Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Артема ЩЕРБІНИ,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Юлії ОЛЕЩЕНКО,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Щербіни Артема Валентиновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Щербіна Артем Валентинович, дата народження – ______________ року, громадянин України.
У 2003 році Щербіна А.В. закінчив Маріупольський гуманітарний інститут Донецького національного університету і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії НК № 21858362 від 03 травня 2003 року).
У 2022 році Щербіна А.В. у Донецькому державному університеті внутрішніх справ здобув науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю – 081 «Право» (диплом серії DR №003636 від 08 лютого 2022 року).
Вченого звання кандидат не має.
Свою професійну діяльність розпочав у 2003 році юрисконсультом ТОВ «СЛУЖБА 050», з червня до серпня 2003 року працював державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції міста Маріуполя, з вересня 2003 року до червня 2004 року – юрисконсультом у Маріупольському гуманітарному інституті Донецького національного університету та у Донецькій філії акціонерного комерційного банку «Мрія».
З червня до грудня 2007 року Щербіна А.В. працював начальником юридичного відділу ТОВ «АЗОВТЕХНОХОЛОД», а з жовтня 2009 до квітня 2010 року – заступником директора ПП «Правоздатність». У період з травня 2011 року до жовтня 2013 року працював юрисконсультом у ТОВ «Будінвест» та ТОВ «Браво».
Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 570/2013 Щербіну А.В. призначено на посаду судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років.
Присягу судді складено 03 березня 2015 року.
Указом Президента України від 14 січня 2020 року № 7/2020 Щербіну А.В. призначено на посаду судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області безстроково.
Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області перейменовано на Лівобережний районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Рішенням голови Верховного суду від 08 серпня 2022 року № 342/0/149-22 Щербіну А.В. відряджено для здійснення правосуддя до Київського районного суду міста Одеси.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Щербіна А.В. не обирався.
Адміністративних посад суддя Щербіна А.В. не займав.
Рішенням Комісії від 09 жовтня 2019 року № 999/ко-19 визнано суддю Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області
Щербіну А.В. таким, що відповідає займаній посаді.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Щербіна А.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Щербіну А.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Щербіну А.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Щербіну А.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Щербіну А.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 30 липня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Щербіни А.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 10 грудня 2025 року № 21.2-717/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України (МОН України), Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Щербіні А.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 під час співбесід із кандидатом Щербіною А.В., проведених 10 лютого та 19 березня 2026 року, досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо нього, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Щербіна А.В. набрав 150 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Щербіна А.В. набрав 50,50 балів.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Щербіна А.В. набрав 127 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Щербіна А.В. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Щербіною А.В. кваліфікаційного іспиту становить 367,50 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Щербіні А.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 18 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Надані письмові пояснення кандидата та його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (22, 21, 23) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 22; безперервний розвиток (21, 22, 21) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 21,33; загальний бал за критерій – 43,33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Щербіна А.В. продемонстрував належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (11, 12, 10,5) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,17; ефективна взаємодія (12, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,33; стійкість мотивації (11, 11, 10) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,67; емоційна стійкість (11, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,00; загальний бал за критерій – 44,17.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,17 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Щербіни А.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Щербіна А.В. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 02 березня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата Щербіни А.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 28 лютого 2026 року.
Указаний висновок ГРД з усіма додатками до нього надіслано кандидату.
11 березня 2026 року Щербіна А.В. направив на адресу Комісії письмові пояснення щодо висновку.
У висновку ГРД зазначає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «сумлінність», оскільки під час здійснення ним правосуддя не вживав достатніх заходів щодо дотримання розумних строків розгляду справ. З початку призначення кандидата на посаду судді до березня 2021 року (включно) ним розглянуто 202 справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з яких у 35 справах закрито провадження на підставі закінчення строків накладення адміністративного стягнення, що становить 17,3 % від загальної кількості.
Інформацію про всі справи, у яких кандидатом закрито провадження, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, ГРД наводить у висновку.
З цього приводу кандидат пояснив, що дотримувався вимоги процесуального закону та вживав всіх доступних заходів для своєчасного розгляду вказаної категорії справ у розумні строки.
У письмових поясненнях кандидат надав детальну інформацію по кожній справі, зазначеній у висновку ГРД.
