36/ко-24

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі тимчасової колегії:

головуючого Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії Романа КИДИСЮКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА,

за участі:

судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Ірини СОЛОДОВНИК,

представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник Ірини Сергіївни,

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді

1. Солодовник Ірина Сергіївна _____ року народження, громадянка України. У 2001 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста. У 2005 році в цьому ж закладі вищої освіти отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста-магістра. Солодовник І.С. науковою діяльністю не займалась.
2. Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Солодовник І.С. призначено на посаду судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Наказом голови цього суду від 13 жовтня 2016 року № 35-к зараховано до штату Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
3. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник І.С. Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено на 20 серпня 2018 року іспит для шістдесяти трьох суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація), зокрема Солодовник І.С.
4. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, зокрема, Солодовник І.С. За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей складно висновок. Рішенням Комісії від 29 січня 2019 року № 16/зп-19 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Солодовник І.С. Комісія вирішила допустити Солодовник І.С. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
5. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено і кваліфікаційне оцінювання судді Солодовник І.С. не завершено.
6. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М. На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Солодовник І.С. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

2. Стислий виклад висновку (інформації) Громадської ради доброчесності та пояснень судді, а також звернень стосовно судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди із суддею

7. Відповідно до статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон), з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
8. 21 листопада 2023 року ГРД затверджено висновок про невідповідність судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник І.С. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).
9. У Висновку ГРД вказує, що суддя без поважних причин допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого справу закрито у зв’язку із закінченням строків, порушники уникнули покарання. У Єдиному державному реєстрі судових рішень знайдено чотирнадцять випадків, коли у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення Солодовник І.С. закривала справи щодо притягнення осіб до відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп’яніння. Суддя задовольняла клопотання, вочевидь спрямовані на затягування часу, не розглядала справи попри наявність об’єктивних обставин це зробити, ухилялась від розгляду адміністративних матеріалів, складених працівниками Національної поліції, та винесення кінцевих рішень у цих справах. Пропуски суддею строків є систематичними, а обґрунтування таких рішень – недостатніми.
10. Комісією 14 листопада 2023 року отримано письмові пояснення судді Солодовник І.С. щодо обставин, викладених у Висновку. Суддя вказує, що:
    1. Стосовно справи № 194/911/20: справа надійшла майже через місяць з дня вчинення адміністративного правопорушення в провадження судді та призначена до розгляду. 19 серпня 2020 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Ще двічі, 10 вересня 2020 року та 07 жовтня 2020 року, розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та надходженням письмових заяв про відкладення розгляду справи. 12 жовтня 2020 року особа, яка притягається до відповідальності, адвокат до суду не з’явились і суддя винесла постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    2. Стосовно справи № 194/1816/19: 11 жовтня 2019 року розгляд справи перенесено у зв’язку з слуханням суддею кримінальної справи. 24 жовтня 2019 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, та поверненням судової повістки через закінчення терміну зберігання. 12 листопада 2019 року розгляд справи перенесено у зв’язку з перебуванням судді з 11 листопада 2019 року в нарадчій кімнаті у кримінальній справі. 13 листопада 2019 року направлено лист до поліції про доставку до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. 18 листопада 2019 року розгляд справи перенесено у зв’язку з невиконанням листа про доставку особи, яка притягається до відповідальності, та надходженням рапорту поліцейського про неможливість доставки останнього; 05 грудня 2019 року – у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, та надходженням письмової заяви від останньої про відкладення розгляду справи. 23 грудня 2019 року слухання справи перенесено у зв’язку з перебуванням судді ІНФОРМАЦІЯ_1. 08 січня 2020 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, та надходженням письмової заяви від неї про відкладення розгляду. 13 січня 2020 року особа, яка притягається до відповідальності, свідки до суду не з’явились, суддею винесено постанову про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    3. Стосовно справи № 194/1287/19: справа надійшла у провадження судді майже через місяць з дня вчинення адміністративного правопорушення і призначена до розгляду. Тричі, 31 липня 2019 року, 16 серпня 2019 року та 02 вересня 2019 року, розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, а також надходженням письмових заяв про відкладення розгляду. 23 вересня 2019 року особа, яка притягається до відповідальності, до суду не з’явилась, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    4. Стосовно справи № 194/1286/19: справа надійшла у провадження судді майже через місяць з дня вчинення адміністративного правопорушення і призначена до розгляду. Тричі, 31 липня 2019 року, 16 серпня 2019 року та 17 вересня 2019 року, розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, та надходженням письмових заяв від адвоката про відкладення розгляду. 02 вересня 2019 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, суддею направлено лист до поліції про доставку такої особи. 16 вересня 2019 року надійшов рапорт від працівника поліції про неможливість доставки особи, яка притягається до відповідальності. 18 вересня 2019 року особа, яка притягається до відповідальності, адвокат не з’явилися, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    5. Стосовно справи № 194/668/19: справа надійшла у провадження судді майже через місяць з дня вчинення адміністративного правопорушення і призначена до розгляду. Тричі, 03 квітня 2019 року, 26 квітня 2019 року та 16 травня 2019 року, розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, надходженням письмових заяв про відкладення розгляду. 18 червня 2019 року особа, яка притягається до відповідальності, до суду не з’явилась, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    6. Стосовно справи № 194/284/19: справа надійшла у провадження судді майже через місяць з дня вчинення адміністративного правопорушення і призначена до розгляду. 26 лютого 2019 року та 13 березня 2019 року розгляд справи відкладено через неявку особи, яка притягається до відповідальності, та повернення судової повістки за закінченням терміну зберігання. 03 квітня 2019 року та 24 квітня 2019 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, та надходженням письмових заяв про відкладення розгляду. 06 травня 2019 року особа, яка притягається до відповідальності, до суду не з’явилась, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    7. Стосовно справи 194/1189/18: 15 серпня 2018 року розгляд справи відкладено через надходження письмової заяви про відкладення розгляду. 13 вересня 2018 року слухання відкладене через перебування судді в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні. 27 вересня 2018 року та 11 жовтня 2018 року допитано особу, яка притягається до відповідальності, та свідки, але розгляд справи відкладено для допиту інших свідків. 24 жовтня 2018 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, та надходженням письмової заяви про відкладення розгляду. 08 листопада 2018 року особа, яка притягається до відповідальності, свідки до суду не з’явились, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    8. Стосовно справи 194/994/18: спершу справа надійшла в провадження судді Соколової Ю.І., якою винесено постанову про повернення матеріалів для доопрацювання та усунення недоліків. 27 липня 2018 року справа надійшла до суду повторно в провадження судді Солодовник І.С. та призначена до розгляду. 07 серпня 2018 року розгляд справи відкладено через надходження письмової заяви про відкладення розгляду. Ще чотири рази, 15 серпня 2018 року, 03 вересня 2018 року, 20 вересня 2018 року та 08 жовтня 2018 року, розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи та надходженням письмових заяв про відкладення розгляду. 10 жовтня 2018 року особа, яка притягається до відповідальності, до суду не з’явилась, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    9. Стосовно справи № 194/734/18 чотири рази: 04 червня 2018 року, 20 липня 2018 року, 07 серпня 2018 року та 15 серпня 2018 року розгляд справи відкладено через неявку особи, яка притягається до відповідальності, а також надходження письмових заяв про відкладення розгляду. 23 червня 2018 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи та її адвоката. 27 серпня 2018 року особа, яка притягається до відповідальності, до суду не з’явилась, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення:
    10. Стосовно справи № 194/829/17 чотири рази: 05 вересня 2017 року, 28 вересня 2017 року, 25 жовтня 2017 року та 08 листопада 2017 року розгляд справи відкладено через неявку особи, яка притягається до відповідальності, а також надходження письмових заяв про відкладення розгляду. 23 листопада 2017 року особа, яка притягається до відповідальності, до суду не з’явилась, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    11. Стосовно справи № 194/780/17: тричі: 30 серпня 2017 року, 27 вересня 2017 року та 25 жовтня 2017 року розгляд справи відкладено через неявку особи, яка притягається до відповідальності, а також надходження письмових заяв про відкладення розгляду. 09 листопада 2017 року особа, яка притягається до відповідальності, до суду не з’явилась, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    12. Стосовно справи № 194/844/17 тричі: 14 вересня 2017 року, 09 жовтня 2017 року та 01 листопада 2017 року розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, а також надходженням письмових заяв про відкладення розгляду. 09 листопада 2017 року особа, яка притягається до відповідальності, до суду не з’явилась, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    13. Стосовно справи № 194/833/17: справа надійшла в провадження судді через місяць і сім днів з дня вчинення адміністративного правопорушення. Двічі, 14 вересня 2017 року та 03 жовтня 2017 року, розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності. 23 жовтня 2017 року особа, яка притягається до відповідальності, до суду не з’явилась, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
    14. Стосовно справи № 194/375/17: справа надійшла в провадження судді Пономаренко І.П., якою винесено постанову про повернення матеріалів для доопрацювання та усунення недоліків. 17 травня 2017 року справа надійшла до суду повторно в провадження Солодовник І.С. Двічі, 01 червня 2017 року та 14 червня 2017 року, розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, а також надходженням письмових заяв про відкладення розгляду. 26 червня 2017 року особа, яка притягається до відповідальності, до суду не з’явилась, суддею винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
11. Комісією 29 січня 2024 року отримано додаткові письмові пояснення судді Солодовник І.С. щодо обставин, викладених у Висновку. Суддя вказує, що:
    1. Тривалість відкладення розгляду справ пояснюється особливостями роботи оператора поштового зв’язку, надсилання та вручення судових повісток здійснюється протягом двох-трьох тижнів, оскільки поштові відправлення проходять шлях Тернівка-Павлоград-Дніпро-Павлоград-Тернівка. Також працівники оператора поштового зв’язку не проставляли причини невручення поштової кореспонденції, що позбавляло суддю можливості вважати особу повідомленою про дату, місце та час судового засідання;
    2. Наявність заяви особи, яка притягається до відповідальності, про відкладення розгляду справи відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) позбавляє суд можливості розглядати справу за відсутності такої особи;
    3. В окремих випадках суддя брала участь у періодичному навчанні в Національній школі суддів України, перебувала у відпустці, на лікарняному або в нарадчій кімнаті в інших справах, що також унеможливлювало своєчасний розгляд деяких справ про притягнення осіб до відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп’яніння.
12. На підтвердження Солодовник І.С. надала копії наказів голови Тернівського міського суду Дніпропетровської області про надання оплачуваної відпустки, листків непрацездатності, листів голови Тернівського міського суду Дніпропетровської області та керівника апарату цього суду до начальника відділення поштового зв’язку щодо непроставлення причин невручення поштової кореспонденції.

3. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею

13. Співбесіду із Солодовник І.С. проведено 31 січня 2024 року.
14. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
15. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
16. Під час співбесіди суддя надала усні пояснення, аналогічні тим, що містяться у письмових поясненнях на Висновок.
17. На запитання представника ГРД Солодовник І.С. посилалась на письмові пояснення та надані відповіді, аналогічні своїм письмовим поясненням.
18. Стосовно обставин купівлі квартири 27 лютого 2023 року в Києві за 800 000 гривень Солодовник І.С. пояснила, що квартира була в незадовільному стані, а продавець терміново шукав покупця у зв’язку з виїздом за кордон. Пошук квартири відбувався на спеціалізованих сайтах із залученням ріелтора.
19. Стосовно істотного швидкого збільшення задекларованих грошових активів у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019, 2020 та 2021 роки Солодовник І.С. вказала, що її сім’я збирала кошти для купівлі нерухомості і продовження навчання сина. Грошові активи акумулювались за рахунок заробітної плати судді, її чоловіка і економії на витратах. Загальний дохід родини у 2019 році становив понад 552 000 гривень, це приблизно понад 23 000 доларів Сполучених Штатів Америки (далі – дол. США), з яких 10 000 дол. США вдалось відкласти. У 2020 році сукупний дохід сім’ї становив понад 1 000 000 гривень, що дорівнює приблизно 35 000 дол. США, з яких відклали 25 000 дол. США. Тому станом на 2021 рік суддя змогла зібрати 35 000 дол. США.

4. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді

20. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
21. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
22. У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» зазначено, що проєкт: «передбачає спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеційської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладеними у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в межах Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, отримає відповідне конституційне закріплення».
23. Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював його легітимну мету: здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
24. Відповідно до Рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом запроваджено проходження суддями кваліфікаційного оцінювання для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів зумовлено істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, схвалено світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98 – 99 цього рішення).
25. Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку, захист прав і свобод людини та громадянина. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
26. Водночас Комісія зважає на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Однак, на відміну від дисциплінарного провадження, процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність зокрема.
27. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
28. Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VII, та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027), і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
29. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
    1. Компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
    2. Професійна етика;
    3. Доброчесність.
30. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
31. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі  –  Положення).
32. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
33. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
34. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
35. Відповідно до глави 2 розділу ІІ Положення відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди);
    2. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди);
    3. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди);
    4. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, визначених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди;
    5. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, визначених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої стаття 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
36. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, визначеними Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
37. І хоча Комісія виходить із презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
38. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів.
39. Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
40. Пунктом 120 Регламенту Комісії встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
41. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21):
    1. «Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об`єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов`язків та здійсненні правосуддя.
    2. За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
    3. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
42. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
43. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
44. У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема активно реалізувати права бути заслуханим у контексті сумнівів Комісії у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.
45. Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди, щоб спростувати такий сумнів.
46. Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що «на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18 цього рішення).
47. Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності (зазначений підхід викладено у пункті 28 постанови  Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 9901/623/18).
48. Пунктом 34 розділу ІІІ Положення визначено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
49. З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність можливе за таких умов:
    1. Результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності;
    2. Ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки;
    3. Межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень», з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених Законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
50. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
51. Таким чином, запропоновані механізми дають змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.

5. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності

52. Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення визначено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
53. Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права  оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
54. Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення визначено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
55. За результатами складення анонімного письмового тестування Солодовник І.С. набрала 85,5 бала, за виконання практичного завдання – 77,5 бала. За вказаними показниками суддя набрала сумарно 163 бали.
56. Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
57. Солодовник І.С. у Тернівському міському суді Дніпропетровської області визначено розгляд справ усіх категорій. Також судді надавались повноваження слідчого судді, запасного слідчого судді, запасного ювенального судді.
58. У 2016 році загальний показник середньомісячного навантаження Солодовник І.С. був значно нижчим, ніж показник судового навантаження на одного суддю Тернівського міського суду Дніпропетровської області, а у 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роках суттєво перевищував навантаження на одного суддю Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
59. Стосовно судових рішень, ухвалених суддею Солодовник І.С. судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались судові рішення у кримінальних, цивільних та адміністративних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення. Судові рішення, постановлені за правилами цивільного судочинства, скасовані здебільшого з підстав порушення суддею норм матеріального права.
60. Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі Солодовник І.С., що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
61. Стосовно наявності скарг на дії судді Солодовник І.С. до Вищої ради правосуддя у 2018 році надійшла одна скарга, за якою проводилась перевірка. Ухвалою Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 вересня 2019 року № 2518/1дп/15-19 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Солодовник І.С. з підстав незгоди скаржника із судовим рішенням.
62. У матеріалах досьє відсутня інформація про дотримання строків розгляду справ та матеріалів і середню тривалість виготовлення тексту вмотивованого судового рішення.
63. У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Солодовник І.С. необхідно оцінити в 60 балів.
64. Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.
65. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності
66. Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
67. Комісією встановлено, що Солодовник І.С. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в суддівському досьє, та співбесіди суддя за критерієм особистої компетентності здобула 61 бал.

7. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності

67. Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься п суддівському досьє, і співбесіди.
68. За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 72 бали.
69. У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Солодовник І.С. набрала 225 балів.

8. Результати оцінювання Комісією судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності

70. Як визначено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, визначених пунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
71. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:
    1. інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
    2. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
    3. результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
    4. декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
    5. результатів регулярного оцінювання;
    6. результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
    7. висновків або інформації ГРД (за наявності);
    8. іншої інформації, включеної до суддівського досьє.
72. Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія не виявила відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, про недотримання Кодексу суддівської етики та обставини, визначені пунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону. До дисциплінарної відповідальності суддя Солодовник І.С. не притягувалась.
73. У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Солодовник І.С. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя.
74. Даних щодо невідповідності судді Солодовник І.С. антикорупційному критерію Комісією під час дослідження досьє не встановлено.
75. Аналіз обставин, викладених у Висновку, та пояснень судді. У своєму висновку ГРД відзначає, що пропуски суддею строків притягнення осіб до відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп’яніння є систематичними, а в мотивувальній частині ухвал недостатньо обґрунтування для того, щоб пояснити, чому суддя пропустила строк у такій кількості випадків. На думку ГРД, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване статею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та авторитет судової влади.
76. Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
77. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04 лютого 2016 року № 1 у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
78. Комісія відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
79. Водночас Комісія звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
80. За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності, за наявності для цього відповідних підстав, чи порушити право особи на ефективну участь у процесі щодо неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, і інформувати про будь-які факти, які повинні бути висунуті на її захист.
81. Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви №№ 18885/04, 21166/04) відзначив, що якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини. У цьому зв’язку Комісія додатково відзначає, що за усталеною практикою Страсбурзького суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, в контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).
82. Комісія відзначає, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих цим кодексом у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.
83. Таким чином, постаючи перед таким вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом під час вирішення подібних справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
84. Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак у всіх випадках, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, такі випадки мають бути оцінені Комісією на відповідність судді критерію професійної етики з огляду на системність таких дій судді, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також, зважаючи на процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
85. У цьому зв’язку Комісія зазначає, що суддя Солодовник І.С. під час співбесіди змогла надати пояснення стосовно рішень, зазначених у Висновку, підтвердила особливості роботи оператора поштового зв’язку, що могло унеможливити вчасне повідомлення про дату, час та місце судового засідання осіб, які притягаються до відповідальності, і сприяло тривалому відкладенню розгляду справ. Комісія стурбована тенденцією, за якою окремі особи, зловживаючи процесуальними правами, змогли уникнути відповідальності без належного дослідження обставин. Подібна практика підриває суспільну довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, а у правопорушників породжує відчуття вседозволеності та правовий нігілізм, що у подальшому може призвести до вчинення більш тяжких правопорушень. Керування транспортними засобами у стані сп’яніння хоч і є адміністративним правопорушенням, але перебуває на особливому контролі громадянського суспільства через потенційну суспільну небезпеку. Водночас Комісія вважає, що наразі недостатньо інформації, яка б могла породити обґрунтований сумнів стосовно відповідності судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник І.С. критеріям доброчесності та професійної етики.
86. Також Комісія вважає надані Солодовник І.С. пояснення щодо купівлі квартири в місті Києві та швидкого накопичення коштів, зазначених у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019, 2020 та 2021 роки, достатніми для спростування обґрунтованого сумніву.
87. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерія професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
88. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє, проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 65 балів.
89. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерія доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
90. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 60 балів.
91. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
92. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
93. Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показник професійної етики у 95 балів.
94. Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показник доброчесності у 93,5 бала.

9. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді

95. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області набрала 671,5 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України ДВОМА голосами «ЗА» та ОДНИМ голосом «ПРОТИ»

вирішила:

1. Визначити, що суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник Ірина Сергіївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 671,5 бала.
2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник Ірини Сергіївни займаній посаді.

Головуючий                                                         Руслан СИДОРОВИЧ («ЗА»)

Члени Комісії                                                      Роман КИДИСЮК («ЗА»)

                                                                             Олексій ОМЕЛЬЯН («ПРОТИ»)