Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА(доповідач),
розглянувши повідомлення Смалюка Романа Володимировича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачуком Олегом Андрійовичем у декларації доброчесності судді за 2017 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло повідомлення Смалюка Р.В. від 09 жовтня 2018 року про недостовірність тверджень, указаних суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачуком Олегом Андрійовичем у декларації доброчесності судді за 2017 рік (вх. № 31кп-4399/18 від 09 жовтня 2018 року).
Заявник зазначає, що в пункті 15 декларації доброчесності судді за 2017 рік Придачук О.А. підтвердив, що випадків втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя не було. Проте 01 березня 2017 року Придачук О.А. звернувся до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора з повідомленням про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя. На переконання Смалюка Р.В., є підстави стверджувати, що мало місце втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, про яке він не повідомив в декларації доброчесності судді за 2017 рік.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення перевірки декларації доброчесності судді за 2017 рік Придачука О.А.
01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 17 лютого 2025 року доповідачем у справі № 31кп-4374/18 визначено члена Комісії Мельника Р.І.
У матеріалах справи міститься лист судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачука О.А. (вх № 31кп-4399/18 від 18 квітня 2019 року), яким він надав пояснення по суті порушених у повідомленні Смалюка Р.В. питань.
Суддя пояснив, що 01 березня 2017 року він звернувся до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора з повідомленням про втручання в його діяльність як судді з боку позивача в одній із цивільних справ, яка перебувала в його провадженні. Майже через рік, тобто 20 січня 2018 року, заповнюючи декларацію доброчесності судді за 2017 рік, ним було помилково (ненавмисно) підтверджено відсутність випадків втручання в його діяльність зі здійснення правосуддя, наголосив на надмірному навантаженні через значну кількість справ та виконанні обов’язків на адміністративній посаді заступника голови суду.
Придачук О.А. зазначає, що майже два роки не отримував жодної інформації про розгляд зазначеного повідомлення Вищої радою правосуддя чи Генеральною прокуратурою України. Тобто на момент заповнення ним декларації доброчесності судді за 2017 рік йому не було відомо ні про результати перевірки, проведеної Вищою радою правосуддя, ні про вжиття компетентними правоохоронними органами заходів за результатами факту втручання в його діяльність. Стверджує, що при заповненні декларації судді за 2017 рік не мав наміру свідомо приховувати інформацію про втручання в його діяльність судді.
У зв’язку з відсутністю тривалий час повноважного складу Комісії судді Придачуку О.А. запропоновано надати більш актуальну інформацію щодо наведених у повідомленні обставин (лист Комісії від 20 березня 2025 року № 31кп-4399/18).
До Комісії 06 жовтня 2025 року надійшов лист судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачука О.А. (вх № 31кп-4399/18 від 06 жовтня 2025 року), у якому суддя повідомив, що заповнюючи декларацію доброчесності судді за 2017 рік, не мав умислу вносити до декларації завідомо неправдиві відомості як і не мав наміру свідомо приховувати інформацію про втручання в його діяльність зі здійснення правосуддя. У зв’язку з надмірним навантаженням ним не відслідковувався перебіг розгляду згаданого повідомлення, а тому, забувши про нього, оскільки минув майже рік, помилково вказав у пункті 15 декларації доброчесності судді за 2017 рік про відсутність випадків втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя.
Суддя вважає, що допущене ним при поданні декларації доброчесності судді за 2017 рік порушення не було наслідком його умислу в розумінні пункту 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та має характер помилки.
Також зазначає, що пояснення від 04 квітня 2019 року на лист № 31кп-4399/18 від 19 березня 2019 року, які разом з додатками ним уже надавалися, підтримує в повному обсязі.
Також Комісією направлялися запити до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора щодо результатів розгляду звернення судді Придачука О.А. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя від 01 березня 2017 року.
На запит Комісії Вищою радою правосуддя надіслано копію висновку члена Вищої ради правосуддя від 06 березня 2019 року за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачука О.А. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя та витяг з рішення Вищої ради правосуддя від 14 березня 2019 року № 765/0/15-19 «Про затвердження висновків членів Вищої ради правосуддя про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя».
Згідно з висновком члена Вищої ради правосуддя від 06 березня 2019 року підстави для додаткового вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачука О.А. відсутні.
Указаний висновок затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 14 березня 2019 року № 765/0/15-19.
Заслухавши висновок доповідача – члена Комісії Мельника Р.І., проаналізувавши декларацію доброчесності судді Придачука О.А. за 2017 рік, доводи, які містяться в повідомленні Смалюка Р.В., письмові пояснення судді, дослідивши додані документи, Комісія у складі колегії керується таким.
Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) окреслено права та обов’язки судді.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої вказаної статті суддя зобов’язаний, серед іншого, подавати декларацію доброчесності судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.
Відповідно до частин першої, другої, п’ятої – сьомої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження. За відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними. У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
Форма декларації доброчесності судді, а також правила її заповнення та подання затверджені рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (у редакції, чинній на час подання суддею декларації).
У декларації доброчесності суддя зобов’язаний підтвердити або не підтвердити, зокрема, твердження в пункті 15 «Випадків втручання у мою діяльність по здійсненню правосуддя не було».
Відповідно до пункту 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді в декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.
Згідно з пунктом 170 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) (далі – Регламент), Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Пунктом 171 Регламенту встановлено, що предметом перевірки декларації доброчесності судді є з’ясування достовірності чи недостовірності указаних у ній тверджень, а також встановлення їх повноти.
Відповідно до пункту 184 Регламенту за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей чи тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі Колегії ухвалює одне з таких рішень: підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді; непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді.
Комісією виявлено, що Вищою радою правосуддя проводилась перевірка повідомлення судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачука О.А. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя. Рішенням Вищої ради правосуддя від 14 березня 2019 року № 765/0/15-19 відмовлено у вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді.
Для встановлення недостовірності (в тому числі неповноти) тверджень, указаних суддею в декларації доброчесності судді, передусім необхідно визначити момент у часі, з якого вважатиметься, що факт втручання в діяльність судді мав місце.
Статтею 6 Закону встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Незалежність судді, серед іншого, забезпечується забороною втручання у здійснення правосуддя (частина п’ята статті 48 Закону).
Згідно з пунктом 9 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов`язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
За приписами частин першої та другої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя веде і оприлюднює на своєму офіційному вебсайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення, а також вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя. Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 затверджено Регламент Вищої ради правосуддя (далі – Регламент ВРП), який регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя (далі - Рада), її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.
За змістом абзаців першого, другого та четвертого пункту 23.1 глави 23 Регламенту ВРП (в редакції чинній на момент заповнення декларації доброчесності судді за 2017 рік) питання про забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Рада розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя (далі - звернення), а також із власної ініціативи. Якщо член Ради під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювання питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
В абзаці четвертому пункту 23.3 глави 23 Регламенту ВРП визначено, що, отримавши звернення, член Ради здійснює підготовку його до розгляду. Під час підготовки до розгляду звернення член Ради проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Відповідно до пункту 23.4 глави 23 Регламенту ВРП, за результатами перевірки член Ради складає висновок, який має містити: стислий виклад обставин, зазначених у зверненні; обставини, встановлені під час перевірки; висновок про те, чи можуть відомості, викладені у зверненні та встановлені під час перевірки, свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя або вони несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя; пропозицію про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.
У пункті 23.5 глави 23 Регламенту ВРП передбачено, якщо під час підготовки питання до розгляду загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя усунуто, а наслідки дій (бездіяльності), зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 73 Закону, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член Ради складає висновок про відсутність підстав для вжиття таких заходів. Висновок члена Ради про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя затверджується рішенням Ради.
Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що Вища рада правосуддя у разі необхідності вживає відповідних заходів для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. При цьому член Вищої ради правосуддя попередньо проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, за результатами якої складає відповідний висновок.
Якщо під час підготовки питання до розгляду відомості, зазначені в повідомленні судді, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член Вищої ради правосуддя складає висновок про відсутність підстав для вжиття заходів, який затверджується рішенням Вищої ради правосуддя.
Тобто законодавець розрізняє повідомлення про втручання в діяльність судді та момент у часі, у якому встановлюється (підтверджується) факт втручання в діяльність судді. На переконання Комісії, повідомлення про втручання в діяльність судді є суб’єктивною оцінкою суддею (суддями) певних обставин, які за умови їх підтвердження можуть свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя. Натомість моментом встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді є момент прийняття Вищою радою правосуддя рішення про вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.
Зважаючи на те, що проведеною Вищою радою правосуддя перевіркою не було підтверджено фактів втручання в діяльність судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачука О.А. щодо здійснення правосуддя за його повідомленням, а Комісією встановлено, що суддя Придачук О.А. добросовісно вважав, що підстав для підтвердження втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя в декларації немає, оскільки не було відповідного рішення Вищої ради правосуддя, слід дійти висновку, що викладена в повідомленні Смалюка Р.В. інформація є непідтвердженою.
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підпунктом 184.3 пункту 184 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні Смалюка Романа Володимировича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачуком Олегом Андрійовичем у декларації доброчесності судді за 2017 рік.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
