Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк Олени Ігорівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк Олени Ігорівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру судді.

Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Михайлюк Олену Ігорівну призначено на посаду судді Чутівського районного суду Полтавської області строком на п’ять років.

Присягу судді Михайлюк О.І. склала 15 грудня 2016 року.

Наказом голови Чутівського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2016 року № 8-ос її зараховано до штату цього суду.

З 24 вересня 2021 року повноваження судді Михайлюк О.І. припинено у зв’язку із закінченням строку, на який її було призначено.

Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І.

Цим же рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено на 22 серпня 2018 року іспит для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація), зокрема для Михайлюк О.І.

Рішенням Комісії від 13 березня 2019 року № 32/зп-19 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до вказаного рішення Михайлюк О.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема Михайлюк О.І.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісією 26 листопада 2024 року проведено співбесіду з Михайлюк О.І.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Частиною п’ятою статті 83 Закону визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), визначено, що встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;

- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;

- ефективність здійснення правосуддя, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє;

- діяльність щодо підвищення фахового рівня, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє.

Рівень знань у сфері права, рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні Михайлюк О.І. перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрала 88,875 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрала 82,5 бала.

Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших даних, передбачених пунктом 4 глави 2 розділу ІІ Положення, та релевантних засобів встановлення цього показника.

Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Михайлюк О.І. необхідно оцінити у 60 балів.

Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших даних, передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення, засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку.

Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня повинен бути оцінений у 2 бали.

Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Михайлюк О.І. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей за критерієм особистої компетентності суддя Михайлюк О.І. набрала 63 бали.

Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей за критерієм соціальної компетентності суддя Михайлюк О.І. набрала 79 балів.

 

Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.

Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;

- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- політична нейтральність;

- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;

- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.

Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.

Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;

- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;

- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державної податкової служби України. Відповіді державних органів долучено до суддівського досьє та стали предметом аналізу і обговорення на співбесіді.

У матеріалах суддівського досьє та в інформації, отриманій від уповноважених органів, не виявлено обставин недотримання суддею Михайлюк О.І. суддівської етики з підстав, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону.

За результатами дослідження та аналізу наданої інформації Комісією також не встановлено фактичних обставин, що свідчать про невідповідність витрат, майна, способу (рівня) життя судді Михайлюк О.І. та членів її сім’ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимозі політичної нейтральності, а також обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону.

Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про її недоброчесність, а також відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.

За  інформацією, наданою центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, відомості, які б вказували на недоброчесність судді Михайлюк О.І., відсутні.

Водночас Департаментом патрульної поліції Національної поліції України (листи від 09 серпня 2018 року та від 26 вересня 2023 року) повідомлено про вчинення Михайлюк О.І. адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Так, стосовно Михайлюк О.І.:

• складено протокол № 6559905 від 29 листопада 2017 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Штраф сплачено;
• винесено постанову серії ЕАК № 1871302 від 17 грудня 2019 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Постанову скасовано в судовому порядку;
• постанову № 973547 від 15 серпня 2022 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Штраф сплачено;
• постанову серії 2АВ № 1143436 від 06 вересня 2022 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Штраф сплачено;
• постанову серії ЗАВ № 1986703 від 18 березня 2023 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Штраф сплачено;
• постанову серії ЗАВ № 2538879 від 15 червня 2023 року за вчинення правопорушення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Штраф сплачено.

До Комісії 29 жовтня 2024 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Михайлюк О.І. критеріям доброчесності та професійної етики.

У висновку ГРД вказує на те, що суддя занизила вартість майна та безпідставно не вказала повної інформації про майно, що підлягає декларуванню; особа, пов’язана із суддею, отримала дохід, легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви, зокрема:

1. 1. Згідно з повідомленням про суттєві зміни в майновому стані 30 червня 2020 року суддею здійснено видаток на придбання квартири в місті Харкові (площа 91,54 кв.м) у розмірі 1 248 954 грн, яка є об’єктом незавершеного будівництва. Відповідно до даних спеціалізованого сайту з питань нерухомості lun.ua за 07 липня 2020 року (найближчу дату до дати здійснення суддею видатку) ціни за один кв.м житла за адресою об’єкта незавершеного будівництва судді становили: мінімальна 15 700 грн, а максимальна – 23 000 грн, тобто вартість об’єкта площею 91,54 кв.м за адресою будівництва мала б варіюватися від 1 388 662 до 2 105 420 грн.  

