Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО (доповідач),
розглянувши повідомлення Дубінського Олександра Анатолійовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Київського апеляційного суду Головачовим Ярославом Вячеславовичем у декларації доброчесності судді за 2023 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 17 вересня 2024 року надійшло повідомлення Дубінського Олександра Анатолійовича (справа № 31кп-48/24), у якому він просить здійснити перевірку декларації доброчесності судді Київського апеляційного суду Головачова Ярослава Вячеславовича за 2023 рік та прийняти відповідне рішення за її результатами.
Дубінський О.А. зазначив, що 04 липня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 захисника на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 липня 2024 року. Заявник вважає, що 04 липня 2024 року у Київському апеляційному суді було проведено незаконний авторозподіл вказаної справи, адже вона розподілялась лише на одну колегію суддів. На момент здійснення авторозподілу дві інші колегії суддів перебували у відпустці. Водночас у звіті про розподіл відсутня інформація про трьох суддів.
Автор повідомлення також стверджує, що 31 травня 2024 року зборів суддів Київського апеляційного суду, за результатами яких прийнято рішення № 13, яким суддям судової палати з розгляду кримінальних справ Мельник Я.С., Гуль В.В., Матвієнко Ю.О. визначено спеціалізацію з розгляду скарг на ухвали слідчих суддів, не було. Такі збори суддів він вважає фіктивними, адже судді Київського апеляційного суду не брали в них особистої участі та не голосували.
На підставі зазначеного, Дубінський О.А. вважає, що працівником апарату Київського апеляційного суду за вказівкою голови Київського апеляційного суду Головачова Я.В. на підставі незаконного рішення фіктивних зборів суддів, підписаного головуючим і секретарем зборів суддів, внесено до автоматизованої системи суду інформацію про суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Гуля В.В., Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О. та здійснено незаконний розподіл справи № 757/29175/24-к за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді про продовження строків тримання під вартою в порядку кримінального процесуального законодавства. Водночас голова Київського апеляційного суду Головачов Я.В. отримав неправомірну вигоду за втручання в автоматизовану систему суду на вимогу третіх осіб.
Також, на думку Дубінського О.А., мали місце упередженість суддів під час розгляду відводу судді Матвієнко Ю.О. у справі № 757/20733/24-к, а також порушення правил підсудності під час розгляду цієї справи.
У повідомленні Дубінський О.А. додатково зазначив, що Головачова Я.В. після перебування на адміністративній посаді голови суду два строки поспіль незаконно обрано головою Київського апеляційного суду втретє, що суперечить вимогам статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон).
Автор повідомлення зокрема стверджує, що збори суддів Київського апеляційного суду 17 травня 2024 року та 31 травня 2024 року, відповідними рішеннями яких Головачова Я.В. обрано головою Київського апеляційного суду, фактично не відбувалися. На думку Дубінського О.А., Головачовим Я.В. вчинено дії, спрямовані на захоплення судової влади.
Дубінський О.А. у повідомленні також заявив, що протягом 2023 року головою Київського апеляційного суду, суддею Головачовим Я.В. постійно використовувався статус займаної посади з метою незаконного отримання ним та третіми особами матеріальних благ, а також для отримання певних політичних та впливових зв’язків, які допомагали йому підтримувати свій статус і стверджуватися на вказаній адміністративній посаді.
Крім того, автор повідомлення зазначив, що голова Київського апеляційного суду Головачов Я.В. більшу частину робочого часу проводить у міжнародних відрядженнях та на конференціях, що свідчить про несумлінне виконання ним професійних обов’язків.
Дубінський О.А. вважає, що вказана ним інформація свідчить про недостовірність тверджень, зазначених суддею Київського апеляційного суду Головачовим Я.В. у пунктах 13, 19, 21, 26, 28 декларації доброчесності судді за 2023 рік.
Згідно з протоколом розподілу справ між членами Комісії від 17 вересня 2024 року доповідачем у справі № 31кп-48/24 визначено члена Комісії Луганського В.І.
