Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Рибченка Олександра Георгійовича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Олександра РИБЧЕНКА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Рибченка Олександра Георгійовича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської  юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Рибченко Олександр Георгійович 24 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Рибченка О.Г. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Рибченко О.Г. _____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

Вищу юридичну освіту здобув у 1989 році в Київському державному університеті імені Т. Шевченка та отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».

Науковий ступень, вчене звання відсутні.

Рибченко О.Г. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років (1994–2023 роки індивідуальна адвокатська діяльність).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рибченко О.Г. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	43,9	338,4
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	141
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	113,5

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 338,4 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Рибченком О.Г. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Рибченка О.Г.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 19/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Рибченка О.Г.

Відповідно до інформації Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) (лист від 16 квітня 2025 року № 32дпс-1059/23) за результатами спеціальної перевірки встановлено розбіжності у поданій кандидатом на посаду судді декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), що не перевищує 100 прожиткових мінімумів.

Результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидати на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Рибченка О.Г. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Рибченка О.Г. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь на лист кандидатом Рибченком О.Г. 29 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 12 травня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Рибченка О.Г.

Членом Комісії – доповідачем листом від 13 травня 2025 року № 32 дпс-1059/23 запропоновано Рибченку О.Г. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену у рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано його електронну копію.

Кандидатом 14 травня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Рибченку О.Г. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Рибченком О.Г. проведено 27 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання гуртуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

На підтвердження відповідності показнику «Рішучість і відповідальність» Рибченко О.Г. навів факт, що після тридцяти років адвокатської діяльності ним у 2016 році було прийнято рішення змінити сферу юридичної діяльності, у зв’язку з чим він неодноразово брав участь у конкурсах на посаду судді Верховного Суду, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та члена Вищої ради правосуддя. Це передбачало необхідність належної підготовки документів, виконання інших процедурних дій. Кандидат послався також на належне виконання зобов’язань перед клієнтами, про що свідчить відсутність скарг до дисциплінарного органу адвокатури (за винятком одної, заявленої, на думку кандидата, безпідставно).

У процесі співбесіди з Рибченком О.Г. обговорювалися окремі факти, наведені кандидатом. Зокрема, порушення правил паркування, примусове відкриття дверей впродовж трьох годин без присутності власника та уповноважених осіб у зв’язку із затопленням квартир у будинку (управляюча компанія цього будинку була його клієнтом), що трактуються Рибченком О.Г. як вимушені, а останній приклад як прояв рішучості. Наведені кандидатом приклади та їх обґрунтування викликають сумнів у належному усвідомленні кандидатом юридичної, та й загалом соціальної відповідальності перед іншими людьми, суспільством. Показники «Рішучість» і «Відповідальність» взаємопов’язані, оскільки прояв рішучості без розуміння певних наслідків від цього та готовності понести за них відповідальність є неможливим. За Бангалорськими принципами та Кодексом суддівської етики суддя має бути взірцем бездоганної поведінки не лише в професійній діяльності, а й в особистому житті, неухильно дотримуватися норм закону та правил поведінки.

Аналізуючи свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку, Комісія констатує його послідовні зусилля, пов’язані з узагальненням та систематизацією судової практики, формуванням архівної бази рішень Верховного Суду (Верховного Суду України) тощо.

Водночас показник «Безперервний розвиток» включає в себе також участь у заходах з підвищення кваліфікації (тренінгах, навчаннях, професійних конференціях тощо); підтримання активної позиції у фаховому середовищі, зокрема виконання наукових робіт, участь у проєктах юридичного спрямування, написання статей, колонок або блогів на правову тематику.

У розділі 2.5 анкети кандидата на посаду судді «Участь у заходах з підвищення (підтримання) кваліфікації» Рибченко О.Г. вказав «не взято участь». Під час співбесіди кандидат підтвердив, що участі у навчальних заходах, круглих столах, тренінгах, семінарах не брав, посилаючись на відсутність часу та надмірну зайнятість. Лише цього року він пройшов п’ятигодинний курс навчання за проблематикою подання конституційної скарги, однак документів на підтвердження цих обставин не надав. Варто зауважити, що Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» зобов’язує адвоката підвищувати свій професійний рівень (пункт 4 частини першої статті 21).

Сторінка у фейсбуці «Правоприменительная практика Верховного Суда Украины», яку веде Рибченко О.Г., містить лише поширення дописів з окремих сайтів правового спрямування (protocol.ua, sud.ua) без власного аналізу та коментарів автора.

