X

51/ко-24

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
12.02.2024
Дата надходження документа: 
12.02.2024
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
12.02.2024
51/ко-24
Про розгляд питання щодо відповідності судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник Ірини Олексіївни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач), Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання щодо відповідності судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник Ірини Олексіївни займаній посаді,

встановила:

І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Мельник І.О. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років.

У Мельник І.О. 30 вересня 2021 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І.О.

Мельник І.О. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 77,625 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрала 80 балів. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 157,625 бала.

Мельник І.О. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Рішенням Комісії від 13 травня 2019 року № 76/зп-19 затверджено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І.О., яку допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

У зв’язку з припиненням повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Мельник І.О. не завершено.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон), ураховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області на Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно, зокрема, осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем із питання кваліфікаційного оцінювання судді Мельник І.О. визначено члена Комісії Мельника Р.І.

На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Мельник І.О. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, Державної прикордонної служби України.

Комісією проаналізовано отриману інформацію та долучено її до матеріалів суддівського досьє.

До Комісії 06 листопада 2023 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Мельник І.О. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).

Пояснення стосовно обставин, викладених у Висновку, Мельник І.О. надала 29 вересня 2023 року ГРД.

Рішенням Комісії у складі колегії від 13 листопада 2023 року № 5/ко-23 визначено, що суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 670,625 бала, Мельник І.О. визнано такою, що відповідає займаній посаді. Питання щодо підтримки вказаного рішення внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Розгляд Комісією у пленарному складі питання про відповідності судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І.О. займаній посаді призначено на 12 лютого 2024 року.

Мельник І.О. 09 лютого 2024 року подала до Комісії клопотання про проведення 12 лютого 2024 року засідання Комісії у пленарному складі в закритому режимі, без відеотрансляції.

У засідані Комісії у пленарному складі 12 лютого 2024 року розглянуто питання про відповідність судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І.О. займаній посаді, представлено доповідь, у якій викладено зміст висновку ГРД, заслухано усні пояснення судді, її відповіді на запитання членів Комісії та представника ГРД.

Клопотань про відкладення засідання Комісії для надання додаткових пояснень чи документів під час пленарного засідання Комісії від судді та представника ГРД не надходило.

 

ІІ. Норми права та їх застосування

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

•          компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

•          професійна етика;

•          доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання суддів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1 розділу V Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

У главі 3 Розділу ІІ Положення визначено показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному критерію.

Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).

Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія виходить із таких засадничих положень.

Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІІ Регламенту Комісії висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов`язків та здійсненні правосуддя.

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

Водночас, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, звільнення судді внаслідок невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правом судді на приватність.

І хоча слід зважати на презумпцію, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.

Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Згідно з пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, в тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, слід тлумачити цю норму як обов’язок судді взяти у ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим у разі виникнення сумнівів Комісії в його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.

Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності, спростування такого сумніву відбувається як у результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також шляхом реалізації суддею права на надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з метою спростування такого сумніву.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

 

III. Зміст висновку Громадської ради доброчесності в новій редакції та пояснення судді.

У висновку ГРД про невідповідність судді Мельник І.О. критеріям доброчесності та професійної етики від 05 листопада 2023 року зазначено таке.

1. Суддя умисно або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків повідомила недостовірні відомості в декларації доброчесності, зокрема, приховала відомості про правопорушення.

(Підпункт 3.1 пункту 3 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року).

У декларації доброчесності судді за 2017 рік (пункт 22) Мельник І.О. підтвердила, що не здійснювала вчинки, які можуть мати наслідком притягнення до відповідальності. Також в анкеті судді, поданій 26 квітня 2018 року, у розділі «Відомості про притягнення до юридичної відповідальності» у пункті 4 суддя вказала, що не притягувалась до адміністративної відповідальності.

Водночас, у листі Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України від 17 травня 2018 року № 2986/27/01/3-2018 зазначається, що Мельник І.О. є особою, стосовно якої 25 вересня 2017 року Управлінням патрульної поліції в Рівненській області складено адміністративний протокол за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Дата стягнення штрафу – 28 вересня 2017 року.

Ураховуючи, що в пункті 22 декларації доброчесності слід вказувати про вчинки, які можуть мати наслідком юридичну відповідальність будь-яку, а не лише дисциплінарну, ГРД дійшла висновку про повідомлення Мельник І.О. недостовірних відомостей у декларації доброчесності судді за 2017 рік.

