X

123/ко-24

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
08.08.2024
Дата надходження документа: 
08.08.2024
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
08.08.2024
123/ко-24
Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Семенової Наталії Миронівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Семенової Наталії Миронівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Семенову Наталію Миронівну призначено на посаду судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.

Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від  02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частин першої, другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Семенової Н.М.

Суддя Семенова Н.М. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 64,125 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрала 83 бали. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 147,125 бала.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням  Комісії  від  03  листопада  2016 року  № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.

Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

  1. складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
  2. дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 234/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. За результатами іспиту Семенову Н.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Семенова Н.М. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено високий рівень показників критеріїв особистісної компетенції, середній рівень професійної етики, соціальної компетенції, та низький рівень доброчесності.

Під час проведення співбесіди та дослідження матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено таке.

Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінено за такими показниками:

  1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування. Семенова Н.М. набрала 64,125 бала.
  2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання. За цим показником Семенова Н.М. набрала 83 бали.

На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 147,125 бала, що становить більше ніж 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

Комісією надано оцінку кількості скасованих та змінених судових рішень, навантаженню судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді. За результатами дослідження досьє і співбесіди. З урахуванням пояснень судді ці показники оцінено в 30 балів.

  1. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

За результатами дослідження досьє і проведення співбесіди, з урахуванням пояснень судді та наданих підтверджувальних документів Комісія оцінила ці показники в 1 бал.

Таким чином за критерієм професійної компетентності відповідність судді оцінено Комісією в 178,125 бала.

Відповідність судді Семенової Н.М. критерію особистої компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: когнітивні якості особистості (логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник), емотивні якості особистості (стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики) та мотиваційно-вольові якості особистості (відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання). На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено цей критерій в 37 балів.

Відповідність судді Семенової Н.М. критерію соціальної компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості (чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість). На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено цей критерій в 67 балів.

Відповідність судді Семенової Н.М. критерію професійної етики визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших. На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники в 40 балів.

Також відповідність судді критерію професійної етики встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники в 100 балів.

Таким чином, за критерієм професійної етики відповідність судді оцінено Комісією в 140 балів.

Відповідність судді Семенової Н.М. критерію доброчесності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: чесність і порядність; відсутність контрпродуктивних дій; відсутність схильності до зловживань. На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники в 47,5 бала.

Також відповідність судді критерію доброчесності встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники у 120 балів.

Таким чином, за критерієм доброчесності відповідність судді оцінено Комісією у 167,5 бала.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 параграфа 9 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів  України,  затвердженого  рішенням  Комісії  від  13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

До Комісії 01 серпня 2024 року надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Семенової Н.М. критеріям доброчесності та професійної етики, а саме:

  1. Суддя без поважних причин допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи з метою надання учаснику справи переваг, внаслідок чого справу було закрито у зв’язку із закінченням строку, а порушники уникли покарання.

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), суддя прийняла:

– 16 постанов про закриття справ у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення у таких справах: №№ 171/1383/17, 171/1384/17, 171/1417/17, 171/1700/17, 171/1902/17, 171/1772/19, 171/1402/19, 171/2365/19, 171/611/20, 171/649/20, 171/740/20, 171/927/20, 171/1282/20, 171/912/20, 171/1883/20, № 171/425/21;

– 5 постанов про закриття справ у зв’язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення у таких справах: №№ 171/1418/17, 171/1419/17, 171/1416/17, 171/2295/17, 171/2255/18;

– 1 постанову про закриття справи у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у справі № 171/672/17.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 28 травня 2019 року № 1412/2дп/15-19 Семенову Н.П. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Додатково надано інформацію, яка не стала підставою для висновку, але яка потребує пояснення судді:

1. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2019 рік, суддя вказала, що фактичним місцем її проживання є місто Апостолове Дніпропетровської області. Водночас у декларації відсутні відомості про об’єкти нерухомості, що належать їй у цьому населеному пункті.

