Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гнатюка Олександра Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Сергія ФЕСЕНКА,

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ГНАТЮКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гнатюка Олександра Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Гнатюк Олександр Миколайович як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.

Гнатюк О.М. _____________ року народження, має стаж професійної діяльності з серпня 2000 року, з 2010 року є суддею суду першої інстанції.

Гнатюк О.М. призначений на посаду судді Торезького міського суду Донецької області відповідно до Указу Президента «Про призначення суддів» від 18 жовтня 2010 року № 713/2010.

Указом Президента України «Про переведення суддів» від 14 лютого 2015 року № 83/2015 Гнатюка О.М. переведено на посаду судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 03 квітня 2017 року № 94/2017 Гнатюка О.М. призначено на посаду судді безстроково. 30 квітня 2025 року назву Ленінський районний суд міста Запоріжжя змінено на Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.

Суддю Гнатюка О.М. 02 лютого 2024 року обрано на адміністративну посаду заступника голови Дніпровського районного суду міста Запоріжжя.

Стосовно судді Гнатюка О.М. проводилося кваліфікаційне оцінювання відповідно до рішення Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, у межах якого суддею складено анонімне письмове тестування, виконано практичне завдання та допущено його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Гнатюка О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація); визначено, що Гнатюк О.М. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 150 балів; допущено його до другого етапу кваліфікаційного
іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу; встановлено, що Гнатюк О.М. за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання набрав 49,20 бала; допущено його до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання; визначено, що Гнатюк О.М. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 132 бали.

З огляду на зазначене вище Гнатюк О.М. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу отримав:

Загальний результат кваліфікаційного іспиту – 371,20 бала, Гнатюка О.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 21 травня
2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.

Комісією у складі колегії 02 та 06 жовтня 2025 року проведено співбесіди із кандидатом Гнатюком О.М., встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Гнатюка О.М. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Встановлення результатів спеціальної перевірки

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

За результатами спеціальної перевірки Гнатюка О.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 19 червня 2025 року № 21.2-306/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

З отриманих на запит Комісії відповідей не надійшло інформації, що перешкоджає Гнатюку О.М. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Джерела права та їх застосування

Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Комісією відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.

Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Комісія ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.

Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).

Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.

Комісія проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.

Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

- на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;

- проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду;

- проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;

- за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

професійна етика;

доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).

Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:

Відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.

Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.

Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.

Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).

Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.

Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.

Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо ГРД у своєму Висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Комісією 26 травня 2025 року надіслано запит Гнатюку О.М. щодо надання Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність зазначеним критеріям особистої компетентності. Кандидатом 09 червня
2025 року надіслано до Комісії пояснення.

Надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

Надані Гнатюком О.М документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,75 бала із 50 можливих, що є більшим за 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

Надана інформація та відповіді кандидата під час співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.

Письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,75 бала із 50 можливих, що є більше за 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації стосовно кандидата.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Гнатюка О.М. було досліджено Висновок, який надійшов до Комісії 26 вересня 2025 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані ним як кандидатом на посаду судді, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

Як зазначено в пункті 1 Висновку кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Неупередженість», оскільки суддя не повідомив про наявність конфлікту інтересів та не вжив заходів для його запобігання з огляду на те, що дружина кандидата ОСОБА_1 є бенефіціарним власником ТОВ «Юридичне агентство ЮРЕКС». Другим співзасновником та кінцевим бенефіціаром цього товариства є ОСОБА_2. Однак кандидатом як суддею першої інстанції розглядалися дві справи № 334/1684/24 та № 334/4324/25 за участі вказаного адвоката. ГРД вважає, що кандидат, який очевидно був обізнаним про співвласників юридичної особи, у якій його дружина є бенефіціарним власником, повинен був взяти самовідвід відповідно до підпунктів 4 і 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України. 

