X

Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду міста Одеси Петренка Володимира Сергійовича за зверненням ТОВ «Лазурне узбережжя» та Деслотова В.О

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
12.01.2016
37/дп-16
Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду міста Одеси Петренка Володимира Сергійовича за зверненням ТОВ «Лазурне узбережжя» та Деслотова В.О

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:

головуючого − Патрюка М.В.,

членів Комісії: Бутенка В.І., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,

розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду міста Одеси Петренка Володимира Сергійовича за зверненням ТОВ «Лазурне узбережжя» та Деслотова В.О.,

встановила:

У жовтні 2014 року та серпні 2015 року на адресу Комісії надійшли звернення ТОВ «Лазурне узбережжя» та Деслотова В.О. стосовно поведінки судді Київського районного суду міста Одеси Петренка Володимира Сергійовича.

Заявник, вважає, що суддею Київського районного суду міста Одеси Петренком B.C. було порушено норми процесуального права, зокрема правила підсудності чи підвідомчості, необгрунтовано вжито заходи забезпечення позову під час розгляду цивільної справи № 520/2644/14-ц, провадження № 2/520/3595/1 за позовом Деслотова В.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя», Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про скасування розпорядження, дозволу рішень та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

На думку Деслотова В.О., під час розгляду цієї цивільної справи суддею Петренком В.В. неодноразово порушувались вимоги Цивільного процесуального кодексу України, зокрема суддя безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про витребування доказів, заявник не погоджується з ухваленим суддею 28 липня 2015 року рішенням.

У зверненні зазначено, що вказана справа повинна розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Позивачем Деслотовим В.О. у позовній заяві зазначено вимоги про скасування розпорядження Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, визнання недійсним дозволу від 22 березня 2005 року № 156/05 на виконання будівельних робіт, скасування рішення комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 27 серпня 2008 року, визнання недійсним та скасування рішення про реєстрацію декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя». Зазначені акти та рішення відповідно до статей 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають оскарженню у порядку адміністративного судочинства України, а тому не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції.

Крім того, до Комісії звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя», яке є відповідачем у цій справі, зі скаргою на дії судді Петренка B.C.

У зверненні Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя» зазначено, що 29 квітня 2014 року під час розгляду зазначеної цивільної справи суддею Петренком B.C. було постановлено ухвалу, якою за заявою представника позивача було забезпечено позов, а саме накладено арешт на житловий будинок з мансардою та паркінгом, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя» здійснювати відчуження у будь-який спосіб житлового будинку з мансардою та паркінгом, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя» здійснювати відчуження у будь-який спосіб квартир, які знаходяться у житловому будинку з мансардою та паркінгом, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Як вказується у зверненні ТОВ «Лазурне узбережжя» суддею Петренком В.В. неодноразово порушувались вимоги ЦПК України, що призвело до втручання судді у господарську діяльність товариства.

З урахуванням викладених обставин заявники просять Комісію притягнути суддю Київського районного суду міста Одеси Петренка Володимира Сергійовича до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року) членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних.

Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Петренка B.C. необхідно відмовити з таких підстав.

28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон), яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

Ураховуючи наведене, дисциплінарне провадження за даною скаргою здійснюється за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року).

Перевіркою встановлено, що у провадженні судді Київського районного суду міста Одеси Петренка B.C. перебуває цивільна справа № 520/2644/14-ц, провадження № 2/520/3595/1 за позовом Деслотова В.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя», Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про скасування розпорядження, дозволу рішень та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В інформації, наданій Комісії суддею Петренком B.C., яка узгоджується з матеріалами справи, вбачається, що 13 березня 2014 року Деслотов В.О звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя» Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Державної архітектурно - будівельної інспекції України, комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про скасування розпорядження, дозволу рішень та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою від 17 березня 2014 року позов Деслотова В.О. залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою від 04 квітня 2014 року після усунення недоліків позовної заяви провадження у справі відкрито та призначено судове засідання на 16 травня 2014 року.

Одночасно із позовною заявою позивачем було надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на п'ятиповерховий житловий будинок з мансардою та підземним паркінгом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя» здійснювати продаж квартир в ньому будинку до вирішення справи по суті.

В обґрунтування наданої заяви позивач посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення судом позовної заяви, оскільки позов заявлено про здійснення перебудови, внаслідок якої може зменшитися кількість квартир у будинку, а на цей час відповідач − ТОВ «Лазурне узбережжя», здійснює пошук покупців на усі квартири будинку та вчиняє дії, спрямовані на їх продаж.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 04 квітня 2014 року у задоволенні заяви позивача Деслотова В.О. про забезпечення позову відмовлено.

