X

108/ко-24

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
25.06.2024
Дата надходження документа: 
25.06.2024
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
25.06.2024
108/ко-24
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Петрички Олени Дмитрівни для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Петрички Олени Дмитрівни для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення,

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру судді.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 23 травня 2013 року № 302/2013 Гайду-Герасименко (Петричку) О.Д. призначено на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області строком на п’ять років.

Наказом голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 червня 2013 року № 19-ос/г суддю Гайду-Герасименко (Петричку) О.Д. зараховано до штату.

Присягу судді Гайда-Герасименко (Петричка) О.Д. склала 04 липня 2013 року.

У Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д. 22 травня 2018 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання окремих суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д.

Рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 33/зп-18 призначено проведення 16 травня 2018 року іспиту для суддів місцевих судів (цивільна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д.

Суддя Гайда-Герасименко (Петричка) О.Д. не з’явилась для складення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2018 року № 464/3дп/15-18 (залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 10 травня 2018 року № 1365/0/15-18) суддю Гайду-Герасименко (Петричку) О.Д. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на три місяці з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді, направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування процесуального законодавства щодо розгляду справ позовного провадження та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 05 липня 2018 року № 2143/0/15-18 за поданням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя тимчасово, строком на три місяці, відсторонено суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайду-Герасименко (Петричку) О.Д. від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді, направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування процесуального законодавства щодо розгляду справ позовного провадження та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; доручено Національній школі суддів України забезпечити проходження суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайдою-Герасименко (Петричкою) О.Д. курсу підвищення кваліфікації з метою подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 27 липня 2018 року № 181/зп-18 припинено проведення кваліфікаційного оцінювання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д. на відповідність судді займаній посаді, призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18,

Відповідно до Звіту Національної школи суддів України, підписаного ректором Онищуком М.В., суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайда-Герасименко (Петричка) О.Д. з 20 серпня 2018 року до 28 вересня 2018 року пройшла повний курс навчання та успішно виконала індивідуальну навчальну програму для підвищення кваліфікації суддів, які тимчасово відсторонені від здійснення правосуддя.

Рішенням Комісії від 26 березня 2019 року № 37/зп-19 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів для підтвердження здатності  здійснювати правосуддя у відповідних судах у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення, зокрема судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайду-Герасименко (Петричку) О.Д.

Рішенням Комісії від 27 вересня 2019 року № 173/зп-19 затверджено та оприлюднено декодовані результати першого етапу «Іститу» в межах кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення та допущено суддів до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення, зокрема суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від  16  жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

На підставі викладеного вище кваліфікаційне оцінювання судді Петрички О.Д. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісією 25 червня 2024 року проведено співбесіду з Петричкою О.Д.

Джерела права та їх застосування.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Положеннями частини першої статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Згідно з частиною п’ятою статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення визначені розділом IV Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 в редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 (зі змінами станом на момент проведення кваліфікаційного оцінювання судді) (далі – Положення).

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІV Положення кваліфікаційне оцінювання судді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення проводиться у разі застосування до судді дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 109 Закону. Організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Пунктом 7 розділу ІV Положення встановлено, що кваліфікаційне оцінювання суддів у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення проводиться відповідно до спеціалізації суду, здатність здійснювати правосуддя у якому підтверджується.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;

- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;

- ефективність здійснення правосуддя, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє;

- діяльність щодо підвищення фахового рівня, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.

Рівень знань у сфері права та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні судді Петрички О.Д. перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрала 63 бали, та практичного завдання, за результатами якого суддя набрала 97 балів.

Визначаючись щодо ефективності здійснення правосуддя, Комісія констатує, зокрема, таке:

- у період повноважень із травня 2013 року до травня 2018 року суддею Петричкою О.Д. розглянуто 5 399 справ та матеріалів;

 - загальні показники середньомісячного навантаження судді Петрички О.Д. у зазначений період (8,79) були вищими за середньомісячні показники навантаження у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області (7,94);

- за весь період здійснення правосуддя судді скасовано 54 судові рішення, що становить 1% від загальної кількості ухвалених судових рішень; змінено 14 судових рішень, що становить 0,26% від загальної кількості ухвалених рішень;

- суддею з порушенням встановлених процесуальним законом строків розглянуто 8 цивільних справ, що становить 0,15% від загальної кількості розглянутих справ;

- згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» стосовно недотримання строків надсилання (оприлюднення) електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр) суддею Гайдою-Герасименко (Петричкою) О.Д. несвоєчасно внесено до Реєстру (оприлюднено) 226 судових рішень. Тривалість перевищення встановленого процесуального строку виготовлення та оприлюднення повного тексту вмотивованого рішення становить від 4 до 110 днів, що свідчить про неналежне дотримання строків виготовлення та оприлюднення в Реєстрі судових рішень;

- у суддівському досьє відсутня інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань;

- інформація про результати регулярного оцінювання судді, за даними суддівського досьє, відсутня;

- відомості про здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування, у матеріалах досьє відсутні;

- за інформацією, яка міститься у суддівському досьє, встановлено, що за період здійснення повноважень, на дії (бездіяльність) судді Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д. надійшло 15 скарг до Комісії та 31 скарга до Вищої ради правосуддя; за результатами розгляду цих скарг: у 9 скаргах прийнято рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи, 17 скарг залишено без розгляду, за 5 скаргами суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності за численні порушення норм процесуального та матеріального права, допущені суддею під час здійснення розгляду справ.

Отже, ураховуючи статистичні дані суддівського досьє, значну кількість судових рішень, виготовлених та оприлюднених в Реєстрі з порушенням процесуальних строків, наявність скасованих судових рішень, що мало наслідком притягнення судді до дисціплінарної відповідальності у зв’язку з недотриманням засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Комісією критерій ефективності здійснення правосуддя суддею Петричкою О.Д. оцінюється у 40 балів.

Оцінюючи діяльність судді щодо підвищення фахового рівня, Комісія у складі колегії враховує, що матеріали досьє містять відомості про регулярне підвищення суддею професійного рівня. Суддя Петричка (Гайда-Герасименко) О.Д. неодноразово відвідувала семінари Національної школи суддів України та брала участь у інших професійних заходах. Водночас суддя Петричка (Гайда-Герасименко) О.Д. не має наукового ступеня та вченого звання, не здійснювала наукової та викладацької діяльності, не брала участі в законопроєктній роботі; у неї відсутні наукові публікації у сфері права.

Таким чином, Комісія оцінює цей показник у 1 бал.

Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Гайда-Герасименко (Петричка) О.Д. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм особистої компетентності суддя Петричка О.Д. набрала 59 балів.

Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм соціальної компетентності суддя Петричка О.Д. набрала 62 бали.

Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.

Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;

- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- політична нейтральність;

- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;

- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5– 8, 13 частини першої статті 106 Закону;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.

Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.

Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;

- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;

- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.

Комісією не встановлено інформації щодо невідповідності витрат, майна, способу (рівня) життя судді Петрички О.Д. та членів її сім’ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідності поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, а також вимозі політичної нейтральності, а також наявності обставин, передбачених підпунктами 5–19 частини першої статті 106 Закону. Відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.

Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 18 червня 2024 року направила до Комісії висновок про невідповідність судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Петрички О.Д. критеріям доброчесності та професійної етики. У цьому висновку зазначено, що суддя допускала поведінку, яка призвела до істотних порушень правил процесу, або істотного порушення основоположних прав і свобод, або очевидного та істотного порушення права на справедливий суд, або до значного суспільного резонансу при наявності фактів, які свідчать про обґрунтованість сумніву в чесності, неупередженості чи непідкупності судді, що негативно впливає на авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду (індикатором для цього можуть бути рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), рішення вищих інстанцій, окремі ухвали, притягнення до дисциплінарної відповідальності, очевидний характер порушень, масові протести, звернення міжнародних організацій, авторитетних громадських чи професійних організацій тощо).

