Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Одеської області Ровинського Олександра Юрійовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 Ровинського О.Ю. призначено на посаду судді Господарського суду Одеської області строком на п’ять років.
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Відповідно до частини першої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Згідно з частиною другою статті 83 Закону № 1402-VIII критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання); 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402-VIII встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Господарського суду Одеської області Ровинського О.Ю.
Рішенням від 29 березня 2018 року № 65/зп-18 Комісія затвердила результати іспиту, складеного суддями 13 березня 2018 року анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.
За результатами складення анонімного письмового тестування суддя Ровинський О.Ю. отримав 74,25 бала, за виконання практичного завдання – 51,5 бала.
У зв’язку з наведеним вище Комісія встановила, що суддя Ровинський О.Ю. отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже не склав іспиту і не може бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 545/ко-18 суддю Господарського суду Одеської області Ровинського О.Ю. визнано таким, що не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29 січня 2018 року №7/зп-18; відмовлено судді Ровинському О.Ю. у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє і проведення співбесіди»; визнано суддю Ровинського О.Ю. таким, що не відповідає займаній посаді.
Рішенням від 27 квітня 2018 року № 567/ко-18 Комісія вирішила внести до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) подання з рекомендацією про звільнення Ровинського О.Ю. з посади судді Господарського суду Одеської області відповідно до абзацу другого пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII.
Рішенням ВРП від 18 червня 2020 року № 1874/0/15-20 відмовлено у задоволенні подання Комісії про звільнення Ровинського О.Ю. з посади судді Господарського суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Комісії було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Ровинського О.Ю.
Повноважний склад Комісії сформовано 01 червня 2023 року.
Відповідно до пункту 20-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, якщо ВРП відмовлено в задоволенні подання Комісії про звільнення судді у зв’язку з його невідповідністю займаній посаді, суддя вважається таким, чию відповідність займаній посаді не оцінено відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. У такому разі оцінювання відповідності такого судді займаній посаді продовжується Комісією в пленарному складі із стадії, що визначена ВРП у рішенні про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді. Якщо ВРП не визначено таку стадію, оцінювання продовжується із стадії, визначеної Комісією, з урахуванням мотивів рішення ВРП про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді, включаючи рішення, прийняті ВРП до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри».
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 188/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання судді Господарського суду Одеської області Ровинського О.Ю. на відповідність займаній посаді відповідно до підпунктів 20, 21 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII.
Цим рішенням встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап – складання кваліфікаційного іспиту; другий етап – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Суддя Ровинський О.Ю. 10 вересня 2024 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 58,5 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрав 64 бали. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 122,5 бала.
Також суддя пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого 11 лютого 2025 року складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 09 жовтня 2024 року № 311/зп-24 суддю Ровинського О.Ю. допущено до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє Ровинського О.Ю., Комісією в межах повноважень надіслано запити до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генерального прокурора, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України.
У відповідь на запити Комісією отримано необхідну інформацію стосовно судді Ровинського О.Ю., членів його родини (сім’ї) та близьких осіб, яку долучено до матеріалів досьє.
Комісією 29 січня 2026 року досліджено матеріали досьє та проведено співбесіду із суддею Ровинським О.Ю, під час якої суддя надав пояснення щодо відомостей, викладених у суддівському досьє, та уточнив інформацію, розміщену в окремих розділах досьє. Окрім викладеного, суддею надано письмові та усні пояснення щодо питань, які виникали у Комісії під час проведення співбесіди.
Під час дослідження матеріалів суддівського досьє Ровинського О.Ю. та проведення співбесіди із суддею Комісією встановлено таке.
Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінено за показниками:
- Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування. Ровинський О.Ю. набрав 58,5 бала.
- Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання. За цим показником Ровинський О.Ю. набрала 64 бали.
На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 122,5 бала, що становить більше ніж 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Комісією надано оцінку кількості скасованих та змінених судових рішень Ровинського О.Ю., навантаженню судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді. За результатами дослідження досьє і співбесіди, ураховуючи пояснення судді, цей показник оцінено в 60 балів.
- Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
За результатами дослідження досьє і проведення співбесіди з урахуванням пояснень судді Комісія оцінила цей показник у 2 бали.
Таким чином, критерій професійної компетентності оцінено Комісією в 184,5 бала.
Відповідність судді Ровинського О.Ю. критерію особистої компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: когнітивні якості особистості (логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник), емотивні якості особистості (стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики) та мотиваційно-вольові якості особистості (відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання).
Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 48 балів.
Відповідність судді Ровинського О.Ю. критерію соціальної компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості (чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість).
Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 53 бали.
Оцінюючи відповідність судді Ровинського О.Ю. за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія враховує таке.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді; надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді; надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
27 грудня 2025 року ГРД затверджено рішення про надання Комісії інформації щодо судді Ровинського О.Ю. Зокрема, аналізуючи інформацію про суддю, ГРД виявила дані, які самі собою не стали самостійною підставою для висновку про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, однак є такими, що його характеризують та мають бути взяті до уваги під час кваліфікаційного оцінювання судді.
ГРД, з-поміж іншого, виявила, що суддя ухвалював судові рішення, не перебуваючи на робочому місці. Так, відповідно до відомостей, які містяться в суддівському досьє, у період з 14 до 27 липня 2014 року суддя перебував у щорічній відпустці, проте 15 липня 2014 року постановив 2 ухвали: у справі № 5017/3663/2012 та у справі № 916/1966/14. Окрім того, у період з 07 до 15 серпня 2014 року суддя перебував у щорічній відпустці, проте 07 серпня 2014 року постановив ухвалу у справі № 916/64/13-г. На думку ГРД, ухвалення суддею рішень під час перебування у відпустці може свідчити про його недобросовісне ставлення до здійснення правосуддя.
Також ГРД звертає увагу на те, що за результатами проведення первинного кваліфікаційного оцінювання судді рішенням Комісії від 18 березня 2016 року № 72/ко-16 суддю Ровинського О.Ю. визнано таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, його відсторонено від здійснення правосуддя до проходження ним повторного кваліфікаційного оцінювання, направлено до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.
Іншим рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 545/ко-18 за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді Ровинського О.Ю. займаній посаді його визнано таким, що не відповідає займаній посаді та рекомендовано ВРП розглянути питання про його звільнення з посади судді.
Суддя звернувся до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 26 квітня 2018 №545/ко-18. Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 9901/642/18 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Згодом суддя подав апеляційну скаргу на вказане рішення, проте під час її розгляду Великою Палатою Верховного Суду відмовився від позову. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 липня 2020 року прийняла відмову Ровинського О.Ю. від позову, рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року визнала нечинним, а провадження у справі закрила.
Проаналізувавши наведені вище обставини, ГРД дійшла висновку, що такі обставини підривають суспільну довіру з боку суспільства до судді, створюють обґрунтовані сумніви щодо можливості подальшого здійснення ним правосуддя з дотриманням високих стандартів суддівської діяльності.
Окрім того, ГРД стверджує, що суддя в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік задекларував право власності на цінні папери вартістю 28 475 122,60 грн, а також розмір внесків до статутного капіталу юридичної особи в розмірі 30 843 166,87 грн. Згідно з декларацією про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік суддя передав в управління цінні папери вартістю 28 475 122,60 грн, а внески до статутного капіталу товариства, підприємства в розмірі 30 843 166,87 грн – подарував. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік зазначено, що суддя подарував належні йому цінні папери вартістю 28 475 122,60 грн та свої внески до статутного капіталу товариства, підприємства в розмірі 30 843 166,87 грн.
Своєю чергою в суддівському досьє міститься Договір управління корпоративними правами від 14 квітня 2013 року (далі – Договір), укладений між Ровинським О.Ю. як Установником управління та іншої особою як Управителем. Згідно з договором Ровинський О.Ю. як Установник правління передав іншій особі – Управителю, управління корпоративними правами. Згідно з пунктом 9.1 Договору вигоди від корпоративних прав, передані в управління, належать Установнику управління. Управитель отримує від Установника управління плату за управління корпоративних прав, які наведені в таблиці 1 пункту 2.1 цього договору, шляхом відрахування Управителем 90% грошових сум (іншого майна) безпосередньо з доходів від використання корпоративних прав, переданих в управління (пункт 9.2 договору). 10% грошових коштів (інше майно) з доходів від використання корпоративних прав, переданих в управління, є оплатою Управителя за управління корпоративними правами (пункт 9.3 Договору).
