Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
судді Окружного адміністративного суду міста Києва Наталії ДОБРІВСЬКОЇ,
представника Громадської ради доброчесності Юлії ОЛЕЩЕНКО,
розглянувши питання щодо відповідності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Наталії Анатоліївни займаній посаді,
встановила:
Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 13 липня 2010 року № 767/2010 Добрівську Н.А. призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років. Присягу судді Добрівська Н.А. склала 17 серпня 2010 року.
Відповідно до наказу голови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2010 року № 263/к суддю Добрівську Н.А. призначено на посаду судді та зараховано до штату цього суду.
Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 297/2017 Добрівську Н.А. призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
У період із серпня 2010 року до грудня 2022 року суддя Добрівська Н.А. здійснювала судочинство в Окружному адміністративному суді міста Києва.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А.
Суддя Добрівська Н.А. двічі не з’являлась у визначені Комісією дати для складення іспиту. З урахуванням наданих нею до Комісії документів причини її неявки для складення іспиту визнано поважними.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Добрівської Н.А.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 11 січня 2024 року № 6/зп-24 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно суддів ліквідованих судів, здійснення правосуддя в яких припинено відповідно до закону, зокрема судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 призначено іспит для 105 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А.
Рішенням Комісії від 14 серпня 2024 року № 255/зп-24 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит», до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» допущено суддів, які успішно склали іспит (адміністративна спеціалізація).
На першому етапі кваліфікаційного оцінювання суддя Добрівська Н.А. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 85,5 бала, та виконала практичне завдання, за результатами якого набрала 86,5 бала. Тобто на етапі складення іспиту Добрівська Н.А. загалом набрала 172 бали.
Також Добрівська Н.А. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
За результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів «Іспит» Добрівську Н.А. допущено до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» (рішення Комісії від 14 серпня 2024 року № 255/зп-24).
До Комісії 03 лютого 2026 року надійшов висновок (у новій редакції) Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А. критеріям доброчесності та професійної етики за показниками: незалежність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, непідкупність (підпункти 1, 2, 5 пункту 15, підпункти 1, 2 пункту 17, підпункт 5 пункту 20 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники доброчесності); чесність, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, відповідність рівня життя задекларованим доходам (підпункт 2 пункту 18, підпункти 2, 5 пункту 21, підпункт 1 пункту 22 Єдиних показників доброчесності).
Суддя скористалася правом відповіді на висновок ГРД, надавши Комісії письмові пояснення.
Комісією у складі колегії 11 лютого 2026 року проведено співбесіду з Добрівською Н.А.
За результатами співбесіди, під час якої досліджено матеріали суддівського досьє, висновок ГРД, затверджений 03 лютого 2026 року, письмові пояснення судді, підтримані та доповнені нею під час співбесіди, подані документи, а також інші обставини і матеріали, Комісією у складі колегії ухвалено рішення від 11 лютого 2026 року № 14/ко-26, в якому визначено, що Добрівська Н.А. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 678,5 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв та є достатнім для визнання судді такою, що відповідає займаній посаді. Відповідно до пункту 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент), питання щодо підтримки цього рішення винесено на розгляд Комісії у пленарному складі.
Засідання Комісії у пленарному складі призначено на 06 квітня 2026 року. За результатами співбесіди в засіданні оголошено перерву до 20 квітня 2026 року.
У засіданнях Комісії у пленарному складі обговорено рішення, ухвалене у складі колегії, про підтвердження відповідності судді Добрівської Н.А. займаній посаді, зміст висновку ГРД, пояснення судді та подані нею документи на їх підтвердження, інші обставини, що підтверджуються матеріалами досьє та документами, які надійшли на запити Комісії від компетентних органів.
Комісією у пленарному складі 20 квітня 2026 року продовжено співбесіду з суддею Добрівською Н.А.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL- АD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації задля спростування такого сумніву.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (частина друга пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Пунктом 124 Регламенту визначено, що рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді) за наявності висновку ГРД приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Відповідно до пункту 126 Регламенту в засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом, висновок ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Пунктом 128 Регламенту передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:
- про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).
- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади).
Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання), передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді.
У висновку ГРД в редакції від 03 лютого 2026 року про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А. критеріям доброчесності та професійної етики вказано таке.
1. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками незалежність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, непідкупність (підпункти 1, 2, 5 пункту 15, підпункти 1, 2 пункту 17, підпункти 5 пункту 20 Єдиних показників доброчесності).
1.1. Більшість суддів Окружного адміністративного суду міста Києва двічі не з’явились на іспит, призначений Комісією у межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема 17 квітня 2019 року із 44 суддів на іспит з’явилось лише 7 суддів, суддя Добрівська Н.А. не заявилась на іспит, оскільки цього дня перебувала на лікарняному; у наступну дату – 21 травня 2019 року із 34 суддів не з’явився 31 суддя, зокрема суддя Добрівська Н.А., причина її неявки обумовлена тимчасовою втратою працездатності.
Із оприлюднених Національним антикорупційним бюро України (далі – НАБУ) у липні 2019 року записів негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НС(Р)Д), проведених та розсекречених у межах кримінальних проваджень, розслідуваних щодо посадових осіб Окружного адміністративного суду міста Києва та інших посадових осіб державних органів, органів суддівського врядування та адвокатів, зокрема записів із кабінету голови цього суду та його заступників, вбачається, що неявка більшості суддів до Комісії на іспит була заздалегідь узгодженою та спланованою змовою з метою зірвати кваліфікаційне оцінювання суддів цього суду на відповідність займаній посаді та заблокувати роботу Комісії шляхом ініціювання подання від третіх осіб позовів до Комісії та її членів.
Після оприлюднення таких записів судді Окружного адміністративного суду міста Києва, і зокрема суддя Добрівська Н.А., не вживала належних заходів для протидії відомим їй проявам протиправних дій інших суддів цього суду під час кваліфікаційного оцінювання суддів, а навпаки, підтримала оприлюднений 21 липня 2019 року відкритий лист під назвою «Відкрите звернення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва до Президента України Володимира Зеленського», підписаний як «Судді Окружного адміністративного суду міста Києва», що є реакцією всього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів із кабінету голови суду (ОСОБА_1). Основні тези цього листа зводилися до «вигаданого плану силами, які фінансуються із-за кордону, метою якого є встановлення іноземного зовнішнього контролю над українською державою та її владними, судовими органами». ГРД вважає таке звернення проявом корпоративізму. Така позиція не сприяє зміцненню довіри до судової влади та завдає шкоди авторитету правосуддю.
1.2. За інформацією, розміщеною на вебпорталі «Судова влада України», у провадженні судді Добрівської Н.А. перебувала справа № 640/2574/19 за позовом ОСОБА_2, представник позивача – адвокат ОСОБА_3, до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4; треті особи – Рада адвокатів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання відсутніми повноважень у члена Комісії та визнання протиправними його дій тощо. Водночас, із оприлюднених НАБУ записів із кабінету голови суду Окружного адміністративного суду міста Києва вбачається, що подання таких позовів від третіх осіб до Комісії було сплановано головою цього суду з метою заблокувати роботу Комісії та зірвати кваліфікаційне оцінювання суддів цього суду на відповідність займаній посаді.
Указаний позов надійшов до суду 13 лютого 2019 року, а вже 15 лютого 2019 року суддя Добрівська Н.А. постановила ухвалу про відкриття провадження та призначила проведення підготовчого засідання на 18 березня 2019 року. Провадження у такій справі відкрито у найкоротші строки порівняно з іншими справами, які розподілено на суддю в період з 11 до 15 лютого 2019 року. На думку ГРД, розумний обізнаний спостерігач може вважати, що таке швидке ухвалення рішення про відкриття провадження в цій справі було обумовлено вказівками чи проханням керівництва суду, яке було обізнане з обставинами ініціювання такого позову.
