X

Про розгляд питання щодо відповідності судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни Андрія Петровича займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
01.07.2024
109/ко-24
Про розгляд питання щодо відповідності судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни Андрія Петровича займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрія ПАСІЧНИКА, Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання щодо відповідності судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни Андрія Петровича займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 25 грудня 2004 року № 1540/2004 «Про призначення суддів» Чуприну А.П. призначено на посаду судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.

Наказом голови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2005 року № 2 суддю Чуприну А.П. зараховано до штату суду.

Присягу судді Чуприна А.П. склав 07 листопада 2005 року.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 01 липня 2010 року № 2400-VI Чуприну А.П. обрано суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області безстроково.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П.

Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 311/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит». За результатами іспиту суддів, зокрема Чуприну А.П., допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

На першому етапі кваліфікаційного оцінювання суддя Чуприна А.П. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 65,25 бала, за результатами виконання практичного завдання – 93,5 бала, тобто на етапі складення іспиту суддя загалом набрав 158,75 бала.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 24 жовтня 2019 року надіслано до Комісії висновок про невідповідність судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. критеріям доброчесності та професійної етики. У цьому висновку вказано, що суддя ухвалював рішення на користь певної особи, інакше, ніж в інших випадках; допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків з метою надання учаснику процесу фактичних переваг, зокрема уникнути відповідальності; суддя допускав дії (бездіяльність) або ухвалював рішення, маючи корупційну чи іншу особисту зацікавленість в ухваленні (неухваленні) певного рішення. ГРД в обґрунтування цього навела 10 постанов, винесених суддею в адміністративних справах щодо водіїв, визнаних винними в керуванні автомобілями у стані сп’яніння, однак звільнених від відповідальності у зв’язку із закінченням строків, що призвело до уникнення ними відповідальності за тяжкі порушення. У висновку ГРД також навела 6 пунктів інформації, яка потребувала пояснень судді.

Комісією у складі колегії 25 жовтня 2019 року проведено співбесіду із суддею в межах кваліфікаційного оцінювання.

Під час співбесіди Комісія у складі колегії надала оцінку інформації, викладеній у висновку ГРД, та з урахуванням пояснень судді, наданих під час співбесіди, дійшла висновку, що встановлені обставини не свідчать про недоброчесність судді, у зв’язку з чим відсутні підстави для оцінювання Чуприни А.П.  за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів.

За результатами співбесіди рішенням Комісії у складі колегії від 25 жовтня 2019 року № 1061/ко-19 визначено, що суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 696,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів з результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Суддю Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприну А.П. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

У цьому рішенні зазначено, що воно набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Чуприни А.П.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та, відповідно, продовжено процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно Чуприни А.П. у пленарному складі Комісії.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє Чуприни А.П., Комісією в межах повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства юстиції України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Комісією проаналізовано отриману інформацію та долучено до матеріалів суддівського досьє.

До Комісії 24 червня 2024 року надійшов висновок ГРД у новій редакції про невідповідність судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД від 22 червня 2024 року. Оновлений висновок містить додаткові відомості та включає:

- 6 підстав, які, на думку ГРД, свідчать про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики;

- 3 пункти з інформацією, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення судді.

Суддя Чуприна А.П. 28 червня 2024 року надіслав до Комісії пояснення на висновок ГРД у новій редакції, у якому навів аргументи на спростування викладених у висновку обставин та інформації.

Засідання Комісії в пленарному складі відбулося 01 липня 2024 року, під час якого обговорено рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, про підтвердження відповідності судді займаній посаді, висновок та інформацію ГРД, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.

Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді.

У висновку ГРД в новій редакції від 22 червня 2024 року зазначено, що ГРД взяла до уваги пояснення судді під час співбесіди, проведеної 25 жовтня 2019 року, і додані ним документи та виявила нові дані, які дають підстави для висновку про невідповідність Чуприни А.П. критеріям доброчесності та професійної етики. Висновок містить такі обставини.