Комісія вважає, що пояснення кандидата щодо вказаних обставин є достатніми та обґрунтованими, а надана ГРД інформація не свідчить про порушення жодного з показників критерію доброчесності та професійної етики.
Також у висновку ГРД наводить інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.
1) Кандидат у 2021 році у Донецькому державному університеті внутрішніх справ захистив дисертацію доктора філософії за темою: «Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду». Під час дослідження змісту наукової роботи, зокрема, з використанням онлайн-системи «Turnitin», ГРД виявила факти самоплагіату. Інформацію щодо виявлених фактів самоплагіату ГРД відобразила у формі таблиці, яку розмістила у висновку.
З цього приводу кандидат пояснив, що на момент захисту дисертації керувався вимогами підпункту 2 пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 23 вересня 2019 року № 1220 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук», який передбачав, що основні наукові результати дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук має бути висвітлено не менше ніж у трьох наукових публікаціях, які розкривають основний зміст дисертації. Під час написання дисертації ним підготовлено низку наукових публікацій, які розкривають її основний зміст, в тому числі наукові статті:
- «Міжнародні стандарти кримінально-правової охорони нормальної роботи автоматизованої системи документообігу суду» Юридичний вісник. 2021. № 2. С. 219-229.
- «Кримінально-правова охорона нормальної роботи автоматизованої системи документообігу суду: досвід країн-членів СНД» KELM (Knowledge, Education, Law, Management). 2021. № 2 (38). Vol. 2. C. 205-210.
Згідно з вимогами пунктів 4, 13 розділу III Вимог до оформлення дисертації, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2017 року № 40, ці наукові праці вказані ним в анотації та додатку «Б» до дисертації.
Кандидат стверджує, що використання ним у тексті дисертації власних наукових праць, попередньо опублікованих з метою висвітлення в них основних результатів дисертації, не є самоплагіатом, а відповідає наведеним положенням зазначених нормативно-правових актів.
Крім того, звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про освіту» (у редакції, що діяла станом на 26 листопада 2021 року), самоплагіатом вважалось оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів. Тобто ключовою ознакою самоплагіату є подання старої роботи як нової, що штучно підвищує наукометричні показники. Проте подання ним раніше опублікованих наукових праць як нових у дисертації не здійснювалось.
На спростування фактів самоплагіату у дисертаційному дослідженні кандидат послався на абзац третій пункту 9 Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44, а також на абзац другий частини першої статті 26 Закону України «Про академічну доброчесність».
Визначаючись щодо представлених у висновку ГРД фактів самоплагіату, Комісія зазначає таке.
Самоплагіат (оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) як один із видів порушень академічної доброчесності вперше визначений у частині четвертій статті 42 Закону України «Про освіту», прийнятому 05 вересня 2017 року.
«Проблема актуальна через те, що окремі автори наукових публікацій іноді багатократно відтворюють одні й ті самі наукові результати, при цьому подають їх як нові наукові результати. […] Головними причинами виокремлення самоплагіату як виду порушень академічної доброчесності є те, що він:
- знижує довіру суспільства до науки у цілому, а також до наукових результатів окремих осіб та інституцій;
- призводить до отримання необґрунтованих переваг за фактично невиконану роботу; ці переваги можуть полягати в отриманні додаткового фінансування на проведення досліджень, що фактично не виконувалися, підвищенні наукометричних показників автора тощо;
- може порушувати авторські та суміжні права інших фізичних і юридичних осіб, зокрема видавців та співавторів» (Розширений глосарій термінів та понять із академічної доброчесності (лист Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2018 року № 1/9-650).
Окремі приписи, які можна трактувати як неприпустимість самоплагіату, відображались в українському законодавстві і до 2017 року. Вони передбачали єдину вимогу, а саме заборону повторного винесення на захист у докторській дисертації наукових результатів, захищених у кандидатській дисертації (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 644, постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423, постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567).
Підготовка дисертації на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук, дисертації здобувача ступеня доктора філософії передбачає / передбачала обов’язкову вимогу попереднього висвітлення наукових результатів дисертації в наукових публікаціях (монографіях, наукових статтях). Вимоги публікації / оприлюднення наукових результатів при підготовці дисертаційного дослідження спричинили дискусію щодо наявності в таких випадках самоплагіату. Враховуючи це, Міністерство освіти і науки України в листі від 20 травня 2020 року № 1/9-263 «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності» наголосило, що «попередня публікація наукових результатів дисертацій є вимогою законодавства».