У своїх поясненнях суддя вказала, що помилково повідомила недостовірну інформацію в декларації доброчесності за 2017 рік, оскільки вважала, що в пункті 22 необхідно відображати виключно інформацію, яка стосується антикорупційних питань, питань оцінки професійної діяльності та відповідності судді вимогам конкретних законів України, які були визначені в тексті самої декларації. Жодних роз’яснень чи пропозицій від будь-яких компетентних органів щодо порядку заповнення вказаної декларації станом на момент її подання не було. Намірів, умислу вносити до цієї декларації завідомо недостовірні чи неповні відомості вона не мала.

2. Суддя Мельник І.О. безпідставно не задекларувала майно і повну інформацію, що підлягає декларуванню.

(Підпункт 4.6 пункту 6 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року).

Суддя в щорічній декларації за 2018 рік не зазначила інформацію про право користування свого чоловіка (ОСОБА_1) транспортним засобом – легковим автомобілем «Toyota Avalon hybrid» 2014 року випуску. Згідно з витягом з Єдиного реєстру довіреностей чоловік судді мав довіреність (з 13 липня 2018 року до 13 липня 2020 року) від свого батька (ОСОБА_2) на вказаний транспортний засіб.

У виправленій електронній декларації за 2019 рік та в деклараціях за подальші роки суддя декларує цей транспортний засіб і зазначає датою набуття права на цей автомобіль 10 січня 2019 року, вказуючи, що ним користується її чоловік на праві безоплатного користування.

Окрім того, у Єдиному реєстрі довіреностей зазначається, що 08 червня 2022 року батько чоловіка судді видав довіреність до 08 червня 2025 року на вказане авто і чоловіку судді, і їй самій. Проте, в щорічній декларації за 2022 рік Мельник І.О. зазначила, що право безоплатного користування належить лише чоловіку.

Стосовно наведеного суддя пояснила, що її чоловік дійсно отримував довіреність від свого батька ОСОБА_2. від 13 липня 2018 року № ННІ 608661, якою його було уповноважено представляти батька в різних установах, з метою оформлення, ремонту, реєстрації вказаного вище транспортного засобу та інших дій, направлених на фактичне поставлення на облік автомобіля. Протягом 2018 року ні суддя, ні її чоловік не користувались вказаним транспортним засобом для власних потреб, у зв’язку із чим відсутні підстави внесення відповідних відомостей до майнової декларації.

Також у Висновку ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але потребує пояснення з боку судді.

Так, Мельник І.О. здійснювала закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням на момент їх розгляд строку накладення адміністративного стягнення.

У справі № 263/9596/17 (частина перша статті 130 КУпАП) 06 липня 2017 року складено протокол, 03 серпня 2017 року справу розподілено на суддю Мельник І.О. Враховуючи приписи статті 38 КУпАП, строк розгляду справи закінчувався 06 жовтня 2017 року. Отже, у судді було 46 робочих днів (65 календарних) для її розгляду з моменту розподіл, однак розгляд відбувся 24 жовтня 2017 року. Причини пропуску суддею строку розгляду в постанові не зазначено.

У справі № 263/10846/17 (частина перша статті 130 КУпАП) 10 липня 2017 року складено протокол, а 30 серпня 2017 року справу розподілено на суддю Мельник І.О. Ураховуючи приписи статті 38 КУпАП, строк розгляду справи закінчувався 10 жовтня 2017 року. Отже, у судді було 30 робочих днів (42 календарних) для її розгляду з моменту розподілу, але розгляд відбувся 24 жовтня 2017 року. Причини пропуску суддею строку розгляду в постанові не зазначено.

У справі № 266/2087/17 (частина перша статті 130 КУпАП) 03 червня 2017 року складено протокол, а 06 липня 2017 року справу розподілено на суддю Мельник І.О. Ураховуючи приписи статті 38 КУпАП, строк розгляду справи закінчувався 03 вересня 2017 року. Отже, у судді був 41 робочий день (60 календарних) для її розгляду з моменту розподілу, однак розгляд відбувся 05 вересня 2017 року. Причини пропуску суддею строку розгляду в постанові не зазначено.

У справі № 263/4207/17 (частина друга статті 173-2 КУпАП) 23 березня 2017 року складено протокол, а 30 березня 2017 року справу розподілено на суддю Мельник І.О. Ураховуючи приписи статті 38 КУпАП, строк розгляду справи закінчувався 21 червня 2017 року. Отже, у судді було 55 робочих днів (84 календарних) для її розгляду з моменту розподілу, однак розгляд відбувся 03 липня 2017 року. Причини пропуску суддею строку розгляду в постанові не зазначено.

