X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Сарненського районного суду Рівненської області Рижого Олексія Анатолійовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
15.01.2024
5/ко-24
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Сарненського районного суду Рівненської області Рижого Олексія Анатолійовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Шевчук Г.М.,

членів Комісії: Богоноса М.Б., Кобецької Н.Р. (доповідач),

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Сарненського районного суду Рівненської області Рижого Олексія Анатолійовича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру судді.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 01 серпня 2016 року № 321/2016 Рижого О.А. призначено на посаду судді Сарненського районного суду Рівненської області строком на п’ять років.

Відповідно до наказу голови Сарненського районного суду Рівненської області від 15 серпня 2016 року № 9-К суддю Рижого О.А. зараховано до штату суду.

Присягу судді Рижий О.А. склав 15 грудня 2016 року, після чого приступив до виконання повноважень у зазначеному суді.

У період з 15 грудня 2016 року до 31 липня 2021 року суддя Рижий О.А. здійснював судочинство за такими видами спеціалізації: кримінальна, цивільна, адміністративна та розгляд справ про адміністративні правопорушення; з червня 2017 року виконував повноваження слідчого судді у випадках відсутності інших суддів, на яких покладено повноваження слідчого судді, з 30 червня 2020 року – слідчим суддею.

У Рижого О.А. 01 серпня 2021 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Сарненського районного суду Рівненської області Рижого О.А.

Рішенням Комісії від 18 грудня 2018 року № 320/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Відповідно до цього рішення Рижого О.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Рижого О.А.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

На підставі викладеного вище кваліфікаційне оцінювання судді Рижого О.А. продовжено з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.

Комісією 15 січня 2024 року проведено співбесіду з Рижим О.А.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

У пункті 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-IX (далі – Закон № 3511-IX)) визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від  03  листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;

- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;

- ефективність здійснення правосуддя, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє;

- діяльність щодо підвищення фахового рівня, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє.

Рівень знань Рижого О.А. у сфері права, а також рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрав 82,125 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрав 91,5 бала.

Оцінюючи ефективність здійснення правосуддя, Комісія констатує, зокрема, таке:

- у період із 15 грудня 2016 року до 31 липня 2021 року суддею Рижим О.А. розглянуто 4 266 справ та матеріалів;

- загальні показники середньомісячного навантаження судді в зазначений період були вищими (8,95) за середньомісячні показники навантаження в Сарненському районному суді Рівненської області (6,22);

- кількість скасованих судових рішень становить 2,6% від загальної кількості ухвалених судових рішень, змінених судових рішень – 0,4%, а отже, є незначним щодо загальної кількості ухвалених рішень;

- із порушенням встановлених процесуальним законом строків Рижим О.А. розглянуто 245 справ, що становить 5,7% від загальної кількості розглянутих справ;

- згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» стосовно недотримання строків надсилання (оприлюднення) електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр) суддею Рижим О.А. у період із грудня 2016 року до серпня 2021 року несвоєчасно внесено до Реєстру (оприлюднено) 3 715 електронних копій судових рішень;

- у суддівському досьє відсутня інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань;

- інформація про результати регулярного оцінювання судді, за даними суддівського досьє, відсутня;

- відомості про здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування в матеріалах досьє відсутні.

Таким чином, оцінюючи ефективність здійснення правосуддя суддею Рижим О.А. Комісія доходить висновку, що бал за цим критерієм становить 40.

Визначаючись щодо підвищення фахового рівня, Комісія у складі колегії враховує, що Рижий О.А. після призначення на посаду судді періодично проходив навчання в Національній школі суддів України з метою підвищення рівня кваліфікації. Водночас суддя Рижий О.А. не має наукового ступеня та вченого звання; не брав участі в законопроєктній роботі; наукової діяльності не здійснював, наукових публікацій у сфері права не має; викладацької діяльності в Національній школі суддів України не здійснював.

Отже, Комісія оцінює цей показник в 1 бал.

Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Рижий О.А. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм особистої компетентності суддя Рижий О.А. набрав 61 бал.

Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм соціальної компетентності суддя Рижий О.А. набрав 91 бал.

Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності. 

Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;

- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- політична нейтральність;

- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;

- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.

Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.

Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;

- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;

- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.

Комісією не встановлено фактичних обставин, що свідчать про невідповідність витрат, майна, способу (рівня) життя судді Рижого О.А. та членів його сім’ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимозі політичної нейтральності, а також обставин, передбачених підпунктами 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону.

Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про його недоброчесність, а також відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.

