131/ко-24

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Тараса СТАШКІВА,

представника Громадської ради доброчесності Марини АНСІФОРОВОЇ,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Тараса Богдановича на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад проведеної процедури кваліфікаційного оцінювання судді.

1. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
2. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
3. Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
4. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

5. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
6. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
7. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18), зі змінами) (далі – Положення).
8. Положенням встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
   1. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).
   2. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).
   3. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).
   4. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5 – 8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
   5. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9 –12, 15 – 19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
9. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Т.Б.
10. Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 238/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Сташківа Т.Б. Комісія вирішила допустити Сташківа Т.Б. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
11. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема Сташківа Т.Б.
12. За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.
13. У зв’язку з припиненням 07 листопада 2019 року повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Сташківа Т.Б. не завершено.
14. Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
15. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року члена Комісії Сабодаша Р.Б. визначено доповідачем питання продовження кваліфікаційного оцінювання судді Сташківа Т.Б.

ІІ. Відомості, встановлені за результатами дослідження суддівського досьє.

16. Сташків Т.Б., _______ року народження, громадянин України.
17. У 2007 році закінчив Одеську національну юридичну академію, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство», здобув кваліфікацію «магістр права».
18. Сташків Т.Б. науковою діяльністю не займався.
19. До призначення на посаду судді Сташків Т.Б. обіймав такі посади: з жовтня 2007 року до вересня 2008 року секретаря секретаріату управління забезпечення діяльності Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України; з вересня 2008 року до жовтня 2009 року консультанта управління забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, з січня 2011 року до вересня 2014 року головного консультанта відділу консультантів управління забезпечення розгляду справ цивільної юрисдикції Пленуму Верховного Суду України, з вересня 2016 року до листопада 2016 року головного консультанта відділу організаційного забезпечення управління забезпечення діяльності Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
20. Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Сташківа Т.Б. призначено на посаду судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області строком на 5 років; наказом голови цього суду від 15 листопада 2016 року № 200-к – зараховано до штату Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
21. Сташківу Т.Б. визначено спеціалізацію з розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
22. У 2016–2021 роках загальний показник середньорічного судового навантаження Сташківа Т.Б. дорівнював (відповідав) середньому показнику судового навантаження на одного суддю Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
23. Судові рішення, ухвалені суддею Сташківим Т.Б., скасовувались та змінювались судом апеляційної інстанції, проте відсоток скасування та зміни судових рішень, порівнюючи з кількістю розглянутих справ та оскаржених судових рішень, є незначним.
24. Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Сташківа Т.Б., які були б предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, та за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
25. Стосовно наявності дисциплінарних скарг на дії судді Сташківа Т.Б. Комісією установлено, що до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) у 2016–2021 роках надійшло 5 скарг, з яких 2 скарги залишено без розгляду, щодо 3 скарг відмовлено у відкритті дисциплінарних справ.
26. Суддею Сташківим Т.Б. несвоєчасно направлялись судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), проте з урахуванням значного судового навантаження судді порушення строків не було суттєвим.

            ІІ. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та пояснень судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди.