Водночас ГРД зауважує, що суддя в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), не декларував інформації про набуту вигоду від корпоративних прав, переданих в управління.
Окрім викладеного, ГРД виявила, що суддя в декларації за 2020 рік декларує легковий автомобіль «Nissan Rogue» 2018 року випуску, право власності на який набуто його дружиною 15 грудня 2020 року, зазначаючи вартість 340 000,00 грн (еквівалентно 12 155 дол. США). Відповідно до архівних оголошень з продажу легкових автомобілів за 2020 рік середня ринкова вартість вказаного автомобіля становила орієнтовно 17 000–18 000 дол. США, що значно вище вартості, вказаної суддею в декларації.
Також ГРД з’ясувала, що відповідно до декларацій судді в нього на праві власності перебувають транспортні засоби, а саме: легкові автомобілі «JEEP WRANGLER» 2009 року випуску (дата набуття права власності – 07 липня 2010 року), «TOYOTA LANDCRUISER» 2001 року випуску (дата набуття права власності – 13 грудня 2005 року), мотоцикл «HARLEY-DAVIDSON V-ROD» 2009 року випуску (дата набуття права власності – 26 червня 2012 року), квадроцикл «POLARIS» 2004 року випуску (дата набуття права власності – 18 лютого 2010 року), причіп «EZWV 1000» 2005 року випуску (дата набуття права власності – 03 червня 2006 року), водний засіб «Bombardier GTILE» 2003 року випуску (дата набуття права власності – 27 квітня 2004 року), водний засіб «Bombardier» 2006 року випуску (дата набуття права власності – 09 червня 2006 року). Водночас ГРД наголошує, що суддя в деклараціях не вказав вартості жодного з перелічених вище транспортних засобів.
Далі ГРД звертає увагу на те, що відповідно до декларації за 2024 рік у користуванні дружини судді з 12 травня 2024 року перебував легковий автомобіль «NISSAN ARIYA» 2022 року випуску вартістю на дату набуття права – 1 000 000,00 грн. Власником автомобіля є ОСОБА_1. Однак невідомо, чи офіційні доходи вказаної особи дозволяли придбання коштовного майна.
Також ГРД зазначає, що суддя в деклараціях за 2012–2014 роки не декларує право користування (своє та членів сім’ї) житловим будинком загальною площею 501,7 м2, розташованому в місті Одеса, який належить на праві власності його матері. У деклараціях за 2012–2018 роки не декларує право користування дружини квартирою загальною площею 42,3 м2, розташованою в місті Одеса (у зв’язку з реєстрацією місця проживання в ній), яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3. На думку ГРД, недекларування суддею права користування об’єктами нерухомості може означати наявність обґрунтованих сумнівів щодо його доброчесності.
Додатково до викладеного ГРД зазначає, що батько судді ОСОБА_4 тривалий час обіймав посаду начальника Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Однак, суддя не вказує інформації про свого батька в деклараціях родинних зв’язків як особу, яка займала посаду, визначену пунктом 2 частиною другою статті 61 Закону № 1402-VIII. Указом Президента України Януковича В.Ф. від 22 січня 2014 року № 27/2014 батька судді, який на той час перебував на посаді начальника Одеського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, нагороджено орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Також у 2009 році Президент України Ющенко В.А. нагородив ОСОБА_4 орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Окрім того, ГРД зазначає, що відповідно до інформації із Єдиного реєстру адвокатів України Ровинський О.Ю. 30 жовтня 2003 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (видане Радою адвокатів Одеської області). Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено ним 25 лютого 2011 року, тобто через два місяці після призначення на посаду судді. Більше того, суддя в деклараціях за 2015–2024 роки не декларував членство в Національній асоціації адвокатів України, чим порушив вимоги антикорупційного законодавства.