Підставою відмови у задоволенні заяви стала відсутність доказів підтвердження того, що п'ятиповерховий житловий будинок з мансардою та підземним паркінгом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на який позивач просить накласти арешт, належить на праві власності відповідачу - ТОВ «Лазурне узбережжя», а також не надано доказів того, що ТОВ «Лазурне узбережжя» здійснює продаж квартир у зазначеному житловому будинку.

28 квітня 2014 року позивач Деслотов В.О. повторно звернувся до суду із аналогічною заявою про забезпечення позову, додавши до неї докази здійснення відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя» продажу квартир у спірному будинку.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 29 квітня 2014 року заяву Деслотова В.О. було задоволено, накладено арешт на житловий будинок з мансардою та паркінгом, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя» здійснювати
відчуження у будь-який спосіб квартир у житловому будинку з мансардою та паркінгом. який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 1 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В ухвалі від 28 квітня 2014 року зазначено, що здійснення відповідачем до вирішення спору по суті справи продажу квартир у будинку третім особам може унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог Деслотова В.О.

З цих же підстав відповідачу 16 травня 2014 року було відмовлено у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції посилався на роз’яснення пункту 4 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 про те, що суд розглядаючи заяву про забезпечення позову має пересвідчитися, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01 липня 2014 року ухвала Київського районного суду міста Одеси від 29 квітня 2014 року скасована, у задоволенні заяви Деслотова В.О. про забезпечення позову відмовлено.

Апеляційним судом визнано, що суд першої інстанції невірно тлумачив вимоги процесуального закону і роз’яснення Постанови Пленуму Верховного суду. Істотних порушень вимог цивільного процесуального закону під час апеляційного перегляду справи не встановлено.

Апеляційним судом надано оцінку доказам у справі та враховано, що ТОВ «Лазурне узбережжя» здійснює свою діяльність щодо будівництва будинку при наявності повного пакету дозвільних документів для будівництва об’єкта, тому забезпечення позову у спосіб, зазначений судом першої інстанції перешкоджає господарській діяльності.

Стосовно порушення правил підсудності чи підвідомчості, то, як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження сторонами у справі не оскаржувалась.

Крім того, право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист цих прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкоду здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном, а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, зокрема й від власника майна відповідно до положень глави 29 Цивільного кодексу України, тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 Цивільного процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень). Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19
Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-
IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У зв'язку із цим, такі спори за участю фізичних осіб розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Стосовно розгляду зазначеної справи саме суддею Петренком B.C., то у провадженні Київського районного суду м. Одеси з 2011 року перебувало 11 справ за участю ТОВ «Лазурне узбережжя», які розглядалися і іншими суддями Київського районного суду міста Одеси, а саме: Маломуж А.І.. Васильків О.В., Куриленко О.М., Прохоровим П.А. та Салтан Л.В.

До Комісії зі скаргами на дії судді Петренка B.C. під час розгляду вказаної цивільної справи звернулись як позивач у справі − Деслотов В.О., так і відповідач - ТОВ «Лазурне узбережжя», однак під час перевірки не встановлено істотних порушень вимог процесуального закону, які у розумінні частини 1 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року) можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді, доводи скарги зводяться до оскарження процесуальних дій та рішень судді, що може бути перевірено тільки судами апеляційних та касаційних інстанцій.

Відповідно до частини 2 статті Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року) скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України з урахуванням повноважень, покладених на неї Конституцією України та Законами України, не вправі втручатися у хід розгляду справ та надавати оцінку процесуальним діям судді щодо тлумачення норм права, доказам у справі, а також судовим рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду, оскільки такі повноваження належать виключно судам апеляційних та касаційних інстанцій.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року).

Оскільки в діях судді Київського районного суду міста Одеси Петренка Володимира Сергійовича не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 2010 року), підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.

Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року), Комісія

вирішила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду міста Одеси Петренка Володимира Сергійовича за зверненням ТОВ «Лазурне узбережжя» та Деслотова В.О.

Головуючий                                                                                   М.В. Патрюк

Члени Комісії:                                                                               В.І. Бутенко

                                                                                                          П.С. Луцюк

                                                                                                          М.А. Макарчук

                                                                                                          М.І. Мішин

                                                                                                          С.М. Прилипко

                                                                                                          В.Є. Устименко

                                                                                                          Т.С. Шилова

                                                                                                          С.О. Щотка