14/ас-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Яніни ГОРБУНОВОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Горбунової Яніни Михайлівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою  1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Горбунова Я.М. 22 грудня 2023 року звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року №  84/ас-24 Горбунову Я.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Горбунова Я.М. _____ року народження, громадянка України.

У 1996 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

У 2024 році кандидат у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого захистила дисертацію «Адміністративно-правове забезпечення протидії домашньому насильству» та отримала науковий ступінь доктора філософії.

Указом Президента України від 31 жовтня 2000 року № 1180/2000 Горбунову Я.М. призначено на посаду судді Салтівського (Московського) районного суду міста Харкова строком на п’ять років.

Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2005 року № 2916-ІV Горбунову Я.М. обрано на посаду судді Салтівського (Московського) районного суду міста Харкова безстроково.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 25 років.

Горбунова Я.М. проходила кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 вересня 2018 року №  1509/ко-18 Горбунову Я.М. визнано такою, що відповідає займаній посаді.

Відповідно до рішення Голови Верховного Суду від 04 травня 2022 року № 99/0/149-22 Горбунову Я.М. відряджено до Шевченківського (Октябрського) районного суду міста Полтава для здійснення правосуддя з 15 червня 2022 року.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Горбунова Я.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від  14  вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	50,9	343,9
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	121
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	132

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 343,9 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Горбуновою Я.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.  

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Горбунової Я.М.

Запити про надання відомостей стосовно Горбунової Я.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) листом від 31 липня 2025 року № 49-01/65898-25 надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік, відповідно до яких виявлено розбіжності, які не відрізняються від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів, установлених на день подання такої декларації, для працездатних осіб, а саме: у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидатом зазначено доходи, отримані членом сім’ї (дочкою):

(1) 646 862 грн – у вигляді депозиту для оформлення візи, джерелом доходу зазначено Горбунову Я.М.;

(2) 63 500 грн – у вигляді аліментів.

Водночас згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – ДРФО) за 2024 рік інформація про отримання зазначених доходів членом сім’ї кандидата (дочкою) відсутня.

У зв’язку з цим Комісією запропоновано кандидату надати письмові пояснення протягом п’яти робочих днів. У встановлений строк Горбунова Я.М. надала пояснення щодо виявлених Національним агентством розбіжностей.

У поясненнях від 21 серпня 2025 року стосовно розбіжностей, виявлених у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2024 рік, Горбунова Я.М. повідомила таке.

У пункті 6 розділу 11 декларації нею було зазначено дохід дочки в розмірі 63 500 грн як сукупну суму аліментів (коштів на утримання дитини), добровільно сплачених її батьком ОСОБА_1 протягом 2024 року шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, відкритий на ім’я дитини в Акціонерному товаристві «ПриватБанк».

У пункті 5 розділу 11 декларації кандидат зазначила дохід дочки в сумі 646 862 грн у вигляді депозиту, внесеного з метою оформлення студентської візи, а також забезпечення навчання та проживання дитини за кордоном. Зазначена сума була перерахована кандидатом із власних заощаджень п’ятьма платежами в період з 06 травня 2024 року до 11 червня 2024 року на рахунок студента, визначений умовами студентського договору з університетом, з урахуванням офіційного курсу Національного банку України на дати здійснення відповідних платежів. Указані кошти є грошовим утриманням дочки, яка на момент їх перерахування була неповнолітньою, припинила спільне проживання з кандидатом та виїхала за кордон з метою навчання, яке продовжує й надалі. Внесення відповідного депозиту було обов’язковою умовою для отримання студентської візи та зарахування до закладу освіти. Кандидат вважає, що в цьому випадку мають місце сімейно-правові відносини між батьками та дитиною, а здійснені виплати є виконанням батьківського обов’язку щодо утримання дитини.

На переконання Комісії, під час проведення спеціальної перевірки отримано інформацію, яка має бути оцінена при встановленні відповідності Горбунової Я.М. критеріям професійної етики та доброчесності на співбесіді та визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Горбунову Я.М., до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від  14  вересня  2023  року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап  «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії  від  08  жовтня  2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Горбунової Я.М. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт  5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Горбуновою Я.М. 19 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Горбуновій Я.М. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом Комісією призначено на 20 січня 2026 року.

До Комісії 30 грудня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Горбунової Я.М.

Членом Комісії – доповідачем запропоновано (лист від 05 січня 2026 року № 32дпс-800/24) Горбуновій Я.М. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано електронну копію цього рішення.

