X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Юлії Миколаївни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
04.06.2024
97/ко-24
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Юлії Миколаївни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач), Романа САБОДАША,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Юлії Миколаївни на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Каретник Юлію Миколаївну призначено на посаду судді Пологівського районного суду Запорізької області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Ю.М.

Рішенням Комісії від 29 січня 2019 року № 14/зп-19 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Загальний результат складеного суддею Каретник Ю.М. анонімного письмового тестування та виконаного практичного завдання – 154,5 бала. Її допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Каретник Ю.М. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Пасічника А.В.

Співбесіду з Каретник Ю.М. призначено на 04 червня 2024 року.

ІІ. Норми права та їх застосування.

            Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 (далі – Положення).

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) зі змінами, передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

ІІI. Зміст рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації та пояснень судді.

Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 26 травня 2024 року затвердила рішення про надання Комісії інформації (далі – рішення). ГРД виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак характеризують суддю та можуть бути використані під час її оцінювання.

ГРД зазначила у рішенні такі обставини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя ухвалила щонайменше 3 судові рішення, що призвели до уникнення водіями відповідальності за керування автомобілем у стані сп’яніння. Суддя задовольняла клопотання осіб, які притягувались до відповідальності, чи їхніх представників, які, на думку ГРД, спрямовані на затягування розгляду справ. Крім того, правопорушники не з’являлися в судові засідання, хоча були у належному порядку поінформовані про дату, час і місце проведення.

У розділі 2.1 «Інформація про суб'єкта декларування» декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація, декларації), за 2016 та 2017 роки суддя вказала, що її зареєстрованим місцем проживання є обʼєкт нерухомого майна, розташований у м. Гуляйполе Запорізької області. Проте у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» інформація про цей об’єкт відсутня. На думку ГРД, у судді не було умислу приховувати зазначені відомості, оскільки вона в подальшому декларує всі відомості щодо права користування на нерухоме майно.

Також відповідно до декларації за 2016 рік особа, з якою суддя спільно проживала, але не перебувала у шлюбі, набула право власності на автомобіль ВАЗ 21099, 2005 року випуску. Вартість на дату набуття у власність – 8000 грн, або 346,62 долара США (за офіційним курсом НБУ на дату набуття права). Однак вартість автомобіля такої ж моделі та року випуску станом на 2015 рік становила 3 тис. доларів США згідно з архівною інформацією профільних сайтів з продажу рухомого майна.

До Комісії 30 травня 2024 року надійшли письмові пояснення судді Каретник Ю.М. та підтверджувальні документи щодо обставин, наведених у рішенні ГРД.

Стосовно ухвалення судових рішень суддя пояснила, що усі судові засідання призначалися нею через невеликі проміжки часу, які були достатні для належного повідомлення учасників справи засобами поштового зв’язку. Під час ухвалення рішення про задоволення клопотання захисника про відкладення розгляду справ суддя зважала на обґрунтування цих клопотань. Вона також враховувала положення статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стосовно відсутності у деклараціях за 2016 та 2017 роки відомостей про об’єкти нерухомості, які є зареєстрованим місцем проживання судді та її чоловіка, суддя пояснила, що у неї не було наміру приховувати ці відомості. На той час інформації щодо декларування таких об’єктів нерухомості не було в Роз’ясненнях щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 № 3. Суддя не зазначала у відповідних деклараціях такі відомості, оскільки вони з чоловіком не користувались об’єктами нерухомості, які були зареєстрованим місцем проживання.

            Стосовно вартості автомобіля ВАЗ 21099, 2005 року випуску, який був придбаний чоловіком ОСОБА_1 у 2015 році, суддя пояснила, що вони почали проживати однією сім’єю у травні 2016 року. На думку судді, вона не мала підстав цікавитися тими правочинами, які вчиняв її чоловік у грудні 2015 року. Проте додатково пояснила, що цей автомобіль придбав її свекор наприкінці 2012 року та оформив замість договору купівлі-продажу довіреність на право володіння, користування та розпорядження цим автомобілем. У 2015 році, коли строк довіреності спливав, свекор з чоловіком уклали договір купівлі-продажу, вказавши вартість автомобіля 8000,00 грн, яку зазначено суддею у відповідній декларації.

Під час співбесіди 04 червня 2024 року суддя надала Комісії усні пояснення, які підтвердили раніше надані письмові пояснення.

Заслухавши пояснення судді, врахувавши підтверджувальні документи, Комісія вважає, що суддею надано пояснення та докази, які спростовують сумніви ГРД.

ІV. Критерій професійної компетентності.

Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування.

Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконання практичного завдання.

Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – Реєстр); судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

Під час дослідження досьє Каретник Ю.М. встановлено порушення строків надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень.

За період з 16 грудня 2016 року до 23 вересня 2021 року суддею надіслано до Реєстру з порушенням строків надсилання 780 рішень.

