Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Любчика Олександра В’ячеславовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ЛЮБЧИКА,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ореста БУМБИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Любчика Олександра В’ячеславовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Любчик Олександр В’ячеславович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Любчика О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Любчик Олександр В’ячеславович, дата народження – ___________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2004 році Любчик О.В. закінчив Донецький національний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста з правознавства.

У 2010 році кандидат закінчив Національну академію прокуратури України і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістр права.

У 2025 році Любчик О.В. захистив дисертацію в Дніпровському державному університеті внутрішніх справ відповідно до освітньо-наукової програми «Право» та здобув ступінь доктора філософії.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Любчика О.В. призначено на посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Любчика О.В.

Однак через припинення 07 листопада 2019 року повноважень членів Комісії кваліфікаційне оцінювання стосовно судді Любчика О.В. завершено не було.

Указом Президента України від 19 липня 2018 року № 211/2018 переведено шляхом відрядження строком до одного року суддю Артемівського міськрайонного суду Донецької області Любчика О.В. на роботу на посаду судді Селидівського міського суду Донецької області.

Рішенням ВРП від 05 листопада 2020 року № 3023/0/15-20 Любчика О.В. відряджено до Новогродівського міського суду Донецької області для здійснення правосуддя з 19 листопада 2020 року до 29 вересня 2021 року.

Строк повноважень у судді закінчився 29 вересня 2021 року.

Рішенням Голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року № 498/0/149-22 суддю відряджено до Дружківського міського суду Донецької області у зв’язку з визначенням територіальної підсудності справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дружківському міському суду Донецької області.

Кваліфікаційне оцінювання Любчика О.В. відновлено 01 червня 2023 року.

Рішенням Комісії у складі колегії № 3 від 18 грудня 2023 року № 65/ко-23 визначено, що суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Любчик О.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 670,75 бала та визнано таким, що відповідає займаній посаді. Питання щодо підтримки цього рішення винесено на розгляд пленарного складу.

Рішенням Комісії у пленарному складі від 18 березня 2024 року № 68/ко-24 визнано суддю таким, що відповідає займаній посаді. Внесено Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення Любчика О.В. на посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Рішенням ВРП від 03 жовтня 2024 року № 2914/0/15-24 внесено Президентові України подання про призначення Любчика О.В. на посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Указом Президента України від 16 жовтня 2024 року № 707/2024 Любчика О.В. призначено на посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області, який перейменовано на Бахмутський міськрайонний суд Донецької області на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX).

Рішенням ВРП від 08 травня 2025 року № 969/0/15-25 достроково закінчено відрядження Любчика О.В. та одночасно відряджено його до Полтавського районного суду Полтавської області.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Любчик О.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	44,30	356,30
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	143
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	129

Отже, кількість балів, отриманих Любчиком О.В. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Любчика О.В.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Донецького обласного територіального центру та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією щодо кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформацію, яка свідчить про невідповідність Любчика О.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Любчика О.В.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Любчика О.В. доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 26 травня 2025 року надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду листа № 21-4281/25, у якому запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

09 червня 2025 року до Комісії надійшли пояснення від Любчика О.В. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запити до голови Полтавського районного суду Полтавської області та кандидата щодо надання інформації про суддівську діяльність Любчика О.В.

У відповідь на вказані запити отримано інформацію, яку долучено до матеріалів досьє.

До Комісії 14 жовтня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД від 14 жовтня 2025 року.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 14 жовтня 2025 року № 32 дпс-774/24) надіслано зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

До Комісії 15 жовтня 2025 року надійшли пояснення Любчика О.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД та копії відповідних документів.

Любчику О.В. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Любчиком О.В. проведено 16 жовтня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставини, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Любчиком О.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	20	20	21	20,33	40,66
	відповідальність
	безперервний розвиток	21	19	21	20,33

За результатами оцінювання письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Любчиком О.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	11	11	10,67	42
	ефективна взаємодія	10	11	10	10,33
	стійкість мотивації	9	11	11	10,33
	емоційна стійкість	11	10	11	10,67

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності Єдиним показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінювання відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини, щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12 Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

Істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 14 жовтня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 14 жовтня 2025 року.

Громадська рада доброчесності зазначила, що обставини, викладені у висновку, вже досліджувались Комісією під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Однак, посилаючись на особливість конкурсної процедури, ГРД повторно звертає увагу на обставини, які можуть свідчити про невідповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики.