Так, дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя суддю чотири рази було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за істотне порушення норм процесуального та матеріального права під час здійснення правосуддя, зокрема:

- рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2018 року № 464/3дп/15-18 (залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 10 травня 2018 року № 1365/0/15-18) у діях судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д. встановлено ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, пункту 4 частини першої статті 106 Закону (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків), у зв’язку з чим її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на три місяці з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді, направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування процесуального законодавства щодо розгляду справ позовного провадження та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;

- рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 06 червня 2018 року № 1744/3дп/15-18 у діях судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д. встановлено ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод (права на справедливий суд), у зв’язку з чим її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;

- рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2019 року № 3600/3дп/15-19 у діях судді Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д. встановлено ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пункту 4 частини першої статті 106 Закону (умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків), у зв’язку з чим її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;

- рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 липня 2020 року № 2182/1дп/15-20 в діях судді Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д. встановлено наявність ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону, її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Також ГРД зазначила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді. Інформація стосувалася окремих питань декларування майна (недекларування до 2018 року вартості автомобіля «Hyundai Elantra» 2010 року випуску, яким суддя користувалась з 18 червня 2013 року та який належав її матері; розбіжностей у паперовій та електронній декларації за 2015 рік при зазначенні доходу інших членів сім’ї; можливості ведення суддею спільного господарства зі своєю матір’ю та дочкою з огляду на те, що будинок матері та доньки розташовано поруч), результатів розгляду заяви щодо втручання в її діяльність як судді та фактів винесення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області рішень стосовно українських чоловіків, які прагнуть розлучитися і через суд узаконити проживання дітей з ними, що призводить до отримання ними відстрочки від мобілізації та можливості виїзду за кордон.

Суддя Петричка О.Д. подала до Комісії письмові пояснення щодо інформації, яка не стала підставою для висновку ГРД, та підтримала їх під час співбесіди. Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх об’єктивними та достатньо обґрунтованими, а також констатує, що інформація, викладена в рішенні ГРД, з урахуванням пояснень судді не має істотного впливу на оцінку судді за критеріям професійної етики і доброчесності.

Петричка О.Д., відповідаючи на питання Комісії у складі колегії щодо дисциплінарних стягнень, визнала, що при розгляді справ, зазначених у рішеннях Вищої ради правосуддя, якими її притягнуто до дисціплінарної відповідальності, неправильно застосовувала приписи інститутів забезпечення позову та заочного рішення, а також норми процесуального закону, яким регламентовано порядок вчинення процесуальних дій та вимоги до змісту судових рішень. Утім вона виконала рішення дисциплінарного органу щодо навчання в Національній школі суддів та успішно завершила програму навчання.

Визначаючись щодо оцінки критеріїв професійної етики та доброчесності Петрички О.Д., Комісія виходить із того, що суддя має відповідати критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї діяльності вважається гарантом верховенства права.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Частиною сьомою статті 56 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У показнику 6 «Компетентність і старанність» Бангалорських принципів поведінки суддів визначений принцип, згідно з яким «компетентність і старанність є необхідними умовами для виконання суддею своїх обов’язків».

Статтею 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, встановлено, що суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Старанність слід розцінювати як моральну якість та чесноту судді, яка включає в себе правильне розпорядження суддею своїм робочим часом, постійний контроль та аналіз власних дій, зосередження повної концентрації на виконанні своїх суддівських обов’язків. Варто зазначити, що обов’язок судді старанно виконувати покладені на нього обов’язки регламентований відповідними процесуальними законами та полягає, зокрема, у дотриманні ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовленні судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпеченні можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав, тощо (коментар до статті 7 Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1).

Водночас суддя, відправляючи правосуддя, неодноразово порушувала обов’язки судді та вимоги Кодексу суддівської етики, що встановлено дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя.

Так, у рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2018 року № 464/3дп/15-18 констатується: «… обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, свідчать про вчинення суддею Гайдою-Герасименко О.Д. низки грубих порушень цивільного процесуального закону: неповідомлення відповідача про судові засідання; невмотивованого застосування заходів забезпечення позову; безпідставного ухвалення заочного рішення у справі. Також незаконним накладенням арешту на майно ОСОБА_3 та ухваленням заочного судового рішення про позбавлення цієї юридичної особи права власності на частину її майна порушено право власності як основоположне право людини, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи чисельність та очевидність зазначених порушень норм процесуального права, допущених суддею Гайдою-Герасименко О.Д. під час відкриття провадження у справі, постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, винесення заочного рішення у справі, з урахуванням ступеня вмотивованості ухвалених суддею процесуальних рішень Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що порушення, вчинені суддею, не мають характеру простої суддівської помилки, а свідчать про грубу недбалість».