Стосовно вказаних у повідомленні обставин на запит Комісії суддею Головачовим Я.В. надіслано пояснення, у яких він зазначив, що під час проведення зборів суддів у Київському апеляційному суді вимоги Закону щодо кворуму було дотримано, засідання зборів суддів Київського апеляційного суду 31 травня 2024 року було повноважним. На підставі вказаного, припущення заявника про втручання судді в автоматизовану систему електронного документообігу «Апеляція» і про захоплення суддею Головачовим Я.В. судової влади є повністю надуманими та не відповідають дійсності.
Також вказав, що переведення суддів до складу судової палати з розгляду кримінальних справ та визначення їм відповідної спеціалізації відбувалось у встановлений спеціальним законом спосіб – шляхом ухвалення відповідного рішення зборами суддів. Твердження заявника щодо того, що судді Гуль В.В., Матвієнко Ю.О., Мельник Я.С. не перебували у складі судової палати з розгляду кримінальних справ і не мали відповідної спеціалізації для участі в розподілі і, відповідно, у розгляді апеляційної скарги у справі № 757/29175/24-к, не відповідають дійсності. Інші судді Київського апеляційного суду не брали участь у автоматичному розподілі апеляційної скарги від 05 липня 2024 року у справі № 757/29175/24-к, а також всіх інших апеляційних скарг, що надійшли в цей день, у зв’язку з перебування у відпустках та забороною розподілу справ перед відпусткою, що узгоджується із положенням частини 5 статті 15 Закону, а також пунктом 2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Накази про надання суддям відпусток видано завчасно, що свідчить про відсутність будь-якого маніпулювання чи незаконного усунення від автоматизованого розподілу конкретних суддів.
Стосовно упередженості, на думку автора повідомлення, колегії суддів під час розгляду заяви про відвід судді Матвієнко Ю.О. від участі в розгляді апеляційної скарги у справі № 757/20733/24-к суддя Головачов Я.В. зазначив, що ним як суддею Київського апеляційного суду розгляд вказаної апеляційної скарги не здійснювався, а як голова суду він не може надавати будь-якої правової оцінки ухваленому колегією суддів рішенню чи коментувати мотиви, з яких виходив суд, відмовляючи у задоволенні заяви про відвід судді. Він вважає, що доводи Дубінського О.А. у цій частині зводяться лише до незгоди із ухваленими судовими рішеннями колегії суддів щодо заявлених ІНФОРМАЦІЯ_1 відводів.
Стосовно порушення, на думку заявника, правил підсудності під час розгляду справи № 757/20733/24-к суддя Головачов Я.В. пояснив, що доводи Дубінського О.А. в цій частині фактично зводяться до незгоди із ухваленим судовим рішенням щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та незгоди із відмовою в задоволенні заяви про відвід судді. Наведене позбавляє суддю Головачова Я.В. надати будь-які пояснення Комісії, оскільки повідомлення не містить будь-яких фактичних даних чи інформації, яка б свідчила про вчинення ним будь-яких дій, які б свідчили про зазначення недостовірних (у тому числі неповних) відомостей в декларації доброчесності судді за 2023 рік.
Суддя Головачов Я.В. також вказав, що обрання його на адміністративну посаду голови Київського апеляційного суду шляхом таємного голосування зборами суддів цього суду 31 травня 2024 року узгоджується з вимогами статті 20 Закону.
Інші доводи заявника суддя Головачов Я.В. вважає голослівними звинуваченнями в корупції, втручанні у здійснення автоматизованого розподілу справи у Київському апеляційному суді, наданні незаконних вказівок працівникам апарату суду та суддям тощо, які не містять будь-яких фактичних даних і стосовно яких не можливо подати пояснення, щоб їх перевірити, підтвердити чи спростувати, та зводяться фактично до незгоди заявника із судовим рішенням, ухваленим Київським апеляційним судом у кримінальному провадженні, ІНФОРМАЦІЯ_2. Суддя Головачов Я.В. вважає повідомлення заявника щодо несумлінного виконання ним своїх посадових обов’язків неправдивими і такими, що не відповідають дійсності, про що свідчать статистичні дані навантаження судді, про що надав відповідні довідки.