1.3. Пресслужбою Окружного адміністративного суду міста Києва 17 квітня 2019 року повідомлено, що колишній народний депутат України ОСОБА_5 подав позов до Національної поліції України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення систематизації та нерозроблення пропозицій для внесення змін до законодавства України про заборону виїжджати за кордон посадовцям категорії «А» та «Б», особам, які обіймають політичні посади, суддям Верховного Суду та апеляційного суду протягом одного року після проведення парламентських та президентських виборів та протягом одного року після звільнення (справа № 640/6716/16). Додатково зазначалося, що ОСОБА_5 мав намір подати клопотання про забезпечення позову, у якому проситиме заборонити Державній прикордонній службі України випускати з країни зазначених у позові осіб. Також на сайті цього суду було опубліковано відповідний текст позову від 15 квітня 2019 року без підпису позивача.
Цього дня, згідно з табелем обліку використаного робочого часу із 39 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва 38 було виключено з автоматизованого розподілу справ, зокрема 29 із них через хворобу. Тобто до автоматизованого розподілу було включено всього одного суддю, який став доповідачем у цій справі. Вказане створює обґрунтовані сумніви щодо законності такого розподілу справ та припущення щодо маніпулювання автоматизованою системою розподілу справ для того, щоб справа потрапила до потрібного судді.
Водночас, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), двома суддями Окружного адміністративного суду міста Києва, яких було виключено 17 квітня 2019 року з автоматизованого розподілу, цього дня ухвалювалися рішення, а голова суду надав коментар засобам масової інформації про те, що більшість суддів цього суду не з’явились на кваліфікаційне оцінювання, бо «всі були зайняті через президентські вибори».
За матеріалами, оприлюдненими НАБУ, встановлено, що голова та заступник голови Окружного адміністративного суду міста Києва розробили план щодо подання від сторонньої особи позову про заборону широкому колу державних службовців виїжджати за кордон після проведення виборів Президента України у 2019 році. У такий спосіб голова Окружного адміністративного суду міста Києва планував продемонструвати свою владу та можливості суду, залякати і помститися колишнім високопосадовцям.
1.4. До Окружного адміністративного суду міста Києва 17 квітня 2019 року було подано ще декілька позовних заяв, зокрема щодо зупинення добору кандидатів до Вищої ради правосуддя за квотою Президента України (на той час П.Порошенка), та конкурсу на голову митниці (третьою особою у справі був ОСОБА_6, ексголова Державної фіскальної служби України). Усі ці справи також було розподілено на одного суддю, із зазначеними вище порушеннями, про які не могли не знати судді цього суду, зокрема Добрівська Н.А.
1.5. Журналістськими розслідуваннями було викрито втручання в автоматизований розподіл справи № 640/39069/21, яка надійшла до суду 30 грудня 2021 року, за адміністративним позовом Януковича В.Ф. до Верховної Ради України (далі – ВРУ) про визнання відсутності повноважень (компетенції) у ВРУ позбавляти позивача звання Президента України в інший спосіб, ніж згідно з процедурою імпічменту, визначеною Конституцією України.
За даними звіту автоматизованого розподілу судової справи № 640/39069/21 між суддями, відповідно до табеля обліку використаного робочого часу із 40 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва 37 було виключено з поміткою «Відпустка 14 календарних днів і більше», 2 – «Відпустка по догляду за дитиною», 1 – «Відсторонення судді від здійснення правосуддя». До автоматизованого розподілу було включено лише 3 суддів.
З огляду на відсутність більшості суддів, що мали брати участь у розподілі справ, відповідно до пункту 14 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Окружному адміністративному суді міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів цього суду від 02 червня 2020 року, та підпункту 1.4.9 пункту 1.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції, чинній на момент розподілу справи), автоматизований розподіл на підставі розпорядження керівника апарату можна було зупинити. Проте цього не було зроблено.