Так, ухвалу від 23 квітня 2021 року у справі № 324/311/17 про задоволення клопотання прокурора про доставлення в наступне судове засідання приводом надіслано до Реєстру через 147 днів з моменту її прийняття.

Ухвалу від 18 травня 2021 року у справі № 324/1539/20 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті надіслано до Реєстру через 121 день з моменту її прийняття.

Каретник Ю.М. у поданих до Комісії письмових поясненнях від 17 травня 2024 року зазначила, що надмірне навантаження і відсутність додаткового помічника є основними причинами порушення строків надсилання електронних копій судових рішень до Реєстру.

Ухвалу від 23 квітня 2021 року у справі № 324/311/17 та ухвалу від 18 травня 2021 року у справі № 324/1539/20 надіслано до Реєстру невідкладно після їх прийняття. Проте при проведенні самоперевірки 23 вересня 2021 року (в останній день повноважень судді зі здійснення правосуддя) суддя виявила помилку та того ж дня її усунула шляхом повторного направлення цих ухвал до Реєстру.

Під час співбесіди 04 червня 2024 року Каретник Ю.М. надала Комісії усні пояснення, які підтверджують раніше надані письмові пояснення.

Комісія звертає увагу, що електронні копії судових рішень до Реєстру надсилаються лише засвідченими електронним цифровим підписом судді. Для цього необхідно перевести документ із стану «чернетка» в «оригінал», підписавши його електронним цифровим підписом. Очевидно, що не переведений у стан «оригінал» документ є таким, що не підписаний цифровим підписом.

На переконання Комісії, суддя при підписанні електронних копій судових рішень мала перевірити, що усі електронні копії судових рішень успішно підписано та відправлено до Реєстру.

Указані факти порушення строків надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень зумовили зниження Комісією бала за показником ефективність здійснення правосуддя, оціненого за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

Комісія оцінила цей показник за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

V. Критерій особистої компетентності.

Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.

Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.

Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.

Комісія оцінила критерій особистої компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

VI. Критерій соціальної компетентності.

Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.

Комісія оцінила критерій соціальної компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

VII. Критерій професійної етики та доброчесності.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідність витрат і майна судді та членів її сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідність витрат і майна судді та членів її сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів її сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Під час дослідження досьє встановлено, що суддя та її чоловік безоплатно користувались об’єктами нерухомості.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларацій за 2016–2019 роки суддя відобразила інше право користування (позичка) квартирою площею 29,4 м2, яка належить на праві власності третій особі.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларацій за 2016–2021 роки суддя відобразила інше право користування (позичка) гаражем площею 18,6 м2, який належить на праві власності третій особі.

Під час співбесіди 04 червня 2024 року суддя надала Комісії копію договору безоплатного користування (позички) квартирою від 01 листопада 2016 року та копію договору безоплатного користування (позички) гаражем від 12 листопада 2016 року.

Також суддя пояснила, що проживала з чоловіком у квартирі знайомих, оскільки на той момент вони не мали власного житла. Оплата за користування цими об’єктами нерухомості не здійснювалась, проте суддя разом з чоловіком сплачували комунальні послуги, здійснювали догляд за гаражем та квартирою, проводили косметичний ремонт.

Оцінивши вказані вище обставини, Комісія не виявила ознак умисних дій, спрямованих на вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень.

Водночас Комісія зауважує, що згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Відповідно до статті 3 цього кодексу суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Підпунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), визначено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.

Згідно з підпунктом 3.2 Бангалорських принципів спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів.

Відповідно до підпункту 4.9 Бангалорських принципів суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень.

Наведені факти, на переконання Комісії, не можуть вважатись достатніми для визнання судді недоброчесною, проте все ж негативно впливають на оцінку цього критерію, оскільки свідчать про недостатні зусилля судді дотримуватися високого стандарту доброчесності.

Отже, Комісія знизила бал за показником доброчесності, оціненого за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

VIII. Результати кваліфікаційного оцінювання.

Каретник Ю.М. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді отримала такі бали:

Критерії

Показники

Бал за показник

Бал за критерій

Професійна компетентність

Рівень знань у сфері права

81

230,5

Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні

73,5

Ефективність здійснення правосуддя

70

Діяльність щодо підвищення фахового рівня

6

Особиста компетентність

Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості 

55

55

Соціальна компетентність

Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості

55

55

Професійна етика

Показники професійної етики

150

175

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

25

Доброчесність

Показники доброчесності

140

165

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

25

 

680,5

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Ю.М. набрала 680,5 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Ю.М. відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що суддя Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Юлія Миколаївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 680,5 бала.

2. Визнати суддю Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Юлію Миколаївну такою, що відповідає займаній посаді.

 

 

Головуючий                                                                                                   Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                         Роман САБОДАШ