Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Мішина М.І., Патрюка М.В., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Щотки С.О.,
розглянувши клопотання Генерального прокурора України від 22.03.2016 про відсторонення Кренцеля Михайла Івановича від посади судді та голови Козівського районного суду Тернопільської області у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності,
встановила:
Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 17.06.2004 № 1813-ІV Кренцеля Михайла Івановича обрано суддею Козівського районного суду Тернопільської області безстроково, а рішенням зборів суддів Козівського районного суду Тернопільської області від 30.10.2014 його обрано головою цього суду.
25.03.2016 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, передбаченому статтею 154 Кримінального процесуального кодексу України та частиною четвертою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», надійшло клопотання Генерального прокурора України про відсторонення Кренцеля Михайла Івановича від посади судді та голови Козівського районного суду Тернопільської області у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
У клопотанні зазначено, що першим підрозділом (відділом) детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України розслідується кримінальне провадження НОМЕР_1 від 27.01.2016 в якому 02.03.2016 судді та голові Козівського районного суду Тернопільської області Кренцелю М.І. повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Клопотання Генерального прокурора України обґрунтовано тим, що що продовжуючи займати посаду судді та голови суду, Кренцель М.І. може впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_1 та інших недопитаних і невстановлених до цього часу свідків, а також на підозрювану ОСОБА_2, що створює загрозу підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань; має доступ до матеріалів справи щодо розгляду подання кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_1, а тому може знищити чи спотворити вказані матеріали; має знайомих серед працівників правоохоронних та судових органів, зв’язки з якими може використати для створення перешкод досудовому розслідуванню. Займаючи посаду судді та продовжуючи здійснювати правосуддя, може допустити інші аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки вчиненню вказаного злочину сприяло те, що він перебуває на займаній посаді.
Відповідно до постанови про продовження строку досудового розслідування від 07.04.2016 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні НОМЕР_1 продовжено до чотирьох місяців, тобто до 17.06.2016.
05.04.2016 Кренцель М.І надіслав до Комісії письмові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні клопотання Генерального прокурора України від 22.03.2016 та зазначив, що не зможе прибути на засідання Комісії щодо розгляду вказаного клопотання (вказані пояснення були долучені до матеріалів справи та оголошені на засіданні Комісії).
Представник Генерального прокурора України підтримав вказане клопотання, просив задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Вивчивши клопотання від 22.03.2016 та додані до нього матеріали, заслухавши думку представника Генерального прокурора України та дослідивши оголошенні в засіданні письмові пояснення судді, Комісія дійшла такого висновку.
Відповідно до частини третьої статті 154 Кримінального процесуального кодексу України та частини четвертої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України на строк не більше двох місяців.
Відповідно до пункту 15.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 червня 2011 року № 1802/зп-11 (у редакції від 03.04.2015 № 13/зп-15, зі змінами) (далі – Регламент), Комісія приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України.
Статтею 157 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов’язаний врахувати такі обставини:
- правову підставу для відсторонення від посади;
- достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
- наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Крім того, відповідно до пункту 15.6 Регламенту Комісії, вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Комісія враховує:
- мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України;
- правову підставу для відсторонення судді від посади;
- наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.
Доводи Генерального прокурора України, наведені у клопотанні від 22.03.2016, є обґрунтованими і дають підстави вважати, що Кренцель М.І., перебуваючи на посаді судді та голови суду може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; може допустити інші аналогічні злочини, оскільки вчиненню вказаного кримінального правопорушення сприяло те, що він обіймає посаду судді, або іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так, відповідно до статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова суду наділений широким колом повноважень, зокрема, представляти суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади (у тому числі й з правоохоронними), органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; визначати адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; контролювати ефективність діяльності апарату суду; забезпечувати виконання рішень зборів суддів місцевого суду тощо. Саме голова суду повноважний приймати на роботу та звільняти працівників суду, застосовувати заходи заохочення до них.
З огляду на це наявні ризики впливу голови Козівського районного суду Тернопільської області Кренцеля М.І. на свідків та інших учасників кримінального провадження, що перешкоджатиме встановленню істини у справі. Ризик можливого впливу Кренцеля М.І. на свідків у даному кримінальному провадженні, які вже допитані під час досудового розслідування, пояснюється тим, що відповідно до норм статті 95 Кримінального процесуального кодексу України свідок, експерт зобов'язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Крім того, перебуваючи на посаді судді та продовжуючи здійснювати правосуддя й виконувати адміністративні обов’язки, Кренцель М.І. може допустити інші службові правопорушення.
