Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Фігурського Володимира Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач), Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Володимира ФІГУРСЬКОГО,

представника Громадської ради доброчесності Анастасії БОРЕМИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Фігурського Володимира Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. 
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. 
4. Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. 
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді. 
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах. 
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. Фігурський В.М. у визначений строк звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Фігурського В.М.

ІІ. Основні відомості про кандидата. 

11. Фігурський Володимир Михайлович, дата народження – _____________ року, громадянин України.
12. У 2006 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права.
13. У 2012 році закінчив Академію адвокатури України та на підставі прилюдного захисту дисертації здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність».
14. У 2015 році присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
15. Має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

15. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
16. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
17. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
18. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду.
19. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей.
20. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
21. Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
22. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
23. З огляду на зазначене Фігурський В.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

24. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
25. Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 362,8 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Фігурським В.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності. 

ІV. Проведення спеціальної перевірки. 

26. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Фігурського В.М.
27. Запити про надання відомостей стосовно Фігурського В.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
28. Комісією установлено, що під час проведення спеціальної перевірки отримано інформацію, що може свідчити про невідповідність Фігурського В.М. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).      

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання. 

29. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Фігурського В.М.
30. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.
31. До Комісії надійшла заява Фігурського В.М. про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду.
32. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Фігурського В.М. визначено члена Комісії Пасічника А.В.
33. Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). 
34. До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Фігурського В.М. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість». 
35. До Комісії 10 березня 2026 року надійшов висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 07 березня 2026 року.
36. До Комісії 23 березня 2026 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, зазначених у цьому висновку. У вказаних документах повідомлено таке.
37. У пункті 1.1 висновку ГРД зазначено, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), за 2023 рік відображено отримання доходу кандидатом у вигляді повернення позики від третьої особи в розмірі 1 096 800 грн.
38. Водночас у майнових деклараціях кандидата за попередні звітні періоди відсутні будь-які відомості про надання ним позики зазначеній особі. З огляду на це неможливо встановити ані момент виникнення відповідного правочину, ані факт реального вибуття грошових коштів із володіння кандидата в попередні роки.
39. Кандидат надав пояснення, що після смерті його батька у 2020 році виявлені грошові кошти, орієнтовна сума яких становила в еквіваленті близько 136 000 дол. США. Зазначені грошові кошти не були включені нотаріусом до складу спадкового майна через відсутність підтвердження приналежності цих коштів померлому, водночас кандидат вважає ці кошти успадкованими. Саме частина цих готівкових коштів і була використана кандидатом для надання 15 вересня 2020 року зазначеної позики третій особі.
40. Кандидат повідомив, що 15 вересня 2020 року між ним та третьою особою було укладено розписку про надання позики в розмірі 30 000 дол. США.
41. Станом на кінець 2021 року позика повернена не була. Після спливу визначеного в розписці строку повернення боржник на зв’язок не виходила, засоби зв’язку були недоступні. Кандидат вважав, що повернення коштів є вкрай малоймовірним.
42. Кандидат також пояснив, що під час заповнення декларації за 2022 рік він керувався тим, що строк зобов’язання сплив 01 грудня 2021 року, тобто не поширювався на 2022 рік. Через відсутність ознак чи підтвердження наміру третьої особи повернути кошти кандидат вважав, що зобов’язання не має реального характеру станом на кінець звітного 2022 року.
43. Проте 15 березня 2023 року позика була повернена в повному обсязі. Однак під час заповнення та подання 30 грудня 2023 року майнової декларації за 2022 рік кандидат був обізнаний, що зазначене зобов’язання було виконане. Кандидат дійшов висновку, що зобов’язання також не існувало на момент подання майнової декларації за 2022 рік.
44. Додатково кандидат зазначив, що на момент заповнення декларації він не мав фізичного доступу до розписки та інших документів, які перебували за межами України разом із сім’єю з міркувань безпеки. Водночас у декларації за 2023 рік ним відображено дохід від повернення позики у встановленому законом порядку, що, на думку кандидата, підтверджує відсутність будь-якого наміру приховати факт існування відповідного правочину чи отримання грошових коштів.
45. У пункті 1.2 свого висновку ГРД зазначила, що відповідно до майнової декларації за 2022 рік кандидат задекларував право власності на легковий автомобіль марки «SKODA», модель «KODIAQ» 2019 року випуску, з датою набуття права 20 листопада 2019 року. Вартість транспортного засобу в декларації визначена як «не відомо».
46. Кандидат надав пояснення, що він отримав у дар цей автомобіль від своєї матері на підставі нотаріально посвідченого договору дарування.
47. Указаний транспортний засіб був придбаний матір’ю за її особисті заощадження. Кандидат не був стороною договору купівлі-продажу цього автомобіля, не здійснював оплати та не володів достовірною інформацією про фактичну суму його придбання.
48. На момент подання декларації за 2022 рік оригінал договору дарування та інші документи перебували разом із членами його сім’ї за межами України з міркувань їх збереження. Доступу до документів він фактично не мав.
49. У пункті 1.3 висновку ГРД зазначено, що відповідно до майнової декларації за 2018 рік кандидат 20 січня 2018 року набув право власності на автомобіль «Toyota Camry» 2017 року випуску. Водночас у майновій декларації дружини кандидата за 2017 рік не вказано жодних коштів у розділі «Грошові активи». Згідно з майновою декларацією кандидата за 2022 рік це авто було продано у 2022 році за 941 500 грн.
50. За 2018 рік задекларовані доходи кандидата і його дружини становили 226 тис. грн до оподаткування на родину з дитиною.
51. У майновій декларації дружини кандидата за 2019 рік у розділі «Грошові активи» відомості відсутні, а задекларовані доходи становлять 178 тис. гривень за рік. Водночас у майновій декларації кандидата за 2022 рік зазначені відомості про набуття права власності на автомобілі: Skoda Kodiaq 2019 року (дата набуття права – 20 листопада 2019 року, вартість не вказана); BMW 540i 2019 року випуску (дата набуття права – 26 лютого 2021 року, вартість не вказана); BMW IX3 2021 року випуску (дата набуття права – 14 травня 2022 року, вартість – 1 789 217 грн).
52. ГРД дійшла висновку, що різниця між вартістю автомобіля BMW IX3 2021 року випуску, придбаного у травні 2022 року, і офіційними доходами за цей рік – 614 000  грн.
53. Також ГРД зазначила, що в розділі «Грошові активи» майнової декларації кандидата за 2022 рік відомості відсутні. Водночас у майновій декларації за 2023 рік кандидат зазначив про набуття права власності на автомобіль VOLKSVAGEN TOUAREG вартістю 2 600 000 грн. Доходи кандидата: 237 тис. грн зарплатні, 1 млн грн від повернення позики та 1,4 млн грн від продажу авто Skoda Kodiaq.
54. Кандидат надав письмові пояснення, що автомобіль Toyota Camry 2017 року випуску набутий ним 20 січня 2018 року. Водночас у висновку ГРД досліджено доходи сім’ї кандидата за 2018 рік.
55. Зазначений автомобіль придбаний кандидатом на умовах безвідсоткового розтермінування відповідно до договору купівлі-продажу від 19 січня 2018 року. Загальна вартість автомобіля становила 1 003 480 грн, з яких перший платіж у розмірі 852 958 грн підлягав сплаті протягом трьох робочих днів з моменту повідомлення про готовність товару до передачі, а решта 150 522 грн – до 31 липня 2018 року. Повне погашення вартості автомобіля було здійснено кандидатом у 2018 році в межах строків, визначених договором.
