Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого - Устименко В.Є.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Прилипка С.М. - доповідача,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Бичковського Євгена Леонідовича за зверненням Пінчука Е.Г.,
встановила:
У липні 2015 року до Комісії надійшло звернення Пінчука Е.Г. щодо дій судді Овідіопольського районного суду Одеської області Бичковського Є.Л., пов’язаних з істотними порушеннями норм процесуального права при здійсненні правосуддя.
Заявником вказується, що суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Бичковським Є.Л. під час розгляду справи № 509/4670/14-к істотно порушено норми процесуального права, які стали підставами для скасування вироку судом апеляційної інстанції, а саме проведено розгляд кримінального провадження та ухвалено вирок без належного повідомлення потерпілого.
Також вказується, що розгляд справи тривав більше року, чим створено незручності для обвинуваченого, який проживає в іншій області.
Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом дисциплінарної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Прилипком С.М. проведено перевірку викладених у зверненні даних.
Розглянувши висновок члена дисциплінарної палати та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, дисциплінарна палата дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Бичковського Є.Л. необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що 16 жовтня 2014 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Автоматизованою системою документообігу суду матеріали кримінального провадження розподілено у провадження судді Бичковського Є.Л.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2014 року призначено підготовче судове засідання на 27 жовтня 2014 року.
Із письмових пояснень судді вбачається, що 27 жовтня 2014 року проведено підготовче судове засідання та призначено розгляд кримінального провадження на 02 грудня 2014 року. Причини відсутності у матеріалах справи ухвали про призначення кримінального провадження до судового розгляду встановити неможливо через звільнення помічника судді Аулової О.Г., яка також виконувала обов’язки секретаря судового засідання.
02 грудня 2014 року судове засідання відкладено через перебування обвинуваченого ОСОБА_1 на лікарняному.
17 грудня 2014 року розпочато судовий розгляд кримінального провадження, оголошено обвинувальний акт та визначено порядок дослідження доказів.
15 січня 2015 року розглянуто клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про зняття арешту, у задоволенні якого відмовлено.
02 лютого 2015 року судове засідання відкладено через перебування обвинуваченого ОСОБА_1 на лікарняному.
17 лютого 2015 року судове засідання відкладено внаслідок неявки свідка. Підтвердження належного повідомлення свідка про виклик до суду прокуратурою не надано.
17 березня 2015 року судове засідання відкладено у зв’язку з неявкою свідка. Підтвердження належного повідомлення свідка про виклик до суду прокуратурою не надано.
01 квітня 2015 року судове засідання відкладено у зв’язку з неявкою свідка. Підтвердження належного повідомлення свідка про виклик до суду прокуратурою не надано.
07 квітня 2015 року у судовому засіданні досліджено письмові докази у справі.
14 квітня 2015 року у судовому засіданні допитано обвинувачених та проведено судові дебати.
15 квітня 2015 року постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності та проголошено вирок суду.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 червня 2015 року вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 квітня 2015 року скасовано та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Підставами скасування вироку суду стало те, що судом проведено розгляд кримінального провадження без участі потерпілого та відсутності в матеріалах справи даних про його сповіщення.
Із письмових пояснень судді вбачається, що відповідно до вимог КПК України суд поклав обов’язок із забезпечення явки свідків обвинувачення на прокурора. Однак свідки обвинувачення в судові засідання для допиту не прибули, а прокурором не надано підтверджень на належне виконання покладених на нього обов’язків.
Ці обставини неодноразово були причинами для відкладення слухання кримінального провадження.
Надані пояснення судді повністю підтверджуються надісланими до Комісії матеріалами, а тому за своїм змістом є логічними та послідовними і не дають підстав вважати, що вони подані з метою уникнення відповідальності, у зв’язку з чим не можуть бути відхилені чи залишені поза увагою.
Матеріалами перевірки підтверджено належне виконання суддею Бичковським Є.Л. своїх посадових обов’язків, оскільки ним вживались усі необхідні заходи для повного, всебічного та швидкого розгляду кримінального провадження.
Також слід зазначити, що інтервал оголошених перерв у судових засіданнях є невеликим, а судові засідання призначались регулярно.
Безпідставних відкладень судових засідань за результатами проведеної перевірки не встановлено.
Стосовно доводів звернення щодо істотного порушення норм процесуального права суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Бичковським Є.Л. норм процесуального права, які були встановлені судом апеляційної інстанції, то вони також не можуть бути взяті до уваги, виходячи з такого.
Із письмових пояснень судді вбачається, що за весь час судового розгляду будь-яких показань свідків, речових доказів, висновків експертиз, інших документів чи протоколів процесуальних дій, які б судом можливо було визнати як докази на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 198 КК України, прокурор в судовому засіданні не надав.
Суддею також пояснено, що потерпілий ОСОБА_3 проживає у місті Луганську, а тому зв’язатися з ним було неможливо через проведення на сході України антитерористичної операції. За повідомленням прокурора Нечипоренко О.А., вона та слідчий неодноразово намагалися зв’язатися з потерпілим мобільним телефоном, але це виявилось неможливим. У останній телефонній розмові зі слідчим, ще до направлення обвинувального акта до суду, потерпілий ОСОБА_3 заявляв, що він перебуває на території Росії, не вірить в українське правосуддя та не має можливості приїхати до Одеської області.
Також суддею звернуто увагу, що відповідно до листа поштамту - ЦПЗ № 1 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», від 22 липня 2014 року № 07-13/912 призупинено приймання та пересилання поштових відправлень до міста Луганськ.
Таким чином, через неможливість спростування виправдувальних показань обвинуваченого ОСОБА_2 будь-якими належними та допустимими доказами, суд відповідно до статті 62 Конституції України оцінив їх на користь обвинуваченого ОСОБА_2 і дійшов висновку про недоведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого статтею 198 КК України.
Надані пояснення судді повністю підтверджуються надісланими до Комісії матеріалами, а тому за своїм змістом є логічними та послідовними і не дають підстав вважати, що вони подані з метою уникнення відповідальності, у зв’язку з чим не можуть бути відхилені чи залишені поза увагою.
Відповідно до частини другої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Як вбачається з положення пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.
Згідно зі статтею 66 Рекомендацій СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
Інших відомостей про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, що відповідно до частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді, у поданому зверненні не зазначено.
Таким чином, оскільки в діях судді Бичковського Є.Л. не встановлено ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Доповідач відповідно до вимог частини першої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не бере участі у прийнятті рішення, а тому не підписує його.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 92-96, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати,
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Бичковського Євгена Леонідовича за зверненням Пінчука Е.Г.
Рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
