Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Сизоненка Віктора Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Віктора СИЗОНЕНКА

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Сизоненка Віктора Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді (пункти 1.3, 1.4 розділу 1 Положення).  

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є передумовою реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року до Комісії надійшла заява Сизоненка Віктора Сергійовича про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Сизоненка В.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Cизоненко Віктор Сергійович, дата народження – ___________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (другий ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2006 році Сизоненко В.С. закінчив Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2012 році кандидат отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

У 2024 році кандидат закінчив Національний університет «Одеська юридична академія» за освітньою програмою «Філософія медійних практик» та здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти «магістр», галузь знань «Гуманітарні науки» спеціальність «Філософія».

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Сизоненко В.С. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	53,8	350,8
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	136
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	121

Отже, кількість балів, отриманих Сизоненком В.С. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Сизоненка В.С.

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 18/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, зокрема Сизоненка В.С., та визначено, що результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

  Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Сизоненка В.С. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських  судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Сизоненка В.С. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду (лист № 21-2600/25), у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

28 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення Сизоненка В.С. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

03 червня 2025 року Сизоненко В.С. додатково надіслав до Комісії інформаційний лист Громадської організації «Правнича асоціація «Добросуд» від 02 червня 2025 року № 26/25 з його характеристикою.

До Комісії 12 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 11 червня 2025 року (далі – висновок ГРД), в якому вказано про таке.

1. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність». Кандидат допускав вочевидь недбале оформлення документів, поданих для участі в конкурсі.

1.1. У розділі «Трудова діяльність» Анкети на посаду судді кандидат не зазначив відомості про трудову діяльність з 2015 до 2018 року (період перебування на посаді директора ТОВ «Е-тікетс Сервіс Україна»). На сьогодні відомо, що компанія має низку судових справ, в яких учасниками виступають, окрім ТОВ «Е- тікетс Сервіс Україна», компанії ТОВ «ЗТ-Інвест» та ТОВ «Т-РЕНТ».

Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) повідомила про справи № 910/1347/21, № 910/21870/21, в яких фігурує компанія ТОВ «Е-тікетс Сервіс Україна». Незважаючи на те, що спори почались після 2021 року (тоді кандидат вже не був директором товариства), певні юридичні факти, що були одними з підстав судового розгляду, відбулись в 2016 – 2017 роках.

Так, ГРД зазначає про договір № 31/07-17 від 31.07.2017, укладений між ТОВ «ЗТ-Інвест» та ТОВ «Е-Тікетс Сервіс Україна». Зі справ № 916/2042/23, 916/2635/24 відомо, що спірний договір № 31/07-17 зі сторони «Е-Тікетс Сервіс Україна» міг бути підписаний кандидатом. У рамках цієї справи було призначено експертизу, одне з питань якої: «Чи виконано підпис на зворотній частині останньої сторінки зшитого договору № 31/07-17 від 31.07.2017, підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Тікетс Сервіс Україна» про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки (знаки для товарів і послуг) самим Сизоненком Віктором Сергійовичем чи іншою особою?».

ГРД зазначила, що факт підробки договору № 31/07-17, укладеного ТОВ «Е- Тікетс Сервіс Україна» в той час, коли його директором був кандидат, наразі залишається невстановленим.

1.2. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, кандидат не зазначив відомості про комплекс будівель та споруд номер 13 загальною площею 45,6 кв.м, набутий у власність 30 травня 2024 року. Відомості про вказаний об’єкт нерухомості були внесені кандидатом до виправленої декларації після того, як Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ці розбіжності під час проведення спеціальної перевірки.

1.3. Кандидат надав копію диплома магістра М24 № 039239 про закінчення у 2024 році Національного університету «Одеська юридична академія» за освітньою програмою «Філософія медійних практик», проте не надав додатку до цього диплома, через що неможливо встановити форму та період навчання. ГРД зазначила, що визнає передбачене статтею 53 Конституції України право на освіту, однак звертає увагу, що у 2022 році чоловіки призовного віку зловживали цим правом з метою уникнення мобілізації.

1.4. Відповідно до Умов проведення конкурсу на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах, затверджених рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (додаток 2), особа, яка бере участь у конкурсі та не має обов’язку щорічно подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язана подавати таку декларацію як кандидат на посаду судді щорічно до 01 квітня. Проте декларацію за 2023 рік кандидат подав лише 24 березня 2025 року – на рік пізніше строку, визначеного умовами конкурсу.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка не стала підставою для висновку.

1. У медіа наявна інформація про те, що Міністерство охорони здоров’я не змогло повернути у державну власність пам’ятку архітектури – дачу лікаря Меринга в Одесі, яка, нібито, незаконно була приватизована через корупційну схему.