На думку ГРД, розмір видатку виглядає таким, що відрізняється від ринкової ціни на той момент щонайменше на 139 708 грн.

1. 2. Особа, з якою спільно проживала суддя, у лютому 2020 року отримала дохід від відчуження земельної ділянки загальною площею 1 496 кв.м, що розташована у населеному пункті Циркуни Харківської області, у розмірі 3 687 000 грн (еквівалент 150 004 дол. США за середньомісячним курсом на 2019 рік). Згідно з оголошеннями на сайтах із продажу земельних ділянок за той період вартість однієї сотки землі в Циркунах була значно нижчою. Найдорожча вартість становила 61 290 грн. Отже, з урахуванням наведених цін вартість земельної ділянки площею 1 496 кв.м не могла перевищувати 919 350 грн.

Зважаючи на те, що земельну ділянку придбано за ціною значно вищою, ніж середня за оголошеннями, а також те, що новий власник не розпочав жодного будівництва та відсутні обставини, що очевидно б указували на його зацікавленість у купівлі саме цієї ділянки, на думку ГРД, наявний обґрунтований сумнів у тому, що правочин був справді спрямований на набуття ділянки.

1. 3.  Згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2021 роки суддя користувалася автомобілем TOYOTA PRADO 2007 року випуску, вартість якого на дату набуття становить 150 000 грн (еквівалент 5 619 дол. США за середньорічним курсом на 2019 рік). Власницею автомобіля є мати судді. Водночас найдешевший варіант такого автомобіля навіть у 2024 році коштує 10 500 дол. США. Тобто на момент придбання ціна зазначеного автомобіля мала бути значно вищою, ніж декларує суддя.

Також у висновку ГРД вказує, що суддя вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, а саме: у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 та 2023 роки суддя зазначила, що з 15 травня 2022 року разом із сином мала право безоплатного користування квартирою в місті Києві (загальна площа 101 кв.м), яка на праві власності належить ОСОБА_1. Указана особа не є близькою особою судді або членів її сім’ї. ГРД вважає, що характер зв’язків судді із власником квартири потребує уточнення, оскільки безоплатне користування житлом, яке належить особі, що не є близькою особою судді, містить ознаки подарунка в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» і ознаки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП.

До висновку також включено чотири пункти інформації, яка, з точки зору ГРД, сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді.

Зокрема зазначено таке:

1. Згідно з повідомленнями про суттєві зміни в майновому стані у 2020, 2021 та 2024 роках суддя отримувала подарунки у грошовій формі на загальну суму 2 499 200 грн від своїх батьків. Джерела походження задекларованих суддею грошових активів потребують пояснень.
2. Згідно з повідомленням про суттєві зміни в майновому стані особа з якою суддя спільно проживала та в подальшому припинила спільне проживання, 04 січня 2022 року отримала подарунок у грошовій формі в розмірі 22 598 070 грн. Джерела походження коштів та періоди їх спільного проживання на момент отримання подарунка потребують пояснень судді.
3. Суддя у значній кількості справ звільняла осіб, які притягалися до відповідальності, за статтею 173-2 КУпАП у зв’язку з малозначністю діяння та обмежувалася усним зауваженням. Зокрема,  у справі  № 550/1215/20 особа, звільнена від відповідальності суддею Михайлюк О.І., згодом 4 рази притягалася до відповідальності за цим же складом правопорушення протягом 2021–2024 років. На думку ГРД, така практика очевидно не досягає цілей правосуддя, зокрема і превентивної функції щодо запобігання домашньому насильству, та потребує пояснень судді.
4. Чоловік, з яким суддя спільно проживала без реєстрації шлюбу, батько судді та її сестра в період 2014–2015 років неодноразово відвідували російську федерацію. Мета поїздок близьких осіб судді потребує пояснень.  

При оцінюванні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховуються істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про невідповідність судді критеріям.

Ураховуючи наведене, Комісія зауважує, що у сферу дослідження під час кваліфікаційного оцінювання судді Михайлюк О.І. потрапили висновок ГРД від 29 жовтня 2024 року, письмові пояснення судді, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані суддею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєву зміну в майновому стані, декларації родинних зв’язків та доброчесності судді, а також інформація, отримана від державних органів на запити Комісії стосовно судді.