Водночас, за матеріалами журналістських розслідувань, частина суддів, які мали піти у відпустки на 14 днів (причина, через яку вони, начебто, не могли брати участі у розподілі справ), насправді продовжували працювати й ухвалювали судові рішення.
Наведені факти викликають обґрунтований сумнів у законності автоматизованого розподілу справи № 640/39069/21 та дозволяють дійти висновку, що відбулось маніпулювання системою автоматизованого розподілу за участі голови Окружного адміністративного суду міста Києва, про що не могли не знати інші судді цього суду.
Обставини порушення автоматизованого розподілу цієї справи стали підставою для відводу судді-доповідачу. Суддя Добрівська Н.А. розглянула відвід заявлений судді-доповідачу у справі № 640/39069/21 та відмовила в його задоволенні.
Оприлюднені НАБУ матеріали та наведені фактичні обставини, з погляду ГРД, дають підстави для обґрунтованого сумніву, що голова Окружного адміністративного суду міста Києва роками допускав маніпулювання системою автоматизованого розподілу справ між суддями.
Участь судді Добрівської Н.А. у вказаних протиправних і таких, що порочать звання судді та авторитет судової влади, діях свідчить про серйозні порушення етичних вимог судді. Усе вказане, на думку ГРД, свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
2. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесність, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, відповідність рівня життя задекларованим доходам (підпункт 2 пункту 18, підпункти 2, 5 пункту 21, підпункт 1 пункту 22 Єдиних показників доброчесності).
За інформацією, вказаною в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), за 2019 рік, батьком судді цього року придбано житлові будинки (загальною площею 85,0 кв.м та 232,8 кв.м) та дві земельні ділянки у селищі Велика Димерка Київської області вартістю 314 280 грн.
За даними спеціалізованих сайтів із продажу нерухомості, вартість житлових будинків у селищі Велика Димерка Київської області є істотно вищою.
З огляду на стан та розміри придбаних будинків виникає обґрунтований сумнів щодо їх задекларованої вартості. Крім того, аналіз грошових активів батька свідчить про недостатність у нього коштів (офіційних доходів) для придбання такої нерухомості за ринковою ціною.
На думку ГРД, заниження вартості придбаного майна в майновій декларації є проявом недоброчесної поведінки, що підриває авторитет правосуддя та суперечить стандартам професійної етики судді.
Суддя Добрівська Н.А. надала письмові пояснення на висновок ГРД та доповнила їх відповідями на запитання членів Комісії під час засідання.
Стосовно неявки на іспит 17 квітня та 21 травня 2019 року Добрівська Н.А. пояснила, що її неявка сталася з поважних причин – через хворобу, що підтверджується наданими Комісії листками непрацездатності. Неявку судді на іспит Комісією визнано поважною та за її клопотанням призначено додаткову дату для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання, на який вона з’явилась та успішно склала. Суддя наголосила, що їй невідомо про будь-які змови, обговорення чи/або узгодження дій між суддями щодо неявки на іспит, чи/або узгодження цього питання з головою суду. Про неявку більшості суддів на кваліфікаційний іспит їй стало відомо пізніше із засобів масової інформації. Про що розмовляв голова суду в своєму кабінеті з іншими суддями, їй невідомо. Чому так багато суддів не з’явилися на іспит їй невідомо. Її участь у таких розмовах не підтверджена. Опубліковані НАБУ записи кримінального провадження, на які посилається ГРД, не мають до неї жодного стосунку.
Стосовно «Відкритого звернення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва» суддя Добрівська Н.А. пояснила, що вона була присутньою на нараді з приводу обговорення проєкту звернення до Президента України з метою захисту інтересів персоналу суду та суддівської інституції після закликів громадських організацій ліквідувати суд. Цей лист-звернення вона не підписувала, оскільки запропонований проєкт потребував доопрацювання. Доопрацьований лист вона не бачила, тому не могла реагувати на його зміст. Зміст опублікованого листа вона також не бачила, оскільки його вилучили із сайту після публікації.