Кандидат пояснив, що 01 березня 2024 року до Дніпровського (Ленінського) районного суду м. Запоріжжя надійшов поданий адвокатом ОСОБА_2 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу. Протоколом автоматизованого розподілу справу було розподілено у його провадження. Ухвалою від 04 березня 2024 року у цивільній справі № 334/1684/24 за вказаним вище позовом було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, а 19 березня 2024 року представником відповідача адвокатом ОСОБА_5 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки у провадженні Дніпровського (на той час Ленінського) районного суду м. Запоріжжя перебувала справа № 334/1397/24 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яку було відкрито раніше. Відповідно кандидатом як суддею суду першої інстанції 26 березня 2024 року прийнято ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3, в інтересах якого діяв адвокат ОСОБА_2 із зазначених вище підстав. У поясненнях кандидат також посилається на положення пункту першого рішення Ради суддів України від 06 травня 2025 року № 10 щодо такого способу врегулювання конфлікту, як розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів, відвід і самовідвід.

Під час співбесіди кандидат заявив, що він не підтримує особистих приязних стосунків з адвокатом ОСОБА_2, однак знайомий з ним, але не вважав, що наявні ознаки конфлікту інтересів, у тому числі з огляду на те, що ТОВ «Юридичне агентство ЮРЕКС» фактично не здійснює свою діяльність ще з 2019 року. Також кандидат пояснив, що він мав намір у підготовчому засіданні, яке не відбулося через закриття провадження у справі з підстав означених вище, розкрити інформацію щодо вказаного адвоката.

Комісія враховує письмові та усні пояснення кандидата, однак вважає, що вони не демонструють того факту, що суддя вживав передбачених законодавством заходів для недопущення прийняття рішень в умовах потенційного чи реального конфлікту інтересів. Так, в ухвалі суду від 04 березня 2024 року суддя чітко зазначив, що адвокат ОСОБА_2 діє в інтересах позивача. З огляду на положення частини першої статті 40 Цивільного процесуального кодексу України, де передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі, Комісія виснує, що кандидату як судді було відомо про представництво адвокатом ОСОБА_2 у справі, яка надійшла в його провадження. Також Комісія вважає, що кандидат як суддя не розглядав справи по суті з причин, які не залежали від його волі, та закрив провадження у справі, виконуючи безумовні приписи цивільного-процесуального законодавства (у суді перебувала справа, відкрита раніше, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів (далі – КРЄС) для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки сторін у конкретній справі, але і суспільства загалом. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіру до незалежності судової влади буде підірвано. Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськістю певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Відповідно до пункту 16 розділу ІІІ Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, неупередженість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) ухвалювати рішення незалежно від симпатій / антипатій, прихильності, суспільної думки та не допускати поведінки, яка може викликати обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику неупередженості, якщо зокрема, але не виключно вживав визначених законодавством, Кодексом суддівської етики заходів щодо врегулювання чи недопущення конфлікту інтересів та обставин, що можуть поставити під сумнів його неупередженість, що кандидатом дотримано не було.

З огляду на викладене Комісія відзначає, що вказаний факт свідчить про небездоганне дотримання суддею принципу неупередженості, що має своїм наслідком зниження балів за цим показником на 15 балів.

У пункті 2 Висновку зазначено, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником сумлінність, оскільки
Гнатюк О.М. без поважних причин допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ, внаслідок чого справи було закрито, а порушники уникнули покарання.

В обґрунтування своєї позиції ГРД зазначає, що, зокрема, у період з 01 січня 2017 до 31 грудня 2020 року суддя розглянув близько 200 справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з яких 86 закрито з різних підстав. Проведений ГРД вибірковий аналіз двадцяти восьми справ вказаної категорії справ свідчить про їх закриття, що, на думку ГРД, дозволяло особам, стосовно яких розглядалися справи про адмінправопорушення, уникнути відповідальності.

Кандидат пояснив, що за період з 01 квітня 2017 року до 31 грудня 2020 року ним закрито 43 провадження у справах про адміністративну відповідальність за статтею 130 КУпАП. А саме у 2017 році – 21 провадження, у 2018 році – 11 проваджень, у 2019 році – 7 проваджень, у 2020 році – 5 проваджень.

До причин, які зумовлювали закриття справ за строками притягнення до адміністративної відповідальності кандидат назвав обмежені строки розгляду вказаної категорії справ у той період, також він вказав, що частина справ надходила у його провадження після закінчення строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності або на межі закінчення встановлених строків. Кандидат зазначив, що відкладення розгляду справ зумовлювала у тому числі вимога процесуального закону для забезпечення права на ознайомлення сторін зі справою, сповіщення, виклику до суду тощо.