27. 15 серпня 2024 року на адресу Комісії надійшов Висновок Громадської ради  доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Т.Б. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), затверджений 14 серпня 2024 року.
28. Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
29. Зокрема, у Висновку ГРД стверджує, що суддею не надано переконливої інформації про джерела походження коштів на придбання майна його близькою особою, що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для набуття такого майна.
30. Так, 17 травня 2017 року мати судді ОСОБА_1 в житловому комплексі «Комфорт Таун» на підставі договору купівлі-продажу набула у власність квартиру загальною площею 38,9 м², вартістю 1 310 730 грн (еквівалентно 49 460 дол. США), що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
31. На думку ГРД, вказана квартира була придбана матір’ю судді за рахунок непідтверджених джерел доходу, оскільки згідно з відомостями, відображеними в анкеті судді, ОСОБА_1 обіймає посаду вчителя в загальноосвітній школі I – III ступенів № 23 міста Тернополя, та ймовірно, була не в змозі придбати коштовний об’єкт нерухомості.
32. У письмових поясненнях від 04 серпня 2024 року суддя вказав, що джерелом походження коштів на придбання його матір’ю квартири були заощадження батька судді ОСОБА_2 із заробітної плати, а також кошти, отримані внаслідок відчуження належних йому на праві власності об’єктів нерухомості, а саме двох квартир, що розташовані АДРЕСА_2. Іншим джерелом походження коштів на придбання квартири були грошові кошти, отримані батьком його першої дружини ОСОБА_3 за договором позики, на підтвердження чого суддею надано розписку.
33. Згідно з розпискою 15 жовтня 2016 року ОСОБА_4, яка на момент складання розписки перебувала в статусі співмешканки ОСОБА_3, передала у власність останнього грошові кошти в розмірі 30 000 дол. США.
34. Утім, зважаючи на обставини, встановлені в межах кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань НОМЕР_1 від 17 листопада 2014 року, зокрема щодо негативного характеру особистісних стосунків між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ГРД вважає сумнівним факт реальності надання останньою позики на користь ОСОБА_3.
35. Крім того, ГРД висловлює обґрунтований сумнів щодо фінансової можливості в ОСОБА_4 надати в борг грошові кошти в розмірі 30 000 дол. США.
36. ГРД також ставить під сумнів наявність фінансової можливості й у ОСОБА_3 забезпечити повернення вказаної позики, оскільки доходи, отримані ним в період з 2013 року до 2018 року внаслідок здійснення підприємницької діяльності, становили усього 23 254 гривень.
37. ГРД також стверджує, що суддя або пов’язана з ним особа отримали майно, дохід або вигоду, законність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.
38. Так, у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2017 рік суддя задекларував автомобіль «NISSAN JUKE» 2017 року випуску загальною вартістю 426 780 грн (еквівалентно 16 000 дол. США), який з 02 жовтня 2017 року належить на праві власності його дружині ОСОБА_5.
39. Згідно з Декларацією за 2017 рік сукупний дохід судді та його дружини за вказаний рік становив 906 592 гривень. Відповідно до відомостей, відображених у Декларації судді за 2018 рік, сукупний дохід подружжя становив 575 490 гривень.
40. У Декларації за 2017 рік суддя вказав відомості про фінансове зобов’язання дружини (кредит) в сумі 375 169 гривень. У поданій суддею Декларації за 2019 рік фінансові зобов’язання членів сім’ї відсутні. Наведене, на думку ГРД, дає підстави стверджувати, що фінансове зобов’язання дружини судді ОСОБА_5 за кредитним договором було погашено в повному обсязі у 2019 році.
41. ГРД ставить під сумнів можливість судді упродовж  2017 – 2018 років забезпечувати побутові витрати родини з огляду на суму задекларованого доходу подружжя та наявність у дружини фінансового зобов’язання.
42. Окрім того, як переконує ГРД, вартість набутого у власність дружиною судді автомобіля «NISSAN JUKE» 2017 року випуску є значно нижчою за ринкову. Зокрема, на вебсайтах, які спеціалізуються на продажі транспортних засобів, вартість аналогічного автомобіля 2017 року випуску у період з 2019 до 2020 року становила орієнтовно 15 000–17 000 дол. США. ГРД припускає, що на момент придбання дружиною судді автомобіля (02 жовтня 2017 року) його вартість становила орієнтовно 20000 –25000 дол. США.
43. На переконання ГРД, видатки сім’ї судді за 2017 та 2018 роки не узгоджуються з отриманими доходами. Не узгоджується, на думку ГРД, також і видатки сім’ї судді з доходами за 2020 рік.
44. Так, 11 квітня 2020 року суддя набув у власність автомобіль «BMW 320XI» 2015 року випуску, загальною вартістю 200 463 грн (еквівалентно 7 452 дол. США).
45. На переконання ГРД, зазначена суддею вартість автомобіля є значно нижчою за ринкову.
46. Протягом січня – березня 2020 року суддя отримав заробітну плату в розмірі 252 000 гривень. Також у 2020 році суддя отримав дохід у виді страхових виплат у розмірі 191 002 грн 274 230 грн внаслідок відчуження автомобіля «NISSAN Qashqai». Отже, за підрахунками ГРД сукупний дохід судді у 2020 році (без урахування страхових виплат) становив 526 230 гривень.
47. Стосовно зазначеного суддя пояснив, що автомобіль «BMW 320XI» 2015 року випуску було придбано в Сполучених Штатах Америки на автомобільному аукціоні за 4 800 дол. США. Вартість автомобіля на момент придбання (11 квітня 2020 року) становила 200 463 грн (еквівалентно 7 452 дол. США).
48.  Водночас, на думку ГРД, вказана суддею вартість автомобіля є заниженою, враховуючи необхідність транспортування автомобіля до митної території України, сплати митних платежів та винагороди фірмі посереднику ринкова вартість подібного автомобіля у 2020 році не могла становити менше ніж 15 000–20 000 дол. США (еквівалентно 400 000–500 000 грн).
49. Додатково ГРД зазначає, що у 2020 році суддя відчужив належний йому на праві власності автомобіль «NISSAN Qashqai» (після дорожньо-транспортної пригоди) за 274 230 грн (еквівалентно 10 000 дол. США).
50. На думку ГРД, завищення вартості відчуженого автомобіля «NISSAN Qashqai» та заниження вартості набутого у власність «BMW 320XI» свідчить про намір Сташківа Т.Б. узгодити свої видатки з легальними доходами.
51. Також ГРД зазначає, що суддя застосовував очевидно непропорційні стягнення чи покарання, відшкодування, запобіжний захід або забезпечення позову.
52. За наслідками дослідження ЄДРСР ГРД було виявлено низку справ про адміністративні правопорушення (усього 140), у яких суддя ухвалював рішення про притягнення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), за виключенням рішень, якими було повернуто протоколи на дооформлення, направлено справи до іншого суду, виправлено описки, об’єднано провадження в одну справу тощо.
53. Дослідивши зміст прийнятих суддею рішень, ГРД виявлено, що за наслідками розгляду 14 справ про адміністративні правопорушення провадження у справах закрито у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення (справи №№ 285/4897/20; 285/4416/20; 285/3651/20; 285/1852/20; 285/940/20; 285/1211/20; 285/4601/19; 285/4253/19; 285/2461/19; 285/2462/19; 285/1968/19, 285/1528/19; 285/4744/18, 285/1582/18), що становить 10% від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення, та 8 справ, у яких матеріали про вчинення адміністративного правопорушення передано на розгляд трудовому колективу (справи №№ 285/5151/20; 285/1263/19; 285/4077/18; 285/1886/18, 285/1246/18; 285/1285/18; 285/1594/18; 285/1251/18), що становить 6% від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення.
54. Ухвалення суддею постанов про звільнення від адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, на думку ГРД, є неприпустимим й таким, що свідчить про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