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві. У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, у тому числі, з моменту надання ГРД мотивованого висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів для перевірки обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, суддя повинен брати активну участь у спростуванні сумніву в його доброчесності. Використовуючи чіткі та переконливі докази, суддя може розвіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що свідчить про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під стандартом доказування – «чіткі та переконливі докази», Комісією для цілей кваліфікаційного оцінювання розуміються докази, які залишають в обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.

Якщо суддя не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про її невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією, оскільки вони мають вплив на авторитет судової влади, і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.

Отже, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Так, стосовно вчинених адміністративних правопорушень Михайлюк О.І. пояснила, що часто їздить на автомобілі та намагається дотримуватися встановлених правил дорожнього руху, однак час від часу до неї застосовуються адміністративні санкції за незначні перевищення швидкості на 20 км/год (переважно зафіксовані в автоматичному режимі). За порушення, визнані нею, вчасно сплачені штрафи. Не визнані штрафи – оскаржені та скасовані в судовому порядку.

Комісія сприймає пояснення судді, однак наголошує, що відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики (у редакції рішення ХХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року) суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.

Виявлені факти порушення суддею правил у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не можуть бути підставою для висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, однак впливають на загальну оцінку відповідності судді цим критеріям та враховуються Комісією при визначенні кількості балів.

Крім того, у межах кваліфікаційного оцінювання Комісією досліджено декларації доброчесності судді, зокрема позицію судді щодо пункту 22 «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності», у зв’язку із наявністю інформації щодо притягнення Михайлюк О.І. до адміністративної відповідальності.

У деклараціях доброчесності судді за 2017, 2019 та 2022 роки це твердження суддя задекларувала у спосіб «Підтверджую», тобто констатувала відсутність у звітному періоді в її поведінці діянь, що потенційно могли б бути підставою для притягнення до відповідальності, однак відповідно до інформації, наданої Департаментом патрульної поліції Національної поліції України, це твердження не відповідає дійсності, що не заперечувалося самою суддею під час співбесіди.

Зважаючи на притягнення Михайлюк О.І. до адміністративної відповідальності, вона повинна була в пункті 22 декларації доброчесності судді за 2017, 2019 та 2022 роки проставити відмітку «Не підтверджую», проте не зробила цього, а отже, подала в зазначених деклараціях недостовірні відомості про те, що нею такі вчинки не здійснювалися.

Пояснюючи цю обставину, Михайлюк О.І. повідомила, що при заповненні пункту 22 декларацій доброчесності судді вона вважала, що йдеться тільки про вчинки, за які може настати відповідальність у майбутньому, оскільки за вказані вище правопорушення її вже було притягнуто до відповідальності до моменту декларування (сплатила штрафи або притягнення до адміністративної відповідальності скасовано на підставі рішення суду).  Тому на твердження пункту 22 декларацій доброчесності судді за 2017, 2019 та 2022 роки нею було проставлено відмітку «Не підтверджую».

Відповідно до частин першої та другої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

Комісія зауважує, що правова конструкція наведеного пункту декларації доброчесності судді свідчить про те, що зазначене в ньому твердження стосується не факту притягнення до відповідальності, а вчинків, які можуть мати наслідком притягнення судді до відповідальності.

За цих обставин Комісія констатує формальне порушення суддею правил заповнення декларацій доброчесності судді за 2017, 2019 та 2022 роки. Однак на кваліфікацію цього порушення з погляду істотності впливає відсутність у судді наміру приховувати відомості про притягнення до адміністративної відповідальності, адже переконливим та документально підтвердженим аргументом Михайлюк О.І. є зазначення цих відомостей в анкеті судді, поданій 20 червня 2018 року, та частково в анкеті кандидата на посаду судді, поданій Михайлюк О.І. 28 грудня 2023 року в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії  від 14 вересня 2023 року.

Встановлені обставини не є самостійною підставою для визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді, однак підлягають врахуванню через зменшення кількості балів, визначених за результатами кваліфікаційного оцінювання за критеріями професійної етики та доброчесності.

З’ясовуючи обставини, зазначені у висновку ГРД щодо заниження суддею вартості майна, зокрема видатку на придбання квартири, автомобіля, що перебував у користуванні судді, а також легальності отримання доходу особою, пов’язаною із суддею, Комісія встановила таке.