Варто підкреслили, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками					Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	17	17	15	17	17	17	30,33333333
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	14	17	13	12	13	13,33333333

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 30,3 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Рибченко О.Г. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

На підтвердження відповідності показникам соціальної компетентності Рибченко О.Г. вказав, що, зокрема, ефективність комунікації та взаємодії визначаються специфікою його діяльності – наданням правничих послуг, що передбачає необхідність постійного спілкування та взаємодії з клієнтами, колегами адвокатами, суддями. Про стійкість мотивації свідчить насамперед стійкий інтерес до професії правника, висока професійна спрямованість. Кандидат характеризує себе як емоційно врівноважену людину, яку важко чим-небудь роздратувати. Під час співбесіди Рибченко О.Г. прикладом емоційної стійкості представив своє вміння спілкуватися з клієнтами, серед яких, за твердженням Рибченка О.Г., траплялися і «психопати».

Рибченко О.Г. критикує практику здійснення судочинства насамперед суддями апеляційних та касаційних інстанцій, які майже не спілкуються з учасниками судових засідань, встановлюючи обмеження часу виступу учасника в судовому засіданні до п’яти хвилин. Кандидат вважає за доцільне, щоб судді більше комунікували з учасниками процесу. Водночас у процесі діалогу з членами Комісії Рибченко О.Г. не надав свого конкретного бачення зміни такої ситуації, зазначивши, що не ставив себе на місце судді апеляційної інстанції.

Слід відзначити схильність кандидата до голослівних зауважень, не підкріплених конкретними фактами та доказами.

Комісія висловлює сумнів у здатності кандидата будувати конструктивні стосунки з представниками професійного суддівського середовища на основі спільних цілей та цінностей насамперед у процесі колегіального розгляду справ, який є основною формою здійснення правосуддя в судах апеляційної інстанції.

Зважає Комісія і на суперечливість обґрунтування мотивації Рибченка О.В. Сумніви в щирості викликають аргументи кандидата при обґрунтуванні мотивів зайняття посади судді, а саме: професійне вигорання, використання на сьогодні лише 20–30% свого потенціалу, однотипність та передбачуваність справ, що перебувають в його провадженні як адвоката. Адже долучений до заяви перелік справ, у яких брав участь Рибченко О.Г. починаючи з 2007 року, навпаки свідчить про різноманітність спеціалізації та категорій справ.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Рибченка О.Г. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками					Розрахований відповідно до пункту 5.7 Порядку бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	7	10	10	9,333333333	35,66666667
	Ефективна взаємодія	9	9	9	8	8	8,666666667
	Стійкість мотивації	8	10	6	7	7	7,333333333
	Емоційна стійкість	12	11	10	10	10	10,33333333

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35,7 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Рибченка О.Г., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час його кваліфікаційного оцінювання.

1. За інформацією Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) сумарний дохід Рибченка О.Г. та його дружини за 1998–2015 роки становить 3 955 388 гривень, а сума видатків за вказаний період – 4 059 002 гривень. Зокрема, Рибченком О.Г. придбано: 15 листопада 2001 року гараж в місті Києві площею 22,5 м² за 22 250 гривень; 03 жовтня 2003 року квартиру в місті Києві площею 72,5 м² за 112 274 гривень; 07 лютого 2008 року автомобіль «Nissan Rogue» 2008 року випуску за 159 000 гривень; 25 квітня 2009 року автомобіль «Toyota RAV-4» 2008 року випуску за 248 528 гривень; 22 жовтня 2013 року квартиру в місті Києві площею 35,94 м² за 196 536 гривень; 20 червня 2011 року нежитлове приміщення в місті Чернігові площею 468,7 м² за 1 734 670 гривень; у 2015 році грошові кошти (34 839 доларів США, 33 000 євро, 25 150 гривень) – 1 585 744 гривень. 

Рибченко О.Г. на спростування сумнівів у достатності доходів на придбання об’єктів нерухомого та рухомого майна насамперед указав, що проводити розрахунок його зведених доходів та витрат за проміжок часу у 17 років є методологічно неправильним, оскільки за цей період відбувся значний стрибок курсу долара США щодо гривні. Крім того, упродовж 2001–2015 років відповідно до поданих ним до ДРФО звітів його дохід від здійснення виключно підприємницької діяльності з надання юридичних послуг (без врахування отриманих ним у певні періоди часу заробітної плат та дивідендів) сумарно становить 6 608 839,30 гривень. Нежитлове приміщення в місті Чернігові було ним придбано на аукціоні за 616 000 гривень, квартира площею 72,5 м² є подарунком його батька. Також 22 жовтня 2013 року придбано ½ квартири площею 35,94 м² за 196 536 гривень. Таким чином, його витрати на придбання вказаних об’єктів нерухомості за 1998–2015 роки становлять 1 242 314 гривень. Комісія визнала надані кандидатом пояснення достатніми.