1. Суддя без поважних причин допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого справу було закрито у зв’язку із закінченням строків, порушники уникнули покарання. Суддя без поважних причин порушив встановлені законом строки розгляду окремих справ щодо керування автомобілями в стані сп’яніння, що призвело до уникнення порушниками відповідальності за такі порушення через закінчення строків притягнення до відповідальності.

За доводами ГРД, суддя Чуприна А.П. допускав невиправдане зволікання при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що призвело до закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення у таких справах: №№ 182/3938/18, 182/4812/18, 182/3592/18, 182/4989/18, 182/4540/19, 182/4541/19, 182/4797/17, 182/4547/17, 182/4976/17, 182/5797/17, 182/6710/17, 182/254/18, 182/6749/18, 182/3654/18, 182/4244/18, 182/4262/18, 182/4908/19, 182/2258/17, 756/13640/18, 182/4623/20, 182/1494/17, 182/4109/17, 182/7596/17, 182/7599/17, 182/8561/18, 182/109/19, 182/841/19, 182/3264/19, 182/1869/20, 182/1872/20, 182/3020/20, 182/1145/18, 182/4934/19, 182/5129/17, 182/5042/17, 182/2257/17, 182/4233/22. Невмотивоване порушення строків розгляду таких справ сприяло безкарності порушників, що породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливає на авторитет суду та є одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання з допомогою саме судді. Закриття справ на цих підставах вважають одним із найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання і цьому часто сприяють саме судді.

Справи №№ 182/4812/18, 182/3938/18, 182/4989/18, 182/3592/18, 182/8561/18, 756/13640/18, 182/4262/18, 182/4244/18, 182/6749/18, 182/254/18 розглянуто без участі осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності, що не суперечило положенням частини другої статті 268 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень у зазначених справах). Водночас ГРД звернула увагу на те, що навантаження судді чи зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами не можуть вважатись обґрунтованим виправданням неодноразового відкладення розгляду справи, оскільки суди могли проводити розгляд справ на підставі наявних письмових доказів у справі за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на те, що безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є, зокрема, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

2. Суддя розглядав справи та/або ухвалював рішення на користь певної особи інакше, ніж у схожих випадках.

2.1. Так, у справі № 182/6576/16-п (постанова від 06 січня 2017 року) суддя звільнив ОСОБУ_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Однак особу з таким же іменем, прізвищем та по батькові відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2012 року у справі № 0426/7206/2012 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

2.2. У справі № 182/5204/21 (постанова від 07 вересня 2021 року) суддя закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБИ_1 за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі пункту 4 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності. Однак особу з таким же іменем, прізвищем та по батькові постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2021 року, притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 126 КУпАП.

2.3. У справах № 182/3219/16-п та № 182/3116/16-п суддя звільнив осіб від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку з малозначністю діяння, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі закрив.

2.4. У справі № 182/3865/17 суддя звільнив особу від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та передав матеріали на розгляд трудового колективу.

3. Суддя допускав іншу схожу поведінку, яка свідчить про недотримання ним принципів чесності, непідкупності й старанності.

У справі № 182/1359/18 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, суддя закрив провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Однак строки притягнення до адміністративної відповідальності у справі на момент прийняття суддею постанови не спливли.

Водночас ГРД зауважує, що 01 листопада 2019 року після ухвалення висновку в редакції від 29 жовтня 2019 року в цій справі суддею ухвалено постанову, якою внесено виправлення до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та вказано: «Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 450475 від 09 лютого 2018 року, 30 жовтня 2017 року о 17:00 год в селі Шолохове по вул. Леніна біля будинку № 46 водій ОСОБА_1 керував мопедом «Viper Wina» з робочим об’ємом двигуна до 50 см3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння».

4. У досьє судді відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, що, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви у їхній достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ.

Відповідно до щорічної декларації, поданої на виконання вимог антикорупційного законодавства, за 2015 рік суддя та його син отримали подарунок у негрошовій формі від матері судді, а саме транспортні засоби. Суддя отримав у подарунок транспортний засіб – «Volkswagen T4» 2003 року випуску, задекларована вартість 95 088 грн, син – «ГАЗ 31105» 2006 року випуску, задекларована вартість 42 531 грн. Окрім подарованих автомобілів, матері судді належав із січня 2008 року до квітня 2015 року транспортний засіб (автобус) «БАЗ 22154».