Із поданого суддею 04 липня 2020 року повідомлення про суттєві зміни в майновому стані встановлено, що 30 червня 2020 року суддею Михайлюк О.І. здійснено видаток на придбання об’єкта незавершеного будівництва – нерухомого майна (квартира) у розмірі 1 248 954 грн.

У письмових поясненнях та під час співбесіди суддя Михайлюк О.І. зауважила, що 26 червня 2020 року між нею та ТОВ «УКРСПЕЦТРАНС» укладено попередній договір купівлі-продажу квартири загально площею 91,54 кв.м у житловому будинку, що будується в місті Харкові.

Згідно з пунктом 1.1.4.1 цього договору сторони узгодили, що розрахунок має бути проведений до 24 грудня 2021 року шляхом внесення покупцем на поточний рахунок ТОВ «УКРСПЕЦАВТОТРАНС» забезпечувального платежу в розмірі 1 248 954 грн. Вартість є остаточною та не може бути змінена, за виключенням випадків, передбачених договором.

На виконання вказаної умови договору забезпечувальний платіж у сумі 1 248 954 грн був внесений 30 червня 2020 року, що підтверджується листом ТОВ «УКРСПЕЦАВТОТРАНС».

Попередній договір купівлі-продажу від 26 червня 2020 року є двостороннім, підписаним сторонами, які досягли згоди щодо його істотних умов (серед яких є і ціна), на сьогодні є чинним та ніким не оспорюється.

Таким чином, вартість об’єкта в розмірі 1 248 954 грн відповідала волевиявленню сторін договору, сплачена на виконання умов договору замовнику та зазначена в повідомленні про зміни в майновому стані 04 липня 2020 року.

Стосовно різниці вартості квартири, розрахованої згідно з даними, висвітленими на сайті забудовника та вартістю квартири, визначеної сторонами в попередньому договорі від 26 червня 2020 року, суддя зазначила про те, що придбання квартири припало на період різкого зниження інвестиційної активності у зв’язку з карантинними обмеженнями, тому об’єкт, який перебував на початковій стадії будівництва та до цього часу не введений в експлуатацію, був запропонований їй як потенційному покупцю забудовником за акційною ціною з метою подальшого покриття витрат на будівництво. Акційна пропозиція не оголошувалася на офіційному сайті ТОВ «УКРСПЕЦАВТОТРАНС», а пропонувалася безпосередньо через відділ продажу забудовника в телефонному режимі.

На підтвердження вказаного суддя Михайлюк О.І. надала скановані копії попереднього договору купівлі-продажу від 26 червня 2020 року, укладеного з ТОВ «УКРСПЕЦТРАНС», листів ТОВ «УКРСПЕЦАВТОТРАНС» від 30 червня 2020 року та від 30 жовтня 2024 року.

Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх об’єктивними та достатньо обґрунтованими.

Спростовуючи сумнів ГРД щодо дійсної вартості земельної ділянки загальною площею 1 496 кв.м у населеному пункті Циркуни Харківської області, відчуженої особою, з якою спільно проживала суддя, Михайлюк О.І. повідомила, що особа, з якою вона проживала, з 2005 року є власником цієї земельної ділянки.

На підставі договору купівлі-продажу від 07 лютого 2020 року вказана земельна ділянка була відчужена її власником на користь іншої особи за 3 687 000 грн.

Така вартість обумовлена тим, що на момент продажу земельної ділянки на місці її розташування було сформовано елітне котеджне містечко, забезпечено газо- та водопостачання. Вплинули також інфляційний процес, наявність особливих умов, а саме – зацікавленість покупця у придбанні земельної ділянки для будівництва житла для своєї сім’ї.

Крім того, Михайлюк О.І. уточнила, що вона не надавала та не зобов’язана була надавати дозвіл власнику земельної ділянки на її відчуження за договором купівлі-продажу, оскільки вказана земельна ділянка належала продавцю на праві особистої приватної власності, а проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов’язків подружжя.

На підтвердження вказаного суддя надала копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ___ № _______ від 25 листопада 2005 року, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 лютого 2020 року, пояснення покупця від 07 листопада 2024 року щодо мотивів придбання земельної ділянки та її вартості, відповіді суб’єкта оціночної діяльності – фізичної особи–підприємця ОСОБА_2 від 21 жовтня 2024 року стосовно факторів формування ціни угоди на земельну ділянку в населеному пункті Циркуни Харківської області.

Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх об’єктивними та достатньо обґрунтованими.