56. Джерела формування коштів для придбання автомобіля Toyota Camry були доходи від співпраці з АТ «Кредобанк» за цивільно-правовими договорами: за 2015 рік – 248 750 грн; за 2017 рік – 306 622,50 грн; за 2018 рік – 123 000 грн. Зазначені доходи кандидат одразу після їх отримання конвертував у долари США. Так, у 2015 році отримані 248 750 грн були конвертовані за середньорічним курсом НБУ 21,8447 грн за 1 дол. США, що становить орієнтовно 11 390 дол. США;  у 2017 році отримані 306 622,50 грн були конвертовані за середньорічним курсом НБУ 26,5966 грн за 1 дол. США, що становить орієнтовно 11 530 дол. США. Таким чином, загальний обсяг сформованих валютних заощаджень становив орієнтовно 22 920 дол. США.
57. Упродовж 2015–2017 років кандидат формував заощадження зі своєї заробітної плати. Кандидат зазначив, що ним було заощаджено: у 2015 році – 32 373,79 грн, що за середньорічним курсом НБУ 21,8447 грн за 1 дол. США становить орієнтовно 1 480 дол. США; у 2016 році – 45 714,37 грн, що за середньорічним курсом НБУ 25,5513 грн за 1 дол. США становить орієнтовно 1 790 дол. США; у 2017 році – 64 186,17 грн, що за середньорічним курсом НБУ 26,5966 грн за 1 дол. США становить орієнтовно 2 413 дол. США.
58. Кандидат стверджує, що лише із заробітної плати за 2015–2017 роки ним було накопичено заощадження в еквіваленті орієнтовно 5 680 дол. США, які надалі були використані як частина коштів для придбання автомобіля.
59. Кандидат також зазначив, що додаткові кошти заощаджені в результаті продажу 20 січня 2018 року автомобіля Toyota Camry 2012 року за 68 120 грн.
60. Кандидат стверджує, що станом на день здійснення першого платежу за транспортний засіб у січні 2018 року офіційний курс долара США становив понад 28,77 грн за 1 дол. США. Еквівалент накопичених 28 600 дол. США становив орієнтовно 822 822 грн. З урахуванням коштів, отриманих від продажу автомобіля Toyota Camry 2012 року у сумі 68 120 грн, загальний обсяг наявних коштів – 890 942 грн, що покривало суму першого платежу в розмірі 852 958 грн (85% вартості автомобіля) відповідно до умов договору.
61. Окремо кандидат звертає увагу, що відповідно до умов договору решта вартості автомобіля у розмірі 15% (150 522 грн) підлягала сплаті до 31 липня 2018 року. У період до зазначеної дати кандидатом було отримано доходи, зокрема від співпраці з АТ «Кредобанк» – у лютому, червні та липні 2018 року на загальну суму 123 000 грн. Сума заробітної плати, отриманої кандидатом до липня 2018 року включно, становила 84 015 грн. Таким чином, сукупний обсяг отриманих у цей період доходів становив 207 015 грн.
62. Стосовно джерел походження коштів на набуття інших автомобілів кандидат надав наступні пояснення.
63. Стосовно Skoda Kodiaq 2019 року випуску, був подарований кандидату його матір’ю 19 листопада 2019 року на підставі нотаріально посвідченого договору дарування.
64. Стосовно BMW 540i 2019 року випуску, набутого 26 лютого 2021 року, кандидатом прямо зазначалося, що його придбання фінансувалося за рахунок спадкового майна, набутого після смерті його батька. Також 21 травня 2021 року дружина кандидата отримала дохід у сумі 247 500 грн (еквівалент середньорічного курсу НБУ орієнтовно 9 000 дол. США) від продажу належного їй автомобіля Subaru Forester 2008 року випуску.
65. Стосовно BMW iX3 2021 року випуску, набутого 14 травня 2022 року, вартістю 1 789 217 грн. Джерелом фінансування цього автомобіля були кошти, отримані від продажу раніше належного кандидату автомобіля Toyota Camry 2017 року випуску, а також частина грошових коштів, успадкованих після смерті його батька.
66. Стосовно Volkswagen Touareg 2023 року випуску, набутого у 2023 році, вартістю 2 610 000 грн, джерелом фінансування придбання зазначеного транспортного засобу були кошти, отримані кандидатом у 2023 році від відчуження раніше належного йому автомобіля Skoda Kodiaq 2019 року випуску, а також кошти, повернені кандидату у зв’язку з виконанням зобов’язання за раніше наданою позикою. Частково також були використані грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної матеріальної допомоги від батьків дружини, які протягом 2023 року надали сім’ї кандидата готівкові кошти в сумі, еквівалентній 60 000 дол. США.
67. У пункті 1.4 висновку ГРД зазначено, що в розділі 12 «Грошові активи» майнової декларації за 2023 рік зазначено відомості про заощадження дружини кандидата станом на кінець звітного періоду в розмірі 37 000 дол. США. Водночас відсутні відомості щодо доходів дружини кандидата, які могли б пояснити формування такого обсягу грошових активів. Майнова декларація за 2022 рік не містить відомостей у розділі 12 «Грошові активи» щодо наявних у дружини кандидата заощаджень, які могли б бути перенесені в наступний звітний період.
68. Кандидат надав письмові пояснення, що батьки дружини надали сім’ї кандидата безповоротну матеріальну допомогу в готівковій формі в загальному обсязі, еквівалентному 60 000 дол. США. Водночас кандидат не відобразив у майнові декларації відомостей про таку матеріальну допомогу в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», оскільки інформація про ці кошти фактично міститься в декларації в розділі 12 «Грошові активи».
69. Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата.
70. У пункті 1 зазначеної інформації ГРД зазначила, що в поданій кандидатом першій майновій декларації як кандидата на посаду за 2018 рік відображено право власності на два транспортні засоби, а саме: автомобіль Toyota Camry 2017 року випуску, дата набуття права – 20 січня 2018 року, який належить безпосередньо кандидату, та автомобіль Subaru Forester 2008 року випуску, дата набуття права – 05 листопада 2011 року, власником якого зазначено дружину кандидата. Щодо вартості обох транспортних засобів у майновій декларації обрано позначку «не відомо».
71. У наступній поданій кандидатом майновій декларації за 2022 рік, у якій задекларовано право власності на ще два транспортні засоби, а саме: автомобіль BMW 540i 2019 року випуску, дата набуття права – 26 лютого 2021 року, та автомобіль Skoda Kodiaq 2019 року випуску, дата набуття права – 20 листопада 2019 року. У обох випадках у графі «Вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування» кандидатом також обрано позначку «не відомо».
72. Кандидат надав письмові пояснення про таке.
73. Стосовно автомобіля Toyota Camry 2017 року випуску на момент подання декларації в межах конкурсу 2019 року кандидат не мав у своєму розпорядженні примірника договору купівлі-продажу та не мав можливості у стислий строк його відновити.
74. Аналогічний підхід був застосований і при формуванні декларацій, оскільки вони відтворювалися на основі попередньо поданих даних, а доступ до документів у певний період був об’єктивно обмежений, зокрема, у зв’язку з їх перебуванням за межами України під час повномасштабного вторгнення.
75. Надалі під час заповнення декларацій за 2023 та 2024 роки кандидатом використано функціонал інформаційної системи НАЗК, який дозволяє отримувати відомості з державних реєстрів. На підставі даних, доступних у відповідних реєстрах, у деклараціях за 2023 та 2024 роки відомості про вартість автомобіля зазначено коректно.
76. Автомобіль Skoda Kodiaq 2019 року випуску був набутий кандидатом на підставі договору дарування. Він не був стороною договору купівлі-продажу цього транспортного засобу та не володів інформацією про фактичну суму його придбання дарувальником.
77. У пункті 2 інформації ГРД зазначила, що станом на кінець звітного 2024 року кандидат задекларував наявність грошових заощаджень у розмірі 30 000 дол. США, а також 145 000 грн готівкових коштів. Водночас згідно з відомостями розділу 12 «Грошові активи» майнової декларації за 2023 рік на кінець попереднього звітного періоду кандидат володів заощадженнями у розмірі 11 000 дол. США.
78. Кандидат надав письмові пояснення, що у 2024 році не відбулося приросту сукупних грошових активів сім’ї. Навпаки, сукупний валютний актив сім’ї на кінець 2023 року становив 48 000 дол. США, а станом на кінець 2024 року – 37 000 дол. США та 145 000 грн.
79. У пункті 3 інформації ГРД зазначила, що майнова декларація кандидата за 2024 рік містить інформацію про об’єкти нерухомого майна, що належать безпосередньо кандидату та його дружині, однак не містить відомостей про об’єкти нерухомості, у яких проживає його син.
80. Кандидат надав письмові пояснення, що у підрозділах 2.1, 2.2 декларацій ним зазначено відомості про зареєстроване місце проживання його та членів його сім’ї в місті Львів та про місце фактичного проживання також у місті Львів. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» майнової декларації ця квартира відображена належним чином із зазначенням, що її власником є дружина кандидата. Фактично у 2022–2024 роках син кандидата під час перебування в Україні проживав разом із сім’єю в зазначеній квартирі. Самостійного права власності або окремого речового чи зобов’язального права користування житлом за сином кандидата не виникало. Він проживав як малолітній член сім’ї власника житла.
81. У пункті 3 інформації ГРД зазначила, що кандидат у майнових деклараціях за 2022–2024 роки в порушення вимог антикорупційного законодавства не вказав посаду, на яку претендує.
82. Кандидат надав письмові пояснення, що в декларації за 2018 рік у відповідній графі ним було зазначено: «Суддя суду загальної юрисдикції. Суддя Конституційного суду України». У деклараціях за 2022, 2023 та 2024 роки у графі щодо належності до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, також було чітко зазначено: «Судді, судді Конституційного Суду України».
83. Кандидату було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
84. Співбесіду з Фігурським В.М. проведено 21 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
85. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності. 

86. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
87. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
88. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

76. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
77. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
78. Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
79. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
80. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.
81. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
82. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
83. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
84. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
85. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
86. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

87. Надана кандидатом інформація у письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала його належний рівень відповідальності та безперервного розвитку.
88. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

89. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
90. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
91. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
92. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
93. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
94. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

95. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
96. Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
97. Так само як і в процесі оцінювання особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
98. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
99. Як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
100. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Ця здатність свідчить про відкритість, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді. 
101. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
102. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
103. Надана кандидатом інформація, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

104. Отже, Комісія вважає, що кандидат під час співбесіди продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
105. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності. 

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

106. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
107. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
108. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. 
109. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
110. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
111. Незалежність.
112. Чесність.
113. Неупередженість.
114. Сумлінність.
115. Непідкупність.
116. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
117. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

118. Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
119. Відповідно до пункту 15 Єдиних показників незалежність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) виконувати свої повноваження (обов’язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого незаконного впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин, а також протидіяти незаконному втручанню.
120. Згідно з пунктом 16 Єдиних показників неупередженість – здатність судді (кандидата на посаду судді) ухвалювати рішення незалежно від симпатій / антипатій, прихильності, суспільної думки та не допускати поведінки, яка може викликати обґрунтований сумнів у його безсторонності.
121. Відповідно до пункту 17 Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
122. Згідно з пунктом 18 Єдиних показників чесність – це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
123. Відповідно до пункту 19 Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
124. Згідно з пунктом 20 Єдиних показників непідкупність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) протистояти спробам вплинути на ухвалення ним рішення шляхом надання або пропозиції надання неправомірної вигоди чи інших переваг для нього або його близьких осіб.
125. Відповідно до пункту 21 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
126. Згідно з пунктом 22 Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел.
127. Відповідно до пункту 21 Єдиних показників спосіб життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає статусу займаної посади, якщо його поведінка, на думку звичайної розсудливої людини, не викликає сумніву щодо відповідності рівня життя законним доходам, є гідною, підтримує авторитет статусу та відповідає вимогам, яких необхідно дотримуватися з огляду на статус судді (кандидата на посаду судді).
128. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. 
129. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо. 
130. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
131. У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