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про академічну доброчесність» від 18 грудня 2025 року № 4742-ІХ самоплагіат – це оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів без зазначення інформації про джерело попереднього оприлюднення. Не вважається самоплагіатом оприлюднення в дисертації на здобуття наукового ступеня раніше опублікованих власних наукових результатів без зазначення інформації про джерело попереднього оприлюднення.
Таким чином, наявність в дисертації фрагментів раніше оприлюднених наукових робіт здобувача не містить ключової ознаки самоплагіату – спроби оприлюднення раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів. Тому Комісія не вбачає підстав для оцінки кандидата за вказаною у висновку обставиною.
2) Кандидат у своїх майнових деклараціях за 2012–2015 роки задекларував легковий автомобіль Volkswagen Golf 2008 року випуску, як власність своєї дружини ОСОБА_1 з 02 липня 2011 року. Водночас у майновій декларації за 2016 рік зазначений транспортний засіб уже декларується кандидатом як такий, що належить йому на праві власності (дата набуття права власності не змінилась). У майновій декларації за 2017 рік кандидат не декларує зазначений автомобіль, але декларує дохід отриманий ОСОБА_1 від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у розмірі 223 176,00 грн.
Кандидат пояснив, що 21 квітня 2007 року між ним та ОСОБА_1 укладено шлюб. На момент укладання шлюбу у власності ОСОБА_1 перебував автомобіль Hyundai Getz 2006 року випуску. У червні 2011 року вказаний автомобіль був нею проданий за 8500 доларів США. У подальшому, з урахуванням отриманої суми від продажу вказаного автомобіля та за рахунок спільних заощаджень ОСОБА_1 у липні 2011 року був придбаний автомобіль Volkswagen Golf 2008 року випуску за 15600 доларів США. У зв’язку з тим, що автомобіль придбавався у період шлюбу та частково за рахунок спільних заощаджень, кандидат вважав його спільною сумісною власністю, набутою у період шлюбу. 08 листопада 2016 року шлюб між ним та ОСОБА_1 було розірвано. Проте автомобіль Volkswagen Golf 2008 року випуску інколи перебував у його користуванні. Надалі при заповненні щорічної декларації за 2016 рік у розділі 6 він помилково зазначив його як свою власність.
3) Кандидат у своїх майнових деклараціях за 2022–2024 роки задекларував дохід від безоплатного користування садовим (дачним) будинком у розмірі 1 грн. Кандидат декларує право проживання у житловому будинку, розміщеному в Овідіопольській територіальній громаді Одеської області, який перебуває у приватній власності ОСОБА_2. Кандидатом зазначено, що право користування домоволодінням та земельною ділянкою, на якій воно розміщено, виникло 24 липня 2009 року, але не декларує ці об’єкти нерухомого майна у своїх майнових деклараціях до 2022 року.
У письмових поясненнях Щербіна А.В. зазначив, що безоплатне користування домоволодінням у майнових деклараціях за 2022–2024 роки було розцінено ним як додаткове благо, тобто інший дохід, оскільки він отримував його від особи, яка не є для нього ані близьким родичем, ані близькою особою. Водночас з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо недекларування доходів, оскільки безоплатне користування житлом несе певну економічну вигоду, він зазначив відомості про користування цим майном у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації як інший дохід у сумі «1 грн».
Під час співбесіди кандидат фактично спростував твердження про безоплатність користування зазначеним майном, вказавши про оплату ним комунальних послуг та здійснення поточних ремонтних робіт, визнавши свою помилку щодо зазначення в розділі «Доходи, в тому числі подарунки» майнової декларації доходу в розмірі 1 грн як додаткового блага від безоплатного користування садовим (дачним) будинком.
За результатами оцінювання вказаних вище обставин Комісія дійшла висновку, що допущені кандидатом порушення при декларуванні не є такими, що несумісні із зайняттям посади судді, однак впливають на оцінку кандидата в бальному еквіваленті за критеріями професійної етики та доброчесності, а саме за показником «сумлінність». Тому, Комісія у складі колегії вирішила зменшити Щербіні А.В. бали за цей показник на 15.