Насамкінець ГРД звертає увагу на те, що Ровинський О.Ю. у період з 23 квітня 2006 року до 28 грудня 2010 року був членом політичної партії «Партія Регіонів» та був обраний депутатом Одеської міської ради V скликання. Ця обставина може свідчити про потенційний ризик порушення принципів політичної нейтральності та незалежності Ровинського О.Ю. на посаді судді.
Суддя надав письмові пояснення щодо обставин, викладених у рішенні ГРД, які усно доповнив під час проведення співбесіди.
Стосовно тверджень ГРД про ухвалення судових рішень під час перебування у відпустці суддя надав такі пояснення.
Суддя підтвердив, що в період з 14 до 27 липня 2014 року перебував у щорічній відпустці. Водночас згідно з наказом голови Господарського суду Одеської області від 14 липня 2014 року № 112-в Ровинського О.Ю. відкликано із щорічної відпустки з 14 до 18 липня 2014 року. Отже під час постановлення 15 липня 2014 року процесуальних ухвал у справах № 5017/3663/2012 та № 916/1966/14 суддя у відпустці не перебував.
Стосовно тверджень ГРД про постановлення 07 серпня 2014 року ухвали у справі № 916/64/13-г, коли судді надано щорічну відпустку з 07 до 15 серпня 2014 року, Ровинський О.Ю. пояснив таке.
Указана ситуація була зумовлена технічними особливостями документообігу суду та порядку надсилання судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень. Відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2006 року № 740 (чинного на час постановлення суддею ухвали), для забезпечення підготовки та надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень голова суду визначає відповідальну особу апарату суду та надсилає адміністраторові Реєстру копію відповідного наказу із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактного телефону такої особи, її електронної адреси. Електронні копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду не пізніше дня, що настає після ухвалення (постановлення) судового рішення.
Суддя пояснив, що 06 серпня 2014 року ним постановлено дві процесуальні ухвали у справі № 916/64/13-г, а саме: ухвалу про прийняття заяви кредитора до розгляду та ухвалу про відкладення розгляду справи. Листом керівника апарату Господарського суду Одеської області від 14 січня 2026 року № 03-03/187/2026 підтверджено, що вказані ухвали у справі № 916/64/13-г постановлені суддею Ровинським О.Ю. 06 серпня 2014 року та підписані ним у паперовому вигляді того ж дня. Також у листі зазначено, що згідно з даними Автоматизованої системи документообігу суду (далі – система) наступного дня 07 серпня 2014 року у вказаній справі помічником судді як відповідальною особою було створено та внесено до системи дві ухвали суду, а саме: від 06 серпня 2014 року про відкладення розгляду справи та від 07 серпня 2014 року про прийняття заяви кредитора до розгляду. Ймовірно, ухвала судді від 06 серпня 2014 року про прийняття заяви кредитора до розгляду була помилково створена відповідальною особою в системі 07 серпня 2014 року. З урахуванням викладеного суддя зазначив, що відображення в системі дати судового рішення 07 серпня 2014 року пов’язане саме з технічними обставинами його реєстрації та надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Стосовно посилань ГРД на обставини попередніх етапів кваліфікаційного оцінювання суддя зауважив, що вони були предметом детальної оцінки ВРП.
Так, рішенням ВРП від 18 червня 2020 року № 1874/0/15-20 відмовлено у задоволенні подання Комісії про звільнення Ровинського О.Ю. з посади судді Господарського суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України.
Приймаючи вказане рішення, ВРП виходила з того, що процедуру кваліфікаційного оцінювання щодо судді Ровинського О.Ю. розпочато до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (30 вересня 2016 року) та не завершено, зокрема після проходження ним перепідготовки в Національній школі суддів України Комісією щодо нього не проведено повторного кваліфікаційного оцінювання в межах первинного оцінювання як окремого етапу первинного оцінювання. Отже, з урахуванням вимог пункту 21 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону процедура кваліфікаційного оцінювання підлягає завершенню за правилами, які діяли на день початку такого оцінювання. Таким чином, ВРП констатувала відсутність у Комісії підстав для включення судді Ровинського О.Ю. до списку суддів, стосовно яких рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді з подальшим проведенням іспиту за правилами, що діяли після набрання чинності цим Законом.
