Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого - Тітова Ю.Г.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Мішина М.І., Прилипка С.М., Устименко В.Є., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бондаря Володимира Миколайовича за зверненням директора благодійного фонду "Ізіда" Косцьов’ята В.К.,
встановила:
У серпні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло звернення. директора благодійного фонду "Ізіда" Косцьов’ята В.К.
У зверненні його автор дає свою оцінку процесуальним діям судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бондаря В.М. щодо розгляду ним скарги ОСОБА_1 у справі № 159/4525/14-к на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про визнання особи потерпілим. Заявник вважає, що суддею Бондарем В.М. створювалися йому перешкоди доступу до правосуддя, оскільки не усунено порушення, які допускалися слідчим, винесено незаконне судове рішення - ухвалу суду від 23 липня 2012 року за наслідками судового розгляду скарги ОСОБА_1. Зазначає, що суддя не усунув порушення вимог кримінального процесуального закону, на які посилався у своїй скарзі ОСОБА_1, щодо здійснення допиту слідчою Чурак О.В. неповнолітнього ОСОБА_2 за відсутності заявника як законного представника. Також, на думку заявника, суддею порушено вимоги процесуального закону стосовно розгляду скарги за участі слідчої Чурак О.В., а також судового розпорядника. При цьому, заявник порушує питання про скасування вказаного судового рішення, наводячи у своїй скарзі доводи стосовно іншого судового рішення, яке ухвалено суддею Бондарем В.М. щодо розгляду скарги іншої особи, яке було скасовано апеляційною інстанцією. На підставі викладених доводів, заявник порушує питання перед Комісією про дисциплінарну відповідальність судді
28.03.2015 набрав чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд", яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II цього закону (Прикінцеві та перехідні положення), заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного провадження.
Враховуючи наведене, дисциплінарне провадження за даною скаргою здійснюється за Законом України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції 2010 року.
Відповідно до статті 86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні фактів та обставин.
Розглянувши зібрані у процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Бондаря В.М. необхідно відмовити, з таких підстав.
Установлено, що до провадження судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бондаря В.М. 22 липня 2014 року надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про визнання особи потерпілим.
З огляду матеріалів провадження за зверненням, суть скарги ОСОБА_1 до суду зводиться до того, що під час допиту слідчим його неповнолітнього сина ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 164 КК України, грубо порушено права його неповнолітнього сина ОСОБА_2, ___ року народження, оскільки неповнолітній допитувався у присутності особи, що не є близьким родичем, у відсутності посадових осіб у справах дітей. У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив, що він як законний представник неповнолітнього мав бути присутнім під час допиту сина.
Під час судового розгляду встановлено, що на досудовому слідстві, слідчою Чурак О.В. у кримінальному провадженні по факту використання підробленого документу ОСОБА_1 та його ухилення від сплати аліментів, було допитано неповнолітнього ОСОБА_2, ___ року народження, який є сином підозрюваного ОСОБА_1. Допит проводився слідчою Чурак О.В. у присутності педагога та баби неповнолітнього. Вказаним особам та неповнолітньому були роз’яснено їх права та обов’язки. Судом при розгляді скарги ОСОБА_1 визнано, що слідчою Чурак О.В. було дотримано вимоги кримінального процесуального закону, зокрема ст. 226 КПК України. Доводи скарги ОСОБА_1, що адресована суду, про порушення слідчим Чурак О.В. його прав як законного представника неповнолітнього у зв’язку з допитом його неповнолітнього сина за відсутності ОСОБА_1 спростовано судом. Як з'ясовано перевіркою, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення саме стосовно свого неповнолітнього сина, а отже він не може виступати у цій справі в якості законного представника сина. У судовому рішенні зазначено, що чинним законодавством не встановлено заборони на участь при допиті неповнолітнього свідка родичів, які не є близькими, тому участь при допиті неповнолітнього свідка ОСОБА_2 педагога ОСОБА_3 та родички ОСОБА_4 не суперечить положенням чинного кримінального процесуального законодавства. Суд також зазначив, що кримінальним процесуальним законом не передбачено обов’язкової участі представника служби у справах дітей при допиті неповнолітнього.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 за станом на 23.07.2014 органами досудового розслідування підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 164, частиною 4 статті 358 КК України. На час його звернення зі скаргою до суду досудове розслідування закінчилося та матеріали кримінального провадження було надано ОСОБА_1 для ознайомлення.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бондаря В.М. від 23 липня 2014 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Щодо інших доводів звернення ОСОБА_1, зокрема відсутності в судовому засіданні судового розпорядника, то згідно положень частини 1 статті 74 КПК України участь судового розпорядника у кримінальному провадженні не є обов’язковою, а тому під час розгляду скарги ОСОБА_1 він не залучався. Судовий розгляд скарги здійснювався у відповідності до вимог статті 306 КПК України за участю особи, яка подала скаргу, та прокурора.
З письмових пояснень судді Бондаря В.М. убачається, що заявник Косцьов’ят В.К. не є учасником судового розгляду скарги ОСОБА_1, та не був присутнім у залі судового засідання. Комісії надано копію витягу з реєстру юридичних осіб, з якого убачається, що Косцьов’ят В.К. не є директором благодійного фонду "Ізіда", як він про це вказує у скарзі до Комісії.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє виключно в межах повноважень, визначених ст. 91 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", не є органом правосуддя і не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням у справі, оскільки такі повноваження належать виключно судам вищих судових інстанцій.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Оскільки в діях судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бондаря В.М., не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції 2010 року, Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бондаря Володимира Миколайовича за зверненням директора благодійного фонду "Ізіда" Косцьов’ята В.К.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
С.О. Щотка