У своїх поясненнях Мельник І.О. вказала, що позбавлена можливості об’єктивно та повно надати пояснення щодо розгляду зазначених адміністративних справ, оскільки вказані справи перебувають на окупованій території. З моменту тимчасової окупації міста Маріуполя в приміщенні суду залишились справи, які перебували в провадженні суддів, архівні справи, тому такі справи не можливо надати для ознайомлення.

Крім того, суддя зазначила, що в матеріалах суддівського досьє міститься інформація щодо її навантаження у 2017 році: нею розглянуто 643 справи у кримінальних провадженнях, 243 справи у цивільному судочинстві, 26 справ у адміністративному судочинстві, 105 справ про адміністративні правопорушення. На думку судді, ці обставини також сприяли довготривалому розгляду вказаних справ.

 

IV. Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії.

Стосовно повідомлення Мельник І.О. недостовірних відомостей у декларації доброчесності судді щодо відсутності факту притягнення її до відповідальності Комісія зазначає таке.

Частинами першою, другою, шостою статті 62 Закону визначено, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.

Ураховуючи пояснення судді, надані на звернення ГРД та під час пленарного засідання, Комісія дійшла висновку про відсутність умислу в діях Мельник І.О. Зазначення в декларації доброчесності судді неправильної інформації є помилковим і зумовлено відсутністю на момент її заповнення роз’яснень щодо порядку заповнення такої декларації, які були затверджені рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18.

Оцінивши зміст вказаної помилки та пояснення судді, Комісія розцінює ці дії як допущення суддею помилки без ознак умислу або грубої недбалості під час заповнення декларації доброчесності судді.

Стосовно незазначення Мельник І.О. у щорічній декларації за 2018 рік інформації про право користування її чоловіка автомобілем, Комісія встановила таке.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру довіреностей чоловік судді (ОСОБА_1) отримав від свого батька (ОСОБА_2) довіреності на право користування легковим автомобілем «Toyota Avalon hybrid» 2014 року випуску з 13 липня 2018 року до 13 липня 2020 року та з 08 червня 2022 року до 08 червня 2025 року.

Під час співбесіди Комісією встановлено, що вказаний транспортний засіб лише з 2019 року перебуває у фактичному користуванні виключно чоловіка судді. Мельник І.О. вказаним автомобілем не користувалась, тому і в деклараціях про це зазначено не було.

Стосовно закриття суддею Мельник І.О. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 130 та 173-2 КУпАП (справи №№ 263/9596/17, 263/10846/17, 266/2087/17, 263/4207/17), у зв’язку із закінченням на момент їх розгляд строку накладення адміністративного стягнення Комісія зазначає таке.

Під час співбесіди та під час пленарного засідання Комісії суддя Мельник І.О. вказала, що довготривалий розгляд вказаних ГРД справ був пов’язаний із неможливістю своєчасного повідомлення сторін, які, за інформацією правоохоронних органів, ухилялися від явки у судове засідання, періодично переховуючись на тимчасово окупованих територіях. Водночас, Комісія враховує, що право особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності, бути присутньою у судовому засіданні гарантовано чинним національним законодавством, міжнародними актами та практикою їх застосування.

Комісія зазначає, що відповідно до інформації, наданої на запити судді Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області та Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, матеріали зазначених у Висновку судових справ перебували в провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, однак у зв’язку із тимчасовою окупацією міста Маріуполя розгляд справ зупинений, у приміщенні суду залишились справи, які перебували в провадженні суддів, архівні справи, документи з діловодства. Своєю чергою, вказані справи до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська фактично не передавались. Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська отримано доступ до даних Автоматизованої системи документообігу (далі – АСДС) Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, проте копії матеріалів запитуваних суддею справ в електронному вигляді в АСДС відсутні. Таким чином, отримання детальної інформації щодо вказаних ГРД справ є неможливим.