Водночас на співбесіді кандидат погодився, що, постановляючи ухвали про закриття справ за строками, було недостатньо відображено інформацію про хід розгляду  судом.

Комісія враховує, що дії кандидата як судді суду першої інстанції щодо закриття справ за строками мали позитивну динаміку, про що, зокрема, може свідчити відсутність такої інформації після 2020 року. Однак у період з 01 квітня 2017 року до 31 грудня 2020 року мали місце непоодинокі випадки закриття справ за строками притягнення особи до адміністративної відповідальності. Як встановлено ГРД і не заперечується кандидатом, закриття 86 справ з 200 є істотним показником і може свідчити про недостатню сумлінність кандидата, що має своїм наслідком зниження балів за цим показником.

У висновку ГРД наголошує про ухвалення кандидатом рішень у період відпусток, тимчасової непрацездатності та під час проходження періодичного навчання чи підвищення кваліфікації.

Зокрема, ГРД зазначає, що в період з 10 до 14 червня 2019 року кандидат проходив періодичне навчання у м. Дніпро, однак у цей період ним було ухвалено судові рішення у 14 справах.

Кандидат пояснив, що, зокрема, 12 червня 2019 року його було відкликано з відпустки відповідним наказом і у цей день ним було ухвалено судові рішення у семи справах, в окремих справах допущено описку щодо дати документа, інші постановлено у приміщенні суду до початку навчання чи після повернення з м. Дніпра.

Про аналогічні випадки повідомляє ГРД щодо ухвалення кандидатом 41 судового рішення у відпустці, яка тривала з 28 серпня до 18 вересня 2020 року. Стосовно вказаного періоду кандидат повідомив, що його також відкликали із відпустки 01 вересня 2020 року, у цей день постановлено 41 судове рішення, однак в одній справі було допущено описку в даті ухвалення судового рішення.

Також допущено описки в ухвалах, постановлених у 2021 та 2023 та 2024 роках.

Крім того, окремі навчання в Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суду України, а саме 17, 22 листопада 2023 року та 26 квітня 2024 року, відбувалися дистанційно і він, фактично перебуваючи на робочому місці у поза навчальний час постановив декілька ухвал без проведення судових засідань.

Кандидат пояснив, що він постановляв окремі процесуальні ухвали у дні, коли перебував на навчанні, але не проводив судових засідань з огляду на те, що в його провадженні була велика кількість справ і він прагнув не порушувати строки їх розгляду та не накопичувати.

Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів;

Комісія враховує пояснення Гнатюка О.М., однак такі його дії можуть свідчити про недостатню сумлінність, що також має наслідком зниження оцінки на 30 балів за цим показником.

До висновку ГРД надала Комісії інформацію, яка не була самостійною підставою для висновку, але потребувала пояснень кандидата.

Мати кандидата зареєстрована та проживає на тимчасово окупованій території України у ІНФОРМАЦІЯ_1. Кандидат надав матері 07 травня 2020 року нотаріально посвідчену довіреність щодо управління та розпорядження майном.

Кандидат пояснив, що його матір після початку російсько-української війни дійсно переважну більшість часу до повномаштабного вторгнення російської федерації  проживала на тимчасово окупованій території України у ІНФОРМАЦІЯ_2, звідки не міг виїхати його батько похилого віку з незадовільним станом здоров’я, у 2021 році він помер. Перед повномаштабним вторгненням мати в’їхала на окуповану територію, де на сьогодні мешкає та займається підприємницькою діяльністю.

За відомостями Державного реєстру речових прав, кандидат є власником нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території України у ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме житлового будинку загальною площею 68,4 кв. м та земельної ділянки загальною площею 632 кв. м.

Гнатюк О.М. 07 травня 2020 року надав матері довіреність строком на 3 роки на управління та розпорядження всім рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами.

На питання членів Комісії кандидат заперечував, що довіреність видана з метою розпорядження належним йому нерухомим майном, яке перебуває на окупованій території, тобто до певної міри толерує укладення угод під контролем окупантів з використанням коштів, отриманих від окупаційного уряду або від пособників тероризму. Кандидат наполягав, що довіреність видана з метою підтримання та обслуговування нерухомого майна.

