X

Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Апеляційного суду міста Києва Глиняного Віктора Петровича за зверненням Главатого В.В.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
06.07.2016
1349/дп-16
Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Апеляційного суду міста Києва Глиняного Віктора Петровича за зверненням Главатого В.В.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:

головуючого – Устименко В.Є.,

членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Шилової Т.С., Щотки С.О.,

розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Апеляційного суду міста Києва Глиняного Віктора Петровича за зверненням Главатого В.В.,

встановила:

У лютому 2014 року Главатий В.В. звернувся до Комісії зі зверненням щодо поведінки судді Апеляційного суду міста Києва Глиняного В.П.

Заявник зазначає, що 21 січня 2014 року ОСОБА_1 та його захисник Мнушкіна Л.С. у судовому засіданні заявили відвід головуючому судді Глиняному В.П., який не було задоволено, при цьому в протоколі судового засідання зазначено, що відводів не було. Копію судового рішення щодо розгляду питання про відвід судді їм надано не було.

Крім того, Главатий В.В. зазначив, що суддя Глиняний В.П. у 2011 році розглядав кримінальну справу, в якій ОСОБА_1 був потерпілим, у 2012 році вказаний суддя переглядав вирок суду від 25 жовтня 2011 року стосовно нього ж, а у липні 2013 році суддя повернув його апеляційну скаргу без розгляду у зв’язку із пропуском строку (справа № 11-сс/796/1288/2013). Не враховуючи заявлених відводів, суддя Глиняний В.П. протиправно 15 жовтня 2013 році розглядав кримінальну справу № 11/796/63/2014 та повернув її до Подільського районного суду міста Києва. Суддя приховав заяву про його відвід, подану 14 жовтня 2013 року, та не звернув уваги на заявлене клопотання у судовому засіданні 15 жовтня 2013 року.

Заявник зазначив, що після повернення кримінальної справи до суду апеляційної інстанції її знову розглядав суддя Глиняний В.П., який не взяв до уваги ОСОБА_1 невинуватість та каліцтво, отримане під час слідчих дій 2006-2008 років, упереджено та незаконно розглянув справу. Крім того, суддя через помічника відмовив надати за заявою його представника копію ухвали суду від 21 січня 2014 року.

28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II цього закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

Ураховуючи наведене, дисциплінарне провадження за вказаним зверненням здійснюється за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент їх подання (далі - Закон).

Відповідно до статті 86 Закону членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних та обставин.

Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Глиняного В.П. необхідно відмовити з таких підстав.

Установлено, що вироком Подільського районного суду міста Києва від 24 травня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено: за частиною 2 статті 186 КК України на 5 років позбавлення волі; частиною 1 статті 152 КК України на 4 роки позбавлення волі; за частиною 2 статті 152 на 9 років позбавлення волі; за частиною 2 статті 153 КК України на 7 років позбавлення волі. На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник Мнушкіна Л.С подала апеляційну скаргу, яку суд першої інстанції 07 червня 2013 року залишив без руху у зв'язку з невідповідністю статтям 350, 352 КПК України та надав час для усунення недоліків, а 01 липня 2013 року визнав її такою, що не підлягає розгляду. Не погоджуючись з постановою, захисник Мнушкіна Л.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1, подала апеляційну скаргу.

Подільський районний суд міста Києва направив матеріали справи для розгляду апеляції на постанову Подільського районного суду м. Києва від 01 липня 2013 року до Апеляційного суду міста Києва та призначив її до розгляду на 24 вересня 2013 року.

Розгляд справи 24 вересня 2013 року було перенесено на 01 жовтня 2013 року.

ОСОБА_2 від імені засудженого ОСОБА_1, який перебував у Київському слідчому ізоляторі № 13, подала до суду 30 вересня 2013 року заяву про відвід суддям Фрич Т.В., Рибака І.О., Одинця В.М. Перед початком розгляду апеляції ОСОБА_1 у судовому засіданні 01 жовтня 2013 року також заявив клопотання про відвід вказаним суддям, яке ухвалою суду від 01 жовтня 2013 року було задоволено.

Кримінальну справу згідно з автоматизованою системою документообігу суду (статті 16-2 КПК України 1960 року) 07 жовтня 2013 року передано на розгляд судді Апеляційного суду міста Києва Глиняному В.П. та призначено до розгляду на 15 жовтня 2013 року, про що учасники процесу були повідомлені.