Стосовно наведених ГРД уривків розмов, отриманих НАБУ під час проведення НС(Р)Д) у кримінальному провадженні, суддя Добрівська Н.А. пояснила, що доказів ідентифікації її голосу не надано, обставини, що обговорювалися в наведених уривках, не пам’ятає. Вона ні з ким не обговорювала питання щодо заповнення своїх декларацій, тиску на неї з боку СБУ чи ДБР та не має родинних зв’язків з особою, про яку йдеться в наведеному уривку, що підтверджується її деклараціями родинних зв’язків.
Стосовно подання третіми особами позовів до членів Комісії (що постійно обговорювалося головою суду з іншими особами) суддя Добрівська Н.А. пояснила, що до її провадження надходило багато справ, у тому числі позовів третіх осіб до членів Комісії, за результатами розгляду поданих документів (на предмет їх повноти та дотримання вимог процесуального закону) приймалися відповідні рішення – про відкриття провадження або про залишення поданої заяви без руху з наданням часу для усунення недоліків тощо. Прийняття справи до провадження у стислі строки є свідченням того, що позовну заяву та додані до неї документи було подано без недоліків. Такі справи (без недоліків) вивчалися швидко та призначалися до розгляду у строки, визначені процесуальним законом.
На запитання членів Комісії щодо строків відкриття провадження у справі № 640/2574/19 Добрівська Н.А. наголосила, що провадження у справі відкрито в межах процесуальних строків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснювався в загальному позовному провадженні з викликом сторін, розгляд у цій справі було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 9901/66/19. Після поновлення провадження у справі за клопотанням сторони перейшли в спрощене провадження, але у встановлений процесуальним законом строк справу розглянуто не було у зв’язку з великим навантаженням, тому після ліквідації суду справу було передано до Київського міського окружного адміністративного суду.
Добрівська Н.А. також пояснила, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі вивчаються подані документи, якщо матеріалів небагато, справа не складна, немає недоліків, то провадження відкривається одразу того ж дня або наступного, або протягом п’яти днів. Якщо надходить складніша справа з великою кількістю додатків, які необхідно вивчити, то на відкриття провадження (або залишення без руху чи без розгляду) йде більше часу. Утім справа № 640/2574/19 не була складною, додатків до неї не було багато, вирішення спору полягало в правильному застосуванні норм матеріального права, тому в цій справі, яка надійшла до суду 13 лютого 2019 року, розподіл відбувся 14 лютого 2026 року, а вже 15 лютого 2026 року відкрито провадження, ухвалу про відкриття внесено до ЄДРСР. Таких справ у той час було багато, ця справа не була пріоритетною, тому призначена до розгляду через місяць, далі розглядалась з урахуванням навантаження, адже на кінець 2022 року було дуже велике навантаження. Сторони не подавали заяв щодо пришвидшеного розгляду цієї справи, тому її не розглянуто у строк, визначений процесуальним законом. Будь-якого впливу на суддю під час розгляду цієї справи не було, швидке відкриття провадження та несвоєчасний розгляд справи не має ознак корпоративізму, оскільки будь-хто з нею цю справу не обговорював.
Стосовно інформації ГРД щодо маніпуляції автоматизованим розподілом справ у суді Добрівська Н.А. вказала на те, що вона не має доступу до вирішення питання автоматизованого розподілу справ. У дні, коли було здійснено автоматизований розподіл справ про якій йдеться у висновку ГРД, вона була або на лікарняному, або у відпустці, тобто була виключена з розподілу з об’єктивних причин, у зв’язку з чим не могла впливати на такі дії. В одній із зазначених справ нею розглянуто заявлений судді-доповідачу відвід, але у висновку ГРД не наведено обставин, які б свідчили про те, що під час розгляду відводу допущено порушення критеріїв доброчесності та професійної етики. Вирішення такого відводу здійснено з дотриманням вимог процесуального закону. Питання автоматизованого розподілу покладено на керівника суду, тому їй не відомо про будь-які дії, що свідчать про втручання в розподіл справ.