IV. Проведення співбесіди з суддею.

55. Співбесіду зі Сташківим Т.Б. призначено на 22 серпня 2024 року.
56. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
57. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.

V. Загальні принципи, застосовані Комісією при проведенні кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

58. Ухвалюючи в новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів», законодавець в Пояснювальній записці до законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
59. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
60. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
61. І хоча Комісія виходить із того, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, однак рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
62. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності усіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів. За таких виняткових обставин Комісія має застосовувати особливі стандарти встановлення наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності.
63. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
64. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
65. Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складання ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей та надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.
66. Під час проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності Комісія має виключити наявність обґрунтованих сумнівів у невідповідності судді зазначеним критеріям. Тільки у такий спосіб, на переконання Комісії, буде досягнуто мети – зміцнення віри суспільства у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суддів.
67. Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання»  Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
68. Відповідно до пункту 120 Регламенту висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

VІ. Застосування зазначених принципів при оцінюванні судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

69. На спростування висловленого ГРД сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності і професійної етики Сташків Т.Б. повідомив таке.
70. Стосовно обставин придбання матір’ю судді ОСОБА_1 у 2017 році квартири, що розташована АДРЕСА_1, вартістю 995 870 грн, суддя під час співбесіди пояснив, що за усною домовленістю та взаємною згодою сторін після здійснення взаєморозрахунків у частині повернення ОСОБА_3 на користь батька судді грошових коштів у розмірі 10 000 дол. США 16 липня 2020 році мати судді відчужила вказану квартиру на користь колишньої дружини судді ОСОБА_5 шляхом укладення договору дарування.
71. У своїх письмових поясненнях від 19 серпня 2024 року суддя зазначив, що йому не було відомо про конфлікт між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та наявність кримінального провадження, про яке зазначено у Висновку ГРД. Наразі зазначене кримінальне провадження закрито у зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
72. Будь-які додаткові пояснення щодо обставин отримання коштів за розпискою, інших доходів ОСОБА_3 суддя надати не зміг через смерть колишнього тестя у 2021 році.
73. Комісія враховує, що відповідно до статті 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
74. Водночас, оцінивши під час співбесіди пояснення судді про те, що вказаний об’єкт нерухомості не перебував у володінні чи користуванні Сташківа Т.Б. та після розірвання шлюбу зі ОСОБА_5 був відчужений матір’ю судді на користь колишньої дружини шляхом укладення договору дарування, а також надані суддею докази, Комісія вважає, що наведені вище обставини не є такими, що викликають обґрунтований сумнів у законності джерела походження майна або доброчесній поведінці судді, тому оцінюються Комісією в сукупності з іншими відомостями.
75. Стосовно сумніву ГРД у  фінансовій можливості судді упродовж 2017–2018 років забезпечувати побутові витрати своєї родини з огляду на суму задекларованого суддею доходу подружжя та наявність у дружини фінансового зобов’язання, суддя зазначив,  що у 2017 та 2018 роках розмір мінімальної заробітної плати становив 3 200 грн та 3 723 грн відповідно, тобто встановлений державою місячний дохід на одну особу в розмірі 13 653 грн був у чотири рази більший за мінімальну заробітну плату на відповідний рік.
76. Стосовно сумніву ГРД щодо співвідношення видатків родини судді з її доходами за 2020 рік та набутого у власність «BMW 320XI» Сташків Т.Б. зазначив, що йому на праві власності належав автомобіль «NISSAN Qashqai» 2019 року випуску, який був придбаний за рахунок кредитних коштів згідно з договором кредиту від 08 липня 2019 року. Вказаний автомобіль було застраховано за договором страхування наземного транспорту від 08 липня 2019 року № 190141а9кп (далі – Договір), вид страхування КАСКО, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (далі – АТ «СК «АРКС»). Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі – ДТП) 28 лютого 2020 року вказаний автомобіль отримав значні пошкодження.
77. Під час співбесіди суддя підтвердив надані раніше пояснення та повідомив, що 26 березня 2020 року за умовами Договору АТ «СК «АРКС» повністю погашено несплачену частину кредиту на придбання автомобіля «NISSAN Qashqai», після чого залишок страхової виплати було сплачено шляхом перерахування коштів на банківський рахунок судді в розмірі 191 002 гривень.
