Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наталії ДУБЧАК,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дубчак Наталії Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Дубчак Наталія Сергіївна, дата народження – _________, громадянка України.
У 2008 році Дубчак Н.С. закінчила Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права, викладача права (диплом магістра КВ № 35341501 від 25.06.2008).
У 2014 році Дубчак Н.С. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук із спеціальності «теорія держави і права; історія політичних і правових учень». (диплом кандидата наук ДК № 025146 від 22.12.2014, виданий Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова).
Вченого звання кандидат немає.
Трудову діяльність Дубчак Н.С. розпочала у 2007 році на посаді провідного юрисконсульта Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса.
Із січня до грудня 2010 року працювала на посадах менеджера по роботі зі страховими агентами, страховим агентом ІІ категорії у ПАТ «Страхова компанія «Провідна».
З вересня 2011 року до квітня 2012 року Дубчак Н.С. працювала викладачем у Відокремленому структурному підрозділі закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Карпатського інституту підприємництва.
Дубчак Н.С. 27.11.2008 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, склала присягу адвоката та з лютого 2009 року до вересня 2020 року займалась адвокатською діяльністю. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 22.06.2020 на підставі заяви.
З 07.07.2020 Дубчак Н.С. працює на посаді прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Дубчак Н.С. не обиралась.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь в Конкурсі звернулась Дубчак Н.С. як особа, яка відповідає вимогам, встановленим пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 147/ас-24 Дубчак Н.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Дубчак Н.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Дубчак Н.С. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Дубчак Н.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 28.04.2025 № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Закарпатського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 19.05.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Дубчак Н.С. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 12.06.2025 № 21.2-266/25.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Дубчак Н.С. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 23.10.2025 співбесіду з кандидатом Дубчак Н.С., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Дубчак Н.С. набрала 149 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Дубчак Н.С. набрала 44,30 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Дубчак Н.С. набрала 134 бали.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Дубчак Н.С. не складала іспиту на знання історії української державності, але нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Дубчак Н.С. кваліфікаційного іспиту становить 367,30 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 26.05.2025 надіслано запит Дубчак Н.С. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 06.06.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (21, 21, 22), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 21,33; безперервний розвиток (20, 20, 21), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,33; загальний бал за критерій – 41,66.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,66 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Дубчак Н.С. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Дубчак Н.С. продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (11, 11, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11, 33; ефективна взаємодія (10, 10, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; стійкість мотивації (11, 10, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; емоційна стійкість (10, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; загальний бал за критерій – 43.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Дубчак Н.С. відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Дубчак Н.С. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Дубчак Н.С. не притягувалась.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
З метою встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання Комісією під час співбесіди досліджено таку інформацію.
Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки Дубчак Н.С. декларує право власності на автомобіль Skoda Oktavia A5 2011 року випуску, водночас у графі «Вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування» вказує, що їй не відома вказана інформація. У розділі щодо вартості вказаного автомобіля декларації за 2019 рік Дубчак Н.С. обирає позначку «Член сім’ї не надав інформації».
Також у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік Дубчак Н.С. не зазначила розміру доходу, отриманого її чоловіком від продажу автомобіля марки «ВАЗ 211440» 2008 року випуску, обравши позначку «Член сім’ї не надав інформації».
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік Дубчак Н.С. декларує дохід чоловіка від заняття підприємницькою діяльністю та заробітну плату, отриману за основним місцем роботи, однак у графі «Розмір (вартість)» обирає позначку «Член сім’ї не надав інформації».
Крім того, у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2024 роки кандидат вказує право користування квартирою загальною площею 61,22 кв.м у місті Хуст Закарпатської області, яка належить на праві власності її матері. Водночас у графі «Вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування» вона зазначає, що їй не відома ця інформація.
Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2020 роки Дубчак Н.С. декларує земельну ділянку 20000 кв.м (м. Хуст, дата набуття права 26.11.2020) як спільну сумісну власність з чоловіком, водночас у декларації за 2021 рік – як свою власність.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020–2024 роки Дубчак Н.С. вказує про право користування квартирою загальною площею 57,4 кв.м у місті Києві, яка належить її матері, але у графі «Вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування» зазначає, що їй не відома вказана інформація.
Як пояснила Дубчак Н.С. на момент заповнення декларацій вона керувалась наявною інформацією та вказувала лише ті дані, які були їй точно відомі, щоб уникнути подання недостовірної інформації. Жодного наміру приховувати будь-яку інформацію не було.
Комісія критично оцінює вказані пояснення з огляду на таке.
Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006 (схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23) передбачено, що суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумні заходи з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини (пункт 4.7 цих принципів).
Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади (пункт 4.2 вказаних принципів).
Суддя повинен бути готовим до того, що він стане об’єктом прискіпливої уваги і обговорення з боку суспільства, тому він має прийняти ряд обмежень щодо своїх дій, які могли би здатися обтяжливими пересічному громадянину. Суддя має прийняти ці обмеження добровільно і охоче, навіть якщо його / її дії не викликали б осуду, якби їх вчинили інші громадяни чи представники інших професій. Це стосується як професійної, так і особистої поведінки судді. Законність поведінки судді, будучи досить важливим аспектом, не є єдиним мірилом правильності такої поведінки (пункт 114 Коментарів щодо Бангалорських принципів поведінки суддів, вересень 2007).
