Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Щотки С.О.,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Сахна Романа Івановича здійснювати правосуддя у відповідному суді, стосовно якого оголошено перерву відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду та затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (далі – Умови).
Сахно Роман Іванович 30 листопада 2016 року звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Відповідно до Умов Сахно Р.І. проходив кваліфікаційне оцінювання як суддя.
Комісією 05 грудня 2016 року прийнято рішення № 55/вс-16, зокрема, про допуск Сахна Р.І. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Сахна Р.І.
Комісією 08 лютого 2017 року прийнято рішення № 20/вс-17 про допуск Сахна Р.І. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.
Сахно Р.І. 16 лютого 2017 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 79,5 бала, і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 його допущено до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання Сахно Р.І. набрав 69 балів та згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 22/зп-17 є таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах процедури конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
У статті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року № 40/32 та від 13 грудня 1985 року № 40/146, визначено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну підбору кваліфікацію в галузі права.
Ці основоположні принципи формування суддівського корпусу імплементовані у національне законодавство, що визначає основними складовими авторитету судової влади та довіри до суду – доброчесність судді.
Згідно з цими приписами під час кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді касаційного суду у складі Верховного Суду Комісія виходить з того, що кандидати на посаду судді найвищого суду у системі судоустрою мають відповідати найвищим стандартам за критеріями компетентності та професійної етики за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у їх доброчесності, що можуть негативно вплинути на суспільну довіру до новоствореного Верховного Суду.
Відповідно до абзацу третього пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі – Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
У пунктах 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до положень статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності Комісії надано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Сахна Р.І. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 18 травня 2017 року.
В основу висновку Громадської ради доброчесності покладено доводи щодо участі кандидата у розгляді резонансної справи стосовно ОСОБА_1, якою, на думку Громадської ради доброчесності, було істотно підірвано авторитет судової влади. Водночас судом касаційної інстанції за участі судді Сахна Р.І. не виявлено жодних порушень суддями нижчих інстанцій, а вирок визнано законним та обґрунтованим, що призвело до постановлення незаконного і свавільного рішення та лише збільшило недовіру суспільства до судів.
Також у висновку зазначено, що 21 лютого 2015 року на телеканалі «1+1» в програмі ТСН вийшов сюжет «Суддя відмовляється платити законні аліменти дружині», героєм якого був Сахно Р.І., який 1,5 роки не сплачує аліментів ІНФОРМАЦІЯ_1.
Окрім цього, у висновку йдеться, що кандидат був мешканцем ІНФОРМАЦІЯ_2, чого жодним чином не відображено у його деклараціях за 2013-2014 роки.
Також Громадська рада доброчесності звернула увагу на те, що кандидат, перебуваючи на посаді голови Військового місцевого суду Рівненського гарнізону, привласнив службове житло.
Зокрема, 29 березня 2010 року Сахну Р.І. видано ордер на службову квартиру по АДРЕСА_1. 23 червня 2010 року Сахно Р.І. подав позовну заяву до Рівненського міського суду Рівненської області щодо спонукання відповідача до вчинення дій з виключення житлового приміщення із числа службового. Рішенням суду від 13 серпня 2010 року позов задоволено.
У подальшому 26 листопада 2013 року власником зазначеної квартири став син кандидата – Сахно С.Р., якому управлінням житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому видано свідоцтво на право власності на житло.
Стосовно вказаних у висновку Громадської ради доброчесності відомостей Сахно Р.І. надав усні та письмові пояснення, які було оцінено Комісією під час співбесіди та пленарного засідання.
Зокрема, Сахно Р.І. зазначив, що він дійсно брав участь у касаційному перегляді кримінальної справи стосовно ОСОБА_1, однак вважає, що своєю участю він жодним чином не підірвав авторитету судової влади, оскільки предметом розгляду у Європейському суді з прав людини було саме необґрунтоване та незаконне обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальше продовження цього ж запобіжного заходу. Предметом перегляду у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ була винятково законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, а не законність та обґрунтованість обраного запобіжного заходу.
За таких обставин Комісія визнає неприйнятним у цій частині висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність Сахна Р.І. критеріям професійної етики та доброчесності як такий, що наданий із перевищенням своїх повноважень та ґрунтується на правовій оцінці законності рішення суду, яке набуло чинності.