Кандидатом 13 січня 2026 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Комісією 20 січня 2026 року проведено співбесіду з Горбуновою Я.М. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	21	20	20	21	20,5	40,5
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	19	20	21	20

Надана Горбуновою Я.М. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,5 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Горбуновою Я.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	11	11	11	11	43,25
	Ефективна взаємодія	11	10	11	11	10,75
	Стійкість мотивації	10	11	11	11	10,75
	Емоційна стійкість	11	10	11	11	10,75

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,25 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Горбунової Я.М. критеріям професійної етики та доброчесності.

Однак під час дослідження матеріалів досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Комісією встановлено таке.

Як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Горбунової Я.М., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час її кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).

Горбунова Я.М. надіслала до Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених в інформації ГРД.

Комісією під час співбесіди з кандидатом 20 січня 2026 року обговорено обставини, викладені в інформації ГРД, а також відомості, що викликали запитання у членів Комісії, та встановлено таке.

В інформації ГРД зазначено, що кандидат, ймовірно, допустила порушення принципів академічної доброчесності під час написання дисертації та наукових статей до неї.

ГРД виявлено шість фрагментів тексту в наукових статтях, які полягають у відтворенні загальнонаукових або доктринальних визначень (зокрема, поняття «права»), цитуванні положень законодавства без належного бібліографічного оформлення або зазначення конкретних норм, а також використанні формулювань, близьких до текстів праць інших авторів, без чіткого посилання на джерело. В інформації ГРД наведено перелік відповідних статей, опублікованих у наукових фахових виданнях України, із відтворенням фрагментів запозиченого тексту та посиланнями на відповідні джерела.

Також ГРД виявлено один фрагмент у дисертації, що містить визначення поняття «медіація», яке є майже ідентичним формулюванню, наведеному в публікації іншого науковця, без належного зазначення авторства. Встановлено, що, ймовірно, запозичення здійснено з наукових праць українських учених, зокрема з публікації В. Чернишової «Медіація в адмінсудочинстві: чи дійсно вона необхідна та можлива?» (Думка експерта. Lexinform. 26  червня 2019 року. https://lexinform.com.ua/dumka-eksperta/mediatsiya-v-adminsudochynstvi-chy-dijsno-vona-neobhidna-ta-mozhlyva/).

Кандидат не погодилась із твердженнями ГРД та зауважила, що при написанні наукових статей, здійсненні дисертаційного дослідження та оформлення його результатів нею дотримано всі процедурні вимоги та не допущено порушень прав інших авторів.

Стосовно зауважень ГРД, зазначених у пункті 1.1 рішення ГРД, кандидат пояснила, що в її науковій статті (Горбунова Я.М. Право на захист від домашнього насильства. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія ПРАВО. 2022. Випуск 69. С.  249- 254. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/254765/251903) наведено виклад поняття «право» з посиланням на первинне джерело – статтю Дурденевського В.Н. (Субьективное право и его основное разделение. Правоведение. 1994. № 3. С. 78–95). Оскільки ця публікація не оцифрована та доступна лише у друкованому вигляді, автоматизовані програми приписують авторство іншим науковцям, чиї праці є в електронному форматі та які першими цитували Дурденевського В.Н.

Стосовно тверджень ГРД, наведених у пункті 1.2 рішення ГРД, про відсутність посилання на Закон України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», то це є технічною помилкою: у науковій статті посилання на цей закон наявне в переліку джерел під № 12.

Стосовно зауважень ГРД, наведених у пунктах 1.3, 1.4, 1.5 та 1.7 рішення ГРД, кандидат пояснила, що як суддя і науковець вона тривалий час досліджує проблематику медіації та веде власні робочі нотатки з цього питання. Під час підготовки наукових статей і дисертації нею опрацьовувалася, зокрема, робота В. Чернишової, що використовувалася як орієнтир та для верифікації правових підходів із відповідними робочими позначками. Ймовірно, на певному етапі окремі наукові ідеї інших авторів були сприйняті нею як власні, у зв’язку з чим помилково не було зроблено посилання на відповідне джерело. Водночас положення про медіацію, відтворені в її науковій статті, не подані нею як новизна або значущі результати роботи. У дисертації ж вона наголошує на неможливості примирення (і, відповідно, застосування медіації) у випадках притягнення особи до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, що підтверджується положеннями Стамбульської конвенції. Її дисертація є результатом власного наукового дослідження, а використання ідей, текстів, висновків інших авторів здійснювалося із посиланням на відповідні джерела. 