14 жовтня 2013 року ОСОБА_2 через відділ прийому громадян Апеляційного суду міста Києва від імені засудженого ОСОБА_1 та за його підписом подала заяву про відвід колегії суддів, датовану 15 жовтня 2013 року.

Суддя пояснив, що супровідним листом від 15 жовтня 2013 року повернув ОСОБА_2 супровідні листи, звернення, заяви, скарги, які були подані нею від імені ОСОБА_1, та роз'яснив, що вона не може подавати заяви, звернення від імені ОСОБА_1, оскільки постановою Подільського районного суду міста Києва від 04 березня 2010 року її було усунуто від участі у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 як захисника. Крім цього, суд звернув увагу і на те, що ОСОБА_1 перебуває під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13, а відповідно до статті 13 Закону України «Про попереднє ув'язнення» скарги, заяви клопотання і листи, пов'язані з провадженням у справі, подаються, надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення, особі або органу, в провадженні яких перебуває справа.

Апеляційний розгляд справи за апеляцією захисника Мнушкіної Л.С. відбувся 15 жовтня 2013 року відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року залишено без задоволення апеляцію захисника Мнушкіної Л.С., а постанову Подільського районного суду міста Києва від 01 липня 2013 року, якою апеляцію захисника на вирок Подільського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року стосовно ОСОБА_1 визнано такою, що не підлягає розгляду, залишено без змін.

Матеріали кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 було повернено до суду першої інстанції для виконання вимог статей 351-353 КПК України 1960 року. Після проголошення судом ухвали ОСОБА_1 через конвойну службу було передано клопотання про відвід головуючому у справі Глиняному В.П. та всьому складу суду, про що судовий розпорядник склав відповідний акт.

Копію ухвали Апеляційного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року було направлено на адресу Київського слідчого ізолятора для повідомлення та вручення під розписку ОСОБА_1.

29 листопада 2013 року кримінальна справа знову надійшла до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_1 разом з доповненнями, та прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на вирок Подільського районного суду міста Києва від 24 травня 2013 року, яка була призначена до розгляду на 21 січня 2014 року.

Суддя Глиняний В.В. зазначив, що 21 січня 2014 року від засудженого надійшло письмове клопотання про відвід колегії суддів у складі Глиняного В.П., Бовтрук В.М., Присяжнюка О.Б.; захисник Мнушкіна Л.С. заявила таке ж клопотання в судовому засіданні, які ухвалою колегії суддів були залишені без задоволення. Твердження ОСОБА_1 стосовно того, що відводи не розглялися колегією суддів Апеляційного суду міста Києва, є такими, що не відповідають дійсності.

З огляду на зазначене твердження заявника щодо не розгляду судом апеляційної інстанції клопотань про відвід суддів, зокрема судді Глиняному В.П., під час перевірки підтверджені не були.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21 січня 2014 року апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, залишено без задоволення, а вирок Подільського районного суду міста Києва від 24 травня 2013 року – без змін.

Окрім того, встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2015 року касаційні скарги ОСОБА_1 та його захисника задоволено частково. Вирок Подільського районного суду міста Києва від 24 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 січня 2014 року щодо ОСОБА_1 змінено, пом’якшено призначене йому покарання за частиною 2 статті 152 КК України до семи років позбавлення волі, за частиною 2 статті 153 КК України до п’яти років позбавлення волі та на підставі статті 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю вказаних злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим – у виді позбавлення волі строком на сім років (згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі Державної судової адміністрації України http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42710244).

Доводи звернення, зокрема щодо упередженості судді Глиняного В.П., фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у межах повноважень, визначених статтею 91 Закону, і не вправі перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень, оскільки такими повноваженнями наділені суди апеляційної та касаційної інстанцій у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону.

Оскільки в діях судді Глиняного В.П. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону, підстави для відкриття стосовно нього дисциплінарної справи відсутні.

Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус
суддів» у редакції, чинній на момент подання звернення, Комісія

вирішила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Апеляційного суду міста Києва Глиняного Віктора Петровича за зверненням Главатого В.В.

Головуючий                                                                                                           В.Є. Устименко

Члени Комісії:                                                                                                       В.І. Бутенко

                                                                                                                                 Т.Ф. Весельська

                                                                                                                                 А.О. Заріцька

                                                                                                                                 П.С. Луцюк

                                                                                                                                 М.А. Макарчук

                                                                                                                                 М.І. Мішин

                                                                                                                                 С.М. Прилипко

                                                                                                                                 Ю.Г. Тітов

                                                                                                                                 Т.С. Шилова

                                                                                                                                 С.О. Щотка