132. За результатами проведеної НАЗК спеціальної перевірки майнової декларації кандидата встановлено ознаки відображення в декларації недостовірних відомостей на загальну суму 1 178 098,59 грн.
133. Такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації.
134. Зазначене потребує додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно до частини другої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції».
135. Зокрема, НАЗК вказує:

– у розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2022 рік (залишок коштів на 01 січня 2023 року) кандидат на посаду зазначив про відсутність грошових коштів;

– 526 763,94 гри – доходи кандидата на посаду за 2023–2024 роки відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків  (далі – ДРФО);

– 2 496 800 грн – інші доходи кандидата (повернення позики та дохід від продажу транспортного засобу) згідно з інформацією Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі – ЄДРТЗ) та декларації за 2023 рік;

– 93 953,48 грн – сплачені податки кандидата на посаду за 2023–2024 роки відповідно до інформації з ДРФО;

– 380,95 грн – дохід дружини кандидата на посаду за 2024 рік, відповідно до інформації з ДРФО.

136. Крім того, відповідно до інформації з ЄДРТЗ кандидатом було здійснено видаток, а саме: купівля транспортного засобу за 2 610 000 грн у 2023 році.
137. У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2024 рік кандидат на посаду зазначив кошти (в т.ч. грошові кошти дружини) на загальну суму 1 498 090 грн, а саме: 37 000 дол. США (еквівалент згідно з середньорічним курсом НБУ за 2023 рік – 1 353 090 грн); 145 000 грн.
138. У процесі проведення спеціальної перевірки кандидат надав письмові пояснення щодо джерел походження коштів, які мають пояснити встановлену НАЗК різницю між задекларованими доходами та набутими активами.
139. Так, кандидат зазначив, що протягом 2023 року батьки дружини надали його сім’ї безповоротну матеріальну допомогу в готівковій формі на суму 60 000 дол. США (еквівалент згідно з середньорічним курсом НБУ за 2023 рік – 2 194 200 грн).
140. Батьки дружини здійснюють підприємницьку діяльність. Батько дружини зареєстрований як фізична особа–підприємець з 29 грудня 1994 року, а мати дружини – з 29 травня 2000 року.
141. За період 2021–2024 років загальна сума доходів батьків дружини – 8 807 730,50 грн, що підтверджується відомостями, відображеними в поданих ними податкових деклараціях платників єдиного податку фізичної особи–підприємця.
142. Також кандидат уточнив, що із отриманих від батьків дружини коштів у сумі 60 000 дол. США, частину (647 000 грн) витрачено  на придбання кандидатом транспортного засобу Volkswagen Touareg 2023 року випуску, ціна якого становила 2 610 000 грн. Решта коштів у сумі 37 000 дол. США відображена в майновій декларації за 2023 рік як наявні готівкові кошти станом на 31 грудня 2023 року.
143. Комісією визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
144. Надання кандидатом уточнювальних пояснень обумовлює необхідність додаткового дослідження відомостей, наведених в інформації про результати спеціальної перевірки кандидата.
145. Комісією встановлено таке.
146. У розділі 12 «Грошові активи» майнової декларації кандидата за 2022 рік не зазначено відомостей про залишки грошових активів станом на 31 грудня 2022 року.
147. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» не підлягають декларуванню наявні грошові активи, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
148. Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, – 2 481,00 грн.
149. У майновій декларації кандидата за 2022 рік зазначено двох працездатних осіб (кандидат та його дружина).
150. Отже, сума наявних у сім’ї кандидата грошових активів станом на 31 грудня 2022 року, яка не підлягала декларуванню, могла становити максимум 2 * 50 * 2 481 = 248 100,00 (грн).
151. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації за 2023 рік кандидат зазначив відомості про такі доходи.
152. Повернення позики у гривневому вираженні, а саме – 1 096 800 грн. За твердженням кандидата, 15 березня 2023 року третя особа повернула йому позику в сумі 30 000 дол. США, що є еквівалентом 1 096 800 грн.
153. Дохід у сумі 1 400 000,00 грн від продажу 16 квітня 2023 року належного йому автомобіля «SKODA KODIAQ» 2019 року випуску.
154. Заробітна плата 237 565 грн, соціальна виплата 1 700 грн та інші доходи 942 грн.
155. Отже, сума доходів сім’ї кандидата за 2023 рік, зазначених у майновій декларації кандидата за 2023 рік, становить 2 737 007 грн.
156. Водночас протягом 2023 року кандидат здійснив витрати, які також відобразив у майновій декларації за 2023 рік.
157. Зокрема, 27 квітня 2023 року кандидат придбав автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG» 2023 року випуску за 2 610 000 грн.
158. Кандидат у своїх поясненнях зазначив, що частину вартості автомобіля в сумі 647 000,00 грн (еквівалент 17 692,00 дол. США за середнім курсом НБУ – 36,57) сплатив за рахунок частини коштів, отриманих від батьків дружини до 27 квітня 2023 року. Кандидат зазначав, що загальна сума таких коштів, отриманих протягом 2023 року, була еквівалентна 60 000 доларам США.
159. Однак відомості про ці кошти в розділі 11 «Доходи» у майновій декларації за 2023 рік відсутні.
160. Отже, витрати сім’ї кандидата за 2023 рік, зазначені в майновій декларації кандидата за 2023 рік, становлять 2 610 000 грн.
161. Також кандидат у майновій декларації за 2023 рік зазначив відомості про накопичені за рік заощадження. Зокрема, у розділі 12 «Грошові активи» майнової декларації кандидата за 2023 рік зазначено відомості про готівкові кошти, які належать кандидату та його дружині, у сумі 11 000 дол. США та 37 000 дол. США відповідно, що разом становить 48 000 дол. США.
162. Кандидат у письмових поясненнях зазначив, що наявні у дружини 37 000 дол. США – це залишок від 60 000 дол. США, які, за твердженням кандидата, отримані його сім’єю від батьків дружини протягом 2023 року.
163. Оскільки зазначені кошти накопичені протягом 2023 року згідно з офіційним середнім курсом гривні щодо іноземних валют за 2023 рік (36,5738 грн за 1 дол. США) 48 000 дол. США є еквівалентом 1 755 542 грн.
164. Отже, протягом 2023 року кандидат і його дружина задекларували отримання 2 737 007 грн доходу. Сума задекларованих витрат – 2 610 000 грн, сума заощаджень станом на 31 грудня 2023 року – 48 000 дол. США (еквівалент 1 755 542 грн згідно з офіційним середнім курсом гривні щодо іноземних валют за 2023 рік).
165. Різниця між задекларованим доходом та задекларованими витратами і акумульованими за рік активами становить мінус 1 628 535 грн (2 737 007 – 2 610 000 – 1 755 542 = -1 628 535).
166. До того ж у цих розрахунках не враховано витрат сім’ї кандидата, пов’язаних із забезпеченням відповідного рівня життя, які, очевидно, здійснювались протягом року.
167. Відповідно до пункту 22 Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, розмір витрат відповідає задекларованим доходам.
168. Отже, негативна різниця між задекларованими доходами та витратами і створеними заощадженнями свідчить про невідповідність кандидата вказаному показнику.
169. Намагаючись пояснити очевидний дисбаланс між задекларованими доходами і набутими активами та обґрунтувати джерела походження додаткових коштів, кандидат зазначив, що протягом 2023 року батьки дружини надали його сім’ї безповоротну матеріальну допомогу в готівковій формі на суму, еквівалентну 60 000 дол. США.
170. Водночас у майновій декларації кандидата за 2023 рік відсутні будь-які відомості про дохід, отриманий ним або його дружиною від батьків дружини.
171. Під час співбесіди кандидат визнав, що не зазначив відомостей про отримані 60 000 дол. США в майновій декларації за 2023 рік як доходу. Кандидат уточнив, що відобразив залишок отриманих коштів як грошові активи дружини станом на 31 грудня 2023 року у сумі 37 000 дол. США.
172. Кандидат також пояснив, що не зазначив відомостей про отримані 60 000 дол. США в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2023 рік, оскільки не зміг визначитись з правовою природою правочину. Також кандидат під час співбесіди уточнив: «це було протягом року поодинокі випадки допомоги, та якби тато – дочці (примітка – надав дочці)».
173. На уточнюювальне запитання члена Комісії Пасічника А.В., чи потрібно повертати ці кошти? Кандидат відповів: «Ні, це безповоротно. Просто підтримка сім’ї».
174. На уточнюювальне запитання члена Комісії Пасічника А.В., чому кандидат не вважає отримання зазначених коштів даруванням? Кандидат відповів: «Це не дарування, тому що, якщо от зазначає в поясненнях чоловік (примітка – батько дружини кандидата), що він намагався підтримати всю сім’ю. Дарування – це особиста власність виходила б того, кому це було подаровано, тобто дочки. Але дочка була за кордоном, а частину коштів я використав.»
175. Кандидат також надав письмові пояснення і щодо фінансової спроможності батьків дружини надати сім’ї кандидата суму, еквівалентну 60 000 дол. США. Так, згідно з поясненнями загальна сума доходів батьків дружини за період 2021–2024 років становила 8 807 730,50 грн, що підтверджується відомостями податкових декларацій платників єдиного податку фізичної особи–підприємця.
176. Згодом кандидат уточнив раніше подані пояснення та деталізував порядок і час передання вказаних коштів, а саме:

– 4 000 дол. США – лютий 2023 року (на забезпечення поточних потреб дружини та дитини);

– 650 000 грн (еквівалент приблизно 17 780 дол. США) – початок квітня 2023 року (на придбання кандидатом автомобіля «Volkswagen Touareg» 2023 року випуску);

– 3 000 дол. США – квітень 2023 року (для забезпечення поточних потреб дружини та дитини);

– 3 000 євро (еквівалент приблизно 3 250 дол. США) – травень 2023 року (для організації відпочинку та оздоровлення дружини й дитини);

– 4 500 дол. США – вересень 2023 року (на забезпечення проживання та потреб дитини);

– 2 000 дол. США – жовтень 2023 року (для поточних витрат сім’ї);

– 200 000 грн (еквівалент приблизно 5 470 дол. США) – листопад 2023 року (для поточних потреб дружини і дитини в Україні, лікування тощо);

– 20 000 дол. США – грудень 2023 року (акумулювалися для ремонту квартири).

177. Комісією встановлено таке.
178. Відповідно до відомостей Державної прикордонної служби України дружина кандидата перебувала за кордоном у період з 20 червня 2022 року до 03 листопада 2023 року. Таким чином, кандидат мав особисто отримати кошти від батьків дружини, зокрема, на придбання у квітні 2023 року автомобіля «Volkswagen Touareg».
179. У письмових поясненнях кандидат зазначив, що отримав від батька дружини, зокрема, готівкові кошти у сумі 647 000 грн, якими розпорядився на власний розсуд, а саме використав для придбання автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG» 2023 року випуску за 2 610 000 грн.
180. Стосовно відображення вказаних коштів у деклараціях кандидат пояснив, що відобразив лише залишок з отриманих від батьків дружини 60 000 дол. США як грошові активи дружини станом на 31 грудня 2023 року в сумі 37 000 дол. США. Інша частина коштів у сумі 23 000 дол. США в декларації за 2023 рік не відображена ані як дохід, ані як активи.
181. У розділі 12 «Грошові активи» майнової декларації кандидата за 2024 рік зазначено відомості про готівкові кошти станом на 31 грудня 2024 року: кандидату належать 30 000 дол. США та 145 000 грн (еквівалент 3 611 дол. США), а дружині – 7 000 дол. США. Тобто сума готівкових коштів, належних особисто кандидату, станом на 31 грудня 2024 року порівняно з 31 грудня 2023 року збільшилась на 22 611 дол. США. Кандидат пояснив це тим, що у 2024 році залишок коштів не збільшився, а змінив свою структуру та був частково перерозподілений між подружжям.
182. Таким чином, кандидат підтвердив, що з 60 000 дол. США, які нібито були надані батьками дружини на підтримку сім’ї, він розпорядився на власний розсуд коштами в сумі 40 303 дол. США (17 692 дол. США на придбання автомобіля у 2023 році та 22 611 дол. США на формування особистих заощаджень у 2024 році).
183. Кандидат подав майнову декларацію за 2023 рік 03 квітня 2025 року, виправлену декларацію за цей же період – 30 квітня 2025 року. Тобто вже після використання готівкових коштів для придбання автомобіля та формування заощаджень. Отже, цілком мав усвідомлювати наявність цих коштів і, відповідно, обов’язок їх належним чином декларувати.
184. Крім того, аргументи кандидата щодо неможливості визначити правову природу отриманих коштів не є переконливими. Кандидат є фаховим юристом та підтвердив професійну компетентність під час кваліфікаційного іспиту, а тому має бути обізнаним щодо базових норм цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 717, статті 718 та статті 722 Цивільного кодексу України безоплатна передача майна, в тому числі грошей, є договором дарування, а право власності виникає з моменту його прийняття. Згідно з частиною п’ятою статті 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей (до яких згідно зі статтею 193 ЦКУ та пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» належать іноземна та національна валюти) між фізичними особами на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно з частиною першою статті 219 ЦКУ недодержання цієї вимоги призводить до нікчемності правочину.
185. Ураховуючи фаховість кандидата та його твердження про разові випадки надання зазначених коштів, він мав усвідомлювати, що  отримання цих коштів має всі ознаки здійснення правочину дарування.
186. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи, у тому числі подарунки. Таким чином, кандидат допустив очевидне порушення вимог цього закону, взагалі не відобразивши в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2023 рік отримання подарунку в розмірі 60 000 дол. США.
187. До того ж у Комісії взагалі виникає сумнів у дійсності отримання кандидатом безповоротної матеріальної допомоги саме від батьків дружини в розмірі еквівалентному 60 000 дол. США, а отже, і в чесності кандидата.
188. На момент придбання автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG» кандидат вже володів двома відносно дороговартісними транспортними засобами: «BMW 540I» 2019 року випуску (вартість на момент придбання 1 960 000 грн) та «BMW IX3» 2021 року випуску (вартість на момент придбання 1 789 217 грн). Тому викликає сумнів необхідність надання йому матеріальної допомоги батьками дружини.
189. Однак Комісія не має достатніх аргументів для мотивації саме обґрунтованого сумніву, отже, виходить з прийняття факту отримання зазначених коштів від батьків дружини.
190. Проте це не виключає однозначний висновок про недотримання кандидатом вимог антикорупційного законодавства.
191. Відповідно до пункту 22 Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зазначено все майно судді (кандидата на посаду судді), що має бути внесено до декларації згідно із Законом України «Про запобігання корупції», а задекларована вартість такого майна відповідає вартості набуття чи останній грошовій оцінці.
192. Комісія виснує, що наведені вище обставини щодо недекларування подарунку в розмірі 60 000 дол. США також свідчать про невідповідність кандидата вказаному показнику.
193. Комісія додатково дослідила походження 1 096 800 грн, які кандидат відобразив у декларації за 2023 рік як поверненої йому позики.
194. Кандидат стверджує, що 15 вересня 2020 року позичив третій особі 30 000 дол. США. На підтвердження він надав копію простої письмової розписки. Згідно з розпискою борг мали повернути до 01 грудня 2021 року. За твердженням кандидата, гроші йому повернули 15 березня 2023 року. Тобто зобов’язання нібито виникло у 2020 році, тривало протягом 2022 року і припинилось у 2023 році.
195. Комісія детально проаналізувала ці обставини і пояснення кандидата. Наведені аргументи є взаємовиключними та нелогічними.
196. По-перше,  відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» ( у редакції, чинній на 30 грудня 2023 року – момент подання кандидатом майнових декларацій за 2022, 2023 роки) у декларації зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування грошові активи, у тому числі кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину, у разі, якщо їх сукупна вартість перевищує встановлений поріг у 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
197. Станом на 01 січня 2022 року такий поріг становив 124 050 грн, що є значно меншим ніж розмір позики, що становила 1 096 800 грн.
198. Також у пункті 162 Роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 4 наведено відповідний приклад: «Суб’єкт декларування у 2020 році позичив кошти у розмірі 1 000 000 грн, які мали бути повернуті йому у 2021 році, але станом на 31 грудня 2021 року не були повернуті. Відомості про ці кошти підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації як кошти, позичені третій особі».