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Комісією встановлено, що у 2024 році в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого Горбунова Я.М. захистила дисертацію «Адміністративно-правове забезпечення протидії домашньому насильству» та отримала науковий ступінь доктора філософії (диплом Н24 № 001957).

Комісія бере до уваги, що рішення про присудження наукового ступеня доктора філософії Горбуновій Я.М. станом на день проведення співбесіди є чинним, що свідчить про відсутність будь-яких порушень, допущених нею при написанні дисертаційної роботи.

При дослідженні рішення ГРД у цій частині Комісія враховує правову позицію, викладену в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від  03  червня 2025 року у справі №  560/8264/24, у якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до НАЗЯВО, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до Міністерства освіти та науки України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.

Суд виснував, що НАЗЯВО відповідно до статті 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до НАЗЯВО, а також виконує інші повноваження, покладені на нього НАЗЯВО (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).

Згідно з пунктом 9 положень Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71), НАЗЯВО встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до Міністерства освіти та науки України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від  03  червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема в порушенні академічної доброчесності, мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу у цій сфері – бути обґрунтованими.

Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних і висновків компетентного органу, які можуть свідчити про академічну недоброчесність) Комісія вважає, що в даному конкретному випадку сумнів ГРД не є достатньою підставою для однозначного висновку про порушення кандидатом принципів академічної доброчесності з огляду на те, що пояснення кандидата є певною мірою логічними і переконливими.

Водночас Комісія звертає увагу кандидата на викладені обставини та необхідність більш ретельного та уважного оформлення наукових публікацій, зокрема щодо коректного зазначення використаних джерел.

ГРД також звернула увагу на те, що в декларації за 2019 рік кандидат зазначила, що 30 січня 2019 року нею придбано автомобіль марки «Honda CR-V» 2015 року випуску за ціною 149 000 грн (еквівалент 5 370 доларів США). Водночас згідно з архівною інформацією оголошень про продаж автомобілів, розміщених на вебсайті «Autoprodaza», вартість аналогічних транспортних засобів із незначним пробігом у відповідний період становила від 19 800 до 21 800 доларів США. На думку ГРД, задекларована ціна придбання автомобіля є заниженою майже в четверо, або більш ніж на 14 000 доларів США (еквівалент близько 380 000 грн), що викликає сумніви в реальності задекларованих даних і свідчить про можливу недобросовісність відображення майнового стану кандидата. Такі обставини викликають обґрунтовані сумніви, є підстави вважати, що кандидат штучно занизила вартість задекларованого майна з метою приховування фактичної вартості активів.

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснила, що 30 січня 2019 року нею придбано автомобіль марки «Honda CR-V» 2015 року випуску за ціною 149 000 грн на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу. Вартість автомобіля була визначена власником ОСОБА_2, яка є її знайомою, з огляду на його незадовільний технічний стан: унаслідок потрапляння в глибоку дорожню вибоїну було пошкоджено картер двигуна, що спричинило витік моторної оливи та подальше блокування двигуна. На підтвердження вказаних обставин кандидатом надано копію договору купівлі-продажу та письмову заяву ОСОБА_2. Кандидат вказала, що вартість автомобіля була нижчою за середньоринкову ціну аналогічних транспортних засобів на ринку України у зв’язку з незадовільним технічним станом автомобіля на момент його придбання, необхідністю проведення суттєвого ремонту, а також з огляду на особисті дружні стосунки з продавцем та її сім’єю, що вплинуло на погодження ціни договору. Автомобіль після придбання відремонтовано, що підтверджується довідкою фізичної особи–підприємця ОСОБА_3 від 08 січня 2026 року. Однак документального підтвердження вартості виконаних ремонтних робіт не збереглося. Кандидат зазначила, що вирішила придбати саме цей автомобіль, оскільки вартість ремонту була нижчою за вартість придбання аналогічного автомобіля без дефектів у такому ж технічному стані та комплектації.

Оцінюючи обставини, викладені в інформації ГРД, та пояснення кандидата, Комісія враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, що придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів (зокрема, транспортних засобів), саме по собі не вказує на недоброчесність судді, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, справа № 990/139/24).

Проаналізувавши пояснення кандидата, подані нею документи та отримані матеріали з Реєстру транспортних засобів, Комісія констатує, що Горбуновою Я.М. надано переконливі докази і пояснення на обґрунтування дійсної вартості придбаного автомобіля. Доказів, які б доводили намір кандидата приховати дійсну вартість майна або в інший спосіб неналежним чином інтерпретувати обставини правочину, Комісією не встановлено.