Також при дослідженні обставин ухвалення судом рішень у вказаних справах про звільнення від адміністративної відповідальності на підставі статті 21 КУпАП Комісія зауважує про необхідність дотримання балансу між гарантіями незалежності правосуддя та обов’язком оцінити поведінку судді на предмет допущення умисної помилки чи внаслідок грубої недбалості в застосуванні закону та/або свавільного його застосування. Отже, ураховуючи кількість справ, у яких суддею Мельник І.О. допущено пропуск строку притягнення осіб до адміністративної відповідальності, та близьке територіальне розміщення міста Маріуполя до окупованих територій на момент прийняття судових рішень, що позбавляло суд можливості належного повідомлення осіб про розгляд справ, підстави для висновку, що суддя при розгляді вказаних ГРД справ про адміністративні правопорушення допускала судову тяганину чи в інший спосіб без поважних причин зволікала із ухваленням рішень, відсутні.

Необхідно також урахувати, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (частина друга статті 5 Закону).

Статтею 13 Закону визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Таким чином, детальна оцінка законності судових рішень у вказаних ГРД справах, перевірка правових висновків, зроблених судом за результатами розгляду відповідних справ, не належить до компетенції як ГРД, так і Комісії.

Також під час пленарного засідання Комісією встановлено, що суддя Мельник І.О. у серпні 2023 року внесла повідомлення про суттєві зміни у свій майновий стан, а саме: 25 серпня 2023 року задекларувала отримання подарунка у грошовій формі в розмірі 2 500 000 грн від 23 серпня 2023 року; 28 серпня 2023 року задекларувала придбання квартири в місті Києві 58,40 кв. м за 3 504 000 грн.

Під час пленарного засідання Комісії суддя Мельник І.О. пояснила, що зазначений вище грошовий подарунок вона отримала від власної матері – ОСОБА_3. Мати судді здійснювала підприємницьку діяльність, а вказані кошти є її заощадженням за все життя.

Комісією досліджено податкові декларації матері судді, встановлено, що на наразі її підприємницька діяльність припинена. До 2022 року задекларовані доходи матері судді свідчать про можливість здійснити грошовий подарунок дочці в зазначеному розмірі.

Стосовно задекларованої Мельник І.О. квартири Комісією встановлено таке. Суддею здійснювалось придбання житла за допомогою державної програми «доступне житло 30 на 70», передбаченої Порядком надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819. Згідно із вказаною постановою забезпечення доступним житлом здійснюється шляхом надання державної підтримки, яка полягає у сплаті державою, зокрема, 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту. Отже, частково оплату вартості квартири (30%), придбаної Мельник І.О., здійснила держава.

Ураховуючи отримання суддею грошового подарунка від матері, власні заощадження у 2022 році в розмірі 200 000 грн, які вказані в декларації, та участь у державній програмі, Комісія доходить висновку про наявність можливості в судді Мельник І.О. 23 серпня 2023 року придбати квартиру в місті Києві 58,40 кв. м за 3 504 000 грн.

З огляду на зазначене Комісія у пленарному складі вважає, що рішення Комісії у складі колегії Комісії від 13 листопада 2023 року № 5/ко-23 про визнання судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І.О. такою, що відповідає займаній посаді, є обґрунтованим.

 

V. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

За результатами засідання 12 лютого 2024 року Комісії у пленарному складі рішення Комісії у складі колегії від 13 листопада 2023 року № 5/ко-23 про відповідність судді Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області Мельник І.О. займаній посаді підтримано тринадцятьма голосами призначених членів Комісії.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України «ТРИНАДЦЯТЬМА» голосами «ЗА», «ОДНИМ» голосом «ПРОТИ»

вирішила:

Визнати суддю Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник Ірину Олексіївну такою, що відповідає займаній посаді.

Внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення Мельник Ірини Олексіївни на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.

 

 

Головуючий                                                                                              Руслан СИДОРОВИЧ («ЗА»)

Члени Комісії:                                                                               Михайло БОГОНІС («ЗА»)

                                                                                                          Людмила ВОЛКОВА («ЗА»)

                                                                                                        Віталій ГАЦЕЛЮК («ЗА»)

                                                                                                  Ярослав ДУХ («ЗА»)

                                                                                            Роман КИДИСЮК («ЗА»)

                                                                                            Надія КОБЕЦЬКА («ЗА»)

                                                                                            Олег КОЛІУШ («ЗА»)

                                                                                            Руслан МЕЛЬНИК («ЗА»)

                                                                                            Олексій ОМЕЛЬЯН («ПРОТИ»)

                                                                                            Андрій ПАСІЧНИК («ЗА»)

                                                                                              Роман САБОДАШ («ЗА»)

                                                                                              Сергій ЧУМАК («ЗА»)

                                                                                              Галина ШЕВЧУК («ЗА»)