Розглядаючи чергову скаргу на дії судді Гайди-Герасименко (Петрички) О.Д., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішенні від 06 червня 2018 року № 1744/3дп/15-18 встановила низку порушень, а саме: явну відсутність належних мотивів прийняття судового рішення, яке надалі було скасоване судом апеляційної інстанції, та спрямованість забезпечення позову не на виконання завдань, які покладаються на цей інститут, а на фактичне вирішення спору по суті без проведення судового розгляду; незазначення належних, співвідносних з положеннями процесуального закону мотивів, з яких виходив суд, задовольняючи клопотання про забезпечення адміністративного позову, що призвело до порушення основоположного права на справедливий суд; фактичне ухвалення рішення у справі без розгляду її по суті, причому із виходом за межі пред’явлених позовних вимог. У своєму рішенні дисциплінарний орган вказав, що порушення, вчинені суддею, не мають характеру простої суддівської помилки, а містять ознаки умисних дій.

Встановивши обставини здійснення судового розгляду справи № 495/1338/15-ц суддею Гайдою-Герасименко (Петричкою) О.Д., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що розгляд вказаної справи в порядку цивільного судочинства свідчить про істотне порушення норм процесуального права, що призвело до порушення правил підвідомчості та права на справедливий судовий розгляд справи судом, встановленим законом. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вказала на порушення суддею очевидних та однозначних вимог законодавства щодо проведення заочного розгляду справи та ігнорування звернення про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому провадженні. Ураховуючи встановлені обставин, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що дії судді під час розгляду справи є такими, що не спрямовані на досягнення завдань і цілей правосуддя, оскільки суддею не забезпечено справедливого балансу інтересів сторін та їх рівності перед законом і судом задля надання сторонам можливості належним чином представити свою справу в умовах, які не ставлять одну сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони, такі дії судді призвели до істотного порушення норм процесуального права і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція); у не передбачений законодавством спосіб і без законних підстав здійснено втручання у право особи на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Як висновується в рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2019 року № 3600/3дп/15-19, розгляд справи суддею Гайдою-Герасименко О.Д. мав формальний характер та не був спрямований на забезпечення завдань цивільного судочинства і принципу верховенства права. Ураховуючи очевидність зазначених порушень, допущених вказаною суддею, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі порушення не мають характеру простої суддівської помилки, а повинні бути кваліфіковані як груба недбалість.

Суддя Гайда-Герасименко (Петричка) О.Д., розглядаючи цивільну справу № 495/10508/17 за позовом фізичної особи-1 до фізичної особи-2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, ухвалила заочне рішення від 16 січня 2018 року з порушенням вимог процесуального закону, зокрема відповідачеві не надсилалися копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками; відповідача у справі позбавлено можливості висловити свою позицію щодо доводів позовної заяви після відкриття провадження; не перевірено обставини щодо належного виклику відповідача в судові засідання; не постановлено ухвали про заочний розгляд справи; не надіслано відповідачу копію заочного рішення. Такі фактичні обставини свідчать про несумлінне ставлення судді до виконання своїх обов’язків, які мали наслідком незабезпечення відповідачеві можливості реалізації його конституційного права, гарантованого статтею 55 Конституції України на судовий захист, що мало наслідком порушення права такої особи на власність. Отже, порушення, допущені суддею при розгляді справи, є свідченням не простої суддівської помилки, а вказують на грубу недбалість судді, що стало підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 липня 2020 року № 2182/1дп/15-20).

У зазначених дисциплінарних провадженнях дії судді кваліфіковані, як підстави дисциплінарної відповідальності, передбачені підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону.