У висновку від 14 жовтня 2025 року, серед іншого, зазначено таке.

1. Протягом грудня 2016 – липня 2018 року кандидат здійснював правосуддя в Артемівському міськрайонному суді Донецької області (нині – Бахмутський міськрайонний суд Донецької області), а з серпня 2018 до липня 2019 року – у Селидівському міському суді Донецької області у зв’язку з відрядженням.

У період 2017–2019 років, здійснюючи правосуддя в зазначених судах, Любчик  О.В. розглянув 106 справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з яких 32 справи (приблизно третина) були закриті у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. ГРД у своєму висновку навела обставини щодо 15 із цих проваджень, зазначивши про можливі порушення процесуальних строків та неналежне повідомлення учасників.

Кандидат надав пояснення під час засідання Комісії, зазначивши, що ґрунтовні відповіді щодо кожної справи, яка викликала інтерес у ГРД, він уже надавав під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Він вважає безпідставними твердження, що закриття справ про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків є проявом судової тяганини чи має на меті уникнення відповідальності.

Зазначив, що близько половини із 32 справ, закритих за статтею 38 КУпАП, надійшли до нього вже після спливу строків накладення адміністративного стягнення, що унеможливлювало притягнення осіб до відповідальності.

В інших справах основними причинами закриття справ були неналежно складені або несвоєчасно подані матеріали, а також дії учасників процесу, спрямовані на затягування розгляду (неявка, ухилення від повісток, клопотання про відкладення тощо). Підстави відкладення засідань були об’єктивними та не залежали від судді.

Ключовою проблемою, за словами кандидата, був короткий тримісячний строк накладення стягнення, який на цей час збільшено до року і після цього подібних випадків у його практиці (закриття провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності) не було.

Крім того, кандидат зіслався на узагальнення судової практики, проведене Донецьким апеляційним судом (2017–2020 роки), у якому проаналізовано судову статистику та встановлено, що орієнтовно 50% справ за статтею 130 КУпАП закривалися через сплив строків, що свідчить про системну проблему, а не недоліки у його роботі.

Не вдаючись до оцінки судових рішень та мотивів їх ухвалення, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Комісія поділяє положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1: довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду

Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Водночас слід звернути увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого вони повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності зазначеної особи це можливо лише тоді, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на ефективну участь у процесі, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, на свій захист.

Розглядаючи справи, у яких національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у становище, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурзького суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість реалізації прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї.

Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав) та забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак такі випадки, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики з урахуванням системності таких дій, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальної поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

Не можна вважати допустимим порушення таких строків через безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричиняє відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки ці причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Як зазначалося раніше, дії судді щодо організації розгляду справ які перебували у його провадженні та стосувалися притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП були предметом оцінки Комісії в процесі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

У рішенні Комісії від 18.12.2023 № 65/ко-23 встановлено, що Любчик О.В. не зміг надати обґрунтованих пояснень на запитання, чому у справах №№ 242/5658/18, 242/4828/18, 219/10966/17, 219/538/17 ним не було забезпечено ефективного відправлення судочинства, адже процесуальна можливість розглянути відповідні справи без участі особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, та свідків у судді була.

Комісія також звертала особливу увагу й на той факт, що в провадженні судді Любчика О.В. перебували дві справи (№ 219/14030/17 та № 219/3886/17) про притягнення до адміністративної відповідальності однієї особи. Зі змісту постанови у справі № 219/3886/17 вбачалось, що особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи 18.05.2017, 02.06.2017 та 22.06.2017, але з невідомих причин до суду не з’явилася. Матеріалами справи було підтверджено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, але провадження у справі закрито на підставі статті 38 КУпАП. Комісія не вважала пояснення судді щодо обставин, які стали причиною для неодноразового відкладення розгляду справи по суті, переконливими. Крім того, у іншій справі (№ 219/14030/17) стосовно цієї ж особи суддя не звернув уваги на те, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно неї за статтею 130 КУпАП складається щонайменше вдруге.

Оцінюючи встановлені вище обставини, Комісія зауважує, що згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників «Сумлінність» – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень; підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень; наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів; під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії дійшла висновку, що описане порушення може бути підставою для зменшення оцінки кандидата за показником «Сумлінність» критерію доброчесності.