Стосовно заниження вартості належного матері автомобіля, що перебуває в користуванні судді, Михайлюк О.І. пояснила таке.

Перед укладенням договору купівлі-продажу автомобіля TOYOTA PRADO 2007 року випуску покупцем здійснено огляд вказаного автомобіля на станції технічного обслуговування. За результатами огляду встановлено необхідність його відновлення та ремонту, отримано попередній розрахунок вартості робіт та запчастин від 29 березня 2019 року. Згідно з висновком суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «Бюро Полекс» від 29 березня 2019 року вартість об’єкта оцінки становила 145 000 грн.

З урахуванням технічного стану транспортного засобу, його пробігу (450 000 км) та за домовленістю сторін автомобіль придбано за 150 000 грн (еквівалент 5 619 дол. США за середньорічним курсом у 2019 році).

На підтвердження вказаного суддя надала копії пояснень матері від 18 жовтня 2024 року та пояснень продавця від 30 жовтня 2024 року щодо обставин придбання та продажу автомобіля «TOYOTA PRADO» 2007 року випуску, посвідчення водія на ім’я матері, технічного паспорта на автомобіль TOYOTA PRADO (2007 року), попереднього розрахунку вартості ремонтних робіт транспортного засобу від 29 березня 2019 року (замовлення-наряд № 3656), висновку суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «Бюро Полекс» від 29 березня 2019 року з характеристикою та описом об’єкта оцінки.

Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх об’єктивними та достатньо обґрунтованими.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам та поясненням судді, Комісія акцентує, що згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2024 року (справа № 990/139/24) придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів (зокрема, транспортерних засобів), саме по собі не вказує на недоброчесність, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав.

Беручи до уваги викладене, сам лише факт придбання суддею квартири загальною площею 91,54 кв.м в місті Харкові, а матір’ю судді автомобіля «TOYOTA PRADO» 2007 року випуску за цінами, які ГРД вважає заниженими, та факт відчуження земельної ділянки особою, з якою проживала суддя, за ціною, яку ГРД вважала завищеною, на переконання Комісії, за відсутності будь-яких інших доказів, не може слугувати підставою для визнання Михайлюк О.І. недоброчесною.

Під час з’ясування обставин безоплатного користування квартирою в місті Києві (загальна площа 101 кв.м), власник якої не є близькою особою судді, що, на думку ГРД, містить ознаки подарунка в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» і ознаки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП, Комісією встановлено таке.

Згідно зі щорічними деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 та 2023 роки Михайлюк О.І. разом із сином безкоштовно користується квартирою в місті Києві загальною площею 101 кв.м.

Власником квартири є особа, прізвище якої відсутнє в переліку членів сім’ї та близьких осіб у суддівському досьє.

У своїх письмових поясненнях та під час співбесіди Михайлюк О.І. повідомила, що з 15 травня 2022 року і дотепер користується квартирою в місті Києві.

Зважаючи на те, що місто Харків, де вона проживала до 24 лютого 2022 року разом зі своєю малолітньою дитиною, опинилося та перебуває під постійними ракетними обстрілами, родичі, зокрема троюрідний брат по лінії її батька,  вирішили допомогти їй і запропонували для проживання квартиру у місті Києві, яка не використовувалася ним, за умови своєчасної сплати комунальних послуг та проведення поточного ремонту житла, а тому користування цією квартирою не є подарунком в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Також Михайлюк О.І. зауважила, що власник квартири не є особою, підпорядкованою судді, жодних судових рішень на користь власника нею не приймалось, факт користування цим об’єктом нерухомості нею не приховується, уся інформація щодо цієї квартири зазначається у відповідних щорічних деклараціях.

На підтвердження вказаного суддя надала копії пояснень батька щодо родинних зав’язків, батька власника квартири щодо родинних зав’язків; власника квартири щодо дозволу на користування нерухомим майном; фотографії, що підтверджують родинні стосунки.

Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх об’єктивними та достатньо обґрунтованими.

Надаючи оцінку зазначеній обставині та поясненням судді, Комісія акцентує увагу на тому, що вирішення питання наявності або відсутності в діях особи корупційного порушення належить до повноважень компетентних органів та провадиться у спосіб, встановлений законом. Проте Комісією в межах кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення вказана обставина перевіряється з погляду відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII передбачено, що подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Обмеження щодо одержання подарунків визначено статтею 23 вказаного закону, частинами першою та другою якої встановлено, що особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв’язку зі здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин).

