Вища кваліфікаційна комісія судців України у складі дисциплінарної палати:
головуючого ˗ Патрюка М.В. - доповідача,
членів Комісії: Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Устименко В.Є.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Бандури Івана Степановича за зверненнями Смолянікова А.П.,
встановила:
У червні 2015 року на адресу Комісії надійшло звернення Смолянікова А.П. щодо поведінки судді Святошинського районного суду міста Києва Бандури І.С.
У зверненні заявник зазначив, що під час розгляду кримінального провадження, в якому ОСОБА_1 мав статус потерпілого, суддя не врахував висновку судово-медичної експертизи № 1612/е від 22 жовтня 2014 року та довідок погіршення стану здоров’я внаслідок дій обвинуваченого. Суддя під час засідань говорив дуже тихо та нерозбірливо. Під час допиту його матері-свідка ОСОБА_2 суддя грубо переривав її виступ вимагаючи говорити коротко та основне.
Суддя Бандура І.С. залишив поза увагою, неправдиві свідчення ОСОБА_3 та постановив судове рішення про звільнення від кримінальної відповідальності за повної відсутності безпосередніх та об’єктивних доказів.
З урахуванням викладених обставин, заявник просить Комісію притягнути суддю Святошинського районного суду міста Києва Бандуру І.С. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні фактів та обставин.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Бандури І.С. необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що у провадженні судді Святошинського районного суду міста Києва Бандури І.С. перебувало кримінальне провадження НОМЕР_1 за обвинуваченням ОСОБА_4 згідно з частиною 1 статті 125 КК України.
Зазначене кримінальне провадження надійшло до Святошинського районного суду міста Києва 30 березня 2015 року та розглянуто 11 червня 2015 року.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2015 року клопотання захисника ОСОБА_4 — адвоката Тімашова А.С., про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за частиною 1 статті 125 КК України задоволено.
ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125 КК України на підставі статті 47 КК України з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «МОНАРХ ЕІРКРАФТ ЕНДЖІНІРІНГ УКРАЇНА» за клопотанням колективу ТОВ «МОНАРХ ЕІРКРАФТ ЕНДЖІНІРІНГ УКРАЇНА» за умови, що ОСОБА_4 протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною 1 статті 125 КК України закрито.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2015 року залишено без зміни, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 без задоволення.
У письмових поясненнях суддя Бандура І.С. зазначив, що письмові докази було досліджено в судовому засіданні та оцінено щодо їх допустимості та належності у нарадчій кімнаті при винесенні судового рішення, про що вказано в ухвалі суду від 11 червня 2015 року.
Технічна фіксація усіх судових засідань в даному кримінальному провадженні проводилась за допомогою технічного комплексу «Камертон», який включає мікрофони.
Письмова форма ухвали про долучення клопотання, письмових доказів до матеріалів кримінального провадження не є обов'язковою умовою для їх долучення до матеріалів кримінального провадження. Вказане кореспондується та ґрунтується на нормах КПК України.
Щодо допиту свідка ОСОБА_2 то їй було роз'яснено права та обов'язки згідно КПК України, її показання враховувались, їй задавались запитання, зокрема і стороною захисту з урахуванням статті 95 КПК України.
Про умисел або відсутність умислу свідка ОСОБА_3 говорити тихо під час допиту у зв'язку з тим, що їй відомо про ІНФОРМАЦІЯ_1 потерпілого ОСОБА_1, є обставиною, яку неможливо перевірити. Суб'єктивну думку будь-якого учасника судового провадження така обставина (давання показань «дуже тихо») не може вплинути на їхню правдивість або неправдивість, а також не обмежує будь-кого з учасників судового провадження задавати уточнюючі, додаткові запитання до особи, яка допитується та не обмежує учасників судового провадження заявляти клопотання про повторний допит з певних причин будь-кого з учасників судового провадження чи ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, отримання технічного запису судового засідання.
В свою чергу ОСОБА_1 таким правом скористався, він ознайомлювався з матеріалами кримінального провадження, і отримував технічний запис судових засідань даного кримінального провадження.
Стосовно того, що свідок ОСОБА_3, на думку Смолянікова А.П., давав неправдиві показання, то дана обставина є суб'єктивним твердженням, і кримінальним процесуальним законом визначено порядок подання повідомлень (відомостей) про вчинення злочинів, кримінальних правопорушень. Зі скарги Смолянікова А.П. не випливає, що він в порядку, передбаченому законом, звертався до правоохоронних органів з відомостями про те, що свідок ОСОБА_3 могла дати неправдиві показання.
З прослуханого технічного запису судового засідання у зазначеному кримінальному провадженні не встановлено, що під час судового розгляду суддя допускав порушення правил суддівської етики.
Також доводи Смолянікова А.П. у зверненні стосуються процесуальних дій судді під час розгляду кримінального провадження.
Процесуальні дії судді щодо судового розгляду справ та прийняття у них рішень належить до сфери правосуддя і перевіряються лише в порядку, передбаченому статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Із встановленого вбачається, що ОСОБА_1 скористався правом апеляційного та касаційного оскарження судового рішення першої інстанції.
З ухвали Апеляційного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року вбачається, що рішення суду першої інстанції ухвалено без порушень вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення, і підстав для його скасування не встановлено, навіть з урахуванням всіх наведених в апеляційній скарзі доводів.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оскільки в діях судді Бандури І.С. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Керуючись статтями 92-95, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Бандури Івана Степановича за зверненнями Смолянікова А.П.
Члени Комісії: А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