У березні 2021 року Одеська обласна прокуратура подала позов до Господарського суду Одеської області до ТОВ «ДРАЙВ-ІН» та Фонду держмайна з вимогою визнати незаконною угоду та повернути дачу державі. Кандидат у цій справі представляв інтереси відповідача ТОВ «ДРАЙВ-ІН».

Крім того ГРД звернула увагу, що кандидат публічно підтримав Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року № 4292-IX, який був негативно сприйнятий експертами і громадськістю.

ГРД зазначає, що вказані обставини можуть свідчити про те, що кандидат не зможе бути безстороннім та неупередженим суддею.

2. У медіа оприлюднена інформація про те, що брат дружини кандидата і партнер кандидата по бізнесу є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, захист якого у суді здійснював кандидат.

Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 12 червня 2025 року № 32 дпс-971/24) висновок ГРД кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у ньому.

До Комісії 16 червня 2025 року надійшли пояснення Сизоненка В.С. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Крім того, кандидат 16 червня 2025 року надіслав до Комісії копію клопотання про скасування висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 11 червня 2025 року, яке надіслано ним до ГРД.

Листом від 18 червня 2025 року № 32 дпс-971/24 ГРД надіслала до Комісії додаткову інформацію щодо кандидата на посаду судді (інформаційний запит Сизоненка В.С. до ГРД від 13 червня 2025 року).

Сизоненку В.С. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Сизоненком В.С. проведено 19 червня 2025 року.

У засіданні 19 червня 2025 року взяла участь уповноважений представник ГРД О.Піскунова.

На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано уточнити інформацію щодо нього у разі виявлення неточності чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Оскільки під час співбесіди виникла необхідність в отриманні додаткових відомостей для забезпечення повноти та об’єктивності кваліфікаційного оцінювання, в розгляді питання оголошено перерву.

Співбесіду з Сизоненком В.С. продовжено 10 липня 2025 року. 

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Сизоненком В.С. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками					Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	18	20	17	20	20	19,33333333	40
	відповідальність
	безперервний розвиток	20	21	21	21	20	20,66666667

За результатами оцінювання письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Другої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 розділу 2 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і в оцінюванні особистої компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності, як і особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Оцінюючи відповідність кандидата критерію соціальної компетентності за показником «Ефективна взаємодія» Комісія враховує таке.

24 червня 2025 року на адресу Комісії надійшло звернення ГРД, підписане співкоординаторкою Ольгою Піскуновою, в якому вказано про намагання кандидата на посаду судді Сизоненка В.С. у позапроцесуальний спосіб спілкуватися з членкинею ГРД ОСОБА_1. Предметом спілкування стало питання його кваліфікаційного оцінювання, через що ОСОБА_1 заявила самовідвід від розгляду питання щодо кандидата. У зверненні наведено цитати письмових повідомлень із месенджера WhatsApp від 02 травня 2025 року. Також зазначено, що в процесі уточнення обставин з’ясувалося, що ОСОБА_1 давно знайома з кандидатом, разом із ним входить до спільноти Aspen Institute Kyiv та регулярно спілкується.

Сизоненко В.С. скористався своїм правом та 03 липня 2025 року надав письмові пояснення щодо звернення ГРД. У поясненнях він поставив під сумнів звернення від 24 червня 2025 року як допустиму форму взаємодії між ГРД та Комісією. Крім того, кандидат зауважив, що його спілкування з ОСОБА_1 з питань, дотичних до його кандидування на посаду судді, триває від 04 квітня 2024 року.

Оцінюючи наведені фактичні дані та позицію учасників процедури кваліфікаційного оцінювання, Комісія зауважує, що статтею 3 Регламенту ГРД, схваленого рішенням ГРД від 23 листопада 2016 року № 1/2016 (зі змінами) (далі – Регламент ГРД), визначено основні засади діяльності Ради та передбачено, що члени Ради поділяють такі цінності як гідність, справедливість, права людини, доброчесність, повага до незалежності суддів і керуються ними у своїй діяльності. Рада та її члени здійснюють свою діяльність на засадах добросовісності, безсторонності, прозорості, рівноправності членів, політичної нейтральності.

Згідно з частинами першою, третьою, п’ятою, сьомою статті 23 Регламенту ГРД член Ради повинен діяти так, щоб формувати і підтримувати авторитет Ради.

Член Ради повинен уникати у своїй діяльності конфлікту інтересів, а у разі його наявності повідомляти Раду (колегію Ради) і заявляти самовідвід. Член Ради за наявності підстав повинен повідомити про наявність конфлікту інтересів в іншого члена Ради і заявити йому відвід.

 Член Ради не повинен ініціювати спілкування з суддею (кандидатом на посаду судді), щодо якого почалася процедура кваліфікаційного оцінювання, за винятком письмового або в електронній формі звернення до судді (кандидата на посаду судді) з пропозицією надати, пояснити чи спростувати певну інформацію.

