595/ас-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Оксани СТРІЛЕЦЬКОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стрілецької Оксани Василівни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Стрілецька Оксана Василівна звернулась до Комісії з заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 14 березня 2024 року № 199/ас-24 Стрілецьку О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Стрілецька О.В., громадянка України, ____ року народження. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00230037 від 21 лютого 2024 року на рівні вільного володіння першого ступеня.

У 2005 році закінчила Міжрегіональну Академію управління персоналом і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

У 2009 році закінчила Львівську комерційну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра з господарсько-правової діяльності.

Стаж роботи в сфері права становить понад 20 років.

Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 Комісарчук (нині Стрілецьку) О.В. призначено на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира строком на п’ять років.

Присягу складено 29 травня 2012 року.

Указом Президента України від 12 грудня 2019 року № 900/2019 Стрілецьку О.В. призначено на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира безстроково.

Вченого звання не має. У 2024 році виконала дисертацію на тему «Принцип змагальності в кримінальному процесі: стан, проблеми реалізації, перспективи вдосконалення» та здобула ступінь доктора філософії.

Викладацьку діяльність в Національній школі суддів не здійснювала.

До дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого  2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Стрілецька О.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Стрілецької О.В. за кваліфікаційний іспит – 357,2 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

У відповідності до пункту 5.1 розділу 5 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), спеціальна перевірка на відповідність кандидата вимогам, установленим Конституцією України та Законом, здійснюється в порядку, визначеному законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», цим Положенням та Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Стрілецької О.В.

Запити про надання відомостей стосовно Стрілецької О.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Так, від Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) отримано інформацію стосовно декларації Стрілецької О.В. про те, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно-транспортні засоби» у відомостях про автомобіль «PEUGEOT PARTNER» (2016 року випуску) кандидат на посаду у полі «Вартість на дату набуття» зазначила вартість автомобіля 160 000,00 грн, а вартість його відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі – ЄДРТЗ) становить 89 538,00 грн.

У своїх поясненнях від 27 серпня 2025 року Стрілецька О.В. пояснила, що автомобіль «PEUGEOT PARTNER», 2016 року випуску належить на праві спільної сумісної власності її батькам, право власності на нього зареєстровано за батьком (свідоцтво серії НОМЕР_1 від 05 грудня 2019 року про реєстрацію транспортного засобу) та перебуває в його постійному користуванні. Транспортний засіб придбаний батьками 05 грудня 2019 року і відображений в поданій Стрілецькою О.В. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік як майно, належне членам родини декларанта, що відображено в наступних поданих деклараціях. У розділі про вартість транспортного засобу кандидатом була зазначена вартість, за якою цей транспортний засіб був придбаний її батьком фактично (в сумі 160 000,00 грн). Письмові документи, які підтверджують вартість придбаного транспортного засобу, у її батька відсутні. Стрілецькій О.В. не було відомо, що в ЄДРТЗ зазначена інша вартість цього автомобіля. Кандидат припускає, що розбіжності у вартості цього автомобіля виникли при реєстрації транспортного засобу в сервісному центрі МВС (вартість визначено за результатом проведеної оцінки) та могла відрізнятись від ринкової ціни на подібні транспортні засоби.

Згідно з вимогами частини сьомої статті 75 Закону в разі, якщо Комісія отримала інформацію, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді вимогам, встановленим Законом, колегія Комісії проводить перевірку зазначеної інформації та розглядає її на засіданні із запрошенням такого кандидата. Кандидат має право ознайомитись з цією інформацією, надавати пояснення, докази на її спростування.

У разі встановлення за результатами перевірки, що така інформація є обґрунтованою, колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює вмотивоване рішення про невідповідність кандидата на посаду судді встановленим Законом вимогам та припинення його подальшої участі у доборі на посаду судді.

Враховуючи надані кандидатом пояснення, а також відповіді запитуваних органів, інформація, що може свідчити про невідповідність Стрілецької О.В. на посаду судді вимогам, встановленим Законом, відсутня.

З огляду на викладене, від уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стрілецької О.В.

Таким чином, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).           

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Стрілецьку О.В.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) Стрілецької О.В. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та документи (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Стрілецькою О.В. 19 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність запитуваним критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 28 жовтня 2025 року затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стрілецької О.В.

У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді Стрілецької О.В., ГРД виявлені дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак є такими, що мають бути враховані під час оцінювання.

Комісією надіслано кандидату копію рішення ГРД про надання інформації для можливості ознайомлення та запропоновано, в разі необхідності, надати додаткові пояснення.

