111/ас-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Дмитра ШАПОВАЛА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шаповала Дмитра Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29  лютого  2024 року №  72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 якого передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Шаповал Д.В. 30 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року №  84/ас-24 Шаповала Д.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Шаповал Д.В. ____ року народження, громадянин України.

У 2011 році закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 13 років.

У 2015 році Шаповал Д.В. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 5549/10, видане Радою адвокатів Київської області. З цього року та дотепер здійснює адвокатську діяльність на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Глагос» (далі – ТОВ «ЮФ «Глагос»), а з  2019  року – керуючий адвокат адвокатського об’єднання «Глагос» (далі – АО «Глагос»).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня  2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14  вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 та 17 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року №  52/зп-25 та №  56/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 26 та 27 лютого  2025  року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року №  185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від  23 листопада  2023 року №  145/зп-23.

З огляду на зазначене Шаповал Д.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14  вересня 2023 року № 94/зп-23:

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	50,5	352,5
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	143
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	119

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 352,5 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Шаповалом Д.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Шаповала Д.В.

Запити про надання відомостей стосовно Шаповала Д.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 16/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді Шаповала Д.В., та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Шаповала Д.В. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії  від  20  березня  2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шаповала Д.В. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт  5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Шаповалом Д.В. 24 квітня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 10 червня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шаповала Д.В.

Членом Комісії – доповідачем листом від 11 червня 2025 року № 32 дпс-1000/24 запропоновано Шаповалу Д.В. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню кандидата із рішенням ГРД Комісією надіслано його електронну копію.

Кандидатом 16 червня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду зі Шаповалом Д.В. проведено 19 червня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	21	21	19	21		19	20,33	41,33
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	21	21	21	21		20	21

Надана Шаповалом Д.В. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Шаповалом Д.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	12	12	11	11		12	11,67	42,33
	Ефективна взаємодія	12	11	10	11		10	10,67
	Стійкість мотивації	10	12	10	10		10	10
	Емоційна стійкість	11	10	9	11		9	10

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,33 бал із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

1.1 незалежність;

1.2 чесність;

1.3 неупередженість;

1.4 сумлінність;

1.5 непідкупність;

1.6 дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

1.7 законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті (пункт 17 Єдиних показників).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Шаповала Д.В. критеріям професійної етики та доброчесності.

Однак Комісія звертає увагу на таке.

У мотиваційному листі кандидата на посаду судді щодо мотивації до участі в процедурі суддівської кар’єри Шаповал Д.В. зазначив: «Мені не подобається наше судочинство за змістом. До початку повномасштабного вторгнення я мав гостру професійну кризу і навіть певну фрустрацію, адже не відчував, що мої зусилля у справах хоч якось впливають на результат. Отримуючи рішення за рішенням, в яких судді чи то не досліджували докази взагалі, чи ігнорували висновки та правові позиції Верховного Суду, чи просто судили по «дворовій» справедливості. Мене почало більше дивувати якісне судочинство, ніж навпаки. В якому суддя належно веде процес, аналізує та оцінює усі факти, виписує аргументоване, зрозуміле рішення простою мовою».

Стосовно вказаних обставин під час співбесіди 19 червня 2025 року Шаповал Д.В. надав пояснення. Кандидат повідомив, що в мотиваційному листі він дійсно допустив некоректну критику щодо окремих аспектів здійснення судочинства, однак такі його висловлювання були викликані глибоким відчуттям несправедливості, спричиненої за наслідками розгляду кількох цивільних справ, у яких рішення суду, на його думку, були необґрунтованими, несправедливими та формальними. З огляду на обставини, що мали місце в минулому, на момент написання мотиваційного листа він відчував сильне розчарування, але, на жаль, у спробі передати щирість своїх мотивів він вдався до надто різких та узагальнених формулювань, про що наразі щиро жалкує. Нині йому навіть соромно згадувати, що він обрав саме такі слова для висловлення своєї позиції. Також Шаповал Д.В. зазначив, що його висловлювання не було спрямоване на дискредитацію судової системи в цілому, а лише мало на меті показати його чутливість до якості правосуддя та прагнення до його покращення та було результатом емоційного стану. Проте, беручи участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, глибше ознайомився із принципами суддівської діяльності та організацією судової роботи, усвідомив, що його сприйняття було суб’єктивним, яке сформовано за наслідками розгляду конкретних цивільних справ.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам та поясненням кандидата, Комісія акцентує, що згідно з підпунктом 1 пункту 17 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, якщо він, зокрема, але не виключно, перебуваючи в нинішньому або будь- якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли/можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.