У разі, якщо під час кваліфікаційного оцінювання мало місце індивідуальне спілкування з суддею (кандидатом на посаду судді), член Ради має поінформувати про його зміст Раду.

 Член Ради зобов’язаний публічно заявляти про усі факти корупційних дій, які йому стало відомо стосовно інших членів Ради, уникати будь-яких ситуацій, які призводять до конфлікту інтересів чи дискредитації Ради, бути максимально відкритим перед громадськістю та вживати заходів для недопущення будь-яких сумнівів у своїй доброчесності та у відповідності витрат його доходам, жодним чином не використовувати статус члена Ради для особистих цілей.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Регламенту ГРД координатор Ради забезпечує комунікацію Ради з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з частиною третьою статті 27 Регламенту ГРД вихідна кореспонденція Ради, її колегій надсилається за підписом координатора Ради, координаторів колегій Ради.

Отже, Комісія критично оцінює аргументи кандидата щодо недопустимості звернення ГРД від 24 червня 2025 року та вважає його легітимною формою комунікації, адже метою звернення було забезпечення дотримання принципів діяльності ГРД, таких як доброчесність, транспарентність та запобіганням будь- яким сумнівам щодо об’єктивності та неупередженості її членів у процедурі кваліфікаційного оцінювання.

Стосовно змісту письмової комунікації між кандидатом та членкинею ГРД (фрагменти відображені у зверненні ГРД від 24 червня 2025 року та письмових поясненнях Сизоненка В.С. від 03 липня 2025 року) слід зауважити, що взаємовідносини Сизоненка В.С. та ОСОБА_1 могли бути зумовлені іншими соціальними зв’язками, чого не заперечує співкоординаторка ГРД, вказуючи на їх  участь у спільноті Aspen Institute Kyiv та регулярне спілкування. Однак, якщо  йдеться про питання, дотичні до процедури кваліфікаційного оцінювання, такі як: початок аналізу ГРД відомостей про кандидата; публікація статті щодо кандидата та сприйняття цієї публікації членкинею ГРД ОСОБА_1, Сизоненко В.С. повинен був утриматися від згадки про них у процесі приватного обміну повідомленнями. Будучи професійним правником Сизоненко В.С. не міг не розуміти, які форми взаємодії із ГРД вважаються прийнятними в процедурі кваліфікаційного оцінювання, а також і те, що спілкування на ці теми із членкинею Ради, якнайменше за зовнішнім критерієм може створити враження, що процедура його кваліфікаційного оцінювання не є об’єктивною і порівняно з іншими кандидатами він має певні привілеї. 

Вказані фактичні дані оцінюються Комісією як негативний індикатор, що має значення при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності за показником «Ефективна взаємодія».

Як зазначалось вище, Сизоненко В.С. подав заяву для участі у Конкурсі як особа, що має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.

Найбільш репрезентативною формою соціальної взаємодії адвоката, яка є об’єктом дослідження Комісії в цілях оцінювання соціальної компетентності, можуть бути відносини пов’язані з  наданням правової допомоги клієнтам та участю у судових засіданнях.

Комісією встановлено, що Сизоненко В.С. був представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» яке у статусі відповідача брало участь у справі № 916/697/21, що розглядалася в порядку господарського судочинства.

Під час кваліфікаційного оцінювання проаналізовано відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема судові рішення у справі № 916/697/21.

В результаті пошуково-аналітичної роботи встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 14 квітня 2023 року у справі № 916/697/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» в дохід державного бюджету штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі 20000 грн.

Неприпустимим зловживанням процесуальними правами визнано сукупність дій представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» – Сизоненка В.С., які полягали у такому: заявленні відводу судді Демешину О. А. під час оголошення суддею вступної та резолютивної частин ухвали суду; перебивання судді під час оголошення ним вступної та резолютивної частин ухвали суду; порушення порядку судового засідання; перешкоджання розгляду справи; заявлення завідомо безпідставного відводу, адже відвід базувався на незгоді представника відповідача Сизоненка В.С. із процесуальними рішеннями судді, зокрема щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; відвід заявлено представником відповідача Сизоненко В.С. під час оголошення судом ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи по суті (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110230577).

Ухвала Господарського суду Одеської області від 14 квітня 2023 року у справі № 916/697/21 залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19 червня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111705858).

У постанові суду апеляційної інстанції додатково акцентовано увагу на тому, що заявлений Сизоненком В.С. відвід є нічим іншим як спробою затягнути розгляд справи або перешкодити йому, чим порушено положення законодавства про завдання та основні засади господарського судочинства.

Комісією надано кандидату можливість висловити свої міркування щодо встановлених фактів. 

Письмові пояснення Сизоненка В.С. щодо обставин, встановлених рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанції, надійшли до Комісії 09 липня 2025 року. 

У засіданні Комісії кандидату також було надано можливість представити власну позицію щодо фактів зловживання ним процесуальними правами.