Тому, Комісія визнає необґрунтованими сумніви ГРД щодо заниження вартості придбаного кандидатом автомобіля у 2019 році.

Комісією під час кваліфікаційного оцінювання досліджено також інші обставини та інформацію стосовно Горбунової Я.М. Зокрема, Комісією проаналізовано показники ефективності здійснення судочинства суддею Салтівського (Московського) районного суду міста Харкова та суддею Шевченківського (Октябрського) районного суду міста Полтава Горбуновою Я.М., які містяться в її суддівському досьє.

Під час дослідження такої інформації Комісією виявлено факт наявності порушення кандидатом встановлених законодавством строків надсилання електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР).

Так, за інформацією, наданою Державним підприємством «Інформаційні судові системи», про випадки перевищення строків надсилання (оприлюднення) до ЄДРСР електронних копій судових рішень суддею Салтівського (Московського) районного суду міста Харкова Горбуновою Я.М. у період із грудня 2016 року до березня 2022 року несвоєчасно внесено до ЄДРСР (оприлюднено) 2 393 електронні копії судових рішень (у грудні 2016 року – 16 судових рішень; у 2017 році – 227 судових рішень; у 2018 році – 777  судових рішень; у 2019 році – 403 судові рішення; у 2020 році – 644 судові рішення; у  2021 році – 318 судових рішень; у лютому 2022 року – 24 судові рішення), що становить близько 19,3 % від загальної кількості розглянутих справ; суддею Шевченківського (Октябрського) районного суду міста Полтава Горбуновою Я.М. у період із червня 2022 року до вересня 2025 року несвоєчасно внесено до ЄДРСР (оприлюднено) 349 електронних копій судових рішень (червень – грудень 2022 року – 232 судові рішення; у 2023 році – 76 судових рішень; у 2024 році – 34 судові рішення; січень – вересень 2025 року – 7 судових рішень), що становить близько 20,46 % від загальної кількості розглянутих справ.

Під час співбесіди Горбунова Я.М. визнала окремі факти порушення встановлених строків внесення судових рішень до ЄДРСР та пояснила, що в основному це зумовлено значним судовим навантаженням. Також кандидат зазначила, що під час роботи в Салтівському (Московському) районному суді міста Харкова навантаження в окремі періоди було настільки значним, що протягом робочого дня вона безперервно перебувала в судових засіданнях, виходячи з одного засідання відразу йшла в інше. За таких умов вона фізично не завжди мала можливість своєчасно вносити судові рішення до ЄДРСР.

Також кандидат зазначила, що програмне забезпечення не враховує особливості направлення судових рішень до ЄДРСР, зокрема те, що значна частина судових рішень складається та надсилається до ЄДРСР спочатку у вигляді вступної та резолютивної частин окремо від повного тексту, який виготовляється та надсилається у строки, встановлені законом і судом, у зв’язку з чим формуються не повністю коректні дані щодо перевищення строків надсилання копій судових рішень до ЄДРСР.

Кандидат підкреслила, що прав громадян при цьому порушено не було, справи розглядалися в межах процесуальних строків, а всі виявлені недоліки були нею проаналізовані та зроблено належні висновки.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

У пункті 19 Єдиних показників зазначено, що суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

Таким чином, Комісія виснує, що значна кількість випадків порушення Горбуновою Я.М. установлених законодавством строків надсилання електронних копій судових рішень до ЄДРСР свідчить про недостатньо ефективну організацію її роботи, оскільки кандидат не вжила необхідних заходів для забезпечення своєчасного виконання цих вимог.

Комісія певною мірою критично оцінює пояснення Горбунової Я.М. стосовно того, що порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР у період з червня 2022 року до вересня 2025 року переважно зумовлені значним судовим навантаженням, з огляду на те, що її середньомісячні показники навантаження за час роботи суддею Шевченківського (Октябрського) районного суду міста Полтави були нижчими за середні статистичні показники навантаження в цьому суді.

Водночас Комісія зазначає, що під час роботи Горбунової Я.М. на посаді судді Салтівського (Московського) районного суду міста Харкова її середньомісячне навантаження перевищувало середні статистичні показники в суді, однак вважає, що зазначена обставина не впливає на сформований висновок Комісії.

Крім того, з огляду на мету, з якою законодавцем прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень», така поведінка судді в певній мірі перешкоджає забезпеченню відкритості діяльності судів, що негативно впливає на репутацію окремого суду й авторитет правосуддя загалом, а також, що важливіше, створює можливі перешкоди для реалізації права осіб на справедливий суд.