За даними, наданими центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, відомості, які б вказували на недоброчесність судді Рижого О.А., відсутні.

До Комісії 08 січня 2024 року від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) надійшов висновок про невідповідність судді Сарненського районного суду Рівненської області Рижого О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, у якому вказано таке.

1. Суддя в пункті 22 декларації доброчесності за 2016 рік повідомив недостовірні відомості (приховав відомості про правопорушення), вказавши, що ним не здійснювалися вчинки, які можуть мати наслідком притягнення до відповідальності, однак на дату заповнення декларації він притягався до адміністративної відповідальності з підстав, передбачених частиною першою статті 130, частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що свідчить про прояв недоброчесної поведінки судді.

2. Рижий О.А. вказав недостовірні відомості щодо наявності майна, про що свідчить довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади». Водночас витрати на придбане майно значно перевищують задекларовані доходи судді, вартість деякого набутого та задекларованого майна значно занижена (вартість не відповідає ринковій), а саме:

- задекларовані доходи та витрати за 2015–2016 роки сумарно не дають можливості заощадити 20 000 доларів США, які задекларовано у 2017 році, оскільки дохід дружини отримано в негрошовій формі (подарунки – земельні ділянки та житловий будинок), а загальний дохід судді та членів його родини за 2017 рік сумарно становив приблизно 26 000 доларів США, тому, враховуючи витрати на родину та задекларований об’єкт незавершеного будівництва, який було введено в експлуатацію в 2019 році, наявні підстави для обґрунтованого сумніву, що судді вдалося за цей рік заощадити ¾ свого доходу;

- у 2019 році суддею задекларовано 22 000 доларів США заощаджень, у 2020 році ця сума зросла до 37 000 доларів США, проте задекларований дохід за ці роки вказує, що в судді були відсутні кошти для збільшення заощаджень на 15 000 доларів США;

- у декларації за 2021 рік суддею не задекларовано житловий будинок та земельну ділянку в селі Бармаки, які належать дружині судді;

- у декларації за 2021 рік суддя занизив вартість придбаного ним мотоцикла «YAMAHA YBR 125».

3. Суддя допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ та надання учаснику процесу фактичних переваг, зокрема можливість уникнути відповідальності, оскільки без поважних причин систематично порушував встановлені законом строки розгляду окремих справ щодо керування транспортом у стані сп’яніння. Це своєю чергою, призвело до уникнення порушниками відповідальності за тяжкі порушення через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності (висновок ГРД містить посилання на 12 справ). У справі № 572/1638/19 правопорушення відбулося 02 червня 2019 року, а постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, винесено 21 серпня 2019 року, тобто до закінчення строку притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім цього, змогли уникнути відповідальності особи, на яких було складено адміністративні протоколи за статтею 173-2 КУпАП, у справах № 572/1788/19 та № 572/372/20, оскільки провадження у цих справах також було закрито у зв’язку із закінченням строку накладання адміністративного стягнення.

Додатково у висновку повідомлено інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень. На думку ГРД:

- Рижий О.А. мав конфлікт інтересів при розгляді адміністративної справи, порушеної з підстав, передбачених частиною першою статті 172-5 КУпАП, у зв’язку з чим йому було заявлено відвід, який суддею залишено без задоволення, посилаючись на надуманість доводів, викладених у відводі, та відсутність доказів, які б прямо свідчили про можливу упередженість судді під час розгляду цієї справи; втім доводи, якими було обґрунтовано відвід, можуть свідчити, що суддя допускав поведінку, яка вказує на недостатній рівень незалежності та неупередженості (безсторонності) при розгляді зазначеної справи;

- у 2022 році суддя задекларував право користування його дружиною автомобілем «MERCEDES-BENZ», який належить на праві власності батьку судді, джерело походження коштів для придбання якого потребує пояснень судді;

- у 2022 році, коли відбулося повномасштабне вторгнення російської федерації, доходи дружини судді зросли в декілька разів та становили 3 822 750 грн, а також зріс розмір заощаджень судді на 35 000 євро та 7 000 доларів США.