199. Отже, законодавство абсолютно чітко і недвозначно встановило обов’язок декларувати кошти, позичені третім особам, а сума позики кратно перевищувала нормативно передбачений поріг декларування.
200. Кандидат в декларації за 2022 рік мав відобразити суму позики в розділі 12 «Активи», однак не зробив цього.
201. По-друге, у 2020 та 2021 роках кандидат не був суб’єктом декларування. Відповідні декларації він не подавав. Декларацію за 2022 рік кандидат подав 30 грудня 2023 року. Однак у ній відсутні будь-які відомості про наявність відповідних активів і  надання ним позики. Вперше інформація про цей борг з’явилася лише в декларації за 2023 рік, яку кандидат подав у квітні 2025 року. Зокрема, у розділі 11 «Доходи» він відобразив 1 096 800 грн як дохід від повернення позики. Кандидат пояснив, що не задекларував позику, оскільки вважав зобов’язання «нереальним» через сплив строку повернення у 2021 році. Проте декларацію за 2022 рік він подавав 30 грудня 2023 року. На той момент борг, за його ж словами, вже був повернений (15 березня 2023 року). Під час подання декларації кандидат розумів, що станом на 31 грудня 2022 року зобов’язання існувало, а отже, мало бути відображено в декларації. Відповідно, конкретні факти суперечать поясненням кандидата.
202. По-третє, недекларування позики кандидат пояснив відсутністю фізичного доступу до розписки. Документ нібито перебував за кордоном із міркувань безпеки. Комісія відхиляє цей аргумент. Відсутність документа не позбавляє суб’єкта обов’язку декларувати відомі йому активи. Кандидат, з його ж слів, знав про надану позику та суму боргу. Перебування розписки за кордоном не заважало відобразити актив у декларації.
203. По-четверте, сторони обрали просту письмову форму розписки для значної суми коштів. Кандидат не надав жодних банківських виписок чи нотаріальних документів на підтвердження передачі або повернення готівки.
204. По-п’яте, у період із грудня 2021 року (момент прострочення боргу) до березня 2023 року кандидат не вчиняв жодних дій для примусового стягнення коштів.
205. По-шосте, кандидат заявляє про отримання готівки 15 березня 2023 року. Вже 27 квітня 2023 року він купує дороговартісний автомобіль «Volkswagen Touareg» за 2 610 000 грн. Інших задекларованих активів кандидата не вистачало для акумулювання необхідної для оплати автомобіля суми. Тобто мотивом декларування повернення позики може бути бажання легатимізації коштів, необхідних для придбання транспортного засобу.
206. Відповідно до пункту 18 Єдиних показників, чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
207. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.
208. Наведені аргументи викликають обґрунтований сумнів у чесності кандидата, зокрема щодо правдивості його пояснень про підстави отримання коштів, у розмірі 1 096 800 грн.
209. Ці ж обставини, але в аспекті саме недекларування відповідного активу в декларації за 2022 рік, свідчать і про невідповідність кандидата показнику, передбаченому пунктом 22 Єдиних показників – рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зазначено все майно судді (кандидата на посаду судді), що має бути внесено до декларації згідно із Законом України «Про запобігання корупції», а задекларована вартість такого майна відповідає вартості набуття чи останній грошовій оцінці.
210. Водночас додаткового детального дослідження та критичної оцінки потребують пояснення кандидата щодо джерел походження 30 000 дол. США, які він, за його твердженням, надав у позику третій особі, а також коштів на придбання інших активів у період з 2020 до 2022 року.
211. Під час співбесіди та в письмових поясненнях кандидат стверджував, що джерелом цих витрат стали грошові кошти в еквіваленті близько 136 000 дол. США, які він нібито самостійно виявив після смерті свого батька (19 січня 2020 року).
212. Комісія детально проаналізувала ці обставини і пояснення кандидата і дійшла таких висновків.
213. По-перше, відповідно до копій свідоцтв про право на спадщину від 18 травня 2020 року спадкова маса складалася виключно з 1/3 частини квартири в місті Львові, транспортного засобу марки «ВАЗ 21011» (1975 року випуску) та грошових вкладів на суму 5 160,16 грн.
214. Комісія вважає, що незначна вартість складу спадкової маси вказує на спосіб життя батька кандидата, що не відповідає зазначеній кандидатом ймовірній сумі накопичень у розмірі 136 000 дол. США.
215. По-друге, відповідно до копій заяв від 09 липня 2020 року інші спадкоємці (мати та брат кандидата) відмовились від спадщини (загалом) за законом. У результаті кандидат став єдиним спадкоємцем за законом.
216. Жодні грошові кошти у сумі 136 000 дол. США нотаріусом до складу спадкового майна, від якого відмовились інші спадкоємці, не включалися.
217. Твердження кандидата про те, що інші спадкоємці, зокрема брат кандидата, відмовились також від 136 000 дол. США є сумнівним через значну суму таких коштів порівняно з підтвердженою спадковою масою.
218. По-третє, намагаючись підтвердити свою версію про походження коштів, кандидат надав лист приватного нотаріуса (датований 17 березня 2026 року), який видавав свідоцтва про спадщину.
219. Зі змісту листа вбачається лише той факт, що на момент відкриття спадщини у 2020 році кандидат усно звертався до нотаріуса з проханням включити готівку до спадкового майна. Проте в листі зафіксовано, що кандидат не зазначив конкретної суми грошових коштів і не надав жодних документів на підтвердження права власності спадкодавця на таке майно.
220. Таким чином, документ підтверджує лише наміри самого кандидата, але жодним чином не доводить факту існування грошей та законність їх походження.
221. По-четверте, відповідно до відомостей Державної податкової служби України, офіційні доходи батька кандидата за весь період з 1998 року до ІІ кварталу 2019 року (до сплати обов’язкових зборів та платежів) становили загалом лише 360 968,02 грн, що за середньорічними курсами еквівалентно 43 999,56 дол. США.
222. Для підтвердження додаткових доходів батька кандидат надав копії договорів на виконання підрядних робіт, копії актів виконаних робіт, лист від замовника робіт та товарний чек на здачу брухту дорогоцінних металів у 2018 році. Комісія зазначає, що надані договори та акти є лише свідченням намірів або факту виконання робіт, проте не містять жодних банківських чи касових розрахункових документів, які б підтверджували реальну сплату коштів батьку кандидата. Єдиним документально підтвердженим додатковим доходом є товарний чек на здачу брухту дорогоцінних металів на суму 246 100,00 грн (еквівалент орієнтовно 9 000 дол. США).
223. Заявлена кандидатом сума в розмірі 136 000 дол. США майже у три рази перевищує весь валовий підтверджений дохід спадкодавця за понад двадцять років, і це без урахування витрат батька на проживання, харчування, утримання майна та забезпечення потреб сім’ї.
224. Таким чином, у батька кандидата об’єктивно не було достатніх фінансових джерел для формування таких заощаджень.
225. По-п’яте, оцінюючи мотиви кандидата щодо декларування цієї «знайденої готівки», Комісія дослідила майновий стан та реальні доходи його власної сім’ї за період з 2020 року до ІІ кварталу 2022 року.
226. Відповідно до відомостей ДПС та реєстрів офіційні доходи сім’ї кандидата складалися з:

– заробітної плати та виплат кандидата у Львівському національному університеті ім. І. Франка, Інституті післядипломної освіти, первинній профспілковій організації (загалом понад 553 000 грн за вказаний період);

– доходів кандидата в адвокатському бюро «Тимошук і партнери» (15 000 грн);

– соціальних виплат кандидата та його дружини від Управління соціального захисту Львівської міської ради (понад 21 000 грн);

– доходу дружини кандидата від продажу автомобіля у 2021 році (247 500 грн).

227. Загальна сума офіційних доходів сім’ї кандидата (до вирахування податків) за період з 2020 року до ІІ кварталу 2022 року становила 837 625,80 грн, що за офіційним середнім курсом на той час було еквівалентно 25 826,88 дол. США.
228. У цей самий період кандидат здійснив безпрецедентні для такого рівня офіційних доходів витрати. Він придбав два дорогі автомобілі:

– 26 лютого 2021 року — «BMW 540I» 2019 року випуску вартістю 1 960 000 грн (еквівалент 70 175,18 дол. США);

– 14 травня 2022 року — «BMW IX3» 2021 року випуску вартістю 1 789 217 грн (еквівалент 61 159,56 дол. США). Крім того, 15 вересня 2020 року кандидат, за його ж твердженням, надав позику третій особі в сумі 30 000 дол. США.