У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

Як зазначалось вище, листом Національного агентства від 31 липня 2025 року №  49- 01/65898-25 надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Горбуновою Я.М. у декларації за 2024 рік.

За інформацією Національного агентства, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидатом указано доходи, отримані членом сім’ї (дочкою), а саме: 646 862 грн – депозит для оформлення візи із зазначенням джерела доходу Горбунову Я.М., а також 63 500 грн – аліменти. Водночас відповідно до інформації з ДРФО за 2024 рік відомості про отримання дочкою кандидата зазначених доходів відсутні.

Кандидатом надано письмові пояснення, які детально наведені вище в розділі «Проведення спеціальної перевірки».

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Національне агентство виснувало, що відсутність попередньо встановлених Національним агентством фактів порушення антикорупційного законодавства не є перешкодою для інших органів у встановленні відповідних обставин у межах здійснюваних ними процедур. Чинним законодавством передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання кандидатами на відповідну посаду судді декларацій та відомостей, що містяться в них (пункт 1.2 роз’яснення від 01 жовтня 2021 року № 9, далі – Роз’яснення № 9).

Водночас Національне агентство наголошує, що висновки, у яких не зафіксовано факт порушення особою вимог, заборон чи обмежень, встановлених законом, можуть враховуватись суб’єктами, які проводять відповідні процедури, за умови, якщо у таких суб’єктів (органів, комісій тощо) відсутні додаткові відомості та/або документи, які не були предметом аналізу під час підготовки Національним агентством зазначених висновків.

Вказана позиція також підтверджується рішенням Великої Палати Верховного Суду від  27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 щодо оскарження рішення ВККСУ. Верховний Суд виснував, що в межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не реалізуються повноваження антикорупційного чи правоохоронного органу, не здійснюється перевірка висновків цих органів, однак Комісія надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді з приводу такої інформації.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.  До доходів, серед іншого, належать аліменти.

Згідно з пунктом 139 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агенства від 13 листопада 2023 року № 4 (далі – Роз’яснення), аліменти є власністю дитини, на яку вони виплачуються (частина перша статті 179 Сімейного кодексу України). Для відображення відомостей про дохід у вигляді аліментів на дитину, після зазначення загальної інформації про дохід, у полі «Інформація про особу, яка отримала дохід» необхідно зазначити відомості про дитину.

Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення стосовно розбіжності між задекларованими доходами дочки в сумі 63 500 грн у декларації за 2024 рік та відомостями з ДРФО і визнає їх достатньо обґрунтованими, оскільки зазначений дохід є аліментами, які упродовж 2024 року були добровільно сплачені її батьком ОСОБА_1 шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, відкритий на ім’я дитини в Акціонерному товаристві «ПриватБанк».

Таким чином, задекларовані Горбуновою Я.М. у декларації за 2024 рік відомості щодо доходу її дочки в розмірі 63 500 грн (джерело доходу – ОСОБА_1 (батько) як аліментів відповідають вимогам антикорупційного законодавства.

Стосовно доходу дочки, зазначеного в пункті 5 розділу 11 декларації за 2024 рік у розмірі 646 862 грн, кандидат пояснила, що ці кошти перераховано нею з власних заощаджень п’ятьма платежами в період з 06 травня 2024 року до 11 червня 2024 року на рахунок студента, визначений умовами студентського договору з університетом, з метою оформлення студентської візи та забезпечення навчання і проживання дитини за кордоном. Зазначені перекази є грошовим утриманням неповнолітньої дочки та виконанням кандидатом батьківського обов’язку щодо її утримання. Перерахування вказаних коштів на рахунок студента (дочки) задекларовано у вигляді депозиту, оскільки вона не знала, як в інший спосіб відобразити в декларації транзакції щодо переказу коштів.

Згідно з пунктом 155 Роз’яснення рух коштів сам по собі у готівковій або безготівковій формі між суб’єктом декларування та членами його сім’ї, відомості про яких зазначені в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації, не вважається доходом/видатком для цілей декларування та не підлягає відображенню в розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації відповідно. Водночас, якщо такі кошти є самостійним видом доходу (наприклад, подарунком, аліментами), відомості про нього мають бути відображені в декларації. 

Ураховуючи характер та цільове призначення коштів, перерахованих кандидатом на рахунок дочки, а саме забезпечення її навчання, проживання та оформлення студентської візи, а також з огляду на те, що зазначені кошти є виконанням батьківського обов’язку щодо утримання неповнолітньої дитини, такі транзакції мають ознаки сімейно-правових відносин, а не отримання дочкою кандидата доходу у вигляді депозиту. Тому, формальне відображення вказаних коштів у декларації як депозиту не відповідає їх правовій природі та вимогам антикорупційного законодавства.