2. В анкеті судді Семенова Н.М. зазначила, що порушене стосовно неї кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі – КК України), закрито на підставі постанови Прокуратури Дніпропетровської області від 28 грудня 2017 року у зв’язку із відсутністю складу правопорушення.

3. У 2020 році у медіа було опубліковано повідомлення під заголовком «Сфальсифікувавши розпорядження голови Апостолівської райдержадміністрації від 26.05.2011 № 210-р-11, на цивільну дружину і її родичів, знайомих місцевого наркоторговця в Апостолівському районі було зареєстровано земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 56, 9303 га на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району». Повідомлялося, що суддя Семенова Н.М. у 2018 – 2019 роках ухвалила 4 неправосудні рішення, якими відмовила прокурорам у задоволенні позовів, поданих в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про повернення частин цих земельних ділянок.

Судді Семеновій Н.М. було запропоновано ознайомитись з висновком ГРД та надати Комісії свої пояснення з приводу викладених у ньому обставин.

Перед проведенням співбесіди на електронну поштову скриньку Комісії надійшли письмові пояснення, автором яких вказано Семенову Н.М.

Комісія зазначає, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначено Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року №  851-IV (далі – Закон № 851-IV).

Дія вказаного Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Відповідно до статей 5, 6, 7 Закону № 851-IV електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до статті 8 цього Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Надіслані письмові пояснення не містили ні власноручного, ні електронного цифрового підпису. На запитання члена Комісії Семенова Н.М. підтвердила, що вона є їх автором.

Під час співбесіди суддя надала усні пояснення щодо обставин та фактів, викладених у висновку ГРД.

Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою ухвалення остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.

Стосовно висновку ГРД Комісія встановила таке.

  1. Суддя пояснила, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, нею дійсно приймалися постанови про закриття справ.

Вона зазначила, що порушення строків розгляду справ пов’язано з неприбуттям правопорушників до суду, а також відсутністю фінансування на відправлення поштової кореспонденції.  

Постанови про повернення для доопрацювання та належного оформлення протоколів про адміністративне правопорушення суддя постановила у зв’язку із неприбуттям до суду осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, та необхідністю забезпечення органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, доставлення таких осіб до суду з метою недопущення порушення права доступу до правосуддя, та уникнення порушення скороченого строку розгляду справ.

Суддя підтвердила, що протоколи про адміністративне правопорушення були оформлені належним чином.

Водночас на запитання члена Комісії та представника ГРД суддя не надала пояснень, якою саме нормою права вона керувалася, ухвалюючи постанови про повернення належно оформлених протоколів з метою доставлення правопорушників до суду.

Члени Комісії звернули увагу на те, що протоколи про адміністративні правопорушення містять інформацію про місце, дату та час розгляду адміністративних справ, більшість з яких були вручені особам, які притягалися до адміністративної відповідальності, про що свідчать їх підписи.

На запитання членів Комісії та представника ГРД стосовно підстав, які перешкоджали розгляду справ у визначені у протоколах дати, пояснень суддя не надала.

Суддя переконана, що повертаючи протоколи про адміністративні правопорушення для доопрацювання та належного оформлення, вона діяла на законних підставах. В обґрунтування своїх доводів Семенова Н.М. посилалась на те, що рішення Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2020 року № 438/0/15-20 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з відсутністю підстав для повернення протоколів за наведених вище мотивів скасовано постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 вересня 2021 року у справі № 11-97сап20. Тобто, на думку судді, це підтверджує відсутність вини у її діях.

На запитання члена Комісії та представника ГРД, у чому полягає та на яких нормах права ґрунтується висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у зазначеному судовому рішенні, суддя відповіді не надала.

Не оцінюючи судові рішення, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (далі – Кодекс суддівської етики), суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Комісія відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності зазначеної особи це можливо лише тоді, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично постає перед вибором – забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на ефективну участь у процесі стосовно неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти на свій захист.