Під час засідання Комісії у складі колегії 10 грудня 2024 року заявник Дубінський О.А., який брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримав доводи, викладені в повідомленні, та додатково пояснив, що на його запити, а також на запити його представника Київським апеляційним судом у порушення вимог законодавства не було надано інформації щодо зборів суддів Київського апеляційного суду від 17 травня 2024 року та 31 травня 2024 року, зокрема протоколів, інформації про учасників цих зборів, спосіб участі в зборах (особисто або дистанційно), про спосіб підключення до зборів у разі, якщо вони брали участь дистанційно, про осіб, які забезпечували таке підключення, як фіксувалося приєднання таких осіб до участі у зборах. Дубінський О.А. зазначив, що інформація про збори суддів у 2024 році має відношення до його повідомлення щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Київського апеляційного суду Головачовим Я.В. у декларації доброчесності судді за 2023 рік, оскільки в Київському апеляційному суді з 2021 року, тобто з моменту обрання Головачова Я.В. головою цього суду, має місце фальсифікація рішень зборів суддів.
Заслухавши поданий на розгляд Комісії у складі колегії висновок доповідача – члена Комісії Луганського В.І., проаналізувавши декларацію доброчесності судді Головачова Я.В. за 2023 рік, доводи, що містяться в повідомленні Дубінського О.А., письмові пояснення судді, пояснення заявника Дубінського А.О., Комісія у складі колегії встановила таке.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Форму декларації доброчесності судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23).
Частиною другою статті 62 Закону визначено, що декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження. Положеннями частини п’ятої статті 62 Закону встановлено, що за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації доброчесності вважаються достовірними.
Суддею Київського апеляційного суду Головачовим Я.В. у декларації доброчесності за 2023 рік зазначено таке:
- У пункті 13 – «Підтверджую», що «Мною не використовувався статус займаної посади з метою незаконного отримання мною або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, коли такі діяння не утворювали складу злочину або кримінального правопорушення»;
- у пункті 19 – «Підтверджую», що «Мною сумлінно виконувалися професійні обов’язки»;
- у пункті 21 – «Підтверджую», що «Випадків мого втручання у діяльність щодо здійснення правосуддя іншими суддями не було»;
- у пункті 26 – «Підтверджую», що «Мною дотримувалися правила професійної етики»;
- у пункті 28 – «Підтверджую», що «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності».
Частинами шостою, сьомою статті 62 Закону передбачено, що у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
Отже, декларація доброчесності судді є одним із інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації доброчесності судді є обов’язком, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом і забезпечується шляхом притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в разі підтвердження інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень у декларації доброчесності.
Згідно з пунктом 60.5 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) (далі – Регламент), Комісія у складі колегії ухвалює рішення за результатами перевірки декларації родинних зв’язків судді чи декларації доброчесності судді.
Підпунктом 171.2 пункту 171 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту визначено, що предметом перевірки є: з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень у декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).
Стосовно періоду, за який проводиться перевірка відомостей та тверджень, зазначених у декларації доброчесності судді, Комісія зазначає таке.
Регламентом визначено порядок проведення перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді.
Згідно з пунктом 170 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Підпунктом 173.6 пункту 173 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту передбачено, що повідомлення має містити конкретну інформацію, яка підтверджує недостовірність чи неповноту відомостей або тверджень у відповідній декларації і може бути перевірена.
Комісія наголошує, що об’єктом проведення перевірки є, зокрема, декларація доброчесності судді, подана суддею на виконання вимог статті 62 Закону.
Пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді встановлено, що в Декларації зазначаються відомості щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду та актуальні станом на 31 грудня звітного року.
Комісія звертає увагу, що в цьому випадку об’єктом проведення перевірки є декларація доброчесності судді за 2023 рік.
Під час проведення перевірки Комісією встановлено, що інформація, зазначена Дубінським О.А. у повідомленні щодо обставин і подій, які відбулися у 2024 році, не стосується тверджень та відомостей, зазначених Головачовим Я.В. у декларації доброчесності судді за 2023 рік, у межах якої проводиться перевірка.
Крім того, на час розгляду вказаного повідомлення суддею Головачовим Я.В. декларації доброчесності судді за 2024 рік не подано, тому предмет перевірки відсутній.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 106 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.
Відповідно до частини сьомої статті 62 Закону неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим законом.
За змістом наведених норм Закону вказаний дисциплінарний проступок може мати місце лише у випадку внесення суддею до декларації доброчесності судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.
Вищою радою правосуддя на запит Комісії надано інформацію, що, за даними автоматизованої системи діловодства Вищої ради правосуддя КП «Д-3», до Вищої ради правосуддя не надходило повідомлень суддів Київського апеляційного суду про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя головою цього суду Головачовим Я.В. або у процес автоматизованого розподілу судових справ, а також стосовно порушень при проведенні зборів суддів Київського апеляційного суду.
Ухвалою Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2024 року № 2817/2дп/15-24 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Дубінського О.А. стосовно судді Київського апеляційного суду Головачова Я.В. З ухвали вбачається, що в діях судді Головачова Я.В. не встановлено ознак дисциплінарного проступку (частина шоста статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Національним антикорупційним бюро України повідомлено, що ним розглянуто звернення Дубінського О.А. щодо можливих неправомірних дій судді, голови Київського апеляційного суду Головачова Я.В., а саме втручання у систему документообігу цього ж суду, за результатами чого підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не встановлено.
Національним агентством з питань запобігання корупції на запит Комісії повідомлено, що станом на 19 грудня 2024 року ним проведено повні перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2017 роки, поданих суддею, головою Київського апеляційного суду Головачовим Я.В., за результатами яких прийнято рішення від 22 березня 2019 року. Моніторингу способу життя Головачова Я.В. щодо встановлення відповідності його рівня життя, наявного у нього та членів його сім’ї майна одержаним доходам згідно з деклараціями, не здійснювалося. Також не здійснювалося моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності судді Київського апеляційного суду Головачова Я.В. Водночас в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, відомості про Головачова Я.В. відсутні, спеціальної перевірки стосовно вказаної фізичної особи не проводилося.
Відповідно до статті 126 Закону для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування – самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя.
До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність;
3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;
5) призначення суддів Конституційного Суду України;
6) обрання суддів до складу Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 127 Закону організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з’їзд суддів України.
Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду (а у передбачених цим Законом випадках – апеляційної палати вищого спеціалізованого суду), Пленум Верховного Суду; 2) Раду суддів України; 3) з’їзд суддів України.
Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 26 Закону у складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ. Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддів цього суду строком на три роки. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду.
Згідно з частиною першою пунктом 2 частини п’ятої, частиною одинадцятою статті 128 Закону збори суддів – зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Збори суддів визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ. Збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням.
Київським апеляційним судом Комісії надано копії протоколів зборів суддів Київського апеляційного суду та реєстраційних списків зборів суддів від 06 вересня 2021 року, від 17 травня 2024 року та від 31 травня 2024 року, а також повідомлено, що в табелі обліку використання робочого часу Київського апеляційного суду (за період з 01 травня по 31 травня 2024 року) 31 травня 2024 року відображено як робочий день суддів Гуля В.В., Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С. За даними реєстраційного списку, на зборах суддів 31 травня 2024 року були присутні 69 суддів, зокрема судді Гуль В.В., Матвієнко Ю.О., Мельник Я.С., які брали особисту участь у зборах суддів та у голосуванні.