Стосовно сумнівів у реальній вартості об’єктів нерухомості, придбаних батьком, суддя Добрівська Н.А. пояснила, що їх набуто у власність батьком на підставі договору купівлі-продажу від 12 листопада 2019 року за ціною, визначеною в ньому. Вказана ціна відповідає вартості об’єктів, визначеній у висновку про вартість майна № 31, складеному експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних реформ та раціонального землекористування» на замовлення продавця, станом на 31 жовтня 2019 року (договір та висновок додано до пояснень).
Мотиви, якими керується Комісія при ухваленні рішення.
Дослідивши матеріали суддівського досьє Добрівської Н.А., висновок ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, проаналізувавши відомості про суддю, які надійшли на запити Комісії від уповноважених (компетентних) органів, зокрема копії матеріалів кримінального провадження № НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року (об’єднаного із кримінальним провадженням № НОМЕР_2 від 17 липня 2020 року, раніше виділеним із кримінального провадження № НОМЕР_3 від 25 лютого 2014 року), які надійшли від НАБУ, надані нею пояснення, Комісія у пленарному складі встановила таке.
Суддя Добрівська Н.А. двічі – 17 квітня та 21 травня 2019 року не з’явилась на іспит, призначений Комісією в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. На підтвердження поважності причин неявки на кваліфікаційний іспит суддею Добрівською Н.А. подано до Комісії копії листків непрацездатності, з яких вбачається, що вона була непрацездатною за станом здоров’я у період з 16 квітня (переддень іспиту) до 24 квітня 2019 року (приступила до роботи 25 квітня 2019 року), та у період з 17 травня до 21 травня 2019 року (день іспиту) (приступила до роботи 22 травня 2019 року).
Водночас, із рішень Комісії від 08 травня 2019 року № 67/зп-19 та від 27 вересня 2019 року № 174/зп-19 вбачається, що неявка суддів Окружного адміністративного суду міста Києва на іспит 17 квітня та 21 травня 2019 року була масовою (на іспит з’явились лише 7 та 3 суддів цього суду відповідно), причиною неявки більшості суддів була тимчасова непрацездатність незважаючи на те, що напередодні кожної дати іспиту більшість суддів цього суду були на робочих місцях.
З урахуванням оприлюднених у липні 2019 року НАБУ записів розмов із кабінету голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 масова неявка суддів цього суду на кваліфікаційне оцінювання 17 квітня та 21 травня 2019 року, зокрема і судді Добрівської Н.А., у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю цілком підставно створює у стороннього спостерігача і суспільства загалом враження узгодженості таких дій. Факти, наведені у висновку ГРД, щодо одночасних масових відпусток та тимчасової непрацездатності суддів Окружного адміністративного суду міста Києва викликають справедливі сумніви у випадковому збігу таких обставин.
Варто нагадати, що опублікування відповідних розмов викликало значний суспільний резонанс, який призвів до підписання звернення (електронної петиції) до Президента України з вимогою ліквідувати цей суд. Президент України, реагуючи на петицію, вніс до парламенту як невідкладний проєкт Закону «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва». Верховна Рада України 13 грудня 2022 року ухвалила Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Такі дії суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, як, зокрема, одночасне непроходження більшістю з них етапів кваліфікаційного оцінювання, що є обов’язковою законною вимогою підтвердження відповідності займаній посаді судді, в умовах домовленості та координації дій окремих суддів, призвели, з огляду на значний суспільний інтерес та негативну соціальну оцінку, до заподіяння істотної шкоди авторитету правосуддя, що мало наслідком ліквідацію суду, та негативних наслідків як для працівників суду, так і для суспільства.
Окремо слід звернути увагу і на обставини розгляду справ суддями Окружного адміністративного суду міста Києва за позовами третіх осіб до членів Комісії про визнання протиправними дій або бездіяльності суб’єктів призначення (обрання) членів Комісії, членів Вищої ради правосуддя та посадових осіб відповідних конкурсних комісій.