78. Комісією встановлено, що згідно з долученою Сташківим Т.Б. до пояснень світлокопією листа АТ «СК «АРКС» від 19 березня 2020 року № 2512 відновлення пошкодженого транспортного засобу «NISSAN Qashqai» становить 70% його страхової суми та визнається повною загибеллю транспортного засобу, а залишкова вартість визначена страховою компанією, – 167 500 гривень.
79. Під час співбесіди Сташків Т.Б. пояснив, що у квітні 2020 року в мережі «Інтернет» ним було розміщено оголошення про продаж вказаного вище автомобіля та після отримання вигідної пропозиції було відчужено невідремонтований після ДТП автомобіль «NISSAN Qashqai» за ціною 274 230 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу від 04 квітня 2020 року № 7594/20/1846.
80. Комісія зважає на суттєву різницю між розміром залишкової вартості автомобіля «NISSAN Qashqai»  та ціною, за якою Сташківим Т.Б. було відчужено вказаний автомобіль.
81. Комісією встановлено, що в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2020 рік Сташків Т.Б. задекларував суму страхових виплат виключно в розмірі 191 002 гривень.
82. Проте, як зазначено у згаданому вище листі АТ «СК «АРКС» від 19 березня 2020 року, розмір страхового відшкодування становив 398 161,85 гривень.
83. Під час співбесіди суддя підтвердив викладену в поясненнях інформацію про факт отримання страхового відшкодування у вказаному вище розмірі.
84. Водночас Сташків Т.Б. зазначив, що за умовами страхового договору АТ «СК «АРКС» було повністю погашено неоплачену частину кредиту на придбання автомобіля «NISSAN Qashqai», а в Декларації за звітний період суддя відобразив залишок страхової виплати, яку  отримав шляхом перерахування АТ «СК «АРКС» коштів на його банківський рахунок у розмірі 191 002 грн і яка, на його думку, підлягала декларуванню.
85. Комісія відзначає, що в цьому випадку суддя припустився помилки під час декларування страхової виплати, оскільки за умовами страхового договору він був у статусі вигодонабувача (загальний розмір страхового відшкодування становив 398 161,85 грн). Відтак необхідно було зазначити всю суму отриманого доходу, а не лише залишок страхової виплати (191 002 грн), яку він отримав на банківський рахунок.
86. З урахуванням викладеного та наданих суддею пояснень причин подання недостовірних відомостей у Декларації за 2020 рік щодо загального розміру страхового відшкодування Комісія вважає, що дії судді мають ознаки добросовісної помилки та не носять ознак умисних дій, спрямованих на ухилення від декларування достовірної інформації.
87. Згідно з відомостями, відображеними в Деклараціях за 2019–2020 роки, починаючи з 01 січня 2019 року на умовах оренди в користуванні судді перебувала квартира загальною площею 75,4 м², розташована за адресою: АДРЕСА_3.
88. На запитання Комісії, з яких причин вартість оренди вказаної вище квартири не відображена в Деклараціях за 2019-2020 роки, суддя повідомив, що орендна плата за місяць становила приблизно 7 000 грн, проте він не вважав за необхідне декларувати такі видатки.
89. Стосовно набуття у власність «BMW 320XI» 2015 року випуску суддя зазначив, що ціна придбаного автомобіля в розмірі 200 463 грн (еквівалентно 7 452 дол. США) була обумовлена неналежним технічним станом транспортного засобу.
90. Пояснюючи факт вчинення правочину за ціною, нижчою за ринкову, суддя зазначив, що ним було проведено такі дії: сертифіковано автомобіль в Україні; відремонтовано та замінено вузли повного приводу; замінено кермо, рульову рейку, передні фари; відремонтований правий порог кузова; придбано праве переднє крило; замінено панель приладів із показниками в кілометрах замість миль; перепрограмовано меню автомобіля; замінено автомобільний акумулятор, передній датчик паркування, після чого проведено першу реєстрацію автомобіля в Україні і сплачено відповідні податкові платежі.
91. Також суддею надано орієнтовний розрахунок вартості деталей (вузлів) та агрегатів, які були придбані для ремонту вказаного автомобіля без урахування вартості ремонтних робіт, що в сукупності становило 2 858 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на момент придбання автомобіля.
92. Проте Комісія відзначає, що згідно з підпунктом 1.1 розділу 1 Договору купівлі-продажу від 11 квітня 2020 року № 11/04/20/20, долученого суддею до пояснень від 19 серпня 2024 року, на момент огляду кузова легкового автомобіля марки «BMW 320XI» 2015 року випуску сторонами правочину не виявлено недоліків, які б перешкоджали використанню автомобіля за цільовим призначенням.
93. Надаючи оцінку обставинам щодо набуття у власність суддею автомобіля «BMW 320XI» 2015 року випуску, Комісія бере до уваги технічний стан транспортного засобу та ту обставину, що дохід судді у 2020 році від отриманої страхової виплати та відчуження пошкодженого автомобіля становив 465 232 грн (еквівалентно 16 917 дол. США).
94. Стосовно  звільнення від адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та справ, у яких матеріали про вчинення адміністративного правопорушення передано на розгляд трудовому колективу, суддя повідомив таке.
95. Статтями 21, 22 КУпАП (у редакції, чинній до 16 лютого 2021 року), якими регламентовано порядок передання матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу та звільнення осіб від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, була передбачена відсутність заборони застосування судом вказаних норм КУпАП до справ про адміністративні правопорушення, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.