У статті 12 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року (зі змінами), закріплено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.

Керуючись власною оцінкою обставин, з урахуванням пояснень кандидата, Комісія вважає, що подібні критичні судження щодо окремих аспектів здійснення судочинства не відповідають вимогам стриманості в публічних висловлюваннях, притаманних професії правника, зокрема адвоката, і можуть бути сприйняті як такі, що негативно впливають на авторитет правосуддя.

Комісія не оцінює ці обставини як «істотну невідповідність» з огляду на те, що висловлювання, які містились у мотиваційному листі кандидата, були сформовані Шаповалом  Д.В. на підставі особистої рефлексії щодо окремих подій, пов’язаних із його участю в цивільних справах, розглянутих у минулому, кандидат не допускав критики дій та рішень суддів у публічних заходах, засобах масової інформації чи соціальних мережах, а лише в цій конкурсній процедурі (що, можливо, недоречно), а також відсутності системності чи повторюваності подібної риторики в подальшій професійній діяльності, однак це не означає, що вони не можуть бути визначені як суттєва невідповідність, яка має своїм наслідком зниження балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Також у досьє кандидата на посаду судді є інформація про випадки притягнення Шаповала Д.В. до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, які не носили грубого характеру (перевищення встановлених обмежень швидкості руху, паркування в недозволеному місці) у період з 2016 року до 2024 року.

Комісія враховує, що Шаповал Д.В. не приховував факти притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки повідомив про них як в анкеті кандидата на посаду судді, так і в деклараціях доброчесності; обставини порушень кандидатом не заперечувались, про що свідчить факт неоскарження ним постанов.

Згідно з підпунктом 2 пункту 17 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, якщо він, зокрема, але не виключно, дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.

Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року, визначає, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Попри те, що такі адміністративні правопорушення, не належать до категорії тяжких та не призвели до негативних наслідків, їх системність свідчить про необхідність звернення кандидатом уваги на обов’язок неухильного дотримання вимог правил дорожнього руху та докладання зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Оцінюючі зазначені обставини в їх сукупності, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15  балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Шаповала Д.В., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час його кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).

Шаповал Д.В. надіслав до Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених в інформації ГРД.

Комісією під час співбесіди 19 червня 2025 року з кандидатом обговорено обставини, викладені в інформації ГРД, а також інформацію, яка викликала запитання у членів Комісії, та встановлено таке.

Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2022 рік, поданої Шаповалом Д.В., член сім’ї суб’єкта декларування ОСОБА_1 отримала подарунок у грошовій формі в розмірі 405 000 грн від Шаповала Д.В. ГРД припускає, що це може бути прихована виплата заробітної плати, оскільки ОСОБА_1 належить 10 % корпоративних прав АО «Глагос» та вона є практикуючим адвокатом.

Крім того, ГРД звернула увагу, що в 2022 році обсяг витрат кандидата, який становив 1 330 000 грн (405 000 грн – подарунок, 925 000 грн – аліменти) перевищував задекларований дохід – 1 125 914 грн.