2. Кандидат не відобразив у декларації доброчесності судді за 2016 рік інформацію про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП. Зокрема, постановою суду від 25 червня 2016 року кандидата було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та частиною першою статті 126 КУпАП.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року зазначену постанову в частині притягнення Любчика О.В. до відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП скасовано, однак у частині притягнення за частиною першою статті 126 КУпАП — залишено без змін.

Водночас у пункті 22 декларації доброчесності судді за 2016 рік («Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності») Любчик О.В. зазначив «Підтверджую».

На співбесіді Любчик О.В. пояснив, що, заповнюючи декларацію вперше за 2016 рік, добросовісно вважав, що в ній слід зазначати лише відомості про вчинення дій, які могли б мати наслідком притягнення до відповідальності під час перебування на посаді судді. Оскільки притягнення до адміністративної відповідальності відбулося до призначення його на посаду судді, він не вважав за необхідне відображати цю інформацію в декларації.

Комісія бере до уваги, що зміст твердження у пункті 22 декларації був сформований недостатньо чітко, що стало підставою для його викладення в новій редакції згідно з рішенням Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23 зі змінами. Крім цього, за обставин, які з’ясовані в засіданні, немає підстав стверджувати, що кандидат умисно приховував інформацію від декларування.

3. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларації) за 2016–2022 роки кандидатом задекларовано місце фактичного проживання: Донецька область, м. Добропілля, АДРЕСА_1. А у деклараціях за 2023–2024 роки – Донецька область, м. Добропілля, АДРЕСА_2.

У вказаний період Любчик О.В працював на посаді судді в таких судах: Артемівському міськрайонному суді Донецької області (з 19 жовтня 2016 року до 18 липня 2018 року), Селидівському міському суді Донецької області (з 30 липня 2018 року до 19 липня 2019 року), Новогродівському міському суді Донецької області (з 19 листопада 2020 року до 24 вересня 2021 року), Дружківському міському суді Донецької області (з 08 листопада 2022 року до 08 травня 2025 року), Бахмутському міськрайонному суді Донецької області (з 16 жовтня 2024 року).

Під час співбесіди кандидат не заперечував факту допущення помилок під час заповнення Декларацій у частині декларування об’єктів за місцем свого фактичного проживання, пояснивши, що причиною помилки стала відсутність чітких роз’яснень правил декларування.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на дату подання декларації за 2016 рік – березень 2017 року) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Ураховуючи, що у Деклараціях за 2016–2022 роки кандидат не зазначив право користування квартирою за задекларованим місцем фактичного проживання: м. Добропілля, АДРЕСА_1, та інші помилки в декларації, наявність яких ним не заперечувалось, Комісія вважає, що Любчик О.В. не вжив належних заходів для достовірного декларування об’єктів нерухомості, якими фактично користувався. У зв’язку з цим Комісія у складі колегії дійшла висновку, що описане порушення може бути підставою для зменшення оцінки кандидата за показником «Сумлінність».

Узагальнюючи досліджені обставини, Комісія дійшла висновку, що викладені вище порушення кандидатом правил та норм у своїй сукупності є підставою для зменшення кількості балів за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Окрім цього, у засіданні обговорено й інші обставини, відображені у висновку ГРД. Із урахуванням власної оцінки Комісія дійшла висновку, що за своїм характером такі обставини не впливають ні на висновок про відповідність критерію, ні на кількість балів кандидата за досліджуваними критеріями, а це означає, що необхідність їх детального аналізу в цьому рішенні відсутня.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів, тому Комісія виснує, що Любчик О.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивних здібностей	44,30	356,30
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	143
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	129
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	20,33	40,66
	безперервний розвиток	20,33
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10,67	42
	ефективна взаємодія	10,33
	стійкість мотивації	10,33
	емоційна стійкість	10,67
доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	723,96

Відповідно до пункту 6.54 розділу 6 Положення розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані Громадською радою доброчесності здійснюється в порядку, визначеному Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з підпунктом 58.17 пунктом 58 параграфа 7 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) Комісія у пленарному складі ухвалює рішення про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність (невідповідність) судді займаній посаді), якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Таким чином, питання щодо підтвердження здатності кандидата Любчика О.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді підлягає розгляду та вирішенню Комісією в пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Любчик Олександр В’ячеславович набрав 723,96 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Любчика Олександра В’ячеславовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                   Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК