Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадника Сергія Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Стадника С.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Стадника С.І. Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу та допущено Стадника С.І. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії розгляд питання щодо проведення другого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Стадника С.І. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Комісією 13 серпня 2025 року досліджено досьє та проведено співбесіду із кандидатом, під час якої, серед іншого, обговорено дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Заслухавши члена Комісії – доповідача, пояснення кандидата, дослідивши його досьє, урахувавши інформацію, отриману під час співбесіди, Комісія дійшла висновку про необхідність зупинення проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно Стадника С.І. з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, другою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Проаналізувавши наявну інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадника С.І., ГРД 20 липня 2025 року затвердила висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, який скерувала до Комісії для врахування.
У висновку, з-поміж іншого, зазначено, що кандидат на посаду судді та пов’язана з ним особа отримали майно (дохід або вигоду), легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.
Дослідивши суддівське досьє Стадника С.І., проаналізувавши повідомлену ГРД інформацію та заслухавши пояснення кандидата, Комісія встановила таке.
Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 Стадника С.І. призначено на посаду судді Ровенківського міського суду Луганської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 226/15 – переведено в межах п’ятирічного строку на роботу на посаду судді Липовецького районного суду Вінницької області.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2016 рік, поданої Стадником С.І. як суддею, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» вказано відомості про квартиру в місті Вінниці (АДРЕСА_1) загальною площею 112,3 м2. Дата набуття права власності – 19 жовтня 2016 року. Квартира перебуває у спільній власності Стадника С.І. (50 %) та його дружини ОСОБА_1 (50 %). Вартість квартири на дату набуття – 50 000 грн, вартість за останньою оцінкою – 49 537 грн.
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 19 жовтня 2016 року, укладеним між продавцями – ОСОБА_2, ОСОБА_3 та покупцями – ОСОБА_1, Стадником С.І., сторони домовились про продаж квартири за ціною 50 000 грн. У договорі зафіксовано, що відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості від 19 жовтня 2016 року оціночна вартість квартири становить 49 537 грн.
ГРД стверджує, що обумовлена правочином вартість об’єкта нерухомості викликає обґрунтований сумнів у її дійсності, адже квартира розташована в багатоквартирному будинку 2015 року забудови в досить новому районі міста Вінниця та має значну площу.
Окрім того, у декларації за 2015 рік (який передував події придбання нерухомого майна) Стадник С.І. вказав сукупний дохід сім’ї в сумі 264 567 грн, а також зазначив, що в нього чи членів його сім’ї відсутні грошові активи.
У декларації за 2016 рік (у якому було придбано нерухоме майно) Стадник С.І. задекларував сукупний дохід сім’ї в сумі 633 745 грн та вказав про відсутність у нього чи членів його сім’ї грошових активів.
Починаючи з 2020 року Стадник С.І. у деклараціях вказує, що вартість цієї квартири за останньою грошовою оцінкою становить 951 321 грн, співвласниками зазначає дружину і дочку.
Також за результатами вивчення матеріалів, які містяться в суддівському досьє Стадника С.І., Комісією виявлено, що подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 придбало квартиру, про яку йдеться, у 2013 році за ціною 421 360 грн (відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 червня 2013 року № 08/40).
Кандидат, пояснюючи під час співбесіди низьку вартість вказаного об’єкта нерухомості, вказав, що квартира була придбана за договірною ціною, узгодженою батьком дружини (тестем судді) із продавцем, який був йому товаришем і співвласником квартири, з огляду на певні життєві обставини. Сторони керувалися принципом свободи договору.
Однак, на думку ГРД, наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про штучне заниження сторонами договірної вартості об’єкта нерухомості під час укладення у 2016 році договору купівлі-продажу квартири. Окрім того, не лише вартість квартири викликає обґрунтований сумнів у стороннього спостерігача, але й обставини, за яких така вартість була сформована.
ГРД переконана, що придбання майна у третіх осіб без об’єктивних причин для заниження ринкової ціни може свідчити про: прихований подарунок або неправомірну вигоду; зменшення бази оподаткування та, як наслідок, розміру платежів, які підлягають сплаті до бюджету; необґрунтований актив, тобто приховування суми реальних витрат через неможливість покупця підтвердити джерела походження коштів.