З огляду на ці обставини з урахуванням періоду, коли видано довіреність (після 6 років окупації території, на якій перебуває нерухоме майно, належне кандидату), членом Комісії Духом Я.М. на голосування поставлено питання про визнання цієї обставини істотним порушенням показника дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді, затверджених рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.

Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

Однією з обставин, яка може свідчити про дотримання суддею цього критерію, є невчинення дій, що свідчать про підтримку (виправдовування) агресивних дій інших держав проти України.

На думку члена Комісії Духа Я.М., кандидат не надав переконливих пояснень, які б обґрунтовано свідчили про наявність законної мети видання довіреності на розпорядження належним йому майном, розташованим на окупованій території. Видання в 2020 році зазначеної довіреності не може не передбачати можливості укладення угоди з окупантами або використовувати платіжні засоби окупантів чи осіб, які з ними співпрацюють. Оприлюднення інформації про продаж чи інше відчуження належних судді об’єктів нерухомого майна на окупованій території може використовуватись окупаційним урядом як визнання окупації, свідчення її постійності та бути аргументом для приниження авторитету судової влади та української державності загалом.

За результатами голосування пропозиція члена Комісії Духа Я.М. про визнання кандидата Гнатюка О.М. таким, що не відповідає критерію доброчестості та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті, не підтримана іншими членами Комісії.

Доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо майна, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.

Якщо кандидат на посаду судді не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією, оскільки вони мають вплив на авторитет судової влади, і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин, особливо з урахуванням того, що Гнатюк О.М. є діючим суддею суду першої інстанції.

У інформації ГРД йдеться також про оформлення довіреності від сестри кандидата на автомобіль Lexus LX 470 (2005 р.в.) та зафіксовані порушення правил дорожнього руху, вчинені водієм цього транспортного засобу. Кандидат надав пояснення, які враховано.

Також в інформації ГРД йдеться про те, що кандидат ухвалював рішення з порушенням процесуальних строків у період з 2015 до 2019 років, але такі дії кандидата мають місце і в пізніші періоди, зокрема в 2024 році. З цього питання стосовно кандидата поширювалися публікації  в соціальних мережах. Крім того, мають місце численні порушення строків надсилання кандидатом рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Кандидат пояснив, що несвоєчасне надання копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР зумовлено надмірним навантаженням судді, технічними причинами та не мало на меті приховати судове рішення.

Комісія враховує, що, за даними суддівського досьє, він розглянув з 2012 року понад 14 000 справ і матеріалів, з них порушення строків розгляду зафіксовано у понад 2 500 випадках.

Рішенням Третьої палати ВРП від 16 жовтня 2019 року № 2751/3дп/15-19 Гнатюка О.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження за безпідставне затягування строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленого законом. Указане дисциплінарне стягнення застосовано до судді Гнатюка О.М. за результатами розгляду скарги Державної екологічної інспекції у Запорізькій області в особі начальника ОСОБА_6 на дії судді під час розгляду справи № 334/2952/19.

Як зазначено в рішенні третьої дисциплінарної палати від 16 жовтня 2019 року № 2751/3дп/15-19, суддя Гнатюк О.М. не дотримався вимог КУпАП, оскільки матеріали надійшли до суду 24 квітня 2019 року, а справу розглянуто 20 червня 2019 року, що свідчить про безпідставне затягування суддею строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленого законом.

Комісією враховано, що кандидат, будучи суддею, мав значний рівень навантаження та водночас допускав численні порушення строків розгляду справ та притягався до дисциплінарної відповідальності, що в підсумку свідчить не про «суттєву» невідповідність показникам професійної етики та доброчесності, а про істотну невідповідність таким показникам та є підставою для зниження балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка».

З огляду на викладене Комісія розцінює викладені обставини як суттєве порушення і одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 30 балів за показником «дотримання етичних норм та бездоганна поведінка».

Досліджені матеріали досьє, співбесіда з кандидатом Гнатюком О.М., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 225 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Гнатюк О.М. набрав 680,70 бала.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія  ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Гнатюка Олександра Миколайовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гнатюк Олександр Миколайович набрав 680,70 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Гнатюка Олександра Миколайовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                              Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                           Ярослав ДУХ

                                                                                     Ігор КУШНІР

                                                                                     Володимир ЛУГАНСЬКИЙ