Зокрема, 12 лютого 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва було подано позов від імені ОСОБА_2 (представник позивача – адвокат ОСОБА_3) до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, треті особи – Рада адвокатів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання з 24 жовтня 2018 року протиправними дій члена Комісії ОСОБА_4 щодо здійснення ним повноважень, визнання відсутніми повноважень члена Комісії ОСОБА_4 з 24 жовтня 2018 року та зобов’язання ОСОБА_4 утриматись від здійснення повноважень члена Комісії (адміністративна справа № 640/2574/19). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 14 лютого 2019 року о 14:58:44 вказану справу № 640/2574/19 розподілено (передано) судді Добрівській Н.А.
Суддею Добрівською Н.А. 15 лютого 2019 року винесено ухвалу у справі № 640/2574/19, якою відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, треті особи – Рада адвокатів України, Вища кваліфікаційна комісія судів України, про визнання протиправними дій, визнання відсутності повноважень та зобов’язання утриматись від здійснення повноважень; визначено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 18 березня 2019 року о 13:40.
Комісією у пленарному складі критично оцінено пояснення судді Добрівської Н.А., що цю справу прийнято до провадження у визначені процесуальним законом строки, а також щодо необхідності її призначення до розгляду за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.
По-перше, суддя Добрівська Н.А. пояснила, що справа мала невеликий обсяг документів, які долучено до позову, тому не потребувала багато часу для їх вивчення, а зміст позову зводився до правильного визначення (тлумачення) застосування норм права. Такі справи нею призначалися в межах п’ятиденного строку. Це своєю чергою не узгоджується з поясненнями щодо неможливості розгляду цієї справи у визначені процесуальним законом строки (адміністративна справа № 640/2574/19 не була розглянута до грудня 2022 року та передана до новоутвореного Київського міського окружного адміністративного суду).
По-друге, варто вказати на мету організації подання таких позовів, які, зокрема, мали наслідком створення конфлікту інтересів між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва та членами Комісії на час кваліфікаційного оцінювання, та підконтрольність розгляду цих позовів керівництву Окружного адміністративного суду міста Києва.
Зокрема, за даними вебпорталу «Судова влада України» 13 лютого 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва подано позов ОСОБА_2 (представник позивача – адвокат ОСОБА_3) до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_7, треті особи – Голова Державної судової адміністрації України, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії (адміністративна справа № 640/2620/19). Вказану справу за результатами автоматизованого розподілу 14 лютого 2019 року о 16:50:25 розподілено (передано) судді-доповідачу Федорчуку А.Б.
Суддя Федорчук А.Б. 18 лютого 2019 року виніс ухвалу, якою відкрив провадження в адміністративній справі № 640/2620/19 та вирішив здійснювати розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням від 25 березня 2019 року у справі № 640/2620/19 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
ОСОБА_2 на вказане рішення подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року у справі № 640/2620/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_7, треті особи – Голова Державної судової адміністрації України, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії – задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року змінено в мотивувальній частині (у позові необхідно було відмовити з тих підстав, що у позивача на момент звернення до суду з позовом не існувало будь-яких правовідносин між ним та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, її членами у сфері реалізації ними наданих законом повноважень, як і доказів порушення його законних інтересів діями або бездіяльністю відповідачів).
У копіях матеріалів, наданих НАБУ, щодо кримінального провадження № НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року наявний протокол огляду від 07– 08 березня 2021 року (речей та документів, що містяться на матеріальних носіях інформації – розсекречених картах пам’яті (оригінали), на яких зафіксовано аудіоконтроль особи (голови суду ОСОБА_1) за період з 13 лютого 2019 року до 16 травня 2019 року), зокрема, із стенограмою обраної розмови за 25 березня 2019 року 12:57:13-13:01:03 (розмова між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9), під час якої обговорювалось рішення, прийняте суддею Федорчуком А.Б.:
ІНФОРМАЦІЯ_1
Спілкування судді Добрівської Н.А. з головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1, зафіксоване у матеріалах НАБУ, свідчить про обізнаність судді Добрівської Н.А. з деструктивними маніпулятивними процесами, ініційованими головою суду.
Стенограма обраної розмови за 20 лютого 2019 року 18:56:35-18:57:06 (ДОДАТКОВИЙ МІКРОФОН) (розмова між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1, Добрівською Н.А., ОСОБА_10):
ІНФОРМАЦІЯ_2
Контекст уривків записів, відображених у висновку ГРД, а також в інших протоколах огляду, що містяться в матеріалах кримінального провадження, свідчить, що такі розмови відбувались за участі судді Добрівської Н.А., і вона обізнана як щодо блокування кваліфікаційного оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, так і блокування роботи Комісії загалом.
Приймаючи присягу, зміст якої визначений статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
У преамбулі Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (у редакції, чинній у період виконання суддею своїх повноважень), закріплено, що судді України, усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (статті 1, 3 Кодексу суддівської етики).
Стаття 19 Кодексу суддівської етики встановлює, що суддя повинен враховувати, що соціальні взаємовідносини чи будь-які інші стосунки та втручання з боку органів державної влади не мають впливати на поведінку судді.
Після затвердження XX черговим з’їздом суддів України змін до Кодексу суддівської етики у редакції від 18 вересня 2024 року зазначені вище статті не зазнали суттєвих змін у частині наведених положень, які спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов’язаних зі статусом судді.
Відповідно до преамбули Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), довіра до судової системи, а також до авторитету судової системи, зокрема в питаннях моралі та чесності судових органів, посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Відповідно до принципу об’єктивності Другого показника Бангалорських принципів об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Бангалорських принципів (Третій показник. Чесність та непідкупність) суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.
Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень (пункт 4.9 Бангалорських принципів).
Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав і свобод особи.
Зазначене вище свідчить про те, що суддя Добрівська Н.А. допустила порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Водночас, Комісією у пленарному складі підтримано висновки колегії, викладені в рішенні від 11 лютого 2026 року № 14/ко-26, щодо відсутності чітких та переконливих доказів на підтвердження обставин щодо невідповідності вартості задекларованої нерухомості, придбаної батьком судді у 2019 році.
Одним із показників, за якими оцінюється (встановлюється) відповідність судді критерію професійної етики, є дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя (пункт 8.4 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання). Відповідно до пункту 5.2 цього Положення критерій професійної етики оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам професійної етики.
За результатами перевірки обставин, викладених у висновку ГРД, взявши до уваги надані суддею Добрівською Н.А. пояснення, дослідивши матеріали суддівського досьє та інші матеріали, отримані під час проведення кваліфікаційного оцінювання судді, Комісія у пленарному складі встановила факти, які можуть свідчити про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А. критерію професійної етики за показником «дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя».
Результати голосування Комісією у пленарному складі.
Згідно з частиною першою статті 88 Закону якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Абзацами другим та третім пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Під час ухвалення рішення за пропозицію про визнання судді такою, що відповідає займаній посаді, проголосували п’ять членів Комісії (Людмила ВОЛКОВА, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ, Галина ШЕВЧУК), десять членів Комісії проголосували проти визнання судді такою, що відповідає займаній посаді (Андрій ПАСІЧНИК, Михайло БОГОНІС, Віталій ГАЦЕЛЮК, Ярослав ДУХ, Олег КОЛІУШ, Руслан МЕЛЬНИК, Олексій ОМЕЛЬЯН, Роман САБОДАШ, Руслан СИДОРОВИЧ, Сергій ЧУМАК), що є підставою для ухвалення рішення про невідповідність судді Добрівської Н.А. займаній посаді.
Керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
1. Визнати суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівську Наталію Анатоліївну такою, що не відповідає займаній посаді.
2. Внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Наталії Анатоліївни із займаної посади.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