З письмових пояснень судді вбачається, що 30.03.2016 ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва до Кренцеля М.І. було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 мінімальних заробітних плат та покладено низку обов’язків, передбачених статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України. Вказану обставину на засіданні Комісії було підтверджено представником Генерального прокурора України.
Частиною другою статті 131 Кримінального процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Закон не містить обмежень щодо застосування кількох таких заходів одночасно. Таким чином, застосування відсторонення судді Кренцеля М.І. від займаної посади поряд із дією обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави не є порушенням процесуального законодавства та виправдовує мету досягнення дієвості цього провадження.
Не знайшли свого підтвердження аргументи судді Кренцеля М.І., викладені в його письмових поясненнях, щодо порушення порядку вручення йому повідомлення про підозру, виходячи з такого.
Порядок повідомлення про підозру як комплексна юридична процедура, регламентований главою 22 Кримінального процесуального кодексу України, де серед іншого наведено норми щодо вручення письмового повідомлення про підозру.
Частиною третьою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 481 Кримінального процесуального кодексу України письмове повідомлення про підозру професійному судді здійснюється Генеральним прокурором України або його заступником.
Повідомлення про підозру судді Кренцелю М.І. від 02.03.2016 складено та підписано заступником Генерального прокурора України Холодницьким Н.І.
Повноваження прокурора визначені статтею 36 Кримінального процесуального кодексу України, серед яких прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, нормами чинного законодавства не встановлено обов’язковість вручення підозри судді особисто Генеральним прокурором України чи його заступником.
З тексту згаданої підозри вбачається, що заступником Генерального прокурора України Холодницьким Н.І. доручено детективу Національного бюро Гейку О.В. вручити письмове повідомлення про підозру голові Козівського районного суду Тернопільської області Кренцелю М.І. повідомлення про підозру. Вказану процесуальну дію було виконано 02.03.2016, що підтверджується розпискою судді Кренцеля М.І.
Дослідивши співрозмірність відсторонення від посади судді та голови суду з тими негативними наслідками, які можуть настати, Комісія дійшла висновку, що таке відсторонення виправдовує ступінь втручання у права і свободи Кренцеля М.І. потребами досудового розслідування.
Згідно з поясненнями Кренцеля М.І. голова суду на даний час перебуває у щорічній основній відпустці, отже всі судові справи, які перебували у нього на розгляді перерозподілено на інших суддів, а адміністративні обов’язки виконує заступник голови суду. З огляду на вказане відсторонення Кренцеля М.І. від посади судді та голови суду мінімізує негативний вплив на права та інтереси третіх осіб.
Застосування Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, зокрема положень щодо незалежності судових органів, об’єктивності, чесності та дотримання етичних норм, спонукає до того, що судді слід виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів (пункт 1.6). Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах; заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, (...) коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 2.2, 2.3, 2.5). Більш того суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади (пункти 4.1, 4.2).
З огляду на вказане суддя об’єктивно позбавлений можливості дотримуватися перерахованих принципів поведінки в умовах здійснення стосовно нього кримінального провадження, а тому підлягає відстороненню від займаної посади.
Вказані принципи також втілені в Кодексі суддівської етики, затвердженому XI черговим з’їздом суддів України від 22.02.2013, що вчергове підтверджує, що притягнення судді до кримінальної відповідальності за морально-етичними принципами вимагає від нього відсторонення від здійснення правосуддя до моменту ухвалення виправдувального або обвинувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Таким чином, наведені у клопотанні Генерального прокурора України мотиви про необхідність відсторонення Кренцеля М.І. від посади судді та голови Козівського районного суду Тернопільської області Комісія визнає достатніми, обґрунтованими та підтвердженими відповідними матеріалами кримінального провадження, що виправдовує потребу у відстороненні Кренцеля М.І. від займаної посади.
Керуючись статтями 49, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 154, 155, 157 Кримінального процесуального кодексу України, розділом XV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
клопотання Генерального прокурора України задовольнити.
Відсторонити Кренцеля Михайла Івановича від посади судді та голови Козівського районного суду Тернопільської області строком на два місяці у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.І. Мішин
М.В. Патрюк
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
С.О. Щотка