Ураховуючи викладене, а також те, що кваліфікаційне оцінювання Ровинського О.Ю. на відповідність займаній посаді наразі здійснюється відповідно до рішення Комісії від 19 червня 2024 року № 188/зп-24, він вважає безпідставними посилання ГРД на попередні рішення Комісії стосовно результатів його кваліфікаційного оцінювання.
Стосовно Договору управління корпоративними правами від 14 квітня 2013 року та обставин відображення відповідних доходів у деклараціях, суддя пояснив таке. У 2013 році на підставі вказаного Договору Ровинський О.Ю. як Установник управління передав Управителю повноваження щодо управління належними йому корпоративними правами, зокрема цінними паперами ПрАТ «Виробниче об’єднання «Одеський консервний завод» вартістю 28 475 122,60 грн, а також частками (корпоративними правами) у ТОВ «Торгівельний двір «Господарочка», ТОВ «Чорноморська іграшка» та ТОВ «Союз-Агро» із загальним розміром внесків до статутного капіталу 30 843 166,87 грн. Договір передбачав можливість отримання вигоди Установником лише в разі фактичного отримання доходів від використання корпоративних прав, а винагорода Управителя обумовлювалась як частка від таких доходів. У звітному періоді 2013 року переліченими вище суб’єктами господарювання не здійснювалось нарахування та виплата на користь Ровинського О.Ю. дивідендів чи інших доходів від корпоративних прав, отже, був відсутній дохід, який підлягав відображенню в декларації за 2013 рік.
Ровинський О.Ю. пояснив, що відчуження (переоформлення) корпоративних прав, набутих ним до призначення на посаду судді, було зумовлене необхідністю приведення майнового стану у відповідність до вимог антикорупційного законодавства. Процес відчуження корпоративних прав був розпочатий до набрання чинності Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. З цією метою суддею 31 січня 2014 року укладено договір дарування корпоративних прав у ТОВ «Торгівельний двір «Господарочка», ТОВ «Чорноморська іграшка» та ТОВ «Союз-Агро» у загальному розмірі 30 843 166,87 грн та 12 квітня 2014 року договір дарування цінних паперів ПрАТ «Виробниче об’єднання «Одеський консервний завод» вартістю 28 475 122,60 грн. Отже, як зазначає Ровинський О.Ю., процес переоформлення корпоративних прав ініційовано заздалегідь й він супроводжувався належним документальним оформленням, що спростовує припущення ГРД щодо отримання ним вигоди чи приховування активів.
Стосовно декларування у 2020 році автомобіля «Nissan Rogue» 2018 року випуску, право власності на який набуто дружиною 15 грудня 2020 року, суддя зазначив таке. Різниця між ціною правочину та орієнтовною ринковою вартістю близько 14 500 дол. США пояснюється суттєвими пошкодженнями автомобіля на час його придбання. Суддя надав звіт бази Міністерства внутрішніх справ України, датований 05 грудня 2025 року. У блоці «Дані митниці» цього звіту вказано, що митна вартість автомобіля становить 8 477 дол. США, автомобіль перебуває у пошкодженому та деформованому стані, зазначено детальний опис ушкоджень. Саме наявність істотних пошкоджень об’єктивно впливала на вартість автомобіля на момент придбання дружиною судді. Суддя переконаний, що набуття дружиною об’єктів цивільних прав за ціною, що відрізняється від ринкових, не свідчить про невідповідність показнику доброчесності, адже ним надано переконливі пояснення, які виключають обґрунтований сумнів у достовірності, розумності, правомірності такої ціни.