Оцінюючи наведені обставини крізь призму відповідності кандидата критерію соціальної компетентності, слід зауважити, що ефективна взаємодія як один із показників вказаного критерію полягає у здатності кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з представниками професійного середовища, у тому числі судом, на основі професійних цілей та цінностей. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

У пункті 9 висновку Консультативної ради європейських суддів (КРЕС) № 16 «Про відносини між суддями та адвокатами» (далі – Висновок) вказано, що можна виокремити дві сфери відносин між суддями та адвокатами:

- з одного боку, відносини між суддями та адвокатами, які походять від процесуальних принципів та правил в кожній країні, і які мають прямо випливати на ефективність та якість судочинства. У висновках та рекомендаціях, викладених у Висновку № (2008) 11 «Про якість судових рішень», КРЄС відзначив, що стандарт якості судових рішень – це результат взаємодії між численними учасниками судової системи;

- з другого боку, відносини, які випливають з професійної поведінки суддів та адвокатів, та які потребують взаємної поваги до ролей, що відіграють обидві сторони, та конструктивного діалогу між суддями та адвокатами.

Стосовно адвокатів параграфи 4.1, 4.2, 4.3 та 4.4 Кодексу поведінки для європейських адвокатів ССВЕ містять такі принципи: адвокат, який постає перед судом чи приймає участь в справі, має дотримуватись правил поведінки, прийнятих в цьому суді чи трибуналі. Адвокат завжди має належну увагу приділяти справедливому розгляду справи в суді. Адвокат, підтримуючи належну повагу та ввічливість по відношенню до суду, повинен захищати інтереси клієнта гідно та безстрашно, незважаючи на інтереси адвоката чи на будь-які наслідки, які можуть настати для нього самого чи іншої особи. Адвокат ніколи не повинен свідомо надавати суду неправдиву інформацію або таку, що вводить в оману (пункт 20 Висновку).

Як судді, так і адвокати мають право на свободу висловлювань згідно статті 10 Конвенції. Свобода висловлювань адвокатів має певні межі задля підтримки, як це зазначено в статті 10, параграфі 2 Конвенції, авторитету та неупередженості судової влади. Повага до колег, повага до верховенства закону та справедливого відправлення правосуддя - принципи (Ь) та (і) Хартії про Основоположні Принципи діяльності європейських адвокатів ССВЕ - вимога утримання від образливої критики колег, конкретних суддів та судових процедур та рішень (пункт 25 Висновку).

У підсумку можна констатувати, що, демонструючи незадоволення перебігом судового процесу, Сизоненко В.С. проявив неповагу до процесуальної ролі суду, що мало ознаки окремого процесуального правопорушення, тим самим спровокувавши у судовому засіданні виникнення особливого виду конфліктного правовідношення. Такі дії представника стали підставою для ухвалення судового рішення про застосування стягнення, а тому їх не можна вважати способом ефективної взаємодії.

Комісія звертає увагу, що у цьому розділі рішення йдеться про оцінку поведінки кандидата у судовому засіданні в справі № 916/697/21 в основному з точки зору стандартів соціальної взаємодії, адже кваліфікація цих дії як таких, що можуть суперечити нормам професійної етики, буде надана далі.

Відповідно до пункту 5.7 розділу 5 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Встановлені та проаналізовані Комісією факти спілкування кандидата поза визначеною процедурою з питань, дотичних до кваліфікаційного оцінювання, з членкинею ГРД, порушення ним правил взаємодії під час розгляду справи № 916/697/21, що потягнуло за собою застосування процесуальних санкцій, пояснення Сизоненка В.С., а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками					Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9	9	9	9	9	9	35
	ефективна взаємодія	7	8	7	8	7	7,333333333
	стійкість мотивації	8	8	9	9	10	8,666666667
	емоційна стійкість	10	10	8	10	10	10

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35 балів із 50 можливих, що нижче 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні підходи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а отже, відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.

У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та  професійної етики.

В Анкеті кандидата на посаду судді Сизоненко В.С. зазначив, що перебуває на військовому обліку у місті Донецьку з 21 січня 2008 року. Кандидат вказав про наявність у нього документа про відстрочку від призову (серія ___ номер ______, виданий Національним університетом «Одеська юридична академія» 28 жовтня 2022 року), підстава відстрочки – стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; статус, із яким пов’язано право на відстрочку – здобувач вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти (пункти 1.12, 1,13 Анкети).

Кандидат долучив до заяви скановану копію військового квитка серії ___ № ______, у якому вказано, що він прийнятий на військовий облік Пролетарсько-Будьонівським ОРВК 21 січня 2008 року. Інші відмітки щодо військового обліку у військово-обліковому документі відсутні.