2. Рибченко О.Г. 25 квітня 2019 року набув земельну ділянку площею 1 262 м², на якій розміщений об’єкт незавершеного будівництва (житловий будинок), відомості про який кандидат декларує у Декларації за 2019–2024 роки. Фотографії будівлі з 2021 року відображають відсутність ознак подальшого будівництва та його завершеність. Щодо цього питання Рибченко О.Г. пояснив, що земельна ділянка була ним придбана разом із бетонним парканом, фундаментом, свердловиною та підведеним електропостачанням. Після придбання земельної ділянки був побудований двоповерховий будинок з газоблоку, зроблений дах, змонтовані вікна та двері, зроблені внутрішні та зовнішні оздоблювальні роботи, підведена електрика та водопостачання. На сьогодні із систем забезпечення відсутня система опалення, не утеплене перекриття другого поверху. Після повномасштабного вторгнення будівельні роботи на ділянці були значно уповільнено.

3. У Декларації за 2018 рік кандидат вказує дохід від Асоціації діячів естрадного мистецтва України за оренду квартири площею 419 м² за 44 665 гривень. На думку ГРД, потребує роз’яснення така низька вартість оренди приміщення.

Рибченко О.Г. підтвердив, що здавав в оренду Чернігівському обласному відділенню творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України» частину нежилого приміщення. Відповідно до умов договору щомісячна плата оренди становила 17 598 гривень, що за офіційним курсом Національного банку України було еквівалентно 670 доларам США. Додатковою угодою від 01 грудня 2017 року щомісячну оренду до кінця лютого 2018 року зменшено до 14 572 гривень. У 2018 році приміщення орендували лише 3 місяці, що і визначило відображений у Декларації розмір орендної плати.

4. З 2011 року до 2024 року кандидат 11 разів допустив порушення Правил дорожнього руху (далі – ПДР).  

Рибченко О.Г. пояснив, що його автомобілем часто користуються його сини, тому не всі порушення ПДР вчинені безпосередньо ним. У той же час певна кількість порушень стосується його особисто, зокрема порушення правил паркування. Щоправда, це було зумовлено крайньою необхідністю своєчасної явки в судове засідання. 

Окремо Комісія обговорила з кандидатом питання, пов’язані з виконанням обов’язку декларування доходів та майнового стану.

Зокрема, як зазначено в рішенні ГРД, що відповідає аналізу Декларацій кандидата, у Деклараціях за 2015, 2017 роки Рибченко О.Г. не задекларував свій дохід, наявність якого підтверджується відомостями ДРФО.

Також за результатами спеціальної перевірки НАЗК виявлено розбіжності у поданій кандидатом на посаду судді Декларації за 2024 рік, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів (лист від 16 квітня 2025 року № 32дпс-1059/23). Так, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації  кандидат:

- зазначив відомості про дохід від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 4 662 135 гривень, в той час як за інформацією ДРФО, розмір таких доходів становить 4 597 753 гривень;

 - зазначив відомості про дохід від надання майна в оренду в розмірі 32 200 гривень (джерело доходу: ТОВ «ІКС. ЛАЙН»), однак відповідно до інформації ДРФО розмір цього доходу становить 40 000 гривень;

- не зазначив відомості про дохід члена сім’ї (сина ОСОБА_1) у вигляді додаткового блага у розмірі 992,47 гривень, інформація про який наявна у ДРФО.

У своїх поясненнях Рибченко О.Г. підтвердив, що припустився помилки, не задекларувавши свої доходи за 2015, 2017 роки. При цьому наголосив, що його дохід за ці роки належним чином задекларований у податкових деклараціях (річних деклараціях про доходи фізичної особи та деклараціях про доходи від здійснення підприємницької діяльності), що свідчить про відсутність негативних наслідків для держави.

Задекларований у Декларації за 2024 рік дохід в розмірі 6 662 135 гривень є доходом від здійснення адвокатської діяльності, більшість його клієнтів – це фізичні особи, які є неподатковими агентами, тому сума отриманого ним доходу, за даними ДРФО, є меншою, ніж реальний дохід. 

Зазначений дохід від оренди майна в розмірі 32 200 гривень – це дохід після оподаткування і така цифра є технічною помилкою, оскільки вказувати необхідно всю суму з урахуванням податку.