Кандидати на посаду судді мають відповідати найвищим стандартам за критеріями компетентності та професійної етики за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у їх доброчесності, що можуть негативно вплинути на суспільну довіру до суду. Ефективність правосуддя залежить насамперед від особистих чеснот судді. Ці основоположні принципи впроваджені в національну систему правил і норм, що формують моральний аспект поведінки суддів та викладені, зокрема, у Кодексі суддівської етики. За загальними правилами Кодексу судді зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Згідно з пунктом 10 резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Основні принципи незалежності судових органів» від 13.12.1985 особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості та здібності.
Кандидат на посаду судді повинен відповідати вимогам статті 69 Закону, має дотримуватися у своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті вимог, передбачених Кодексом суддівської етики, які спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов’язаних зі статусом судді, з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Майбутній суддя має бути прикладом законослухняності, зміцнювати довіру громадян до суду, утримуватись від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри громадян у порядність суддів, докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
На думку Комісії, кандидат на посаду судді повинен бути відданим принципу справедливості, відповідати за свої дії, не допускати ситуацій, щодо яких у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви у його чесності, незалежності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, відповідності його дій етичним нормам.
Враховуючи встановлені Комісією факти, можна дійти висновку, що суддя (кандидат на посаду судді) повинна більш сумлінно та уважно ставитись до процесу декларування. Адже навіть технічні чи побутові обставини не звільняють від обов’язку повного і достовірного відображення майнового стану сім’ї, що є важливою складовою принципів доброчесності та прозорості в діяльності судді.
Встановлені обставини свідчать про неналежні уважність та сумлінність Дубчак Н.С. при заповненні декларацій, оскільки вона систематично зазначала неповні або взагалі не зазначала відомостей щодо вартості майна та доходів членів сім’ї. Незважаючи на пояснення про відсутність точної інформації, від кандидата на посаду судді очікується підвищений рівень відповідальності, зокрема, щодо перевірки й отримання достовірних даних про матеріальні інтереси своєї родини. Таке ставлення до виконання обов’язку декларування не узгоджується з принципами сумлінності, прозорості та відкритості.
З огляду на викладене дії кандидата Дубчак Н.С. свідчать про формальний підхід до виконання обов’язків, що може викликати сумніви в її відповідальності та сумлінності.
Водночас Комісія переконана, що наведені факти не можуть бути достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер технічних неточностей та відсутність умислу в наданні неповних відомостей.
Комісія вважає, що допущенні Дубчак Н.С. порушення є несуттєвими за показником «сумлінність», що може бути враховано при встановленні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Також Комісією встановлено, що відповідно до матеріалів суддівського досьє у листопаді 2008 року Дубчак Н.С. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. З 2009 до 2020 року Дубчак Н.С. здійснювала адвокатську діяльність.
Водночас в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки Дубчак Н.С. не зазначила інформації про членство в Національній асоціації адвокатів України.
Дубчак Н.С. пояснила, що про необхідність зазначення у деклараціях такого членства вона не знала, зважаючи на те, що Національна асоціація адвокатів України не громадська організація, а недержавна некомерційна професійна організація, до складу якої автоматично включені всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Після надання Національним агентством з питань запобігання корупції роз’яснень Дубчак Н.С. почала відображати відповідну інформацію у своїх деклараціях.
Комісія критично оцінює вказані пояснення кандидата з огляду на таке.
Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України Дубчак Н.С. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 27.11.2008 за № 3520, видане Київською міською Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 22.06.2020 на підставі заяви.
Відповідно до частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» Дубчак Н.С. зобов’язана зазначити відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Водночас у відповідних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки ця інформація відсутня.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що Дубчак Н.С. порушила вимоги антикорупційного законодавства, не зазначивши у деклараціях за 2016–2018 роки відомості про своє членство в Національній асоціації адвокатів України. Таке порушення має формальний характер, оскільки є наслідком неправильного тлумачення кандидатом статусу цієї організації та нерозуміння обсягу відомостей, що декларуються. З урахуванням наданих пояснень, а також того, що після отримання роз’яснень НАЗК Дубчак Н.С. почала відображати відповідну інформацію у своїх деклараціях, Комісія вважає, що допущене порушення не свідчить про умисне приховування відомостей чи недоброчесність кандидата.
Комісія вважає, що допущене Дубчак Н.С. порушення не є суттєвим за показником «сумлінність», що може бути враховано при встановленні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Таким чином, враховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали за цим показником критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
Комісією також досліджені питання, викладені у висновку затвердженому ГРД 23.10.2025 у новій редакції.
Зокрема, на думку ГРД, джерела коштів, за які батьками кандидата придбано дві квартири у м. Києві (у 2017 та 2020 роках), викликають обґрунтовані сумніви щодо їх законності. Також Дубчак Н.С. користувалась квартирою, придбаною у 2020 році на ім’я матері, але не вказала в декларації її вартість, дату набуття та площу, хоча власноруч підписувала договір купівлі-продажу від імені матері. Сукупність цих обставин, на думку ГРД, дає підстави вважати, що зазначене житло могло бути фактично придбане Дубчак Н.С. за її кошти та оформлене на матір для уникнення декларування.
Комісією також перевірено інші обставини та інформацію, викладену у висновку ГРД, та враховано пояснення Дубчак Н.С. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які свідчили б про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Дубчак Н.С. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Дубчак Н.С. набрала 736,96 бала.
З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Дубчак Н.С. критеріям доброчесності та професійної етики питання про підтвердження її здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді розглядатиметься Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Дубчак Наталії Сергіївни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Дубчак Наталія Сергіївна набрала 736,96 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Дубчак Наталії Сергіївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