Комісія зауважує, що не кожне діяння, навіть за умови наявності ознак корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, є підставою для визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді, наслідком чого є звільнення із займаної посади.

Проаналізувавши відомості, надані ГРД, та пояснення судді Михайлюк О.І., Комісія не встановила обставин, які б свідчили про наявність підстав для визнання судді недоброчесною.

Також Комісією під час співбесіди із суддею досліджено та обговорено додатково надану інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути використана для оцінювання Михайлюк О.І.

Стосовно отримання подарунків у грошовій формі від батьків на загальну суму 2 499 200 грн, зокрема 29 травня 2020 року в розмірі 1 345 000 грн від батька та матері; 09 грудня 2021 року в розмірі 544 200 грн від батька та матері; 29 березня 2024 в розмірі 610 000 грн від матері, суддя пояснила, що з грудня 2010 року до 2015 року її батько працював на керівних посадах ТОВ «Сільські традиції», мав гарні доходи, а також заощадження від реалізації нерухомого майна, зокрема у 2021 році він продав належний йому гараж у місті Полтава.

Мати – фізична особа–підприємець. Розмір її доходів також був значним. Крім того, у 2019 році мати продала одержану нею у спадок квартиру в місті Полтава. На сьогодні батьки є пенсіонерами. Розмір щомісячної пенсії за віком батька становить 13 944,87 грн, а матері – 6 307,63 грн.

Суддя зауважила, що протягом 2011–2024 років батьки не придбавали жодного нерухомого майна, не здійснювали суттєвих трат, крім придбання у 2019 році автомобіля «TOYOTA PRADO» 2007 року випуску за 150 000 грн, тому мали заощадження і фінансову можливість здійснити подарунок у грошовій формі на загальну суму 2 499 200 грн.

На підтвердження вказаного суддя надала копії довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про дохід батька за 2010–2015 роки, довідки Державної податкової служби України № 2089/5/99-0024-05-05 від 12 лютого 2024 року про дохід матері за 2016–2019 роки, договору купівлі-продажу квартири від 24 березня 2011 року, договору купівлі-продажу квартири від 30 вересня 2019 року, договору купівлі-продажу гаража від 18 березня 2021 року, довідки Полтавського об’єднаного управління ПФУ від 24 квітня 2024 щодо розміру пенсії батька, скріншота платіжної системи «Ощадбанк» щодо пенсії матері.

Оцінюючи зазначені обставини, Комісія зауважує, що згідно з наявною в матеріалах суддівського досьє інформацією Державної податкової служби України (лист від 16 лютого 2024 року), загальний розмір доходів батьків судді, отриманих з 1998 року до травня 2020 року (здійснення першого подарунка в розмірі 1 345 000 грн) становить 10 995 757,36 грн. Крім вказаного, батьками судді відчужено нерухоме майно: у 2011 році – квартира в місті Полтава за 325 000 грн, у 2019 році – квартира в місті Полтава за 602 000 грн, у 2021 році – гараж у місті Полтава за 96 200 грн, що підтверджується наданими суддею договорами. Всього на суму 1 023 200 грн.

Таким чином, сукупний загальний дохід батьків судді Михайлюк О.І. становив 12 018 957,36 грн.

Ураховуючи факт здійснення у 2019 році витрат на придбання автомобіля за 150 000 грн, скупний дохід становить 11 868 957,36 грн.

Установивши на підставі наявних у розпорядженні Комісії документів суми доходів і витрат батьків судді Михайлюк О.І., Комісія дійшла висновку про відсутність обґрунтованого сумніву про достатність сукупного доходу, отриманого із законних джерел, для здійснення фінансових заощаджень батьками судді та вчинення подарунків на її користь.

Стосовно уточнення періоду спільного проживання з особою, з огляду на отримання цією особою 22 січня 2022 року подарунка у грошовій формі в розмірі 22 598 070 грн та обставин припинення проживання суддя Михайлюк О.І. пояснила, що припинила спільне проживання з цією особою наприкінці 2021 року за особистими обставинами. Оскільки на час отримання подарунка Михайлюк О.І. зі співмешканцем спільно не проживала, він не був близькою особою в розумінні норм Закону України «Про запобігання корупції», тому суддя не була зобов’язана з’ясовувати обставини подарунка та джерела його походження в дарувальника.