Стосовно сюжету «Суддя відмовляється платити законні аліменти дружині» на телеканалі «1+1» кандидат пояснив, що цей сюжет став результатом введення суспільства в оману представником його колишньої дружини. Звернення до суду було заздалегідь обговорено з колишньою дружиною для правового врегулювання подальшого утримання ІНФОРМАЦІЯ_3. Кошти на утримання ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно надавалися та надаються, що підтверджується надісланими до Комісії поясненнями та доданими документами, зокрема поясненнями колишньої дружини.
Комісія відхиляє надані суддею пояснення щодо цього питання з огляду на таке.
Стандарти етичної поведінки суддів, які адресовані суддям та судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів, визначені, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі - Бангалорські принципи поведінки суддів).
Відповідно до пункту 1.6 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.
Згідно з пунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.
Пунктом 4.2 передбачено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Окрім того, міжнародні принципи впроваджені у національне законодавство та викладені, зокрема у Кодексі суддівської етики, затвердженому у новій редакції рішенням XI (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року.
Статтею 1 цього кодексу визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Таким чином, надання публічного розголосу особистих сімейних обставин, а також відсутність висунених судових претензій щодо опублікованого сюжету свідчить про невідповідність кандидата принципам поведінки суддів.
Стосовно проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 кандидат Сахно Р.І. пояснив, що Громадською радою доброчесності суттєво перекручено висвітлені у висновку обставини щодо його проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 та способу його набуття у користування. Сахно Р.І. підтвердив, що з лютого 2012 по липень 2013 року він дійсно проживав у ІНФОРМАЦІЯ_2, однак зазначене житло (кімната НОМЕР_1 загальною площею 32 кв.м) було тимчасово йому надано за результатами розгляду листа голови суду, а не від Адміністрації Президента України. Необхідність проживання викликана проведенням ремонту у службовій квартирі.
Сахно Р.І. пояснив, що у декларації за 2013 рік він зазначив вказане житло, а тому аргументи Громадської ради доброчесності щодо внесення у декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру недостовірної інформації не відповідають дійсності.
Надані пояснення кандидата частково взяті Комісією до уваги з огляду на таке.
Як зауважив Сахно Р.І., в кімнаті НОМЕР_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2, яку йому було надано за результатами розгляду листа голови суду, він проживав з лютого 2012 по липень 2013 року.
Із матеріалів суддівського досьє вбачається, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік відсутня інформація щодо наданого права користування кімнатою НОМЕР_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2.
Таким чином, декларування користування кімнатою відбулося лише у 2013 році. Вказані обставини суддею жодним чином не було пояснено.
Окрім цього, із матеріалів суддівського досьє вбачається, що відповідно до витягу з розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 29 липня 2013 року задоволено прохання ВССУ у виключенні зі складу службових трикімнатної квартири НОМЕР_2 житловою площею 66,20кв.м, в якій мешкає Сахно Р.І. (склад сім’ї – 5 осіб).
Натомість у декларації за 2013 рік членами сім’ї зазначено трьох осіб.
Конкретних пояснень щодо незазначення у декларації за 2013 рік матері дружини як особи, з якою Сахно Р.І. спільно проживає, відповідно до ордеру на право зайняття службового приміщення до Комісії не надано.
Аналізуючи питання необхідності декларування Сахном Р.І. НОМЕР_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2 у декларації за 2012 рік та майнового стану ще одного члена сім’ї, матері дружини – Бондарчук Т.В., у декларації за 2013 рік, Комісія бере до уваги те, що статтею 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-ІV, який набрав чинності 01 січня 2012 року, встановлювався обов’язок осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, щорічно до 01 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього закону. Водночас форма декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за відповідний рік передбачала необхідність відображення майнового стану як декларанта, так і членів його сім’ї, до яких згідно з абзацом сьомим частини першої статті 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» належали особи, які перебувають у шлюбі, їх діти, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
На підставі зазначеного та з урахуванням наявної у матеріалах досьє декларації кандидата на посаду судді за 2012 рік та ордеру на право зайняття службового приміщення, в якому зазначено склад сім’ї Сахна Р.І., у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік повинно бути зазначено НОМЕР_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2, а в декларації за 2013 рік кандидат повинен був вказати матір дружини – Бондарчук Т.В., як члена своєї сім’ї та зазначити її майно та доходи.