Під час співбесіди суддя продемонструвала відсутність розуміння базових вимог процесуального закону щодо основних положень інституту забезпечення позову, умов проведення заочного розгляду справи, критеріїв мотивованості судового рішення, встановлених в рішеннях ЄСПЛ, висновках Консультативної ради європейських суддів, практиці вищих судових інстанцій України.

Показовим є факт постановлення суддею Гайдою-Герасименко (Петричкою) О.Д. 02 липня 2015 року ухвали про забезпечення позову у справі № 495/4404/15-к, ідентичної за обставинами та змістом ухвалі від 26 лютого 2015 року у справі № 495/1338/15-ц, яку 24 червня 2015 року було скасовано судом апеляційної інстанції. В ухвалі суду апеляційної інстанції вказано: «В оскаржуваній ухвалі суду відсутнє будь-яке посилання на докази, на основі яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, прийнятого по справі; суд першої інстанції не встановив власника майна, щодо якого вжиті заходи забезпечення позову, та вжив вказані заходи, що призвело до порушення норм процесуального права; оскаржувана ухвала суду першої інстанції ґрунтується на припущенні, оскільки в ній не зазначено мотивів та доказів, на підставі яких суд дійшов висновку про існування ризику утруднення чи неможливості виконання рішення суду щодо певного майна, належність якого не встановлена».

Під час співбесіди на поставлене запитання, чи аналізувала суддя підстави скасування ухвали та чи враховувала їх при постановлені наступних ухвал про забезпечення позову, в тому числі у кримінальному провадженні щодо того ж майна, Петричка О.Д. відповіла, що вона обов’язково враховувала підстави скасування постановлених нею судових рішень і, зокрема, ухвали про забезпечення позову у справі № 495/1338/15-ц. Утім накладаючи арешт на те саме майно у межах кримінального провадження № 495/4404/15-к, вважала, що накладення арешту стосується іншої справи та є правильним враховуючи надані до суду матеріали.

Приділяючи значну увагу професійним якостям суддів Бангалорські принципи поведінки суддів зазначають, що суддя вживає розумні заходи для збереження та розширення своїх знань, удосконалення практичного досвіду та особистих якостей, необхідних для належного виконання ним своїх обов’язків, використовуючи для цих цілей засоби навчання та інші можливості, що в умовах судового контролю мають бути доступні для суддів (пункт 6.3.) Крім того, в пункті 6.4. закріплено, що суддя має бути в курсі відповідних змін до міжнародного законодавства, включаючи міжнародні конвенції та інші документи, що встановлюють норми, які діють у сфері прав людини. 

Водночас встановлені обставини свідчать про систематичне грубе нехтування обов’язками судді та дають підстави для обґрунтованого сумніву у сприйнятті та утвердженні суддею фундаментальних засад професійної етики і доброчесності.

Таким чином, перевіривши показники, визначені в пунктах 8, 9 глави ІІ розділу ІІ Положення, на підставі вище з’ясованих обставин, Комісія за результатами аналізу суддівського досьє та співбесіди встановила, що показники критерію професійної етики судді Петрички О.Д., не відповідають підпункту 8.4 пункту 8 глави ІІ розділу ІІ Положення (дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя) та підпункту 9.4 пункту 9 розділу ІІ Положення (наявність обставин, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, частини першої статті 106 Закону). У зв’язку з цим показники професійної етики Комісія оцінює у 0 балів, показники критерію доброчесності судді – у 0 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

Положеннями підпунктів 9.1, 9.2 пункту 9 розділу ІV Положення визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення Комісія ухвалює одне з таких рішень: про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 50 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання критеріїв на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0 (пункт 10 розділу ІV Положення).

Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надавши оцінку висновку ГРД, аргументам, наведеним суддею Петричкою О.Д. в письмових поясненнях, та за результатами співбесіди встановила, що суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Петричка О.Д. набрала сумарно 322 бали, що становить менше 50 відсотків від суми максимально можливих балів, отримавши 0 балів за критерієм професійної етики та 0 балів за критерієм доброчесності. Цей бал не є достатнім для прийняття рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Петричка Олена Дмитрівна за результатами кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення набрала 322 бали.

Визнати суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Петричку Олену Дмитрівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

 

 

Головуючий                                                                                                        Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                    Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                              Галина ШЕВЧУК