Згідно з інформацією, відображеною в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, мати судді протягом 2007–2015 років отримала дохід, який, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви щодо їх достатності.

5. Суддя допускав вочевидь недбале оформлення документів (рішень, ухвал чи інших документів, пов’язаних зі здійсненням професійної діяльності).

У висновку ГРД зазначено, що протягом 2012–2013 років суддя ухвалив щонайменше 100 судових рішень російською мовою, що є порушенням частини першої статті 10 Конституції України, яка визначає, що Державною мовою в Україні є українська мова. Конституційний Суд України, надаючи офіційне тлумачення цій нормі, у рішенні від 14 грудня 1999 року №10-рп/99, вказав, що під державною (офіційною) мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов’язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя.

6. Суддя умисно або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків повідомив недостовірні (у тому числі неповні) відомості в декларації доброчесності.

Так, відповідно до декларації доброчесності за 2016 рік, поданої Чуприною А.П. вперше, у пункті 22 суддя підтвердив, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності. Однак згідно з рішенням Комісії від 18 січня 2012 року № 11/дп-12 суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

Окрім цього, ГРД повідомило інформацію, яка сама по собі не стала підставою для надання негативного висновку, але потребує пояснення судді.

7. Згідно з інформацією, яка міститься в суддівському досьє, Чуприна А.П. в період з 24 жовтня 2011 року до 28 жовтня 2011 року проходив підготовку в Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суддів України – 40 академічних годин. Водночас у ЄДРСР міститься 9 судових рішень (ухвал та судових наказів), ухвалених суддею 28 жовтня 2011 року. Ухвал про виправлення описки не виявлено.

8. Відповідно до інформації, зазначеної у щорічній декларації, поданій на виконання вимог антикорупційного законодавства, за 2017 рік суддя задекларував дохід дружини від відчуження нерухомого майна в розмірі 6 000 грн. У щорічній декларації, поданій на виконання вимог антикорупційного законодавства, за 2018 рік із власності дружини судді вибула земельна ділянка площею 20 000 м2. Потребує пояснення судді, чому дружина відчужила земельну ділянку площею 20 000 м2 всього за 6 000 грн.

9. Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному реєстрі адвокатів України (далі – ЄРАУ), суддя отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю від 07 березня 2000 року № 912, а право на зайняття адвокатською діяльністю зупинено за заявою судді лише з 16 серпня 2012 року на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Суддя Чуприна А.П. надав письмові пояснення на висновок ГРД у новій редакції, які доповнив відповідями на запитання членів Комісії під час співбесіди.

1. Стосовно першого – третього питань висновку суддя вказав, що розгляд адміністративних справ здійснювався з дотриманням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 268 КУпАП, зі сповіщенням такої особи про місце і час розгляду справи, тобто шляхом забезпечення явки в судове засідання. Розгляд у справах відкладався, якщо були заяви від порушників чи їх адвокатів, а також за клопотанням учасників справи в разі потреби здійснити запит на інформацію необхідну для розгляду такої справи. Судові засідання призначалися з урахуванням навантаження судді, яке було значно вищим за середні показники в Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області. Якщо на момент розгляду справи по суті закінчувався строк, встановлений статтею 38 КУпАП, це призводило до закриття провадження у справі. Водночас суддя наголосив, що відкладення розгляду наведених справ здійснювалось за наявності поважних причин, з метою дотримання прав учасників судового розгляду, тому вважає, що тяганину не допускав, принципи чесності, непідкупності і старанності не порушував.

2. Стосовно справ, наведених у 2 пункті висновку ГРД, суддя навів конкретні обставини справ та підкреслив, що розгляд кожної справи здійснювався залежно від конкретних встановлених під час судових засідань фактичних обставин, за наявними і додатково поданими доказами, відповідно до вимог КУпАП та Конституції України.