Стосовно незазначення вартості транспортних засобів у деклараціях, що належать судді на праві власності, він повідомив таке. Переважна кількість транспортних засобів, про які йдеться у рішенні ГРД, набута у власність Ровинським О.Ю. до призначення на посаду судді. На момент подання відповідних декларацій у судді були відсутні документально підтверджені документи щодо вартості вказаних об’єктів рухомого майна. Суддя зазначив, що він керувався чинними роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 13 листопада 2023 року № 4, відповідно до пункту 61 якого інформація про вартість об’єкта декларування на дату набуття права відображається на підставі документа, відповідно до якого набуто право (за його наявності). Проведення оцінки об’єкта декларування з метою заповнення декларації не вимагається. Якщо правовстановлювальні документи відсутні та/або вартість майна ні на дату набуття права, ні за його останньою оцінкою суб’єкту декларування невідома і не повинна бути відома з будь-яких інших джерел, а оцінка майна суб’єктом декларування/членом його сім’ї не проводилася, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не відомо». При поданні попередніх декларацій суддя також керувався чинними на той час положеннями роз’яснень НАЗК щодо декларування об’єктів у разі відсутності інформації про їх вартість.
Стосовно відображення в декларації за 2024 рік права користування автомобілем «NISSAN ARIYA» 2022 року випуску, власником якого є ОСОБА_1 _____ року народження, суддя повідомив таке. Указана особа є племінницею дружини судді. Користування транспортним засобом мало тимчасовий сімейно-побутовий характер і здійснювалось на безоплатній основі на підставі усної домовленості, тобто без будь-яких фінансових зобов’язань з боку його дружини. Відомості про вказане право користування зазначено в деклараціях суддею відповідно до вимог чинного законодавства. Також суддя підкреслив, що ОСОБА_1 не є близькою особою для нього в розумінні статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» та не належить до членів його сім’ї у значенні, яке застосовується для цілей декларування.
Стосовно джерел походження коштів на придбання автомобіля ОСОБА_1 надала таку інформацію. Об’єкт рухомого майна придбано її батьками за рахунок офіційних доходів. Батько ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, пов’язану з виробництвом харчової продукції, а також впродовж тривалого часу працює медичним торговим представником з офіційним працевлаштуванням. Мати ОСОБА_1 працює лікарем-психіатром та має понад 30 років стажу у приватних та державних медичних установах.
Стосовно недекларування в деклараціях за 2012–2014 роки права користування (судді та членів його сім’ї) житловим будинком загальною площею 501,7 м2 у місті Одесі, а також у деклараціях за 2012–2018 роки права користування дружиною квартирою загальною площею 42,3 м2 у місті Одесі суддя пояснив, що в нього не було правових підстав для їх декларування, адже вказаним майном він та його сім’я не користувались. Факт реєстрації місця проживання дружини у квартирі загальною площею 42,3 м2 у місті Одесі не є підставою для набуття права володіння, користування чи розпорядження вказаним житлом.
Також суддя підтвердив, що його батько ОСОБА_4 обіймав керівні посади в системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема обіймав посаду начальника Південно-Українського територіального управління (після реорганізації – начальника Управління та директора Департаменту у Південному регіоні). З 2024 року батько судді припинив перебувати на державній службі та є пенсіонером. Батько судді обіймав керівні посади в територіальних (регіональних) підрозділах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Протягом останніх п’яти років батько судді не обіймав посад, передбачених пунктом 2 частиною другою статті 61 Закону (зокрема, члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку), а тому інформація про посади батька не відображалась суддею в декларації родинних зв’язків.
Стосовно отримання батьком державних нагород згідно з Указами Президента України від 29 травня 2009 року № 475/2009 та від 22 січня 2014 року № 27/2014 суддя зауважив, що цьому слугували професійні здобутки батька, які мали тривалий, послідовний характер. Так, батьку судді також присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України» (11 травня 2004 року), у різні роки він неодноразово був відзначений подяками, грамотами та відзнаками з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (попередника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку), Кабінету Міністрів України, Одеської обласної державної адміністрації та Одеської обласної ради. Зазначене, на думку судді, свідчить про те, що державні нагороди батька є результатом його тривалої професійної діяльності, яка отримувала позитивну оцінку за різних періодів функціонування органів державної влади в Україні.
Стосовно тверджень ГРД про зупинення Ровинським О.Ю. права на заняття адвокатською діяльністю лише через два місяці після призначення на посаду судді Комісія виходить з такого.
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видано Ровинському О.Ю. 30 жовтня 2003 року. Одеською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Право на заняття адвокатською діяльністю Ровинського О.Ю. було зупинено з 25 лютого 2011 року згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру».