Суддя Рижий О.А. у наданих Комісії письмових поясненнях та під час співбесіди щодо інформації, зазначеної у висновку ГРД, вказав таке:

- на момент заповнення декларації доброчесності за 2016 рік, у силу законодавчих положень він вважався таким, що не притягувався до адміністративної відповідальності; до того ж це питання вже було предметом дослідження при проходженні співбесіди під час призначення на посаду судді та не викликало сумнівів у доброчесності кандидата на посаду;

- у 2014 році під час проходження перевірки органом державної фіскальної служби виявлено невідповідність задекларованого майна, оскільки ним помилково не було вказано про користування квартирою, яка належала батькам, втім після надання роз’яснень та підтвердних документів уповноваженим органом видано довідку про проходження перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», за результатами якої порушень не встановлено, та зазначено, що заборони, передбачені цим законом, до нього не застосовуються;

- кошти в розмірі 20 000 доларів США заощаджено у 2017 році за рахунок відчуження автомобіля «BMW520» та суддівської винагороди; об’єкт незавершеного будівництва був на стадії затвердження проекту, тому не потребував фінансових вкладень;

- задекларовані у 2021 році власні кошти в розмірі 22 000 доларів США у 2022 році збільшилися до 37 000 доларів США за рахунок суддівської винагороди в розмірі 905 280 грн;

- у декларації за 2021 рік не задекларовано нерухоме майно (земельна ділянка та житловий будинок), подароване дружині її матір’ю, оскільки вказані об’єкти подаровано дружиною своїй матері, про що йому стало відомо лише в кінці 2023 року при заповненні декларацій. Інше подароване дружині майно він продовжував декларувати за вартістю (ціною), указаною на момент набуття такого майна;

- мотоцикл «YAMAHA YBR125» 2007 року на момент придбання перебував у незадоволеному стані, тому його реальна вартість становила 10 000 грн;

- щодо невідповідності витрат задекларованим доходам, пояснив про неврахування у висновку ГРД кредитних коштів на суму понад 1,5 млн. грн, частина яких не погашена дотепер. Проте, врахувавши всі доходи та кредити, витрати його родини не перевищують задекларований дохід;

- стосовно порушення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, вказав, що в його провадженні перебувало близько 500 справ і не всі справи надходили до суду в строк, який дозволяв би вчасно їх розглянути, деякі справи підлягали поверненню на доопрацювання, у зв’язку з чим такі справи розглядалися поза строками, встановленими законом, що мало наслідком закриття провадження у цих справах; у справі № 572/1638/19 при написанні постанови допущено описку в даті винесення, оскільки така справа розглядалась після спливу строків, передбачених статтею 38 КУпАП; у справах № 572/1788/19 та № 572/372/20 про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, розгляд проводиться з обов’язковою присутністю порушника, тобто зазначена категорія справ вимагає явки правопорушника в судове засідання, у разі його відсутності та встановлення факту закінчення строку накладення адміністративного стягнення провадження у таких справах підлягає закриттю на підставі статей 38, 247 КУпАП;

- щодо причин незадоволення відводу у справі № 572/2133/19 про притягнення до адміністративної відповідальності особи з підстав, передбачених частиною першою статті 172-5 КУпАП, наголосив, що таке рішення було переглянуто апеляційним судом та залишено без змін, оскільки обґрунтованих підстав для задоволення відводу не було. Водночас апеляційним судом не виявлено порушень норм процесуального чи матеріального права;

- щодо наявності в його батька автомобілів, вказав, що батько є пенсіонером (пропрацював майже 30 років у Службі безпеки України), має заощадження та працює донині, ним подавалися декларації про майно, де відображено всі доходи та заощадження;

- у 2022 році після вторгнення російської федерації, доходи дружини від підприємницької діяльності (послуги в сфері краси) зросли, оскільки в місті збільшилася кількість тимчасово переміщених осіб та з’явилося більше клієнтів, з усіх доходів податки та збори сплачено.

Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою для надання висновку ГРД стосовно доброчесності судді Рижого О.А., Комісія виходить із такого.

1. Пункт 22 декларації доброчесності судді за 2016 рік сформульовано так: «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності». У висновку ГРД вказується, що у 2010 році Рижого О.А. притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у вигляді громадських робіт, після відпрацювання громадських робіт 09 лютого 2011 року адміністративне стягнення у встановленому законом порядку знято; 04 червня 2011 року на Рижого О.А. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено штраф, втім на підставі постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2011 року Рижого О.А. звільнено від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП за малозначністю.

Ураховуючи, що на момент заповнення декларації доброчесності закінчився річний термін з дня виконання адміністративного стягнення та з дня звільнення від відповідальності, відповідно до статті 39 КУпАП особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Відповідно, Рижий О.А. добросовісно вважав, що вчинків, які можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності, він не здійснював. Крім того, факт приховування ним такої інформації цілком спростовується тим, що в анкеті від 20 червня 2018 року (пункт 4 розділу 3 анкети), поданій суддею для проходження кваліфікаційного оцінювання, ним зазначено таку ж інформацію, що відтворено у висновку ГРД.