96. Також суддя зазначив, що під час розгляду справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП вказані норми були застосовані ним виключно за результатами врахування всіх обставин справи в їх сукупності, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують відповідальність. Лише встановлення в сукупності декількох відповідних обставин справи та обставин, що пом’якшують відповідальність, надавали суду можливість застосовувати положення статтей 21, 22 КУпАП.
97. На підтвердження своєї позиції Сташків Т.Б. пояснив, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, узгоджувались із актуальною на той час практикою апеляційних судів, які є найвищою судовою інстанцією у таких справах, та здійснив посилання на судову практику, сформовану, зокрема, Житомирським, Київським, Харківським, Львівським апеляційними судами.
98. Оцінюючи пояснення судді стосовно звільнення від адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, Комісія зазначає таке.
99. У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.
100. Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.
101. Відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
102. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
103. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
104. Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань адміністративної відповідальності щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
105. Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі – Правила), визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
106.  Згідно з частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
107. Статтею 22 КУпАП (у редакції, чинній до 17 березня 2021 року) встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
108. Характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями, безпідставне звільнення правопорушників має вкрай негативні наслідки, розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущими та має значний суспільний інтерес.
109. Проте, на думку Комісії, мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю.
110. Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
111. На запит Комісії Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області листом від 11 липня 2024 року № 01/49/2024 надав інформацію про загальну кількість розглянутих суддею справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, за період здійснення правосуддя. Із загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 КУпАП, яких усього 135, суддею ухвалено такі рішення, як: про накладання адміністративного стягнення стосовно 94 осіб; про закриття провадження у справі стосовно 39 осіб, а саме: у зв’язку з переданням матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу – 8, у зв’язку із звільненням від адміністративної відповідальності при малозначності адміністративного правопорушення – 9, у зв’язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення – 7.
112. Під час співбесіди Комісія в контексті дотримання суддею правил професійної етики при розгляді справ про адміністративні правопорушення обговорила справи, закриті у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення (справи №№ 285/4897/20; 285/4416/20; 285/3651/20; 285/1852/20; 285/940/20; 285/1211/20; 285/4601/19; 285/4253/19; 285/2461/19; 285/2462/19; 285/1968/19; 285/1528/19; 285/4744/18; 285/1582/18), та справи, у яких матеріали про вчинення адміністративного правопорушення передано суддею на розгляд трудовому колективу (справи №№ 285/5151/20; 285/1263/19; 285/4077/18; 285/1886/18; 285/1246/18; 285/1285/18; 285/1594/18; 285/1251/18).
113. У своїх поясненнях суддя відзначив, що під час розгляду адміністративних матеріалів про притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності згідно з частиною першою, другою статті 130 КУпАП та накладання стягнення ним визначались обставини, що пом’якшують відповідальність порушника, а саме: щире розкаяння у вченні правопорушення, характер вчиненого правопорушення, відсутність тяжких та шкідливих наслідків від якого не наступило, особу порушника, його майновий стан та сімейні обставини.
114. На переконання Комісії, такі пояснення судді не є переконливими, оскільки зазначені ним обставини є такими, що пом’якшують відповідальність правопорушника, а не такими, що зумовлюють малозначність такого діяння. Викладене дає підстави стверджувати, що суддя припустився порушення правил поведінки під час здійснення правосуддя, передбачених статтями 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року.
115. Комісія також відзначає, що у справі про адміністративне правопорушення № 285/3651/20 суддею враховано той факт, що правопорушник працює неофіційно на посаді водія, здійснюючи постачання хлібобулочних виробів у продуктові магазини Новоград-Волинського та Корецького районів. Водночас, при постановленні рішення суддею було проігноровано факт наявності в ОСОБА_6 неофіційних трудових відносин з юридичною особою, відповідальність за що визначена статтею 41 КУпАП та статтею 265 Кодексу законів про працю України, та не вжито передбачених законом заходів реагування.
116. Суддя визнав свою помилку та пояснив, що з огляду на надмірне навантаження в той час він дійсно міг не приділити належної уваги вказаним обставинам.
117. Отже, Комісія погоджується з висновками ГРД, що незабезпечення ефективного відправлення судочинства у справах про адміністративні правопорушення є підставою для відступу від презумпції відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
118. Зазначені в пунктах 72 – 117 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.