Розглядаючи справи, в яких національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив, що якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, в контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.

Отже, постаючи перед вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як неефективне відправлення судочинства. Однак всі випадки, в яких це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики, ураховуючи системність таких дій судді, навантаження судді, наявність фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

Комісія зазначає, що суддя під час співбесіди не надала пояснень на запитання члена Комісії щодо того, чому у вказаних вище справах нею не було забезпечено ефективного відправлення судочинства, адже процесуальна можливість розглянути відповідні справи без участі осіб, які притягалась до адміністративної відповідальності, у судді була.

Фактично надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, призвели до звільнення осіб від відповідальності, що є одним із індикаторів недоброчесної поведінки. Це додатково свідчить, що така поведінка сприймається громадськістю як порушення суддею норм, які забезпечують довіру суспільства до суду.

З огляду на встановлені і зазначені вище обставини Комісія визнає, що така поведінка судді не відповідає критерію професійної етики.

Стосовно інформації, яка не стала підставою для висновку, але яка потребує пояснення судді, Комісія з’ясувала таке.

  1. Частиною першою статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що в декларації зазначаються такі відомості: прізвище, ім’я, по батькові суб’єкта декларування та членів його сім’ї, зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання; об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Суддя підтвердила, що у 2019 році орендувала житло у місті Апостолове Дніпропетровської області за різними адресами.

Комісія встановила, що у розділі «Об’єкти нерухомості» у декларації за 2019 рік суддя зазначила відомості про те, що на праві власності їй належить квартира площею 40,99 м2, розташована у місті Запоріжжі.

Стосовно підстав, з яких не зазначено відомостей про право користування нерухомим майном у місті Апостолове Дніпропетровської області суддя відповіді не надала. Вона підтвердила, що станом на 31 грудня 2019 року проживала в місті Апостолове, однак об’єкт нерухомого майна не відображено у розділі «Об’єкти нерухомості» в декларації за вказаний період.  

Комісія також встановила, що у декларації за 2023 рік суддя зазначила:

– у розділі «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» відомості про чоловіка ОСОБА_1;

  • у розділі «Об’єкти нерухомості» відомості про те, що на праві власності їй належить квартира площею 40,99 м2, розташована у місті Запоріжжі, та квартира площею 39,1 м2, розташована у місті Апостолове Дніпропетровської області;
  • жодної інформації про право користування нерухомим майном чоловіком судді в декларації не відображено.

На запитання члена Комісії про підстави, з яких не зазначено відомостей про об’єкти нерухомості, що належать або перебувають у користуванні її чоловіка, суддя відповіді не надала, однак повідомила, що проживає спільно з чоловіком.

  1. Суддя пояснила, що порушене стосовно неї кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України (службове підроблення), стосувалося постановлення ухвали у кримінальній справі, яка, на думку заявника, містила завідомо неправдиві відомості, а також твердження останнього про знищення частини запису судового засідання на електронному носії. Однак постановою Прокуратури Дніпропетровської області від 28 грудня 2017 року кримінальне провадження було закрито у зв’язку з відсутністю у її діях складу правопорушення.

На запитання члена Комісії, які саме підстави та обставини слугували для порушення вказаного кримінального правопорушення, обґрунтованої відповіді суддя не надала.

  1. Суддя пояснила, що у її провадженні перебувала справа за позовом прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування земельної ділянки та припинення права користування, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 09 жовтня 2018 року у справі № 171/286/18 про відмову у задоволенні позову. Вона зазначила, що спірні правовідносини пов’язані із розпорядженням Апостолівської районної державної адміністрації від 26 травня 2011 року № 210-р-11 щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району. Постановою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2018 року у справі № 171/286/18 скасовано, постановлено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

На запитання членів Комісії та представника ГРД щодо правових підстав скасування судом апеляційної інстанції постановленого під її головуванням зазначеного судового рішення обґрунтованої відповіді суддя не надала.

Стосовно решти трьох судових рішень у справах за позовами прокурорів суддя зазначила, що вони пов’язані з іншими розпорядженнями Апостолівської районної державної адміністрації. Публікація у медіа стосувалася лише розпорядження Апостолівської районної державної адміністрації від 26 травня 2011 року № 210-р-11, про яке йдеться у справі № 171/286/18.

Представник ГРД зауважив, що у всіх чотирьох судових рішеннях фігурує лише одне розпорядження Апостолівської районної державної адміністрації – від 26 травня 2011 року № 210-р-11.

З огляду на відсутність обґрунтованих пояснень судді щодо решти трьох судових рішень (окрім рішення у справі № 171/286/18), в яких містилося б посилання на зазначене розпорядження, спростувати чи підтвердити обставини, повідомлені ГРД з цього приводу, не є можливим.

Також під час співбесіди Комісія встановила додаткові обставини, які були проаналізовані та враховані при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

Численні судові рішення, ухвалені суддею Семеновою Н.М. за період повноважень, скасовувались та змінювались судом апеляційної інстанції, проте вона не надала пояснень членам Комісії щодо підстав скасування судових рішень, не проаналізувала підстави скасування чи зміни судових рішень, що свідчить про відсутність прагнення до професійного самовдосконалення.

Під час співбесіди суддя пояснила, що після припинення п’ятирічного строку повноважень у вересні 2021 року вона відвідувала Апостолівський районний суд Дніпропетровської області та здійснювала контроль за дотриманням працівниками апарату суду правил внутрішнього трудового розпорядку. Також, з огляду на відсутність у цьому суді повноважних суддів, підписувала розпорядження з організаційних питань, зокрема про передачу справ до інших судів.

Комісія акцентує увагу на тому, що суддя, п’ятирічний строк повноважень якого закінчився, продовжує отримувати суддівську винагороду у зв’язку зі своїм статусом. Водночас цей статус вимагає виконувати обов’язки, визначені Законом.

Перебування на посаді судді та отримання суддівської винагороди без виконання обов’язків судді в сукупності з іншими обставинами викликає обґрунтований сумнів у дотриманні правил доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи, що на момент підписання вказаних розпоряджень суддя не мала повноважень на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені суду, Комісія критично оцінює вказані пояснення.

Дослідивши досьє судді, надану ГРД інформацію та результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання про відповідність судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Семенової Н.М. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.

Частиною сьомою статті 56 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний, в тому числі, систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду.

Відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль, для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Відповідно до пункту 6.3 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя вживає розумних заходів для збереження та розширення своїх знань, удосконалення практичного досвіду та особистих якостей, необхідних для належного виконання ним своїх обов’язків, використовуючи для цих цілей засоби навчання та інші можливості, що в умовах судового контролю мають бути доступні для суддів.

У пунктах 13, 17 та 114 Коментарів до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що саме упевненість громадськості у незалежності судів, доброчесності їхніх суддів, неупередженості та дієвості процесів лежить в основі судової системи країни.

Особи, відібрані на судові посади, повинні бути доброчесними та мати належну підготовку або кваліфікацію у сфері права.

Суддя повинен бути готовим до того, що він стане об`єктом прискіпливої уваги і обговорення з боку суспільства, і тому він має прийняти ряд обмежень щодо своїх дій, які могли би здатися обтяжливими пересічному громадянину. Суддя має прийняти ці обмеження добровільно і охоче, навіть якщо його/її дії не викликали б осуду, якби їх вчинили інші громадяни чи представники інших професій. Це стосується як професійної, так і особистої поведінки судді. Законність поведінки судді, будучи досить важливим аспектом, не є єдиним мірилом правильності такої поведінки.