У письмових поясненнях Сизоненко В.С. вказав, що виїхав з міста Донецька до міста Харкова у 2014 році. В місто Одесу переїхав наприкінці 2015 року. У 2019 році вперше був зареєстрований у статусі «внутрішньо переміщена особа» (далі – ВПО) та отримав довідку ВПО за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1. Причина реєстрації була пов’язана із виконанням умови банку для отримання кредиту. У 2024 році зареєструвався у статусі ВПО за адресою: Одеська обл., Одеський район, с. Нерубайське, АДРЕСА_2. З 2025 року зареєстрований як ВПО у м. Житомирі.

Кандидат пояснив, що не може надати попередні довідки, які підтверджують статус ВПО та реєстрацію в Одесі та Одеській області, оскільки при отриманні кожної наступної довідки попередня у нього вилучалася.

До цього 26 березня 2025 року Сизоненко В.С. надав Комісії додаткові документи для забезпечення проведення щодо нього спеціальної перевірки, зокрема, документ, сформований 24 березня 2025 року у сервісі Резерв+ порталу «Дія», та довідку переселенця № ________ від 03 лютого 2025 року, що підтверджує його реєстрацію у статусі ВПО у місті Житомирі.

З наданого кандидатом документа встановлено, що він перебуває на військовому обліку у Житомирському об’єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (дата уточнення даних – 03 лютого 2025 року) та має відстрочку до 25 лютого 2026 року.

Відповідно до довідки переселенця фактичне місце проживання / перебування Сизоненка В.С.: місто Житомир, АДРЕСА_3.

Листом Житомирського ОТЦК та СП від 16 квітня 2025 року №19/122/837 за результатами спеціальної перевірки відомостей щодо відношення особи до виконання військового обов’язку повідомлено Комісію, що Сизоненко В.С. з 03 лютого 2025 року як внутрішньо-переміщена особа перебуває на військовому обліку військовозобов’язаних у Житомирському об’єднаному міському ТЦК та СП; станом на 16 квітня 2025 року заброньований за ТОВ «Юкрейн холдінг центр» та перебуває на спеціальному військовому обліку в Житомирському ОМТЦК та СП; на виконання вимог Закону України від 2024 року № 3633-ХІ Сизоненко В.С. вчасно уточнив свої персональні дані.

Отже, з моменту взяття Сизоненка В.С. на військовий облік військовозобов’язаних у Житомирському об’єднаному міському ТЦК та СП
(03 лютого 2025 року) кандидат дотримується встановлених правил військового обліку, що й підтверджено проведеною щодо нього спеціальною перевіркою.

Однак, як зазначалося раніше, Сизоненко В.С. виїхав із міста Донецька (місце перебування на військовому обліку) у 2014 році (обставина повідомлена особисто кандидатом).

Кандидат повідомив, що після його вибуття із місця перебування на військовому обліку та прибуття у місто Житомир у 2025 році він був зареєстрований у статусі ВПО – вперше у 2019 році за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_1; вдруге у 2024 році за адресою: Одеська обл., Одеський район, с. Нерубайське, АДРЕСА_2.

Як з’ясовано Комісією, жодна із вказаних подій не супроводжувалась зміною місця військового обліку.

З метою перевірки стану виконання кандидатом обов’язку щодо зміни місця перебування на військовому обліку Комісія звернулась із запитами (листи від 20 червня 2025 року № 32дпс-971/24) до Одеського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки, Одеського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки, Київського районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки міста Одеса, Національного університету «Одеська юридична академія».  

Крім того, листом Комісії від 20 червня 2025 року № 32дпс-971/24  надати пояснення з приводу вказаних обставин запропоновано Сизоненку В.С.

На запит Комісії Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (лист від 30 червня 2025 року № 943/7/12950) повідомив, що в районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки Одеської області відсутня інформація щодо перебування на військовому обліку Сизоненка В.С.

Національний університет «Одеська юридична академія» (лист від 01 липня 2025 року № 932-02) повідомив, що Сизоненко В.С. навчався в Національному університеті «Одеська юридична академія» в період з 27 вересня 2022 року до 13 лютого 2024 року; на момент навчання не ставав на військовий облік до Другого відділу і довідки не отримував.

Сизоненко В.С. не підтвердив відповідними документами факт зміни місця перебування на військовому обліку у період перебування на обліку у статусі ВПО в місті Одеса та у селі Нерубайське Одеської області Одеського району.

Кандидат просив врахувати, що 18 травня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ХІ. На виконання встановленого законом обов’язку він оновив через електронний кабінет військовозобов’язаного сервісу Резерв+, відомості та отримав в додатку повідомлення із встановленим статусом: «Дані оновлено вчасно».

При цьому кандидат зазначив, що згаданий закон, серед іншого, було прийнято з метою заохочення військовозобов’язаних оновлювати дані військового обліку; незалежно від дотримання раніше визначених строків цим законом встановлювався єдиний порядок оновлення даних для всіх військовозобов’язаних; у разі дотримання вимоги щодо уточнення даних у визначений строк, виключалась відповідальність за можливі попередні порушення правил військового обліку.