Беручи до уваги те, що співвласником квартири став Стадник С.І., який є суддею, й таке майно було набуте за сумнівних обставин, ГРД припускає, що отримання майна за ціною, значно нижчою за вартість, за якою таке майно було набуте раніше, підпадає під визначення подарунка в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень регламентовано Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі – Закон № 1700-VII).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб’єктами, на яких поширюється дія Закону № 1700-VII, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема судді.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1700-VII під подарунком розуміються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Статтею 23 Закону № 1700-VII встановлено обмеження щодо одержання подарунків. Зокрема, відповідно до частини другої вказаної статті (у редакції, чинній на час укладення кандидатом правочину) особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які: 1) даруються близькими особами; 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
Частиною першою статті 4 Закону № 1700-VII унормовано, що центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, є Національне агентство з питань запобігання корупції.
До повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, серед іншого, належить: здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; здійснення в порядку, визначеному Законом № 1700-VII, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування (частина перша статті 11 Закону № 1700-VII у чинній редакції).
Комісія враховує, що Національним агентством з питань запобігання корупції проведено повну перевірку декларації, поданої Стадником С.І. як суддею Липовецького районного суду Вінницької області, за 2016 рік. За результатами перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від 05 квітня 2019 року № 965. Так, за результатами проведеної перевірки в суб’єкта декларування не виявлено ознак незаконного збагачення, наявності конфлікту інтересів чи ознак у його діях правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Водночас Комісія не може залишити поза увагою виявлені під час співбесіди обставини щодо придбання кандидатом майна (квартири).
Частиною другою статті 51-1 Закону № 1700-VII передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції проводить повну перевірку декларацій відповідно до Закону № 1700-VII.
Згідно з пунктами 3, 19 розділу V Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 січня 2021 року № 26/21 (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 256/23), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2021 року за № 158/35780, Національне агентство під час проведення повної перевірки проводить перевірку відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону № 1700-VII, з урахуванням складових предмета повної перевірки, що визначені в пункті 1 розділу III цього порядку. Повторна повна перевірка проводиться в частині інформації, яка може бути перевірена і раніше не перевірялася та/або перевірка якої не була завершена.
Варто також зауважити, що вирішуючи спори щодо оскарження рішень Комісії, прийнятих у межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів, Велика Палата Верховного Суду (постанови від 13 лютого 2024 року № 990/139/24, від 13 лютого 2025 року у справі № 990/74/24 тощо) звернула увагу на таке. Комісія, маючи певні сумніви, пов’язані з вартістю майна, яке належить кандидату чи члену його сім’ї, не звернулася безпосередньо до уповноважених осіб (наприклад, до Міністерства внутрішніх справ України, яке є держателем Єдиного державного реєстру транспортних засобів тощо) з метою підтвердження або спростування своїх сумнівів. Невжиття Комісією відповідних заходів для всебічного та повного з’ясування обставин, які викликали певні сумніви, пов’язані з вартістю майна, призвело до передчасного висновку про неправдивість задекларованих кандидатом даних про свої доходи.
В інших рішеннях Велика Палата Верховного Суду (постанова від 21 липня 2025 року у справі № 990/171/24) визнала передчасним сумнів Комісії в дотриманні кандидатом вимог Закону № 1700-VII під час декларування відомостей про об’єкти нерухомості та водночас звернула увагу на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження виявлення Національним агентством з питань запобігання корупції як уповноваженим не це органом ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, чи складання відповідного протоколу про таке правопорушення у діях кандидата щодо набуття права власності на майно.
Відповідно до частини шостої статті 84 Закону, якщо в процесі кваліфікаційного оцінювання судді Вищій кваліфікаційній комісії суддів України стане відомо про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції, Комісія негайно повідомляє про це спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції. Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді до отримання відповіді від спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Встановлені під час дослідження досьє та проведення співбесіди з кандидатом на посаду судді Стадником С.І. обставини можуть свідчити про порушення ним законодавства у сфері запобігання корупції під час перебування на посаді судді.
Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку про необхідність зупинення проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Стадника С.І. та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про виявлені факти.
Керуючись статтею 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадника Сергія Івановича до отримання результатів перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції.
2. Повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