Комісією також досліджено довідку Київського апеляційного суду про показники середньомісячного навантаження судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В. порівняно з іншими суддями Київського апеляційного суду за 2021, 2022, 2023 роки та перше півріччя 2024 року.
Ураховуючи наведене, заявником не підтверджено і перевіркою не встановлено факту втручання в діяльність суддів Київського апеляційного суду щодо здійснення правосуддя головою цього суду Головачовим Я.В., зокрема, у період, охоплений декларацією за 2023 рік.
Непідтвердженою також є інформація щодо використання у вказаному періоді Головачовим Я.В. статусу займаної посади з метою незаконного отримання ним та третіми особами матеріальних благ та іншої вигоди, несумлінного виконання ним професійних обов’язків.
Стосовно повідомлення заявника про втручання головою Київського апеляційного суду Головачовим Я.В. у роботу автоматизованої системи суду та отримання за це неправомірної вигоди Комісія зазначає таке.
Відповідальність за незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя, отримання неправомірної вигоди передбачено Кримінальним кодексом України.
Дубінським О.А. у повідомленні про недостовірність тверджень, вказаних суддею Київського апеляційного суду Головачовим Я.В. у декларації доброчесності судді за 2023 рік не наведено доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про зазначені в цьому повідомленні кримінальні правопорушення, про факт набуття суддею статусу підозрюваного у такому кримінальному провадженні чи про інші обставини, які могли б об’єктивно свідчити про вчинення суддею кримінального правопорушення.
Під час проведення перевірки Комісією також не встановлено вказаних обставин.
Наведені Дубінським О.А. у повідомленні про недостовірність (неповноту) відомостей, указаних суддею Головачовим Я.В. у декларації доброчесності судді за 2023 рік, обставини і доводи свідчать про його фактичну незгоду із судовими рішеннями суду апеляційної інстанції у справі, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Статтею 126 Конституції України встановлено, що вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється.
Суддю не може бути притягнено до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
У рішенні Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23 зауважено, що доброчесність є конституційною вимогою до судді, тобто ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою довіри до них та судової влади в цілому.
З метою забезпечення відкритості й доступності інформації стосовно суддів, визначення їх ставлення до встановлених норм і правил у сфері запобігання корупції, етики, сприйняття цінностей добра і справедливості, ступеня щирості запроваджено обов’язок подавати декларацію доброчесності судді. Повідомити про недостовірність або неповноту тверджень, вказаних у декларації доброчесності судді, має право будь-яка особа.
Саме для досягнення цієї мети особа має користуватись своїм правом повідомляти Комісію про недостовірність або неповноту тверджень, вказаних у декларації доброчесності судді, сприяючи тим самим створенню атмосфери нетерпимості до будь-яких проявів недоброчесності в системі правосуддя. Отже, якщо особа реалізує право на звернення до Комісії не з цією метою, а для досягнення інших, зокрема особистих, цілей, така поведінка виходить за межі дійсного змісту вказаного права, тобто є зловживанням правом.
Згідно з пунктом 184.3 пункту 184 Параграфа 11 Розділу ІІ Регламенту за результатами розгляду питання про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею в декларації доброчесності, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії може ухвалити рішення про непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею (кандидатом на посаду судді) у декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).
Ураховуючи встановлені перевіркою обставини, Комісія дійшла висновку про непідтвердження інформації про недостовірність тверджень, указаних суддею Київського апеляційного суду Головачовим Ярославом Вячеславовичем у декларації доброчесності судді за 2023 рік, тому підстави для звернення до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи відсутні.
Керуючись статтями 62, 93, 101, 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 184.3 пункту 184 Параграфа 11 Розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні Дубінського Олександра Анатолійовича про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Київського апеляційного суду Головачовим Ярославом Вячеславовичем у декларації доброчесності судді за 2023 рік.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