Також Сизоненко В.С. пояснив, що в 2014 році звертався до військкомату в м. Харкові. За його словами, на той час при зміні місця обліку виникали певні складнощі, оскільки для цього від військовозобов’язаного вимагалося спочатку знятись з місця поточного обліку, лише після цього було можливо змінити місце обліку за новим місцем проживання.

Крім того, кандидат розраховував на те, що відповідні органи військового обліку будуть повідомлені належним чином його роботодавцями.

Сизоненко В.С. повідомив, що після повномасштабного вторгнення намагався звернутися до Київського РТЦК та СП міста Одеси, однак через черги йому не вдалось потрапити туди. Він зазначив, що доказів, які підтверджують його звернення до ТЦК, немає. 

Також кандидат пояснив, що у 2022 році вступив до навчального закладу та отримав право на відстрочку. У навчальному закладі йому повідомили, що інформація стосовно нього опрацьовується на предмет військового обліку, тому він не вважав за необхідне витрачати час для особистого відвідування ТЦК.

У розділі Анкети Сизоненко В.С. указав дані про студентський квиток як документ про відстрочку від призову, оскільки вважав, що підставою для відстрочки є факт здобуття ним вищої освіти за денною формою навчання.

Після дослідження наведених фактичних даних у Комісії виник обґрунтований сумнів щодо дотримання кандидатом правил військового обліку у період із 2014 року до лютого 2025 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан і відразу оголошено загальну мобілізацію.

Під час вказаного правового режиму особливого значення набуває виконання громадянами України військового обов’язку у всіх його проявах.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі – Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Складовою військового обов’язку є дотримання правил військового обліку.

Частиною дев’ятою статті 1 вказаного Закону передбачено, що однією із категорій громадян України щодо військового обліку є військовозобов’язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Частиною третьою статті 37 вказаного Закону передбачено, що призовники та військовозобов’язані після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» не встановлює особливостей виконання вказаного вище обов’язку військовозобов’язаними, що належать до категорії внутрішньо переміщених осіб.

Натомість пунктом 1 частини другої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщена особа зобов’язана дотримуватися Конституції та законів України, інших актів законодавства.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Отже, Сизоненко В.С. після зміни місця проживання, та якнайменше, після реєстрації у 2019 році статусу ВПО за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1,  був зобов’язаний виконати вимогу закону та стати на військовий облік в семиденний строк після прибуття до нового місця проживання.

Однак документів, які б підтверджували виконання вказаного обов’язку, кандидатом не надано.

Аргументи Сизоненка В.С. про те, що ним повною мірою виконано військовий обов’язок в результаті оновлення даних в електронному сервісі Резерв+, оцінюється критично. Так, згідно з пунктом 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 563), призовники, військовозобов’язані та резервісти у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану повинні: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов’язані та резервісти СБУ – в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов’язані та резервісти розвідувальних органів – у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів).

Тому, зареєструвавшись у статусі внутрішньо переміщеної особи у 2024 році за адресою: Одеська обл., Одеський район, с. Нерубайське, АДРЕСА_2, кандидат повинен був стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. Однак документів, які б підтверджували виконання вказаного обов’язку у строк до 03 лютого 2025 року, ним не надано.

Комісія звертає увагу, що з 2015 року та до тепер вимога щодо перебування на військовому обліку військовозобов’язаних за місцем їх проживання не змінювалась, а також залишався незмінним обов’язок стати на облік впродовж семи днів з моменту прибуття до нового місця проживання. Цей обов’язок мав загальний характер та поширювався у тому числі й на військовозобов’язаних, що належать до внутрішньо переміщених осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 563  уточнено спосіб виконання внутрішньо переміщеними особами обов’язку щодо військового обліку.

Як встановлено, Сизоненко В.С. не виконав вимоги частини третьої статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», оскільки не став на військовий облік після прибуття для проживання у місті Одесі.

Пояснення кандидата щодо оновлення 18 травня 2024 року відомостей, уточнення яких передбачалось Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», Комісія сприймає критично, оскільки виконання обов’язку щодо перебування на військовому обліку за місцем проживання та уточнення даних не є аналогічними обов’язками.  

Також Комісія вважає непереконливими пояснення кандидата щодо того, що роботодавці та навчальний заклад, в якому він навчався, належним чином повідомляли про нього як військовозобов’язаного компетентні органи комплектування та СП, адже отримані документи підтверджують протилежне.

Підпунктом 5 пункту 17 Єдиних показників визначено, що кандидат на посаду судді відповідає показнику дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті, якщо він виявляв громадянську самосвідомість. Вказаний показник є об’єктивною необхідністю та особливо актуальний в умовах військової агресії російської федерації проти України.

Встановивши неналежне виконання кандидатом військового обов’язку, Комісія дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву в його відповідності критерію доброчесності за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Відповідно до пункту 2.14 розділу 2 Положення для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники, пунктами 8, 9 розділу ІІ яких передбачено, що під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).

У розділі цього рішення, в якому надано оцінку відповідності кандидата критерію соціальної компетентності зазначалося, що Сизоненко В.С. був представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН», яке у статусі відповідача брало участь у справі № 916/697/21, що розглядалася в порядку господарського судочинства.

Під час кваліфікаційного оцінювання проведено аналіз відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема судових рішень у справі № 916/697/21.

Внаслідок пошуково-аналітичної роботи встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 14 квітня 2023 року у справі № 916/697/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» в дохід державного бюджету штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі 20000 грн.

Неприпустимим зловживанням процесуальними правами визнано сукупність дій представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» – Сизоненка В.С., які полягали у такому: заявленні відводу судді Демешину О. А. під час оголошенням ним вступної та резолютивної частин ухвали суду; перебивання судді під час оголошенням ним вступної та резолютивної частин ухвали суду; порушення порядку судового засідання; перешкоджання розгляду справи; заявлення завідомо безпідставного відводу, адже відвід базувався на незгоді представника відповідача Сизоненка В.С. із процесуальними рішеннями судді, зокрема, щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; відвід заявлено представником відповідача Сизоненко В.С. під час оголошення судом ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи по суті (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110230577).

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від 14 квітня 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» оскаржило її до Південно-західного апеляційного господарського суду.

За результатами апеляційного перегляду ухвала Господарського суду Одеської області від 14 квітня 2023 року у справі № 916/697/21 залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19 червня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111705858).

У постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 19 червня 2023 року у справі № 916/697/21 констатовано таке: «заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» відвід, вочевидь, є завідомо безпідставним, оскільки по суті є висловленням незгоди із процесуальним рішенням Господарського суду Одеської області, після того як суд мотивував рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що заявлення відводу у цій справі є нічим іншим як спробою затягнути її розгляд або перешкодити йому, внаслідок чого буде порушено положення законодавства про завдання та основні засади господарського судочинства».

Суд апеляційної інстанції вчергове наголосив, що саме сукупність дій представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» Сизоненка В.С. є неприпустимим зловживанням процесуальними правами, зокрема:

- заявлення відводу судді Демешину О.А. під час оголошенням суддею вступної та резолютивної частини ухвали суду;

- перебивання судді під час оголошенням суддею вступної та резолютивної частині ухвали суду;

- порушення порядку судового засідання;

- перешкоджання розгляду справи;

- сам заявлений відвід – є завідомо безпідставним, оскільки базується на незгоді представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» із процесуальними рішеннями судді, зокрема, щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті;

- відвід заявлено під час оголошення судом ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи по суті.

У постанові суду апеляційної інстанції дії Сизоненка В.С. кваліфіковано як такі, що свідчать про зловживання процесуальними правами, невиконання процесуальних обов’язків, порушення встановленого статтею 200 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) порядку ведення судового засідання (перешкоджання розгляду справи у визначеному суддею порядку, прояв явної неповаги до суду та грубе і зневажливе наполягання на вчиненні суддею необхідних процесуальних дій).

Комісією надано кандидату можливість висловити свої міркування щодо встановлених фактів. 

Письмові пояснення Сизоненка В.С. щодо обставин, встановлених рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанції, надійшли до Комісії 09 липня 2025 року. 

За своєю суттю пояснення Сизоненка В.С. зводяться до незгоди з діями судді Демешина О.А. в судовому засіданні 13 квітня 2023 року.

Кандидат у письмових поясненнях надав детальну інформацію про рух справи, власне бачення недоліків під час судового розгляду та описав процесуальні дії, які він вчиняв як адвокат.

Сизоненко В.С. пояснив, що станом на 13 квітня 2023 року справа № 916/697/21 перебувала на розгляді суду першої інстанції більше двох років. Така ситуація стала наслідком подання прокуратурою завідомо безпідставної заяви від 07 липня 2021 року, а також подання прокуратурою позову з такими самими вимогами до іншого суду.

Кандидат вказав, що у підготовчому судовому засіданні у справі № 916/697/21  не були виконані завдання підготовчого провадження, а саме не було належним чином вчинено дії щодо остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; не було визначено обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; не було вчинено інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Кандидат зазначив, що, проігнорувавши його заперечення щодо закриття підготовчого провадження, суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення ухвали.

Сизоненко В.С. пояснив, що під час перебування суду в нарадчій кімнаті у нього остаточно сформувалось внутрішнє переконання, що процесуальна поведінка судді Демешина О.А. викликає обґрунтований сумнів в його неупередженості і об’єктивності. Тому після виходу з нарадчої кімнати, під час вирішення технічних питань, він повідомив суддю Демешина О.А., що має намір заявити відвід.