Комісія приймає надані суддею пояснення та вважає факт, вказаний в інформації ГРД, а саме ймовірне спільне проживання судді з колишнім співмешканцем у період отримання ним подарунка у грошовій формі, непідтвердженим.

Стосовно звільнення осіб, які притягалися до відповідальності за статтею 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства), у зв’язку з малозначністю діяння Комісія встановила, що в провадженні судді Михайлюк О.І., зокрема, перебувала справа № 550/1215/20 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП. У цій справі суддя визнала правопорушення малозначним, обмежившись усним зауваженням та закрила справу. 

У письмових поясненнях та під час співбесіди Михайлюк О.І. пояснила, що нею як суддею взято до уваги наявність заяви потерпілої – дружини особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, про відсутність претензій до порушника у зв’язку з примиренням та проханням суворо не карати, а також заяву самого порушника, який вину у вчиненому визнав у повному обсязі та щиро розкаявся. Водночас справа № 550/1215/20 була першою справою за фактом вчинення цієї особою домашнього насильства та не передбачала повторності в його діях згідно з положеннями статті 35 КУпАП. Повторне притягнення правопорушника, про якого йдеться у справі № 550/1215/20, до відповідальності за цим же складом правопорушення протягом 2021–2024 років відбувалося після закінчення 24 вересня 2021 року строку повноважень судді у зв’язку із закінченням строку, на який її було призначено.

Урахування факту скоєння домашнього насильства правопорушником вперше і надання йому можливості усвідомити наслідки своїх дій та стати на шлях виправлення, на думку судді, є превентивною функцією в запобіганні домашньому насильству.

На підтвердження вказаного суддя надала копії заяви дружини правопорушника та заяви  правопорушника, постанови від 08 жовтня 2020 року у справі № 550/1215/20.

Комісія вважає, що суддя змогла чітко пояснити, які саме обставини нею враховано, щоб визнати правопорушення малозначним, обмежитися усним зауваженням та закрити справу, тому бере до уваги надані пояснення.

Стосовно неодноразового перетину кордону з російською федерацією близькими особами судді в період з 2014–2015 років, зокрема чоловіком, з яким вона спільно проживала без реєстрації шлюбу, її батьком та рідною сестрою суддя пояснила, що поїздки чоловіка та рідної сестри мали виключно приватний характер, а батька – задля вирішення питань припинення господарської діяльності ТОВ «Сільські традиції» з країною-агресором.

Кордон вони перетинали офіційно, дотримуючись вимог митного контролю. У той період кордони між Україною та росією були відкриті та будь-яких обмежень у перетині не було.

На підтвердження вказаного суддею надано копію пояснень батька судді щодо мети перетину кордону. Також Михайлюк О.І. зауважила, що вона особисто не перетинала кордон з державою-агресором, проте не мала впливу на рішення своїх близьких осіб щодо таких поїздок.

Комісія вважає пояснення судді Михайлюк О.І. стосовно перетину кордону близькими особами прийнятними і такими, що не дають підстав для висновку про її недоброчесність.

У підсумку додаткову інформацію, зазначену в рішенні ГРД, з урахуванням пояснень судді Комісія вважає такою, що не впливає на оцінку судді Михайлюк О.І. за критеріями доброчесності та професійної етики.

Визначаючись щодо остаточного рішення, Комісія за результатами перевірки обставин, викладених у висновку та інформації ГРД, з урахуванням наданих суддею пояснень та дослідження матеріалів суддівського досьє, не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І. критеріям доброчесності та професійної етики.

Перевіривши показники, визначені в пунктах 8, 9 глави ІІ розділу ІІ Положення, на підставі з’ясованих вище обставин, за результатами аналізу суддівського досьє та співбесіди Комісія оцінює показники критерію професійної етики судді Михайлюк О.І. сумарно у 180 балів, показники критерію доброчесності судді – у 185 балів.

Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, урахувавши відомості, викладені ГРД, надавши оцінку аргументам, наведеним суддею Михайлюк О.І. в письмових поясненнях, за результатами співбесіди встановила, що суддя Чутівського районного суду Полтавської області набрала 740,375 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал є достатнім для визнання судді таким, що відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене та керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк Олена Ігорівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 740,375 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк Олени Ігорівни займаній посаді.

Головуючий                                                                                                   Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                               Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                       Галина ШЕВЧУК