Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого ‑ Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Устименко В.Є., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Коробенка Сергія Віталійовича за зверненням представника ПАТ "ОМЕГА БАНК" Гладишенка М.І.,
встановила:
У червні 2014 року на адресу Комісії надійшло звернення представника ПАТ "ОМЕГА БАНК" Гладишенка М.І. щодо поведінки судді Солом’янського районного суду міста Києва Коробенка С.В., наслідком якої може бути притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Заявник зазначає, що суддею Коробенком С.В. 20 грудня 2012 року ухвалено рішення у справі № 2609/28007/12, яким задоволено позов Компанії "Ефенес Пропертіз Лімітед" до ОСОБА_1 про визнання довіреності недійсною. Під час розгляду цієї справи суддя Коробенко С.В. порушив вимоги частини 2 статті 35 Цивільного процесуального кодексу України та не залучив до участі у справі ПАТ "Сведобанк" (з 15 травня 2013 року змінено найменування на ПАТ "ОМЕГА БАНК") і Дочірнє підприємство "Дайленко", на права та обов’язки яких могло вплинути судове рішення. Зазначені порушення призвели до настання негативних наслідків для ПАТ "ОМЕГА БАНК", яке не може звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить Компанії "Ефенес Пропертіз Лімітед", оскільки остання подала позов до Шевченківського районного суду міста Києва про визнання недійсним договору іпотеки, посилаючись на рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2012 року у справі № 2609/28007/12. Крім того, заявник вказує на порушення вимог Закону України "Про доступ до судових рішень", оскільки вказане рішення Солом’янського районного суду міста Києва відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням викладених обставин заявник просить реагування Комісії в межах компетенції щодо викладених фактів допущення суддею Коробенком С.В. порушень норм процесуального права.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" (далі - Закон), яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності Законом, здійснюються відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Ураховуючи наведене, дисциплінарне провадження за даним зверненням здійснюється за Законом України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції 2010 року.
Відповідно до статті 86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні фактів та обставин.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані під час перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Коробенка С.В. необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що у провадженні судді Солом’янського районного суду міста Києва Коробенка С.В. перебувала справа № 2609/28007/12 за позовною заявою Компанії "Ефенес Пропертіз Лімітед" ("Efenes Properties Limited", Республіка Кіпр) до ОСОБА_1 про визнання недійсною виданої позивачем на ім’я відповідача довіреності від 07 липня 2008 року.
Під час розгляду цієї справи у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та вказав на те, що відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від імені нерезидента на підставі довіреності в Україні може діяти лише та особа, з якою нерезидент уклав у простій письмовій формі відповідний договір доручення. Відсутність письмового договору доручення свідчить про безпідставність виданої довіреності, що повинно мати наслідком визнання її недійсною. На підставі оспорюваної довіреності ОСОБА_1 всупереч волі та інтересам компанії 30 липня 2008 року укладено іпотечний договір із ЗАТ "Сведбанк-Інвест", відповідно до якого на позивача покладено зобов’язання майнового поручителя за кредитом, отриманим Дочірнім підприємством "Дайленко".
Рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2012 року у справі № 2609/28007/12 позов задоволено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 02 липня 2014 року апеляційну скаргу представника ПАТ "ОМЕГА БАНК" задоволено, зазначене рішення Солом’янського районного суду міста Києва скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що довіреність видана відповідачу безпідставно, зокрема без попереднього укладення з ним договору доручення, як того вимагає спеціальне законодавство України. До вимог, додержання яких є обов’язковим для чинності правочину, належить і волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Судом встановлено, що 07 липня 2008 року від імені Компанії "Ефенес Пропертіз Лімітед" на ім’я ОСОБА_1 була видана довіреність, якою останнього згідно з пунктом 4 уповноважили підписувати угоди, включаючи щодо спільних підприємств з будь-якою юридичною чи фізичною особою стосовно будь- якої діяльності, яку товариство може вести згідно зі своїм меморандумом та статутом з будь-якою особою чи компанією на таких умовах, які доручена особа вважатиме за потрібне; та згідно з пунктом 11 уповноважили готувати, підписувати, укладати та передавати і виконувати будь-які документи, акти та речі, які доручена особа на свій повний розсуд вважатиме бажаним чи доцільним для виконання будь-яких цілей чи актів.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 1003 Цивільного кодексу України встановлює, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені норми матеріального права. Як наслідок, дійшов необґрунтованого висновку про те, що при укладенні та виконанні доручення було порушено чинне законодавство, зокрема частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України та положення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
У своїх поясненнях суддя Коробенко С.В. зазначив, що предметом розгляду справи № 2609/28007/12 було визнання недійсною довіреності, тобто правочину, сторонами якого є лише довіритель та повірений. Визнання недійсною оспорюваної довіреності жодним чином не впливає на виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків ПАТ "Сведбанк" (ПАТ "ОМЕГА БАНК"). Визнання недійсною довіреності не має обов’язковим наслідком визнання недійсними договорів, укладених від імені особи, діючої на підставі такої довіреності. Таким чином, залучення до участі у справі про визнання недійсною довіреності усіх контрагентів за договорами, укладеними з використанням оспорюваної довіреності, є недоцільним. Посилання скаржника на порушення норм Закону України "Про доступ до судових рішень" спростовується наявністю в системі електронного діловодства "Д-3" відмітки про направлення рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Витягом з автоматизованої системи документообігу суду підтверджується, що рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2012 року у справі № 2609/28007/12 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 14 січня 2013 року.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Оскарживши рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2012 року у справі № 2609/28007/12, ПАТ "ОМЕГА БАНК" реалізувало своє право на оскарження судового рішення суду першої інстанції.
Умисного порушення суддею Коробенком С.В. норм права чи неналежного його ставлення до службових обов’язків судом апеляційної інстанції не встановлено.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Оскільки в діях судді Коробенка С.В. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Коробенка Сергія Віталійовича за зверненням представника ПАТ "ОМЕГА БАНК" Гладишенка М.І.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