З огляду на зазначене Комісія може дійти висновку, що надані пояснення не повністю спростовують наявність розбіжностей між даними декларації за 2024 рік та відомостями, отриманими від Національного агентства під час проведення спеціальної перевірки.

Водночас Комісія звертає увагу, що при запровадженні системи декларування суддів (кандидатів на посаду судді) законодавець ставив мету оприлюднення інформації, яка буде свідчити про відкритість суддів (кандидатів на посаду судді). Зазначення Горбуновою Я.М. у декларації за 2024 рік про отримання членом його сім’ї від неї депозиту в розмірі 646 862 грн свідчить про вчинення дій, спрямованих на виконання зазначених вище вимог законодавства, з метою пояснити рух коштів. Помилка Горбунової Я.М. при заповненні цієї декларації не може свідчити про її намір приховати інформацію або намагання ввести в оману.

Комісія переконана, що наведений факт не може вважатися достатнім для того, щоб вважати кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер допущеної помилки та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховується Комісією під час визначення балів за показником «сумлінність».

Також під час дослідження досьє Комісією встановлено, що кандидатом допущено певні порушення правил декларування, які полягають в такому.

У деклараціях за 2015–2020 роки кандидат зазначила, що її посада належить до посад з високим рівнем корупційних ризиків.

Під час співбесіди Горбунова Я.М. підтвердила, що в деклараціях за 2015–2020 роки помилково зазначила «Так» у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» щодо належності посади судді до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків. Кандидат пояснила, що така помилка була зумовлена неналежним ознайомленням із відповідними роз’ясненнями Національного агентства, наголосивши, що допущене неточне зазначення інформації не було умисним. Надалі вказану помилку вона самостійно виправила під час заповнення декларацій за наступні роки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації, серед іншого, зазначаються відомості про місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Відповідно до рішення Національного агентства від 17 червня 2016 року № 2 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» та наказу Національного агентства від 06 листопада 2023 року № 249/23 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» посада судді не відноситься до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено перелік посад з високим або підвищеним корупційним ризиком і суддя не належить до цього переліку.

Ураховуючи надані пояснення, Комісія вважає, що кандидатом у деклараціях за  2015–2020 роки в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» зазначено неточні відомості, дії Горбунової Я.М. є наслідком несумлінності та не містять ознак недоброчесної поведінки чи умисного порушення. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».

Також у деклараціях за 2022–2023 роки кандидат вказала, що 19 липня 2013 року набула право користування (оренда) квартирою загальною площею 36,6 кв.м, що розташована в місті Полтава. Водночас у декларації за попередні роки відсутні відомості про вказаний об’єкт нерухомості. У декларації за 2024 рік кандидат зазначила дату набуття права користування цією квартирою – 22 червня 2022 року.

Під час співбесіди на запитання щодо розбіжності в датах набуття права користування цією квартирою кандидат зазначила, що означена нерухомість належить ОСОБА_4 та перебуває в її користуванні (оренда) з 22 червня 2022 року, а в деклараціях за 2022–2023 роки вона помилково вказала дату державної реєстрації права власності на квартиру її власником, а не фактичну дату набуття нею права користування. Кандидат підкреслила, що не мала умислу приховувати цю інформацію. Цю помилку було нею самостійно виправлено під час заповнення декларації за 2024 рік.

За загальними положеннями щодо відображення відомостей про об’єкти декларування, визначеними в роз’ясненнях Національного агентства, у випадку, якщо об’єкт перебуває у володінні / користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, але належить на праві власності третій особі, у полі «Дата набуття права» необхідно зазначити дату початку фактичного володіння або користування таким майном, якщо інше не визначено законом, договором або рішенням суду.

Зважаючи на те, що квартира перебуває у фактичному користуванні кандидата з 22 червня 2022 року, керуючись роз’ясненнями Національного агентства щодо відображення відомостей про дату набуття права на об’єкт нерухомості, при заповненні відповідного поля декларацій за 2022–2023 роки кандидат мала вказати дату набуття права – 22 червня 2022 року.

Комісія бере до уваги пояснення Горбунової Я.М. про допущення технічної помилки в деклараціях за 2022–2023 роки щодо дати виникнення права користування квартирою. Також ураховує, що зазначена помилка була самостійно виявлена та виправлена Горбуновою Я. М. під час подання декларації за 2024 рік.