2. Стосовно недекларування майна, заниження (завищення) його вартості.

У висновку ГРД наведений витяг із довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», а саме: «… перевіркою встановлено, що Рижим О.А. у Декларації вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) Рижим О.А. за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 – 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) Рижого О.А.».

Колегія враховує, що при визначенні критеріїв здійснення очищення влади (люстрації), пов’язаних із висновками про результати перевірки, Вищим адміністративним судом України констатується, що вказана вище заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох таких критеріїв:

1) за першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 – 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманим із законних джерел.

2) за другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 – 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманим із законних джерел (постанова Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року у справі № К/800/1665/16 та постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2018 року в справі № 815/3268/15, від 30 липня 2019 року в справі № 802/3864/15-а, від 25 червня 2020 року в справі № 816/2319/16, від 24 вересня 2020 року в справі № 260/1179/18).

Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті  1 Закону України «Про очищення влади». Ця обставина обов’язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

Водночас відповідно до довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», вартість майна (майнових прав), вказаного Рижим О.А. у декларації, відповідає наявній податковій інформації про доходи, які отримано Рижим О.А. із законних джерел.

Стосовно невідповідності витрат задекларованим доходам суддя Рижий О.А. пояснив, що власні готівкові кошти, задекларовані у 2017, 2019, 2020 роках, є коштами від продажу автомобілів «BMW520», «LADA-212140» та отриманої суддівської винагороди, відповідають заощадженням судді. Наявність на сьогоднішній день зареєстрованого за ним права власності на відчужені автомобілі пояснив помилкою в Єдиному державному реєстрі зареєстрованих транспортних засобів, оскільки в його деклараціях відображено достовірну інформацію про наявне майно в нього та членів його сім’ї, а автомобілі продано за договорами купівлі-продажу. У 2021 році не задекларував майно, належне дружині (земельну ділянку площею 1 035 кв. м та житловий будинок у с. Бармаки), враховуючи, що таке майно було подаровано матері дружини на підставі договору дарування від 05 вересня 2019 року, про що йому стало відомо лише у 2023 році, на підтвердження таких обставин надано договір дарування.

Ураховуючи викладене, проаналізувавши щорічні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2022 роки, подані суддею Рижим О.А., на предмет відповідності витрат задекларованим доходам з урахуванням зобов’язань фінансового характеру шляхом їх співставлення з інформацією, наданою Національним агентством з питань запобігання корупції, про суми річного доходу, отриманого суддею, членами його сім’ї та близькими родичами, Комісія дійшла висновку, що відсутні переконливі сумніви на підтвердження обставин, які стали підставою для висновку ГРД, щодо перевищення витрат задекларованим доходам судді та членів його сім’ї.

3. Колегією встановлено, що, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр) у період здійснення повноважень судді в Сарненському районному суді Рівненської області Рижим О.А. розглянуто 377 справ про адміністративні правопорушення з підстав, передбачених статтею 130 КУпАП, у тому числі справи: № 572/1804/19, № 572/1413/20, № 572/793/20, № 572/876/20, № 572/3099/17, 572/1577/18, № 572/1965/19,  572/1100/18, № 572/2709/17, № 572/2809/19, № 572/3833/19, № 572/2707/17.

За результатами розгляду цих справ суддею ухвалено постанови про закриття провадження з підстав, передбачених частиною другою статті 38, пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП (закінчення строку накладення адміністративного стягнення).

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Положеннями пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП унормовано, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Частиною другою статті 38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – шостій цієї статті.

У своїх поясненнях суддя Рижий О.А. зазначив об’єктивні причини та обставини, які унеможливили розгляд справ про адміністративні правопорушення у строки, передбачені статтею 38 КУпАП, а саме: несвоєчасність направлення таких справ до суду; неналежне оформлення направлених до суду матеріалів, що слугувало підставою для їх повернення на дооформлення; необхідність забезпечення своєчасного та належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи.

Ураховуючи неможливість витребування матеріалів справ про адміністративні правопорушення, що є предметом аналізу, у зв’язку із закінченням строку зберігання таких справ, який відповідно до наказу Державної судової адміністрації «Про затвердження Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання» від 07 грудня 2017 року № 1078, становить (складає) 3 (три) роки з моменту набрання постановою законної сили – для справ, у яких провадження закрито чи у яких застосовано до неповнолітніх заходи впливу, тому Комісією проаналізовано зміст постанов, ухвалених у цих справах за даними, які офіційно опубліковані (внесені) до Реєстру, а також визначено їх відсоток в загальній кількості справ за статтею 130 КУпАП, розглянутих суддею.