Визначаючись щодо позиції кандидата, Комісія зауважує, що основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов’язковість судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності.

Згідно з частиною першою статті 18 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

У процесі кваліфікаційного оцінювання встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 14 квітня 2023 року у справі № 916/697/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» в дохід державного бюджету штраф у розмірі 20000 грн. Підставою для стягнення штрафу стало зловживання процесуальними правами представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» – Сизоненка В.С.

Ухвалу суду першої інстанції залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19 червня 2023 року, тому зазначене судове рішення набрало законної сили.

Отже, факт зловживання процесуальними правами представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ-ІН» Сизоненком В.С. встановлено обов’язковими для врахування судовими рішеннями, які набрали законної сили. Незважаючи на те, що кандидат має власне бачення обставин, які склалися під час розгляду справи № 916/697/21 та кваліфіковані судом як зловживання процесуальними правами, висновки судів щодо цих фактів не можуть переглядатися та переоцінюватися Комісією у позапроцесуальному порядку.

Відтак, письмові та усні пояснення Сизоненка В.С. не спростовують правових наслідків його дій, оцінка яким надана ухвалою Господарського суду Одеської області від 14 квітня 2023 року у справі № 916/697/21.

Визначаючись щодо впливу обставин, установлених ухвалою Господарського суду Одеської області від 14 квітня 2023 року та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19 червня 2023 року у справі № 916/697/21, на висновок щодо відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики, Комісія керується такими мотивами.

Відповідно до статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з частинами першою, другою статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Принцип недопустимості зловживання процесуальними правами, що покликаний забезпечити справедливість та ефективність судового розгляду, відображений в актах міжнародного права та практиці його застосування.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на справедливий судовий розгляд, яке охоплює, зокрема, недопустимість зловживання правами, що може перешкоджати ефективному розгляду справи.

Аналогічні положення містить стаття 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Верховний Суд при розгляді справи № 905/2065/16 вказав, що процесуальні права надані особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 910/12713/22 визначено, що зловживання процесуальними правами – це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу.

Комісія зазначає, що пунктами 7, 12 розділу ІІ Єдиних показників передбачено, що оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.

Пунктом 17 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно:

1) перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації;

2) дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.

Комісія зауважує, що Сизоненко В.С. кандидує на посаду судді у статусі адвоката, а тому на нього поширюється Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Отже, одним із основних професійних обов’язків адвоката є дотримання Правил адвокатської етики.

Правила адвокатської етики затверджені рішенням Звітно-виборного з’їзду адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року).

У преамбулі Правил адвокатської етики вказано, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Статтею 42 Правил адвокатської етики врегульовано питання дотримання адвокатом принципу законності у відносинах із судом та іншими учасниками судового провадження.

Цією статтею встановлено, що, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Водночас статтею 44 Правил адвокатської етики передбачено, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Комісія зазначає, що посада судді вимагає від особи, яка претендує її зайняти, дотримання найвищих етичних стандартів поведінки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі № 9901/388/20 зазначено, що авторитет судової влади та довіра до неї значно залежать від персонального складу суддівського корпусу. Тому важливо, щоби кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав у професійній діяльності та в особистому житті будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки, яка може, зокрема, негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у разі його призначення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

Враховуючи викладене, беручи до уваги обставини, які встановлені ухвалою Господарського суду Одеської області та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19 червня 2023 року у справі № 916/697/21, Комісія вважає, що дії Сизоненка В.С., які кваліфіковано судом як зловживання процесуальними правами, невиконання процесуальних обов’язків, порушення встановленого статтею 200 ГПК порядку ведення судового засідання (перешкоджання розгляду справи у визначеному суддею порядку, прояв явної неповаги до суду та грубе і зневажливе наполягання на вчиненні суддею необхідних процесуальних дій), свідчать про істотну невідповідність кандидата показнику «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

Із урахуванням зазначеного кандидат підлягає оцінці у 0 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критерію доброчесності, що є підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та припинення кваліфікаційного оцінювання.

Стосовно висновку ГРД та наданих кандидатом пояснень, Комісія вважає, що немає необхідності їх докладно аналізувати, оскільки встановила самостійні та достатні підстави (наведені вище) за якими кандидата визнано таким, що не відповідає критерію доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивних здібностей	53,8	350,8
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	136
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	121
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19,33333333	40
	безперервний розвиток	20,66666667
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9	35
	ефективна взаємодія	7,333333333
	стійкість мотивації	8,666666667
	емоційна стійкість	10
доброчесність та професійна етика	Незалежність		0
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	425,8

Таким чином, кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Сизоненко Віктор Сергійович набрав 425,8 бала.

2. Визнати Сизоненка Віктора Сергійовича таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Головуючий                                                                                Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Другої палати                                                                 Михайло БОГОНІС

                                                                                                        Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                        Володимир ЛУГАНСЬКИЙ