Так, наприклад, щодо постанови від 15 червні 2016 року у справі № 182/3116/16-п суддя пояснив, що під час судового засідання встановлено, що водій відмовився від проходження медичного огляду з посиланням на те, що він працює у воєнізованому гірничорятувальному взводі ДВГРЗ ДСНС України і запізнюється на роботу, про що повідомив поліцію та зазначив, що мав заступати на зміну через декілька хвилин, проте поліція проігнорувала його пояснення. Також водій надав суду копію журналу прийому і здачі чергувань особовим складом дев’ятого взводу ДВГРЗ ДСНС України, де зазначено, що водій вчасно заступив на чергування 29 квітня 2016 року та надав довідку від лікаря, та копію сторінки з «журналу перед змінного та після змінного медичного огляду особового складу», якими було підтверджено проведення медичного огляду перед початком зміни дев’ятого воєнізованого гірничорятувального взводу ДВГРЗ ДСНС України. Згідно з цими документами він був визнаний придатним до виконання посадових обов’язків. Тобто в особи стану сп’яніння виявлено не було.

За доводами судді Чуприни А.П., встановлені в наведених справах обставини не можуть свідчити про те, що ним ухвалювалися судові рішення на користь певних осіб, інакше, ніж у схожих випадках.

3. Ухвалюючи постанову від 28 березня 2018 року у справі № 182/1359/18, суддя Чуприна А.П. виходив з того, що справа надійшла до суду 28 лютого 2018 року, тобто після сплину строку притягнення особи до відповідальності. У судовому рішенні допущено помилку (описка) та зазначено дату вчинення правопорушення – 30 грудня 2017 року, в той час як вказані події відбулись 30 жовтня 2017 року о 17:00 год. Цю описку було виявлено згодом та постановою від 01 листопада 2019 року виправлено, тобто на момент надходження справи до суду і, як наслідок, на момент винесення постанови у справі сплив строк, передбачений частиною другою статті 38 КУпАП, тому відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі було закрито.

4. Стосовно четвертого питання висновку ГРД суддя Чуприна А.П. пояснив, що його мати дійсно у 2015 році йому та його сину подарувала автомобілі 2003 року та 2006 року випуску. Ураховуючи, що мати не є членом його сім’ї, вона не повідомляла про наявність або відсутність у неї заощаджень і грошових збережень та їх розмір. Утім, мати з 1974 року працювала адвокатом та отримувала заробітну плату. Також вона вирощувала овочеві та садові культури та реалізовувала їх, тому могла мати заощадження. Раніше (з 1987 року) вона мала у власності інші транспортні засоби, якими розпорядилась за власним розсудом, отримавши дохід з їх продажу. Стосовно транспортного засобу «БАЗ 22154», то суддя ніякого стосунку до нього не має, експлуатацією цього транспортного засобу мати займалась зі своїми знайомими.

5. Стосовно ухвалення судових рішень російською мовою суддя Чуприна А.П. зазначив, що згідно з вимогами статті 19 Кримінально-процесуального кодексу України, відповідно до якого розглядались зазначені кримінальні справи, мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (втратив чинність на підставі Рішення Конституційного Суду від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018 як такий, що не відповідає Конституції України). Частиною першою статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (чинною на момент прийняття вказаних рішень) встановлено, що судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою.

Ураховуючи вимоги чинного на той час законодавства та локальних нормативно-правових актів, перед початком судового розгляду судом з’ясовувалась позиція сторін щодо мови, на якій буде проводитись судове засідання. Як правило, це була російська мова, у зв’язку з чим судочинство у зазначених кримінальних справах велося відповідно до вимог закону. Отже, ним не допускалися порушення статті 10 Конституції України. Крім того, у 2012– 2013 роках практика використання російської мови була поширеною, йому не скасовувалися вироки з цих підстав.

6. Стосовно питання шостого суддя Чуприна А.П. пояснив, що на момент заповнення декларації доброчесності за 2016 рік у пункті 22 він вказав, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності, оскільки за вчинений проступок його вже було притягнуто до дисціплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани. Відповідно до законодавства погашення дисциплінарного стягнення відбувається протягом одного року з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, якщо суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку. Ураховуючи, що після вказаного факту він не притягувався до дисциплінарної відповідальності і з монету притягнення його до відповідальності пройшло чотири роки, дисциплінарне стягнення було погашено, у зв’язку з чим суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, а отже ним повідомлено достовірні відомості в декларації доброчесності.