Компетентність при виконанні суддею своїх обов’язків вимагає знань в області права, відповідних навичок, скрупульозності та підготовки. Професійна компетентність судді має бути очевидною під час виконання ним чи нею своїх обов’язків. В окремих рідкісних випадках брак компетентності може бути наслідком недостатнього досвіду, проблем, пов’язаних із особливостями особистості або темпераменту, чи призначення на посаду судді людини, яка не підходить для неї, що й виявляється під час виконання такою особою суддівських обов’язків.

Твереза оцінка, об’єктивність рішень та оперативність дій – це все риси старанного судді. Старанність також включає намагання об’єктивно та справедливо застосовувати закон і запобігати зловживанням процесуальними нормами. Здатність виявляти старанність під час виконання суддівських обов’язків може залежати від обсягу роботи, наявності необхідних ресурсів (зокрема, допоміжного персоналу та технічного забезпечення) і часу для вивчення, обміркування аргументів сторін, складання тексту рішення та виконання інших суддівських обов’язків на додачу до слухань у суді.

У судді має бути достатньо часу для вдосконалення професійних навичок і знань, потрібних для ефективного виконання суддівських функцій.

Із вказаного вбачається, що відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів підтримання суддею кваліфікації на рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду, є обов’язком судді.

У межах оцінювання Комісії належить з’ясувати, чи наявні у судді всі потрібні якості для зайняття посади судді. Зокрема, Комісія перевіряє не лише відповідність судді формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують її особу, зокрема й те, наскільки відповідально вона ставиться до своїх обов`язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності, професійної етики та доброчесності.

Варто зауважити, що суд першої інстанції є судом загальної юрисдикції і посада судді цього суду передбачає розгляд усіх категорій справ. З огляду на те, що місцеві суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, є очевидним, що такі суди мають найширшу предметну сферу, з якою пов’язана професійна діяльність судді місцевого загального суду, і несуть основний тягар виконання функцій судової влади на території України.

Безсумнівно, що така широка компетенція вимагає від суддів досконалих знань положень не лише однієї галузі права, а відразу кількох: кримінальної, цивільної, сімейної, трудової, житлової, земельної, адміністративної тощо. До того ж, вказані галузі права безпосередньо не пов’язані між собою. Розгляд цивільних, кримінальних, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення регламентується різними процесуальними кодексами й здійснюється у різному порядку, що вимагає від судді місцевого суду однаково добре орієнтуватися в особливостях кожної правової процедури.

Під час співбесіди суддя Семенова Н.М. не надала чітких, переконливих, зрозумілих відповідей та пояснень, які б спростували сумніви ГРД у її відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Суддя не переконала Комісію, що має фахове розуміння норм чинного законодавства, якими вона керується у своїй повсякденній роботі, та здатна їх юридично тлумачити. Суддя не продемонструвала вмінь аналізувати висновки суду апеляційної інстанції, викладені у рішеннях за результатами перегляду судових рішень, ухвалених під її головуванням.

Указане свідчить про недостатню кваліфікацію судді, відсутність професійних навичок і знань, необхідних для ефективного виконання повноважень, а також про несумлінне виконання обов’язків, що у своїй сукупності свідчить про недотримання суддею правил професійної етики.

Крім того, наявність помилок в деклараціях, невжиття належних заходів з метою подання повної і точної інформації ставить під сумнів відповідність судді критерію доброчесності, а її поведінка свідчить про несумлінне виконання обов’язку щодо декларування відомостей, визначених статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції».

За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Семенова Н.М. у сукупності набрала 589,625 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, і є такою, що не відповідає займаній посаді.

Визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді, є підставою для внесення до Вищої ради правосуддя подання про звільнення її із займаної посади.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Семенова Наталія Миронівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 589,625 бала.

Визнати суддю Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Семенову Наталію Миронівну такою, що не відповідає займаній посаді.

Внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Семенової Наталії Миронівни з посади.

 

Головуючий                                                                                         Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                     Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                             Роман КИДИСЮК