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснив, що у 2022 році він дійсно надавав фінансову підтримку ОСОБА_1, що було обумовлено складними життєвими обставинами першого року повномасштабної війни. У цей період ОСОБА_1 мала обмежені можливості для отримання стабільного доходу, тому ним перераховувались на її банківську карту кошти для забезпечення щоденних побутових та життєвих потреб (оренда житла, оплата комунальних послуг, придбання продуктів харчування тощо). Загальний розмір такої допомоги становив 405 000 грн. Відокремити точну частку подарунку в межах цих переказів наразі неможливо. Водночас гроші, отримані ОСОБА_1 від нього, ним задекларовано як подарунок у грошовій формі, оскільки він не знав, як в інший спосіб відобразити в декларації транзакції щодо переказу коштів.

Стосовно джерел походження коштів на забезпечення здійснення витрат у 2022 році кандидат зазначив, що видатки ним здійснювалась за рахунок його власних заощаджень, доходу від підприємницької діяльності, гонорару за продюсерську діяльність та отриманих поворотних фінансових допомог від ТОВ «ЮФ «Глагос» та АО «Глагос».

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.  Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Згідно з пунктом 155 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 13 листопада 2023 року № 4 (далі – Роз’яснення), рух коштів сам по собі у готівковій або безготівковій формі між суб’єктом декларування та членами його сім’ї, відомості про яких зазначені в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації, не вважається доходом/видатком для цілей декларування та не підлягає відображенню в розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації відповідно. Водночас якщо такі кошти є самостійним видом доходу (наприклад, подарунком, аліментами), відомості про нього мають бути відображені у декларації. 

Ураховуючи регулярність та цільове призначення коштів, які Шаповал Д.В. перераховував на банківську картку члену сім’ї, – забезпечення щоденних побутових та життєвих потреб родини, а також те, що кандидат не міг озвучити чітку суму коштів, подарованих ОСОБА_1, вони мають ознаки використання спільного сімейного бюджету, а не безоплатної передачі майна (подарунку) від однієї особи до іншої. Тому формальне позначення цих транзакцій як подарунків не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Комісія звертає увагу, що при запровадженні системи декларування суддів (кандидатів на посаду судді) законодавець ставив мету оприлюднення інформації, яка буде свідчити про відкритість суддів (кандидатів на посаду судді). Зазначення Шаповалом Д.В. у декларації за  2022  рік про отримання членом його сім’ї від нього подарунку в грошовій формі в розмірі 405 000 грн свідчить про вчинення дій, спрямованих на виконання зазначених вище вимог законодавства, з метою пояснити рух коштів. Помилка Шаповала Д.В. при заповненні цієї декларації не може свідчити про його намір приховати інформацію або намагання ввести в оману.

Водночас слід зауважити, що положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено вимоги щодо декларування фінансових операцій між членами сім’ї та отриманих подарунків. Тому неправильне трактування вказаних норм свідчить про певний рівень неуважності кандидата.

Стосовно фінансової спроможності Шаповала Д.В. на здійснення видатків у 2022 році на суму 1 330 000 грн із поданої кандидатом декларації за 2022 рік, інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – ДРФО), та пояснень кандидата встановлено, що Шаповалом Д.В. у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» задекларовано: 212 493 грн – гонорар, отриманий на підставі цивільно-правового правочину від юридичної особи «NYT SHARED SERVICE CENTER, INC»; 26 700 грн – заробітна плата, отримана від АО «Глагос»; 6 600 грн – заробітна плата, отримана від ТОВ   «ЮФ  «Глагос»; 827 000 грн – дохід від здійснення підприємницької діяльності; 49 000 грн – дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав); за інформацією з ДРФО, Шаповал Д.В. у 2022 році отримав від ТОВ  «ЮФ  «Глагос» та АО  «Глагос» поворотну фінансову допомогу на загальну суму 489 728 грн.