7. Стосовно ухвалення судових рішень під час відрядження на навчання у 2011 році, Чуприна А.П. пояснив, що дата винесення судових рішень 28 жовтня 2011 року є помилковою. Згідно з даними ЄДРСР ці рішення внесено та підписано суддею саме тоді, коли він офіційно перебував на робочому місці. Указані ГРД процесуальні рішення не було оскаржено в апеляційному порядку, допущена помилка не викривляє зміст рішення, тобто не має істотного характеру, тому ухвали про виправлення технічної помилки в цих судових рішеннях не виносилися.

8. Стосовно вартості земельної ділянки, проданої дружиною судді у 2017 році, Чуприна А.П. пояснив, що така вартість визначалась відповідно до її розташування та якості землі. За результатами проведеної оцінки земельної ділянки її вартість визначено в розмірі 6 000 грн, що підтверджується наданою копією договору купівлі-продажу від 06 березня 2017 року.

9. Стосовно адвокатської діяльності після призначення на посаду судді Чуприна А.П. пояснив, що згідно з Указом Президента України від 25 грудня 2004 року його призначено на посаду судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, наказом голови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2005 року –зараховано до штату цього суду на посаду судді. У зв’язку з тим, що чинним на той час Законом України «Про адвокатуру» (№ 2887-XII) не передбачалося зупинення адвокатської діяльності, він у січні 2005 року звернувся до податкової інспекції із заявою про припинення адвокатської діяльності. Зняття з податкового обліку у зв’язку із припинення адвокатської діяльності з 13 січня 2005 року підтверджено листом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Державної податкової служби України, наданим суддею Чуприною А.П. під час проведення співбесіди.

Водночас, після прийняття Верховною Радою України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, який набув чинності 15 серпня 2012 року), відповідно до вимог статей 7, 31 зазначеного Закону ним 16 серпня 2012 року було подано заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії.

Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання суддів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп- 16 в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 зі змінами).

Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-IX) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом, для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Визначаючись щодо відповідності судді Чуприни А.П. займаній посаді, Комісія сукупно оцінює факти, представлені у висновку ГРД, пояснення судді та обставини, встановлені Комісією самостійно.

Стосовно першого пункту висновку ГРД Комісія, аналізуючи представлені доводи ГРД і пояснення судді, відзначає, що одним з обов’язків судді згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону є: справедливий, безсторонній та своєчасний розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Комісія погоджується з висновками ГРД, що незабезпечення ефективного відправлення судочинства у справах про адміністративні правопорушення може, за певних обставин, свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, та відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Водночас Комісія наголошує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання з розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності. Для встановлення в діях судді судової тяганини недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, значення мають конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків.

У своїх поясненнях суддя підкреслив необхідність виконання ним вимог статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. Суддя також посилався на значне судове навантаження, що впливало на час призначення чергових засідань у справі.

Для докладнішого з’ясування вказаного питання Комісія звернулася із запитом до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у якому пропонувала надати окремі статистичні дані щодо розгляду справ відповідної категорії, інформацію щодо руху цих справ тощо.

Відповідно до інформації, наданої Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, наведені у висновку ГРД адміністративні матеріали, які перебували у провадженні судді Чуприни А.П. у 2017–2018 роках, знищені у зв’язку із закінченням строків зберігання справ, визначених наказом Державної судової адміністрації України від 07 грудня 2017 року № 1087 «Про затвердження Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання».