Комісія виходить з того, що на момент отримання Ровинським О.Ю. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю організаційні питання діяльності адвокатури в України було регламентовано Законом України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-XII.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру» встановлено, що адвокатура України є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Статтею 2 вказаного закону визначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
Отже, із вказаного вбачається, що Закон України «Про адвокатуру» чітко визначав перелік осіб, які не можуть бути адвокатами.
Аналогічні норми щодо неможливості судді поєднувати свою діяльність з адвокатською діяльністю містились у Законі Україні «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі – Закон № 2453-VI), чинному на час отримання Ровинським О.Ю. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Зокрема, частинами першою, другою статті 53 Закону № 2453-VI визначено, що перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Суддя зобов’язаний дотримуватися вимог щодо несумісності (пункт 6 частини четвертої статті 54 Закону № 2453-VI).
Ровинський О.Ю. пояснив, що станом на день видання Указу Президента від 28 грудня 2010 року про призначення його на посаду судді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вимагало окремого рішення органу адвокатського самоврядування. У зв’язку з цим між датою видання Указу Президента та датою зупинення права на заняття адвокатською діяльністю існує певний часовий проміжок, зумовлений процедурою подання відповідної заяви й прийняття за результатами її розгляду рішення регіональною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Також Ровинський О.Ю. просив взяти до уваги, що його зараховано до штату Господарського суду Одеської області та допущено до виконання повноважень судді 24 січня 2011 року. Суддя підкреслив, що він не поєднував здійснення правосуддя з адвокатською діяльністю.
Стосовно незазначення в деклараціях за 2015–2014 роки членства в Національній асоціації адвокатів України Ровинський О.Ю. повідомив таке. Національна асоціація адвокатів України утворена 17 листопада 2012 року. При заповненні декларацій суддя виходив із добросовісного розуміння, що відображенню підлягає лише актуальне членство у діяльності органу адвокатського самоврядування. З огляду на те, що свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю було зупинено у 2011 році, Ровинський О.Ю. не відображав дані про членство в Національній асоціації адвокатів України.
Стосовно обрання Ровинського О.Ю. членом політичної партії «Партія Регіонів» він повідомив таке. Факт припинення членства у вказаній партії підтверджується довідкою Приморської районної в місті Одесі організації партії від 17 січня 2011 року. Ровинський О.Ю. пояснив, що його політична участь у цій партії впродовж 2006–2010 років була пов’язана з роботою в органі місцевого самоврядування (Одеській міській раді) й комунікація в межах депутатської діяльності не виходила за межі місцевого рівня. Робота в міській раді здійснювалась, серед іншого, у складі комісії законності та правопорядку, яка була спрямована на вирішення питань розвитку міста. Після завершення повноважень депутата і припинення членства в партії його подальша професійна діяльність судді здійснювалась із дотриманням принципів позапартійності та політичної нейтральності.
Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх достатньо обґрунтованими, й такими, що підкріплені підтверджувальними документами.
Таким чином, Комісія за результатами перевірки обставин, викладених у рішенні ГРД, з урахуванням наданих суддею пояснень та дослідження матеріалів суддівського досьє не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Відповідність судді Ровинського О.Ю. критерію професійної етики визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших. Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 65 балів.
Також критерій професійної етики встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Комісією оцінено ці показники за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 100 балів.
Таким чином, за критерієм професійної етики відповідність судді оцінено Комісією в 165 балів.
Відповідність судді Ровинського О.Ю. критерію доброчесності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: чесність і порядність; відсутність контрпродуктивних дій; відсутність схильності до зловживань. Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 92,5 бала.
Також критерій доброчесності встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. Комісією оцінено ці показники за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди у 130 балів.
Таким чином, за критерієм доброчесності відповідність судді оцінено Комісією у 222,5 бала.
З огляду на викладене, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Господарського суду Одеської області Ровинський О.Ю. набрав 673 бали, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Господарського суду Одеської області Ровинський Олександр Юрійович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 673 бали.
Визнати суддю Господарського суду Одеської області Ровинського Олександра Юрійовича таким, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