Крім того, Комісією встановлено, що в декларації за 2022–2023 роки в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» кандидатом задекларований автомобіль марки «Nissan Note», який належить їй на праві власності, та зазначений як такий, що перебуває в користуванні її сина. Водночас відомості про сина як члена сім’ї кандидатом у відповідних деклараціях не зазначалися.

Під час співбесіди Горбунова Я.М. пояснила, що помилково вважала за необхідне зазначати в деклараціях відомості про користування автомобілем марки «Nissan Note» її сином з огляду на те, що зазначений транспортний засіб належить їй на праві приватної власності, а фактично перебуває в користуванні її сина. На момент подання декларації за 2022–2023 роки син не був членом її сім’ї в розумінні антикорупційного законодавства. Зазначену інформацію вона внесла до декларацій, керуючись власним розумінням вимог декларування, без наміру викривлення або приховування відомостей.

Відповідно до положень антикорупційного законодавства відомості в декларації підлягають відображенню щодо транспортних засобів, які перебувають у власності, володінні чи користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї (пункт 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»).

Комісією встановлено, що кандидат не дотрималась вказаних вимог повною мірою. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».

Також у досьє кандидата на посаду судді є інформація з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про випадки притягнення Горбунової Я.М. до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, які не носили грубого характеру (перевищення встановлених обмежень швидкості руху), зафіксованих за автомобілем марки «Honda CR– V», державний номерний знак НОМЕР_1, у період з 24 червня 2020 року до 25  серпня  2025 року, за автомобілем марки «Nissan Note», державний номерний знак НОМЕР_2, у період з 08 вересня 2022 року до 28 травня 2023 року, які належать (належали) кандидату на праві власності.

Стосовно порушень правил дорожнього руху, зафіксованих за автомобілем марки «Nissan Note», державний номерний знак НОМЕР_2, кандидат під час співбесіди пояснила, що після придбання 30 січня 2019 року автомобіля марки «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1, вона передала в користування сину автомобіль марки «Nissan Note», державний номерний знак НОМЕР_2. З указаного часу і до його відчуження зазначений транспортний засіб перебував у постійному користуванні її сина. У зв’язку з цим порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі під час експлуатації автомобіля марки «Nissan Note», були допущені її сином, тоді як постанови про притягнення до адміністративної відповідальності виносилися стосовно неї як власника транспортного засобу. На підтвердження наведених обставин кандидат надала копію рішення Житомирського апеляційного суду, зі змісту якого вбачається, що її син, керуючи автомобілем марки «Nissan Note», був учасником дорожньо-транспортної пригоди 03 серпня 2023 року, а також письмову заяву її сина, у якій він підтверджує факт порушення ним правил дорожнього руху під час користування зазначеним транспортним засобом.

Стосовно порушень правил дорожнього руху, зафіксованих під час експлуатації автомобіля марки «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1, кандидат під час співбесіди підтвердила, що зазначені порушення були допущені нею особисто. Водночас вона наголосила, що жодного разу не ухилялася від відповідальності за вчинені правопорушення, що підтверджується фактом неоскарження відповідних постанов та своєчасною сплатою накладених штрафів. Кандидат також зазначила, що вказані порушення правил дорожнього руху були вчинені ненавмисно та сталися виключно з причин власної неуважності.

З огляду на наведене Комісія вважає пояснення Горбунової Я.М. прийнятними та такими, що не дають достатньо підстав для висновку про недоброчесність кандидата.

Також Комісія дослідила декларації доброчесності судді Горбунової Я.М.

Як зазначалось вище, Комісією встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (постанова 1АВ 359941 від 24 червня 2020 року, постанова  1АВ  3090579 від 23 жовтня 2021 року та постанова 4АВ 7999163 від 21 жовтня 2024 року) Горбунова Я.М. притягалась до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на неї накладено штрафи у відповідному розмірі.

Однак у пункті 22 декларації доброчесності судді за 2020 рік Горбунова Я.М. у графі напроти твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» проставила відмітку в графі «Підтверджую».

У пункті 22 декларації доброчесності судді за 2021 рік Горбунова Я.М. проставила відмітку у графі «Не підтверджую», однак у полі «Місце для додаткових пояснень (заповнюється за бажанням)» зазначила відомості про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення вимог дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч», тоді як фактично вона була притягнута до адміністративної відповідальності і за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Крім того, у пункті 28 декларації доброчесності судді за 2024 рік Горбунова Я.М. у графі навпроти твердження «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності» проставила відмітку «Підтверджую».