Водночас судом надано інформацію щодо дат призначення засідань у вказаних справах, а в окремих випадках – причини відкладення їх розгляду. Так, у 37 справах провадження закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, зокрема:

- розгляд справ №№ 182/4812/18, 182/6710/17, 182/5042/17 призначався двічі;

- розгляд справ №№ 182/3938/18, 182/4623/20 (відкладено за клопотання особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності), 182/1494/17, 182/1872/20 (відкладено за клопотання особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності) призначався тричі;

- розгляд справ №№ 182/4797/17, 182/4976/17, 182/254/18, 182/2258/17, 756/13640/18 (двічі відкладено за заявою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності), 182/4109/17, 182/3264/19 (тричі відкладено за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, у зв’язку з наміром звернутися за юридичною допомогою; у зв’язку з неявкою особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, та поданням нею заяви, у якій просила не розглядати справу без її участі; у зв’язку з хворобою особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності), 182/1869/20 (відкладено за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, у зв’язку з карантинними заходами та неможливістю прибути в судове засідання), 182/2257/17, 182/8561/18 (двічі відкладено у зв’язку з поверненням до суду конверта з повідомленням про дату та час судового засідання без відмітки про вручення; за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності) призначався чотири рази;

- розгляд справ №№ 182/3592/18, 182/5797/17, 182/4244/18, 182/841/19, 182/3020/20 (двічі справа не слухалась у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному; відкладено за заявою особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, у зв’язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи) відкладався п’ять разів;

- розгляд справ №№ 182/4989/18, 182/4547/17, 182/4262/18 відкладався шість разів з інтервалом приблизно 5–15 днів;

- розгляд справ №№ 182/3654/18, 182/7596/17 відкладався сім разів;

- розгляд справ №№ 182/4540/19, 182/4541/19 відкладався сім разів за клопотанням представника та особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, відповідно;

- розгляд справи № 182/4233/22 відкладався сім разів у зв’язку з клопотаннями адвоката особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності та направленням запиту;

- розгляд справ №№ 182/7599/17, 182/1145/18, 182/4934/19 (відкладено у зв’язку з поданням представником особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; поданням представником клопотання про відкладення розгляду справи; перебуванням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності на лікарняному) відкладався вісім разів з інтервалом приблизно 8 – 10 днів;

- розгляд справи № 182/6749/18 відкладався дев’ять разів з інтервалом приблизно 9 – 15 днів;

- розгляд справи № 182/109/19 відкладався десять разів (у зв’язку з поверненням до суду конверта з повідомленням про дату та час судового засідання без відмітки про вручення; у зв’язку з клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності про: необхідність ознайомлення з матеріалами справи; необхідність отримати юридичну допомогу; перебуванням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на лікарняному);

- у справі № 182/5129/17 правопорушення скоєно 27 серпня 2017 року, матеріали надійшли до суду 20 вересня 2017 року, постанову ухвалено 22 грудня 2017 року, детальнішої інформації у справі не надано, оскільки її матеріали знищено за закінченням строку зберігання;

- справа № 182/4908/19 надійшла до суду 15 липня 2019 року, постановою від 18 липня 2019 року провадження у справі закрито в зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Водночас, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року вказаний матеріал повертався у відділ поліції на доопрацювання.

Судом також надано інформацію про дані звіту судів першої інстанції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушенні (Форма № 1-п) за період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2022 року, зокрема, на розгляді судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. перебувало 522 справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з яких за цей період було розглянуто 473 справи. З них кількість справ, у яких ухвалено судове рішення: про накладення адміністративного стягнення – 329; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП – 3; про закриття провадження у справі – 141, зокрема, у зв’язку з: переданням матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу – 2; звільненням від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення – 2; відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – 85; закінченням строків накладення адміністративного стягнення – 51.

Комісія констатує, що ухвалення судових рішень про закриття проваджень зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ дослідженої категорії, дотриматися яких з урахуванням навантаження на суддю та необхідності вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності, та належного розгляду справи виявилось об’єктивно складно.

Комісія зауважує, що частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.

