Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого - Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Господарського суду міста Києва Пукшин Людмили Гелярівни за скаргою народного депутата України Ємця Леоніда Олександровича в інтересах Голови правління ЖБК «Науковий робітник» Яковлева О.В.,
встановила:
У червні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) надійшло депутатське звернення Ємця Л.О., в якому він вказує на незаконність рішення Господарського суду міста Києва, прийнятого під головуванням судді Пукшин Л.Г. у справі про відчуження нерухомого майна, що належить ЖБК «Науковий робітник».
На думку депутата, це може свідчити про порушення суддею присяги, тож просить провести перевірку відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 Розділу II цього Закону «Прикінцеві та перехідні положення», розгляд заяв і скарг поданих, а дисциплінарних проваджень щодо суддів розпочатих до набрання ним чинності здійснюється відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року № 2453-VІ (далі - Закон).
Відповідно до статті 86 Закону, членом Комісії Весельською Т.Ф. проведено перевірку викладених у скарзі даних та обставин.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідача, проаналізувавши його висновок, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Пукшин Л.Г. необхідно відмовити з таких підстав.
Як вбачається зі змісту матеріалів, поданих суддею Пукшин Л.Г., рішенням Господарського суду міста Києва від 2 березня 2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2010 року, відмовлено у задоволенні позову Прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Головного управління охорони культурної спадщини до товарної біржі «Центральна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Житлово-будівельний кооператив «Науковий робітник», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1, Акціонерний банк «Київська Русь», про визнання торгів такими, що не відбулися.
Заявник вказує на незаконність цього рішення.
Статтею 124 Конституції України та статтею 5 Закону передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Однією з основних засад судочинства, згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, право на яке учасники судового процесу та інші особи, відповідно до статті 14 Закону, реалізують в порядку, встановленому процесуальним законом.
Таким чином, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження в будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Оскільки Комісія не є органом правосуддя, то вона і не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням.
Отже, враховуючи те, що доводи скарги зводяться виключно до незгоди з судовим рішенням, Комісією не може бути надана оцінка цим доводам у зв’язку з відсутністю в неї таких повноважень та в силу статті 19 Основного Закону України, а законність та обґрунтованість прийнятого рішення підтверджено судами вищих інстанцій.
Між тим, як вірно зауважено суддею Пукшин Л.Г. у своїх поясненнях, незгода із прийнятим рішенням не може тлумачитися як порушення присяги, а будь-яких інших доводів щодо вчинення нею дисциплінарного проступку заявником не наведено.
Що стосується тверджень народного депутата стосовно вчинення дисциплінарних проступків суддями Білошкап О.В., Ізмайловою Т.Л., Дибою В.Г., Черненко В.А., то їм не може бути надано оцінку, оскільки, відповідно до статті 85 Закону, Комісія здійснює дисциплінарне провадження лише щодо суддів місцевих та апеляційних судів, тоді як ці судді є суддями судів касаційної інстанції.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 84 Закону, дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
З огляду на те, що у скарзі не зазначено будь-яких обставин щодо вчинення суддею Пукшин Л.Г. дисциплінарного проступку, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно неї відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону «Про судоустрій і статус суддів», Комісія, -
вирішила:
Відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Господарського суду міста Києва Пукшин Людмили Гелярівни.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
М.А. Макарчук
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
С.О. Щотка