Стосовно наведених обставин кандидат під час співбесіди пояснила, що не мала умислу приховувати будь-які відомості в деклараціях доброчесності судді за 2020, 2021 та 2024 роки. Вона зазначила, що не відобразила окремі випадки притягнення її до адміністративної відповідальності з огляду на те, що відповідні правопорушення були зафіксовані в автоматичному режимі та на момент подання декларацій доброчесності судді за відповідні роки їй про них не було відомо. Кандидат наголосила, що наміру приховати зазначену інформацію не мала, оскільки усі відомі їй на момент подання декларацій випадки притягнення до адміністративної відповідальності вона відображала в деклараціях доброчесності судді за відповідний період.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62 Закону.

Частиною першою статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент заповнення та подання суддею декларацій доброчесності за 2020–2021 роки) передбачалося, що суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого та до 1 травня (у чинній редакції цієї статті) подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону); за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації вважаються достовірними (частина п’ята статті 62 Закону).

Обов’язок подавати декларацію доброчесності не є формальністю. Законодавець визначив, що декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (пункт 19 частини першої статті 106 Закону).

Заповнюючи декларацію доброчесності, суддя зобов’язаний не лише надавати правдиві і повні твердження, але й бути уважним для уникнення помилок.

Рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами) затверджено форму декларації доброчесності судді.

Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, чинних станом на дату подання Горбуновою Я.М. декларацій доброчесності судді за  2020–2021 роки, та пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, чинних на момент подання декларації доброчесності судді за 2024 рік, встановлено, що в декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.

Формою декларації доброчесності судді за 2021 рік в пункті 22 передбачалось твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності».

Формою декларації доброчесності судді за 2024 рік в пункті 28 передбачалось твердження «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності».

Комісія бере до уваги пояснення кандидата про те, що відомості щодо притягнення її до адміністративної відповідальності у 2020, 2021 та 2024 роках не були зазначені в деклараціях доброчесності судді за відповідні роки з огляду на те, що означені вище порушення правил дорожнього руху були зафіксовані в автоматичному режимі, а на момент заповнення і подання відповідних декларацій їй про них не було відомо. Комісія також ураховує пояснення кандидата щодо відсутності в неї умислу приховати зазначені факти, що підтверджується тим, що всі відомі їй на момент подання декларацій випадки притягнення до адміністративної відповідальності були відображені в деклараціях доброчесності судді за відповідний період. Водночас Комісія вважає, що під час заповнення декларацій доброчесності кандидат продемонструвала недостатню сумлінність, оскільки повинна була вжити всіх розумних заходів для з’ясування відповідних обставин з метою належного виконання покладених на неї обов’язків судді. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».

Комісія вкотре відзначає, що однією зі складових доброчесності судді (кандидата на посаду судді) є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмеженою лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування є одними з базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

Показник сумлінності за критерієм доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, який суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.

Комісія зазначає, що Горбуновою Я.М. при заповненні щорічних декларацій та декларацій доброчесності судді допускалися систематичні помилки, що свідчить про певну її недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на неї державою обов’язку декларування.

Комісія враховує надані кандидатом пояснення, які підтверджують відсутність умислу та свідчать про готовність надалі дотримуватися вимог декларування. Однак такі пояснення не усувають факту системності помилок, що впливає на оцінку за показником «сумлінність».

Ураховуючи викладені обставини, на думку Комісії, жодне з наведених порушень окремо не є суттєвим і само по собі не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте в цьому випадку Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом протягом тривалого часу при заповненні відповідних декларацій, дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, зниження кількості балів за критерієм доброчесності та професійної етики на  15  балів за показником «сумлінність».

Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Горбунової Я.М. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Відповідну інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

Стосовно інших обставин, обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Горбуновою Я.М. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225  балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	50,9	343,9
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	121
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	132
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,5	40,5
	Безперервний розвиток	20
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	43,25
	Ефективна взаємодія	10,75
	Стійкість мотивації	10,75
	Емоційна стійкість	10,75
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	697,65

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Горбунова Я.М. у сукупності набрала 697,65 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки стосовно Горбунової Яніни Михайлівни отримано інформацію, яка має бути оцінена під час встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у ході проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Горбунова Яніна Михайлівна набрала 697,65 бала.

Визнати Горбунову Яніну Михайлівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                           Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                       Ярослав ДУХ

                                                                                                                 Ігор КУШНІР

                                                                                                                 Володимир ЛУГАНСЬКИЙ