2025 року, а отже, не міг впливати на прийняття рішень щодо нього, у тому числі  щодо введення в експлуатацію, та водночас ураховує, що Цебрик Л.В. не заперечує, що саме він здійснював фінансування будинку і проживав у ньому.

Указане має своїм наслідком зниження балів за показником «Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» на 15 балів.

У пункті 2 висновку ГРД йшлося також про помилки, допущені кандидатом, у відображенні місця розташування житлового будинку (як об’єкта незавершеного будівництва), які було спростовано з урахуванням пояснень кандидата.

У пункті 3 Висновку ГРД зазначено, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» з огляду на те, що, перебуваючи в статусі адвоката, не діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, вчинив дії, що завдали шкоди авторитету адвокатури України.

Йдеться про те, що дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі – рішення КДКА) було розглянуто дисциплінарну справу стосовно адвоката Цебрика Л.В. За результатами її розгляду Дисциплінарною палатою 10 січня 2020 року ухвалено рішення, в якому зазначено, що згідно зі скаргою ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 адвокат Цебрик Л.В., діючи непрофесійно, не вивчивши всіх обставин справи, ввів суд в оману, оскільки його твердження не відповідали дійсності. Скаржниця зазначила, що адвокат Цебрик Л.В. звинуватив її в наданні суду завідомо неправдивих показань проти його підзахисного, чим порушив вимоги Правил адвокатської етики, та просила притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Як вказано в рішенні Дисциплінарної палати, технічним записом судового засідання підтверджено оголошення адвокатом Цебриком Л.В. заяви про надання ОСОБА1 неправомірних показань у кримінальному провадженні. У зв’язку з цим Дисциплінарна палата визнала, що факт оголошення адвокатом Цебриком Л.В. такої заяви в судовому засіданні Апеляційного суду Закарпатської області підтверджено належними доказами, не прийняла до уваги заперечення адвоката, що він такої заяви не робив.

Дисциплінарна палата також визнала, що перед тим як оголосити заяву адвокат Цебрик Л.В., який отримав інформацію від свого підзахисного, не переконався в її достовірності шляхом спонукання свого клієнта надати належні, достатні та достовірні докази на підтвердження такої інформації. Оголосивши таку заяву в судовому засіданні, адвокат припустився висловлювань, що принижують честь і гідність ОСОБА_1 як учасника процесу.

ГРД вказує, що кандидат порушив низку статтей Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Факт вчинення дисциплінарного проступку адвоката Цебрика Л.В. зафіксовано в рішенні КДКА, а дисциплінарну справу було закрито у зв’язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката.

Кандидат пояснив, що цьому факту  Комісія вже давала оцінку в рішенні від 14 березня 2024 року № 342/дс-24 під час проведення конкурсу на посаду судді першої інстанції. Водночас, кандидат щодо інших обставин неодноразово наголошував, що вказане рішення Комісії не має преюдиційного значення, про що він і вказав у поясненнях та під час співбесіди.

Комісія не позбавлена можливості надати оцінку діям Цебрика Л.В. як адвоката під час конкурсної процедури як кандидата на посаду судді апеляційного суду.

У поясненнях кандидат зазначив, що дійсно дисциплінарну справу стосовно нього закрито у зв’язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, що не вважається притягненням до дисциплінарної відповідальності. Крім того, зазначив, що, на його думку, один єдиний факт вчинення дисциплінарного проступку не може бути підставою для висновку про його невідповідність критерію доброчесності та професійної етики.

З огляду на викладене Комісія виснує, що факт встановлення  дисциплінарного проступку в діяльності адвоката свідчить про небездоганне виконання кандидатом принципу «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», що має наслідком зниження балів за цим показником на 15 балів.

Під час співбесіди з кандидатом також обговорено питання виконання ним конституційного обов’язку, пов’язаного із захистом сувернітету, територіальної цілісності та незалежності України.

Комісія не дає оцінку фактам ІНФОРМАЦІЯ_1.

У даному аспекті Комісія відзначає, ІНФОРМАЦІЯ_2.

При цьому, його брат ОСОБА_1 був звільнений ІНФОРМАЦІЯ_3.

Разом з тим, абзац 13 частини 12 статті 26 вказаного Закону передбачає необхідну умову для застосування цієї норми – якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Комісія враховує пояснення кандидата озвучені під час співбесіди, з яких випливають ознаки формального виконання передбаченої Законом умови щодо відсутності інших осіб, які могли б здійснювати постійний догляд за батьками, без урахування тієї обставини, що брат кандидата вже реалізував своє право ІНФОРМАЦІЯ_4.

Кожна з наведених обставин не суперечить вимогам закону, однак у їх сукупності вказують на можливе ухилення кандидата від виконання конституційного обов’язку захисту суверенітету і територіальної цілісності України, що в свою чергу може вплинути на авторитет судової влади.  

Викладені обставини комісія не оцінює як істотну невідповідність показнику «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» однак,  є підставою для зниження за на 15 балів.

З огляду на викладене Комісія розцінює викладені обставини як суттєве порушення і одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 30 балів за показником «дотримання етичних норм та бездоганна поведінка» та на 15 балів за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».

Досліджені матеріали досьє, співбесіда з кандидатом Цебриком Л.В., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 255 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Цебрик Л.В. набрав 679,80 бала.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія  ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Цебрика Любомира Васильовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Цебрик Любомир Васильович набрав 679,80 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Цебрика Любомира Васильовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                              Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

Члени Комісії:                                                           Ярослав ДУХ

                                                                                     Роман КИДИСЮК

                                                                                     Ігор КУШНІР