Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Мішина М.І., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Слободяна Валерія Степановича за скаргою Адамкової Н.В.,
встановила:
У березні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) надійшла скарга Адамкової Н.В., в якій вона вказує на те, що суддя Слободян B.C., який розглядав справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, не повідомив її, як потерпілу, про день судового розгляду, справу розглянув за її відсутності, внаслідок чого прийняв постанову, якою обрав надто м’який вид стягнення для ОСОБА_1.
Тож, з огляду на зазначене, просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 Розділу II цього Закону «Прикінцеві та перехідні положення», розгляд заяв і скарг поданих, а дисциплінарних проваджень щодо суддів розпочатих до набрання ним чинності здійснюється відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон).
Відповідно до статті 86 Закону, членом Комісії Весельською Т.Ф. проведено перевірку викладених у скаргах даних та обставин.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідь члена Комісії, проаналізувавши її висновок, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Слободяна B.C. необхідно відмовити з таких підстав.
Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Слободяна B.C. від 8 серпня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП України), (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та накладено на нього 400 гривень штрафу (справа № 686/15663/13-п).
Адамкова Н.В. зазначає, що її, як потерпілу, ІНФОРМАЦІЯ_1, не було повідомлено про судове засідання, в якому розглядалася ця справа. Вказує на те, що у зв’язку з цим її було позбавлено можливості надати додаткові докази вини ОСОБА_1, внаслідок чого суддя обрав йому надто м’який вид адміністративного стягнення.
Перевіркою встановлено, що 26 травня 2013 року у місті Хмельницькому відбулося зіткнення автомобілів марок «DAEWOO Lanos» та «BMW». За кермом першого був ОСОБА_1, за кермом другого ОСОБА_2, пасажири Адамкова Н.В. та ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2.
За даним фактом було розпочато досудове розслідування, однак постановою від 18 липня 2013 року кримінальне провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (оскільки згідно цієї статті кримінальна відповідальність настає у разі отримання потерпілим тілесних ушкоджень щонайменше середнього ступеня тяжкості).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ2 №382335, складеному 22 липня 2013 року, визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення в суді відбудеться 8 серпня 2013 року, з чим ОСОБА_1 ознайомлено під його особистий підпис. Разом з тим, будь-яких даних щодо потерпілих у цьому протоколі не зазначено.
Зі змісту протоколу судового засідання, що відбулося 8 серпня 2013 року, вбачається, що розгляд справи розпочато за відсутності потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, Адамкової Н.В., проти чого ОСОБА_1 не заперечував. Після закінчення його допиту та дослідження матеріалів справи суддя повторно поставив запитання щодо можливості завершити її розгляд за відсутності потерпілих, проти чого ОСОБА_1 не заперечив та зазначив, що повністю визнає свою вину, розкаюється в тому, що скоїв. Просив не застосовувати до нього вид адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, оскільки автомобіль є його єдиним джерелом доходу, до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху притягається вперше.
Суддя Слободян B.C. у своїх поясненнях вказує на те, що вважав за можливе розглядати справу за відсутності потерпілих, по-перше, тому, що пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджувались із показаннями потерпілих та іншими матеріалами справи, по-друге, у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, визначеного частиною четвертою статті 38 КпАП України (місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження). Також зазначив, що чинний КпАП України допускає можливість розгляду даної категорії справ як у відсутності потерпілого, так і у відсутності правопорушника (статті 268, 269, 279 КпАП України).
Статтею 268 КпАП України визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною другою цієї статті закріплено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Згідно частин першої, другої статті 269 КпАП України, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Положеннями статті 279 КпАП України визначено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, закріплено, що на засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що законодавцем передбачено обов’язкову участь у розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (за визначеними виключеннями). Обов’язкової ж присутності потерпілого під час слухання справи не передбачено.
Разом з тим, відповідно до статті 277-2 КпАП України, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 278 КпАП України, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання про те, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
До осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення належать і потерпілі, а тому вони повинні бути повідомлені про день розгляду справи, як і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суддею ж не надано будь-якої інформації щодо повідомлення Адамкової Н.В. про судове засідання, що відбулось 8 серпня 2013 року.
Водночас, як зауважив суддя, ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, тоді як заявник не погоджується з видом та розміром обраного для нього стягнення, тобто з ухваленою постановою. Аналізуючи доводи скарги, незгода Адамкової Н.В. із судовим рішенням зумовлена тим, що ОСОБА_1, на її думку, ухиляється від виплати коштів ІНФОРМАЦІЯ_3.
Статтею 124 Конституції України та статтею 5 Закону передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Однією з основних засад судочинства, згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, право на яке учасники судового процесу та інші особи, відповідно до статті 14 Закону, реалізують в порядку, встановленому процесуальним законом.
Таким чином, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження в будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Оскільки Комісія не є органом правосуддя, то вона і не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням.
Заявник же, як потерпіла у справі, відповідно до частини другої статті 269 та частини першої статті 287 КпАП України, мала право оскаржити постанову в апеляційному порядку, однак цим правом не скористалася.
Між тим, суддя зазначив, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована АТ «ПРОСТО - страхування». Зі змісту протоколу судового засідання також вбачається, що він погодився відшкодувати збитки потерпілим, якщо їх розмір буде перевищувати розмір страхового відшкодування.
Аналізуючи доводи скарги та встановлені перевіркою обставини у їх сукупності, а також враховуючи те, що обов’язкової присутності потерпілого під час слухання справи положеннями КпАП України не передбачено, а правопорушник повністю визнав свою вину, то докази щодо витрат Адамкової Н.В. ІНФОРМАЦІЯ_3, які вона мала намір подати, не вплинули б на визначення ступеня вини ОСОБА_1, оскільки стягнення шкоди з особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати здійснюється у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи необхідність розгляду справи до закінчення строку накладення на правопорушника адміністративного стягнення та повне визнання ним своєї вини, розгляд справи за відсутності Адамкової Н.В. ніяким чином не обмежив її у праві на отримання відшкодування витрат, здійснених у цілях ІНФОРМАЦІЯ_3. Незгода ж із видом і розміром накладеного на ОСОБА_1 стягнення, тобто із самою постановою, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною четвертою статті 84 Закону, дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія, -
вирішила:
Відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Слободяна Валерія Степановича.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.І. Мішин
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
С.О. Щотка