Відповідно до статті 18 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Рішенням Ради суддів України № 1 від 04 лютого 2016 року затверджено Коментар до Кодексу суддівської етики, в якому зазначено, що доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, зокрема і матеріальної (майнової) сфери. Йдеться про добросовісну поведінку судді в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійснення активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави (коментар до статті 18).
Слід звернути увагу, що декларація Сахна Р.І. як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2013 рік не містить інформації про те, що матір дружини - Бондарчук Т.В., відмовилася надати відомості для заповнення такої декларації.
У частині доводів висновку Громадської ради доброчесності стосовно привласнення службового житла у місті Рівному Сахно Р.І. пояснив, що житло він набув на законних підставах. Відповідно до пункту 7 статті 44 чинного на той час Закону України «Про статус суддів» судді військових судів, які потребують поліпшення житлових умов, не пізніше як через шість місяців після обрання забезпечуються благоустроєним житлом у вигляді окремої (а не службової) квартири або будинку за рахунок Міністерства оборони України.
Відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями та Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних сил України та членам їх сімей житлових приміщень передбачено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Крім того, Сахно Р.І. звернув увагу, що на момент отримання квартири у місті Рівному Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не існувало і намірів щодо переведення на роботу до Києва у нього не було.
З огляду на зазначене, враховуючи мету цього кваліфікаційного оцінювання та вимоги щодо відповідності кандидатів найвищим стандартам суддівської етики та доброчесності, Комісія оцінює пояснення Сахна Р.І. як неповні та недостатні для спростування відповідних тверджень, наведених у висновку Громадської ради доброчесності.
Квартиру у власність у місті Рівному отримано Сахном Р.І. у березні 2010 року, а рішенням суду від 13 серпня 2010 року житло виключено із числа службових.
Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2639-VI Сахна Р.І. обрано суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Водночас відповідно до ордеру № НОМЕР_3 від 23 серпня 2012 року на право зайняття службового житлового приміщення Сахну Р.І. надано у постійне користування трикімнатну квартиру у місті Києві (склад сім’ї – 5 осіб, зокрема його син Сахно С.Р.).
Згідно з витягом з розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено прохання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у виключенні зі складу службових трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, в якій мешкає Сахно Р.І.
Слід зазначити, що квартиру у місті Рівному сином кандидата приватизовано у листопаді 2013 року.
Таким чином, обставини, викладені у висновку Громадської ради доброчесності, знайшли своє підтвердження за результатами проведеного пленарного засідання та дають підстави для обґрунтованого сумніву у сприйнятті і утвердженні кандидатом фундаментальних засад професійної етики і доброчесності суддів.
За результатами аналізування наявних у досьє кандидата на посаду судді матеріалів Комісією встановлено, що Сахно Р.І. брав участь у касаційному перегляді кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 та інших, яке в подальшому було негативним предметом перегляду Європейським судом з прав людини.
Стосовно цього питання Сахном Р.І. повідомлено, що позов у справі «Ярошовець та інші» до Європейського суду з прав людини було подано за чотири з половиною роки до його участі у перегляді зазначеної кримінальної справи.
Крім того, зазначений позов до Європейського суду з прав людини стосувався лише виключно незаконності тримання під вартою і жодним чином не стосувався ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами
Дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, Комісія дійшла висновку, що Сахно Р.І. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду за критеріями професійної етики та доброчесності.
Слід зазначити, що кваліфікаційне оцінювання, зокрема, Сахна Р.І., здійснювалося в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, що обумовлювало перевірку кандидата на відповідність найвищим стандартам та вимагало відсутності щонайменшого обґрунтованого сумніву у чеснотах майбутніх суддів Верховного Суду. Відтак висновки Комісії за результатами цього кваліфікаційного оцінювання не можуть мати преюдиційного значення та негативно вплинути на проходження кандидатом інших процедур, пов’язаних з кар’єрою судді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Сахна Романа Івановича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду за критеріями професійної етики та доброчесності
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
С.О. Щотка