Функціональні недоліки механізму своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного розгляду та вирішення справ про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, неможливість вирішення питання про притягнення до відповідальності вказаних осіб із причин спливу строку накладення адміністративного стягнення набули певного резонансу в суспільстві та викликали занепокоєння як у громадськості, так і в законодавця. Однак було б необґрунтовано ототожнювати ці недоліки виключно з діяльністю суду при розгляді адміністративних справ, адже усунення їх причин потребувало внесення змін до КУпАП. З цією метою Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2021 року № 1231-IX внесено зміни до КУпАП у частині, що стосується строків накладення адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Зіставивши встановлені фактичні обставини з вимогами процесуального закону, що регулює процес здійснення судочинства у справах про адміністративні правопорушення, проаналізувавши поведінку судді при підготовці справ цієї категорії до розгляду, системність, кількість та питому вагу випадків, коли справи були закриті у зв’язку із закінченням строків, навантаження судді, урахувавши ставлення судді до суті та характеру своїх дій, Комісія констатує відсутність підстав для обґрунтованого сумніву в тому, що суддя Чуприна А.П. при розгляді таких справ допустив судову тяганину та свавільне зволікання з їх розглядом.

Стосовно пункту другого висновку ГРД, а саме випадків звільнення порушників від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю, переданням матеріалів на розгляд трудового колективу, закриття провадження при вчиненні дії особою в стані крайньої необхідності, Комісія констатує таке.

Можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності з переданням матеріалів на розгляд трудового колективу, а також при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення була передбачена статтями 21, 22 КУпАП (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень). Стаття 18 КУпАП закріплює можливість закриття провадження у разі вчинення правопорушення в стані крайньої необхідності. Водночас КУпАП окреслено загальне поняття крайньої необхідності, закріплено положення, що передача матеріалів (справ) на розгляд трудового колективу можлива «якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу», але не встановлено ознак чи критеріїв малозначності адміністративного правопорушення. Таким чином, у кожному конкретному випадку суд самостійно визначав можливість прийняття відповідних рішень, ураховуючи всі обставини, що підлягали з’ясуванню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Комісія підкреслює, що зазначені у висновку ГРД судові рішення містять докладний опис обставин справи, кожна з яких характеризувалася своїми особливостями, а також сприймає пояснення Чуприни А.П., що ухвалення таких рішень здійснювалося за внутрішнім переконанням судді, яке ґрунтувалося на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись вимогами закону.

Крім того, у цих випадках ГРД фактично не погоджується з мотивами та підходами у правозастосуванні, яких дотримувався суддя під час здійснення правосуддя. Стосовно цього правильним є підхід, відповідно до якого за загальним правилом оцінка законності судового рішення, перевірка тотожності обставин справи та правових висновків, зроблених за результатами розгляду відповідних справ (за винятком очевидних, свавільних порушень), не належить до компетенції як ГРД, так і Комісії.

Надаючи оцінку обставинам, вкладеним у пунктах 3–6 висновку ГРД, Комісія вважає, що надані суддею пояснення та наведені під час співбесіди аргументи є об’єктивно підтвердженими, прийнятними та достатніми для спростування можливого сумніву в невідповідності судді критерію доброчесності. Додатково Комісією встановлено, що на час ухвалення суддею Чуприною А.П. рішень російською мовою рішенням Дніпропетровської обласної ради «Про підтримку мовної політики в Україні» від 17 серпня 2012 року № 333- 14/VI російську мову було визнано регіональною на території Дніпропетровської області.

Комісія вважає переконливими пояснення судді Чуприни А.П. щодо додаткової інформації, викладеної у рішенні ГРД, яка сама по собі не стала підставою для висновку.

Комісія, діючи відповідно до наведених правових норм, надає оцінку фактам, що можуть свідчити про відповідність або невідповідність судді, зокрема, критерію доброчесності за визначеними в Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженому рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 зі змінами), показниками.

Пунктами 1 та 2 глави 6 розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Повноваження Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання судді є дискреційними та її виключною компетенцією як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі правосуддя України. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.

За результатами дослідження рішення Комісії у складі колегії, висновку та інформації ГРД в новій редакції, усних та письмових пояснень судді, інших обставин, документів та матеріалів Комісія дійшла висновку про відповідність судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. займаній посаді.

Ураховуючи викладене та керуючись пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення», статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

визнати суддю Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприну Андрія Петровича таким, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                                           Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                        Михайло БОГОНІС

                                                                                                     Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                     Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                     Роман КИДИСЮК

                                                                                                     Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                     Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                     Руслан МЕЛЬНИК

                                                                                                     Олексій ОМЕЛЬЯН

                                                                                                     Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                     Галина ШЕВЧУК