Отже, загальний розмір отриманих кандидатом коштів у 2022 році становив 1 611 521  грн. Таким чином, різниця між доходами та видатками становила 281 521 грн, що свідчить про наявність у кандидата достатніх коштів для сплати аліментів у розмірі 925 000  грн та надання подарунку в розмірі 405 000 грн без залучення додаткових непідтверджених джерел фінансування. Тому Комісія відхиляє сумніви ГРД щодо джерела походження грошових коштів у Шаповала Д.В. для оплати аліментів та здійснення подарунку в 2022 році.

Комісією під час співбесіди також обговорено підстави отримання кандидатом коштів у вигляді поворотної фінансової допомоги від ТОВ «ЮФ «Глагос» та від АО «Глагос» за період з 2015 року до 2022 року.

Стосовно вказаних обставин Шаповал Д.В. пояснив, що дійсно до 2022 року він отримував поворотну фінансову допомогу з метою забезпечення своїх базових життєвих витрат. Це був період активного розвитку, створеного ним у 2015 році бренду, а тому весь прибуток спрямовував на розширення діяльності, маркетинг, просування бренду та професійне зростання команди. Він як засновник тривалий період не міг дозволити використовувати прибуток на власні потреби. З огляду на це було ухвалено рішення про надання йому як фізичній особі та засновнику ТОВ «ЮФ «Глагос» та АО  «Глагос» поворотної фінансової допомоги на підставі відповідних договорів із подальшим поверненням коштів. У 2021 році він зареєструвався як фізична особа–підприємець, що дозволило йому отримувати прибуток, з якого він частково забезпечував поточні витрати та поступово повертав фінансову допомогу. Станом на кінець 2022 року невиконані зобов’язання перед ТОВ  «ЮФ «Глагос» становили 314 046 грн; перед АО «Глагос» – 175 682  грн, що ним задекларовано в декларації за 2022 рік. Станом на кінець 2023 року невиконаним залишилось фінансове зобов’язання перед ТОВ «ЮФ «Глагос», що ним також відображено в декларації за  2023  рік. Шаповал Д.В. зазначив, що отримання фінансової допомоги не було пов’язане з виконанням трудових функцій і не є прихованою формою заробітної плати, оскільки на сьогодні зобов’язання з повернення отриманої фінансової допомоги як від ТОВ «ЮФ «Глагос», так і від АО «Глагос» ним виконано повністю. На підтвердження таких обставин кандидатом подано сканкопії: договору поворотної фінансової допомоги, укладеного 04 січня 2022 року з ТОВ   «ЮФ   «Глагос»; договору поворотної фінансової допомоги, укладеного 03 лютого 2022 року з АО «Глагос»; довідки ТОВ  «ЮФ  «Глагос» вих. №  13/06/25-1 від 13 червня 2025 року та довідки АО «Глагос» від  13  червня  2025 року, з яких слідує, що непогашених фінансових зобов’язань як перед ТОВ  «ЮФ «Глагос», так і перед АО «Глагос» у Шаповала Д.В. немає.

Оцінивши в сукупності пояснення кандидата та подані ним документи, Комісією не встановлено конкретних фактів та обставин, які можуть викликати обґрунтований сумнів у тому, що отримання Шаповалом Д.В. коштів у вигляді поворотної фінансової допомоги від ТОВ  «ЮФ  «Глагос» та від АО «Глагос» фактично було завуальованою заробітною платою, оскільки кандидат чітко пояснив мету та обставини отримання коштів, фінансова допомога надавалась на підставі відповідних договорів, відомості про відповідні фінансові зобов’язання були задекларовані кандидатом у деклараціях за 2022, 2023 роки в розділі 13 «Фінансові зобов’язання» та отримані кошти повернено кандидатом.

Водночас Комісією встановлено, що внаслідок помилкового тлумачення Шаповалом  Д.В. правил відображення відомостей про фінансові зобов’язання ним у деклараціях за 2022–2023 роки в розділі 13 «Фінансові зобов’язання» не було заповнено графи «Розмір позики (кредиту), отриманої у звітному періоді, або розмір зобовʼязання за позикою (кредитом) станом на початок звітного періоду» та «Розмір сплачених у звітному періоді коштів у рахунок основної суми боргу за позикою (кредитом)», а вказано інформацію про розмір зобовʼязання на кінець звітного періоду у відповідній графі.