229. Отже, загальна сума лише тих витрат, які підлягають декларуванню, за вказаний період становила еквівалент 161 334,74 дол. США (70 175,18 + 61 159,56 + 30 000 = 161 334,74 дол. США).
230. Співставлення цих показників виявляє математичні мотиви пояснень кандидата. Різниця між фактичними витратами сім’ї кандидата (161 334,74 дол. США) та всіма її офіційними доходами (25 826,88 дол. США) становить 135 507,86 дол. США. Тобто заявлені кандидатом 136 000 дол. США «знайденого спадку» — це саме та сума коштів, якої критично не вистачало сім’ї на покриття непідтверджених витрат.
231. По-шосте, Комісія звертає увагу на ще одну очевидну невідповідність. Якщо навіть врахувати версію кандидата, загальний бюджет його сім’ї на вказаний період міг становити максимум 161 826,88 дол. США (136 000 дол. США, які за твердженням кандидата, були виявлені ним після смерті батька, та 25 826,88 дол. США, які є еквівалентом загальній сумі доходів сім’ї кандидата за період з 2020 року до ІІ кварталу 2022 року).
232. Як зазначено вище, за період з 2020 року до ІІ кварталу 2022 року кандидат здійснив витрати на загальну суму, еквівалентну 161 334,74 дол. США, а саме: на придбання двох автомобілів BMW 26 лютого 2021 року за 1 960 000 грн (еквівалент 70 175,18 дол. США) і 14 травня 2022 року за 1 789 217 грн (еквівалент 61 159,56 дол. США) та надання позики в сумі 30 000 дол. США.
233. Таким чином, різниця між ймовірними активами кандидата та його реальними витратами становить лише 492,14 дол. США (що еквівалентно 15 960,10 грн). Тобто на сплату податків та інших обов’язкових платежів, а також на повне забезпечення потреб сім’ї (харчування, лікування, комунальні послуги) протягом двох з половиною років залишалося менше 16 000 грн, що є об’єктивно неможливим.
234. По-сьоме, готівкові кошти (136 000 дол. США) або їх залишки (у тому числі 30000 дол. США, що нібито були передані в позику третій особі) не відображені в жодній майновій декларації кандидата, що кандидат пояснює тим, що повністю їх витратив станом на кінець 2022 року (перша подана майнова декларація кандидата після смерті батька).
235. Відповідно до пункту 18 Єдиних показників, чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
236. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.
237. Наведені аргументи викликають обґрунтований сумнів у чесності кандидата, зокрема щодо правдивості його пояснень про підстави отримання коштів, у розмірі 136 000 дол. США.
238. Оцінюючи кожен із зазначених фактів, Комісія доходить висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності рівня життя кандидата його задекларованим доходам та його чесності.
239. Відповідно до пункту 12 Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам можуть ураховуватися обставини, що вказують на істотність / неістотність порушення вимог законодавства, правил професійної етики або інших етичних норм: тяжкість порушення, одиничність, повторюваність чи систематичність; наявність / відсутність шкоди; тяжкість наслідків; форма вини та мотиви; ставлення судді (кандидата на посаду судді) до порушення; обставини та умови діяння; давність порушення тощо.
240. Комісія констатує факт невідображення в майновій декларації кандидата за 2022 рік суми готівкових коштів у розмірі 30 000 дол. США, які, за твердженням кандидата, були позичені третій особі і не повернені йому станом на 31 грудня 2022 року.
241. Також Комісія констатує факт не відображення в майновій декларації кандидата за 2023 рік суми готівкових коштів у розмірі еквівалентному 60 000 дол. США, які, за твердженням кандидата, були подаровані його сім’ї батьками дружини.
242. Кандидат подав майнову декларацію за 2022 рік 30 грудня 2023 року, а майнову декларацію за 2023 рік – 03 квітня 2025 року (виправлену декларацію за цей же період – 30 квітня 2025 року).
243. Тобто кандидат допустив кілька порушень антикорупційного законодавства. Це обумовлює висновок про істотність невідповідності кандидата показнику.
244. Кандидат у своїх письмових поясненнях зазначив, що суму в розмірі, еквівалентному 60 000 дол. США, батьки дружини надали декількома траншами. А саме: у сумі 850 000 грн, 33 500 дол. США (еквівалент 1 392 417,45 грн згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют станом на 30 квітня 2025 року, який становить 41,5647 грн за 1 дол. США) та 3 000 євро (еквівалент 141 852 грн згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют станом на 30 квітня 2025 року, який становить 47,2840 грн за 1 євро).
245. Кандидат підтвердив, що ним не задекларовано ці кошти як доходу.
246. Загальна сума незадекларованих кандидатом відомостей у майновій декларації за 2023 рік становить 2 384 269,45 грн.
247. Згідно зі статтею 366-2 Кримінального кодексу України умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Тобто нижній поріг суми недостовірних відомостей становить 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення правопорушення, а саме на момент подачі декларації.
248. Кандидат подав майнову декларацію, зокрема виправлену, за 2023 рік у 2025 році.
249. Відповідно до Закону Ураїни «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 3 028 грн.
250. Таким чином, недекларування активів на суму, що перевищує  2 271 000 грн, має ознаки злочину.
251. Очевидно Комісія не робить висновків про наявність чи відсутність у діях кандидата ознак злочину. Вказаний розрахунок наводиться виключно як пояснення, чому Комісія вважає, що недекларування кандидатом 2 384 269,45 грн є обставиною, що вказує на істотність невідповідності кандидата показнику.
252. Зважаючи на викладене, Комісія дійшла висновку про невідповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики за показниками «відповідність рівня життя задекларованим доходам» та «чесність».
253. Ураховуючи встановлені обставини та висновок про невідповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання, кандидат отримує оцінку у 0 балів за критерієм доброчесності та професійної етики, що є підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, та припинення кваліфікаційного оцінювання.
254. Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
255. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

256. Таким чином, Фігурський В.М. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
257. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА», одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Фігурський Володимир Михайлович набрав 439,46 бала.

2. Визнати Фігурського Володимира Михайловича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                   Сергій ЧУМАК «ЗА»

Члени Комісії:                                                                                Андрій ПАСІЧНИК «ПРОТИ»

                                                                                                          Роман САБОДАШ «ЗА»