4) Кандидат у майновій декларації за 2015 рік задекларував дохід, отриманий ним та його дружиною від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у розмірі 41 000 грн. У цьому ж році з поміж інших транспортних засобів кандидат не задекларував легковий автомобіль Hyundai Getz 2010 року випуску, імовірно саме від продажу якого і задекларував дохід у розмірі 41 000 грн, що еквівалентно 1 877,00 доларам США. З огляду на архівні оголошення з продажу легкових автомобілів – Hyundai Getz 2010 року випуску у 2020 - 2021 роках пропонувались до продажу за середньою ціною 6 000 доларів США, що в декілька разів більше за задекларовану кандидатом суму.
Кандидат пояснив, що автомобіль Hyundai Getz 2010 року випуску відчужено за ціною (41000,00 грн), яка є нижчою від середньоринкової, у зв’язку з його істотними технічними пошкодженнями, отриманими внаслідок пожежі. У результаті загоряння пошкоджено моторний відсік автомобіля, зокрема двигун, елементи електропроводки, лобове скло, елементи кузова, а також частину внутрішніх елементів салону. Ці пошкодження суттєво вплинули на технічний стан автомобіля та унеможливили його подальшу експлуатацію без проведення значного обсягу відновлювальних робіт. З урахуванням ринкових цін на двигуни для автомобілів цієї моделі, вартості їх заміни, а також необхідності відновлення пошкодженої електропроводки та інших елементів, загальна вартість ремонту становила б від 110000 грн до 130000 грн та перевищувала ринкову вартість аналогічного технічно справного автомобіля.
5) Серед переліку осіб, що можуть надати рекомендації кандидат вказав ОСОБА_3, який обіймав посаду прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області. Відповідно до інформації, розміщеної на вебпорталі Судова влада України, вбачається, що на розгляді кандидата перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні, де сторону обвинувачення представляв прокурор ОСОБА_3 (справа № 265/7503/18);
Щербіна А.В пояснив, що знайомство з прокурором ОСОБА_3 було обумовлено виключно професійною діяльністю та жодним чином не впливало на його незалежність і неупередженість під час здійснення правосуддя.
6) Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 лютого 2023 року у справі № 522/2392/23 розірвано шлюб між кандидатом та ОСОБА_1. Згідно інформації з вебпорталу Судова влада України, зазначена справа надійшла до суду 06 лютого 2023 року, а вже 15 лютого 2023 року було винесено рішення про розірвання шлюбу. Тобто розгляд справи відбувся всього за 9 днів, що є надзвичайно коротким терміном.
Кандидат пояснив, що 07 лютого 2023 року ним було подано заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності. Участі в розгляді справи він не приймав, із суддею особисто не знайомий.
7) Відносно кандидата за результатом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі відкривалося виконавче провадження, яке станом на січень 2026 року закрито.
Щербіна А.В. пояснив, що виконавче провадження було відкрито 24 листопада 2023 року на підставі постанови УПП в Одеській області від 29 вересня 2023 року ЕАТ №7827807, незважаючи на своєчасне оскарження ним вказаної постанови і до УПП в Одеській області, і до суду. У подальшому виконавче провадження було завершено на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (скасування рішення, яке підлягало виконанню).
7) Згідно з інформацією, зазначеною у досьє кандидата, встановлено, що його теща регулярно та протягом тривалого часу відвідувала територію російської федерації. На переконання ГРД, від кандидата потребують пояснення підстави та мета відвідування його тещею території рф, а також чи перебувають його близькі родичі на тимчасово окупованих територіях України, або на території російської федерації, та чи підтримує кандидат з ними зв’язок тощо.
З цього приводу кандидат повідомив, що він не мав правових чи фактичних можливостей впливати на рішення його тещі щодо відвідування рф або обмежувати її свободу пересування. Поїздки до рф здійснювалися виключно з метою відвідування близьких родичів і мали приватний сімейний характер. Він не брав участі в організації чи фінансуванні цих поїздок, а дії його тещі не пов’язані з його професійною діяльністю та не можуть характеризувати його доброчесність.
Комісія вважає, що на вказані вище обставини кандидат надав пояснення, які є переконливими та не вбачає підстав для зменшення балів за критеріями доброчесності та професійної етики.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, його письмових пояснень та співбесіди з ним, а також за результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Щербіна А.В. набрав 740 балів, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Щербіни Артема Валентиновича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Щербіна Артем Валентинович набрав 740 балів.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Щербіни Артема Валентиновича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