Так, відповідно до постанов, винесених у справах № 572/3099/17, № 572/1965/19, № 572/1100/18, № 572/2709/17, № 572/2809/19, № 572/3833/19, № 572/2707/17, правопорушники на неодноразові виклики до суду не з’являлися, причини неявку суду не повідомлялися, до суду не надходили докази про повідомлення правопорушника належним чином про час та місце розгляду справи, у матеріалах справи відсутні докази вручення правопорушнику рекомендованого відправлення з судовою повісткою тощо. Утім, зі змісту постанов, винесених у справах № 572/1804/19, № 572/1413/20, № 572/793/20, № 572/876/20, № 572/1577/18 не можливо встановити причини порушення строків розгляду цих справ за відсутності належного обґрунтування.

За даними Реєстру, у якому розміщені судові рішення, що є відкритими для загального доступу, встановлено, що 03 червня 2019 року матеріали справи № 572/1638/19 надійшли до суду, після чого тричі відправлялися на дооформлення (постанови від 03 червня 2019 року, від 10 червня 2019 року та від 14 червня 2019 року). Відповідно до постанови від 21 серпня 2019 року провадження у справі № 572/1638/19, порушеної щодо особи за частиною першою статті 130 КУпАП закрито за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених частиною другою статті 38 цього Кодексу. Утім постанову від 21 серпня 2019 року у справі № 572/1638/19 надіслано судом до Реєстру 30 вересня 2019 року, що може свідчити про достовірність пояснень судді Рижого О.А. про те, що при виготовленні постанови у цій справі допущено описку в даті її винесення (фактично винесено 21 вересня 2019 року), а отже закриття провадження у цій справі з підстав, передбачених статтями 38, 247 КУпАП, не суперечить встановленим фактичним обставинам справи та здійснено після закінчення встановленого строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Стосовно справ № 572/1788/19 та № 572/372/20, порушених з підстав, передбачених статтею 173-2 КУпАП, які також закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, суддя пояснив, що категорія таких справ розглядається з обов’язковою участю особи, стосовно якої складено адміністративний протокол; неявка такої особи у судове засідання та закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до положень статей 38, 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Водночас, Комісією враховано, що відсоток судових рішень (постанов) про закриття провадження у справах цієї категорії у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності є незначним (3,2%) від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 КУпАП.

Ураховуючи наведене, Комісія не має підстав для висновку, що суддя при розгляді вказаних справ про адміністративні правопорушення допускав судову тяганину чи в інший спосіб надавав учаснику процесу фактичних переваг, зокрема уникнути відповідальності тощо.

Надаючи оцінку інформації ГРД щодо конфлікту інтересів під час розгляду справи № 572/2133/19, Колегією не встановлено наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів судді з учасниками справи, оскільки при розгляді клопотання про відвід судді не було доведено наявності такого конфлікту, що підтверджено рішенням суду апеляційної інстанції, яким залишено без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заявленого відводу судді. Інформація щодо походження коштів батька судді на купівлю автомобіля та зростання доходів дружини судді у 2022 році спростована поясненнями судді.

З огляду на викладене Комісія зазначає, що встановлені обставини в поєднанні з наданими суддею поясненнями та доказами, які їх підтверджують, впливають на загальну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас встановлені під час співбесіди та дослідження суддівського досьє факти як кожен окремо, так і в сукупності не можуть бути підставою для визнання судді Сарненського районного суду Рівненської області Рижого О.А. таким, що не відповідає цим критеріям.

Таким чином, перевіривши показники, визначені в пунктах 8, 9 глави ІІ розділу ІІ Положення, на підставі з’ясованих вище обставин, за результатами аналізу суддівського досьє та співбесіди, Комісія оцінює показники критерію професійної етики судді Рижого О.А. сумарно у 160 балів, показники критерію доброчесності судді – у 147,5 бала.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, та за результатами співбесіди встановила, що суддя Сарненського районного суду Рівненської області Рижий О.А. набрав сумарно 674,125 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал є достатнім для визнання судді таким, що відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–85 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Сарненського районного суду Рівненської області Рижий Олексій Анатолійович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 674,125 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Сарненського районного суду Рівненської області Рижого Олексія Анатолійовича займаній посаді.

 

 

Головуючий                                                                                                                  Г.М. Шевчук

Члени Комісії:                                                                                                               М.Б. Богоніс

                                                                                                                                        Н.Р. Кобецька