Стосовно грошових коштів сина пояснив, що це кешбек, про який його син йому не повідомив. Додаткових заходів для перевірки наданої членами його сім’ї інформації щодо доходів і майна кандидат не вживав.

Аналізуючи наведену інформацію, Комісія відзначає, що хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність у виконанні юридично значущих обов’язків. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, точності та схильності знецінювати вимоги до формальної сторони відповідальності, що є важливими рисами в діяльності судді.

Ураховуючи наведене, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 за показником «сумлінність».

Предметом аналізу Комісії став факт визнання Рибченка О.Г. винним у скоєнні дисциплінарного проступку та притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді попередження відповідно до рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва № 181 від 07 листопада 2019 року.

Рибченко О.Г. пояснив, що брав участь у конкурсі з добору кандидатів на посаду члена ВРП за квотою Президента України Порошенка П.О. Ураховуючи, що під час проведення конкурсу були допущені грубі порушення законодавства України, з метою з’ясування певних обставин проведення цього конкурсу та збору доказів для оскарження його результатів ним на адресу ТОВ «Хостмайстер», яке надавало Адміністрації Президента України хостингові послуги, у власних інтересах був надісланий адвокатський запит. ТОВ «Хостмайстер» відмовило в наданні запитуваної інформації, оскільки до адвокатського запиту не надано копії ордера на надання правничої допомоги. Було надіслано повторний адвокатський запит, у якому він підкреслив, що, оскільки він діє у власних інтересах, їх вимога надати копію ордера не відповідає здоровому глузду. Однак додав до свого адвокатського запиту копію виписаного на власне ім’я ордера на надання правничої допомоги. Незважаючи на це, ТОВ «Хостмайстер» повторно йому відмовила у наданні інформації, у зв’язку з чим на підставі його заяви було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП) стосовно уповноважених осіб ТОВ «Хостмайстер». Надалі представником ТОВ «Хостмайстер» стосовно нього було подано скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва.

При цьому Рибченко О.Г. зауважив, що фактично заборони видавати на самого себе ордера не має. ТОВ «Хостмайстер» вимагала формально надати ордер, тож він його формально і виписав сам на себе. Вважає, що правила адвокатської етики не порушував, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва оскаржив у судовому порядку та переконаний у позитивному вирішенні справи.

У засіданні Рибченко О.Г. неодноразово наголошував, що в цій ситуації він користувався правами адвоката для захисту власних порушених прав. Водночас він не заперечував і інший варіант розв’язання ситуації, однак, маючи майже тридцятирічний стаж роботи адвокатом, вважав нелогічним просити в когось із колег укласти договір та представляти його інтереси.

Комісія критично ставиться до наданих кандидатом пояснень та вказує на ряд правових норм, які визначають правовий статус адвоката, принципи його діяльності професійні обов’язки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року (зі змінами), у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Як визначено в частині першій статті 4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Конфліктом інтересів у розумінні статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» є суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Підписання Рибченком О.Г. адвокатського запиту в своїх інтересах та долучення на підтвердження своїх повноважень ордера привело до того, що він став в одній особі клієнтом (особою, якій надається правова допомога) та адвокатом (особою, яка надає правову допомогу). Захищаючи свої власні інтереси, адвокат фактично став учасником конфлікту інтересів, що суперечить його обов’язку неупереджено та професійно представляти інтереси клієнта. 

Встановлені обставини, особисте ставлення до них кандидата викликають обґрунтований сумнів у відповідності Рибченка О.Г. критеріям професійної етики та доброчесності, які передбачають, зокрема, не лише безпосереднє дотримання професійних та етичних норм, а й обов’язок не допускати поведінки, яка могла б викликати обґрунтований сумнів у тому, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно і компетентно, не використовувати свого становища в особистих інтересах.  

Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата Радченка О.Г. за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.

Ураховуючи наведене, результати дослідження матеріалів досьє, інформацію ГРД, письмові пояснення та співбесіду з кандидатом, а також голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	когнітивних здібностей	43,9	338,4
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	141
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	113,5
Особиста компетентність	рішучість та відповідальність	17	30,33333333
	безперервний розвиток	13,33333333
Соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	35,66666667
	ефективна взаємодія	8,666666667
	стійкість мотивації	7,333333333
	емоційна стійкість	10,33333333
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	674,4

Таким чином, Рибченко О.Г. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої та соціальної компетентності.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Рибченко Олександр Георгійович набрав 674,4 бала.

Визнати Рибченка Олександра Георгійовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Головуючий                                                                                     Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                  Михайло БОГОНІС

                                                                                                            Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                            Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                            Галина ШЕВЧУК