Також під час дослідження досьє Комісією встановлено, що кандидатом допущено певні порушення правил декларування, які полягають в такому.

У декларації за 2022 рік Шаповал Д.В. не вказав земельну ділянку площею 1 000 кв.м у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, що належить йому на праві спільної часткової власності (1/5) з 09 грудня 2009 року, на що також звернула увагу ГРД.

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснив, що ним помилково не було відображено цієї земельної ділянки в розділі «Об’єкти нерухомості» через брак практичного досвіду щодо заповнення декларацій. На момент заповнення декларації за 2022 рік вважав, що відповідна земельна ділянка не має кадастрового номера і тому не підлягає декларуванню. Під час підготовки декларації за 2023 рік отримав від своєї матері копію правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку і зʼясував, що земельній ділянці присвоєно кадастровий номер. У деклараціях за  2023–2024 роки він зазначив інформацію про вказаний актив. Кандидат також вказав, що на цій земельній ділянці розташований житловий будинок площею 60,5  кв.м, який належить йому на праві спільної часткової власності (1/5 частина), відомості про який ним вказано в декларації за 2022 рік. Це, на думку кандидата, свідчить про те, що він не мав наміру приховувати або не декларувати такий об’єкт. Зважаючи на встановлені обставини та надані документи, Комісія приймає такі пояснення кандидата та вважає їх переконливими.

У деклараціях за 2022–2023 роки кандидат не зазначив інформації про наявність у нього корпоративних прав АО «Глагос».

Під час співбесіди Шаповал Д.В. повідомив, що він у деклараціях за 2022– 2023 роки в розділі 8 «Корпоративні права» не зазначив про наявність корпоративних прав АО «Глагос», оскільки помилково вважав, що участь в адвокатському обʼєднанні не підпадає під визначення корпоративних прав у розумінні антикорупційного законодавства. З огляду на відсутність роз’яснень НАЗК щодо цього питання він діяв на підставі власного розуміння законодавства. Водночас у 2024 році на сайті НАЗК було оприлюднено роз’яснення, яке чітко сформувало позицію, що учасники адвокатських об’єднань наділені корпоративними правами, тому в декларації за 2024 рік ним вказано відомості про наявність корпоративних прав АО «Глагос». Умислу приховати вказану інформацію не мав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.

Згідно з пунктом 125-1 Роз’яснення за загальним правилом учасники адвокатських об’єднань, зареєстрованих після набрання 15 серпня 2012 року чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наділені правом участі в управлінні об’єднанням та/або отримання частки прибутку (дивідендів) об’єднання та/або отримання частки активів об’єднання у разі його ліквідації. Це свідчить про те, що такі учасники адвокатських об’єднань наділені корпоративними правами.

Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено, що учасники адвокатського об’єднання є носіями корпоративних прав для цілей декларування.

Комісією встановлено, що кандидат не дотримався вказаних вимог у повній мірі.

Водночас з пояснень кандидата слідує, що недекларування мало місце з огляду на його помилкове уявлення про те, що участь в адвокатському об’єднанні не утворює корпоративних прав, які підлягають декларуванню.

Крім того, у декларації за 2024 рік Шаповал Д.В. у розділі 9 «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» не вказав про себе як кінцевого бенефіціарного власника АО «Глагос».

Кандидат пояснив, що припустився помилки в декларації за 2024 роки, задекларувавши інформацію про наявність корпоративних прав АО «Глагос», але не вказав себе кінцевим бенефіціарним власником АО «Глагос». Про допущену помилку він дізнався у  квітні  2025  року під час проведення НАЗК перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком. Після цього він відразу подав до Єдиного державного реєстру декларацій декларацію за 2024 рік, де вказав інформацію про те, що він є кінцевим бенефіціарним власником АО «Глагос». Наміру приховати вказану інформацію не мав та фактично сам виправив свою помилку.