VІІ. Оцінка показників відповідності судді займаній посаді за критеріями кваліфікаційного оцінювання.

119. Оцінка за критерієм професійної компетентності.
     1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування –  суддя Сташків Т.Б. набрав 66,375 бала;
     2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання – Сташків Т.Б. набрав 90 балів.
     3. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 156,375 бала, що становить 74,5 відсотка від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
     4. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

            Комісією надано оцінку наявній у суддівському досьє інформації щодо вказаних вище показників у їх сукупності та оцінено цей показник у 61 бал.

1. 5. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

            За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 2 бали.

119. 6. Таким чином, критерій професійної компетентності Комісією оцінено у 219,375 бала.
120. Критерій особистої компетентності.
     1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення, абстрактне мислення, вербальне мислення, загальний показник.
     2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість, емоційна стабільність, контроль емоцій, контроль імпульсів, патопсихологічні ризики.
     3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність, стійкість робочої мотивації, рішучість, дисциплінованість, кооперативність, здатність відстоювати власні переконання.
     4. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди критерій особистої компетентності Комісією оцінено у 64 бали.
121. Критерій соціальної компетентності.
     1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
     2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
     3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
     4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.
     5. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди критерій соціальної компетентності Комісією оцінено у 74 бали.
122. Критерій професійної етики та доброчесності.
     1. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

            На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди цей показник Комісією оцінено у 110 балів.

1. 2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

            На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди цей показник Комісією оцінено у 207,505 бала.

122. 3. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
     4. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
123. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерії доброчесності та професійної етики у 317,505 бала.

ІІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

125. Отже, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б. набрав 674,88 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б. відповідає займаній посаді.

126. Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Тарас Богданович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 674,88 бала.

Питання щодо відповідності судді займаній посаді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                   Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                 Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                        Роман САБОДАШ