Стрілецька О.В. надіслала Комісії пояснення від 10 листопада 2025 року на спростування викладених у рішенні ГРД обставин.

Співбесіду з кандидатом проведено 27 листопада 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність –  25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, наданою кандидатом інформацією письмово та під час співбесіди продемонструвано належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,667 бала із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Водночас Комісія підкреслює, що сама природа оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,667 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідні критерії оцінюються у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, інформації ГРД, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Зокрема, обговорено обставини, які стали підставою для затвердження ГРД рішення про надання Комісії інформації, а саме:

1. Кандидат не дотрималася принципів академічної доброчесності. У дисертаційному дослідженні на тему «Принцип змагальності в кримінальному процесі: стан, проблеми реалізації, перспективи вдосконалення» (2024 року) ГРД виявила неодноразові випадки самоплагіату. Зокрема, кандидат неодноразово (фактично розділами) копіювала текст зі своїх попередніх публікацій без посилання на них.

Стрілецька О.В. пояснила, що не видавала попередні публікації за нові результати. Від початку дослідження з 2021 до 2024 року нею було послідовно сформовано публікаційний масив (статті та тези), який відображає етапи становлення її наукової позиції, яка висвітлена в дисертації. Усі опубліковані статті включені до відповідного розділу дисертації «Список публікацій здобувача за темою дисертації» та продубльовані у розділі «Список використаних джерел» самої дисертації.

Кандидат наголосила, що її дисертація відповідає вимогам Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44, згідно з яким наукові результати дисертації повинні бути висвітлені не менше, ніж у трьох наукових публікаціях здобувача.

Крім того, її робота перевірялась на наявність / відсутність академічного плагіату в Науково-дослідному інституті публічного права, про що 11 березня 2024 року був наданий висновок науково-правової експертизи щодо відсутності / наявності академічного плагіату в тексті дисертації Стрілецької О.В. на тему «Принципи змагальності в кримінальному процесі: стан, проблеми реалізації, перспективи вдосконалення» згідно з яким в тексті зазначеної дисертації немає текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів й матеріалів інших авторів без посилання на джерело, за умови дотримання спеціалізованими вченими радами вимог частини 5 статті 6 Закону України «Про вищу освіту»;

2. Кандидат упродовж 2022–2024 років отримувала подарунки (безповоротну фінансову допомогу) від третьої особи, не відзначеної як член сім’ї. Загальна сума отриманої допомоги за цей період становить 427 000,00 грн. Отримання грошових коштів від сторонніх осіб викликає об’єктивний сумнів у розважливого спостерігача щодо легальності джерела походження таких коштів та доброчесності кандидата.

Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік кандидатка отримала «безповоротну матеріальну допомогу» у сумі 217 000 грн, що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня відповідного року, і, на думку ГРД, кандидат зобов’язана була подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у відповідності до положень частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції».

Стрілецька О.В. з цього приводу пояснила, що не подавала повідомлення про зміни у майновому стані, бо не отримувала одноразових платежів на суму, яка перевищує 134 200,00 грн.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики з наведених у рішенні ГРД про надання інформації обставин.

Разом з тим, під час співбесіди у Комісії викликали застереження неодноразові факти постановлення суддею ухвал про самовідвід судді (зокрема, ухвали від 14 жовтня 2024 року у справі № 295/12812/24 та від 13 листопада 2024 року у справі № 295/13763/24 з підстав порушення порядку визначення судді під час проведення автоматизованого розподілу судової справи, ухвали від 04 жовтня 2022 року у справі № 295/6411/22, від 20 січня 2025 року у справі 295/18839/24, від 13 березня 2025 року у справі № 295/2531/25 з тих підстав, що позивачі в цих справах на час винесення цих ухвал були працівниками суду, в якому здійснює правосуддя суддя).

Не вдаючись до оцінки судових рішень та мотивів їх ухвалення Комісія відзначає, що відповідно до статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Самовідвід судді – це процесуальна заява судді про неможливість розгляду справи через обставини, що можуть вплинути на його неупередженість, об’єктивність або викликають сумнів у них. Це право та обов’язок суді, що гарантує справедливий судовий розгляд і захищає принципи неупередженості та рівності сторін у суді.

На переконання Комісії, зловживання правом на самовідвід суперечить принципам доброчесності. Така поведінка судді порушує баланс між правом на самовідвід та доступом до правосуддя.

Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність», оцінивши його як одне суттєве порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить  285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, стосовно Стрілецької Оксани Василівни.

2. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Стрілецька Оксана Василівна набрала 717,533 бала.

3. Визнати Стрілецьку Оксану Василівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                            Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                      Роман КИДИСЮК