З огляду на надані пояснення Комісія вважає, що виявлені помилки не свідчать про умисне приховування кандидатом інформації стосовно себе або намагання ввести в оману, а його пояснення дають підстави вважати ці помилки ненавмисними. На це вказують не лише пояснення кандидата, а й те, що в деклараціях за 2022–2024  роки Шаповалом Д.В. у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вказано відомості про отримані доходи від діяльності в АО «Глагос».

Під час дослідження відомостей з реєстру транспортних засобів Комісією встановлено, що з 2019 року Шаповалу Д.В. на праві власності належав автомобіль марки «Volkswagen Passat» 2015 року випуску, який 11 листопада 2022 року було відчужено. Водночас кандидатом не зазначено про цей транспортний засіб у декларації за 2022 рік.

Кандидат пояснив, що, дійсно, у листопаді 2022 року ним було продано автомобіль марки «Volkswagen Passat» 2015 року випуску за 49 000 грн і відомості про отриманий дохід вказано в декларації за 2022 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки». Водночас, подаючи декларацію за 2022 рік вперше, він припустився помилки та не зазначив відомостей про належний йому автомобіль у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби». Шаповал Д.В. просив врахувати відсутність наміру приховати інформацію чи надати недостовірні відомості.

Згідно з підпунктом «б» пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.

У пункті 105 Роз’яснення зазначено, що в декларації відображаються відомості про транспортні засоби, які належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві власності або перебувають у їхньому володінні чи користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за  30  календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Стосовно незазначення Шаповалом Д.В. у декларації за 2022 рік відомостей про автомобіль марки «Volkswagen Passat» 2015 року випуску Комісія бере до уваги наведені кандидатом пояснення про допущену ним помилку через недостатній досвід у заповненні декларацій, оскільки декларацію за 2022 рік він подавав вперше та в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» ним задекларовано отримання доходу в розмірі 49 000 грн від відчуження рухомого майна.

Оцінюючи наведені вище пояснення в сукупності, Комісія вважає, що  Шаповал Д.В. під час заповнення декларацій за 2022–2024 роки продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки він мав можливість і повинен був перед заповненням декларацій детально ознайомитись з вимогами антикорупційного законодавства та роз’ясненнями НАЗК щодо порядку декларування. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність та недостатню відповідальність з боку Шаповала Д.В. у виконанні вимог антикорупційного законодавства. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, точності та схильності знецінювати вимоги до формальної сторони відповідальності, що є важливими рисами у діяльності судді.

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, закріплено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Кодекс суддівської етики встановлює для суддів обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною (стаття 3).

Підсумовуючи викладене вище, Комісія вважає, що кандидатом було допущено низку добросовісних помилок при заповненні декларацій за 2022–2024 роки, які, без сумніву, не можуть вважатись обставинами, які свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність». Це не обмежує Комісію в можливості оцінити сукупність таких несуттєвих обставин, як одну «суттєву невідповідність» зазначеному вище показнику, яка має наслідком зниження на 15 балів за показником «сумлінність». Таким чином, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Шаповала Д.В. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведення співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

Стосовно інших обставин, які зазначені в інформації ГРД та обговорені під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Шаповалом Д.В. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225  балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

            Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	50,5	352,5
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	143
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	119
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,33	41,33
	Безперервний розвиток	21
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11,67	42,33
	Ефективна взаємодія	10,67
	Стійкість мотивації	10
	Емоційна стійкість	10
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	706,17

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Шаповал Д.В. у сукупності набрав 706,17 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Шаповал Дмитро Володимирович набрав 706,17 бала.

Визнати Шаповала Дмитра Володимировича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Головуючий                                                                                           Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                        Михайло БОГОНІС

                                                                                                                  Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                                  Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК